Мистецтво імпровізації

Привіт, друже! Пригадай, що таке імпровізація. Які імпровізації тобі відомі? Як ти думаєш: цей жанр існує лише в музиці? Сьогодні ми детальніше ознайомимося з мистецтвом варіювання.

Послухай, про що говорять наші друзі.

Привіт, Богдане. Ти вмієш імпровізувати? Я можу похвалитись таким умінням. Мої імпровізації — це танці. А що скажеш ти?

Я танцюю не дуже вправно, а на інструменті тільки навчаюся імпровізувати. От би заграти так, як сам Паганіні, Шопен чи Рахманінов! Ти чула, як грав на фортепіано С. Рахманінов ? Нещодавно я знайшов імпровізації цього композитора на теми творів Паганіні та Шопена. Послухаємо?

Послухай музику

С. Рахманінов. Варіації на тему Ф. Шопена.

С. Рахманінов. Рапсодія на тему Н. Паганіні для фортепіано з оркестром.

Проаналізуй ці твори за таким планом:

1. Розкажи про особливості звучання прослуханих творів. Як змінилася музика Н. Паганіні, Ф. Шопена у творах С. Рахманінова?

2. Охарактеризуй засоби виразності цих творів.

3. Пригадай, що ти знаєш про варіації. Що спільного та що відмінного у творах цих трьох великих композиторів?

4. Які картини постають у твоїй уяві, коли звучать ці твори?

5. Розкажи про свої враження від музики.

С. Рахманінов увійшов в історію світової музики не тільки як великий композитор, але й як один з найкращих піаністів. Він володів абсолютно винятковими музичними здібностями. За свідченнями сучасників, Рахманінову досить було почути твір, щоб потім точно відтворити його з пам’яті, включаючи найскладніші фортепіанні фігурації. До того ж, він мав пластичні руки, що не знали жодних віртуозних перепон, і найголовніше — яскравий талант, який відображав внутрішній світ духовно багатої і самобутньої особистості.

Серед фортепіанних творів Рахманінова — п’єси, п’єси-фантазії, сюїти, сонати, етюди, рапсодії, варіації. Композитор написав варіації на тему А. Кореллі, на тему Ф. Шопена, рапсодію на тему Н. Паганіні.

Варіації (від лат. variatio — зміна, різновид) — музичний твір, у якому основна тема зазнає різноманітних змін (мелодичних, ладових, ритмічних, гармонічних).

Рапсодія (грец. rhapsodia — пісня рапсода) — жанр інструментального твору вільної форми, здебільшого на основі народних тем.

Рапсодія — вірш або пісня, що їх виконували в античній Греції під акомпанемент кіфари або ліри мандрівні декламатори-співаки — рапсоди. Першим рапсодом був великий Гомер, і, відповідно, глави його безсмертних поем — рапсодіями.

Ф. Бронников. «Гімн піфагорійців сонцю, що сходить»

Інструментальні рапсодії з характерним чергуванням різнопланових епізодів, побудованих на народно-пісенному репертуарі, з’явилися на початку XIX ст. Чудовим прикладом творів цього жанру є знамениті «Угорські рапсодії» Ф. Ліста. Пізніше рапсодії стали схожими до сольних концертів для фортепіано з оркестром.

В українській музиці відомі дві рапсодії для фортепіано М. Лисенка, оркестрові рапсодії — «Стрілецька (Галицька) рапсодія» С. Людкевича, «Українська рапсодія» В. Барвінського, «Лемківська» і «Закарпатська» рапсодії М. Вериківського, «Гуцульська рапсодія» Ю. Майбороди, «Українська Карпатська рапсодія» Л. Колодуба. Рапсодію на українські теми написав також російський композитор С. Ляпунов.

Спробуй виконати

Спробуй створити імпровізацію на тему української народної пісні.

Спочатку заспівай пісню в її основному варіанті, а потім за допомогою ударного або шумового інструмента створи музичну імпровізацію — зміни ритмічний рисунок, додай програш тощо. Щоб тобі було легше виконувати імпровізацію, попроси однокласників вистукувати постійний незмінний ритм — ostinato.

Заспівай пісню

Незабаром весна! У музичній скарбничці є багато пісень про цю пору року. Чудовий твір весняної тематики дійшов до нас із XVII ст.; його автор — відомий композитор В.А. Моцарт.

ВЕСНЯНА ПІСНЯ

Слова Кр. Овербека

Переклад М. Познанської

Музика В.А. Моцарта

1. Прийди, весно, щоб знову

Щоб гай наш і діброву

Щоб нас із сонцем разом

Будив пташиний гам.

Як хочеться з піснями

Лужком пробігти нам!

2. Хай знову на світанні

Цвітуть рясні сади.

Зелений любий травню,

Скоріш до нас прийди!

Нехай в гаю, на луках

Росте нова трава,

Нехай зозуля кука

І соловей співа!

Спробуй виконати

Заспівай перший куплет, показуючи рух мелодії рукою; другий куплет виконай, плескаючи в долоні. Чи вдалося тобі зберегти ритмічний рисунок пісні?

Разом з однокласниками організуй конкурс на краще виконання пісні під музичний супровід.

Розглянь репродукцію картини. Чи співзвучна ця ілюстрація з «Весняною піснею» В.А. Моцарта?

Створи за допомогою кольорової крейди маленький етюд «Моя весняна пісня».

І. Годунова. «Гіацинти»

Приєднуйся до проекту наших друзів!

Музика В.А. Моцарта надихнула мене на створення імпровізації в кольорі. Я розмалюю весняними барвами горщик для квітів і посаджу в нього гіацинт. Сподіваюся, він розцвіте до свята, і я подарую його мамі.

