Відповідаємо на запитання. Навчання і забезпечення класів НУШ

Кількість годин у предметах визгачає Типовий навчальний план типової освітньої програм. За типовою освітньою програмою О.Я. Савченко, на предмет “Я досліджую світ” відведено 3 години.

– Під час складання календарно-тематичного планування з навчання грамоти за програмою Савченко, чи слід інтегровані уроки записувати окремо від інших?

У календарному плані навчання грамоти і письмо (українська мова) є інтегрованим курсом, для нього складається єдиний план так само, як і на математику чи “Я досліджую світ”. Українська мова і “Я досліджую світ” – це різні курси, тобто, до кожного потрібно писати свій календарний план.

– Як відбувається розподіл годин між українською мовою та навчанням грамоти в російськомовному класі за програмою Савченко?

Заклад освіти самостійно складає навчальний план, в якому визначає розподіл годин між українською і російською мовами.

– У програмі Савченко дуже мало сказано про інформатику для 1 класу. Надайте роз’яснення, програми, рекомендації, хоча б щось для роботи.

В 1 класу немає інформатики.

– Чи залишаться додаткові канікули у ІІІ чверті для першокласників НУШ? Якщо так, то як тоді виконати програмовий матеріал, якщо в плані 35 тижнів?

Рішення, чи влаштовувати першокласникам додаткові канікули, ухвалює місцева влада.

Минулого навчального року більшість зі 100 пілотних шкіл не встигали розглянути всі теми, тому останню використали для “екскурсійного тижня”.

– Де знайти календарне планування для 1 класу для шкіл з російською мовою навчання?

Календарне планування складає вчитель.

– Коли крайній термін схвалення освітньої програми школи?

Крайній термін затвердження освітньої програми встановлює керівництво закладу освіти.

– У 1 класі 15 учнів. 8 учнів хочуть вивчати німецьку мову, 7 – англійську. Як відбуватиметься вибір мови – за більшістю голосів чи інакше? І чи можливий поділ на 2 групи: на німецьку і англійську. Якщо це все неможливо, чи можна взяти з варіативної частини години для вивчення англійськоії мови?

Усе перелічене можливе. Але рішення щодо того, які мови викладати, ухвалює заклад освіти.

– Чи має вчитель складати окремий план виховної години для 1 класу, який затверджує завуч? Якими документами це підтверджується?

План складається для групи подовженого дня. Відповідно до Порядку створення ГПД у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН від 25.06.2018 №677, вихователь працює з учнями відповідно до щоденного плану роботи вихователя, який, як правило, включає: прогулянку, самопідготовку, виховні бесіди, дидактичні та рольові ігри тощо.

План роботи вихователь групи подовженого дня погоджує із заступником керівника закладу загальної середньої освіти з виховної роботи. План затверджує керівник цього закладу.

– Чи мають право профільні методисти приходити на уроки до вчителя (1 клас НУШ) з перевіркою.

Це питання до органів місцевого самоврядування. Водночас, згідно з законами “Про освіту” і “Про загальну середню освіту”, до повноважень методистів не належить здійснення контролю.

– Чи правомірний поділ на три підгрупи для вивчення англійської мови у 1 класі (3 години на тиждень) за програмою поглибленого вивчення англійської мови у початковій школі ліцею, який є правонаступником спеціалізованої школи з поглибленим вивченням англійської мови?

Поділ класу на групи відбувається відповідно до наказу МОН від 20.02.2002 № 128 “Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах”.

У ньому написано, що для поглибленого вивчення іноземної мови клас ділиться на 3 групи по 8-10 учнів.

– Коли першокласники отримають підручники?

Через ряд судових процесів між видавцями та МОН і велике навантаження на друкарні (вони цього року друкують підручники для 1, 5 та 10 класів), відбулися затримки із друком підручників. Отже, очікувані терміни поставок підручників для першачків – вересень-жовтень.

– Чи можна у межах програми Шияна працювати за підручником з української мови іншого авторського колективу?

Учитель має академічну свободу, зокрема й у виборі навчальних матеріалів. Якщо ви розумієте, як пов’язати цей підручник з програмою – то можна.

– Чи мають батьки закуповувати навчальні матеріали і меблі для класів НУШ?

Батьки не мають нічго купувати. За цим посиланням – лист-роз’яснення МОН щодо цього.

Інформацію щодо закупівель ви можете дізнатись в місцевому управлінні освіти. Саме воно має здійснювати закупівлі. Якщо не вдається з’ясувати інформацію телефоном, можна надіслати запит на публчну інформацію та учтонити, скільки коштів і на що виділено з державного і місцевого бюджетів, коли відбулися (відбудуться закупівлі) і які строки поставок обладнання. Ось тут є інструкція, як це робити.

Також за цим посиланням збираємо інформацію про розподіл і використання коштів. Подивіться, можливо, там є інформація щодо території, на якій розташована ваша школа.

Батьки мають право щось закуповувати для школи, але не зобов’язані. Адже це благодійна діяльність, яка, згідно з законом “Про благодійну діяльність та благодійні організації” є добровільною.

– Чим повинна бути забезпечена школа відновідно до НУШ-стандартів?

Примірний перелік забезпечення класів НУШ є за цим посиланням.

– В учнів 1 класів тривалість уроку складає 35 хвилин, проте уроки для них починаються відповідно до загальних дзвінків школи. Виходить, що перерва між заняттями теж 30 хвилин. Отже, 15 хвилин діти продовжують сидіти і чекати на початок уроку. У мого сина 4 уроки на день, які починаються 8.20 та закінчуються о 12.20. Чи має право школа запровадити для 1 класів інший розклад початку занять? Чому шестирічні діти мають проводити по 4 години на день в школі, з яких занять лише 2 години?

Так, школа має право це зробити. Проте тоді зіткнеться з іншою проблемою – вчителю потрібно буде відпрацьовувати додатковий час. Докладно про це написано за цим посиланням.

Радимо вам звернутись поговорити з вчителем і директором школи, щоб знайти прийнятний і для батьків, і для школи варіант.

– Чи має рацію директорка школи, що у 1 класу по п’ять уроків?

Є лише обмеження щодо тижневого навантаження на учнів. Згідно з типовими освітніми програмами, у перших класах воно не має перевищувати 20 годин (сюди не входить фізкультура).

– Маємо заяву від батьків про переведення дитини 4-го класу на сімейну (домашню) форму навчання. Пропонували батькам екстернатну форму, але вони не згодні. Якими документами керуватися (крім закону “Про освіту”)?

Положення про сімейну освіту ще розробляється. Ця форма згадана в законі “Про освіту”, проте ще немає процедури, як її реалізувати.

– Чи може референт-перекладач проводити уроки англійської в 1 класі?

Якщо ця людина не має педагогічної освіти, вона має право пропрацювати в школі рік. У разі бажання продовжити роботу, вона мусить отримати кваліфікацію педагогічного працівника.

У частині 5 статті 58 Закону “Про освіту” зазначено таке:

“Особи, які здобули вищу, фахову передвищу чи професійну (професійно-технічну) освіту за іншою спеціальністю та яким не було присвоєно професійну кваліфікацію педагогічного працівника, можуть бути призначені на посаду педагогічного працівника строком на один рік.

Особам, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, професійна кваліфікація педагогічного працівника може бути присвоєна закладом вищої чи післядипломної освіти або відповідним кваліфікаційним центром після одного року роботи на посадах педагогічних працівників, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, за умови успішного складення кваліфікаційного іспиту відповідно до кваліфікаційних вимог до педагогічного працівника чи відповідного професійного стандарту (за наявності)”.

Отже, людина може працювати вчителем, не маючи педагогічної освіти, не більше року. Після цього це буде можливо за умови складання відповідного іспиту. Уже відомі випадки, коли люди без педагогічної освіти працюють у школах, паралельно здобуваючи освіту у виші за заочною формою.

“Нова українська школа”

Відповідаємо на запитання. Навчання у класах НУШ

Розподіл навчального навантаження здійснює керівник закладу загальної середньої освіти.

Освітня програма у 2 класі передбачає інтегрований курс “Я досліджую світ”, який включає зміст семи освітніх галузей, зокрема й інформатичної.

