Баланс за МСФЗ: що входить у звіт про фінансовий стан та як його скласти

Бухгалтерський баланс в системі МСФЗ називають звітом про фінансовий стан компанії. Така назва найкраще розкриває його сутність, бо баланс за МСФЗ — головний бухгалтерський звіт, який надає інформацію про майно та зобов’язання організації. Інвесторам та позикодавцям звіт може розповісти про те, чим володіє компанія, наскільки вона спроможна сплачувати рахунки та чи варто інвестувати в неї кошти.

З цієї статті ви дізнаєтесь:

• Що таке баланс за МСФЗ і для чого він потрібен
• Як виглядає структура балансового звіту за МСФЗ
• Які форми балансу існують (на прикладі)
• Як скласти баланс за МСФЗ
• Відмінності формування балансу за МСФЗ та П(С)БО

Що таке баланс за МСФЗ і для чого він потрібен

Звіт про фінансовий стан регулюється стандартом МСФЗ (IAS) 1 «Подання фінансової звітності». Згідно зі стандартом, в балансовому звіті необхідно розкрити відомості про вартість активів, зобов’язання та власний капітал підприємства на кінець звітного періоду.

Баланс за МСФЗ складають в тих компаніях, що працюють на міжнародному ринку, залучають іноземні інвестиції або повинні формувати таку звітність за вимогами законодавства. Зазвичай це публічні акціонерні товариства, банки, страхові компанії, підприємства-емітенти, які розміщують цінні папери на біржі. В різних країнах перелік компаній, зобов’язаних формувати баланс за МСФЗ, буде свій — докладніше про це писали у статті «МСФЗ 2022: ключові зміни та нюанси переходу».

Балансовий звіт МСФЗ призначений для зовнішніх користувачів — акціонерів, кредиторів та інвесторів бізнесу, оскільки керівникам компанії достатньо внутрішньої звітності для прийняття управлінських рішень. Звіт про фінансовий стан не надають до податкової — його публікують у відкритому доступі для зацікавлених сторін.

Що зазвичай дивляться у звіті:

• склад та структуру майна підприємства;
• джерела придбання активів — статутний капітал та зобов’язання;
• мобільність та оборотність оборотних засобів;
• стан та динаміку заборгованостей;
• кінцевий фінансовий результат (прибуток та збиток).

За цими показниками зовнішні користувачі визначають, чим володіє компанія, кому і скільки вона заборгувала і чи може вчасно сплачувати рахунки. Відповіді на ці питання допомагають інвесторам та позикодавцям прийняти низку важливих рішень щодо вкладення коштів у компанію, утримання або придбання боргових інструментів, видачу або повернення кредитів, купівлю цінних паперів або навіть — продажу бізнесу.

Як зрозуміти, що справи в компанії йдуть вгору? Треба подивитись на співвідношення двох частин балансу:

• актив — чим володіє компанія (майно та гроші);
• пасив — звідки взялись активи та як їх використовують.

Підсумки активу та пасиву мають бути рівними — саме в цьому полягає баланс.У фінансово здорової компанії сума активів завжди дорівнюватиме сумі власного капіталу та зобов’язань. Це означає, що компанія має певну кількість чистих активів — те, що належить акціонерам та залишається у них у разі ліквідації підприємства. Розраховують цей показник як різницю між сумою активів та сумою зобов’язань.

У разі банкрутства в балансовому звіті буде інша картина: сума зобов’язань перевищить суму активів. Наприклад, якщо в балансі підприємство не має коштовного майна, а сума статутного капіталу мінімальна, то інвестори не матимуть ліквідаційної квоти при закритті підприємства.

Який вигляд має структура балансового звіту за МСФЗ

Структура звіту в більшості випадків не вимагає строгого дотримання встановлених параметрів, однак повинна мати певні обов’язкові пункти, зазначені у Міжнародному стандарті фінансової звітності (IAS) 1 «Подання фінансової звітності».

