Боротьба з бур’янами: берізкою, пирієм

Підійшла пора збору врожаїв, а бур’ян вище колін. Одразу постає запитання, як боротися з бур’янами, які заходи кращі, за допомогою гербіцидів чи народними методами?

Останнім часом з’явився надзвичайно ефективний і простий спосіб боротьби з бур’янами на садових ділянках – обробка бур’янистих рослин гербіцидами суцільної дії (Торнадо, Раундап, Ураган, Непалм).

Агрономи стверджують, що ці гербіциди безпечні для людини і тварин, що швидко розкладаються в ґрунті і не завдають шкоди навколишньому середовищу. Таку обробку дуже зручно проводити після збору врожаю, коли об’єктом дії гліфосату виявляються тільки бур’яни (гліфосат знищує і корисні рослини). Навіть якщо після обробки раптово випадає сніг і дія препарату сповільнюється, навесні бур’янисті рослини все одно будуть знищені. Методика роботи з гербіцидами проста і докладно описана в інструкціях по застосуванню.

Від пирію позбавлять хрестоцвіті. Як відомо, боротися з таким бур’яном, як пирій, дуже непроста. Досвідчені городники радять на ділянках, засмічених пирієм, після збирання основних культур висівати ріпак та інші швидко-зрослі, багаторічні рослини, що відносяться до сімейства хрестоцвітих.

Можна робити і так: якщо город заріс пирієм, одну з частин вашої ділянки засадіть капустою, редькою або іншими овочевими рослинами. На наступний рік ці культури просувайте по ділянці.

А тепер повернемося до пропозиції досвідчених городників, які вважають, що найкращий варіант все-таки сіяти ріпак. Посіявши його після збирання основної культури восени (у цей час потрібно сіяти озимий ріпак), навесні закопайте його в ґрунт. Він не тільки позбавить вас від пирію, але і буде хорошим сидератом (зеленим добривом для ґрунту). Таким чином, ви отримаєте подвійну вигоду.

Як знищити “берізку”? Багато дачників страждають від того, що ніяк не можуть впоратися з цією рослиною, називаючи її при цьому повитицею (в народі її також називають берізкою). Як не намагаються, навіть викопуючи всі її корені, а вона зростає ще сильніше, особливо на ділянках з полуницею та в саду. Справжня повитиця жовтого кольору, що паразитує на стовбурах і коренях зустрічається рідко і боротися з нею треба зовсім іншим способом, ніж у випадку зі звичайною берізкою.

Берізку можна винищити не тільки ретельною вибіркою її кореневищ при осінньому перекопуванні, але і поєднанням гербіцидів та правильної послідовності висадки культур на засміченій ділянці. Потрібно пам’ятати, що одними тільки гербіцидами берізку не здолати, особливо якщо ви раз у раз будете скошувати або обробляти сапкою зросле бадилля.

Якщо ви хочете перемогти берізку за один рік, то до кінця травня не садіть на засміченій ділянці ніяких коренеплодів і овочів, а дайте їй вільно розвиватися. А під кінець місяця обприскайте розвинене бадилля рекомендованою дозою такого гербіциду, як 36% раундап. До другої декади червня бадилля загине, і тільки тоді можна буде злегка перебити ґрунт і посадити, наприклад, розсаду пізніх томатів або редьку з редисом літніх сортів.

Такі гербіциди, як “Торнадо”, “Ураган”, “Непалм” зазвичай застосовують в осінній період під майбутнє посадження картоплі і інших овочевих чи плодових культур. Але тут ще раз слід наголосити, їх застосування має бути відповідно до інструкції, що додається при покупці засобів для боротьби з бур’янами.

Біометод у боротьбі зі шкідниками: як це працює?

Біологічний метод, як система захисту рослин, тобто контроль шкідників за допомогою їх природних ворогів-ентомофагів (комах, а згодом і кліщів, нематод, вірусів, грибів, найпростіших) людство успішно застосовує вже близько 120-ти років. Звичайно, за давністю використання цей метод значно поступається хімічному, проте вже на зламі ХІХ – ХХ століть біологічний метод заявив про себе як повноцінний ефективний інструмент захисту сільськогосподарських угідь. З того часу він застосовувався й розвивався поряд з хімічним. Потужна, часом слабо контрольована індустрія останнього, впродовж останніх десятиліть отруєння довкілля пестицидами, створила реальну загрозу екологічної катастрофи. Не додає оптимізму й факт звикання шкідників до хімічних пестицидів, внаслідок чого необхідно розробляти все нові, більш токсичні.

Тож саме на часі говорити про актуальність застосування для захисту рослин саме біологічного методу, тим більше, що всі ці роки наукова база та практика його використання успішно розвивалася у світі й в Україні зокрема. Чи можна сьогодні говорити про можливість застосування біоконтролю, як ефективної альтернативи хімічному захисту рослин? На це та ряд інших питань цієї теми дає відповіді керівник компанії «Біобаланс» Любов Лисенко.

Максимальний ефект за найменшої шкоди

Не можна категорично стверджувати, що біометод у всіх випадках може замінити використання хімпрепаратів, як, власне, й навпаки. У кожному конкретному випадку визначається необхідність застосування того чи іншого методу. Так, трапляється, що застосовувати біометод вже пізно, тоді єдиним обґрунтованим ефективним кроком буде цілеспрямоване внесення хімічних пестицидів, часто в «ударних» обсягах.

Проте, говорячи саме про біологічний метод захисту рослин, можна відзначити, що створений він не людьми. Регулювання кількості шкідників на ранніх фазах розвитку за допомогою їхніх же природних ворогів-ентомофагів – один з мільйонів процесів, що відбуваються у Всесвіті. Та часточка, яку ми підгледіли і взяли на озброєння, чи, скоріше, поставили собі на службу, щоб захистити посіви, завдаючи найменшої шкоди довкіллю.

Читати за темою: Шкідники ріпаку

Адже поле, будь-який агроценоз – живий організм з багатьма мешканцями. Тут, як, скажімо, бактерії у кишечнику людини, мешкають і корисні, і шкідливі організми. За нормальних умов, корисні контролюють рівень шкідливих і зберігається певний баланс. Тож від того, які умови створимо для життєдіяльності корисних організмів, залежатиме й результат. У нашому випадку – стан здоров’я посівів, та врешті й урожай.

Якщо стоворити умови, в яких пригнічується діяльність ентомофагів, а це, очевидно, відбувається сьогодні, коли на поле вносять гербіциди, фунгіциди, інсектициди, десикант з прилипачем, словом, застосовують вже звичний агресивний метод ведення сільського господарства, то шансів на виживання у всього корисного залишається мінімум. Тож зараз стоїть завдання саме відновити кількість корисних організмів в агроценозі. І внесення, зокрема, трихограми, в науково обґрунтованих обсягах, дає змогу контролювати популяцію шкідників за межею економічного порогу шкодочинності. Іншими словами, запобігти збитків, не наносячи шкоди довкіллю.

Щоб не боліла голова у агронома — інтегрований підхід

Зараз у світі, й в Україні зокрема, і це відрадно, все більше повертаються обличчям саме до застосування біометоду, в тому числі й трихограми. Але тут є ряд важливих моментів, на яких варто зосередити увагу. Трихограма, як зазначалося – це природний ворог ряду лускокрилих шкідників, що знаходить і знищує їх ще на стадії яйця. Але ефективним засобом боротьби, так би мовити, агрономічним інструментом, вона може стати лише за умови правильного застосування.

