Мульчування полуниці: переваги та найкращі матеріали

Покриття поверхні ґрунту органічними та неорганічними матеріалами, або ж мульчування, – головний для отримання якісних ягід та зменшення втрат врожаю полуниці. Додаткові роботи на ягіднику окупаються сповна, адже мульча – це і збереження вологи, і метод боротьби з бур’янами, і добриво, і заслін від шкідників, і захист ягоди від зіткнення з вологим ґрунтом. Коли потрібно мульчувати полуницю та чим саме, розповідає «Зелена садиба».

Терміни мульчування полуниці в різних регіонах наступають у різний час. Орієнтуватися потрібно на стан грядок: починати мульчування необхідно тоді, коли на кущиках з’явилася зав’язь. У південних районах це кінець весни, північніше – початок літа. Перед мульчуванням потрібно видалити бур’яни, злегка розпушити грядки, провести полив та підживлення. Мульчу викладають довкола кущів та на вільне місце на грядці, не засипаючи сам кущик. Будь-яку мульчу органічного походження укладають шаром 5-7 см.

Не застосовують мульчування тільки при суцільній посадці, коли полуниця зростає суцільним килимом і замульчувати її просто неможливо. Врожай по загальній вазі з таких плантацій не сильно відрізняється від вирощування рядами завдяки більшому розташуванню кущиків на одній і тій самій площі, проте ягоди ростуть набагато дрібніші.

Найбільш поширеним методом мульчування полуниці на сьогодні є плівка та неткане полотно (спандбонд та ін.). Але, крім них, не менш популярні солома, трава, тирса, хвоя, торф, компост, перегній – усе залежить від складу ґрунту, бажання та можливостей. Часом неорганічну та органічну мульчу застосовують разом, наприклад, чорну плівку та солому. У такому випадку плівка є основним матеріалом для мульчування, а солома завдяки світлому забарвленню відбиває зайві сонячні промені під час спеки.

Найкращі матеріали для мульчування

Чорна плівка

Цей вид покриття добре утримує вологу, відмінно стримує ріст бур’янів, згладжує в міжсезоння перепади температур, підвищує температуру ґрунту на +1,5-2°С, оберігає ягоду від контакту з землею, не дає вусам вкорінюватися, а якщо правильно підібрати товщину – є довговічним у використанні. Для полуничної грядки товщина плівки має бути 30 мкм, тоді вона прослужить три роки.

Є у мульчуванні полуниці чорною плівкою і свої недоліки. Під чорну плівку необхідно правильно організувати гряди або короби і прокласти крапельний полив, що є досить трудомістким процесом. А завдяки тому, що плівка «не дихає», ґрунт під нею влітку перегрівається, що недобре для південних регіонів. Також плівка накопичує зайву вологу, сприяє розмноженню мокриць, слимаків та грибних захворювань, а в окремих випадках і випріванню коренів.

Спанбонд

• чорний спандбонд, як і плівка, не пропускає світло, що утримує зростання бур’янів;
• затримує випаровування ґрунтової вологи, що дозволяє економити на поливальній воді;
• підтримує температурний режим ґрунту при весняних та осінніх перепадах температури;
• на відміну від плівки, через спанбонд можна проводити поливи;
• агроволокно «дихає».

Проте у південних регіонах земля під спандбондом може перегріватися, а в зонах з високою вологістю під поверхнею полотна може збиратися конденсат, що збільшує ризик розвитку грибкових захворювань.

Спанбонд для покриття полуничних грядок краще обирати двоколірний (одна сторона чорна, інша світла) зі щільністю тканини 60 г/м 2 : у такому випадку він здатний прослужити 3 роки. Біла поверхня буде відбивати сонячні промені, що збереже ґрунт від перегрівання. Для профілактики випрівання кореневої системи іноді грядки провітрюють, піднімаючи полотно по краях.

Солома або сіно

Солому досить просто придбати, вона є органічним матеріалом, дихає, добре пропускає воду, стримує ґрунтове випаровування, відбиває сонце, захищає ягоди від контакту із землею. Та водночас солом’яні тюки через сильну спресованість складно розбирати. Стебла соломи досить довгі – їх не так просто укладати, а іноді, щоб замульчувати ґрунт під невисокими кущами, їх доводиться різати ножицями. Якщо солому покласти недостатньо щільно, через неї проростають бур’яни, а розкладаючись солома підкислює ґрунт, тому з нею потрібно бути обережним на і так кислих ґрунтах.

