Скільки отримує продавець в Італії

Авторadmin

Скільки отримує продавець в Італії

Зміст:

Будинок за €1: чи варто його купувати та скільки можна заробити на «квадратах» Італії

Італія поки що залишається одним із небагатьох куточків у Європі, де нерухомість все ще є досить доступною. Про ціни на квартири у Римі, Мілані, Турині та інших регіонах країни, чи вигідно купувати будинки за 1 євро, а також про можливості заробітку — дізнавався «Мінфін».

Огляд ринку

Пандемія завдала величезного удару по ринку нерухомості Італії — у 2020 році у деяких містах країни ціни на житло знизилися майже вдвічі. Але вже наступного, 2021-го, року кількість угод почала збільшуватися — нагодою обзавестися італійськими «квадратами» за заниженими прайсами активно користувалися інвестори, особливо іноземні.

«У 2022-му ціни повернулися майже до допандемійних позначок і продовжують зростати. Це означає, що потенціал італійської нерухомості далеко не вичерпаний, а тому вона набирає нової інвестиційної привабливості у покупців, серед яких велику частку складають також українці», — каже Ірина Кнорр, власниця агенції закордонної нерухомості VRC Ukraine.

Осередком попиту є північні міста Італії, тут відбувається не менше 70% угод із купівлі-продажу нерухомості. Поза конкуренцією Мілан разом зі столицею Рим. Вони залишаються найзатребуванішими і найдорожчими, попри всі кризи. Щоб купити тут нерухомість, варто розраховувати на бюджет не менше €120 тис. Для порівняння: на півночі — у Турині — можна купити однокімнатну квартиру площею близько 50 кв м за €60−70 тис.

«До речі, Турин подорожчав майже удвічі. У 2021 році квартири, які коштують сьогодні €60−70 тис., купувались за €34−36 тис. Інвестори заробили на такій стратегії перепродажу не менше 40% річних, що взагалі нонсенс для Європи», — звернула увагу експертка.

Найменший інтерес викликає Калабрія — південний захід країни. Загалом, якщо порівнювати з іншими країнами Євросоюзу, в Італії спостерігається найменша динаміка цін. За п’ять останніх років вартість житлових об’єктів у країні зросла на 7%, тоді як у середньому в ЄС — на 32%. Купити квартиру в Італії можна від €30 тис. Все залежить від локації, метражу та стану будівлі.

Орієнтовна ціна кв м: апартаменти у новобудові — від €2 500; квартира на вторинному ринку — від €500; будинки на вторинному ринку — від €1 600; комерційне приміщення — від €1 370; земельної ділянки (під забудову) — від €250.

Вартість 1 кв м нерухомості в Італії за топ-10 регіонами

Ціна оренди кв м, €

Кому і за що полюбилася Італія

Нерухомість Італії завжди користувалася попитом у нерезидентів. Зараз на ринку спостерігається велика активність з боку ізраїльтян та жителів тих європейських країн, де жорсткіші умови на ринку нерухомості та вищі ціни на купівлю житла. Українських покупців також побільшало.

«Вибір українців часто стоїть між Іспанією та Італією. І у цьому двобої здебільшого перемагає остання. Від початку війни в Україні спостерігаємо зростання попиту серед наших громадян на Італію майже на 30%», — констатує Ірина Кнорр.

Українці обирають для себе великі міста з розвиненою інфраструктурою, такі як Турин, де можна реалізувати себе, з погляду роботи чи підприємництва, а також влаштувати дітей у кращі школи та університети. Також серед популярних запитів — нерухомість в районі озера Комо, курортне містечко Сальсамаджоре-Терме, Адріатичне узбережжя.

За словами експертки, квартири для власного проживання купують близько 20−30% клієнтів, які звертаються до агенції. Більшість покупців розглядають Італію, як країну для інвестицій.

Охоче купують також комерційну нерухомість: діючі готелі, виноробні та готові бізнеси в Італії. При цьому вартість окремих об’єктів може дорівнювати вартості квартири у Києві. Наприклад, є пропозиції готелів від €350 тис., або готовий ресторан від €170 тис., або ж виноробне господарство за €390 тис.

Будинок за €1: міф чи реальність

Італія славиться своєю програмою «купити будинок за 1 євро» у невеликих регіонах. За словами Ірини Кнорр, така програма справді є, і у різних регіонах свої умови. Але якщо рахувати вигоди від такого придбання, то вони навіть дуже сумнівні.

При купівлі будинку за €1 євро ставляться додаткові умови, наприклад: постійне проживання в цьому будинку (прописка), не можна здавати в оренду, обов’язкова повна реконструкція за 3 роки, із залученням спеціалізованих ліцензованих компаній тощо.

«Також покупець обмежений у виборі варіантів. Зазвичай, це міста, що вмирають, адже програма націлена на збільшення чисельності населення в них. Коротше кажучи, занадто багато обмежень. В Італії і так багато бюджетної нерухомості, і при цьому немає жодних обмежень. Купив, зробив ремонт тоді, коли зміг, і живи або здавай», — резюмує Ірина Кнорр.

Як купити та за що доведеться платити

Закони Італії знаходяться на боці власника, і при купівлі нерухомості — будь-то резидент чи іноземець — він отримує повне право власності на квартиру. При цьому оформляти житло можна особисто або за довіреністю на свого представника.

У середньому, від моменту перегляду варіантів і пропозиції з купівлі до безпосередньої угоди проходить близько 3-х місяців. У випадку з українцями, рієлтори зауважують, що власники інколи погоджуються на більші терміни, розуміючи важкість ситуації, зокрема, щодо процедури виводу коштів на купівлю.

Угоди проводяться виключно у євро і безготівково. Купити будь-що за готівку у Італії неможливо. Але правила фінансового моніторингу в країні мають свої особливості.

«Італія не запитує джерело походження коштів, проте не допускає фінансових трикутників. Що це означає? Якщо ти українець, але платиш за купівлю нерухомості з банківського рахунку, відкритого в іншій країні, потрібно доказувати своє тимчасове резидентство там. Тобто потрібно мати підстави на те, чому ми оплачуємо з банківського рахунку, наприклад, у Польщі. Для цього підійдуть, скажімо, договір на оренду квартири та квитанції за комунальні послуги», — звертає увагу експерт.

Важливо, щоб банківський рахунок за кордоном був оформлений саме на особу покупця. Тобто у питаннях походження коштів є послаблення, проте на інших етапах є контроль.

Для купівлі нерухомості покупцю обов’язково мати закордонний паспорт та італійський податковий номер (codice fiscale). Його можна впродовж 2 тижнів отримати, надіславши дистанційний запит до консульства Італії.

Загалом, процедура купівлі виглядає так:

  1. Вибір об’єкта. Покупець приїздить до Італії, разом із агентом продивляється попередньо обрані варіанти квартир. Якщо йому щось сподобалось, він разом із рієлтором складає «пропозицію продавцю» (proposta d’acquisto). Продавець має право відхилити чи прийняти пропозицію. На даному етапі можна поторгуватись за ціну квартири — якщо це робити уміло, то дисконт може сягнути навіть 10% від вартості квартири.
  2. Підписання попереднього договору. Коли сторони домовилися про всі умови, вони підписують попередній договір купівлі-продажу у нотаріуса. Покупець вносить аванс до 10% від вартості об’єкта. Ці гроші зберігаються у нотаріуса. У разі відмови зі сторони покупця дана сума не повертається.
  3. Підписання договору та реєстрація угоди. Якщо документи на квартиру готові, то це відбувається досить швидко. Нотаріус реєструє договір купівлі-продажу в податковій службі Італії і сплачує відповідні податки від імені покупця. Також договір варто зареєструвати у Публічному реєстрі та поставити на облік у Земельному кадастрі. Після цього покупець отримує сертифікат на право власності.

Податки та витрати при операціях із нерухомістю

В Італії типово європейські податки на нерухомість. Покупець нерухомості платить реєстраційний, іпотечний і кадастровий податки, інколи ПДВ, а також декілька фіксованих зборів.

При купівлі нерухомості у забудовника треба сплатити:

  • реєстраційний, іпотечний і кадастровий податки — по €200 кожний,
  • ПДВ — 10% від кадастрової вартості об’єкта,
  • інші фіксовані збори — до €350.

При купівлі у фізособи на вторинному ринку:

  • реєстраційний податок — до 9% від кадастрової вартості об’єкта,
  • іпотечний — €50,
  • податок на реєстрацію землі — €50.