Заняття з інформатики може проводити як учитель початкових класів (класовод), так і (за письмовою згодою вчителя початкових класів) учитель інформатики. За такої ситуації у навчальному плані закладу загальної середньої освіти перелік навчальних предметів містить назву “Інформатика” (у курсі “Я досліджую світ”); у розкладі уроків визначається час заняття “Інформатика” (у курсі “Я досліджую світ)”. У Класному журналі на цей предмет відводиться окрема сторінка з назвою, яка відповідає назві предмету в навчальному плані.

– Питання щодо російськомовного класу. У базовому плані на інтегрований курс природничої, соціальної, здоров’язбережувальної, громадянської, історичної та технологічної галузей передбачено 3 години. Чи можна з цього виділити 1 годину на технологічну галузь у програмі Савченко? Якщо можна, тоді не вистачає години на курс “Я досліджую світ”, розрахований за програмою Савченко на 3 години. Як бути?

Заклад освіти затверджує свою освітню програму на основі типової. У ній школа може щось змінювати.

– Як записувати всі предмети за типовою освітньою програмою Савченко, або де з цим можна ознайомитися?

У типовій освітній програмі, розробленій під керівництвом О. Я. Савченко.

– Як правильно записувати в журналі інтегрований курс “Я досліджую світ” за програмою Шияна (7 годин), якщо клас не ділиться на групи? Чи потрібно з цих 7 годин відокремлювати 2 години української мови і записувати на сторінках “Українська мова в інтегрованому курсі”? Чи записуємо всі 7 годин на сторінки “Я досліджую світ” і нічого не ділимо, якщо немає поділу класу на групи?

Якщо клас не ділиться на групи, окрема сторінка у Класному журналі для предмету не відводиться.

– Працюю за програмою Савченко. Під час складання календарного планування виникла проблема: за програмою українська мова іде інтегрованим курсом “Навчання грамоти” (7 годин) без інтеграції в предмет “Я досліджую світ” (3 години). Чи правомірно забирати з навчання грамоти 2 години на “Я досліджую світ”? Чи я неправильно трактую програму Савченко?

В типовій освітній програмі Савченко О.Я. міститься навчальний план. Якщо обрана ця програма, то потрібно дотримуватися й навчального плану.

– Як правильно оформити сторінки журналу в 1 класі із української мови, якщо є поділ на групи (програма Шияна). Навчання грамоти: українська мова І група, Навчання грамоти: українська мова ІІ група, Навчання грамоти: читання?

Мовно-літературна освітня галузь реалізується в навчальних предметах “Українська мова”, “Іноземна мова” та інтегрованому курсі “Я досліджую світ”.

Вивчення української мови в 1 класі передбачає такий часовий розподіл програмового матеріалу між предметом “Українська мова” та інтегрованим курсом “Я досліджую світ” (мовно-літературна галузь): 5 годин на тиждень – на вивчення української мови як окремого предмету, 2 години української мови на тиждень включені до інтегрованого курсу “Я досліджую світ” (мовно-літературна галузь).

У Класному журналі українська мова фіксується і як окремий предмет, на який окремо виділяються сторінки “Українська мова”, і як частина інтегрованого курсу, на яку також виділяються окремі сторінки “Українська мова” в інтегрованому курсі (мовно-літературна галузь).

У навчальних планах закладу загальної середньої освіти у МОН пропонують розподілити навчальні години таким чином: українська мова – 5 годин, українська мова в інтегрованому курсі – 2 години. За такого розподілу навчальних годин у пояснювальній записці необхідно зазначити особливості організації вивчення предмету українська мова та інтегрованого курсу “Я досліджую світ”.

Акцентуємо увагу на тому, що, відповідно до Порядку поділу класів на групи для вивчення окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах (додаток 2 до наказу МОН від 20.02.2002 № 128), під час вивчення української мови (5 годин на тиждень як окремий предмет і 2 години на тиждень, що включені до інтегрованого курсу (мовно-літературна галузь), всього 7 годин на тиждень) клас може ділитися на групи за умови кількості учнів у класі більше 27. У разі поділу класу на групи для вивчення української мови у Класному журналі на запис уроків української мови як окремого предмету і української мови в інтегрованому курсі відводяться окремі сторінки для кожної групи.

