Де грав Скорохід

Від абревіатур потрібно відрізняти умовні графічні скорочення, які вимовляємо повністю й скорочуємо лише на письмі.

1. Після скорочення звичайно ставимо крапку. Слова скорочуємо, переважно, після приголосного, але зрідка й після голосного. Слова не скорочуємо на голосний, якщо він не початковий у слові, і на ь. Наприклад, слово сел я нський може бути скорочене:

При збігу двох однакових приголосних скорочення треба робити після першого приголосного:

У разі збігу двох (і більше) різних приголосних скорочення можна робити як після першого, так і після останнього приголосного, залежно від структури слова:

авт. — автор; авторський
акад. — академік
арк. — аркуш
бібл. — біблійний; бібліографічний; бібліотечний
буд. — будинок
бульв. — бульвар
вид. — видання
вип. — випуск
вул. — вулиця
газ. — газета
гр. — громадянин
д. — доктор (наук)
див. — дивись
дияк. — диякон
дол. — долар
доц. — доцент
енцикл. — енциклопедія; енциклопедичний
єп. — єпископ
журн. — журнал
зб. — збірник
знач. — значення
ігум. — ігумен
іл. — ілюстрація; ілюстративний
ім. — імені
ін. — інші
і т. д. — і так далі
і т. ін. — і таке інше
і под. — і подібне
кв. — квартира
кн. — книга; княгиня; князь
коп. — копійка
м. — місто
мист. — мистецтво; мистецький
митр. — митрополит
напр. — наприклад
нар. — народний
наук. — науковий
нац. — національний
н. е. — нашої ери
до н. е. — до нашої ери
о. — острів, отець
обл. — область; обласний
оз. — озеро
п. — пан; параграф; пункт
патр. — патріарх
перев. — переважно
пл. — площа
поч. — початок
пор. — порівняй, порівняйте
пп. — пани, панове; параграфи; пункти
пресвіт. — пресвітер
пров. — провулок
прор. — пророк
проф. — професор
р. — рік; річка
ред. — редактор; редакція
рр. — роки
р. н. — рік народження
Р. Х. — Різдво Христове
с. — село; сторінка
св. — святий
спец. — спеціальний
співавт. — співавтор
ст. — станція; стаття; століття
т. — том
та ін. — та інше (інші)
т-во — товариство
тис. — тисяча; тисячол і ття
т. д. — так далі
т. зв. — так званий
т. ін. — таке інше
у т. ч. — у тому числі
укр. — український
худ. — художній
церк. — церковний
чв. — чверть
чл.-кор. — член-кореспондент

Б — байт
Вт — ват
г — грам
га — гектар
кг — кілограм
км — кілометр
дм — дециметр
кБ — кілобайт
кВт — кіловат
кг — кілограм
л — літр
м — метр
мм — міліметр
см — сантиметр
т — тонна
ц — центнер

грн (гривня), млн (мільйон), млрд (мільярд), трлн (трильйон), смт (селище міського типу).

2. У графічних скороченнях також використовуємо дефіс. Пропущену середню частину слова позначаємо дефісом:

гр-н (громадянин), вид-во (видавництво), ін-т (інститут), ун-т (університет), р-н (район), ф-ка (фабрика).

У таких скороченнях після першої частини слова крапки не ставимо.
3. Дефісом також приєднуємо перші букви частин складного слова:

с.- д. — соціал-демократ, соціал-демократичний, ст.-сл. — старослов’янський , с.-г. (сільськогосподарський), півн.-сх. (півн і чно-східний), півд.-зах. (південно-західний).

У таких випадках після скорочених частин слів ставимо крапку.
4. Скісна риска використовується при скороченні словосполучень, рідше — складних слів:

п/в (поштове відділення), а/с (абонентська скринька), р/р (розрахунковий рахунок), м/хв (метрів за хвилину), км/год (кілометрів за годину).

Загальноприйняті скорочення в українській мові

ДСТУ 3582-97 скасований. У практичній роботі слід користуватися виключно діючими нормами технічних документів. На заміну ДСТУ 3582-97 прийнятий ДСТУ 3582-13.
Пунктом 5.3 ДСТУ 3582-13 визначено наступне: за наявності відповідних тлумачень у тексті документа (видання) дозволено застосовувати специфічні скорочення, не передбачені цим стандартом.
Таким чином, якщо у бібліографічному покажчику у вступній статті, чи у статті «Від укладачів», чи в одному з розділів бібліографічного покажчика, чи на окремій сторінці (можливі ще варіанти) буде представлено перелік застосованих у виданні скорочень та їх тлумачень, то можна робити скорочення, не передбачені діючим ДСТУ.
У п. 4.2 ДСТУ 3582-13, зокрема, сказано: «… Дозволено застосовувати загальноприйняті скорочення слів і словосполучень, які не внесено в додаток А». Загальноприйняті скорочення в українській мові визначає український правопис. У правописі наведено ряд загальноприйнятих скорочень:
акад. — академік; вид. — видання; гр. — громадянин; див. — дивись; доц. — доцент; ім. — імені; і т. д. — і так далі; і т. ін. — і таке інше; і под. — і подібне; напр. — наприклад; н. е. — нашої ери; до н. е. — до нашої ери; о. — острів; обл. — область; оз. — озеро; пор. — порівняй, порівняйте; проф. — професор; р. — рік, річка; рр. — роки; с. — село, сторінка; ст. — станція, сторіччя; т. — товариш, том; тов. — товариш; тт. — товариші, томи. (Український правопис / АН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні, Ін-т укр. мови. 4-е вид., випр. й допов. Київ : Наук. думка, 1993. С. 57.)
Скорочення слів «година» і «хвилина» у бібліографічному описі ДСТУ 3582-13 не наведено. Якщо ці слова є частиною заголовку, вони не можуть бути скороченими, адже заголовки не скорочуються, за винятком випадків, коли скорочення наведене в джерелі інформації.
Якщо слова «година», «хвилина» написані після цифр як позначення одиниці фізичних величин, то скорочуються ці слова так, як прийнято скорочувати позначення фізичних величин в Україні: год, хв. Крапку в таких скороченнях не ставлять, тільки якщо це кінець речення:
Ширина футляру 1 м, довжина – 50 см.
Фільм триває 96 хв.
Позначення фізичних величин подано у наказі Мінекономрозвитку України «Про затвердження визначень основних одиниць SI, назв та визначень похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначень та Правил застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин».
При застосуванні скорочень дуже важливо враховувати, для яких цілей складається бібліографічний опис. ДСТУ 7.1:2006 пункт 4.10 визначає: «При составлении библиографического описания в целях обеспечения его компактности можно применять сокращение слов и словосочетаний, пропуск части элемента, объединение различных записей в одну библиографическую запись и другие приемы сокращения…».
Наприклад, при складанні електронних каталогів забезпечення компактності не актуальне. Про економію місця на картці тут не йдеться. А слова, написані без скорочень значно полегшують сприйняття тексту.

Л. Рогальчук, відділ книгознавчих досліджень Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого