Переломи ключиці.

Ключиця відноситься до трубчастих кісток. Інакше їх називають довгими, тому що їх довжина більше ширини. Вона з’єднує лопатку з грудною кліткою. Ця невелика кісточка схожа на старовинний S-подібно зігнутий ключ, від цього і назва.

Якщо розглядати походження слова «ключ», то воно близьке за значенням з «замикаю». А клюка – палиця – служить опорою для ходьби. Так, і ключиці – опора для лопаток і грудини. Розташовується ключиця прямо над першим ребром. Цю кістку добре видно і можна легко пальпувати.

Причина перелому ключиці – перевищення сили механічного впливу над міцністю кістки. Найчастіше таке серйозне ушкодження викликане травмою. Травми неминучі при заняттях контактними видами спорту: футболом, хокеєм, боксом та іншими, а також вело- і мотоспортом. Багато постраждалих буває і після ДТП.

Види переломів: зовнішньої, середньої і внутрішньої третини ключиці. Найтонша і вигнута частина цієї кістки – середина. Саме тому серединні переломи становлять левову частку від загального числа травм ключиці.

Існує багато класифікацій переломів. Вони розрізняються за основними ознаками, узятим за основу. Згідно з однією з них переломи можуть супроводжуватися зміщенням уламків чи ні. Частини ключиці зсуваються без роз’єднання або ж по ширині, довжині, під кутом. Зміщення завжди ускладнює процес лікування, можуть бути неприємні наслідки.

Симптоми перелому ключиці зі зміщенням:

синюшність або блідість шкірних покривів;

кровотеча (зовнішня і внутрішня);

деформація контурів плеча (опущене і виступає вперед, пошкоджена рука «провисає», здається довшою);

рука погано слухається, пальці малорухливі;

кісткові уламки заходять один за одного;

«обвисання» лопатки, вона сильніше виступає;

порушення цілісності купола плеври при закритих переломах.

Місце пошкодження швидко опухає, тому що кісткові уламки досить гострі і легко розривають прилеглі кровоносні судини. В цьому і причина появи гематом. Зсув уламків підсилює біль.

Хворий утримує передпліччя і лікоть пошкодженої кінцівки здоровою рукою, притискає її до тулуба. Рука рухається насилу, тому що ключиця є опорою для кісток верхньої кінцівки. Рухи в плечовому суглобі обмежені через біль. При пальпації місця перелому може визначатися патологічна рухливість і крепітація уламків.

Розрізняють повні або класичні (з розривом окістя в місці пошкодження) і неповні переломи. Зміщення може бути декількох ступенів:

повне, при якому відламки не утримуються окістям;

неповне – кісткові структури зміщуються, але продовжують утримуватися окістям.

При переломі зі зміщенням накладають тільки жорстку пов’язку. Більш еластичні шини протипоказані. Перед процедурою накладення гіпсу хворому обов’язково дають знеболювальне, тому що хворе плече потрібно зафіксувати в правильному положенні. Без анестезії м’язи «захищаються», мимоволі, рефлекторно відбувається їх ретракція – скорочення.

Перелом ключиці зі зміщенням важче вилікувати, але бувають випадки, коли вони супроводжуються вивихом і ушкодженням сусідніх кісток. Складним і важким буде і процес лікування відкритого перелому. Значне зміщення зазвичай вимагає проведення хірургічної операції. Зміщені в неприродне положення відламки становлять загрозу для прилеглих судинно-нервового пучка і шкіри.

НАСЛІДКИ ПЕРЕЛОМУ КЛЮЧИЦІ

Наслідки можуть бути наступними:

втрата працездатності руки на час реабілітаційного періоду;

пошкодження гострими кістковими відламками судин і нервів, а також купола плеври і шкіри;

плексит – запалення нервових сплетіннь;

вторинні зміщення, наприклад, через м’язові скорочення або неправильно накладеної пов’язки;

формування несправжніх суглобів;

сколіоз – бічна викривленість хребетного стовпа – при неправильному зрощенні відламків ключиці;

інфікування, якщо місце навколо рани при відкритому переломі;

остеомієліт – гнійно-некротичні запалення кістки і прилеглих м’яких тканин, викликане патогенними мікроорганізмами;

нагноєння післяопераційної рани;

артроз, що супроводжується контрактурою суглобів;

обмеження рухів руки;

косметичний дефект при неправильному зрощенні кістки.