А це три основні елементи балансового звіту:

• актив — економічний ресурс, який контролює компанія, та який у потенціалі може принести економічну вигоду;
• зобов’язання — заборгованість, що призводить до відтоку економічної вигоди;
• власний капітал — частка в активах, що залишається після виплати зобов’язань (сюди входять статутний капітал, додатковий капітал та резервні фонди, а також нерозподілений прибуток).

Приблизно такий вигляд має спрощена структура балансу за МСФЗ:

Згідно із МСФЗ, активи в балансі ділять на оборотні та необоротні, а зобов’язання — на довгострокові (зі строком погашення більше одного року) та короткострокові (менше ніж рік). Така класифікація використовується окрім випадків, коли баланс складають за принципом ліквідності, але про це розповімо трохи пізніше.

• Оборотні активи — ті, що використовують протягом 1 року після звітного періоду або під час операційного циклу. Сюди входять запаси, фінансові вкладення, дебіторська заборгованість та кошти підприємства. Такі активи необхідні для підтримки постійної роботи підприємства.

• Необоротні активи служать понад рік та включають основні засоби, нематеріальні активи, інвестиційне майно, результати розробок, фінансові, орендовані та відкладені податкові активи.

До короткострокових зобов’язань відносять ті, що необхідно погасити протягом року. Це кредиторська заборгованість та операційні витрати. До довгострокових можуть належати кредити та позики, оціночні зобов’язання, привілейовані акції, відстрочені податкові зобов’язання.

Згідно із п. 54 МСФЗ (IAS) 1, звіт про фінансовий стан компанії обов’язково має розкривати набір статей:

• основні засоби;
• нематеріальні активи;
• інвестиційні об’єкти;
• фінансові активи;
• інвестиції, враховані за методом участі;
• запаси;
• грошові кошти та їх еквіваленти;
• дебіторська та кредиторська заборгованість;
• резерви;
• фінансові зобов’язання;
• зобов’язання з податків;
• капітал та резерви;
• частка меншості, представлена у складі власного капіталу.

Інші статті розкривають за потреби. Повний перелік статей балансу можна знайти у матеріалі «Форми звітності МСФЗ». До речі, порядок та назви статей можна змінювати, незалежно від того, як будують звіт: за оборотністю чи ліквідністю. Головне, щоб ці статті були правильно рознесені: відповідно до активу та пасиву.

Яку форму балансу використовують (на прикладі)

Певної форми балансу МСФЗ не існує, оскільки у стандарті (IAS) 1 немає ні типової таблиці, ні інструкції, як заповнювати рядки у звіті. Це означає, що компанії можуть складати баланс у будь-якій формі, з однією лише вимогою — треба розкрити мінімальний набір статей, про який говорили вище. А їхню класифікацію та подання робити однаковими у всіх звітних періодах.

І хоча в МСФЗ (IAS) 1 немає затвердженого бланка балансу, на практиці нерідко застосовують два варіанти формування звітності.

Горизонтальний та вертикальний формати балансу

За посиланням можна завантажити зразок звіту про фінансовий стан МСФЗ у форматі doc, складений у вертикальній формі.

У якому форматі готувати балансовий звіт — вирішує підприємство. Нерідко використовують форму звітності, встановлену положеннями національних стандартів бухгалтерського обліку, якщо вона відповідає вимогам МСФЗ.

Як скласти баланс за МСФЗ

Підготовка звіту про фінансовий стан також регулюється стандартом МСФЗ (IAS) 1 «Подання фінансової звітності». Окрім головного переліку статей активів, зобов’язань та капіталу, що належать розкриттю, в стандарті прописані правила:

• як групувати статті активів та зобов’язань;
• які активи та зобов’язання відносити до короткострокових та довгострокових;
• та яку інформацію слід розкривати у поясненнях до балансу.

Наприклад, не всі компоненти, що належать до активів, зобов’язань та капіталу, розкривають у звіті. Визнають лише ті, що дають користувачам цінну та правдиву інформацію, і можуть вплинути на економічні рішення. А витрати на збір та формування таких даних не перевищують користь від їх застосування.

