Найкращі матеріали для зимового укриття рослин

Сьогодні існує безліч різних укривних матеріалів. І у кожного є свої плюси та мінуси.

Саме час подумати, чим вкрити рослини, щоб захистити їх від морозу. Сьогодні існує безліч різних укривних матеріалів. І у кожного є свої плюси та мінуси, інформує Ukr.Media.

Складно сказати, який матеріал для укриття рослин на зиму найефективніший. Його вибір залежить від клімату місцевості, виду рослин і можливостей садівника. Ми розповімо про переваги й недоліки популярних укривних матеріалів. А який з них виявиться найбільш актуальним- вирішувати вам.

Сніг

Під товстим сніговим покривом рослини здатні пережити навіть сильні морози. Мабуть, це один зі зручних у використанні укривних матеріалів, але в багатьох регіонах він ненадійний: сніг випадає набагато пізніше настання заморозків і тане в розпал зими.

Крім того, на відкритих ділянках сніг здуває поривчастим вітром, тому додатково потрібно встановлювати снігозатримувачі. Не менше клопоту вам буде, якщо сніговий покрив перетвориться в кірку льоду. Під нею рослини не можуть “дихати” і випрівають.

Отже, сніг як укривний матеріал для рослин підходить тільки для регіонів, де зима стабільно сніжна і без відлиг.

Листя

Сухе листя добре захищає рослини від холоду, але досить проблематично знайти матеріал, що підходить. Листя обов’язково повинне бути зі здорових дерев (без плям і нальоту), а восени таких не так вже й багато. Крім того, в них не повинно бути шкідників.

Якщо осінь буде дощовою, знайти сухе листя буде непросто. Навіть якщо сонячна погода висушить їх, цей матеріал потрібно зуміти зберегти в провітрюваному приміщенні з дахом.

У листя є ще один істотний мінус: під час дощів і відлиги через вологу воно злипається і не пропускає повітря. Тому листя потрібно додатково вкривати поліетиленовою плівкою.

Хмиз

Хмиз добре затримує сніг. А ще цей укривний матеріал не пріє, за зиму не встигає перегнити та не перешкоджає повітрообміну. Проте в безсніжну зиму хмиз не захистить рослини від морозу.

Солома

Соломою добре вкривати грядки з підзимовими посівами та посадками, а також її можна використовувати для захисту рослин від морозу. Але під час дощів солому потрібно захистити поліетиленом.

Цей укривний матеріал теж непогано затримує сніг. Однак у соломи є істотний недолік: у ній люблять гніздитися миші, які здатні завдати істотної шкоди саду і городу. Крім того, в теплу зиму рослини під соломою пріють і пліснявіють.

Щоб солома не намокала, для укриття рослин можна використовувати солом’яні мати. З них вода скочується і не проникає всередину.

Але врахуйте: під соломою земля довго відтає навесні, тому таке укриття прибирають рано. Тоді рослини, які бояться сонячних опіків, потребують іншого додаткового захисту.

Мішковина

Мішковиною найчастіше вкривають стовбури молодих саджанців, хвойні дерева, троянди та інші теплолюбні багаторічники. Однак цей матеріал захищає рослини швидше від сонця, а не від морозу, оскільки мішковина вбирає вологу і під впливом низьких температур і вітру перетворюється в крижане покривало.

Під сирою мішковиною швидко поширюється цвіль. А якщо мішок старий, велика ймовірність, що в ньому збереглися збудники різних інфекцій, які можуть перейти на укриті рослини.

Тирса

Тирса і стружка добре захищають рослини від морозу, але ними не рекомендується вкривати зелених вихованців повністю. Краще тільки замульчувати ґрунт.

Тирсу теж потрібно захищати від вологи, а ще не варто забувати, що вона, як і хвоя, окислює ґрунт.

Торф

З торфу повноцінного укриття для рослин теж не вийде. Ним ефективно обробляти ґрунт у пристовбурних колах. Так ви захистите коріння рослин від підмерзання.

Торф підходить не для всіх культур, оскільки окислює ґрунт. Крім того, він добре вбирає вологу, в результаті чого ущільнюється і гірше захищає рослини від холоду. Навесні торф злежується і перетворюється в щільну кірку, яку потрібно своєчасно руйнувати.