Ті ж плюси і мінуси чекають городника і при мульчуванні полуничних грядок сіном, але в сіні більше насіння бур’янів, ніж в соломі.

Більше корисних порад – у рубриках «Сад» і «Город»

Хвоя

Перевагами такого виду мульчі є рихлість, вона добре пропускає воду, стримує випаровування вологи, захищає ягідник від шкідників, у тому числі від равликів та слимаків, дезінфікує ґрунт, стримує розвиток сірої гнилі. Проте така мульча досить неоднорідна: вона містить не тільки хвойні голки, а й дрібні гілочки, залишки шишок. Її непросто набрати в потрібній кількості і незручно укладати через голки. При регулярному використанні хвоя розкладається і підкислює ґрунт, тому на кислих ґрунтах вносити її необхідно із золою або періодично розкислювати ґрунт.

Тирса

Тирсу багато хто вважає найбільш вдалим матеріалом для мульчування полуниці. З нею легко працювати, адже вона лягає рівним шаром, красиво виглядає на грядці, відмінно відбиває сонячні промені, добре утримує вологу, краще, ніж трава, сіно або солома, стримує ріст бур’янів, ускладнює пересування равликів та слимаків, покращує структуру ґрунту. Щоб підготувати тирсу до мульчування, необхідно пролити її розчином сечовини або змішати з гноєм чи курячим послідом.

Проте розкладаючись тирса поглинає азот, тому для мульчування необхідно або застосовувати вже стару, лежану тирсу, або попередньо вносити азот. Крім того, тирса підкислює ґрунт, тому перед застосуванням на кислих ґрунтах її необхідно змішати з золою, доломітовим борошном або вапном.

Садова щепа

Щепа добре справляється зі стримуванням росту бур’янів, захищає землю від завітрювання, ягоду – від контакту з ґрунтом, а також красиво виглядає на грядках. Та як і солома, тирса та хвоя, вона підкислює ґрунт. Земля під щепою швидше пересихає в порівнянні з іншими матеріалами та ущільнюється, що зле для полуниці: прикореневий шар має бути не тільки пухким, але і помірно вологим. У кінці сезону прибрати таку мульчу досить проблематично.

Трава, бур’яни та рослинні залишки

Як мульчу можна використовувати скошену газонну траву, бур’яни, рослинні залишки. Така мульча дістається безкоштовно, зручна в розкладці, добре зберігає вологість ґрунту. Перегниваючи трава живить землю, а укладена товстим шаром стримує зростання бур’янів. Трав’яну різку перед використанням в якості мульчі краще підсушити в тіні.

Проте викладена відразу товстим шаром така мульча під час дощу легко спресовується та загниває. Тому викладати трав’яну січку та рослинні залишки необхідно поступово, додаючи невеликими шарами, з певною періодичністю. Оскільки підсихаючи свіжа трава, бур’яни і рослинні залишки сильно зменшуються в об’ємі, додавати їх потрібно постійно. Розкладаючи бур’яни під кущики полуниці, краще спочатку видаляти з них суцвіття та насіння.

Компост та перегній

Вони добре утримують вологу, стримують ріст бур’янів, живлять грядки і є відмінним добривом. Крім того, компост і перегній перешкоджають розвитку хвороботворних мікроорганізмів та покращують структуру ґрунту. Водночас темний колір підвищує температуру ґрунту, а неправильно приготовані компост і перегній можуть стати джерелами бур’янів та хвороб. Протягом літа така мульча потребує періодичного підсипання.

Садовий торф

Торф буває з різною кислотністю. Найбільш нешкідливіший – нейтральний. Не дуже кислий – низинний. А ось від верхового торфу краще утриматися, особливо на кислих ґрунтах.

Загалом з торфом приємно працювати. Він добре вбирає вологу та стримує її випаровування, дуже добре справляється з бур’янами. Грядки, вкриті торфом, виглядають ошатно. Бур’яни, які одинично пробиваються крізь торф, легко видаляються, при цьому верхній шар ґрунту залишається пухким. Проте торф дуже добре вбирає вологу, тому при поливі необхідно стежити, щоб земля під ним добре промокла. Крім того, не всюди торф однаково доступний, а через темний колір він підвищує температуру ґрунту.

Більше корисних порад – у рубриках «Сад» і «Город»

Топ-10 матеріалів, якими краще за все мульчувати полуницю

Отримати більш ранній і високий урожай смачних соковитих ягід полуниці, вберегти їх від гниття та шкідників, полегшити життя городникові покликане мульчування. У різних матеріалів, які використовуються у якості мульчі, є свої переваги і недоліки.

Ми розповімо про десятку матеріалів, якими найчастіше вкривають полуницю. Вони можуть бути як органічного походження, так і штучного. До перших належать солома, сіно, тирса, хвоя, кора дерев, компост і перегній, до других — картон, агроволокно, руберойд і поліетиленова плівка.

Кожен із цих видів мульчі має свої характеристики і особливості застосування. Знаючи їх, ви зможете вибрати найбільш доречний варіант для свого гаманця і певних умов вирощування полуниці.

Навіщо і коли мульчувати полуницю

Мульчування як агротехнічний прийом відоме ще з XVII століття. Назва походить від англійського слова “molsh”, що в перекладі означає “укриття”. Органічна мульча сприяє поліпшенню структури ґрунту, роблячи його більш пухким і родючим. І, як наслідок, під таким прошарком підвищується врожайність культур.

Крім того, мульчування захищає ґрунт від перегрівання і пересихання, перешкоджає зростанню бур’янів. Завдяки цьому скорочується кількість прополок, поливів, та розпушування ґрунту, а у садової суниці покращується імунітет, і ягода залишається чистою навіть після сильних дощів.

Досвідчені садівники мульчують полуницю двічі на рік. Вперше полуницю вкривають шаром мульчі навесні, коли на кущах з’являються зав’язі. У результаті квітконоси не контактують із ґрунтом. Після збору останнього врожаю садової суниці або наприкінці літа мульчу прибирають, а наприкінці жовтня кущики знову мульчують, щоб захистити рослини від підмерзання. Навесні, коли полуниця починає зростання, шар мульчі видаляють.

Але слід врахувати, що не усі матеріали підходять для мульчування ягідника у осінньо-зимовий період. Вкривати полуницю на зиму краще за все сухим листям, скошеною травою, соломою або хвоєю. При цьому мульчу потрібно розкладати товстим шаром не на самі кущі, а переважно на ґрунт навколо і між ними. Тоді мульчування полуниці буде максимально ефективним.

Незалежно від термінів укладання мульчуючого матеріалу (восени або навесні), ґрунт і рослини до цього потрібно підготувати. У полуниці необхідно видалити сухе листя, зайві вуса. Слід також прополоти бур’яни, розпушити ґрунт і рясно полити, внести сезонну підгодівлю і лише потім укладати мульчу.

А який матеріал краще вибрати, читайте далі.

10 матеріалів для мульчування полуниці

Однозначної відповіді на питання, яка мульча для полуниці краща, немає. У кожного виду є свої плюси і мінуси. Вибір матеріалу залежить від площі вирощування садової суниці, типу ґрунту, на якому вона зростає, і навіть сорту культури.

Органічна мульча збагачує ґрунт корисними речовинами, підвищує його родючість. Однак її необхідно постійно поповнювати, оскільки органіка розкладається і переходить у ґрунт. Штучні мульчуючі матеріали більш довговічні, але вони не можуть підвищити родючість ґрунту і у спекотну погоду можуть його перегрівати.

Мульчування полуниці соломою

Серед усіх органічних матеріалів для мульчування полуниці лідером є солома. Вона найбільш доступна, добре пропускає воду і відбиває сонце, стримує випаровування вологи з ґрунту і захищає ягоди від контакту із землею.

Для мульчування полуниці соломою вибирайте лише сухий матеріал, розкладайте його навколо рослин рівномірним шаром близько 15 см завтовшки. Не думайте, що це занадто багато: мульча незабаром осяде.

