Гептралу: інструкція із застосування, відгуки пацієнтів і лікарів

Гептрал – гепатопротектор, який надає антидепресивну дію. Його застосовують як антидепресант при легких і середніх депресіях , А також протікають атипово. На тлі терапії підвищується стійкість клітин головного мозку і нервових волокон до дії негативних чинників. Крім цього, препарат призначають при внутрішньопечінкового холестазу, в тому числі тих, що під час вагітності. Він підвищує рівень жовчних кислот в жовчі, сприяє її евакуації в кишечник, видаляє шкідливі речовини з організму, надає антіфібрінолітіческіе і антиоксидантну дію.

Фармакологічна дія

Адеметионин є амінокислоту. Вона виявлена ​​у всіх тканинах організму, включаючи головний мозок.

Антидепресивний ефект розвивається на 5-7 день терапії при цьому не спостерігаються небажані реакції, в тому числі антихолінергічну дію.

На тлі терапії підвищується рівень глутатіону, який є антиоксидантом і захищає печінку від шкідливого впливу токсинів. Також Гептралу бере участь в метаболізмі і освіті низки ензимів і жовчі.

При внутрішньопечінкового холестазу у жінок в положенні на тлі терапії зменшується свербіж, і поліпшуються біохімічні параметри.

При внутрішньом’язовому введенні всмоктуваність препарату становить 96%, найвища концентрація спостерігається через 45 хвилин.

При прийомі всередину максимальний рівень активної речовини досягається через 3-5 годин.
У печінці препарат піддаєтьсябіотрансформації, виводиться він з організму з сечею.

Після припинення терапії дію від неї зберігається протягом 3-х місяців.

Показання до застосування гептрала

Препарат призначається при наступних патологіях:

• депресія;
• внутрішньопечінковий холестаз у вагітних пацієнток;
• внутрішньопечінковий холестаз при прецірротіческіх станах і цирозі, які спостерігаються при стеатоз печінки, при її поразку медикаментами, вірусами, спиртними напоями, хронічному гепатиті і бескаменном холециститі, ангіохоліт, енцефалопатії.

Спосіб застосування

Лікування може бути розпочато з ін’єкційної форми, з подальшим переходом на таблетки або відразу з застосування таблеток.

При введенні медикаменту в м’яз і вену розчинять ліофілізат треба прямо перед ін’єкцією. Для цієї мети застосовується розчинник, що йде в комплекті до ліків. Не можна змішувати ліофілізат з лугами і розчинами містять іони Ca. Перед тим як готувати ін’єкційний розчин потрібно подивитися колір ліофілізату він повинен бути білий або з жовтуватим відтінком. Якщо колір відрізняється через тріщини на флаконі або дії високої температури, то використовувати ліки небажано.

У вену медикамент вводять повільно. Схему терапії підбирають персонально залежно від діагнозу та тяжкості клінічної картини.

Для ін’єкційної форми денна доза може варіювати від 5 до 12 мг на кг ваги.

При депресії препарат призначають по 400-800 мг на добу внутрішньом’язово або внутрішньовенно на протязі від 15 до 20 днів. Якщо необхідно, то далі медикамент може застосовуватися в таблетках в добовому дозуванні 800-1600 мг протягом 14-28 днів.

При внутрішньопечінкового холестазу ліки прописують по 400-800 мг в день. Тривалість терапії становить 2 тижні.

Пацієнтам старшої вікової групи лікування потрібно починати з найменшої дози. Пов’язано це з тим, що у них можуть спостерігатися патології печінки, нирок і серця.

Таблетки треба ковтати цілими, так як вони покриті кишковорозчинною оболонкою. Приймати їх потрібно між прийомом їжі, в цьому випадку ліки всмоктується краще і терапевтичний ефект виражений сильніше. Діставати таблетку з блістера слід перед самим прийомом. Вона повинна бути біла або жовтувата, якщо її колір змінився, то приймати її небажано.

Добова доза в таблетках становить 10-25 мг на кг ваги.

При депресії і внутрішньопечінкового холестазу початкова денна доза – 800 мг, далі препарат приймають по 800-1600 мг.

Максимальна добова доза становить 1600 мг.

