Інтегрований захист рослин від бур’янів, хвороб та шкідників

При зростаючому забезпеченні рослинництва добривами, енергетичними потужностями щорічні втрати від бур’янів, хвороб і шкідників досягають 20-30% валового урожаю, а по деяких культурах і більше. Середні втрати свідчать про значні потенційні можливості росту урожаю при ефективній боротьбі з бур’янами, хворобами та шкідниками, про важливе місце захисту рослин в системі заходів, спрямованих на підвищення ефективності рослинництва.

Наукові дослідження і практичний досвід вказують на те, що використання окремих, навіть виключно ефективних заходів захисту рослин не забезпечує тривалого зменшення чисельності шкідливих організмів. Цього можна досягнути лише при систематичному комплексному застосуванні профілактичних (запобіжних) і винищувальних заходів.

Інтегрований захист рослин – це сукупність засобів і методів боротьби з бур’янами, хворобами і шкідниками на різних етапах розвитку рослин, який передбачає: високий рівень агротехніки, що сприяє одержанню добре розвинутих рослин, стійких до несприятливих умов; вирощування сортів, стійких до хвороб і шкідників; використання активних заходів, насамперед біологічних і хімічних, спрямованих на зменшення чисельності шкідливих організмів на основі детального аналізу агробіоценозу при об’єктивній оцінці прогнозованого розвитку шкідливих організмів.

На відміну від попередньої боротьби, при якій посіви оброблялись пестицидами часто без врахування чисельності бур’янів, шкідників та хвороб, при інтегрованій боротьбі винищувальні заходи застосовують лише при чисельності шкідливих видів вище економічного порогу шкодочинності, тобто коли збережений урожай окуповує витрати на обробіток рослин.

Для організації комплексу захисних заходів і визначення оптимальних строків проведення окремих прийомів з врахуванням щільності популяції шкідливого організму важливе значення має система обстеження посівів польових культур. На основі обстеження посівів визначається об’єктивна оцінка фітосанітарного стану, встановлюється потенційна загроза шкідливих організмів і розробляється система захисних заходів.

Для застосування інтегрованих заходів захисту рослин необхідно враховувати: фенологію і динаміку розвитку основних хвороб і шкідників; фази розвитку і етапи органогенезу, в які більше всього культури пошкоджуються шкідниками і уражуються хворобами; вплив погодних умов на розвиток шкідників і хвороб і реакцію рослин на пошкодження; тривалий і короткостроковий прогноз на появу шкідників і хвороб; економічні пороги шкодочинності і територію, якій загрожує хвороба або шкідник; профілактичні і винищувальні заходи боротьби, які необхідно застосовувати у випадку фактичної загрози.

Заходи боротьби з бур’янами. Всі заходи боротьби з бур’янами об’єднуються у дві групи: запобіжні і знищувальні. До запобіжних заходів належать: своєчасне збирання врожаю до обсипання насіння бур’янів; очищення посівного матеріалу від насіння бур’янів; знищення насіння бур’янів у зернових відходах (перемелювання, запарювання, хімічна обробка); знищення насіння бур’янів у гною за допомогою правильного зберігання його і внесення в ґрунт у напівперепрілому стані; знищення бур’янів до цвітіння вздовж доріг, полів, каналів, на пустирях, межах, в лісосмугах; ведення сівозмін та ін. Знищувальні заходи – це знищення вегетуючих бур’янів на полях і їх вегетативних органів в ґрунті. Розрізняють агротехнічні, хімічні та біологічні знищувальні методи.

Агротехнічні методи боротьби з бур’янами. Для очищення ґрунту від насіння бур’янів та вегетативних органів їх розмноження застосовують метод провокації. Він полягає в тому, що на полях вільних від культурних рослин створюються сприятливі умови для проростання насіння бур’янів, після чого їх сходи знищуються дискуванням, боронуванням, культивацією, оранкою тощо. Багаторазові провокаційні обробітки за допомогою різноглибинних культивацій на парах і під час передпосівного обробітку ґрунту під пізні ярі культури сприяють доброму очищенню ґрунту від бур’янів.

Коренепаросткові бур’яни знищують методом виснаження. При цьому коренева система бур’янів відмирає при систематичному підрізанні сходів і поступовому виснаженні запасів пластичних речовин, які витрачаються на утворення нових пагонів.

