1. Додаток як другорядний член речення

Додаток відповідає на запитання непрямих відмінків: кого ? чого ? кому ? чому ? кого ? що ? ким ? чим ? на кому ? на чому ?

Додаток підкреслюємо так: додаток .

Найчастіше додаток виражається іменником і займенником , рідше — прикметником, числівником, інфінітивом, словосполученням, фразеологізмом .

Я вигадаю нові літери та розділові знаки (С. Жадан).

Троє друзів мусять терміново знайти четвертого (С. Жадан).

Учитель звернувся до чергового .

Запитання до додатка ставимо від присудка, іноді — від іншого члена речення, вираженого віддієслівним іменником. Такий іменник можна трансформувати в дієслово .

Розуміння процесів діяльності живого організму не обійдеться без знання біології . Щоб розуміти процеси діяльності живого організму, потрібно добре знати біологію .

Прямий додаток означає предмет, на який безпосередньо спрямована дія.

• іменником у формі знахідного відмінка без прийменника: побачив рекламу , знайшов вихід ;
• іменником у формі родового відмінка (якщо перед присудком стоїть заперечна частка не ): не спитав поради ;
• іменником у формі родового відмінка (якщо дія переходить не на весь предмет, а на його частину ): додав цукру , випила чаю .

Прямий додаток буває лише при перехідних дієсловах: виконати ( кого ? що ?) завдання, не винесла ( кого ? чого ?) розлуки .

Непрямий додаток означає предмет, на який дія безпосередньо не спрямована.

Стоїть у формі будь-якого непрямого відмінка , крім знахідного без прийменника .

Також може бути виражений інфінітивом .

При дієсловах на – ся всі додатки непрямі , оскільки ці дієслова неперехідні : хочеться свободи .

Під час визначення додатка можливі сумніви. Справа в тому, що й обставина , і додаток , і означення можуть виражатися іменником із прийменником . У реченні На деревах скипав неозбираний мед (С. Жадан) до словоформи на деревах можна поставити запитання на чому ? або де ?

Подібні члени речення сприймаємо як такі, що мають подвійне значення, несуть подвійну інформацію з переважаючим обставинним значенням.

Критерієм для такого розрізнення є значення другорядних членів речення: якщо мається на увазі конкретний предмет , то це дода­ток ; якщо ж мається на увазі місце, причина, умова тощо або ознака , то це обставина або означення .

Ходить ( по чому ?) по соломі , а не шелестить (Нар. творч.)

Свище вітер ( де ?) по степах та байраках .

Карбувальник ( який ?) по міді виготовив чудову гравюру.

Шваблик, тремпель, тормозок: наскільки ви знаєте українські діалектизми? ТЕСТ

Текстові матеріали, розміщені на сайті life.pravda.com.ua, можна безкоштовно використовувати в обсязі не більше 50% за умови прямого посилання у підзаголовку чи першому реченні матеріалу.

Матеріали з плашкою PROMOTED є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.

Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.