Клітковина, яка міститься у соломі, повільно розкладається, що перешкоджає її швидкому гниттю. Але і поживна цінність у неї нижча. Крім того, солома підкислює ґрунт і витягує з нього азот. Щоб компенсувати його втрату і підживити полуницю, замульчуйте кущі сумішшю соломи і компосту або перепрілого гною.

У осінньо-зимовий період солома служить притулком для гризунів і розноситься ділянкою вітром, тому для укриття рослин від холодів вона не рекомендується. Під час осінніх робіт її слід збирати і утилізувати.

Мульчування садової суниці сіном

На відміну від соломи сіно містить клітковину, що легко розкладається, завдяки чому полуниця забезпечується гарним харчуванням. Але це ненадовго, адже швидке розкладання виснажує тонкий шар мульчі, а у більш високого призводить до загнивання нижніх шарів. Тому сіно більше підходить, як тимчасове підживлення. Його потрібно укладати шаром у 7-10 см і кожні два тижні міняти.

Під час перегнивання сіна у ґрунті розмножується сінна паличка — корисний організм, який перешкоджає виникненню на полуничній плантації грибкових інфекцій.

Перед укладанням сіно гарненько збийте, щоб “вибити” насіння бур’янів, після чого замочіть і висушіть на сонці.

Мульча для полуниці з бур’янів і трави

Альтернативою соломі і сіну можуть стати виполоті бур’яни (без насіння і коріння) або скошена газонна трава. Вони містять компоненти, що швидко розкладаються, забезпечують полуницю необхідним харчуванням. Дістається така мульча безкоштовно, її легко розкладати, вона добре зберігає вологість ґрунту.

Однак сировину потрібно попередньо підсушити, інакше у похмуру погоду зелень загниє. З цієї ж причини таку мульчу можна використовувати лише влітку.

Шар завтовшки у 5-7 см необхідно, як і сіно, міняти кожні два тижні. Після того, як мульча з трави або бур’янів укладена, грядки не слід поливати протягом найближчих 7 днів.

Мульчування полуниці чорною плівкою

Серед неорганічних матеріалів для мульчування полуниці найбільш часто використовують чорну поліетиленову плівку, що завтовшки має бути не меншою за 30 мкрн. Вона добре утримує вологу, перешкоджає зростанню бур’янів, не дає вусам вкорінюватися, підвищує температуру ґрунту на декілька градусів, що дозволяє отримати урожай у більш ранні терміни. Її вартість нижча, ніж у нетканих матеріалів.

Однак плівку рекомендується використовувати лише під час весняного мульчування: взимку вона не зможе захистити рослини від морозів. Крім того, така плівка не пропускає повітря і може призвести до випрівання коріння полуниці. А ще під час весняних заморозків на цьому матеріалі накопичується конденсат, який може стати причиною пошкодження рослин.

До мінусів використання цього матеріалу можна зарахувати і необхідність організації крапельного поливу.

У південних регіонах краще використовувати двоколірну плівку (нижній шар — чорний, а верхній — білий). Такий матеріал знизить ризик перегріву ґрунту під час спекотного літа.

Небезпеку перегріву ґрунту можна знизити й у інший спосіб: потрібно просто розкласти на поверхні чорної плівки траву або солому.

Мульчування чорною плівкою проводять на етапі посадки молодих розеток полуниці. Навесні видаляють бур’яни, перекопують ґрунт і вносять органічні добрива. Вздовж периметра грядок роблять борозну, глибина якої 10 см, накривають поверхню плівкою, яка на 20-30 см більша за полуничну грядку, і у ній через кожні 30 см роблять хрестоподібні прорізи або округлі отвори діаметром 8-10 см.

Наступний такий же ряд із отворами роблять, відступивши від попереднього на 60 см. Через хрестоподібні отвори у землі викопують лунки і садять туди кущі полуниці, а плівку закріплюють шпильками або важкими предметами.

Мульчування садової суниці спанбондом

Незважаючи на те, що поліетиленова плівка набагато дешевша, досвідчені садівники все ж таки воліють використовувати чорний спанбонд (агроволокно) із щільністю не меншою за 50 г/кв. м. Він не пропускає світло, підтримує температуру і вологу у ґрунті. До того ж служить довше і краще закріплюється на грядці. Через спанбонд також можна поливати і підгодовувати полуницю.