Методом удушення знищують кореневищні бур’яни (пирій). Для цього після кожного відростання бур’янів проводять перехресне дискування на глибину 10-12 см. Дружні сходи бур’янів, які з’являються через 10-12 днів після дискування, глибоко заорюють плугами з передплужниками. Зароблені в ґрунт частини кореневищ утворюють проростки, які гинуть, не досягнувши поверхні ґрунту.

Велике значення в боротьбі з бур’янами мають прийоми догляду за посівами. Дворазове боронування кукурудзи, картоплі, цукрових буряків до з’явлення сходів і одно-, дворазове після їх з’явлення дає можливість на 60-70% знищити сходи однорічних бур’янів, а в поєднанні з наступними міжрядними обробітками забезпечити високі врожаї цих культур без ручного прополювання і застосування хімічних заходів.

Хімічні методи боротьби з бур’янами полягають у застосуванні хімічних речовин – гербіцидів (герба – трава, цидо – убиваю). За впливом на рослини гербіциди бувають вибіркової (селективної) і суцільної дії. Перші при застосуванні у певних дозах і у відповідні строки знищують тільки бур’яни, не пошкоджуючи при цьому культурних рослин. До них належать препарати 2,4 Д, 2М-4Х. Селективні гербіциди можуть мати властивість широкої вибірковості, якщо їх дія поширюється на рослини цілого ботанічного класу (протидводольні, протиоднодольні), вузької вибірковості, коли знищуються окремі види бур’янів, та дуже вузької вибірковості, коли пошкоджуються з ботанічної родини певні види бур’янів.

Г ербіциди суцільної дії знищують як бур’яни, так і культурні рослини. Їх застосовують для повного знищення бур’янів у каналах, при будівництві штучних водоймищ, а також для боротьби зі злісними бур’янами (гірчак звичайний, пирій повзучий та ін.).

Кожна група гербіцидів поділяється на контактні й системні. Контактні діють тільки на ті частини рослин, на які вони потрапляють, викликаючи пошкодження внаслідок реакції, що відбувається між хімічною речовиною гербіциду й рослиною. Гербіциди системної дії проникають усередину органів рослин і викликають зміни патологічного характеру. Внаслідок цього порушується обмін речовин рослин, і вони через деякий час гинуть.

Біологічні способи боротьби з бур’янами полягають в знищенні бур’янів за допомогою комах, грибів, бактерій і вірусів, для яких бур’яни є джерелом живлення. Важливе значення для боротьби з бур’янами має запровадження науково обґрунтованих сівозмін. Правильне чергування культур у сівозмінах значно зменшує їх забур’яненість, оскільки багато бур’янів пристосувалось до життя в посівах певних культур.

Перспективним методом боротьби з бур’янами є використання комах, які знищують певний вид бур’яну, не завдаючи шкоди культурним рослинам. Так, для знищення вовчка соняшникового застосовують мушку фітомізу, личинки якої пошкоджують насіння і стебла вовчка. Пошкоджені рослини відмирають, а ті що виживають, не плодоносять. Для цього заготовлені коробочки вовчка з лялечками фітомізи просушують і зберігають при температурі 6-70С. Навесні мішечки з фітомізою (один мішечок на 1 га по 1000 шт. лялечок) розвішують на кілках. На амброзію полинолисту згубно діють каліфорнійська совка та амброзієвий смугастий листоїд. Гусениці совки, личинки та жуки листоїда живляться лише рослинами амброзії. Для боротьби з карантинним бур’яном гірчаком повзучим використовують гірчакову нематоду, личинки якої навесні проникають у стебло і живляться його тканинами. На наступний рік 50-60% рослин гірчака гине.

Вовчок соняшниковий на 70-80% гине також при внесенні в ґрунт культури гриба фузаріума, а обробка пошкоджених вовчком посівів водною суспензією гриба альтернація практично повністю знищує бур’ян через 12-20 днів. Насіння багатьох бур’янів уражується сажкою. Цей грибок на 50-60% уражує насіння мишію сизого, гумаю, свинорию пальчастого, пажитниці льонової та ін.

Перспективним у боротьбі з бур’янами є застосування біологічних препаратів міко – та біогербіцидів (мікоген, коллего, девайн та ін.). Досягнуто певних успіхів при застосуванні антибіотиків, токсинів, грибних препаратів тощо. Так, позитивним є застосування антибіотика бластицидину для боротьби з вовчком на посівах кавунів, токсинів та актиноміцетів проти щириці, грибних препаратів, що згубно діють на багато видів бур’янів. На бур’яни згубно діють також кореневі виділення деяких культурних рослин.