Як правило агроном, придбавши трихограму для свого господарства, слабо дотримується температурних режимів, елементарної обережності при транспортуванні; а потім ще й внесення відбувається з порушенням вимог щодо погодних умов, належної концентрації препарату, з впливом інших факторів. Така ситуація призводить не лише до економічних збитків через неефективне застосування методу, а й до компрометування самого методу в середовищі сільгосптоваровиробників: мовляв, «он він вніс, а совка урожай поїла – тільки даремно втратився!». Він не розуміє, що внесення трихограми, як і будь-який метод, вимагає суворого дотримання певних вимог, науково обґрунтованих і практично перевірених.

«Коли ми задалися вивченням цього питання, прийшла очевидна відповідь: кінцевим продуктом виробництва слід зробити не трихограму, як товар, а саме захист сільгоспкультур на конкретному полі за конкретних умов. Тільки тоді метод запрацює, коли правильно застосований. Так виникла ідея створення послуги інтегрованого захисту посівів, вирішення, так би мовити, питання з головним болем агрономів та керівників господарств», — розповідає Любов Лисенко.

Вирішення проблеми — системний захист посівів

Поставлене завдання вимагало глибокого вивчення проблеми і комплексного підходу до її вирішення.

«Нині «Біобаланс» має власну агрономічну службу, яка разом з науковими знаннями, озброєна сучасним технологічним обладнанням. Для точного розрахунку необхідних обсягів та часу внесення трихограми потрібно встановлювати на полі світлові пастки, за допомогою яких можна відстежувати інтенсивність льоту шкідників, і у онлайн режимі отримувати дані про умови. З тим, щоб застосування її було максимально дієвим і, у той же час, економічно обґрунтованим для господарства», — зазначила Любов Лисенко.

За словами фахіця, наступний крок – отримання у лабораторії розфасовану під кожне поле трихограму, яку оперативно доставляють у господарство, контролюють її внесення авіацією з дотриманням усіх параметрів – погодних умов, висоти, інтенсивності тощо. Потім відслідковуються результати. За необхідності, весь процес повторюються.

«Крім трихограми, можна вносити габробракон. Не у таких обсягах, як трихограму, проте серед наших клієнтів – ті, хто займається екологічним землеробством, хто імпортує сертифіковану екологічну продукцію, овочеві господарства. Габробракон застосовуємо, коли трихограма спрацювала, але якийсь відсоток шкідників відродився в гусінь. Саме проти гусені ефективно діє цей ентомофаг-хижак. Вприскуючи в неї паралізуючу речовину, габробракон знерухомлює шкідника й відкладає яйця на його тілі, вмістом якого живиться потомство ентомофага», — говорить експертка.

Любов Лисенко додає, що внесення ентомофагів проводиться за допомогою малої авіації, запроваджуємо безпілотні технології. «Біобаланс» забезпечує вирішення всіх організаційних питань, надаючи клієнтам послугу, так би мовити «під ключ». Офіційно бере на себе відповідальність, гарантуючи високий рівень ефективності наданої послуги. Слід зазначити, що вартість застосування біометоду, порівняно з хімічним, за умови використання якісних пестицидів, буде набагато нижчою.

«Ми ніколи не кажемо, що біометод – панацея від усіх сільськогосподарських бід. Коли, за результатами досліджень, виявляємо необхідність внесення хімпрепаратів, повідомляємо це керівникам підприємства, показуємо оптимальну за даних умов діючу речовину», — зазначає керівниця компанії «Біобаланс».

Довідка: ТОВ “Біобаланс” — компанія, що займається біометодом, має власне виробництво та співпрацює з сільгосппідприємствами 17-ти областей України. Засноване в 2010 році, підприємство вже має багатий досвід в сфері захисту рослин за рахунок використання різних видів ентомофагів, що сприяє збереженню урожайності рослин, «біологізації» сучасного сільського господарства.

© Любов Лисенко, ТОВ «Біобаланс», 2019 р.