За правилами міжнародних стандартів звіт можна сформувати двома способами:

• за оборотністю — коли активи та зобов’язання ділять на короткострокові та довгострокові;
• за принципом ліквідності — активи та зобов’язання розкривають за зменшенням або збільшенням ліквідності (такий варіант зазвичай використовують фінансові організації та великі промислові підприємства).

Є ще третій альтернативний варіант формування звіту. Коли статті розкривають також у порядку зміни ліквідності, але активи починають вказувати з грошових коштів, а зобов’язання — з короткострокової заборгованості.

Оскільки баланс МСФЗ входить у річну звітність компанії, в ньому варто вказати інформацію, що виділить його серед інших документів. А саме:

• назву звіту;
• назву підприємства (це окрема організація чи група компаній);
• дати звітного періоду;
• валюту балансу;
• та рівень округлення сум.

Компанія може самостійно вибрати рівень округлення даних (тисячі або мільйони одиниць) та валюту у фінзвітності.

Щодо термінів подання балансу, його формують на звітну дату та дату закінчення попереднього періоду. Якщо були зміни в обліковій політиці, цей момент враховується у минулому порівняльному періоді, а сам звіт формують на 3 дати: звітну, на початок та кінець попереднього періоду.

Відмінності формування балансу за МСФЗ та П(С)БО

Основна відмінність ПБО від МСФЗ — у формалізації звітності. В міжнародних стандартах вона практично відсутня, а ось національні положення бухобліку встановлюють типові форми фінансової звітності у додатках до НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». В них зазначені форми звітів, які повністю відповідають вимогам МСФЗ та можуть використовуватися для підготовки звітності як за національними, так і міжнародними стандартами.

У національних стандартах, а саме у положенні П(С)БО 2, описують порядок статей бухгалтерського балансу та наповнюваність його рядків. У МСФЗ (IAS) 1 таких правил немає. Звіт про фінансовий стан за міжнародними стандартами може бути як горизонтальним — поширений варіант в Україні, так і вертикальним, структурним. МСФЗ лише вимагає, щоб формування звіту про фінансовий стан було або з розподілом статей за оборотним принципом, або за ліквідністю.

Також є одна вимога МСФЗ, якої немає у національних стандартах, і стосується вона ретроспективного використання нової облікової політики. Якщо були зміни в політиці, то розкривати порівняльну інформацію треба не за один, а за два минулі звітні періоди. Те ж саме стосується випадків перекваліфікації та виправлення помилок.

Але попри всю схожість національних та міжнародних стандартів, скласти баланс за МСФЗ без базових знань та досвіду буде важко. Можна розібратись з темою самостійно, пройшовши нелегкий шлях власних спроб та помилок. Або отримати необхідну теоретичну та практичну підготовку на наших онлайн-курсах — навчаючись у зручному режимі, з цілодобовим доступом до матеріалів та підтримкою досвідчених тьюторів.

Пройдіть комплексний курс «ДипІФР. Гарантія», щоб опанувати теорію та практику застосування МСФЗ та підготуватись до офіційного іспиту на диплом ACCA DipIFR (rus). Зареєструйтесь і пройдіть 1-й модуль курсу безкоштовно!

Яка форма звітності у МСФЗ відповідає бухгалтерському балансу в РСБУ

Відбувається форматування тексту!
Почекайте кілька секунд, поки завантажиться повністю.
Або перечитайте сторінку заново, якщо довго не відповідає.

Повідомити про помилку

Соціальні сервіси та закладки:

Запам’ятати

• Всі документи
• Нові надходження
• Популярні документи
• Первинні законодавчі акти
• Групи документів
• Розподіл за комітетами ВРУ
• Термінологія законодавства
• Tезаурус “EUROVOC”
• Юридична класифікація
• Календар офіційних свят в Україні
• Правила користування
• Контактна інформація

Програмно-технічна підтримка — Управління комп’ютеризованих систем

Інформаційне наповнення — Відділ баз даних нормативно-правової інформації

Деякі функції знаходяться у режимі тестової експлуатації. Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше

МСФЗ 2024

Міжнародні стандарти фінансової звітності – це об’єднуюча ланка, яка дозволяє інвестору з будь-якої країни зрозуміти бізнес, в який він вкладає чи уже вклав кошти. Крім того, це визнаний стандарт якості подачі фінансової інформації. У консультації розповімо про особливості застосування МСФЗ в Україні

Що таке МСФЗ? МСФЗ – це набір стандартів і інтерпретацій, що регламентують правила складання фінансової звітності. Якою має бути фінансова звітність за МСФЗ – розповідаємо.