Квартира, яка купується, як перше житло у Італії, оформляється за зниженим податком до 3%. Щоб зареєструвати квартиру, як перше житло, потрібно у ній прописатись і пожити не менше місяця.

Серед інших додаткових витрат:

  • реєстраційні збори — до €500 євро,
  • нотаріус — 1−3% від суми угоди,
  • комісія агенції з нерухомості (є обов’язковою) — до 5%, але не менше €6 000.

Податок на прибуток від здачі нерухомості в оренду — до 21%. Якщо орендує квартиру студент — то до 10%. Якщо нерухомість здається в оренду та власник не є резидентом Італії — податок на дохід в Італії платити не потрібно. Власник сплачує податки на доходи лише у країні свого громадянства.

Незалежно від того, здається нерухомість в оренду чи ні, власник має сплачувати:

  • щорічний податок — 0,2−0,4% від кадастрової вартості, якщо власник проживає у квартирі, і 0,86%, якщо мешкає в іншому будинку,
  • обов’язкове страхування — 1−2% від вартості нерухомості. Але тут є один нюанс — цей платіж може бути включений до балансу щомісячних комунальних або кондомініальних зборів. Цей аспект треба уточнювати перед купівлею. При виборі квартири важливо завчасно дізнатися, які витрати на обслуговування.

Щодо перепродажу нерухомості, то тут податків немає.

Скільки можна заробити на італійських «квадратах»

Італійські «квадрати» зростають у ціні, а тому можуть приносити своїм власникам непогані доходи. Так, при здачі в оренду можна заробляти до 7% річних — це одні з найвищих показників у країнах ЄС. Для порівняння: у Німеччині та Чехії вище 4−5% річних не стрибнеш, а вартість нерухомості є значно більшою.

Непогані дивіденди можна заробити і на перепродажу житла. За словами власниці агенції закордонної нерухомості VRC Ukraine, у певних випадках вдавалося заробити і до 50% річних.

«Все залежить від поточної ситуації на ринку і від ліквідності самого об’єкта. Обирати найвдаліші варіанти краще зі спеціалістом місцевого ринку. Квартири на сусідніх вулицях можуть мати різницю у ціні майже у €10 тис., і тільки ваш брокер знає, чому так, і може дати правильні поради», — вважає Ірина Кнорр.

Приклади вдалих інвестицій

Варіант 1: придбання однокімнатної квартири у Турині для здачі в оренду

Вартість квартири — €60 тис. Мінімальна ставка оренди — 500 €/місяць. Відповідно, плата за оренду на рік становитиме: €500*12 = €6 000.

Податок на володіння — €480 (при максимальній ставці — 0,8%). Податок з прибутку — €1 260, або €600 (якщо вдасться знайти орендаря студента).

Відповідно, чистий прибуток становитиме: 4 260 €/рік або 355 €/міс, зі студентом — 4 920€/рік або 410€/міс.

Варіант 2: міні-хостел для студентів

У період карантину було популярно викуповувати з дисконтом до 40% три- та чотирикімнатні квартири у Турині за €80 тис. Далі ці квартири розділяли таким чином, щоб була окрема зона для відпочинку, кухня та окремі автономні кімнати. Робили косметичний євроремонт. Це обходилося у €5−6 тис. Такі квартири виконують функцію міні-гуртожитку у Турині і користуються високим попитом у студентів. Замість однієї орендної плати власник отримує з 1 студента, щонайменше, €300 оренди і платить знижені податки.

Так, трикімнатна квартира, переобладнана у міні-гуртожиток приносить: €300*3*12 = €10 800. Податок на володіння — €680. Податок з прибутку — €1 800. Разом, на рік: €10 800 — €680 — €1 800 = €8 320

Такі квартири — міні-гуртожитки — є досить ліквідними, оскільки користуються попитом у інвесторів. На перепродажі, відразу після ремонту, можна заробити до 30% від початкової вартості.

Ризики та підводні камені

Ринок нерухомості Італії має свою специфіку, а тому купувати нерухомість нерезиденту самотужки, без супроводу місцевого експерта, не варто.