У разі незрощення або неправильного зрощення ключиці можливе проведення повторної репозиції уламків та операції. Для виявлення ускладнень в прилеглих м’яких тканинах в рідкісних випадках призначаються комп’ютерну (КТ) або магнітно-резонансну (МРТ) томографічні дослідження.

Ускладнення після перелому ключиці зустрічаються вкрай рідко. Серйозність можливих наслідків визначається ступенем тяжкості ураження та грамотністю лікування.

ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ПЕРЕЛОМАХ КЛЮЧИЦІ

При підозрі на перелом ключиці слід провести якнайшвидшу іммобілізацію кінцівки, щоб запобігти можливому руху та зміщенню кісткових уламків. Догоспітальний етап, тобто транспортування хворого, повинен проводитися грамотно. Комплекс заходів першої допомоги допоможе уникнути ускладнень: ушкодження кровоносних судин, нервів, та легень. Непрофесійне втручання може незвороьньо погіршити ситуацію.

Щоб полегшити стан хворого, йому слід дати знеболювальні. Під пахву підкладають маленький валик. Руку згинають у лікті і примотують до грудної клітки від плеча до кисті. Передпліччя повинне розташовуватися паралельно підлозі. Кисть підвішують в пов’язку, що кріпиться на шиї.

Якщо під рукою немає відповідного для шийної пов’язки матеріалу, то вгору загинають і закріплюють край одягу: футболки, сорочки. Важливо, щоб передпліччя було повністю зафіксовано пов’язкою. Це частина руки від ліктьового суглоба до зап’ястя. Таку пов’язку називають косинкою. Якщо стрічка буде недостатньо широкою, рука буде занадто рухлива. Це може призвести до зміщення відламків.

Навіщо потрібна повна іммобілізація руки зі зламаною ключицею? Коли вона повністю знерухомлені, хворий розслабляє м’язи, відламки кістки роблять менший тиск на нерви і біль трохи відступає.

Якщо під рукою виявляється тільки шарф, пояс або просто матерчатий джгут, то поступають таким чином. Його закидають за плечі, а між лопатками отримані петлі чимось з’єднують. Важливо, щоб плечі при цьому були відведені назад. По суті, виходять м’які лямки-кільця. Місце перелому можна знеболити, приклавши лід.

намагатися самостійно вправити «вивих» без точної постановки діагнозу;

перевозити хворого стоячи або лежачи, тільки сидячи або напівсидячи;

тягнути його за руки;

повністю розпрямляти пошкоджену кінцівку;

закріплювати верхню кінцівку занадто тонким шнуром, мотузкою або ременем.

Під час транспортування хворому краще трохи відкинутися назад для запобігання зміщення відламків. Знання курсу надання першої медичної допомоги може стати в нагоді в житті будь-кому. В ідеалі кожен повинен володіти основними необхідними знаннями та комплексом екстрених медичних заходів.

ЛІКУВАННЯ ПЕРЕЛОМУ КЛЮЧИЦІ

Успішність терапевтичного курсу залежить від багатьох факторів: ступеня тяжкості перелому, обсягу пошкоджень, професіоналізму лікарів і віку пацієнта. У важких випадках потрібне оперативне втручання.

Діагностувати перелом допомагає рентгенографія. Зазвичай її проводять у двох проекціях: бічний і прямий. Перша необхідна, щоб уточнити положення уламків відносно один одного. Лікар-травматолог вибирає консервативне або оперативне лікування в залежності від конкретного випадку. Вправити кісткові уламки без операції вдається за допомогою спеціальних послідовних медичних прийомів. Це маніпуляція, що проводиться під місцевою анестезією. Така процедура дозволяє уникнути неправильного зрощення частин ключиці.

Після цього руку імобілізують на 3-8 тижнів. Для цього хворому накладають спеціальну фіксуючу пов’язку.

Терапевтичний курс включає в себе:

антибіотики при інфікуванні відкритого перелому або післяопераційних швів;

препарати кальцію для зміцнення кісткової тканини;

фізіотерапію: лікувальну фізкультуру.

Пов’язки для зіставлення і утримання фрагментів зламаної ключиці розрізняються ступенем фіксації. Найжорсткіша – класична гіпсова, яка накладається через плече і грудну клітку. Така пов’язка надійно захищає від зміщення відламків, дозволяючи стежити за ділянкою перелому. Фіксація плеча за допомогою гіпсу протипоказана людям старше 50 років, тому що тоді розвиваються ускладнення з боку дихальної та серцево-судинної системи. Маніпуляції з зламаною ключицею дуже болючі, тому обов’язково робиться місцева анестезія.

Консервативне лікування передбачає накладення однієї з різновидів пов’язок:

восьмиподібної з фіксацією надпліччя – типу Дельбе, Борхгревінк (Borchgeriving), Омбредана і іншими;

двох шин Крамера;

на клиноподібної подушці;

Методика накладення цих пов’язок в основному однакова. Хворого садять на стілець. Він повинен міцно впертися на спинку. Пов’язку роблять удвох. Одна людина ззаду розводить руками надпліччя пацієнта так, щоб внутрішні краї лопаток максимально наблизилися до хребта. Він повинен утримувати плечі в розведеному положенні постійно. Другий лікар одночасно повільно і обережно великими пальцями натискає на вершину кута, утвореного уламками ключиці. Після цього руку фіксують м’якою або гіпсовою пов’язкою.

Операція при переломі ключиці
У тих випадках, коли консервативне лікування неуспішне, проводять хірургічну операцію. Багато лікарів-травматологів вважають операцію кращим методом лікування при переломі ключиці. Для цього використовуються металоконструкції. Після зрощення перелому вони видаляються. Зазвичай це відбувається через кілька місяців, хоча пластини можуть видаляти і через рік.

Оперативне лікування передбачає проведення під наркозом одного з видів хірургічного втручання:

накісткового остеосинтезу пластинами;

внутрішньокісткового остеосинтезу спицями або стрижнем;

апаратами зовнішньої фіксації.

Багато лікарів вважають за краще провести хірургічне втручання при переломі ключиці. Воно дозволяє ідеально співставити відламки, та міцно їх зафіксувати. Після проведення операції наступає реабілітаційний період.

При переломі ключиці важливо є вчасно його діагностувати і розпочати лікування, тому рекомендую звернутись на консультацію до лікаря ортопеда травматолога, попередній запис за телефоном 0974777511.

Як надати домедичну допомогу при переломах

Працівник упав через власну необережність; зазнав механічного впливу внаслідок порушення правил безпеки; втратив рівновагу під час ходьби, адже пішохідні доріжки на території підприємства не розчистили від снігу. Це далеко не всі ситуації, коли травмування може спричинити порушення цілісності кісткової тканини — перелом. Про симптоми переломів, їх види та як надати першу допомогу потерпілому — читайте у статті.

Які існують види переломів

Розрізняють такі види переломів:

• закриті без зміщення і деформації кісткової тканини;
• закриті зі зміщенням кістки й порушенням анатомічної цілісності ділянки тіла;
• відкриті, коли м’які тканини розриваються кістковими уламками й з’являється зовнішня кровотеча.

Відкриті переломи — найнебезпечніші. Адже якщо у потерпілого необроблена рана, це може призвести до її інфікування, а згодом до гнійного запалення кісток — остеомієліту. А через зміщення кісткових уламків виникає сильний больовий шок.

Як проявляються переломи

Як визначити — у потерпілого зламана кістка чи забій? Для цього потрібно знати характерні симптоми перелому:

• різкий біль безпосередньо в момент отримання травми;
• сильні больові відчуття за спроби рухати ушкодженою ділянкою тіла або під час транспортування потерпілого;
• візуальна деформація в місці травмування, а у разі перелому кінцівки — її укорочення;
• набряк м’яких тканин та утворення гематоми в ушкодженій ділянці тіла;
• хрускіт і тертя в місці ушкодження;
• зовнішня кровотеча — у разі відкритих переломів.

При забоях біль тимчасовий і слабшає під дією холоду, суглоби зберігають часткову рухливість. За переломів таких симптомів немає.

Як надати першу допомогу при переломах

Як надавати домедичну допомогу травмованим з ознаками перелому, визначає Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на перелом кісток, затверджений наказом МОЗ від 16.06.2014 № 398.

Головне, коли надаватимете домедичну допомогу потерпілому, дійте злагоджено й швидко.

Насамперед упевніться, що у травмованого постраждала саме кістка. Для цього запитайте у нього, що його турбує, наприклад — він не може рухати травмованою ногою, рукою чи іншою ділянкою тіла, відчуває гострий біль тощо. Попросіть потерпілого, щоб він не рухався, адже перелом може ускладнитися та наростатиме больовий шок.

Викличте швидку. Опишіть диспетчеру загальний стан потерпілого та характер травми.

Далі знерухомте ушкоджену ділянку — без цієї дії не можна транспортувати хворого до лікувального закладу. Для цього проведіть іммобілізацію — зафіксуйте місце перелому за допомогою стандартних шин або підручних матеріалів: рівних дощечок, парасолі, декількох шарів щільного картону, лиж і палиць до них, валика зі скатаної ковдри тощо.

Аби знерухомити ушкоджену ділянку шинами, зафіксуйте два суглоби, які розташовані вище й нижче місця перелому. У разі перелому плеча або стегна потрібно зафіксувати три суглоби — плечовий, ліктьовий, променево-зап’ястний або тазостегновий, колінний і гомілковостопний. Закріпіть шину до тіла потерпілого бинтами. Якщо використовуєте шину з підручних матеріалів або шину Крамера (стандартна металічна шина, яка завдяки своїй гнучкості здатна приймати будь-яку форму залежно від характеру перелому. Її запропонував німецький лікар Крамер), спочатку покладіть на неї шар вати або м’якої тканини.

Фіксуємо ушкоджені ділянки тіла правильно

Якщо постраждала стегнова кістка, накладіть шину з внутрішнього боку травмованої кінцівки до паху, із зовнішнього — до плеча. Гомілковостопний і колінний суглоби зафіксуйте.

Якщо зламана кістка кінцівки, накладіть дві шини — до її зовнішньої і внутрішньої поверхні. Щільно перебинтуйте їх між собою. Гомілковостопний і колінний або ж плечовий, ліктьовий, променево-зап’ястний суглоби зафіксуйте. Шину верхньої кінцівки підвісьте на косинці (краватці, бинті) до шиї. У разі перелому нижньої кінцівки спочатку зніміть з неї взуття, а потім накладіть шину.

У разі перелому ключиці підвісьте хвору руку на косинку. За потреби накладіть пов’язку: руку зігніть у ліктьовому суглобі, прикладіть до грудей і щільно зафіксуйте її в такому положенні — прибинтуйте до тулуба.

Якщо зламаний палець, щільно прибинтуйте його до сусіднього здорового пальця.

Переломи кісток тазу призводять до сильної внутрішньої кровотечі та больового шоку. Такого потерпілого транспортують у положенні лежачи на спині. При цьому його ноги розводять у різні боки, а під коліна підкладають м’який валик з одягу.

Якщо у потерпілого ділянка нижче місця травмування втрачає свою чутливість, погіршується або повністю зникає рухливість нижніх кінцівок, це означає, що у нього перелом хребта. У цьому випадку обережно, міцно притримуйте голову, плечі, тазову ділянку та ноги потерпілого й покладіть його на рівну тверду поверхню (щит), на якій надалі транспортуйте до медичного закладу. Підкладіть валики, які підтримують ділянку колін і голови у положенні лежачи. Усе тіло потерпілого закріпіть до щита мотузками та ременями. Така повна фіксація допоможе уникнути ушкодження спинного мозку, судин і нервових закінчень.

Якщо зламане одне або декілька ребер, накладіть на ділянку грудини тугу пов’язку зі звичайного чи еластичного бинта або простирадла. Перед тим, як її накладати, попросіть хворого, щоб він зробив глибокий видих і надалі дихав неглибоко. Після накладання пов’язки потерпілий дихатиме завдяки м’язам живота. Це одразу полегшить його стан.

При травмуванні кісток голови може пошкодитися головний мозок. Такий потерпілий потребує екстреної медичної допомоги. Розташуйте голову травмованого вище рівня грудної клітки, за потреби підкладіть під голову валик і прикладіть холодний компрес до ушкодженої ділянки. Якщо є кровотеча, зупиніть її — накладіть стерильну бинтову пов’язку.

За наявності на поверхні тіла відкритої рани докладіть зусиль, щоб зупинити кровотечу. Продезінфікуйте краї рани, накладіть стерильну пов’язку. У разі артеріальної кровотечі використовуйте кровоспинний джгут. Опісля проведіть іммобілізацію — закріпіть шину, але не бинтуйте її у місці ушкодження, щоб не спричинити больовий шок.

Остаточно діагностувати перелом можна лише у лікувальному закладі за допомогою рентгенографії. Самолікування при переломах неможливе, адже для відновлення організму необхідно правильно накласти гіпсову пов’язку.

Прикрийте потерпілого теплою ковдрою або термопокривалом, доки очікуватимете на медичних працівників.