– Чи потрібно писати змістові лінії за програмою Савченко в календарному плануванні? Скільки триває добукварний період за цією ж програмою?

Вчитель самостійно має складати календарне планування і робить це так, як йому зручно.

– Чи обов’язкове проведення підготовчих занять з майбутніми першокласниками? Чим вони регламентуються?

Вони нічим не регламентується.

– Чи може бути додаткова година (24) у тижневому навантаженні учнів для того, аби була виховна година (година спілкування)? Які документи це регулюють?

Навчальне навантаження регламентується Державними санітарними правилами і нормами, а також навчальним планом. Максимально допустиме тижневе навантаження не можна перевищувати.

– Чи можна проводити урок української мови щодня (5 годин) як інтегрований – читання і письмо?

– Працюємо в 1 класі за програмою Шияна. Щодо календарного планування та розподілу сторінок у журналі в методичних рекомендаціях МОН все зрозуміло, а щодо математики – ні. Чи відводяться окремі сторінки в журналі (і чи робиться окреме календарне планування на 1 годину математики, яка входить до “Я досліджую світ”)?

Ні, не відводиться.

– Чи обов’язково вчителю потрібно складти план виховної роботи, календарно-тематичне планування, план уроку?

Чітких нормативних документів щодо цього немає. Але є нова Типова інструкція з діловодства. Вона дозволяє закладу освіти реалізувати свою автономію.

Одним із основних документів залишився річний план роботи школи, де зібрано всі напрями роботи закладу освіти. Цей документ може тягнути за собою інші. Виховна робота – складник освітнього процесу. Якщо у плані роботи школи є відповідний розділ – то кожен класний керівник пише виховний план роботи. Водночас, цей план не обов’язково має бути затверджений чи кимось підписаний. Просто вчитель повинен мати цей план, адже виховна робота не може бути хаотичною, має бути орієнтир для роботи.

Оскільки заклад освіти має автономію, то перша серпнева педрада має вирішити, яким чином треба вести всю документацію. Адже наказом директора затверджується вся номенклатура справ закладу освіти, і вже на рівні школи треба визначити, чи пишуть плани виховної роботи, плани методичних об’єднань тощо.

Щодо календарно-тематичного планування. Ідея НУШ у тому, що програма має 20% резерву. Відповідно планування може варіюватися протягом року залежно від того, як діти опановують навчальний матеріал. Чи його затверджує заступник, чи методичне об’єднання – має вирішити заклад освіти (педрада). Але в будь-якому разі ті, хто затверджують, повинні розуміти, що план має бути гнучким.

Поурочні плани. Неможливо провести урок без цього. Тому що потрібно продумати навчальні цілі, діяльність. Отже, цей план потрібен учителю – тому й форма має бути зручною для нього, і цей план не потрібно затверджувати.

“Нова українська школа”

Нова шкільна програма: чому у дітей все менше вільного часу

Наприкінці березня Міністерство освіти і науки затвердило типову освітню програму НУШ для 5-9 класів. «На основі Державного стандарту базової середньої освіти розроблено та затверджено Типову освітню програму для 5-9 класів і розпочато розроблення модельних навчальних програм. Ми отримали комплексний і виважений документ, який максимально враховує інтереси дітей і досягає головних цілей НУШ», – повідомили на сайті міністерства позаминулого тижня.

Здавалося б – пересічний робочий процес, нічого цікавого. Та насправді в освітньо-батьківських колах критика програми тривала чи не всю зиму й досі задоволеності прийнятим рішенням не видно. Якщо коротко – є думки, що замість справжнього осучаснення програми, зняття зайвого навантаження на учнів школам фактично пропонують не залишати дітям і години вільного часу у будні.

КАТУВАННЯ УРОКАМИ: СКІЛЬКИ ШКОЛИ ВИТРИМАЄ УЧЕНЬ?

У МОН вже чимало дали роз’яснень щодо нової програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти. Пишуть, зокрема, що заклад освіти мусить розробити свою освітню програму на основі типової. І що відповідно до цієї типової освітньої програми навчальне навантаження учнів не збільшується, а заклад освіти може самостійно схвалювати рішення щодо предметів етичного спрямування.

