За сучасними даними швидкість світла у вакуумі дорівнює 299792458±1,2 м/с. Можна вважати, що швидкість світла приблизно дорівнює 3·108 м/с. Вона є граничною швидкістю руху елементарних частинок і поширення будь-яких сигналів.
Швидкість світла як фундаментальна фізична стала c = 299 792 458 м/с. Це єдина фізична стала в основних рівняннях електродинаміки. Вона не залежить від системи відліку, тобто однакова для будь-якого спостерігача незалежно від швидкості, з якою цей спостерігач рухається.
v=cn. Частота ν і довжина хвилі λ є спектральними характеристиками світла. Вони пов'язані між собою через швидкість поширення світла v: λ=vν.
Стабільна версія була перевірена 26 липня 2020. Світлова секунда — позасистемна одиниця вимірювання довжини, що дорівнює відстані, яку світло долає за секунду. Оскільки швидкість світла у вакуумі дорівнює 299 792 458 м/с, то світлова секунда дорівнює 299 792,5 км чи 2,997925·108 м.
О́ле Крі́стенсен Ре́мер (дан. Ole Christensen Rømer; 25 вересня 1644, Орхус — 19 вересня 1710, Копенгаген) — данський астроном, який першим виміряв швидкість світла (1676).
Отже, найточніше швидкість світла виміряв А. Майкельсон у 18781887 pp. за такою схемою. С = 299725,5 ± 3,4 км/с.
Зміст. 1 Позначення. 2 Швидкість світла як фундаментальна фізична стала. 3 Фундаментальна роль у фізиці. 3.1 Верхня межа швидкості. 4 Видимий надсвітловий рух. 5 Поширення світла. 5.1 У середовищі. 6 Практичне значення скінченності швидкості світла. 6.1 В комп’ютерній техніці. 6.2 …
Про автора