По-перше, далеко не всі нотаріуси в країні згодні працювати з іноземцями. Це, насамперед, пов’язано з ризиковістю фінансових операції, адже нотаріус несе відповідальність за перевірку особи покупця, продавця, та приймає на свій рахунок кошти, як гарантію угоди.

По-друге, це специфіка права. В Італії існує близько 20 форм права власності, і онлайн-перекладач не допоможе розібратись у цьому питанні.

«Маємо випадок, коли до нас звернувся уже постфактум клієнт. Він вирішив купити квартиру з сайту оголошень без посередників. Вніс аванс, а під час перевірки виявилось, що там прописана бабуся, яку, за умовами договору, не можна виписати до останніх її днів. Людина відмовилась від угоди, проте аванс €5 000 їй ніхто не повернув», — розповідає Ірина Кнорр.

Серед інших підводних каменів, із якими може стикнутися покупець-нерезидент, є й інші. Так, майже усі квартири на сайтах із оголошеннями знаходяться на ексклюзиві місцевих агенцій нерухомості. Якщо на сайті опублікована квартира і її продає сам власник, це сигнал про ризик: жодна агенція не взяла в роботу цю квартиру, а отже, з нею щось не так.

Ще до питання сайтів нерухомості — приблизно у 45% оголошеннях про продаж фото не відповідають дійсності, або на сайтах розміщуються фейкові об’єкти. В оголошеннях вказують старі фото або розмиті зображення, за якими важко скласти уявлення про реальний стан об’єкту.

Також існує проблема з іпотечною нерухомістю. Після карантину у продажу з’явилося багато об’єктів за привабливими цінами — це «плюс». Але «мінус» у тому, що за більшістю з них є непогашені кредитні зобов’язання.

І наостанок — про первинний ринок. Взагалі, за словами рієлторів, первинна нерухомість у Італії — це слабка ланка. По-перше, більшість міст — це старі міста з історичною архітектурою. Земельні ділянки під забудову якщо є, то здебільшого у передмісті.

А по-друге, якість будівництва та ремонту, м’яко кажучи, погана, і далеко не завжди відповідає очікуванням покупців. Якщо ж власник забажає зробити ремонт, перепланування квартири, то для цього потрібно багато дозволів. Їх оформлення може затягнутися на місяці — це, зі свого боку, подовжує терміни монетизації нерухомості або користування власним новим житлом.

Важливе та цікаве про життя в Італії

Італійські канікули нікого не залишають байдужими. Випробувавши на собі особливий уклад життя, долучившись до місцевої кухні та переймаючись красою пейзажів, одні починають планувати нову подорож, інші подумують про переїзд. Останнім важливо пам’ятати, що життя в Італії не являє собою нескінченну сієсту, що тут є свої проблеми та кризи, а щоб облаштуватися на новому місці, доведеться зіткнутися з багатьма бюрократичними труднощами та незручностями, які випливають зі статусу емігранта у 2024 році.

Економіка держави

Економіка Італійської Республіки є однією з найстабільніших у Європі та знаходиться приблизно на одному рівні з Іспанією і Францією. Ключові напрямки діяльності:

  • вирощування пшениці, рису, овочів, фруктів, квітів, оливок;
  • виноробство;
  • автомобільна промисловість (звідси родом автомобілі Fiat, Alfa Romeo, Maserati, Ferrari);
  • туризм.

Окремої уваги заслуговують такі напрямки, як обробка золота, електронна і верстатобудівна промисловість, вирощування бавовни.

Економіка в Італії не відрізняється рівномірністю розвитку по всій території держави. Північні регіони індустріально розвинені, відрізняються більш високими показниками продуктивності. Південні займаються аграрною сферою, яка найчастіше не витримує конкуренції на зовнішньому ринку.

Водночас, за даними Світового Банку, країна займає 8-е місце у світі за ВВП – трохи більше двох трильйонів доларів США з перспективою збільшення даного показника в наступному році на 1,3%.

Після світової кризи 2008-2009 років Італія все ще знаходиться у владі таких явищ, як високі податкові ставки, стагнація продуктивності праці, великий державний борг.

Рівень життя італійців

Рівень життя в Італії в порівнянні, наприклад, з Німеччиною, Австрією або Швейцарією можна назвати задовільним. До причин можна віднести не тільки значну фінансову заборгованість перед Євросоюзом, але і недосконалість банківської системи, навислу загрозу дефолту.