Воно ніби й добре, але ж навантаження збільшувати вже далі нікуди – часто учні 5-9 класів і зараз мають по 7-8 уроків на день. На майданчику osvita.ua, присвяченому проблемам освіти в Україні та за кордоном, нещодавно стартувало онлайн-опитування: Чи має навчальний день учня складатися з 7-8 уроків? 90% користувачів переконані, що ні. «7-8 годин у школі + домашнє завдання теж стільки ж часу, а то й більше, бо сучасне навчання направлене на самостійне вивчення матеріалу, тобто учні працюють більш як 16 годин на день!», – коментує опитування користувачка Олександра.

«Наші діти повинні більше часу рухатися, а не сидіти увесь час. 8 уроків підряд з перервами в 10 хвилин – це забагато навіть для дорослого», – вважає вчителька під ніком Результативність. «У нас в очному розкладі по 7 уроків, а в п`ятницю – 8. Це з урахуванням того, що основи здоров’я, музику та хореографію у нас уже не викладають. Я до школи несла тільки зошити і електронну книгу, і то – додому поверталась така, ніби цілий день працювала десь на заводі. Потім гуртки. Приїжджала додому під 7 вечора вичавлена, як лимон», – розповідає учениця 8 класу Таня.

«Хочете правди? Діти просто перегорають у школі, можете провести соціологічне опитування серед дітей середньої та старшої школи. Більш як 90% учнів не отримують ніякого задоволення від навчання. До школи ходимо тільки заради спілкування з друзями», – зізнається інша школярка анонімно. А ще у коментарях – купа тез, як зробити навчальний день коротшим і ефективнішим, а знання загалом – кориснішими.

Обговорення теми ретельно вивчав освітній омбудсмен Сергій Горбачов. Ще наприкінці січня він повідомив на своїй сторінці у Фейсбук, що «не лише ретельно вивчав цей документ та готував пропозиції, але й уважно стежив за дискусіями: як у публічному просторі, так і в більш вузькому експертному колі». Зрештою, омбудсмен надіслав листа у міністерство, де висловив глибоке переконання, що документ є неприйнятним та вимагає докорінної переробки, оскільки містить положення, які суттєво порушують права здобувачів освіти. Зокрема – абсолютно неприпустиме різке збільшення навчального навантаження учнів, яке автори документа пропонують встановити для дітей та підлітків 10-15 років (з урахуванням домашніх завдань). На думку Горбачова, воно буде набагато більшим за часом, ніж встановлений чинним законодавством 40-годинний робочий тиждень для дорослої людини. Захисник прав та інтересів учнів тоді пропонував навіть не виносити на подальше затвердження вказаний проєкт типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, а врахувати пропозиції учасників громадського обговорення.

ПІДВІШЕНА СИТУАЦІЯ: ШКОЛИ ЧЕКАЮТЬ ПОЯСНЕНЬ ВІД МОН

Ще такого не бувало, аби пропозиції громадськості й педагогів настільки ігнорували, скаржиться Укрінформу директорка однієї зі шкіл Києва. Просить не посилатися на її ім’я, оскільки, каже, складно дати фаховий коментар щодо освітньої програми, коли процес її запровадження дещо завмер і незрозумілих моментів забагато. Мовляв, сама просила конструктивні коментарі, якісь методичні рекомендації від МОН, щоб розуміти, як тепер складати навчальну програму на наступний рік. Ставила ці запитання на різних майданчиках і чіткої відповіді не отримала, ніби ситуація після підписання наказу про затвердження програми зависла. «Наказ видано. Якщо школа йде за цим наказом – то перевантажені учні. Якщо ні – то чи не порушимо ми розпорядження Кабміну про затвердження держстандартів? Ми не знаємо», – пояснює вона. Умовно кажучи, якщо урок етики давати лише раз на два тижні – чи це не порушить державний стандарт? Хтозна. Поки що, зізнається, її заклад вирішив скористатися правами автономії й скоригувати свою освітню програму на наступний навчальний рік, виходячи «з норм, прийнятних для дитини, а не як написано МОН».