Біологічні методи боротьби з бур’янами не шкідливі для навколишнього середовища, економічно ефективні і дуже перспективні з точки зору заміни ними хімічних методів.

Заходи боротьби з шкідниками і хворобами. До агротехнічних заходів належать насамперед введення сівозмін, своєчасний і високоякісний обробіток ґрунту, вчасне збирання і боротьба з втратами врожаю, впровадження стійких проти шкідників і хвороб сортів, внесення достатньої кількості органічних і мінеральних добрив.

В освоєній сівозміні зменшується загроза нагромадження певного виду шкідників на одному і тому ж полі, тому що більшість з них пристосована до однієї культури. Так, буряковий довгоносик живиться переважно буряками, а колорадський жук – картоплею.

Своєчасний і високоякісний обробіток ґрунту зводить до мінімуму шкідливість гессенської і шведської мух, клопа-черепашки і жука-кузьки. Боротьба з втратами врожаю і знищення падалиці зменшують поширення іржі зернових культур. Велике значення має впровадження стійких проти хвороб сортів. Так, багато сортів озимої пшениці, що рекомендовані для вирощування стійкі проти видів іржі. Виведені і вирощуються панцирні сорти соняшника, стійкі проти соняшникової молі, а сорти картоплі – проти рака і фітофтори.

Біологічні методи боротьби є альтернативними хімічним засобам захисту рослин. Одним з перспективних напрямків захисту рослин від хвороб і шкідників є пошук антагоністів, гіпер – або суперпаразитів збудників хвороб, біофунгіцидів (антибіотиків). Мають значення також екстракти з вищих рослин та збудників хвороб з послабленою патогенністю. Незважаючи на труднощі при застосуванні біопрепаратів, в останні роки намітились певні успіхи. Так, для захисту картоплі від парші і мокрої бактеріальної гнилі використовується бактерія ахінетобактер, а проти септоріозу колосся пшениці – альтернарія СП. Антибіотик різоплан можна використовувати для захисту ячменю від кореневих гнилей, хітозан (УЄА) – для протруювання насіння кукурудзи, люцерни, ріпаку.

Останнім часом в США, Канаді, Німеччині для захисту рослин від хвороб і шкідників використовують рослинні препарати, які виготовляють із ромашки далматської, мелії та ін. За ефективністю вони не поступаються перед хімічними препаратами.

Для боротьби з шкідниками (фітофагами) використовують комах, які можуть їх знищувати або послаблювати розмноження. У боротьбі проти совок використовують трихограми, мух-тахін, браконід та ін. Розвиток цих паразитів від яйця до дорослої комахи відбувається в тілі шкідників або їх личинок (гусениць). Трихограму використовують і для боротьби з кукурудзяним метеликом.

Проти жуків – коваликів застосовують муху-пелетієрію. Дротяників можуть знищувати параковдруси, тафірініди та ін. Для боротьби з клопом – черепашкою використовують теленомусів. Попелиць на посівах зернобобових культур знищує комаха сонечко.

Хімічні заходи боротьби пов’язані із застосуванням хімічних препаратів: проти шкідників – інсектицидів, проти хвороб – фунгіцидів. Головною причиною широкого застосування пестицидів є їх швидка дія, тоді як альтернативні методи вимагають комплексного підходу і не дають швидкого ефекту.

Проте слід мати на увазі шкідливість пестицидів для навколишнього середовища, яка часто зумовлюється їх застосуванням без урахування потенційної шкоди від шкідників чи хвороб, що пов’язується з відсутністю науково-обґрунтованого прогнозу. Тому навіть при значно ширшому застосуванні агротехнічних та біологічних методів захисту рослин, можуть виникнути ситуації для вжиття рішучих заходів, застосовуючи пестициди при епізоотії окремих видів шкідників (метелика лучного, совки люцернової, сарани та ін.).

Інтегрований Захист Рослин Від Шкідників Та Хвороб

Шкідники становлять велику загрозу аграрному бізнесу, проте інтегрований захист рослин значно знижує ризики, оскільки передбачає комплексний підхід до вирішення цієї проблеми. Зокрема, відмова від агресивних хімічних методів на користь природних та більш безпечних дозволяє звести до мінімуму шкоду для людей та навколишнього середовища. Більше того, впроваджуючи методи інтегрований захист рослин, фермери сприяють розвитку сталого землеробства.