Побічні дії

На тлі лікування Гептралом можуть спостерігатися такі небажані реакції:

• нудота, біль у животі, рідкий стілець, кровотечі з травного тракту, підвищене газоутворення, запалення слизової стравоходу;
• інфекційні захворювання сечостатевої системи;
• порушення свідомості, інсомнія, запаморочення, головний біль, розлад чутливості, які проявляються відчуттям повзання мурашок, поколювання, печіння;
• кардіоваскулярні розлади;
• підвищене потовиділення, шкірні свербіж і висипання;
• суглобові болі, м’язові судоми;
• цироз, печінкова колька;
• безсилля, озноб, підвищення температури, набряки кінцівок, грипоподібний стан;
• анафілактоїдні та анафілактичні реакції, в тому числі бронхоспазм, диспное, біль у спині, неприємні відчуття в грудях, підвищення або зниження артеріального тиску, уражень або почастішання серцевого ритму, набряк гортані, ангіоневротичний набряк, шкірна алергія;
• тривожність (вона проходить при зменшенні дозування або скасування терапії).

При призначенні уколів можливий некроз шкіри в місці ін’єкції.

Протипоказання

Гептрал протипоказаний пацієнтам, якщо у спостерігається:

• індивідуальна непереносимість складу медикаменту;
• генетичні дефекти, які негативно впливають на обмін метіоніну і провокують гомоцистинурія і гіпергомоцистеїнемію;
• вік молодше 18 років.

Препарат потрібно приймати з обережністю, якщо спостерігається:

• похилий вік (у цієї групи пацієнтів часто спостерігаються супутні захворювання, і може бути знижена функція нирок, печінки);
• ниркова недостатність;
• маніакально-депресивний психоз.

Вагітність і лактація

Жінкам в 13-ть тижнів вагітності, а також протягом усього періоду природного вигодовування Гептралу потрібно застосовувати з обережністю, коли користь для жінки перевищує потенційний ризик для плоду.

При призначенні медикаменту в останньому триместрі вагітності не спостерігалося будь-яких небажаних явищ.

Взаємодія з іншими препаратами

До теперішнього часу невідомі будь-які взаємодії Гептрала з іншими медикаментами.

Були зафіксовані випадки серотонінового синдрому у пацієнтів, які приймали адеметионин і кломипрамин одночасно. Тому з обережністю слід прописувати Гептралу з виборчими блокаторами зворотного захоплення серотоніну, тріціклікамі, рослинами і медикаментами, які містять триптофан.

Передозування

Передозування медикаментом малоймовірно, якщо все-таки вона наступила потрібно спостерігати за самопочуттям потерпілого і призначити йому препарати купирующие ознаки отруєння Гептралом.

особливі вказівки

Гептралу надає тонізуючу дію, тому його небажано застосовувати на ніч.

Були зафіксовані випадки переходу депресії в манію і гіпоманію під час лікування Гептралом. Особи, які страждають депресією повинні перебувати під постійним контролем лікаря, так як у них прийом препарату може стати причиною думок про самогубство і ряду інших побічних ефектів. Якщо під час лікування ознаки депресії посилюються або не проходять, то про це слід повідомити лікаря.

При тривалому лікуванні потрібно контролювати рівень сечовини і креатиніну.

Якщо цироз печінки спостерігається з гіперазотемію потрібно стежити за концентрацією азоту в крові.

Нестача фолієвої кислоти і вітаміну В12 може знижувати концентрацію адеметіоніна у хворих входять до групи ризику (з недокрів’ям, патологіями печінки, під час виношування плоду, дефіциті вітамінів, спровоковане іншими захворюваннями або незбалансованим харчуванням), тому у них слід визначати рівень вітамінів. Якщо виявлено їх дефіцит, то його потрібно усунути.

На тлі терапії можливо виникнення запаморочення, тому треба бути обережним при керуванні автомашини.

Форма випуску

Препарат випускається в таблетках для орального прийому і у вигляді ліофілізату, з якого роблять розчин для внутрішньом’язового і внутрішньовенного введення.

Умови зберігання

Лікарський засіб потрібно зберігати в місці, де його не дістануть діти при температурі не вище 25 градусів. Термін придатності Гептрала становить 36 місяців.

Після того до ліофілізат буде додано розчинник препарат можна зберігати максимум 3 години при температурі не вище 25 градусів.