Раніше, пояснює директор столичної школи, адміністрація завжди мала варіативну складову і могла регулювати кількість годин: щось винести на факультатив, щось – додатковими годинами для дітей, що посилено готувалися, скажімо, до олімпіад. «Тепер держстандарт зробив більшість цих годин обов’язковими, і простору для коригування менше. Не може дитина плідно вчитися більше 6 уроків на день (враховуючи фізкультуру). Але чи можу тепер переставити години, щоб зменшити навантаження на дітей, якщо у наказі немає головного – змісту предметів, модельних освітніх програм за новими держстандартами?» – пояснює незрозумілість становища керівник школи. Модельні програми (визначають орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст навчального предмета) нібито теж ще обіцяли опублікувати, але поки їх нема і незрозуміло, чи може школа організувати уроки так, щоб вони стали інтенсивнішими, ефективнішими і зменшилися у кількості.

Педагоги та адміністрація деяких шкіл дійсно не дуже поки розібралися, у чому основна відмінність нової освітньої програми від колишньої, каже начальник головного управління загальної середньої та дошкільної освіти МОН Юрій Кононенко. Раніше було дуже багато варіантів навчальних планів – у деякі роки до 22, і кожна школа обирала свій з огляду на спеціалізацію (поглиблене вивчення іноземних мов, математики тощо). «Тепер для кожної освітньої галузі (це така умовна одиниця, що об’єднує предмети або інтегровані курси: наприклад, мовно-літературна галузь – це українська мова, література, іноземні мови, літератури і мови національних меншин) і предметів, що до неї входять, встановлено мінімальну, рекомендовану, і максимальну кількість навчальних годин, – говорить він. – Ми в освітній програмі зазначаємо лише рекомендовану кількість годин. Школи можуть використовувати мінімальну кількість в одній галузі й максимальну – в іншій, якщо вважають це за потрібне». Оскільки програма, що затверджена МОН, за словами Кононенка, відповідає державному стандарту базової середньої освіти (він затверджений Кабінетом міністрів України у вересні 2021 року), то такі дії порушенням, зрозуміло, не будуть.

Стандарт, про який іде мова, встановлює базові знання і компетентності, якими діти повинні володіти під кінець 9 класу, вони обов’язкові для виконання, пояснює чиновник. Але з 2017 року сам заклад затверджує свою освітню програму (на основі типової, що показує шляхи до виконання стандарту). «Теоретично школа може використати мінімальну кількість годин, якщо вважає, що мета, визначена стандартом, буде досягнута, – пояснює Кононенко. – Тобто все залежить від наповнення, змісту кожної години, педагогічної майстерності». Отже, можна перерозподіляти години за рахунок балансу між мінімальними і максимальними годинами. А крім того ще й лишаються додаткові години для поглибленого вивчення предметів, курсів за вибором (те, що звуть факультативами) і проведення індивідуальних консультацій та групових занять, сказав Юрій Кононенко. «Хоча дійсно, їх поменшало у зв’язку з іншим підходом до мінімальних, рекомендованих і максимальних годин за предметами: це по 2 додаткових години у 5-6 класах, по годині – у 7-8 та 0,5 – у 9-х», – визнає він.

Школам залишається навчитися балансувати між тими годинами. Скажімо, є така освітня галузь – соціальна та здоров’язбережувальна. Хочуть – можуть вивчати лише один інтегрований курс («Здоров’я, безпека та добробут»), або також і “Етику”, “Культуру добросусідства” чи інші курси морального спрямування. А навантаження в МОН завеликим не вважають – мовляв, є норми гранично допустимого навантаження на дітей, описані в Санітарному регламенті, й програма їх не порушує. «5 клас – 28 годин на тиждень, 8-9 – 33, плюс 3 години фізкультури у кожному класі. В частині гранично допустимого навантаження у новому регламенті, чинному з 1 січня, нічого не змінилося, – наголошує Кононенко. – А розробляли ці норми гігієністи і фізіологи Інституту громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН, сам Санітарний регламент затверджений Міністерством охорони здоров’я». За словами Кононенка, норми гранично допустимого навантаження не міняються вже понад 20 років. Хочеш полегшення учням – вмій маневрувати.

ВИХІД – У СПРАВЖНЬОМУ ПРОФІЛЮВАННІ

Щоб освіта була більш якісною і щоб дітям було легше опановувати шкільний курс, йти можна кількома шляхами, використовуючи можливості на різних рівнях, вважає Сергій Горбачов.