Що Таке Інтегрований Захист Рослин?

Інтегрований захист рослин — це комплексне застосування методів для довгострокового захисту рослин від шкідників та запобіганню їх появі. Загроза для сільськогосподарських культур може прийти звідусіль: гризуни та нематоди знищують коріння, равлики та гусениці – листя та ягоди, а птиці – плоди та насіння. Не варто забувати й про численні грибки, віруси та бактерії.

Насамперед термін «шкідники» відноситься до комах, але також до будь-яких організмів, які можуть стати причиною хвороби рослин, включаючи птахів, тварин, бур’яни та патогени.

Залежно від призначення пестициди поділяються на гербіциди, родентициди, інсектициди, репеленти, авіциди, нематоциди, ларвіциди, бактерициди, фунгіциди, протимікробні засоби тощо.

Цілі Інтегрованого Захисту Рослин

Раніше головним засобом захисту врожаю від шкідників були синтетичні пестициди. Проте хімічні речовини не тільки сильно шкодять людям та природі, але й викликають стійкість у цільових організмів. Мета інтегрованого захисту рослин полягає в тому, щоб звести до мінімуму збитки та зберігати ступінь зараження на прийнятному рівні, а не знищувати всі небажані популяції. Ось чому важливо визначити оптимальні заходи для кожної ситуації та використовувати агресивні методи лише у разі нагальної потреби.

Переваги Інтегрованого Захисту Рослин

Можна виділити наступні переваги Benefits of IPM. County of Santa Clara. інтегрованого захисту рослин:

• зниження впливу хімічних речовин на працівників;
• використання природних методів ведення сільського господарства з найменшою шкодою для довкілля;
• мінімізація забруднення води та повітря;
• підвищення родючості ґрунту за рахунок зниження рівня її забруднення;
• запобігання розвитку стійкості до хімічних речовин у шкідників.

У довгостроковій перспективі інтегрований захист рослин сприяє збереженню довкілля та розвитку сталого сільського господарства.

Етапи Реалізації Системи Інтегрованого Захисту Рослин

Незважаючи на те, що інтегрований захист рослин потребує індивідуальних рішень для кожного випадку, зазвичай він має на увазі наступні кроки:

• Оцінка проблеми дозволяє визначити масштаби зараження та вибрати наступні дії.
• Моніторинг та виявлення шкідливих організмів використовуються для аналізу рівня їхньої небезпеки для культур та вибору варіанта інтегрованого захисту — комплексного управління або використання конкретних пестицидів.
• Профілактичні заходи спрямовані на зниження рівня зараження за допомогою різних агротехнічних прийомів. Профілактика інтегрованого захисту рослин може включати сівозміну, посадку стійких до шкідників культур або попередній обробіток насіння.
• Застосування найбільш ефективних методів інтегрованого захисту, якщо профілактичні заходи виявилися невдалими. Слід зазначити, що спочатку застосовують безпечні варіанти управління та лише потім, у разі гострої необхідності, агресивні. Наприклад, цільове або широкомасштабне розпилення хімікатів може використовуватись у ситуації, коли видалення шкідників вручну не допомогло.

Вищезгадані аспекти допомагають зрозуміти, як ефективно планувати та реалізовувати програму інтегрованого захисту рослин:

1. Регулярно стежте за станом урожаю.
2. Вживайте профілактичних заходів.
3. Своєчасно виявляйте шкідників та оцінюйте ризики.
4. Аналізуйте необхідність застосування та особливості реалізації інтегрованої системи захисту рослин.
5. Розглядайте та використовуйте всі відповідні техніки.
6. Регулярно аналізуйте результати.

Методи Інтегрованого Захисту Рослин

Концепція інтегрованого захисту рослин базується на комплексному використанні всіх доступних методів боротьби зі шкідниками, а також застосуванні сильних засобів лише у випадках, коли інші варіанти не працюють.

Передова інтегрована система захисту рослин включає активне впровадження інноваційних рішень. Наприклад, одна ізраїльська компанія успішно контролює популяцію середземноморських плодових мушок за допомогою спеціальної технології стерилізації самців комах.

EOSDA Crop Monitoring

Інструмент для аналітики полів з доступом до супутникових знімків з високою роздільною здатністю – визначайте проблемні зони дистанційно!