До мінусів використання такого матеріалу можна віднести перегрів землі у південних регіонах і ризик розвитку грибкових захворювань через конденсат, який збирається під поверхнею полотна у зонах із підвищеною вологістю. Щоб уникнути випрівання коріння полуниці, практикують провітрювання, для чого періодично піднімають спанбонд вздовж країв грядок.

ехнологія укладання мульчі з цього матеріалу аналогічна плівці.

Мульчування садової полуниці тріскою

Садова тріска — найбільш довговічний матеріал для мульчування садової суниці (служить до 5 років). Вона добре захищає ґрунт від перегріву і промерзання, стримує зростання бур’янів і надає грядкам естетичний вигляд. Для мульчування здебільшого застосовують кору сосни або модрини дрібної чи середньої фракцій.

Тріску укладають шаром у 5-7 см. Але через те, що вона гірше утримує вологу, потрібні більш часті поливи. Земля під нею швидко пересихає і ущільнюється, що не кращим чином відбивається на розвитку полуниці, яка потребує пухкого і помірно вологого ґрунту. Так і прибрати потім тріску з ділянки набагато складніше.

Мульчування полуниці хвоєю

У якості мульчі використовують не лише саму хвою (голки), але і шишки, тонкі гілочки і кору хвойних дерев. Такий матеріал швидко перегниває, від чого ґрунт стає рихлим і поживним. Крім того, хвоя перешкоджає поширенню сірої гнилі і захищає ягідники від шкідників. Шар укладають завтовшки у 3-5 см.

Мульчування хвоєю восени захистить полуницю від морозів. Але врахуйте: цей мульчуючий матеріал потрібно з обережністю застосовувати на кислих ґрунтах, оскільки у міру перегнивання він ще більше підкислює ґрунт. Там його слід вносити, перемішавши із золою. Та й зібрати необхідну кількість хвої нелегко, як і укладати її.

Мульчування полуниці тирсою та стружкою

Свіжі тирса і стружка гарно виглядають на грядці. Вони добре відбивають сонячні промені і утримують вологу, краще за сіно і солому стримують зростання бур’янів, заважають пересуванню равликів і слимаків.

Однак цей мульчуючий матеріал погано захищає садову суницю від шкідників: у тирсі живуть комахи. Крім того, розкладаючись, тирса забирає з ґрунту азот. Тому потрібно використовувати стару перепрілу тирсу, або перед застосуванням свіжої підгодовувати полуницю підвищеною дозою азотних добрив.

Часте використання соснової хвої і тирси хвойних порід підкислює ґрунт, тому під час застосування цих мульчуючих матеріалів на полуничну грядку потрібно вносити золу або доломітове борошно.

Мульчування картоном

У якості мульчі використовують картонні коробки або щільний пакувальний папір. Газети застосовувати не рекомендується: деякі види друкарської фарби шкідливі для рослин. Картон добре захищає полуницю від бур’янів і від перегріву у спеку, підвищує вологість навколо рослин.

Картон для мульчування полуниці краще використовувати лише у весняно-літній період, оскільки взимку під ним можуть сховатися від морозу гризуни і шкідники.

Аркуші картону розкладають внапуск так, щоб їх краї виступали за кордони грядки приблизно на 20 см. Після цього на картон насипають ґрунт шаром у 10 см і залишають на грядці у такому вигляді на тиждень.

Через деякий час за допомогою садової лопатки або кельми у мульчі роблять отвори, у них висаджують полуницю і відразу ж поливають. При цьому ґрунт між кущиками не зволожують, щоб картон не став м’яким занадто швидко. Коли полуниця підросте, грядку можна додатково накрити скошеною травою, сіном чи соломою.

Мульчування полуниці перегноєм і компостом

Ці матеріали відмінно захищають рослини від переохолодження і перегрівання, а ґрунт від пересихання та вивітрювання. Крім того, органіка добре живить кущики суниці. Гній і компост покращують структуру ґрунту та протистоять розвитку хвороботворної мікрофлори.

Проте темний колір мульчі з цих матеріалів підвищує температуру ґрунту. Якщо ж під час їх приготування були допущені помилки, то вони можуть стати джерелом бур’янів і хвороб. Так і потрібно не забувати регулярно оновлювати шар мульчі, оскільки вона швидко переробляється ґрунтовими організмами.

Крім того, для мульчування полуниці можна використовувати комбінований матеріал. Спочатку укладають шар соснової хвої, а на неї — сіно, солому або сухе листя.

Якщо ви хочете виростити багатий урожай полуниці, при цьому не віддаючи багато часу на догляд за нею, займіться мульчуванням грядок.

9 найкращих матеріалів для мульчування полуниці: експерти розповіли про те, як і коли це можна зробити

Наші бабусі, вирощуючи полуницю, про мульчу особливо не турбувалися. Але сьогодні цей метод став головним у досягненні високої якості ягоди та зменшення втрат врожаю. Хтось може сказати, що це — занадто багато клопоту. Але практика показує, що витрати праці в даному випадку окупаються з головою. «Зелена садиба» розповідає про 9 найкращих матеріалів для мульчування полуниці.

Коли та чим мульчувати полуницю?

Мульчування — це покриття поверхні ґрунту органічними та неорганічними матеріалами. Мульча — це і збереження вологи, і метод боротьби з бур’янами, і добриво, і заслін від низки шкідників, і захист ягоди від зіткнення з вологим ґрунтом. Плюсів більше, ніж мінусів. Тому якщо ви ще не мульчуєте полуницю, напевно, варто записати цей захід у свої найближчі плани.

Терміни мульчування полуниці в різних регіонах наступають у різний час. З цієї причини орієнтиром для цього агрозаходу є не календар, а стан грядок. Приступати до весняно-літнього мульчування необхідно тоді, коли на кущиках з’явилася зав’язь.

Перед мульчуванням потрібно видалити бур’яни, злегка розпушити грядки, провести полив і підживлення.

Не застосовують мульчування полуниці тільки при методі суцільної посадки. У такому варіанті культура зростає суцільним килимом, і мульчувати її просто немає можливості. Врожай за загальною вагою з таких плантацій не сильно відрізняється від вирощування рядами, завдяки більшому розташуванню кущиків на одній і тій самій площі. Але маса однієї ягоди при суцільних посадках значно менша — ягідки виходять дрібнішими, а час на збирання врожаю — більший.

Тому метод суцільної посадки сьогодні практично покинув наші городи та залишився у минулому. А полуниця стала рослиною культурною, і одною з ознак такої «благородності» є методика її вирощування, що включає мульчування.

Найбільш поширеним методом мульчування полуниці на сьогодні є плівка та неткане полотно (спандбонд та ін.). Але, крім них, не менш популярні: солома, трава, тирса, хвоя, торф, компост, перегній — усе залежить від складу ґрунту, бажання та можливостей.

Загалом же мульча поділяється на неорганічну й органічну, а також темну та світлу. До мульчі неорганічного походження належать плівка ПВХ та спандбонд (агротекс, агрил та ін.). До мульчі органічного походження належить будь-який вид органіки.

Іноді два цих види мульчі застосовують разом. Наприклад, чорну плівку та солому. Першу — як основний мульчівний матеріал, що сприяє якнайшвидшому прогріванню грядок у весняний період. Другий — як доповнення в сезон спеки, яке відбиває, за рахунок світлого забарвлення, сонячні промені, що трохи знижує температуру під плівкою.

Завдяки давній практиці мульчування, сьогодні для кожного виду мульчі виявлені свої характеристики, спираючись на які, можна заздалегідь визначитися, чи підходить вона у вашому випадку. Й уникнути помилок, зроблених іншими садівниками.

Що є найкращою мульчею для полуниці, ніхто відповісти не зможе, тому що все залежить від площі вирощування культури, типу ґрунтів, а іноді і від сорту ягоди. І «своє» часто можна знайти тільки шляхом експерименту.

У кожного типу мульчі є свої переваги та недоліки. Однак, обираючи, що застосувати на своїх грядках, необхідно орієнтуватися не тільки на них, а й на доступність матеріалу.