склад

Ліофілізат і таблетки містять діючу речовину адеметіоніна 1,4-бутандісульфонат 760 мг. Це відповідає 400 мг іона адеметіоніна.

Ампула з розчинником містить наступні додаткові компоненти:

До складу таблеток входять наступні додаткові речовини:

• аеросил;
• Е 572;
• МКЦ;
• натрію крохмальгліколят.

Оболонка має наступний склад:

• пропіленгліколь 6000,
• симетикон;
• твін 80;
• їдкий натр;
• E553b;
• сополімер етилакрилат з метакрилової кислотою.

Умови та термін зберігання

Придбати Гептралу можна за рецептом лікаря.

гептралу аналоги

гептралу відгуки

Страждала на депресію, перепробувала багато препаратів і тільки після прийому Гептрала моє самопочуття покращилося. Пройшла апатія, я почала зустрічатися з друзями, тільки під час лікування я більше потела, і періодично було розлад шлунка.

Через гепатиту з’явилися симптоми депресії, став нервовим і дратівливим, почав уникати спілкування з людьми, перестав виходити на вулицю. Після курсу Гептрала з’явився приплив життєвих сил. Пройшли ознаки депресії, став більш товариським, але терапію я переносив важко: постійно спостерігалося здуття живота і сухість у роті.

Гептралу думку лікарів та відгуки

Вже протягом першого тижня у пацієнтів з депресією спостерігається поліпшення настрою на тлі застосування Гептрала, при цьому не відзначається поява психоактивних ефектів. Препарат добре зарекомендував себе при лікуванні дисметаболической енцефалопатії, яка супроводжується депресією.

Олег Олександрович, психотерапевт.

Гептралу хороший гепатопротектор, який надає антидепресивну дію. Під час лікування зменшуються депресії, поліпшується настрій і біохімічні показники крові, при цьому медикамент практично не викликає побічних ефектів.

Анастасія Олексіївна, психоневролог.

Чи можна розводити Гептрал фізрозчином

для медичного застосування препарату

діюча речовина: 1 таблетка містить 760 мг адеметіоніну 1,4-бутандисульфонату, що відповідає 400 мг катіону адеметіоніну;

допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію крохмальгліколят (тип А), магнію стеарат, целюлоза мікрокристалічна, метакрилатного сополімеру дисперсія, поліетиленгліколь 6000, тальк, емульсія симетикону, полісорбат 80, натрію гідроксид.

Лікарська форма. Таблетки кишковорозчинні.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на систему травлення і процеси метаболізму. Код АТС А16А А02.

• Внутрішньопечінковий холестаз у дорослих, у тому числі у хворих на хронічний гепатит різної етіології та цироз печінки;
• внутрішньопечінковий холестаз у вагітних;
• депресивні синдроми.

Генетичні дефекти, що впливають на метіоніновий цикл та/або спричиняють гомоцистинурію та/або гіпергомоцистеїнемію (наприклад недостатність цистатіонін бетасинтази, дефект метаболізму вітаміну В₁₂).

Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату.

Спосіб застосування та дози.

Лікування зазвичай розпочинають з парентерального введення препарату з подальшим застосуванням препарату у формі таблеток, або одразу з застосування таблеток. Добову дозу таблеток можна розподілити на 2-3 прийоми.

Перорально (внутрішньо): рекомендована доза становить 10-25 мг/кг маси тіла на добу. Звичайна початкова доза становить 800 мг/добу (2 таблетки), загальна добова доза не має перевищувати 1600 мг (4 таблетки).

Внутрішньовенно або внутрішньом’язово: рекомендована доза становить 5-12 мг/кг маси тіла на добу. Звичайна початкова доза становить 400 мг/добу, загальна добова доза не має перевищувати 800 мг. Тривалість початкової парентеральної терапії становить 15-20 днів при лікуванні депресивних синдромів та 2 тижні при лікуванні захворювань печінки (для парентерального введення застосовувати препарат Гептрал ® у формі порошка ліофілізованого для приготування розчину для ін’єкцій).

Підтримуюча терапія: застосовувати внутрішньо по 2-4 таблетки на добу (800-1600 мг/добу).

Тривалість терапії залежить від тяжкості та перебігу захворювання та визначається лікарем індивідуально.

