Як пишеться слово гаїв з мяким знаком чи без

Авторadmin

Як пишеться слово гаїв з мяким знаком чи без

Слова з м’яким знаком приклади в українській мові

Мідь, гедзь, палець, кільце, скринька, по-українському, зайчисько, Луцьк, Донецьк, донецький, криворізький, тьмяний, різьбяр, няньчити, бриньчати, кінець, поршень, коли-небудь, ткацький, близько, просьба, бадьорий, тіньовий, спрацьований, поліський, волинський, військо, людськість, по-товариському, по-українському, зайчисько, Луцьк, Донецьк, донецький, криворізький; рученьки, гарненький, голівонька, свіжісінький, тонесенький, малюсiнький

Іншомовні слова з м’яким знаком в українській мові

Мільйон, мільярд, павільйон, компаньйон, браконьєр, портьєра, ательє, пасьянс, Нью-Йорк, асфальт, фільм, бюлетень, вольєр, коньяк, батальйон, медальйон, каньйон, ду­ель, ферзь, діагональ, вуаль, шампунь, мечеть

Українська мова 10 клас

301. І. Пригадайте правила написання апострофа в українських та запозичених словах. Спишіть слова, на місці навскісної риски поставте, де треба, апостроф. Поясніть правопис слів.

Без/язикий, бар/єр, б/юджет, без/іменний, борю/ться, безголів/я, б/язь, б/юро, в/яз, верб/я, верф/ю, в/юнок, в/язальни- ця, гр/юкати, дев/ять, дзв/якнути, св/ято, м/ята, К/юв/є, Лук/яненко, медв/яний, п/єса, п/єдестал, прем/єра, роз/юшити, об/єднати, р/яд, Р/єпін, Руж/є, сузір/я, сер/йоз- ний, тьм/яний, черв/як.

ІІ. Поясніть значення виділених слів, з кількома (на вибір) складіть речення.

302. Прочитайте вірш Анатолія Бортняка. Які правила вживання м’якого знака ілюструє автор? Наведіть до правил власні приклади. За яким принципом орфографії пишемо м’який знак?

На ниві орфографії усяк

несе свій хрест, наскільки це можливо.

Непоказний пом’якшувальний знак

до кожного підійде співчутливо.

Хай, справді, скромний і неговіркий,

та щедро і з віддачею всією.

Тому до нього тягнуться з давен,

тяжіють в словотворчому пориві

і «ел», і «ес», і «те», і «де», і «ен»,

а також різні суфікси пестливі.

Стояти поруч в труднощах, біді —

мети у нього іншої немає.

І подобріє слово біль тоді,

і слово радість сонячно засяє.

Він у словах тепліє багатьох,

в таких, як промінь, рученька чи ненька;

або окрилься, згинь, цвірінь і тьох,

читальня, зав’язь, рано-пораненьку…

Та не злічити різних див,

які він творить в добродійстві славнім!

Однак шиплячим він не догодив.

Чи не тому, що не шиплячий сам він?

І букві «ер», що вдачею крута,

яка не визнає м’якого серця,

його ласкава ніжна доброта

доволі безпринципною здається.

Але, добром наповнений ущерть,

готовий він пом’якшувати знову,

хіба не знак м’який у слові твердь

надійно підпирає всю основу?

303. Прочитайте про складні випадки вживання м’якого знака та апострофа. Доповніть правила власними прикладами.

1. У дієсловах на -ся (-сь) 3-ї особи множини та у формах наказового способу м’який знак зберігається: будуються, станься, підносься, підносьтесь.

2. У присвійних прикметниках, утворених від іменників з м’яким приголосним, м’який знак зберігається: ненька — а неньчин, Танька — Таньчин, Зінька — Зіньчин.

3.Не ставиться м’який знак після л, у сполученнях -лц-, -лч-, що походять з -лк-: балці, Галці, Наталці.

4. Перед постійно м’якими й шиплячими м’який знак не пишеться, крім: а) після букви л: читальня, гуцульський; б) у словах тьмяний, різьбяр, няньчити, бриньчати, а також женьшень, Маньчжурія.

Апостроф не пишеться, коли перед губним є приголосний (крім [р]), який належить до кореня: свято, цвях, мавпячий.

Апостроф пишеться після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: без’язикий, від’їзд, з’єднаний, з’їхати, об’єм; дит’ясла, пан’європейський.

304. Прочитайте поезію Платона Воронька. Поясніть уживання апострофа у словах чи його відсутність.

Як тепло пахне хліб!

І радістю земною,

І сонцем, що всміхалося весною,

І щастям наших неповторних діб.

Духмяно пахне хліб.

305. Спишіть, замість крапок поставте, де треба, м’який знак і поясніть його вживання. Порівняйте правопис слів з їх вимовою. Поясніть лексичне значення виділених слів.