Перехід на МСФЗ

Перелік МСФЗ-зобов’язаних можна знайти в статті 12-1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі – Закон про бухоблік), а більш детально – у пункті 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженому постановою Кабміну від 28.02.2000 № 419 (далі – Порядок № 419). Наразі він має вигляд наведений у таблиці нижче.

Які підприємства переходять на МСФЗ

типи підприємств

Рік появи МСФЗ-обов’язку

публічні акціонерні товариства (ПАТ)

підприємства, які є емітентами цінних паперів, якщо їхні цінні папери допущені до торгів на регульованих ринках капіталу (не тільки ПАТ, але й будь-якої організаційно-правової форми)

недержавні пенсійні фонди

інші фінансові установи, які займаються наданням інших фінансових послуг чи допоміжною діяльністю у сферах фінансових послуг (розділи 64, 66 КВЕД, окрім 66.2)

підприємства, які здійснюють діяльність по управлінню активами

підприємства, які займаються добуванням корисних копалин загальнодержавного значення**

материнські підприємства груп, у складі яких є підприємства, що становлять суспільний інтерес

материнські підприємства великих груп***, які не належать до категорії великих підприємств

* велике підприємство – це підприємства, для яких виконується мінімум 2 з 3-х критеріїв: балансова вартість активів > 20 млн євро, чистий дохід від реалізації продукції > 40 млн євро, середня чисельність > 250 чол. (пп. 2 ст. 2 Закону про бухоблік);

** перелік таких копалин знаходиться в постанові Кабміну від 12.12.1994 № 827. Звертаємо увагу, що у даному переліку крім «традиційних» копалин на зразок марганцевих руд містяться ще й підземні води (мінеральна вода, питна вода, промислова вода, технічна вода і т.п.);

*** великі групи – це групи, показники річної консолідованої фінансової звітності яких на дату складання річної консолідованої фінансової звітності відповідають щонайменше 2-м із таких критеріїв: балансова вартість активів > 20 млн євро, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) > 40 млн євро, середня кількість працівників > 250 осіб. (ч. 1 ст. 12 Закону про бухоблік)

Щодо переліків МСФЗ-зобов’язання в Законі про бухоблік та в Порядку № 419, то в цілому вони співпадають, але Закон про бухоблік оперує досить загальним терміном «підприємства, що становлять суспільний інтерес», куди входять ПАТ, банки, страхові компанії, пенсійні фонди, кредитні спілки, великі підприємства, емітенти цінних паперів. Виходить, що якщо підприємство емітує цінні папери, які продаються через регульовані ринки капіталу (біржі), то воно стає МСФЗ-зобов’язаним незалежно від його організаційно-правової форми.

З переліку МСФЗ-зобов’язаних випали приватні акціонерні товариства (ПрАТ). Це стало однією з причин, чому після 2015 року відбулася реорганізація багатьох ПАТ у ПрАТ чи навіть ТОВ. Як не як але складання МСФЗ-звітності , її аудит, а також виконання інших приписів НКЦПФР, які ставляться перед публічними АТ під силу не всім підприємствам.

Увага: ПрАТ і ТОВ не входять до списку МСФЗ-зобов’язання.

Українські підприємства активно залучають іноземні інвестиції, виграють гранти і розвиваються. Хочете бути серед успішних? Підвищуйте кваліфікацію за Міжнародними стандартами фінансової звітності

МСФЗ 2024: добровільне застосування МСФЗ 2024

Підприємства всіх організаційно-правових форм, включаючи ПрАТ і ТОВ, можуть здійснити перехід на МСФЗ за власною ініціативою. Причинами такого кроку можуть бути: бажання іноземних інвестицій, плани щодо випуску боргових цінних паперів тощо.