А я спробую створити для мами альбом музичних імпровізацій весняної тематики.

Мамо, настала весна,

Сніг де-не-де ще біліє,

Квітне верба запашна,

Річка в долині синіє.

Мамо, настала весна,

Пташечка в полі співає,

Пісня її чарівна

Сонечко вранці стрічає.

Мамо, настала весна,

Квітів нарвали ми з татом

Там, де поляна ясна, —

В тебе ж веснянеє свято!

Підсумовуємо вивчене

• Про які музичні форми та жанри ми говорили на уроці?

• Що характерно для імпровізації? У чому особливість імпровізацій на теми відомих шедеврів?

• Які музичні твори тобі запам’яталися і чому?

• Розкажи про свої враження від уроку.

Виконай удома

Пригадай пісні про весну. Які з них ти зможеш виконати для своєї матусі?

Зроби мамі оригінальний дарунок: за допомогою комп’ютера створи музичну листівку.

У житті та в роботі. Чим може допомогти імпровізація

Чим більше я заглиблююсь в тему імпровізації, тим більше розумію, що все, що відбувається на імпровізаційному майданчику, всі правила, всі закони, всі принципи — найкращі правила, закони і принципи, щоб зробити своє життя цікавим, насиченим і повноцінним.

Більшість з нас живе в режимі нескінченних законів і правил: так потрібно, так має бути, так було завжди, так всі роблять, так належить, так заведено, так вже доведено.

Більшість з нас весь час в сумнівах, чи все в їх житті «згідно до» і «відповідно з». Весь час в пошуках дозволів, схвалень і в очікуванні передбачуваних наслідків.

Життя ж, насправді, — суцільна і нескінченна імпровізація. Імпровізація — основа життя для тих, кому набридла передбачуваність і тотальна рутина у всьому і завжди.

Імпровізація дарує нам свободу, тому що дає можливість щоразу йти в нове і знайомитися з незвіданим. Найголовніше знання в імпровізації: «Я знаю, що я нічого не знаю» ( Сократ) — тому я не маю будь-яких сподівань, тому я вільна.

Імпровізація — це не готуватися до найгіршого, а сподіватися на найкраще. Це відсутність будь-яких очікувань і готовність прийняти будь-яку подію і будь-який розвиток подій. Або відсутність подій і їх розвитку.

Імпровізація — це відсутність будь-яких очікувань і готовність прийняти будь-який розвиток подій

У будь-якій ситуації, у будь-якому контексті, у будь-якому моменті, у будь-якому почутті та у будь-якому досвіді ми вільні, це наша гра та наше життя. Володіння собою — це здатність бути собою внизу та нагорі, в війні і в мирі, проживаючи момент повністю і насолоджуючись кожною миттю життя, куди б воно не несло нас.

Ми зараз живемо в дуже страшному і незрозумілому світі – росіяни на нас напали, без причини, без будь-якого сенсу, щоб вбивати і знищувати нас, просто тому, що ми не захотіли бути рабами, як вони.

Ми ж маємо не просто перемогти, а відновити і відбудувати зруйновану і спаплюжену Неньку. Для цього нам потрібно бути фізично, ментально і психологічно здоровими.

Усвідомлена практика імпровізації – сильний інструмент для збереження всіх видів здоров’я.

Найпростіше, але доступне далеко не для всіх, — піти на курс по імпровізації. В Києві їх уже досить багато. Можна пошукати онлайн курси з імпровізації, вони точно є, я один навіть проходила, але не рекомендую, тому не буду давати назву.

В мережі багато матеріалів з вправами з імпровізації. Це цікаві і корисні ігри, які розвивають навички публічних виступів, адаптації, правильних реакцій, вирішення конфліктів та багато інших. Вивчіть, зберіть друзів і грайте, насолоджуйтесь, знімайте стрес і будуйте нові нейронні зв’язки. Це можливо, знаю по собі. Я час від часу збираю дівич-вечори, і ми прекрасно, весело і пристрасно імпровізуємо з подругами, які, на відміну від мене і моєї доньки, ніде спеціально імпровізацією не займалися. Це прекрасний спосіб зняти напруження і відволіктися від пекла, в якому ми живемо майже рік.

Дуже раджу спробувати практику індіанців «хейокас» — робити щось принципово нове щодня. Щось, що раніше ніколи не робили.

Мало того, що кожного дня придумати щось дійсно нове — те ще завдання і дуже розвиває нейронні зв’язки, сміливість, упевненість у собі ( якщо все вдається) і вміння рефлексувати ( якщо ні).

Хейокаси — дуже забавна гра із собою, а можна й залучати партнера, друзів і дітей. Спробуйте.

Хейокаси бувають різні:

— Міні-хейокаси — це на кожен день, і саме їх я найбільше раджу практикувати. Безліч дрібниць, які ми робимо кожного дня « на автоматі» можна змінювати, і ця гра безкінечно цікава. Це я з власного досвіду кажу. Сьогодні я прострибала останні 50 метрів до під’їзду на правій нозі. Отакий був у мене хейокас.

Музична імпровізація

Імпровізація (лат. improvisus – несподіваний, раптовий) – це найдавніший вид музичної творчості, складання музики водночас з процесом її виконання.
У європейській музиці мистецтво імпровізації існувало багато століть і лише 200 років тому поступилося виконанню музики за допомогою чітко зафіксованої нотації.
Імпровізація продовжувала існувати і розвиватися в народній та джазовій музиці, а також в багатьох східних музичних культурах, де вона часто трапляеться єдиною формою існування музики.
В наш час багато музикантів відчувають необхідність відроджувати традиції музичної імпровізації у руслі академічної музики і в музичній освіті.

В цьому розділі ми розміщуємо матеріали з Імпровізації.