Таблетки слід ковтати, не розжовуючи. Таблетки препарату Гептрал ® покриті спеціальною оболонкою, що розчиняється тільки в кишечнику, завдяки чому адеметіонін вивільняється у дванадцятипалій кишці. Для кращого всмоктування активної речовини та для повного терапевтичного ефекту таблетки слід застосовувати між прийомами їжі.

Таблетку препарату Гептрал ® слід виймати з блістера безпосередньо перед прийомом. Якщо таблетки мають інший колір, крім від білого до жовтуватого (через порушення цілісності алюмінієвої обгортки), необхідно утриматися від їх застосування.

Пацієнти літнього віку.

На основі наявного клінічного досвіду не виявлено відмінностей у реакціях на лікування між пацієнтами літнього віку та молодшими пацієнтами. Лікування пацієнтів літнього віку рекомендується розпочинати з найменшої рекомендованої дози, зважаючи на зниження печінкової, ниркової або серцевої функції, наявність супутніх патологічних станів та застосування інших лікарських засобів.

Протягом клінічних досліджень.

Застосування адеметіоніну вивчалося у контрольованих та відкритих дослідженнях протягом двох років за участю 2434 пацієнтів, 1983 з яких застосовували адеметіонін при захворюваннях печінки і 817 – при депресії.

За даними 22-х проведених клінічних досліджень лікування адеметіоніном за участю 1667 пацієнтів побічні реакції спостерігалися лише у 121 з них (7,2 % від загальної кількості пацієнтів), усього зафіксовано 188 побічних реакцій. Найчастіше повідомлялося про нудоту, біль у животі, діарею. Не завжди можливо було встановити причинний зв’язок побічних явищ з препаратом.

Інфекції та інвазії: інфекції сечовивідних шляхів.

Психічні розлади: сплутаність свідомості, безсоння.

Неврологічні розлади: запаморочення, головний біль, парестезії.

Кардіальні порушення: серцево-судинні розлади.

Судинні розлади: припливи, поверхневий флебіт.

Шлунково-кишкові розлади: здуття живота, біль у животі, діарея, сухість у роті, диспепсія, езофагіт, метеоризм, шлунково-кишковий біль, шлунково-кишкові розлади, шлунково-кишкова кровотеча, нудота, блювання.

Розлади гепатобіліарної системи: печінкова коліка, цироз печінки.

Зміни з боку шкіри та підшкірної клітковини: гіпергідроз, свербіж, шкірні реакції.

Порушення з боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: артралгія, м’язові судоми.

Загальні розлади та місце введення: астенія, озноб, реакції у місці введення, грипоподібні симптоми, нездужання, периферичні набряки, гіпертермія.

Протягом постмаркетингового застосування.

Порушення з боку імунної системи: гіперчутливість, анафілактоїдні реакції або анафілактичні реакції (наприклад припливи, диспное, бронхоспазм, біль у спині, дискомфорт у грудній клітці, зміни артеріального тиску (гіпотензія, гіпертензія) або частоти пульсу (тахікардія, брадикардія)).

Психічні розлади: тривога.

Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: набряк гортані.

Зміни з боку шкіри та підшкірної клітковини: реакції у місці введення (дуже рідко – з некрозом шкіри), ангіоневротичний набряк, алергічні шкірні реакції (наприклад висипання, свербіж, кропив’янка, еритема).

Рідко були повідомлення про суїцидальні думки/поведінку (див. розділ «Особливості застосування»).

Рідко повідомлялося про випадки передозування адеметіоніном. При передозуванні рекомендований нагляд за пацієнтом та застосування симптоматичного лікування у разі потреби.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Застосування високих доз адеметіоніну у ІІІ триместрі вагітності не спричиняло будь-яких побічних реакцій. Адеметіонін у І та ІІ триместрі вагітності слід застосовувати лише після ретельної оцінки лікарем співвідношення користь для матері/ризик для плода.

У період годування груддю адеметіонін застосовують тільки тоді, коли користь від його застосування переважає ризик для немовляти.

Безпека та ефективність застосування адеметіоніну дітям не встановлені.