Спанбонд

Спанбонд, або агроволокно, — неткане полотно з поліпропілену. Цей легкий і досить міцний матеріал зручний у використанні, добре пропускає повітря, захищає рослини та ґрунт від легких заморозків, прямих сонячних променів. Проте з сильним морозом у безсніжну зиму цей матеріал не впорається. Тому в регіонах з нестабільним кліматом садівники нерідко використовують додаткове укриття або укладають щільний спанбонд (60 г/кв. м) у кілька шарів.

Крім того, під спанбондом формується вологий мікроклімат, тому його бажано закріплювати на каркасах, щоб нетканий матеріал не стикався з пагонами рослин.

Поліетилен

Поліетиленова плівка відмінно захищає рослини від дощу, але з сильними морозами вона не справляється. Крім того, якщо не провітрювати посадки, під плівкою вони випріють. Тому взимку поліетилен найчастіше використовують для захисту листя і тирси, якими утеплюють рослини від намокання.

Керамзит

Цей матеріал не вдасться заготувити самостійно з підручних засобів, але його можна купити за відносно невисокою ціною. Керамзит одночасно служить для рослин дренажем, мульчею і теплоізолятором. Він увесь рік оберігає рослини від вимокання і загнивання в сиру погоду, але особливо корисний навесні під час відлиг, коли ґрунт просідає, коріння рослин оголюються і можуть загинути від різкого перепаду температур.

Однак керамзит не зможе захистити гілки рослин від морозу, тому його потрібно використовувати в комплексі з іншими покривними матеріалами, наприклад спанбондом.

Перегній

Підгортання рослин перегноєм не стільки захищає рослини від морозів, скільки допомагає ранньою весною відвести від них талу воду. Перегній не злежується, не утворює грудок і підвищує родючість ґрунту. Правда, за зиму він промерзає і навесні тане повільно, тому перегній потрібно знімати поступово, тонкими шарами.

Будівельні матеріали

Дошки, руберойд, шматки шиферу, дерев’яні ящики та піддони — все це може дуже стати в пригоді в саду. Руберойд добре захищає стовбури дерев від гризунів (але врахуйте: він погано пропускає повітря), а з інших будматеріалів можна спорудити каркас для укриття рослин. На таку конструкцію накидають спанбонд, мішковину або поліетиленову плівку і виходить відмінний “будиночок” для зимівлі рослин.

Під такою спорудою утворюється повітряний прошарок, що оберігає рослини від контакту з утеплювачем. Завдяки цьому рослини краще захищені від холоду.

Ковпак для рослин

Зараз стають популярними декоративні укривні ковпаки для захисту рослин від морозу, вітру і спеки. Найчастіше їх виготовляють з щільного спанбонду, тому у них ті ж переваги та недоліки, що й у нетканого матеріалу. Однак декоративний ковпак виглядає вельми незвично (нерідко на ньому нанесено малюнок милої тварини) і прекрасно прикрашає спорожнілий зимовий сад.

Рослини, яким необхідні укриття на зиму

Оскільки ми живемо не в тропіках і навіть не в субтропіках, зими у нас досить суворі. І не тільки нам, людям, в цю пору потрібно ховатися від холоду, вітру та інших неприємних проявів погоди. Багато рослин також потребують певного захисту, який дозволяє їм не загинути в холодну пору року. Для того щоб дізнатися, які ж садові культури необхідно вкривати на зиму, читайте статтю далі.

Навіщо вкривати рослини на зиму?

Багатьом досвідченим садівникам дане питання здасться риторичним, чого не скажеш про тих, хто тільки осягає премудрості садівництва. Хоча навіть люди з чималим досвідом можуть знайти в даній статті щось корисне для себе. Розглянемо всі причини, за якими садові рослини потребують зимового укриття. До речі, ми вже згадували про них в статті «Як підготувати сад до зими».

Після закінчення вегетаційного періоду завдання будь-якого садівника полягає в тому, щоб забезпечити культурам оптимальні умови для благополучної перезимівлі. Оскільки не всі рослини, які ростуть в наших садах, можуть без наслідків пережити ті чи інші умови зимового періоду – прямий обов’язок дбайливого власника саду заздалегідь дізнатися про потенційні проблеми та діяти на випередження. Іншими словами, потрібно правильно підготувати рослини, створивши для них надійні укриття.

Фактори, через які необхідно вкривати садово-городні культури:

1. Морози / низькі температури. Не всі культури здатні витримати тривалий вплив низьких температур. До речі, вимерзнути можуть навіть окремі гілки дорослих дерев морозостійких сортів.
2. Зимові вітри. Вітри взимку здатні призводити до пошкодження і навіть загибелі пагонів. Вони посилюють вплив морозів і підсилюють негативний ефект навіть при невеликих зниженнях температури, паралельно висушуючи рослини.
3. Різкі коливання температур. Взимку і ранньою весною перепади температур здатні завдати садовим рослинам істотної шкоди. Для того щоб уникнути таких наслідків, необхідно правильно вкрити чутливі до даного фактору культури.
4. Випрівання. Крім озимих, це явище здатне знищувати культурні щепи дерев і різні чагарники (як декоративні, так і садові). Випрівання відбувається під шаром снігу або під крижаною кіркою, куди не надходить повітря. Через це в рослинах відбуваються деструктивні процеси. В основному культури випрівають під час відлиг, коли при підвищених температурах вони оживають і починають дихати. Випрівання і загнивання може відбуватися не тільки з верхньою частиною рослин, але і з коренями, якщо в лунці якийсь час буде стояти вода.
5. Сніг. Шар снігу може зламати гілки дерев і чагарників. Найчастіше така небезпека підстерігає хвойники (через форми гілок, які затримують сніг).
6. Гризуни. Миші і зайці здатні завдати садовим рослинам непоправної шкоди. Особливо чутливі до такого фактору молоді деревця. Гризуни об’їдають кору, що може привести не тільки до затримки розвитку і потреби в загоєнні, а й до загибелі рослин.
7. Сонячні опіки. Вони здатні пошкодити рослини ранньою весною, коли сонце стає більш активним. В цей час дерева і чагарники чутливі до нього через різкий контраст – вночі ще холодно, а вдень сонячні промені вже не такі м’які, як це було в зимовий час. До сонячних опіків схильні хвойні та плодові культури.

Хвойні рослини

Сьогодні не всі хвойні рослини, представлені на ринку, можуть благополучно переносити зими середньої смуги. Найкраще вони почувають себе на півдні України, а в решті регіонів мають потребу в гарному зимовому укритті. Пояснюється це генетичними властивостями сортів, виведених в європейських країнах (в більшості з них клімат м’якше). Такі рослини можуть отримати пошкодження крони і коренів. Щоб цього уникнути, в першу чергу слід купувати районовані сорти, і з обережністю ставитися до стихійних ринків і любителів, які самостійно займаються розведенням садових рослин. Краще рішення – це перевірений розплідник, де вам розкажуть про всі біологічні особливості культур, що продаються.

Але навіть районовані сорти можуть потребувати обов’язкову підготовку до зими, щоб уникнути пошкоджень, які можуть негативно позначитися на їхньому здоров’ї та декоративних якостях. Укриття хвойних рослин потрібно починати з мульчування пристовбурних кіл. Шар мульчі повинен бути не менше 5 см, щоб коріння було надійно захищено від впливу морозів. Особливо важливий такий прийом для молодих рослин, які ще не розвинули потужну кореневу систему. У них коріння знаходиться порівняно близько до поверхні землі.

Мульчування краще проводити за допомогою органічних компонентів (деревна стружка або кора). Можна підсипати мульчу в два шари – компост плюс згадана органіка. При великому мульчуючому шарі, його потрібно обов’язково прибрати навесні, щоб грунт вчасно прогрівся, не було випрівання і рослини не відставали у розвитку.

Хвойні дерева можуть потребувати обмотування розлогої крони, яке дозволяє робити її компактною (не розпадається). Такий прийом захищає гілки від пошкоджень снігом – вони не опускаються під його вагою і не ламаються. Обмотувати крону потрібно мотузками (шпагатом). Надягання марлі, мішковини або затіняючої сітки небажано, тому що хвойні дерева фотосинтезують навіть взимку.

Затінення потрібно робити ранньою весною, коли сонце стає більш активним. Для цього найбільше підходить дерев’яний каркас, збитий у вигляді пірамідки – рослини отримують достатньо світла і при цьому не страждають від опіків.

У регіонах з суворою зимою потрібно садити тільки стійкі до морозів районовані сорти хвойних. Не варто експериментувати, намагаючись «завести» на своїй ділянці щось екзотичне. До невибагливих хвойників відносяться сосни, ялини, кедри, модрини, більшість ялівців, західні туї і тсуги.