Перехід на міжнародні стандарти фінансової звітності у 2024 році

Ті підприємства, які перейшли на МСФЗ у 2022 році вперше свою проміжну фінансову звітність мали скласти за І квартал 2023 року. Серед них можуть бути:

• новостворені та реорганізовані підприємства, які у 2022 році потрапили під МСФЗ-зобов’язаних;
• МСФЗ-добровольці.

Увага: 2023 рік – це перший рік складання звітності за МСФЗ для тих, хто перейшов на Міжнародні стандарти у 2022 році.

Практика МСФЗ 2024

Стандарти видаються Міжнародною радою з міжнародних стандартів фінансової звітності (англомовна абревіатура – IASB), штаб-квартира якої знаходиться у м. Лондон. До речі, наш Мінфін у листі від 24.09.2018 № 35210-06-5/24914 пояснив, що не роз’яснює положень МСФЗ, аргументуючи це тим, що тлумаченням МСФЗ займається саме IASB та пов’язані з нею структури, а не Мінфін.

Стандарти МСФЗ містять:

• Концептуальну основу фінансової звітності – це опис загальних вимог до якісних характеристик фінансової інформації, основних облікових концепцій, основних елементів фінансових звітів, видів вартостей. Концептуальна основа – це не стандарт, а лише загальна база, на якій будуються спеціалізовані МСФЗ (нова була прийнята у 2010 році, останній перегляд відбувся у 2018 році);
• безпосередньо самі МСФЗ у кількості 17 (англ. – IFRS);
• Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО, англ. – IAS) – це «старі», але діючі стандарти, які приймалися до 2001 року, дати реорганізації IASB. Їхня нумерація зараз непослідовна (відсутні деякі «номери»), так як частково вони були замінені новими МСФЗ (насьогодні 25 діючих стандартів з номерами від 1 до 41);
• МСФЗ для малих і середніх підприємств (як один стандарт);
• Інтерпретації (тлумачення) стандартів (IFRIC щодо IFRS та SIC для IAS);
• Практичні керівництва (їх 2, один – щодо звіту про управління та другий – про суттєвість у звітності). Доступні англійською мовою, Мінфіном на українську не перекладались.

Тобто МСФЗ – це і є уся ця система документів.

Оригінали вищенаведених стандартів англійською мовою доступні на їхньому офіційному сайті (після реєстрації). Там же можна знайти актуальний перелік чинних МСФЗ, у т.ч. й інтерпретації та практичні керівництва.

Подання електронної звітності давно стало звичною справою для багатьох бухгалтерів. Адже електронне звітування має багато переваг, здебільшого у плані економії часу. Але є й особливості, про які треба пам’ятати. Також розповімо про те, яких технічних помилок може припуститися платник податку, коли складає звіт

Фінансові інструменти МСФЗ в Україні

Міжнародні стандарти фінансової звітності в У країні застосовують тільки за офіційним перекладом Мінфіну (ч. 1 ст. 12-1 Закону про бухоблік). Його можна знайти на сайті самого Мінфіну та Верховної ради. Однак краще орієнтуватися на сайт Мінфіну (посилання на переклад МСФЗ українською мовою версії 2022 року), так як там часом знаходяться більш свіжі версії стандартів, ніж на сайті Верховної ради.

Проблемою українських МСФЗ є те, що вони оновлюються досить повільно, переклади старі й часто не відповідають оригінальним англомовним текстам від IASB, відсутні нові стандарти або з’являються зі значним запізненням. Причиною цього є відставання у часі перекладу текстів, а також деяка некоректність існуючих перекладів. Наприклад, можуть плутатися поняття «дохід» та «прибуток». Як наслідок, при серйозному підході краще користуватися англомовними оригіналами. Однак це теж не завжди найбільш вірний крок, що стає очевидним якщо оглянути практику застосування МСФЗ країнами ЄС.

Увага: для внутрішньодержавних цілей користуємося версіями МСФЗ, які Мінфін подає на сайті.