Оскільки недостатність вітаміну В₁₂ та фолієвої кислоти може спричинити зменшення концентрації адеметіоніну, пацієнтам з групи ризику (анемія, захворювання печінки, вагітність або можливість розвитку вітамінної недостатності через інші хвороби або спосіб харчування, такий як вегетаріанство) необхідно регулярно проводити аналіз крові для перевірки плазмових рівнів цих речовин. Якщо виявлено недостатність, рекомендується лікування вітаміном В₁₂ та/або фолієвою кислотою до або під час застосування адеметіоніну. У випадку неможливості проведення зазначених досліджень пацієнтам з групи ризику, рекомендується застосування вітаміну В₁₂ та/або фолієвої кислоти згідно з інструкціями для медичного застосування цих лікарських засобів (див. «Фармакологічні властивості. Метаболізм»).

Адеметіонін не рекомендується для застосування пацієнтам із біполярними психозами. Були повідомлення про пацієнтів, у яких відбувся перехід від депресії до гіпоманії або манії при лікуванні адеметіоніном.

Ефективність застосування адеметіоніну для лікування депресії була продемонстрована в короткотривалих клінічних спостереженнях (3-6 тижнів). Ефективність застосування адеметіоніну тривалістю більше 6 тижнів для лікування депресії невідома. Пацієнтів слід попередити про необхідність інформування лікаря, якщо під час терапії адеметіоніном симптоми їх захворювання (депресії) не проходять або погіршуються. Пацієнти з депресією зазвичай знаходяться у групі підвищеного ризику щодо скоєння суїциду або інших серйозних вчинків, тому потребують ретельного спостереження та постійної психіатричної допомоги під час лікування адеметіоніном з метою контролю ефективності лікування.

Були повідомлення про короткотривалу появу або посилення відчуття тривоги у пацієнтів, які приймають адеметіонін. У більшості випадків у перериванні терапії не було необхідності. У деяких випадках відчуття тривоги зникало після зменшення дозування або припинення терапії.

Вплив на імунологічний аналіз гомоцистеїну.

Адеметіонін впливає на імунологічний аналіз гомоцистеїну, результати якого можуть помилково вказувати на підвишений рівень гомоцистеїну у плазмі крові у пацієнтів, які приймають адеметіонін. У зв’язку з цим таким пацієнтам рекомендується застосовувати неімунологічні методи визначення рівня гомоцистеїну у плазмі крові.

Печінкова недостатність. Фармакокінетичні характеристики не відрізняються у здорових добровольців та пацієнтів із хронічним захворюванням печінки.

Слід контролювати рівні аміаку у пацієнтів з прециротичною або циротичною стадією гіперамоніємії, які застосовують таблетки адеметіоніну.

Ниркова недостатність. Відповідних досліджень не проводилося, тому таким пацієнтам адеметіонін слід застосовувати з обережністю.

Самогубство/суїцидальні думки.

Депресія пов’язана з підвищеним ризиком виникнення суїцидальних думок,
суїцидальної поведінки і самогубства (самогубства або пов’язаними з ним подіями). Ризик зберігається до настання ремісії при лікуванні депресії. Суттєвого покращення може не відбутися протягом перших тижнів лікування або протягом кількох тижнів після початкового курсу терапії, тому за пацієнтами з депресією необхідний ретельний нагляд, поки не буде спостерігатися поліпшення стану.

Інші психічні захворювання, при яких застосовують даний препарат, також можуть бути пов’язані з підвищеним ризиком суїцидальної поведінки. Крім того, такі захворювання можуть бути пов’язані з важким депресивним розладом. При лікуванні пацієнтів з важким депресивним розладом слід проявляти велику обережність і застосовувати ті ж самі заходи безпеки, що застосовуються при лікуванні пацієнтів з іншими психічними захворюваннями.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

У деяких пацієнтів протягом терапії адеметіоніном може виникнути запаморочення. У таких випадках слід утриматися від керування транспортними засобами або роботи з іншими механізмами до повного зникнення симптомів, що можуть впливати на швидкість реакції при зазначених видах діяльності.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Було повідомлення про розвиток серотонінового синдрому у пацієнта, який застосовував адеметіонін на тлі прийому кломіпраміну. Хоча роль адеметіоніну у даному випадку припускається теоретично, слід з обережністю застосовувати адеметіонін одночасно з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну, трициклічними антидепресантами (такими як кломіпрамін), препаратами та рослинними засобами, що містять триптофан.

Фармакодинаміка.

