Доходи, які підлягають обов’язковому декларуванню Розділ: Новини

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує, що з 01 січня 2023 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2022 році.

Так до 01 травня 2023 року громадяни та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані подати декларацію про свій майновий стан і доходи за 2022 рік. А до 01 серпня 2023 року включно – сплатити податкові зобов’язання.

Відповідно до норм розд. IV Податкового кодексу України обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає при отриманні:

– доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів належать, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини або договору дарування, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір тощо;

– доходів від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів належать, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року, а також дохід від операцій з цінними паперами;

та в інших передбачених Податковим кодексом України випадках.

Водночас обов’язок фізичної особи – платника податку на доходи фізичної особи щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:

від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розд. ІV Податкового кодексу України;

від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до цього розділу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок та військовий збір;

у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ПКУ.

Також платники податку мають право подати податкову декларацію з метою використання права на податкову знижку.

Звертаємо увагу, що Наказом Мінфіну від 17.05.2022 р. №143 внесено зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо її заповнення, що набрали чинності з 01 січня 2023 року.

Так запроваджено нові додатки до декларації:

Додаток Ф4 – розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, оподатковуваних доходів від продажу протягом звітного (податкового) року об’єкта(ів) нерухомого та/або рухомого майна;

Додаток МПЗ – розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік, що розраховується фізичним особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь.

© 2024 Державна податкова служба України

Що таке держмито і за що вона сплачується?

Процедура стягнення мита сягає своїм корінням ще в часи Середньовіччя. Феодали брали мито за проїзд по дорогах, по мостам, за розгляд розглядів в суді, за використання лісових угідь – в принципі, за все, що тільки можна було придумати.

У наш час держмито визначається як грошовий збір, який сплачується на користь держави відповідними органами при зверненні громадян або організацій в державні або судові інстанції за виконання чітко визначених функцій у встановлених Законодавством розмірах.

До сплати держмита відносяться гербові збори, різні реєстраційні збори, судові мита – при подачі звернення (позову) в судові інстанції.

При перетині товарами кордону стягується мито. Перелік таких товарів, на які встановлено мито, визначається уповноваженими на те державними органами України.

Дії, за які потрібно сплата держмита
Нижче наведено неповний, але найбільш часто зустрічається перелік дій, за які встановлена ​​держмито:

• Подача звернень до судів:

a) суди загальної юрисдикції;

b) суди арбітражні;

c) Конституційний Суд суб’єктів України.

• Всі види нотаріальних дій;

• отримання російського громадянства;

• вихід з громадянства України;

• в’їзд – виїзд з країни;

• реєстрація цивільних актів (народження, смерть, шлюб, розлучення і т.д.);

• державна реєстрація ліків;

• державна реєстрація виробів медицини;

• державна реєстрація громадських рухів, партій;

• державна реєстрація юросіб;

• патентна реєстрація винаходів, корисних моделей, товарних знаків та іншої промислової символіки;

• держреєстрація емісії цінних паперів;

• держреєстрація транспортних засобів;

• держреєстрація різних прав власності;

• офіційна реєстрація програмного забезпечення, а також розроблених і створених мікрочіпів;

• за використання в назві компаній слів «Україна» ;

• за вивезення за кордон колекцій, пов’язаних з мінералогії і палеонтологією.

оплата держмита
У всіх відділеннях «Ощадбанку» можна сплатити держмито.

Реквізити, необхідні для сплати держмита
Для оплати потрібно заповнити квитанцію, в якій необхідно проставити Код Бюджетної Класифікації – КБК того дії, за яке передбачена держмито.

У Бюджетному класифікаторі (він повинен бути в банку, або ж код КБК і сума держмита повідомляються за місцем вчинення дії) необхідно відшукати найменування здійснюється дії, а поруч з ним зазначений код КБК і величина держмита – їх слід внести в квитанцію в потрібні рядки.

Необхідні реквізити суб’єкта, який надає таку послугу, також повідомляються за місцем вчинення дії, і їх потрібно акуратно перенести в квитанцію в рядки, під якими зазначено, які реквізити куди записувати.

Також в рядок, під якою написано «ідентифікатор», необхідно вписати дані документа, що посвідчує особу платника – паспорт громадянина РФ, свідоцтво про народження, або інший документ, що посвідчує особу військовослужбовця, вид на проживання або посвідчення біженця.

Зміни в оплаті держмита
З 1 січня 2015 року змінилася величина держмита в бік збільшення при подачі позовів до судів загальної юрисдикції.

Відповідно до Податкового кодексу (ст. 339.19), за все справи, які знаходяться в Верховному суді РФ, а також в судах загальної юрисдикції, встановлюється прогресивна шкала величини держмита, в залежності від суми позовної заяви, а також від того, підлягає чи не підлягає оцінці майно за позовом.

У таких випадках сума держмита коливається від 300 рублів до 60 000 рублів для громадян, а для компаній – юридичних осіб – від 6 000 рублів, але межа і для них встановлено в 60 000 рублів.

Приклади розмірів мита за певні дії представлені нижче:

• Заява про утримання аліментів – 150 руб. Якщо ж в рішенні суду вказується, що аліменти утримуються не тільки на дітей, а й на заявника – тоді держмито збільшується в два рази.

• Заява на розірвання шлюбу – 600 руб.

Встановлено пільги зі сплати держмита для окремих категорій громадян і організацій. Повних їх перелік можна знайти в Податковому кодексі в ст. 333.36.

Повний перелік величин держмита за всім можливим діям можна також відшукати в Податковому кодексі РФ.