Прислів’я про мову – приказки, народні прикмети та фразеологізми українською

Радіо Максимум зібрало найкращу добірку українських народних прислів’я та приказок про мову.

Народні прислів’я та приказки про мову

• Для кожного його мова – найкраща й найсолодша.
• Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
• Птицю пізнати по пір’ю, а людину по мові.
• Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш.

• Слово до слова – зложиться мова.
• Слово – не горобець, вилетить – не спіймаєш.
• Як овечка: не мовить ні словечка.
• Слово до ради, а руки – до звади.

• Не кидай слова на вітер.
• Слово старше, ніж гроші.
• Від красних слів язик не відсохне.
• Будь господарем своєму слову.

• Красне слово – золотий ключ.
• Слово – не полова, язик – не помело.
• Мовивши слово, треба бути йому паном.
• Слово – вітер, письмо – ґрунт.

• Шабля ранить тіло, а слово – душу.
• Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.
• Що вимовиш язиком, то не витягнеш і волом.
• Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.

• Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.
• Що вимовиш язиком, то не витягнеш і волом.
• Впік мене тим словом, не треба й вогню.
• Гостре словечко коле сердечко.

• М’які слова і камінь крушать.
• Не говори, що знаєш, але знай, що говориш.
• Не кидай словами, як пес хвостом.
• Рідна мова — не полова: її за вітром не розвієш.

• З пісні слова не викидають і свого не вставляють.
• Більше діла – менше слів.
• Будь господарем своєму слову.
• Від красних слів язик не відсохне.

Народні прислів’я та приказки про язик

• Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.
• Дурний язик попереду розуму біжить.
• Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.
• Язиком вихати – не ціпом махати.

• Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.
• Перше погадай, потім повідай.
• Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.
• Не те гріх, що в рот, а те, що з рота.

• Де багато слів, там мало діла.
• Говори лише про те, що знаєш.
• Говори менше – думай більше.
• Говорити легко, робити важко.

• Млин меле – мука буде, язик меле – біда буде.
• Зайве говорити – тільки собі шкодити.
• Як сорока хвостом, так і базіка мовою.
• Меле день до вечора, а послухати нічого.

• На словах густо, а в голові пусто.
• Не спіши язиком, квапся ділом.
• Гострий язик – дарування, довгий язик – покарання.
• З базіками тримай язик за зубами.

• Говорити не думаючи – це стріляти не цілячись.
• Хто багато говорить, той мало творить.
• Язик без кісток, що хоче, те й меле.
• Бесіди багато, а розуму мало.

• Добра голова не каже пусті слова.
• Менше говори – більше вчуєш.
• Найменше діло – балакати.
• Розбалакались, як свиня з гускою.

• Треба знати, де що сказати.
• Не говори, що знаєш, але знай, що говориш.
• Не знаєш, то мовчи, а знаєш – не кричи.
• Бог дав два вуха, а один язик.

• Лепече, як сорока
• Язик мій – ворог мій: перш розуму нишпорить, біди шукає.
• Їж пиріг з грибами, а язик тримай за зубами.
• Язик без кісток: що хоче, те лопоче.

Народні прикмети про мову

Якщо ви прикусите собі язика чи щоку під час трапези, то вас чекає поцілунок. Запам’ятайте прикушену сторону, адже саме цю щічку поцілують.

Якщо ви розмовляєте з людиною, а він прикусив язика – велика ймовірність, що зараз вам збрехали і моментально отримали розплату за гріх. А якщо ви прикусили – значить хтось погано про вас думає.

Якщо язик починає свербіти і якщо вірити народним прикметам, то це віщує безглузде знайомство, яке призведе лише до порожньої балаканини, а, отже, і до зайвої трати часу.

Інколи язик може несподівано зачухатись в той момент, коли за вашою спиною ведуться нехороші розмови. В цей час про вас можуть пліткувати, а, можливо, поруч із вами перебуває недоброзичливець.

Фразеологізми зі словом язик

• Висолопивши язика – робити щось швидко, терміново.
• Гострий язик – влучна, дотепна, дошкульна, глузлива мова.
• Грішити (гріховодити) язиком – говорити зайве, базікати.
• Давати волю язикові – дозволяти собі говорити зайве.

• Держати (тримати) язик за зубами – мовчати, зберігати таємницю.
• Довгий язик – хто-небудь дуже балакучий, любить говорити багато зайвого, непотрібного, неправдивого.
• Дзигорити язиком – базікати.
• Прикусити язика – води в рот набрати.

• Присолодити язика – звести наклеп на кого-небудь.
• Різкий на язик – здатний говорити грубо, з образливою прямотою.
• Розв’язувати язик – голосно говорити після тривалого мовчання.
• Тіпун вам на язик – уживається для вираження недоброго побажання кому-небудь з приводу недоречних висловлювань.