Галуз. радіс..т. приз..ба, леґін. суціл..ний, чебрец. с..год..ні, чернігівс..кий, париз..кий, близ..ко, груз..ко, ковін..ка, силон..ка, малесен..кий, рибал..с..кий, спіл..ний, крапел.. , перукарен.. , змаган.. , кілец.. , т..мяний, кин..те, но- сят. крутят..ся, міл..йон, Вас..чин, повір..те, різ..бяр.

306. І. Прочитайте слова. Обґрунтуйте їх правопис.

Боязкий, баский, вісімнадцять, воротар, гіркий, горілчаний, гребінчик, галуззя, ковзкий, Казанчук, досвітній, Наталці, набавте, пишеш, різкий, рибалчин, Суец, спілчанський, степ, свіжість, свято, тонший, тюль, Уманщина, український.

ІІ. З’ясуйте лексичне значення виділених слів. Складіть і запишіть із ними речення.

1. Чому в слові Гуцульщина пишеться м’який знак, хоч у слові гуцул його немає?

2. Чому в кінці слова століть пишеться м’який знак, а в кінці слова сторіч — ні?

3. Чому в місцевому відмінку в слові (у) скриньці пишеться м’який знак, а в слові (у) торбинці — ні?

4. Чому в слові бенгальці пишеться м’який знак, а в слові бенгалці — ні?

307. Опишіть у художньому стилі правила вживання апострофа, м’якого знака. Зачитайте ваші творчі роботи учням 5 класу.

УКРАЇНСЬКА ГРАФІКА. УКРАЇНСЬКА ОРФОГРАФІЯ ЯК УЧЕННЯ ПРО СИСТЕМУ ЗАГАЛЬНОПРИЙНЯТИХ ПРАВИЛ НАПИСАННЯ СЛІВ

Яких помилок найчастіше припускаються у словах з апострофом і м’яким знаком?

141. Прочитайте поезію Дмитра Луценка «Карпатський ноктюрн», визначте тему й основну думку. Зробіть звуковий запис виділених слів.

Краса Карпат привабливо і юно навколо в сяйві сонця заяскріла. Дзвенять, немов ноктюрни, срібнострунно густих смерек і Чорногори крила.

І навіть вічність цю красу не стерла, у блискавках висвічують потоки. Підводиться бабусею Говерла над царством скель і полонин високих. День котить сонця золоту коляску, стоять стрункі ялиці, мов дівчата… Таку чудову незабутню казку Побачиш, друже, тільки у Карпатах.

М’якість приголосних на письмі позначається буквами і (сірий— [сірий]), я (злякати — [зл’акати]), ю (люк [л’ук]), є (синє — [син’е]), а також м’яким знаком (сіль — [с’і л’], батько — [бат’ко]).

М’який знак пишеться:

1. Після букв д, т, з, с, ц, л, н, що позначають м’які приголосні, у кінці слова та складу перед наступним твердим нешиплячим звуком: осінь, пісень, скринька.

2. У прикметникових суфіксах -ськ-, -цьк-, -зьк- та у суфіксах із пестливим значенням -оньк-, -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-. київський, козацький, малесенький.

3. Після літер, що передають на письмі м’які приголосні, у середині складу перед о: льон, сьогодні, чотирьох.

4. Після букви л перед літерами, що передають на письмі м’які й шиплячі приголосні: сільський, ковальський, більше.

5. У сполученнях -льц-, -ньц-, -льч-, -ньч-, які походять із сполук літер -льк-, -ньк-: неньчин

6. У дієсловах на -ть, -ться. розмовляють, сподіваються.

М’який знак не пишеться:

1. Після губних (м, в, п, б, ф) та шиплячих (ж, ч, ш, дж) звуків: степ, любов, верф, вчиш, відріж.

2. Після літери р, що позначає кінцевий звук слова і складу: буквар, перевір, чотирма, Харків.

3. Після приголосних, окрім л, перед наступним шиплячим або м’яким приголосним: менше, камінчик, кузня, радість. Але: женьшень, Маньчжурія, няньчити, бриньчати.

Орфограма. Правопис м’якого знака.

ті, в яких пишеться м’який знак;

без м якого знака.

142. Хто швидше? Запишіть подані слова у дві колонки:

Громадс..кий, ощадливіс..ть, мен..ший, різ..бяр, ідеал..ний, змириш..ся, Чигирин..щина, знайдут..ся, плинніс..ть, калинон..ка, (у) жмен..ці, щонайбіл..ше, кін..ський, хвал..куватий, зшиєш. (на) парасол..ці, колодяз..ний, (у) тюр..мі, знавец. лар..ок, успішніс..ть, сторіч. вчат..ся, камін, .чик, Гуцул..щина, вживают..ся, дивуєт..ся, в’єш..ся, універсал..ний, кіл..кість.

Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв записаних слів складеться вислів Павла Грабовського.

143. «Єдиний шлях, що веде до знання, — це діяльність».

Спишіть текст, ставляючи, де треба, м’який знак.

На сув’язі звивистих степових доріг стоїт.. чабан..ський колодяз. здалеку червоніє на ньому цебро дивної коніч..ної форми. Яскраво-червона цятка, жарина якас.. серед безбарвнос..ті, серед величавої одоманітнос..ті степових просторів.

Щороку цей колодяз.. чистят… Збирают..ся чабани, по черзі обв’язуют..ся вір..овками, стаючи схожими на затягнутих у лямки парашутне..тів, і спускают..ся у вогку колодяз..ну глибину, щоб вибрати звідти різну нечис..ть, мул, залізяч..чя.

Ніхто достеменно не знає, хто цей колодяз.. копав; у спадок від дідів дістався він теперіш..нім чабанам. Тіл..ки з переказів глухий гомін доходит. що копали цей колодяз.. колис.. чумаки, чиї дороги пролягали в цих сивих степах (За О. Гончаром).

Підготуйте стислий усний переказ тексту.

144. Розв’яжіть мовну задачу.

Складаючи речення, Сергій написав слово неньці з м’яким знаком, а Ярослав записав речення зі словом без м’якого знака — ненці. Чому вчитель нікому з них не виправив помилки?

Апостроф ставиться у словах перед я, ю, є, ї, що позначають два звуки [йа], [йу], [йе], [йі]:

1. Після губних звуків [б,] [п], [в], [м], [ф], якщо перед ними немає іншого приголосного, який належав би до кореня (крім р): п’ять, в’язка, підв’язати, торф’яний.

2. Після р у кінці складу: бур’ян, пір’їна.

3. Після к у слові Лук’ян та похідних від нього: Лук’янівка, Лук’янчук.

4. Після букв б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]: комп’ютер, миш’як, кар’єра.

5. Після префіксів власне українських та іншомовних слів і першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: під’їзд, без’ядерний, пів’яблука, двох’ярусний.

6. Після зубних приголосних у таких іншомовних словах: ад’ютант, кон’юнктура, кон’юнктивіт, ін’єкція.

Апостроф не ставиться:

1. Після губних [б,] [п], [в], [м], [ф], якщо перед ними стоїть ще один приголосний, що належить до кореня (крім р): цвях, мавпячий, морквяний.

2. Після р, коли букви я, ю, є позначають м’якість звука: борються, ряска.

3. Після приголосних в іншомовних словах, якщо я, ю, є позначають пом’якшення попереднього приголосного: бюджет, пюре.

Орфограма. Правопис апострофа.

145. Хто швидше? Запишіть подані слова у дві колонки:

із вставленим апострофом;

Острів..янин, б..юджет, різьб..яр, сурм..яний, різдв..яний, присв..ятити, дзв..якнути, зм..яклий, слов..яни, духм..яний, під..йом, під..їзд, знічев..я, ін..єкція, стьм..яніти, медв..яний, з..ясувати, підгір..я, п..юпітр, цв..ях, вп..яте, моркв..яний, арф..яр, мавп..ячий, бар..єр, рутв..яний, зв..язок, здоров..я, пам..ятний, к..ювет.

Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв слів, записаних у першій колонці, складеться початок вислову Василя Сухомлинського: «… — то єдиний шлях до щастя людини».

146. Прочитайте уривок із поезії Василя Симоненка, визначте її основну думку. Спишіть, ставлячи, де треба, м’який знак та апостроф.

…У кожного «Я» є своє ім..я,

На всіх не нагримаєш.. грізно,

Ми — це не безліч.. стандартних «я»,

а безліч.. всесвітів різних.

Ми — це народу одвіч..не лоно,

Ми — океанна вселюд..с..ка сім..я.

І тіл..ки тих поважают.. міл..йони,

Хто поважає міл..йони «Я».

«Я хочу сказати своє слово». Усно висловіть свої міркування щодо останнього речення поезії.

Найскладніші випадки правопису м’якого знака пов’язані із тим, у яких випадках потрібно писати м’який знак перед наступним м’яким або шиплячим приголосним, а в яких — ні. М’який знак після л здебільшого зберігається (пальці, СІЛЬСЬКИЙ), немає його в сполученнях -лц-, -лч-, які походять з -лк- (сопілці, сопілчин, бо сопілка). Після інших зубних перед наступним м’яким або шиплячим звуком м’якого знака немає (ірпінський, хоч Ірпінь).

Виняток становлять сполучення -ньц-, -ньч-, які походять із -ньк- (матіноньці, матіноньчин, бо матінонька).

У правописі апострофа найскладнішими можна назвати випадки, коли є збіг приголосних. Зазвичай у такому випадку апостроф не ставиться (тьмяний., мавпячий). Не береться до уваги збіг приголосних і ставиться апостроф у двох випадках: по-перше, коли приголосні належать до різних частин слова — префікса і кореня (розм’якнути, підв’язати), по-друге, коли є збіг губного приголосного з р (торф’яний, арф’яр).

Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм “повідомлення-видалення” для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.

Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.

Про автора

admin administrator