Всі ці фактори сприяють зростанню соціальної нерівності в державі та все відчутнішого поділу на бідних і багатих.

Заробітна плата і можливості працевлаштування

Загальний дохід середньостатистичної італійської сім’ї становить 22 тисячі євро на рік (з вирахуванням податків та за умови, що працюють обоє з подружжя). Середній показник рівня заробітної плати коливається в межах 1300-2500 євро за 1 місяць.

Прожитковий мінімум в Італії на 2024 рік становить 855 євро. Доходи італійців різняться в залежності від регіону проживання:

  • Венеція – близько 2 500 євро;
  • Тренто – 1 950 євро;
  • Мілан – 1 850 євро;
  • Верона – 1 315 євро.

Більше всіх отримують лікарі, фінансові працівники, страховики, державні службовці, програмісти, перекладачі зі східних мов, менеджери логістики та транспортних перевезень, інженери, будівельники. Наприклад, митні офіцери отримують близько 50 тисяч євро в рік.

Робота в Італії для іноземців без спеціальності можлива у сфері туризму, обслуговування в аграрному секторі. Слід пам’ятати, що на працівників з-за кордону тут поширюються квоти, які переглядаються урядом один або два рази на рік, виходячи з потреб економіки. Саме з цієї причини ті, хто вже встиг легалізувати свій статус в Італії та проживає в північних регіонах країни, все частіше вирушають на заробітки в сусідню Швейцарію.

Але вибір, в якому місті Італії краще жити, залежить не тільки від величини оплати праці. Там, де вона невисока, рівень цін на основні статті витрат також невисокий.

Соціальний захист населення

Соціально незахищені верстви населення знаходяться під опікою держави. До них відносяться:

  • безробітні;
  • пенсіонери;
  • багатодітні сім’ї;
  • неповнолітні діти, які залишилися без батьків;
  • інваліди.

Допомога тим, хто втратив роботу, виявляється на підставі закону Legge di Stabilita jn 2015 року, яка передбачає виплату комбінованої допомоги. При його розрахунку береться до уваги причина звільнення, число внесків за останні 4 роки.

Не отримують допомогу по безробіттю ті, хто звільнився за власною ініціативою. Інші можуть розраховувати на допомогу на строк 78 місяців за умови, що у них є трудовий стаж протягом останніх 4 років. Сума виплати при цьому не повинна перевищувати 1300 євро на місяць.

Розмір допомоги по інвалідності становить третю частину від заробітку.

Медичне обслуговування

Комфортні умови життя та турбота держави сприяють збільшенню числа людей похилого віку. Завдяки сприятливому клімату і якісної медицини, середня тривалість життя в Італії сьогодні вище, ніж в інших європейських країнах, – близько 83 років.

Обслуговування окремих категорій громадян в місцевих лікарнях здійснюється безкоштовно. До них відносяться:

  • діти до 6 років;
  • літні люди віком від 65 років;
  • безробітні;
  • малозабезпечені;
  • вагітні жінки;
  • важкі хворі.

При наявності реєстрації пройти медичний огляд, здати аналізи, отримати більшу частину ліків і навіть записатися на деякі види операції можна безкоштовно. Візити до деяких вузькопрофільних лікарів (наприклад, стоматологам) і комплексна діагностика обов’язково оплачуються.

В екстрених випадках італійці воліють звертатися в приватні клініки, що гарантує більш високу якість обслуговування. А ось звичайне спостереження у лікаря-терапевта вони довіряють державним лікарням.

Для працюючих громадян послуги лікарів покривають страхові поліси. Іноземці можуть також придбати страховку або відвідувати приватних лікарів.

Італійська медицина славиться хорошими результатами в профілактиці ракових захворювань і лікування людей похилого віку.

Освіта

Система освіти в Італії має стандартну структуру:

Мережа дошкільних закладів у країні розвинена дуже погано. Дитячі садки поділяються на приватні та державні. Відвідування найчастіше можливо тільки в першій половині дня. Перебування в муніципальному саду обходиться безкоштовно, але доводиться платити за харчування (в середньому 5 євро в день).