Стандарти звітності МСФЗ в ЄС

У ЄС використовуються МСФЗ теж не напряму, а тільки після схвалення Єврокомісією. Прийняті МСФЗ публікуються повністю на кожній офіційній мові членів ЄС у вигляді Регламенту Комісії в Офіційному віснику ЄС. І з оригіналами МСФЗ з Лондону тут може співпадати не все. Можуть використовуватися не поточна версія лондонських МСФЗ, а дещо давніша. Також не всі стандарти можуть прийматися одразу – МСФЗ 17 «Страхові контракти» був прийнятий 23 листопада 2021 року.

Увага: існує деяка плутанина версій МСФЗ: англомовний оригінал з Лондону, україномовний переклад, МСФЗ прийняті Єврокомісією.

Поточну ситуацію з МСФЗ у ЄС станом на 2024 рік з застосуванням певних стандартів і поправок до них можна отримати за цим посиланням (проект IASPlus від Deloitte) або в аналітиці від EY станом на липень 2019 (усе англійською мовою).

Виходить, що англомовний оригінал від IASB теж не завжди найбільш доцільний, якщо бізнес орієнтований на ЄС. Обов’язково у примітках до фінансової звітності за МСФЗ слід розкрити якою саме версією МСФЗ користувалося підприємство.

Звітність за МСФЗ і держоргани

За Законом про бухоблік фінансова звітність за МСФЗ має складатися та подаватися у держоргани в електронній формі на основі таксономії (ч. 6 ст. 11, ч. 5 ст. 12-1 Закону про бухоблік).

На період воєнного стану, якщо немає можливості подавати фінансову звітність у документальній та/або електронній формі, то її можна не подавати. Однак це все одно доведеться зробити впродовж 3-х місяців після припинення чи скасування воєнного стану. за Таке послаблення встановлюється Законом «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 03.03.2022 № 2115-IX. У такому разі до суб’єктів господарювання не застосовується адміністративна та/або кримінальна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання фінансової звітності.

Таксономія МСФЗ 2024

Складання і подача фінзвітності за таксономією у форматі XBRL є обов’язковим для всіх МСФЗ-зобов’язаних. Таксономія – це затверджена класифікація можливих рядків у фінзвітності, яка потім кодифікується у формат XBRL. Ознайомитися з перекладом українською мовою таксономії МСФЗ можна на сайті Мінфіну тут (наказ Мінфіну від 25.10.2019 № 452). Однак в IASB, до речі, уже є ілюстрована таксономія за 2023 рік, щоправда англійською мовою (для скачування треба реєстрація).

Звітність МСФЗ за таксономією подається за принципом єдиного вікна – одночасно до всіх держорганів і в єдиному форматі.

Необхідну інформацію для складання й подання МСФЗ звітності у форматі XBRL можна знайти на сайтах відповідних національних регуляторів:

• Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР таксономія);
• Національного банку України (НБУ таксономія).

• Національна сертифікація бухгалтерів — 2024 ⏩
• Професійна сертифікація за МСФЗ — 2024 ⏩
• Національна сертифікація головбуха медичного КНП — 2024 ⏩
• ПДВ: від азів до майстерності ⏩
• Розрахунок зарплати, звітність, перевірки ⏩
• РРО: робота, помилки та штрафи ⏩
• ФОП-єдиноподатник: практикум для бухгалтера та підприємця ⏩
• Благодійні організації: практикум з обліку та оподаткування ⏩

Фінансова звітність МСФЗ: який склад

Щодо самого складу МСФЗ-звітності, то вона є у 2х форматах: повна (за рік) та проміжна (за квартал чи інші періоди – місяць тощо). Перелік звітів для цих форматів наведений у таблиці нижче.