S-аденозил-L-метіонін (адеметіонін) – натуральна амінокислота, що присутня практично у всіх тканинах і рідких середовищах організму. Адеметіонін перш за все діє як коензим та донор метильної групи у багатьох реакціях трансметилювання, що є важливим метаболічним процесом у людини і у тварин. Перенесення метильних груп (трансметилювання) адеметіоніну також є важливим метаболічним процесом при будуванні фосфоліпідної мембрани клітин та відіграє роль у текучості мембран.

Адеметіонін здатний проникати через гематоенцефалічний бар’єр. Високі концентрації адеметіоніну впливають на процеси трансметилювання, які є дуже важливими у мозковій тканині, завдяки впливу на метаболізм катехоламінів (допаміну, адреналіну, норадреналіну), індоламінів (серотоніну, мелатоніну) та гістаміну.

Адеметіонін є попередником в утворенні фізіологічних сульфурованих сполук (цистеїну, таурину, глютатіону, коензиму А та ін.) у реакціях транссульфурування. Глютатіон, найпотужніший антиоксидант, є важливим компонентом для печінкової детоксикації. Адеметіонін підвищує рівень глютатіону у пацієнтів з ураженням печінки як алкогольного, так і неалкогольного ґенезу.

Фолієва кислота та вітамін В₁₂ є есенціальними ко-нутрієнтами у процесах метаболізму та відновлення адеметіоніну.

Фармакокінетика.

Абсорбція. У людини після внутрішньовенного введення фармакокінетичний профіль адеметіоніну є біекспоненціальним зі швидкою фазою розподілу у тканинах та кліренсом із періодом напіввиведення близько 1,5 години. Абсорбція при внутрішньом’язовому введенні – 96 %, максимальні плазмові концентрації досягаються через 45 хв після застосування. Після внутрішнього застосування кишковорозчинних таблеток адеметіоніну (400-1000 мг) максимальні плазмові концентрації, що досягаються, є дозозалежними та становлять 0,5-1 мг/л через 3-5 годин. Біодоступність після перорального застосування підвищується, якщо адеметіонін застосовується між прийомами їжі. Плазмові концентрації знижуються до початкових значень протягом 24 годин.

Розподіл. Об’єм розподілу становить 0,41 та 0,44 л/кг для доз адеметіоніну 100 мг та 500 мг відповідно. Зв’язування з білками сироватки крові незначне і становить ≤ 5 %.

Метаболізм. Процес метаболізму адеметіоніну є циклічним і називається циклом адеметіоніну. На першому етапі цього циклу адеметіонінзалежна метилаза використовує адеметіонін як субстрат для продукції S-аденозилгомоцистеїну, який потім гідролізується до гомоцистеїну та аденозину за допомогою S-аденозилгомоцистеїнгідралази. Гомоцистеїн, у свою чергу, піддається зворотній трансформації до метіоніну шляхом переносу метильної групи від 5-метилтетрагідрофолату. Зрештою, метіонін може бути перетворений в адеметіонін, завершуючи цикл.

Виведення. У дослідженнях кліренсу речовин, мічених радіоактивною міткою, при пероральному застосуванні радіоактивно міченого (метил 14 С) адеметіоніну у здорових добровольців виведення із сечею радіоактивної речовини становило 15,5 ± 1,5 % через 48 годин та виведення із фекаліями становило 23,5 ± 3,5 % через 72 години, при цьому у стійких пулах залишалось інкорпоровано приблизно 60 % речовини.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки, вкриті плівковою оболонкою, від білого до жовтуватого кольору, овальної форми, без тріщин, ефекту «шапочки» та набухання.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.

По 10 таблеток у блістері. По 2 блістери у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

АББОТТ С.р.Л., Італія/ABBOTT S.r.L., Italy.

Віа Понтіна, Kм 52, 04010 Камповерде ді Апріліа ЛТ, Італія/Via Pontina, Km 52, 04010 Campoverde di Aprilia (LT), Italy.

Дата останнього перегляду.

Повідомити про небажане явище при застосуванні препарату або про скаргу на якість препарату Ви можете в представництво компанії Абботт Лабораторіз С.А. (цілодобово): Источник

в Україні та країнах СНД – за телефоном +380 44 498 6080 або відправити повідомлення по факсу +380 44 498 6084; в Республіці Білорусь – за телефоном +375 17 256 7920.