В тій чи іншій мірі чутливими до суворих зим є кипариси і кипарисовики, чимало ялиць, туї і метасеквої. Ці рослини доведеться повністю вкривати ялиновим гіллям або споруджувати для них укриття з інших матеріалів. Головне, щоб під покривним наметом було повітря і деревця не були щільно обмотані покривним матеріалом.

Троянди

Троянди традиційно займають особливе місце в будь-якому саду. Це королеви квітів, які вимагають правильного догляду, за що дякують чудовим цвітінням і пахощами. Вони потребують обов’язкового зимового укриття, незалежно від виду і сорту. Кущові, штамбові або плетисті троянди потрібно захищати від морозів, щоб уберегти пагони від пошкоджень.

Кущові троянди на зиму обрізають, підгортають і вкривають доступними матеріалами. А плетисті і штамбові (мають довгі пагони) – спочатку пригинають до землі і закріплюють скобами, а потім вже робляють укриття. Троянди можна вкривати ялиновим гіллям, агроволокном, листям та іншими матеріалами, обов’язково залишаючи можливість для надходження повітря, щоб вони не випрівали.

Навесні не можна поспішати з прибиранням укриття, щоб троянди не отримали ушкоджень від низьких температур і сонячних опіків. Це слід робити тоді, коли вже встановилися позитивні температури. Оптимальний час для зняття укриття – вечір або похмурий день, коли сонце не таке активне.

Клематиси

Ці чудові квіти цілком заслужено люблять дуже багато садівників і дизайнерів. Багато квітучі клематиси здатні змінити будь-який простір – від невеликого куточка до цілого саду. Але їх вирощування вимагає знань і досвіду. І хоча в цілому клематиси можна назвати досить морозостійкими, без особливого догляду тут не обійтися. Все-таки ці рослини прийшли до нас з теплих країв. Взимку їх обов’язково потрібно вкривати не тільки від морозів, але й інших негативних чинників, здатних зашкодити, як окремим пагонам, так і цілим кущам.

Клематиси діляться на три групи сортів, які цвітуть у різний час – це рано-, середньо- і пізноквітучі представники. Вони потребують різної обрізки. Вирощувати варто тільки підходящу для вашого клімату групу. Наприклад, в північних регіонах краще садити середньоквітучі клематиси, які утворюють бутони на нових пагонах. Точно дізнатися, чи підходить сорт для вирощування, можна у продавців або в мережі Інтернет. Перед покупкою, потрібно обов’язково з’ясувати дане питання.

В залежності від групи цвітіння, роблять різну обрізку клематисів. В результаті кущі можуть бути низькими, середніми і високими. В залежності від цього їх по-різному готують до укриття. Найпростіше, звичайно ж, з низькими, сильно обрізаними кущами. Їх підгортають і вкривають доступними матеріалами. Більш високі кущі укладають на спеціально підготовлену подушку з гілок, дощок або шматочків хвої, щоб вони не контактували з ґрунтом під час відлиг, не намокали і не випрівали. До речі, навесні всю хвою потрібно обов’язково прибирати, щоб вона не підкисляла ґрунт – клематиси цього не люблять.

При укритті клематисів потрібно залишати вентиляційні зазори з двох сторін, щоб під шаром укривного матеріалу (яким може бути лапник, мішковина або агроволокно) не створювалися умови для випрівання рослин. Якщо цим знехтувати, то, як мінімум, на пагонах з’явиться цвіль. При використанні плівки в якості укривного матеріалу, потрібно обов’язково зверху затінити всю конструкцію. Це можна зробити за допомогою дощок або шиферу. До речі, їх краще покласти в будь-якому випадку, щоб створити додатковий захист від снігу і дощу.

Найпрацьовитіші садівники роблять для клематисів спеціальні укривні конструкції з шиферу або дощок, які можна використовувати багаторазово. На вигляд це короба відповідних розмірів. У разі малосніжних зим з відлигами потрібно перевіряти, чи не потрапила вода в область укриття і при необхідності підкладати гілки і дошки під пагони, щоб вони надалі не примерзли до льоду. Крім того, важливо захистити клематиси від гризунів, здатних неабияк зіпсувати кущі. При появі слідів мишей або для профілактики потрібно розкидати в області укриття отруєні приманки.

Плодові та ягідні

Перш за все, більшість дерев потребує укриття від гризунів, які можуть сильно пошкодити кору. Особливо це важливо в перші роки після посадки, коли деревця ще маленькі з ніжною корою – гризуни можуть знищити їх повністю. В такому випадку захист виробляють шляхом обмотування нижньої частини стовбура різними матеріалами.

В зимовому укритті також мають потребу культури і сорти, чутливі до низьких температур. Це можуть бути теплолюбні персики (навіть районовані і порівняно більш стійкі), виноград, ожина та інші культури. Юні дерева, що відрізняються підвищеною сприйнятливістю до холоду і вітру, нерідко укладають на підстилку, вкриваючи повністю всю крону. Крім того, їх можна повністю обмотувати покривним матеріалом, не нахиляючи. Правда, подібне укриття потрібно робити з розумом, оскільки така турбота може обернутися ушкодженнями і навіть загибеллю дерев.

Агроволокно або мішковина здатні вбирати вологу і, намокаючи, утворювати крижаний панцир навколо дерева або куща. А це, м’яко кажучи, не найкращий захист для рослин. Оптимальним варіантом є або укриття ялиновим гіллям і очеретом, або створення каркасу (з палиць, рейок або металевої сітки) і застосування нетканих матеріалів з обов’язковими повітряними зазорами, без контакту матеріалу з гілками.

Плодово-ягідні чагарники вкривають так само, як клематиси або троянди. В укритті можуть потребувати такі представники, як ожина, малина, повстяна вишня та інші. Потреба в захисті від негативних зимових факторів визначається зоною зростання. Так, в північних регіонах вкривати потрібно більшість рослин, в помірному кліматі – лише частину, а на півдні лише деякі і тільки в разі нетипово холодних зим.

Укриття рослин: зимовий захист саду та квітника

Сезон садівництва поступово добігає кінця, і пора задуматися про майбутню зиму. Потрібно поглянути на сад та оцінити, які рослини можуть постраждати під час заморозків. Не завжди є можливість придбати потрібні матеріали, тому для захисту посадок від морозів варто розглянути засоби, що знаходяться під рукою.

Утеплення на зиму — з чого почати?

Укриття повинні захищати посадки від сильних морозів, рвучких вітрів та надмірно активних сонячних променів. Однією з важливих характеристик матеріалів, що утеплюють, є проникність для повітря, інакше рослини можуть почати гнити. Крім того, вони не повинні вбирати вологу й надмірно нагріватися. Садівникові не варто починати утеплення рослинності занадто рано.

Термін установки укриттів строго не визначений, він обумовлений поточною погодою. Утеплення слід споруджувати тільки тоді, коли температура на вулиці протягом декількох днів тримається значно нижче нуля, від -5°C. Зазвичай в середній смузі такі умови настають приблизно у середині листопада. Верхній шар землі трохи охолоне, після чого більшість рослин перейдуть в стан зимового спокою.

Починають вкутувати посадки тільки при повноцінних морозах, після надійного промерзання верхнього шару ґрунту й зупинки росту рослин. Якщо накрити їх занадто рано, їх розвиток буде тривати аж до приходу справжніх зимових морозів, після чого настане загибель.

Занадто раннє застосування укриттів також може залучити мишей, які люблять гніздитися в сухому листі, соломі або тирсі. Тому варто відкласти ці роботи до сих пір, коли відбудеться промерзання верхнього шару землі на 7-10 см, що утруднить тваринкам перекопування ґрунту.

Тимчасово послаблюють укриття або навіть знімають їх повністю, в разі тривалої відлиги, таке іноді трапляється навіть серед зими. Після закінчення цього періоду, в очікуванні повернення холодів, рослини знову загортають в утеплювач. Його остаточно знімають, коли вщухнуть останні заморозки, і плюсова температура буде зберігатися не менше ніж тиждень. Зазвичай це відбувається на стикуберезня і квітня. Насип в прикореневій зоні прибирають трохи пізніше, коли мине небезпека поворотних весняних заморозків.

Чим утеплювати сад

Важливо, щоб утеплювач дозволяв рослинам «дихати», не можна використовувати поліетилен, фольгу та інші матеріали, непроникні для води й повітря. Покриті ними екземпляри перейдуть у період спокою набагато пізніше,будуть схильні до ризику захворювань, перегріву, посухи або гниття. Бульбашкова плівка рекомендується тільки для утеплення переносних горщиків з садовими багатолітниками.