• Теліпати (теленькати) язиком – базікати, вести беззмістовні, пусті розмови.
• Тягти за язик – спонукати, змушувати кого-небудь сказати щось, висловитися з якогось приводу.
• Свербить на кінці язика – кому-небудь дуже хочеться розповісти щось.
• Сипатися з язика – вимовлятися швидко та у великій кількості (про слова, фрази).

Прислів’я і приказки про рідну мову

Рідна мова — найкраща, наймелодійніша, найсолодша й «найсмачніша» для кожної людини. Рідна мова — це не просто засіб спілкування. Це — дух батьківської хати, національна ознака й символ кожного народу.

Прислів’я і приказки про рідну мову й слово

Кажуть, мова — це душа народу. Скільки пісень і віршів складено про неї: рідну мову опоетизовують так само, як кохання, природу, рідний край. Солов’їна, барвінкова, калинова — якими ще епітетами можна «прикрасити» українську мову ? Кожен народ цінує і дбає про материнську мову — ось чому про неї складено так багато прислів’їв і приказок.

• Для кожного його мова — найкраща й найсолодша.
• Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
• Птицю пізнати по пір’ю, а людину по мові.
• Рідна мова — не полова: її за вітром не розвієш.
• Слово до слова — зложиться мова.
• Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
• Як овечка: не мовить ні словечка.
• Слово до ради, а руки — до звади.
• Не кидай слова на вітер.
• Слово старше, ніж гроші.
• Від красних слів язик не відсохне.
• Будь господарем своєму слову.
• Красне слово — золотий ключ.
• Слово — не полова, язик — не помело.
• Мовивши слово, треба бути йому паном.
• Слово — вітер, письмо — грунт.

Прислів’я і приказки про силу доброго й злого слова

Згадай, як приємно Тобі було, коли мама хвалила Тебе за хорошу оцінку в щоденнику, і як засмутився Ти, коли вона сварилася за зроблену шкоду. А все тому, що слово має велику силу: ним можна заспокоїти чи порадувати, а можна й образити чи засмутити. Про силу доброго і злого слова — наступна підбірка прислів’їв і приказок.

• Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.
• Від теплого слова і лід розмерзається.Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.
• Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
• Впік мене тим словом, не треба й вогню.
• Гостре словечко коле сердечко.
• Добре слово краще, ніж готові гроші.
• Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
• За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.
• Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
• Кого не б’є слово, тому й палиця не поможе.
• Коня керують уздами, а чоловіка — словами.
• Краще переконувати словами, як кулаками.
• М’які слова і камінь крушать.
• На його слові можна мур мурувати.
• На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.
• Не так то він діє, як тим словом сіє.
• Слова пристають, як горох до стінки.
• Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.
• Слово може врятувати людину, слово може і вбити.
• Словом можна й місто збудувати.
• Удар забувається, а слово пам’ятається.
• Чиєсь одне слово губить діло.
• Шабля ранить тіло, а слово — душу.
• Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.
• І від солодких слів буває гірко.
• Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.
• Язиком без ножа ріже.

Прислів’я про базік

Із попередньої добірки прислів’їв і приказок про силу слів — добрих і злих, Ти, очевидно, зрозумів, яку цінність вони в собі несуть. Словом потрібно дорожити, оберігати його й не кидати на вітер. А що думали люди про тих, хто багато говорить, повідає Тобі наступна підбірка прислів’їв і приказок про базік.

• Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.
• Дурний язик попереду розуму біжить.
• Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.
• Язиком вихати — не ціпом махати.
• Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.
• Перше погадай, потім повідай.
• Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.
• Не те гріх, що в рот, а те, що з рота.
• Де багато слів, там мало діла.
• Говори лише про те, що знаєш.
• Говори менше — думай більше.
• Говорити легко, робити важко.
• Млин меле — мука буде, язик меле — біда буде.
• Зайве говорити — тільки собі шкодити.
• Як сорока хвостом, так і базіка мовою.
• Меле день до вечора, а послухати нічого.
• На словах густо, а в голові пусто.
• Не спіши язиком, квапся ділом.
• Гострий язик — дарування, довгий язик — покарання.
• З базіками тримай язик за зубами.
• Говорити не думаючи — це стріляти не цілячись.
• Хто багато говорить, той мало творить.
• Язик без кісток, що хоче, те й меле.
• Бесіди багато, а розуму мало.
• Добра голова не каже пусті слова.
• Менше говори – більше вчуєш.
• Найменше діло – балакать.
• Розбалакались, як свиня з гускою!
• Треба знати, де що сказати.
• Не говори, що знаєш, але знай, що говориш.
• Не знаєш, то мовчи, а знаєш – не кричи.

Читай також: