Ді́ва Марі́я (грец. Μαρια, від івр. מִרְיָם — Мір'ям, Міріам, букв. піднесена, звеличена) — у християнстві — мати Ісуса Христа; синонімічне означення Богородиці, атрибутами якої є цнота, чистота, непорочність і святість.
Богоро́диця (грец. Θεοτόκος, Theotokos, МФА: [θeoˈtokos]) — у християнстві один із титулів Діви Марії. Особливо поширений у східнохристиянській традиції. Вказує на те, що Марія народила Бога у плоті — Ісуса Христа, другу Особу Тройці.
Богоро́диця, Богома́тір, Ма́тір Бо́жа (Діва Марія, Мадонна, Пресвята Діва; грец. Θεοτόκος, від Θεός — Бог і τόκος — пологи, народження, потомство; лат. Dei Genitrix, також лат. Deipara) — у християнстві — один із титулів Діви Марії, що вказує на неї як на матір Ісуса Христа, народженицю втіленого у плоті Бога-Сина.
Ікона Покрови Пресвятої Богородиці захищає від недуг і дарує сімейне щастя самотнім. Покров Пресвятої Богородиці – це велике свято, яке відзначають православні віруючі 14 жовтня. Це свято пов'язане з легендою про порятунок жителів Константинополя від ворогів.
Богородиця молиться за нас Богородиця з'являлася і з'являється, щоб укріпити нас, Своїх дітей, у християнстві. До Божої Матері завжди зверталися в складних обставинах життя. Так і ми ― молімося до неї, просімо в наших нуждах і потребах.
Deipara ). В іконописі зображується у вигляді Марії з немовлям Ісусом. Синонімічні титули — Ма́тір Бо́жа, або Богома́тір ( грец. Μήτηρ (του) Θεοῦ ). Зміст. 1 Богослов’я. 2 Історія появи терміна. 3 III Вселенський собор. 4 Примітки. 5 Література. 6 Джерела. 7 Посилання. Богослов’я.
Про автора