Матеріали, придатні для утеплення рослин:

• сітка, що затінює;

• джутова тканина (мішковина);

• подрібнена кора дерев;

• деревна тирса, тріски.

Види, яким необхідно утеплення

До рослин, які потребують захисту від холодів, відносяться молоді, недавно посаджені та чутливі види й сорти (особливо вічнозелені), а також екземпляри, привезені з тепліших регіонів світу. Страшний не тільки мороз, але йвітер. Деяких з них навіть рекомендується викопувати та зберігати в сухому, прохолодному приміщенні, що не замерзає (багаторічники, які не зимують у землі, екзотичні рослини).

В першу чергу проводять мульчування клумб та укриття великоквіткових троянд. Потрібний насип висотою близько 20 см, його висоти повинно вистачати для того, щоб захищати місце щеплення куща, а також кореневий кому і підставу пагонів. Поверх пагорба з хвої, сухого листя, тирси, кори, сіна або соломи, укладають ялинові (соснові) гілки. Вони забезпечать додатковий захист від поривчастого вітру та снігу.

Крони високих трояндових кущів і навіть цілі середньорослі рослини, можна утеплити за допомогою паперу або солом’яних матів. Їх надійно закріплюють навколо стебел. Також для цих цілей можна використовувати великі хвойні гілки.

Захист потрібен і для інших декоративних кущів, наприклад садових гортензій, сирійського гібіскусу, а також екзотичних саджанців, таких як: катальпа, пальмовий клен, магнолія, гінкго, деревна півонія, тюльпанове дерево. Молоді екземпляри квітучих тропічних ліан (гліцинія, великоквітковий клематис), також потребують укриття. Коріння пагонів засипають мульчею, а надземні частини обмотують солом’яними матами, папером або нетканим агротекстилем.

Захисту від холодів потребують вічнозелені види. Особливо чутливими до морозу є азалії, кипарис Лоусона, японський кипарис, лавр, червоне дерево, падуб, рододендрон, всі різновиди вересу. Захищають їх соломою, білим агротекстилем або сіткою, що затінює. Укриття потрібно йчутливим видам багаторічників: ірисам, ліліям, анемонам.

Листя

Сухе листя — хороший ізоляційний матеріал. Його можна використовувати для захисту від заморозків рослин, надземна частина яких гине в осінньо-зимовий період, наприклад, цибулинних квітів та деяких багаторічників. Також вони підходять для утеплення підстави пагонів у теплолюбних культур. Слід звернути увагу, гризуни люблять зимувати в теплих листяних пагорбах, одночасно пошкоджуючи коріння, бульби або цибулини. Тому не варто вкривати сад занадто рано, краще дочекатися промерзання верхнього шару землі, що утруднить мишам перекопування клумби.

Листки утворюють щільний шар, непроникний для повітря. Їх не використовують під вічнозеленими рослинами, через те, що це часто викликає гниття. З цієї причини не можна залишати їх на газоні, щоб не провокувати розвиток цвілі та утворення «лисин». Перед настанням зими сміття з галявини необхідно ретельно видаляти.

Для укриття використовують тільки здорові, сухі листя, які не мають симптомів хвороб і зовнішніх ознак присутності шкідників. Заражений матеріал, наприклад, узятий під фруктовими деревами, слід спалити, глибоко закопати або викинути в контейнер для органічних відходів. Листовий утеплювальний покрив часто може бути зрушений з місця під впливом сильного вітру, тому рекомендується закріпити його за допомогою нетканого матеріалу або сітки.

Лапник

Так люди називають гілки хвойних дерев та чагарників, частіше за все ялинові або соснові. Вони є хорошим захистом і відмінно пропускають повітря. Підходять для укриття всіх рослин, у тому числі й вічнозелених видів. Їх перевагою є те, що гризуни ніколи не гніздяться під хвоєю, а значить, не можуть пошкодити гілки та коріння.

Це натуральний утеплювач, тому його без проблем утилізують. Навесні гілки можна спалити або компостувати. Лапник продається в будь-якому лісгоспі, він залишається після вирубки ділянок, призначених під зруб і коштує зовсім недорого.