Щоб навчатися в державних навчальних закладах, дитина повинна мати італійське громадянство. Іммігранти можуть бути зараховані тільки в приватні.

Навчаються в Італії безкоштовно, але передбачається внесення щорічних внесків порядку 500-4 000 євро. Вартість навчання в приватному навчальному закладі залежить від програми та статусу ВНЗ або школи та коливається в межах 5-25 тисяч євро в рік.

Вимоги при вступі до ВНЗ для іноземців вище, ніж для корінних італійців. Щоб бути зарахованим в університет, необхідно надати шкільний атестат, диплом про закінчення двох курсів у ВНЗ своєї країни та сертифікат про проходження іспиту з італійської мови. Найбільш обдаровані студенти можуть виграти стипендію від ВНЗ або муніципалітету.

Рівень злочинності

За даними на 2017 рік в країні фіксувалося близько 7 500 злочинів щодня. Причому лідирували в цьому рейтингу комп’ютерні шахрайства, вимагання та відмивання грошей. А от крадіжка сумок і зломи хоч і перестали займати верхні позиції в поліцейських зведеннях, все ще мають місце з причини складної ситуації з мігрантами.

Рейтинг найбільш небезпечних міст за даними поліції на 2024 рік виглядає так (за спаданням):

  • Мілан,
  • Ріміні,
  • Болонья,
  • Турин,
  • Прато,
  • Флоренція,
  • Генуя,
  • Рим,
  • Піза.

Обстановка в Неаполі все також продовжує залишатися небезпечною в плані вуличних грабежів. Але це єдиний вид злочинів, якими славиться місто.

Список міст, де життя і майно людей не схильне до небезпеки: Ористано (Сардинія), Порденоне, Rieti, Сондріо, Енна (Сицилія), Беневенто, Матері та Тревізо.

Клімат та погодні умови

У різних частинах країни клімат і погода в різний час року можуть істотно відрізнятися. Тому за цією ознакою назвати найкраще місце для життя в Італії неможливо, адже кожен вибирає для себе відповідні умови сам.

  • На півночі переважає помірно-континентальний клімат. Він характеризується прохолодною зимою, вологим і жарким літом. Для міжсезоння характерно велика кількість дощових днів.
  • На півдні клімат середземноморський: дощова і тепла зима, жарке і посушливе літо.
  • Найкомфортніше в центральній частині держави, де всі показники можна охарактеризувати як помірні незалежно від сезону.

Країну омивають моря 4: Іонічне, Тірренське, Адріатичне, Лігурійське. Узбережжя скрізь різний – від скелястих рельєфів до піщаних пляжних зон. Три чверті держави займають гори.

Що стосується екології, то не варто забувати, що північ країни – індустріальна зона, де нерідкі шкідливі викиди від підприємств в річки та атмосферу. Водночас, Італія підписала Кіотський протокол, що говорить про вжиття заходів щодо обмеження дій, спрямованих на забруднення навколишнього середовища, та про розробку різних екологічних програм.

Порядок цін на основні статті витрат

Вартість життя в Італії складається з декількох складових:

  • оплата житла;
  • комунальні послуги;
  • продукти харчування;
  • зв’язок і транспорт;
  • одяг;
  • дозвілля.

Жити з показною розкішшю в цій країні не прийнято, але італійці дуже люблять смачно поїсти та добре відпочити. А ось ціни на ті чи інші послуги можуть відрізнятися не тільки в залежності від регіону, але й навіть від району міста.

Житло та комунальні послуги

Велика частина жителів країни живуть в орендованих квартирах і будинках. Плата за винаймання житла в північній частині держави коливається від 600 до 1000 євро. Ближче до півдня ціни трохи знижуються.

Купити власну нерухомість може дозволити собі далеко не кожен. Найбільш високі ціни зафіксовані в Мілані та Римі. Тут один квадратний метр може обійтися в 5-9 тисяч євро, на периферії придбати житло можна за ціною 3-4 тисячі євро за кв. м.

Додатковий бюджет доведеться запланувати для оплати комунальних послуг (ціни вказані за рік):

  • опалення, гаряча вода – близько 800 євро;
  • електрика – 400 євро;
  • холодна вода – 120 євро;
  • вивезення сміття та прибирання прибудинкової території – 120 євро.