Шар мульчі досить високий, і багато хто переживає, яким чином його викладати. Все просто: мульчівний матеріал розкладають навколо кущиків і на вільне місце грядок, не засипаючи сердечко (верхівкову бруньку), тобто з невеликим відступом від рослин. Будь-яку мульчу органічного походження укладають шаром 5-7 см.

1) Мульчування полуниці чорною плівкою

Одним із найбільш поширених методів мульчування полуничних грядок можна вважати чорну плівку.

• добре утримує вологу,
• чудово стримує ріст бур’янів,
• згладжує в міжсезоння перепади температур,
• оберігає ягоду від контакту з землею,
• не дає вусам укорінюватися,
• якщо правильно підібрати товщину, проявляє довговічність використання,
• підвищує температуру ґрунту на 1,5… 2 °С.

Вибираючи чорну плівку для мульчування полуничних грядок, необхідно звернути увагу на те, щоб її товщина була 30 мкрн. Термін служби такого полотна складе 3 роки.

Є у мульчуванні полуниці чорною плівкою і свої недоліки. Під чорну плівку необхідно правильно організувати гряди чи короби і прокласти крапельний полив, що є досить трудомістким. А ще, завдяки тому, що плівка «не дихає», ґрунт під нею влітку перегрівається, що недобре для південних регіонів. Також плівка накопичує зайву вологу, сприяє розмноженню мокриць, слимаків і грибних захворювань, а в окремих випадках і випріванню коренів.

2) Мульчування полуничних грядок спанбондом

Не меншу популярність сьогодні має і мульчування спанбондом — агроволокном, лутрасилом.

• чорний спандбонд, як і чорна плівка, не пропускає світло, що утримує зростання бур’янів,
• затримує випаровування ґрунтової вологи, що дозволяє економити на поливальній воді,
• підтримує температурний режим ґрунту при весняних та осінніх перепадах температури,
• на відміну від плівки, через спанбонд можна проводити поливи,
• агроволокно «дихає».

Мінуси використання спанбонду для мульчування полуниці:

• у південних регіонах земля під спандбондом може перегріватися,
• у зонах із високою вологістю під поверхнею полотна може збиратися конденсат, що збільшує ризик розвитку грибкових захворювань.

Спанбонд для покриття полуничних грядок краще обирати двоколірний (одна сторона чорна, інша світла) з щільністю тканини 60 г/м 2 . У такому варіанті він здатний прослужити 3 роки. Біла поверхня буде відбивати сонячні промені, що збереже ґрунт від перегрівання.

Як профілактику від випрівання кореневої системи іноді практикують провітрювання, піднімаючи полотно по краях грядок.

3) Мульчування полуниці садовою соломою

Привабливою сировиною для мульчування вважається солома.

Плюси соломи як мульчі для полуниці:

• досить просто придбати,
• є органічним матеріалом,
• дихає,
• добре пропускає воду,
• стримує ґрунтове випаровування,
• відбиває сонце,
• захищає ягідки від контакту з землею.

Є і свої мінуси. Солом’яні тюки через сильну спресованість складно розбирати. Стебла соломи досить довгі — їх не так просто укладати, а іноді, щоб замульчувати ґрунт під невисокими кущами суниці, їх доводиться різати ножицями. Якщо солому покласти недостатньо щільно, через неї проростають бур’яни. І ще — розкладаючись, солома підкислює ґрунт, із цієї причини з нею потрібно бути обережним на і так кислих ґрунтах.

Ті ж плюси і мінуси чекають городника і при мульчуванні полуничних грядок сіном. Але в сіні більше насіння бур’янів, ніж у соломі.

4) Мульчування полуниці хвойним опадом

Можна мульчувати полуницю і хвойним опадом.

• пухкість,
• добре пропускає воду,
• стримує випаровування вологи,
• захищає ягідник від шкідників, зокрема равликів і слимаків,
• дезінфікує ґрунт,
• стримує розвиток сірої гнилі.

Мінуси. Така мульча досить неоднорідна — містить не тільки хвойні голки, а й дрібні гілочки, залишки шишок. Її непросто набрати в потрібній кількості. Незручно укладати через голки. При регулярному використанні хвойний опад, який розкладається, підкислює ґрунт. Через це на кислих ґрунтах вносити його необхідно, перемішуючи з золою. Або раз на декілька років проводити розкислення ґрунту.