Агротехнічні Методи Захисту Рослин

Агротехнічні методи боротьби зі шкідниками значно знижують ризик зараження культур. Особливо вони ефективні, коли посіви здорові. Регулярне використання EOSDA Crop Monitoring допомагає виявити проблему на ранній стадії та пом’якшити негативні наслідки. Серед агротехнічних методів захисту рослин можна назвати такі:

• обробіток ґрунту;
• підбір оптимальних культур;
• сівозміна;
• суміщення культур або смугові посіви;
• вибір періоду посадки;
• боротьба з бур’янами;
• застосування культур-пасток.

Обробіток Ґрунту

Здоровий ґрунт прискорює зростання рослин та робить сильнорослі культури більш стійкими до хвороб. В рамках інтегрованого захисту рослин тестування ґрунту допомагає зрозуміти, чи підходить поле для вирощування тієї чи іншої культури, а також визначити поживні речовини, необхідні для здорового росту рослин. Додавання органічної речовини та мульчування стимулює активність ґрунтових організмів та збільшує виділення ними поживних речовин. В той же час система нульового обробітку ґрунту дозволяє запобігти його ерозії та сприяє розвитку сталого сільського господарства.

Вибір Оптимальних Рослин

Успішний розвиток культури залежить від стану саджанців та насіння, тому посадковий матеріал повинен бути з міцним корінням та не містити шкідників. Використання сертифікованого насіння, а також уважний огляд та передпосівний обробіток насіння допомагають уникнути у майбутньому проблем. Інтегрований захист рослин включає посадку стійких чи витривалих сортів, завдяки чому знижується ризик втрати врожаю. Наприклад, дані досліджень свідчать про стійкість сортів White Satin F1, Samba F1, Afro F1, Nipomo F1 та Yellowstone до глодово-морквяної попелиці Pobożniak M., Gaborska M., Wójtowicz T. (2021). Resistance and tolerance of ten carrot cultivars to the hawthorn-carrot aphid, Dysaphis crataegi Kalt., in Poland. PLOS ONE 16(3): e0247978. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0247978 . Витриваліші сорти вирощують традиційним способом або за допомогою генної інженерії.

Сівозміна

Конкретні культури потребують захисту від певних видів шкідників. Наприклад, гризуни харчуються злаками, а птахи та равлики — полуницею. Якщо необхідних культур немає, довкілля стає невідповідним та шкідники зникають. Таким чином, крім іншого, сівозміну можна ефективно використовувати як метод інтегрованого захисту рослин.

Суміщення Культур Та Смугові Посіви

Поширення шкідників уповільнюється, якщо ряди рослин-господарів розділяти іншими культурами. Саме для цього в системах інтегрованого захисту рослин застосовуються суміщення культур та смугові посіви. В той же час зараження поширюється активніше, якщо рослини одного типу чи родини ростуть поряд. Наприклад, шкідники капусти можуть мігрувати на гірчицю, броколі та інші капустяні, а колорадські жуки — на картоплю, помідори та баклажани.

Застосування Культур-Пасток

Посадка культур-пасток — ще один варіант агротехнічного методу інтегрованого захисту рослин. Такі рослини приваблюють шкідників, що дозволяє далі боротися з ними за допомогою хімічних чи механічних засобів. Зокрема, вирощування сої працює як пастка для японського хрущика, а редис — для личинок весняної капустяної мухи. Також для захисту врожаю можна застосовувати відлякувальне суміщення культур, відганяючи шкідників від однієї культури за допомогою іншої.

Вибір Періоду Посадки

Вибір оптимального часу посіву або посадки підвищує хворобостійкість культур та робить їх менш схильними до зараження. Наприклад, гарбуз краще сіяти рано (при потрібній температурі ґрунту), щоб він встиг дозріти до початку міграції шкідників. У той же час занадто рання посадка може призвести до загнивання коренів внаслідок надмірної вологості ґрунту після зими.

Боротьба З Бур’янами

Бур’яни не лише обмежують доступ сільськогосподарських культур до поживних речовин, але й перешкоджають їхньому здоровому розвитку, знижуючи імунітет. Крім того, на бур’янах можуть мешкати шкідники. Саме тому боротьба з бур’янами посідає важливе місце в інтегрованому захисті рослин.

В той же час квітучі бур’яни можуть приваблювати запилювачів та інших корисних комах, тому краще їх зрізати вже після цвітіння, але до утворення насіння. Таким чином можна підвищити врожайність та запобігти появі нових комах.