Перше, що можна зробити, – структурувати навчальний матеріал, зменшивши обсяг другорядного. Створити більш якісно опрацьовані інтегровані курси, щоб навантаження зменшилось за рахунок меншої кількості предметів. «У старшій школі – до 20 предметів щотижня, це ж практично неможливо засвоїти! – говорить освітній омбудсмен. – Більш глобальне, стратегічне завдання – давати більш структуроване, системне уявлення про світ і роль людини, особистості в ньому. Державний стандарт загальної середньої освіти від 2020 року такі можливості надає. Але, на жаль, вони не були використані під час створення типової освітньої програми, і треба буде багато дискусій, щоб подолати спротив “предметного шовінізму”». Це коли вчитель (і, що важливо, хороший вчитель) щиро вважає, що лише його предмет – найголовніший, а інші – так собі, якесь непорозуміння, не варте уваги.

Кроки, які можна робити вже зараз для покращення ситуації, теж можна розкласти поличками за рівнями складності й рівнями ухвалення рішень.

«Перш за все, треба врешті відмовитися від абсолютно безглуздої й шкідливої практики, коли уроки фізкультури не враховуються у загальному навантаженні школярів, – переконаний Горбачов. – На папері маємо, наприклад, 33 години тижневого навантаження, але ще ж є 3 години фізкультури, під час яких діти теж перебувають у школі. От і виходить – до 8 уроків щодня, що дуже перевтомлює дітей».

Але, якщо рішення про години фізкультури не залежить від школи, то можна дещо зробити тут і зараз – просто змінити розклад. Наприклад, ставити уроки парами, щоб зменшити обсяг підготовки домашніх завдань. «Буде не 5-6 різних предметів щодня, а 3-4, і готуватися вдома треба менше, – пояснює Сергій Горбачов. – Ще один крок – контролювати обсяг домашніх завдань, бо вони іноді такі, що дитина, враховуючи час у школі, працює по 10-12 годин щодня, набагато більше дорослої людини! І це – завдання адміністрації закладу освіти: слідкувати, щоб обсяг часу на виконання завдань був не більше, ніж то передбачено Державним санітарним регламентом».

Так, згідно з цим документом, обсяг домашніх завдань має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували у 2-му класі 45 хв., у 5-6 класах – 2,5 години; у 7-9 класах – 3 години; у 10-12 класах – 4 години. Регламент – взагалі дуже хороший документ. Встановлює багато такого, чого у реальному житті не завжди зустрінеш (чимало батьків це підтвердили б). Так, тривалість уроків у перших класах не має перевищувати 35 хвилин, у других-четвертих – 40 хв. Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також правильне чергування протягом дня і тижня предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання та основ здоров’я і фізичної культури. При складанні розкладу уроків необхідно враховувати динаміку розумової працездатності учнів протягом дня та тижня. Наприклад, для учнів першого класу протягом навчального року треба робити додатковий розвантажувальний день – четвер, у розклад якого не вводяться предмети, що потребують значного розумового напруження (математика, мови). Але є нюанс – зміна тривалості уроків (і, очевидно, корегування інших правил) допускається за погодженням з відповідним органом управління освітою та установою державної санітарно-епідеміологічної служби. От і виходить, що першачки відсиджують по 5 уроків по 45 хвилин, а «середнячки» ще й у п’ятницю напружують голови фізикою з геометрією.

А загалом ситуацію з «зайвими» предметами кардинально перебудує профілювання школи, упевнений Сергій Горбачов. Тільки справжнє, а не формальне.

“Профільна школа з 15-ма предметами – це нонсенс, профанація ідеї, – говорить він. – Ми вивчали досвід інших країн: у старшій профільній школі має бути 5-6 предметів і не більше». Три обов’язкові предмети (зазвичай – рідна та іноземна мови, математика, історія світова і рідна), і ще 2-3 можна взяти на вибір. «І це правильно: треба, щоб молода людина у старшій школі мала можливість поглиблено вивчати той обсяг знань, набувати ті компетенції, з якими може бути пов’язане майбутнє професійне спрямування молодої людини», – впевнений освітній омбудсмен.

Тетяна Негода. Київ