ПАКЕТ МСФЗ-ЗВІТНОСТІ

Повна фінансова звітність (МСБО 1)

Проміжна фінансова звітність (МСБО 34)*

• звіт про фінансовий стан на кінець періоду;
• звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід за період (може бути як 2 окремих звіти);
• звіт про зміни у власному капіталі за період;
• звіт про рух грошових коштів за період;
• примітки, що містять виклад істотних облікових політик та іншу пояснювальну інформацію;
• порівняльну інформацію щодо попереднього періоду;
• звіт про фінансовий стан на початок період, якщо здійснювався ретроспективний перерахунок статей, перекласифікація або зміна облікової політики

• стислий звіт про фінансовий стан;
• стислий звіт або стислі звіти про прибуток і збитки та інший сукупний дохід;
• стислий звіт про зміни у власному капіталі;
• стислий звіт про рух грошових коштів;
• деякі пояснювальні записки

Увага: пакет квартальної фінзвітності за МСФЗ стандартами більший, ніж за національними.

Як бачимо, на відміну від національних стандартів пакет квартальної звітності за МСФЗ більший. За національними можна тільки баланс та звіт про фінансові результати (абз. 14 п. 2 Порядку № 419). Розширеного пакету проміжної (квартальної) звітності за МСФЗ хочуть і податківці (лист ДФС від 22.08.2018 № 27209/6/99-99-15-02-01-15).

Перехід на міжнародні стандарти фінансової звітності

Згідно з пунктом 21 МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності», який урегульовує питання переходу на МСФЗ, передбачено, що для відповідності вимогам МСБО 1 «Подання фінансової звітності» перша МСФЗ-звітність має включати:

• звіт про фінансовий стан – 3 дати балансу;
• звіт про сукупний дохід – 2 періоди;
• звіт про прибутки та збитки (або як єдиний звіт з сукупним доходом) – 2 періоди;
• звіт про рух грошових коштів – 2 періоди;
• звіт про власний капітал – 2 періоди;
• примітки, які включать порівняльну інформацію.

Коли перейти на МСФЗ? Для того, щоб скласти фінансову звітність за МСФЗ за 2023 рік датою переходу має бути 01 січня 2022 року. Саме на цю дату складається «вступний» баланс за МСФЗ. Що треба зробити можна проілюструвати таким чином:

Виходить, що між датою переходу на МСФЗ та першою звичайною звітністю за МСФЗ відстань 2 роки. Перша МСФЗ-звітність на 01.01.2024 р. (31.12.2023) буде включати описаний вище пакет звітності за п. 21 МСФЗ 1. Буде 3 баланси на 3 дати: 01.01.2024, 01.01.2023, 01.01.2022. З них 2 останні – це баланси порівняльний період, які складаються шляхом трансформації балансів за національними стандартами; баланс на 01.01.2024 р. – це перший баланс складений одразу за МСФЗ. Буде 2 звіти про прибутки та збитки: 2022 рік (порівняльний період, складений шляхом трансформації) та 2023 рік (перший одразу на основі МСФЗ) і т.д.

Консультація допоможе платникам на загальній і спрощеній системах оподаткування правильно показати у бухобліку та фінзвітності розрахунки за МПЗ

Перехід на МСФЗ покрокова інструкція

Загальний алгоритм переходу на МСФЗ виглядає складається з таких кроків:

• Крок 1. Обрання дати переходу, наприклад, 01.01.2022 чи 01.01.2023 р. і т.д.
• Крок 2. Розробка та затвердження наказу про облікової політики за МСФЗ.
• Крок 3. Проведення інвентаризації. Це не звична річна інвентаризація, а інвентаризація метою якої є визначити, які активи і зобов’язання потрапляють в МСФЗ-баланс, перекласифікація статей тощо. Наприклад, перекласифікація витрат майбутніх періодів на дебіторську заборгованість, МНМА на основні засоби і тому подібне;
• Крок 4. Складання «вступного» балансу за МСФЗ на обрану дату переходу.
• Крок 5. Формування порівняльної інформації за МСФЗ. Якщо перехід відбувся 01.01.2022 р., то порівняльна інформація – це фінансова звітність за 2022 рік
• Крок 6. Отримання першої фінансової звітності за МСФЗ. Це 31.12.2023, якщо перехід був 01.01.2022 р.
• Крок 7.Оприлюднення фінзвітності та аудиторського висновку по ній. У МСФЗ-добровольців може бути й без даного кроку.

Всі ці кроки, як уже зазначалося вище, розтягуються на 2 роки.