Чого не можна робити при переломах

За підозри на перелом не можна:

• ігнорувати ознаки перелому й розглядати хворобливий стан як наслідки сильного забою;
• роздягати хворого перед тим, як накладати шину;
• транспортувати потерпілого без попереднього накладання шини;
• намагатися самостійно вправити ушкоджені ділянки кістки, здійснювати механічний тиск у місці ушкодження при накладанні шини;
• накладати холодний компрес на оголені шкіряні покрови;
• використовувати при накладанні шини скотч або інші липкі матеріали.

Поради лікаря: що варто знати про переломи та як допомогти

Перелом — це раптова втрата цілісності кістки, часто разом із пошкодженням шкіри, мʼязів і нервових волокон. Переломи бувають відкритими (коли видно кістку, внутрішні тканини, та відбувається зовнішня кровотеча) та закритими (коли візуально порушення кістки непомітно).

На жаль, це дуже поширена травма: у 2019 році у світі було зареєстровано 178 мільйонів нових переломів різних ступенів тяжкості. Хоча в Україні складно знайти свіжу статистику, останні опубліковані дані МОЗ говорять про понад 90 тис. випадків переломів на рік, і найчастіше люди травмувалися через падіння — з висоти свого зросту чи вище.

Щоб дізнатися більше про переломи, їхню сезонність, види та першу допомогу при них, — поспілкувались з лікарем ортопедом-травматологом Кухтиним Анатолієм Вікторовичем. А також описали алгоритми допомоги при переломі кінцівки (руки/ноги) у кінці матеріалу.

Які переломи найнебезпечніші для життя?

Статистично найнебезпечніші та найлетальніші — переломи кісток тазу. Вони часто є наслідком високоенергетичних травм, що виникають, коли енергія травмувального впливу у 10–12 разів перевищує силу тяжіння, яка діє на людину. До них належать ураження електричним струмом, падіння з висоти, ДТП. Внаслідок таких травмувань виникає не тільки перелом кісток — ушкоджуються внутрішні органи та великі судини. Це несе велику небезпеку для постраждалого, оскільки людина може загинути не від самого перелому, а від внутрішньої кровотечі чи порушення функціонування кількох органів та систем організму.

Чи часто люди намагаються самі «вправити» перелом постраждалому?

Так, такі випадки трапляються доволі часто, оскільки більшість людей вважає, що можна просто «вправити» кістки, і більш нічого не робити. На мою думку, так стається, бо в Україні досі популярні «бабусі-знахарки», які щось там вправляють, ставлять на місце, і на цьому їхнє лікування закінчене.

На сучасному етапі розвитку медицини переломи розглядають не тільки як пошкодження цілісності кістки, а як пошкодження відповідного функціонального сегмента, що потребує комплексного підходу в лікуванні. Тому краще не шкодити собі, не займатись самолікуванням, а одразу звертатись до відповідних спеціалістів.

Переломи в Україні мають сезонність?

В Україні спостерігається сезонність у виникненні переломів та травм кінцівок. Для зими характерні переломи верхніх кінцівок, особливо перелом променевої кістки (наприклад, коли людина послизається і падає на руку), кістки плеча та шийки стегнової кістки (переважно у людей похилого віку), а також розтягнення гомілковостопного суглоба та перелом щиколотки. Часто ці травми зумовлені падінням при ожеледиці.

У літній сезон переважають складніші, високоенергетичні травми: переломи кісток тазу, травми хребта, переломи декількох кісток. Це пов’язано зі збільшенням кількості ДТП, падінням з висоти, а також катанням на електросамокаті, що є дуже небезпечною розвагою.

Чи є зв’язок певних видів переломів і віку або статі травмованих?

Так, звичайно, тут дуже чітко прослідковується взаємозв’язок. У дітей найчастіше бувають переломи верхніх кінцівок за типом «зеленої гілки» — дитячі кістки пластичні та під дією сили просто згинаються, як зелена гілка, тому тріщина може виникнути лише з одного боку кістки. А також травми «росткових зон» — ділянок кісток, завдяки яким кістки можуть рости в довжину.

Серед підлітків та дорослих розповсюджені травми м’яких тканин (струс, забій, розтягнення, розрив, здавлення), менісків (хрящових прокладок-амортизаторів у колінах), пошкодження зв’язок, оскільки з віком кісткова тканина стає міцною і може витримувати достатні навантаження.

