Андерса Брейвіка за вбивство 77 людей посадили на 21 рік

Норвезького терориста Андерса Брейвіка, жертвами якого стали 77 людей, визнали осудним і засудили до 21 року ув’язнення.

Рішення в одній з найбільш резонансних справ останніх років виніс окружний суд Осло 24 серпня. 21 рік – це найсуворіше покарання, можливе за чинним норвезьким законодавством. Утім, після його відбуття суд може його продовжити.

Брейвік на засіданні виглядав спокійним і навіть задоволеним. Він знову привітав суд нацистським жестом та сказав судді, що “21 рік – це жалюгідне покарання за те, що я скоїв”.

Раніше Брейвік зізнався у скоєному 22 липня 2011 року подвійному теракті: спочатку він організував вибух в урядовому кварталі Осло, жертвами якого стали 8 норвежців, а потім влаштував бійню в молодіжному таборі на острові Утойя, розстрілявши 69 людей (більшість із загиблих – молоді люди і підлітки).

Свій вчинок 33-річний Брейвік пояснив ультраправими поглядами і необхідністю рятувати Європу від “навали мусульман”.

Перша психіатрична експертиза назвала Андерса Брейвіка хворим, що, однак, викликало хвилю критики, і після другого обстеження медики таки визнала його осудним.

Сам він заявляв, що для нього “психіатрична лікарня гірша за смерть”.

Суд над Брейвіком завершився протестом родичів

На знак протесту проти його спроб виправдати різню 22 липня 2011 року приблизно 30 людей покинули залу суду.

Це сталося, коли підсудний отримав слово для того, щоби пояснити мотиви вбивства 77 людей.

Брейвік сказав, що намагався зупинити мусульманську “навалу”, попросив вважати його осудним і виправдати.

Судді виголосять вирок Брейвіку 24 серпня.

Обвинувачення вимагає визнати його неосудним і примусово лікувати в психіатричній лікарні.

Адвокат Брейвіка Гейр Ліппестад сказав, що на вбивства його підзахисного штовхнула політика екстремізму.

В останній день суду слово було надано також людям, які постраждали в нападах 22 липня.

33-річний Брейвік зізнається в тому, що вбив 77 людей і поранив 242 у липні минулого року, коли висадив у повітря автобомбу біля урядового комплексу в Осло і розстріляв молодих активістів Робітничої партії в літньому таборі на острові Утойя.

Прохання виправдати його є юридичною формальністю, бо він не визнає себе винним за звинуваченнями в акті тероризму і ненавмисному вбивстві.

Норвезький уряд оголосив, що у двох місцях нападів Брейвіка створять меморіали його жертвам.

Бойкот

Заключне слово Брейвіка в суді, а також свідчення вцілілих у його нападах і родичів убитих із судової зали не транслювали.

Бойкот заяви Брейвіка був проявом неповаги до самого підсудного, а не до суду, наголосили представники групи підтримки жертв нападів 22 липня.

Кореспондент Бі-Бі-Сі Ларс Беванджер, який був у суді, каже, що на думку родичів і потерпілих, Брейвіку більше немає, чого сказати.

“Він має право говорити, але ми не зобов’язані його слухати”, – сказав представник групи підтримки жертв Брейвіка Кристіан Бієлланж.

Брейвік виступав 45 хвилин, упродовж яких розповідав про мотиви для його нападів.

Він зачитував з папірця заготовані тези, де нищівно критикував усе, що йому не подобається в його країні, починаючи з того, що Норвегію на Євробаченні представляв не етнічний норвежець (народжений у Білорусі Олександр Рибак), – і закінчуючи згубним, як він вважає, впливом на суспільну мораль телесеріалу “Секс і місто”.

Процитувавши статистику народжуваності в мусульманських країнах, він сказав, що не хотів допустити перетворення Норвегії на “мультикультурне пекло”.

Жертва радикалізації

Адвокат Брейвіка у своєму заключному слові наголосив, що те, наскільки він був осудний на момент нападів 22 липня, має вирішити суд.

Він звернув увагу на те, що до трагічних подій ніщо в поведінці підсудного не вказувало на схильність до насильства.

“Причиною таких його дій було не насильство, а крайні радикальні політичні настрої, і сприймати його дії потрібно з точки зору культури крайньоправого екстремізму”, – сказав Гейр Ліппестад.

Він звернув увагу на те, що його клієнт був звичайним юнаком з добрими друзями і колегами, і запитав у суддів, чи міг психічно хворий стати членом стрілецького клубу.

Обвинувачення вважає, що Брейвіка треба примусово лікувати в психіатричній лікарні.

Водночас матір, яка втратила дитину внаслідок нападу Брейвіка на острів Утойя, сказала, що розмови про психічне здоров’я Брейвіка виснажують родичів.

“Нам байдуже до його психічного стану, – сказала жінка суддям. – Ми б хотіли ніколи не бачити його на свободі”.

Психіатрична експертиза визнала Брейвіка осудним

“Основним висновком фахівців є те, що Андерс Брейвік не мав психічних розладів на момент скоєння злочинного акту 22 липня 2011”, – йдеться в заяві Окружного суду Осло.

Остаточне рішення щодо психічного стану Брейвіка буде прийнято п’ятьма суддями під кінець судового процесу.

Раніше 33-річного норвежця було визнано психічно хворим: двоє психіатрів, які проводили огляд Брейвіка, дійшли висновку, що він страждає параноїдальною шизофренією. У зв’язку з цим, прокурори заявляли, що Брейвіка слід відправити радше до психіатричної лікарні, ніж до місця позбавлення волі.

Сам Андерс Брейвік називав висновки психіатрів брехнею і вимагав, щоб його судили як психічно здорового.

У нападі, що став найтяжчим актом насильства в Норвегії з часів Другої світової і глибоко вплинув на всю країну, Брейвік зізнався, проте кримінальну провину заперечує.

За його словами, такі дії були необхідні у “громадянській війні проти мусульманського вторгнення до Європи”.

Суд над Брейвіком має розпочатись 16 квітня і триватиме близько 10 тижнів, повідомляє Reuters.

Найтяжче покарання, яке загрожує Брейвіку, – 21 рік ув’язнення.

Його звинувачують за статтею норвезького антитерористичного закону, у якій ідеться про насильницькі дії, що мають на меті підірвати ключові функції влади або поширити серед населення страх.

“Підсудний скоїв особливо тяжкі злочини такого масштабу, з яким ми досі не мали справи в нашому суспільстві в сучасну епоху”, – сказав журналістам в Осло прокурор Свен Голден у березні.

22 липня 2011 року в молодіжному таборі на норвезькому острові Утойя Андерс Брейвік вбив 69 людей. Перед цим він організував вибух в урядовому кварталі Осло, де загинуло вісім людей.