Хвойні гілки підходять для захисту садової флори від вітру, сонця та снігу, а також для затінення плівкових укриттів, які в іншому випадку надмірно нагріваються в сонячні дні.

Кора, торф, тріска, тирса

Подрібнений верховий торф, тріска і тирса використовуються в основному для створення насипів, які повинні захищати коріння дуже чутливих рослин від морозу. У цю категорію потрапляють декоративні фруктові дерева, а також квітучі чагарники, в першу чергу троянди. Площа, яку покриває мульча, дорівнює прикореневій зоні дерева або куща. Її шар повинен бути достатньо товстим, не меншим за 10 см. В північних регіонах товща покриття збільшується кілька разів. Наприклад, для того щоб утеплити старий трояндовий кущ в умовах області з сильними зимовими морозами, потрібно висипати до підніжжя рослини близько 2 відер торф’яної крихти або тирси.

Кора — ще один органічний матеріал, який охоче використовують для захисту рослин. Він відрізняється хорошими ізоляційними властивостями, захищаючи коріння в ґрунті від замерзання. Підходить як для створення утеплювального пагорба, так і для мульчування.

Зимовий шар кори повинен бути досить товстим, до 30 см. Однак з приходом весни товщину насипу рекомендується значно зменшити (до 3-5 см). Якщо цього не зробити, затримається прогрівання землі. Тонкий шар, що залишився, стане захистом для випаровування вологи та перешкодою у зростанні бур’янів. До переваг матеріалу можна віднести те, що, поступово розкладаючись, органіка перетворюється в перегній, підвищуючи родючість субстрату.

Варто пам’ятати, що залишки деревини (тріски, тирси або кори), отримані з хвойних порід, а також низинний торф, мають підкислюючи властивості. Якщо вид, який передбачається утеплювати з їх допомогою, не переносить субстрату з підвищеною кислотністю, значить, для його захисту слід обрати інші матеріали. У цих випадках можна використовувати деревне сміття, що залишилося після розпилу яблунь, груш або інших фруктових дерев. Також для цих цілей не підходять горіхові дерева, оскільки в них присутні інгібітори, речовини, що перешкоджають нормальному росту і розвитку рослинності.

Досвідчені садівники використовують для створення матеріалів, що утеплюють прикореневий шар, пісок, змішаний зі звичайною землею. Такий засіб дешевий, швидко виконується, але зайвий ґрунт навесні доведеться прибирати з клумби.

Солома

Солом’яна мульча захистить рослини навіть від дуже сильних морозів і візьме на себе вплив рвучких вітрів. Солома пропускає повітря та не вбирає вологу, вона може відмінно захистити чутливі види флори. Оскільки солом’яною січкою можна застеляти тільки прикореневий шар насаджень, сухі стебла зернових культур застосовують для виготовлення матів. Виріб виглядає як товста циновка, і буває різних розмірів. Подібний рослинний захист можна зробити самостійно, пов’язуючи одне з одним горизонтально розташовані пучки соломи, або купити усадових центрах.

Це дуже дешево, до того ж, циновки можна використовувати протягом декількох сезонів, за умови, що навесні вони будуть добре просушені та для їх зберігання власник підбере сухе місце, наприклад, горище сараю. За допомогою матів вкривають дерева, трояндові кущі, а також в’юнкі рослини. Солом’яні циновки ідеально підходять для укриття стовбурів дерев (фруктових та декоративних), рослин в горщиках (на балконі, терасі) і для затінення кущів (наприклад, рододендронів) від сонця та вітру.

Коли солом’яні мати прийдуть в повну непридатність, їх можна використати ще раз, у якості мульчі, розрізавши на більш дрібні частини. Існує ризик, що в соломі поселяться миші, але це трапляється рідко, тому, що гризуни частіше шукають зимовий притулок в сараях та гаражах.

Солом’яну січку розкладають поверх землі, щоб утеплити: цибулини квітів, посаджених восени, низькі чагарники (наприклад, верес та лаванду), багаторічники на клумбах, підставудекоративних кущів, полуницю та інші ягідні культури.