У похилому віці найчастіше виникають переломи шийки стегнової кістки та остеопоротичні компресійні переломи хребців (виникають, бо кісткова тканина втрачає свою міцність).

Травми хребта: чи завжди такий перелом — це інвалідність?

Переломи хребців також виникають найчастіше при ДТП, падінні з висоти та інших високоенергетичних травмах. Такі переломи — одні з найскладніших, бо існує великий ризик пошкодження спинного мозку. Водночас сучасний рівень розвитку медицини, особливо застосування транспедикулярних систем для стабілізації хребців (спеціального механізму, що тримає хребет у правильному положенні), дозволяє вже на наступний день підіймати постраждалого на ноги, тому ймовірність повернутись до повноцінного життя після травм хребта при правильно проведеному лікуванні та реабілітації — понад 90%.

Чи можна давати постраждалому які-небудь знеболювальні, коли надаємо першу допомогу при переломах?

Уникайте таблеток, оскільки невідомо, які ще пошкодження наявні в потерпілого. Щоб знеболити місцево, можна застосувати холодовий мішечок чи спортивний icemix. Але обов’язково ознайомтеся з інструкцією виробу. Не прикладайте лід, щоб не завдати обмороження постраждалому.

Чого точно не можна робити, якщо підозрюєте у людини перелом?

При підозрі на перелом точно не можна намагатися «вправляти» або «ставити на місце» травмовану кінцівку, бо такі дії можуть призвести тільки до погіршення стану і додаткового травмування навколишніх тканин — судин чи нервових пучків. Необхідно найбільш щадно та обережно знерухомити кінцівку та якомога швидше доставити потерпілого до лікаря.

ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ ПЕРЕЛОМІ: ЯК ДІЯТИ, ЩОБ НЕ НАШКОДИТИ

Переломи кінцівок (рук та ніг) — одні з найпоширеніших. Тож пам’ятайте: якщо у постраждалого відкритий перелом руки/ноги та кровотеча, потрібно не тільки зупинити кровотечу, а й укутати людину ковдрою/термоковдрою, щоб не почалося переохолодження організму .

Домедична допомога при підозрі на відкритий перелом кінцівки:

1. Перевірте, чи вам нічого не загрожує.
2. Переконайтеся, чи постраждалий у свідомості. Якщо так — заспокойте та поясніть, що плануєте йому допомогти.
3. Викличте швидку допомогу.
4. Якщо є масивна кровотеча, то її потрібно якнайшвидше зупинити. Для цього потрібно накласти кровоспинний турнікет або джгут на 5-7 см вище рани. Якщо неможливо оцінити місце поранення, накладіть турнікет максимально високо на кінцівці.
5. Якщо людина втратила свідомість, перевірте дихання. Якщо дихання відсутнє — розпочинайте серцево-легеневу реанімацію (СЛР).
6. Обережно накрийте рану чистим стерильним бинтом чи іншою тканиною, щоб всередину не потрапив бруд.
7. Посадіть/покладіть людину так, як їй найменше болить. Зафіксуйте ушкоджену кінцівку в положенні, у якому вона була на момент травмування, і не намагайтеся вправляти кістки.
8. Чекайте «швидку» та слідкуйте за станом постраждалого.
9. Якщо є можливість, вкрийте травмовану людину термопокривалом/ковдрою.
10. Якщо постраждалому стало гірше до приїзду лікарів, зателефонуйте за номером 103 ще раз.

Перша допомога при підозрі на закритий перелом кінцівки:

1. Як і в попередньому алгоритмі допомоги, перевірте, щоб навколо було безпечно та оцініть наявність свідомості та дихання у постраждалого. Зателефонуйте у швидку допомогу.
2. Якщо людина не дихає — починайте робити СЛР.
3. Якщо постраждалий при тямі, допоможіть йому зручно розміститися. Зафіксуйте ушкоджену кінцівку в положенні, в якому вона знаходиться, але нічого не вправляйте — поводьтеся максимально обережно.
4. Накрийте його термопокривалом чи ковдрою, якщо маєте.
5. Перевіряйте, чи постраждалому не стало гірше, чи він не втратив свідомість.
6. Якщо це можливо, дізнайтеся, що сталося з травмованою людиною та потім передайте цю інформацію медикам.

Переломи можуть завдавати сильного болю, тому допомагаючи пораненому, намагайтеся якнайменше рухати його чи зламану частину тіла. Робіть все обережно, щоб не нашкодити травмованій людині.

Авторка статті: Казакова Ольга