Хрущ: як боротися, боротьба із хрущем (засоби)

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 21 липня 2020 Опубліковано: 12 лютого 2019 Перша редакція: 12 травня 2017 🕒 8 хвилин 👀 45634 рази 💬 14 коментарів

Хрущ (лат. Melolontha) – комаха родини Пластинчатовусих, що живе в Азії та Європі. Ще до середини 50-х років минулого століття хрущі були розповсюдженими шкідниками та завдавали серйозної шкоди сільському господарству.

Але, незважаючи на те, що з масовим застосуванням пестицидів їхня популяція різко скоротилася, вони, як і раніше, становлять серйозну загрозу як для сільськогосподарських, так і для приватних посадок.

Хрущ – опис

Будова тіла хруща

Представники роду вирізняються великими для жуків розмірами – в довжину вони можуть сягати 31,5 мм. Хрущ складається з ніжок, голови, черевця та грудей.

Тіло хруща опукле, довгасто-овальне, бочкоподібне. Воно вкрите дрібними волосоподібними лусочками, які на голові й передньоспинці помітно довші й утворюють поздовжні смужки. Забарвлення тіла може бути чорним або червоно-бурим, з жовто-бурими або червоно-бурими надкрилами, іноді з зеленуватим вилиском на передньоспинці та голові. Існують два різновиди хрущів: червоні жуки з рудими або жовтими передньоспинкою і ногами та абсолютно чорні жуки. Червоні жуки живуть найчастіше в північних районах на відкритих ділянках зі слабким затемненням, чорні ж живуть у південному кліматі в затінку. Іноді помилково хрущем називають бронзівку зелену – занесену в Червону книгу нешкідливу для сільського господарства комаху.

На грудях хруща розташовані три пари ходильних ніг, і кожна з них прикріплена до певного членика. Ноги вкриті волосинками й закінчуються кігтиками, якими комаха чіпляється за кору і листя. На голові жука розташовані органи чуття і рот, на нижній губі якого є пара щупів – органи дотику і смаку. З боків голови – два складні фасеточні ока, перед якими розміщена пара вусиків із розширеними пластинками – органи нюху, які у самця розвинені сильніше, ніж у самиці. Жук може нахиляти голову, але повертати її вправо і вліво не може.

Черевце жука пов’язане з грудьми. Верхня його частина вся прихована надкрилами, з-під яких видно тільки загострений кінчик черевця. На черевці під надкрилом розташовані крила хруща і маленькі отвори – дихальця.

Будова хруща дещо різниться залежно від статі особини: у самиць на надкрилах іноді можна побачити густі білі лусочки. Окрім того, вусики самців мають форму великої зігнутої булави, що складається з 7 пластинок, у самиць це булава меншого розміру й складається з 6 члеників.

Стадії розвитку хруща

Життєвий цикл хруща триває від 3 до 5 років, і залежить тривалість життя передусім від клімату. Майже все своє життя комаха проводить під землею, а літає всього 30-40 днів.

До розмноження самиця хруща готова вже через 2-3 тижні після виходу з лялечки. Після спарювання вона відкладає яйця в землі, на глибині близько 10 см. Потім самиця знову шукає самця і знову відкладає яйця – таких циклів може бути чотири, а загальна кількість відкладених однією самицею яєць – близько 70 штук. Після останньої кладки самиця гине.

Яйця хрущів брудно-білого кольору, завдовжки близько 3 і завширшки близько 2 мм. Спочатку вони м’які, але поступово тверднуть. Розвиваються яйця 3-4,5 тижні, а якщо умови не сприяють їхньому дозріванню, то може знадобитися до 50 днів.

З’являються з яєць товсті зігнуті личинки світлого забарвлення, голови у них бурі або світло-жовті, у кожної личинки по три пари чіпких маленьких лапок. Перше літо личинки живляться корінням трав і перегноєм, на зиму вони забираються в землю на глибину до півтора метра, а навесні знову підбираються ближче до коріння молодих дерев, якими й харчуються наступний сезон. На третій рік личинка хруща може сягти в довжину від 45 до 65 мм і легко перегризає коріння дорослих дерев, а на четвертий рік перетворюється на лялечку.