5) Мульчування полуниці тирсою

Тирсу багато хто вважає найбільш вдалим матеріалом для мульчування полуниці.

• з нею легко працювати: вона лягає рівним шаром,
• красиво виглядає на грядці,
• чудово відбиває (що особливо важливо для південних регіонів) сонячні промені,
• добре утримує вологу,
• краще, ніж трава, сіно чи солома, стримує ріст бур’янів,
• ускладнює пересування равликів і слимаків,
• покращує структуру ґрунту.

Мінуси. Розкладаючись, тирса поглинає азот. Із цієї причини для мульчування необхідно застосовувати чи вже стару, лежану тирсу, чи перед її застосуванням вносити азот.

Окрім того, тирса підкислює ґрунт, що не страшно на лужних і нейтральних ґрунтах, оскільки полуниця полюбляє злегка підкислену землю, але погано — на кислих. У такому випадку перед застосуванням тирси її необхідно змішати з золою, доломітовим борошном або вапном.

Щоб підготувати тирсу до мульчування, необхідно пролити її розчином сечовини чи змішати з гноєм чи курячим послідом. На кислих ґрунтах на відро тирси додають 100 г вапна.

6) Мульчування полуниці садовою тріскою

При достатній наявності тріски можна промульчувати нею полуницю.

Плюси. Як і всі мульчівні матеріали, тріска добре справляється зі стримуванням росту бур’янів. Захищає землю від завітрювання, ягоду — від контакту з ґрунтом. Красиво виглядає на грядках.

Мінуси. Підкислює ґрунт. Земля під тріскою швидше пересихає, в порівнянні з іншими мульчівними матеріалами, ущільнюється. А це вже недобре, оскільки прикореневий шар на суничній грядці повинен бути не тільки пухким, а й помірно вологим. У кінці сезону прибрати таку мульчу досить проблематично.

7) Мульчування полуничних грядок травою, бур’янами, рослинними залишками

Можна як мульчу використовувати скошену газонну траву, бур’яни, рослинні залишки.

Плюси. Дістається така мульча безкоштовно. Зручна в розкладці. Добре зберігає вологість ґрунту. Перегниваючи, трава живить землю, а укладена товстим шаром — стримує зростання бур’янів.

Трав’яну різку перед використанням у якості мульчі краще «підв’ялити» в тіні.

Мінуси. Викладена відразу товстим шаром, у дощі така мульча легко спресовується й загниває. Тому викладати трав’яну січку та рослинні залишки необхідно поступово, додаючи невеликими шарами, з певною періодичністю. Оскільки підсихаючи свіжа трава, бур’яни і рослинні залишки сильно зменшуються в об’ємі, додавати їх потрібно постійно.

Розкладаючи бур’яни під кущики полуниці, краще спочатку видаляти з них суцвіття та насіння.

8) Мульчування полуниці компостом, перегноєм

Можна замульчувати полуничні грядки компостом або перегноєм.

Плюси. Вони добре утримують вологу. Стримують ріст бур’янів. Живлять грядки. Є чудовим добривом. Перешкоджають розвитку хвороботворних мікроорганізмів. Покращують структуру ґрунту.

Мінуси. Темний колір підвищує температуру ґрунту. Неправильно приготований компост і перегній можуть стати джерелами бур’янів і хвороб. Протягом літа така мульча потребує періодичного підсипання.

9) Мульчування полуниці садовим торфом

Ще один матеріал для мульчування — торф. Але тут важливо розуміти, що торф буває з різною кислотністю. Найнешкідливіший — нейтральний. Не дуже кислий — низинний. А ось від верхового торфу краще утриматися, особливо на кислих ґрунтах.

Плюси. З торфом приємно працювати. Він добре вбирає вологу та стримує її випаровування. Дуже добре справляється з бур’янами. Грядки, вкриті торфом, виглядають ошатно. Бур’яни, які одинично пробиваються крізь торф, легко видаляються. Верхній шар ґрунту залишається пухким.

Мінуси. Торф високогігроскопічний, тому при поливі необхідно стежити, щоб земля під ним добре промокла. Не всюди торф однаково доступний. Через темний колір він підвищує температуру ґрунту.