Фізико-Механічні Методи Захисту Рослин

Інтегровані механічні та фізичні засоби контролю зазвичай включають збирання та знищення шкідників вручну або за допомогою спеціальних пристроїв. До механічних методів інтегрованого захисту рослин відноситься використання пасток та пропарювання/підігрів ґрунту. Типовими прикладами фізичних методів є бар’єри. Розглянемо усі перелічені варіанти докладніше.

Ручний Збір

Цей метод передбачає збирання та знищення яєць та личинок шкідників вручну, що є вельми трудомістким робочим процесом. Однак він активно застосовується як засіб інтегрованого захисту рослин, зокрема в органічному землеробстві.

Пастки

Це поширений механічний метод ізоляції шкідливих організмів для захисту врожаю. Існують різні типи електричних чи механічних пристроїв, які використовують світло або вогонь для заманювання шкідників, всмоктують їх або відлякують за допомогою електрики, феромонів та звуку.

Бар’єри

В даному випадку мова йде про створення спеціальних екранів проти птахів та комах, а також зведення огорож навколо полів для захисту їх від диких тварин. Однак використання подібних конструкцій не завжди можливе чи ефективне. Наприклад, навіть найвищий паркан в Австралії не зупинить кенгуру, здатних стрибати на три метри вгору. У такій ситуації потрібні інші управлінські рішення для захисту врожаю.

Обрізування Та Загрібання

У контексті інтегрованого захисту рослин обрізування заражених частин культури може допомогти, коли збитки неминучі або захворювання невиліковне. За допомогою загрібання можна механічно позбутися заражених частин рослин або перемістити їх на іншу ділянку землі для подальшого знищення хижаками, наприклад птахами.

Зрошення

Ефективні зрошувальні системи забезпечують оптимальний розвиток культур та допомагають боротися зі шкідниками. Так, у контексті інтегрованого захисту рослин пестициди можна вносити за допомогою обприскування, дощування або краплинного зрошення. Однак системи зрошення можуть впливати на інтегрований захист рослин не тільки позитивно, але й негативно.

Паводкове зрошення знижує чисельність білок чи ховрахів; одночасно з цим підвищена вологість ґрунту призводить до зростання кількості нематод, а постійне заболочування призводить до утворення грибкової кореневої гнилі.

Теплова/Парова Обробка

Прогрівання або пропарювання ґрунту — ефективний метод інтегрованого захисту рослин. Висока температура ґрунту дозволяє позбутися шкідників, їхніх яєць та личинок, патогенів та насіння бур’янів. Пропарювання та нагрівання також підходять для дезінфекції компостів, органічних речовин або агрономічних інструментів. Даний варіант механічного інтегрованого захисту рослин передбачає спалювання палива, щоб отримати водяну пару для подальшої обробки ґрунту. Нагрівати ґрунт можна шляхом пастеризації (71-83°C) або стерилізації (100°C) протягом 30 хвилин Ramón A. Arancibia. (2020, November 24). Soil Steaming to Reduce the Incidence of Soil-borne Diseases, Weeds and Insect Pests. Division of Plant Sciences. University of Missouri. .

Соляризація ґрунту — це ефективний метод дезінфекції поля шляхом його природного нагрівання.

Біологічний Метод Захисту Рослин

Біологічний метод інтегрованого захисту сільськогосподарських культур передбачає застосування хижаків, паразитоїдів, патогенів та інших агентів біологічної боротьби для знищення шкідників. Завдання біологічного контролю у межах інтегрованого захисту рослин — створити мінімальний дисбаланс в екосистемах, імітуючи природу. Таким чином, біоуправління схоже на природні процеси, які, щоправда, відбуваються без втручання людини.

Застосування Хижаків

Хижаки можуть ефективно знищувати шкідників, наприклад сонечка поїдають попелицю. З цією метою популяції хижаків свідомо збільшують, створюючи сприятливі умови проживання у середовищі або завозячи їх з інших регіонів. У той самий час для використання даного методу інтегрованого захисту рослин необхідно враховувати кілька аспектів:

• хижаки з інших регіонів можуть не впоратися;
• скорочення чисельності деяких видів хижаків може призвести до вторинної навали шкідників;
• завезені тварини з часом самі стають шкідниками, якщо в середовищі немає природних ворогів, які контролюють їхню популяцію.

Одним із найбільш відомих прикладів помилки у формуванні такого харчового ланцюга вважається завезення кролів до Австралії. Згодом їхня популяція стала справжньою проблемою для фермерів поряд з місцевими кенгуру та динго. Очеретяна жаба — ще один приклад невдалого біологічного контролю, оскільки вона не захотіла полювати на цільовий вид комах та сама стала шкідником.

Застосування Паразитоїдів

Паразитоїди розвиваються на своїх господарях або всередині них, поступово вбиваючи їх у процесі поїдання. Типовими прикладами таких організмів є більшість ос та мух. Застосовуючи біологічний метод захисту рослин від шкідників, важливо пам’ятати, що паразитоїди можуть зазнавати атак гіперпаразитоїдів. Так, в результаті одного із досліджень на пшеничних полях Канади було зафіксовано 20% випадків гіперпаразитизму van Baaren, et al. (2019). Host-parasitoid network in extreme conditions: the case of cereal aphids in wheat crops in Saskatchewan, Canada. Entomologia Generalis. Entomologia Generalis, doi: 10.1127/entomologia/2019/0807. для злакової попелиці.

Застосування Патогенів

До патогенних мікроорганізмів відносяться віруси, бактерії та гриби, що вражають шкідників та знижують їхню чисельність. Наприклад, для зменшення популяції диких кролів використовували комарів, які заражали тварин вірусом міксоматозу. У регіонах, де комахи були відсутні, серед шкідників поширювали блошиний вірус.

Хімічний Метод Захисту Рослин

Дана група методів інтегрованого захисту рослин передбачає використання природних або синтетичних хімічних речовин для відлякування та знищення шкідників. Біопестициди — це натуральні репеленти, що містять рослинні екстракти або олії. Це найбезпечніший варіант для людей, тварин та сільськогосподарських культур.

Чи використовуються для інтегрованого захисту рослин пестициди?

Так, але тільки як крайній захід, що вимагає особливої обережності внаслідок потенційного розвитку стійкості у шкідників. Взагалі, синтетичні речовини застосовуються тільки тоді, коли інтегрований захист рослин без них неефективний або коли в силу певних обставин інші варіанти неможливі.

Використання Супутникових Технологій Для Інтегрованого Захисту Рослин

Щоденний моніторинг поля потребує багато часу. Супутникові технології полегшують цей процес, дозволяючи віддалено стежити за розвитком посівів, у тому числі для захисту від шкідників. За допомогою платформи EOSDA Crop Monitoring ви можете щодня моніторити будь-яке своє поле, незалежно від розміру чи розташування. Просто авторизуйтеся, вкажіть ділянку та отримуйте всю необхідну інформацію.

Можливості Скаутингу Для Інтегрованого Захисту Рослин

Скаутинг передбачає регулярний огляд полів на наявність відхилень у розвитку культур. Це дозволяє фермерам своєчасно ухвалювати оптимальні рішення. Завдяки методам інтегрованого захисту рослин виробники можуть дізнаватися про всі загрози протягом поточного та наступних сезонів. Якісно організований скаутинг допомагає виявити проблему на ранній стадії та своєчасно вжити заходів для захисту врожаю.

EOSDA Crop Monitoring має спеціальний інструмент скаутингу, який дозволяє:

• своєчасно виявляти в’янення рослинності;
• призначати скаутам завдання щодо аналізу певної ділянки, використовуючи координати GPS;
• призначати завдання будь-якому члену вашої команди;
• отримувати звіти скаутів, у тому числі з прикріпленими фотографіями конкретної ділянки.

Завдання скаутам для перевірки проблемної ділянки поля.

Планування Та Моніторинг Інтегрованих Систем Захисту Рослин

За допомогою EOSDA Crop Monitoring дуже зручно планувати та контролювати будь-яку сільськогосподарську діяльність з інтегрованого захисту рослин на кожному окремому полі. Просто виберіть тип активності, встановіть тимчасову шкалу та стежте за зміною її статусу. Регулярний скаутинг також допоможе зрозуміти, чи приносять вибрана стратегія захисту бажані результати.

Використовуючи вегетаційні індекси, можна відстежувати поточний стан врожаю. Якщо після застосування методів інтегрованого захисту рослин ситуація на проблемних ділянках не покращується, кількість шкідників, швидше за все, збільшиться. Це явна ознака провалу обраної стратегії та необхідності розглянути інший варіант комплексного управління.

Журнал робіт у EOSDA Crop Monitoring для управління стратегіями інтегрованого захисту рослин.

Використання Дистанційного Зондування У Поточних Бізнес-Процесах Для Інтегрованого Захисту Рослин

Порівняння у форматі «до та після» — ідеальний варіант тестування для постачальників сільськогосподарської продукції. Використовуючи карти EOSDA Crop Monitoring на основі вегетаційних індексів у режимі порівняння, ви можете легко проаналізувати стан поля за дві конкретні дати. Завдяки цьому можна визначити ефективність добрив або інших агрохімікатів (інсектицидів, гербіцидів, фунгіцидів, тощо).

Якщо агрохімікати не мають позитивного впливу, ви не побачите на картах ознак покращення стану культур. Отже, слід потурбуватися про вдосконалення продукту до його виведення на агроринок. Більш того, використовуючи вегетаційні індекси EOSDA Crop Monitoring, постачальники ресурсів можуть за допомогою супутникових даних продемонструвати цільовій аудиторії, наскільки ефективним є конкретний продукт.

Режим порівняння у EOSDA Crop Monitoring для оцінки вжитих заходів інтегрованої інтегрованого захисту рослин.

Щоб отримати додаткову інформацію про функції EOSDA Crop Monitoring, зв’яжіться з нами за адресою [email protected]. Наші фахівці відповідять на всі ваші питання та візуально продемонструють можливості платформи.

В даний час EOSDA готується до запуску на низьку навколоземну орбіту власного сузір’я супутників EOS SAT, орієнтованого для вирішення сільськогосподарських задач. Завдяки отриманим зображенням наші клієнти та партнери матимуть ще точніші супутникові дані, необхідні для точного землеробства. Більш того, EOS SAT можна буде використовувати для більш ефективного інтегрованого захисту рослин у рамках сталого сільського господарства на основі супутникових зображень, алгоритмів штучного інтелекту, аналітики погоди, історичних даних щодо польової продуктивності та багато іншого.

Джерела

1. Benefits of IPM. County of Santa Clara.↑Онлайн-ресурс
2. Pobożniak M., Gaborska M., Wójtowicz T. (2021). Resistance and tolerance of ten carrot cultivars to the hawthorn-carrot aphid, Dysaphis crataegi Kalt., in Poland. PLOS ONE 16(3): e0247978. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0247978↑Наукова публікація
3. Ramón A. Arancibia. (2020, November 24). Soil Steaming to Reduce the Incidence of Soil-borne Diseases, Weeds and Insect Pests. Division of Plant Sciences. University of Missouri.↑Онлайн ресурс
4. van Baaren, et al. (2019). Host-parasitoid network in extreme conditions: the case of cereal aphids in wheat crops in Saskatchewan, Canada. Entomologia Generalis. Entomologia Generalis, doi: 10.1127/entomologia/2019/0807.↑Онлайн ресурс

Про автора:

Василь Черлінка має більш ніж 30-річний досвід роботи в галузі агрономії та педології (ґрунтознавства). Він є доктором біологічних наук зі спеціалізацією в галузі ґрунтознавства.

Доктор Черлінка навчався у машинобудівному технікумі (агрохімія та агрономія) в Україні (1989-1993), потім поглиблював свої знання в галузі агрохімії, агрономії та ґрунтознавства в Чернівецькому національному університеті за спеціальністю “Агрохімія та ґрунтознавство” (1993-1998).

У 2001 році успішно захистив дисертацію “Обґрунтування агроекологічної відповідності моделей родючості ґрунту та його факторів вимогам польових культур” та отримав ступінь кандидата біологічних наук з ухилом у ґрунтознавство в ННЦ “Науково-дослідний інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.М. Соколовського”.

У 2019 році доктор Черлінка успішно захистив дисертацію “Цифрові моделі рельєфу у ґрунтознавстві: Теоретико-методологічні основи та практичне використання” та отримав ступінь кандидата біологічних наук зі спеціалізацією в галузі ґрунтознавства.

Василь одружений, має двох дітей (сина та дочку). Протягом усього життя захоплюється спортом (є кандидатом у майстри спорту України з пауерліфтингу та навіть брав участь у змаганнях стронгменів).

З 2018 року доктор Черлінка консультує EOSDA з проблем ґрунтознавства, агрономії та агрохімії.