Лялечка розташовується в землі на глибині 20-40 см. Формою вона нагадує дорослого хруща, але з короткими крилами й головою, підігнутою під груди. Завдовжки лялечка близько 25, а завширшки приблизно 18 мм. Ця фаза розвитку триває від двох до чотирьох тижнів, починаючи з кінця липня або початку серпня, після чого з лялечки з’являється доросла комаха, яка до весни впадає в анабіоз, а ближче до травня, коли встановлюється тепла погода, а на деревах з’являється листя, жуки починають літати й відкладати яйця.

Шкода хруща

Харчується жук хрущ молодим листям різних дерев – кленів, беріз, осик, дубів, горобин, тополь і лип. А в садах жертвами хрущів стають такі плодові дерева і чагарники: вишня, обліпиха, слива, чорна смородина і яблуня – улюблене дерево хрущів. Вабить шкідника навіть бузок, а ось трав’янисті рослини хрущів не цікавлять. Помічено, що кожні 3-5 років відбувається масовий лет хрущів: червоні жуки розвиваються за чотирирічним циклом, а чорні – за п’ятирічним. У такі «льотні» роки жуки протягом 1-2 місяців можуть об’їсти все листя на деревах. Але в перервах між цими «льотними» роками хрущі в великих кількостях майже не зустрічаються.

Шкодять рослинам не тільки дорослі особини, а й личинки хрущів: вони підгризають коріння овочевих культур (картоплі, кукурудзи і будь-якої розсади), плодових і декоративних дерев і чагарників, полуниці, газонної трави та навіть деяких бур’янів. Одна дворічна личинка здатна об’їсти коріння дворічної сосни за тиждень, а трирічній личинці знадобиться на це всього один день.

Боротьба з хрущем

Як боротись із хрущем

Способів боротьби з хрущем існує кілька, і всі вони тією чи іншою мірою ефективні. Деякі способи боротьби вимагають значних фізичних зусиль, а деякі – вкладення коштів. Ми розповімо вам про всі відомі нам способи боротьби з хрущем, але якому з них віддати перевагу, вирішувати вам.

Вилов хрущів – найбільш розумний і ефективний спосіб позбавити сад від шкідників. Як це зробити? Вилов хруща здійснюється такими способами:

• установкою світлової пастки. Для цього вам знадобиться таз, обмазаний зсередини солідолом або будь-якою іншою речовиною в’язкої консистенції. На дно таза потрібно встановити джерело світла, наприклад, ліхтарик або поставити свічку, прикривши її чим-небудь від вітру. Таз із настанням темряви виносять у сад. Комахи, що злетілися на світло, повгрузають у солідол;
• розвісьте по деревах і розкладіть на грядках полуниці клейові пастки, зроблені з газет, намащених клейкою речовиною.

Механічний збір личинок – це безкоштовний, але трудомісткий спосіб позбавлення від хрущів. Він вимагає перекопування ділянки на глибину 10-20 см у літню пору. Однак якщо ділянка зайнята посівами, застосувати цей спосіб не вдасться.

Задерніння земельної ділянки. Оскільки личинки хруща не зносять азоту, в пристовбурних колах дерев висаджують білу конюшину, коріння якої переробляє азот і поширює його на корені сусідніх рослин. Цей спосіб боротьби з личинками хруща не тільки ефективний, а й безпечний для рослин. Окрім того, біла конюшина помітно зменшує кількість бур’янів на ділянці.

Використання птахів і комахоїдних тварин: граки, шпаки та інші птахи, харчуючись комахами, теж допоможуть вам позбутися шкідників, а щоб допомога птахів була максимальною, залучіть птахів на свою ділянку, встановивши шпаківні та годівниці. Вам пощастить, якщо у вашому саду поселяться їжаки: вони викопують і знищують личинки хруща.