Папір

Як утеплювач використовують гофрований картон, паперові шпалери або грубий обгортковий папір. Можна накрити грядки з багаторічниками, розгорнувши рулон поверх посадок. Матеріал підходить для захисту теплолюбних чагарників і стовбурів молодих дерев. Щоб спорудити захист, папір обертають в декілька шарів навколо об’єкта, після чого закріплюють обгортку м’яким дротом або мотузкою. Завдяки непроникності, картонні «щити» захищають посадки від сонця й вітру. На жаль, вони можуть виконувати цю функцію дуже короткий час і тільки в суху погоду, коли немає дощу або мокрого снігу. Навіть товстий, папір дуже нестабільний, швидко вбирає воду, розкисає під впливом вологи. До того ж естетика зовнішнього вигляду фасаду, утепленого картоном, залишає бажати кращого.

Як підручний засіб швидкого утеплення на короткий термін, цей матеріал чудово підходить. Наприклад, папером можна накрити квіткову або овочеву розсаду перед очікуваним нічного морозцю, врятувати квітучі жоржини або хризантеми від впливу перших осінніх мінусових температур.

Винахідливі садівники придумали оригінальний двошаровий захисний «бутерброд», що складається з щільного паперу і поліетилену. М’який картон закладають між двома шарами плівки, після чого обробляють країполотнища гарячою праскою або паяльником. Під час цієї процедури між поліетиленом і гарячою поверхнею приладу повинен розташовуватися будь-який папір. Теплу ковдру для рослин, яка вийшла в результаті, слід піддати перфорації, тобто зробити в ній безліч дрібних отворів, діаметр яких не перевищує 0,5-1 см. Це розв’яже проблему з доступом повітря і не дозволить розвиватися цвілі під укриттям. Виготовлення зажадає часу та зусиль від садівника, але буде служити довгі роки, надійно рятуючи сад.

Мішковина

Джутова тканина, з якої пару десятиліть назад масово шили мішки для картоплі, відмінно підходить у якості утеплювача. Вона досить тепла, але проникна для повітря, швидко сохне, дешево коштує, а також зручна в експлуатації. Цей матеріал накидають, наприклад, на невеликий кущ, як хустину, після чого кілька разів обертають навколо гілок, і пов’язують вільні куточки вузлом в нижній частині рослини.

Якщо викроїти відрізки джуту з запасом, враховуючи швидкість росту рослин, їх можна використовувати багато разів. Мішковина послужить від 5 до 7 сезонів за умови, що після закінчення кожного сезону буде випрана, висушена та акуратно складена в сухому приміщенні.

Органіка

Компост і перегній відносяться до результату гниття органічних матеріалів, завдяки чому є відмінним, повноцінним добривом, що містить всі необхідні для саду поживні речовини й мінерали. Їх також можна з успіхом використовувати у якості зимового утеплювача для надземного прикореневого простору. Обидві речовини не тільки зігріють посадки взимку, але і стануть повноцінноюпідгодівлею, поступово, разом з весняним таненням снігів, всмоктуючись у землю.

Зрілий компост та перегній володіють сипучою структурою, яка безперешкодно дозволяє кисню і волозі надходити до коріння. Оптимально, якщо взимку їх шар буде становити не менше 20 см у висоту. З приходом весни досить буде трохи розсунути насип, щоб дозволити землі відтанути, тазалишити під кущем або деревом до повного розкладання. Таким чином, виконуючи утеплення, садівник одночасно забезпечить добриво саду і квітнику, що сприятливо позначиться на загальному розвитку, цвітінні та плодоносінні культур.

Жива огорожа

Хоча зимовий покрив рослин ефективно захищає їх не тільки від морозу, але і вітру, у випадку з вічнозеленими або особливо ніжними екземплярами варто подумати про додаткові захисні тамбури, особливо зі сходу та північного сходу. На європейській частині континенту взимку зазвичай дмуть сильні вітри, і саме в цьому напрямку.

Найефективніший спосіб захистити сад від морозного вітру, а також врятувати гілки дерев від ламання, — це оточити його високим живоплотом. Якщо паркан з кущів не буввисаджений, можна зробити вітрозахист з щільного агроволокна або поліетиленової плівки, натягнутої між двома стовпами. Якщо садівник готовий до додаткових витрат, він може придбати в садових магазинах плетені пластикові огорожі, призначення яких — служба у якості щитів від руху холодного повітря.

Матеріали для укриття рослин на зиму дають багато можливостей для їх утеплення. Вони захищають ґрунт від промерзання, надземну частину квітника від морозів, плодові дерева від зламу під вагою снігу. Головне застосувати їх правильно та вчасно, не пізніше, і не раніше, ніж має бути.