Додатково італійці сплачують збір за наявність електронних приладів у будинку (телевізор, радіо) – приблизно 110 євро в рік. Інтернет зажадає приблизно 25-30 євро на місяць, а хвилина мобільного зв’язку варто 0,17 євро.

В середньому на оплату всіх комунальних платежів витрачається близько чверті річного доходу. Саме з цієї причини італійці схильні економити на своєму комфорті. Приміром, взимку їм простіше одягнути на себе більше теплого одягу, ніж додати опалення.

Продуктовий кошик

Ціни в Італії на продукти також варіюються в залежності від регіону. На півдні все коштує дешевше, ніж у центрі чи на півночі. Звичайні товари, які необхідні для щоденного харчування, краще всього купувати на ринках або в невеликих бюджетних магазинах.

Найдорожче коштують сири та морепродукти. Наприклад, тверді сорти сирів обійдуться в 10-15 євро за 1 кг, а от сири з козячого молока будуть коштувати 6-8 євро за 1 кг. Ціни на основні продукти наведемо в таблиці:

НайменуванняЦіна за літр, кг, в євро
Молоко1.16
Філе курки8.13
Фрукти-овочі0,5–2,80
Вино4,5-8
Вода0,4–1 (1,5 літра)
Цукор1.4
Яйця2.3
Хліб1,5–2,3

Перекусити в кафе можна за 15-18 євро, обід у ресторані обійдеться у 25-32 євро, найдешевше буде поїсти в фаст-фуді – 7,50–9 євро.

Вартість проїзду в громадському транспорті

Італійці ведуть неспішний спосіб життя. Вони нікуди не поспішають і воліють ходити пішки. Якщо виникає необхідність в автомобілі, перевага віддається компактної та недорогій малолітражці.

У кожній родині, особливо живе в будинку або на віллі, є велосипеди, адже обслуговування автомобіля коштує чималих грошей:

  • страховка – 600 євро;
  • техогляд – 70 євро;
  • бензин – 1,51 євро.

Громадський транспорт в Італії розвинений тільки у великих містах. Наприклад, у Римі є метро, міські автобуси та трамваї. Ціна квитка на поїзд Leonardo, на якому можна доїхати з аеропорту Фьюміччино до центру міста, коштує 14 євро на одного пасажира.

У маленьких містах курсує кілька автобусних маршрутів. Разова поїздка може коштувати 1,5–2 євро, проїзний на 1 тиждень – 24 євро.

Можна скористатися послугами таксі. Якщо населений пункт є дуже невеликий, заплатити за одну поїздку в будь-який його кінець буде потрібно не більше 10 євро.

Місцеві традиції та менталітет

Італійці вважають себе унікальною нацією і цього не приховують. Основною цінністю тут є сім’я. І хоча кількість дітей зазвичай не перевищує 2-3, на сімейні обіди тут збираються всі родичі, починаючи від бабусь і дідусів, закінчуючи племінниками.

Ще одна особливість тутешнього менталітету – деяка «зацикленість» на собі. Місцеві жителі багато уваги приділяють власним турботам і свого життя, задоволенню особистих потреб, отримання задоволення від того, чим займаються.

У італійців на генетичному рівні закладено почуття прекрасного, що часто відбивається в мистецтві. Але навіть у побуті вони дуже трепетно ставляться до краси. Це проявляється в дизайні приміщень, у зовнішньому вигляді.

Упізнати корінного жителя країни можна по елегантності та витонченості. На півдні дуже люблять аксесуари, на півночі віддають перевагу класичний стиль.

Ще італійці дуже люблять поговорити. Причому, потрапивши на італійський обід, будьте готові до того, що будуть говорити всі одночасно. І це не прояв неповаги, а швидше нестримна емоційність.

Ставлення до іноземців у італійців дуже рівне. Вони сприймають їх як гостей: ми раді, що ви до нас завітали, але не забувайте, що вам скоро повертатися на батьківщину.

Головне для місцевих, щоб приїжджі поводилися скромно, доброчесно, не порушували закон і поважали їх уклад життя. Це буде проявлятися в усьому, починаючи від дотримання правила сортувати сміття, закінчуючи поведінкою в ресторані.

Українська діаспора в Італії

Серед українських мігрантів переважна більшість становлять жінки. Це або ті, хто вийшов заміж за італійців, або ті, хто переїхав в республіку на підставі трудової міграції та працює в багатих італійських сім’ях домробітницями й доглядальницями.

У багатьох містах можна знайти українські громади. Їх завдання – допомогти новоприбулим адаптуватися в країні. Наприклад, спільнота україномовного населення в Турині надає всіляку підтримку в процесі взаємодії з владою. А найстарішою вважається українська громада в Мілані, яка існує з 1979 року.

Українці в Італії воліють селитися там, де найпростіше знайти роботу і дешевше коштує житло:

  • Мілан;
  • Больцано;
  • Флоренція;
  • Тренто;
  • Турин;
  • Сондріо.

Чисельність українських мігрантів на італійській території сьогодні сягає 135 тисяч чоловік.

Як живуть в Італії пенсіонери

В країні передбачені різні види виплат для пенсіонерів: за вислугою років, по старості, по бідності та інші. Розмір забезпечення залежить від того, які внески робив чоловік протягом трудової діяльності в фонд держави. Мінімальний стаж для жінок становить 41 рік 10 місяців, для чоловіків – 42 роки 10 місяців.

Пенсійний вік становить 66 років 7 місяців незалежно від статевої приналежності (з 2021 року планується підняти ценз до 67 років). Якщо людина звільнилася раніше 60-річного віку, до нього застосовуються штрафні санкції – розмір виплати скорочується на 2 %.

Іноземні громадяни також можуть розраховувати на пенсійне забезпечення, але тільки якщо вони робили внески в казну протягом останніх 10 років.

Життя пенсіонерів в Італії не можна назвати бідним. Держава всіляко дбає про літніх людей, постійно розробляючи нові програми. Але завдання перед ними стоїть непросте, адже на одного працюючого громадянина припадає 3 пенсіонери.

Іноземці-пенсіонери вибирають для переїзду Сардинію і Тоскану. Тут сприятливі погодні умови, красива природа, а ціни на продукти та інші потреби нижче, ніж в інших італійських регіонах.

Де краще влаштуватися

Вибір місця проживання – індивідуальне рішення кожного мігранта. Сказати однозначно, де краще жити в Італії, неможливо. Дослідження, проведене кілька років тому виданням Sole 24 Ore, показало, що міста з найвищим статусом розташувалися ближче на північ держави.

В основу оцінювання були покладені такі критерії, як наявність робочих місць, рівень життя, якість комунальних послуг, культурні заходи та підтримки муніципалітету. Рейтинг міст виглядає так:

  1. Больцано – зайняв вищий бал за всіма параметрами.
  2. Мілан – займає цю позицію вже тривалий час.
  3. Тренто – має важливу перевагу – розвинену транспортну інфраструктуру.
  4. Сондріо і Флоренція – вже кілька років змагаються між собою.

Інші кращі міста Італії для проживання: Венеція, Кунео, Аоста, Равенна, Сієна.

Серед аутсайдерів опинилися Палермо, Казерта, Реджо-ді-Калабрія.

Мігрантам, які переїжджають з метою працевлаштування краще всього вибирати міста, у яких більше шансів знайти роботу, – Рим, Мілан.

Підсумки

Щоб об’єктивно оцінити, наскільки правильним є рішення емігрувати, необхідно зіставити усі плюси й мінуси життя в Італії:

ПеревагиНедоліки
високий рівень економіки;більш низький рівень життя, ніж у країнах Західної Європи;
збалансоване співвідношення зарплат та цін;брак робочих місць;
можливість подорожувати по всій Європі без візи;дорога нерухомість і високі витрати на неї;
привілеї в оформленні візового дозволу багатьох країн, наприклад, США, Канади;необхідність вивчення італійської мови і його численних діалектів;
близькість морів, красива природа;специфічний менталітет і культурні особливості італійської нації;
різні кліматичні зони, що дозволяє вибрати регіон з будь-якими умовами;мала ймовірність заробити пенсію в Італії при високому віковому цензі;
високий рівень медицини;необхідність підтверджувати свій диплом;
якісні продукти харчування;наявність квот на прийом на роботу іноземців.
доступність світу моди;
неквапливий спосіб життя;
рівне ставлення до іноземців.

Про автора

admin administrator