Засоби від хруща (препарати)

Усі описані нами засоби допоможуть впоратися з дорослими комахами, а як боротися з личинками хруща? Для цього доведеться вдаватися до їх хімічного знищення. Яким засобам слід віддати перевагу? Зі спеціально розроблених для цієї мети препаратів найкращими є:

• Землін – препарат для захисту від дротяників і личинок хруща. Аби захистити коріння рослин від личинок хруща, півлітрову банку потрібно на ¾ заповнити тирсою або сухим піском, додати вміст одного пакета Земліна, перемішати і при посадці розсади вносити в кожну ямку по чайній ложці цієї суміші;
• Базудін – засіб для боротьби з дротяником, хрущем і іншими комахами, що живуть у ґрунті. Діюча речовина препарату – діазинон. Аналогами Базудина є Дохлокс, Капкан, Грім;
• Почин – інсектицид, який використовується для боротьби з комахами, що живуть у ґрунті (дротяником, личинками хрущів, капустянкою). Препарат потрібно рівномірно змішати з ґрунтом і додавати в ямку при посадці;
• Актара – інсектицид широкого спектру дії, що вирізняється ефективністю як при внесенні в ґрунт, так і при обприскуванні;
• Актофіт – інсектоакарицид біологічного походження кишково-контактної дії на основі природних високоспецифічних нейротоксинів, що проникають в організм комах і вражають їхню нервову систему;
• Антихрущ – протруйник, двокомпонентний системно-контактний інсектоакарицид, який використовується для захисту рослин від ґрунтових шкідників. Знищує шкідливих комах на різних стадіях розвитку, блокуючи їхню нервову систему.

Сьогодні все більшої популярності набувають біологічні препарати, наприклад, Немабакт, що знищує комаху на стадії личинки. Основою Немабакта є ентомопатогенна нематода, мікроскопічний круглий черв’як, що живе в землі і харчується комахами. Нематода проникає в личинку через природні отвори і знищує її впродовж 1-3 діб, а потім залишає труп і вирушає на пошук нової жертви. Для людини, домашніх тварин, риб, бджіл, дощових черв’яків і корисних комах цей біопрепарат нешкідливий.

Ефективним і нешкідливим є також біопрепарат Боверін – біологічний інсектицид нового покоління, створений на основі ентомопатогенного грибка. Принцип дії Боверіну такий: гриб проростає вглиб тіла комахи, розростається в ньому й отруює комаху токсинами, а спори грибка, що утворюються на поверхні мертвого тіла, заражають здорові особини.

Окрім описаних засобів, у боротьбі з личинками хрущів застосовують препарати Арріво, Децис, Конфідор Максі, Шерпа, Фітоферм, Матч і інші.

Боротьба із хрущем народними засобами і профілактика від шкідника

Як народний засіб боротьби з личинками хруща можна розглядати вирощування на ділянці люпину для подальшого його використання у ролі сидерата. Бур’яни на посівах цієї культури не ростуть, і личинкам хруща доводиться харчуватися корінням люпину, який є для них отрутою.

У ролі профілактики від хрущів можна навесні пролити ґрунт навколо полуниці або в пристовбурних колах дерев розчином 10-20 мл нашатирного спирту в 10 л води. Або розчиніть у відрі води 200 г крупної солі і 2 столові ложки нашатирного спирту й полийте цим складом грядки. У боротьбі з личинками може допомогти весняне перекопування ділянки і розпушування ґрунту між рядами картоплі упродовж травня і всього літа – в цей час жуки відкладають яйця, линяють і заляльковуються.

Захистити ваш урожай від личинок хруща може розчин 5 г перманганату калію в 10 л води, яким поливають ґрунт навколо кущів картоплі, а якщо у вас є кури, виганяйте їх на картопляне поле – вони прекрасно справляються з личинками хруща.