§ 34. Українські Карпати: загальні риси природних умов і висотна поясність

• Пригадайте критерії виділення фізико-географічних країн і за ними обґрунтуйте виділення Карпатської гірської країни.

• Скільки відсотків від площі України складають Карпатські гори?

1. Розміри та географічне положення

Українські (Східні або Лісисті) Карпати — один із країв Карпатської гірської фізико-географічної країни. Власне гори мають протяжність до 280 км (із північного заходу на південний схід) і ширину до 110 км. Східну межу фізико-географічної країни проводять по глибинному тектонічному розлому, який у рельєфі переважно відповідає долині Дністра (мал. 34.1).

Поясніть, чим і чому відрізняється план характеристики гірських країн (додаток 7, с. 197) від плану вивчення природних зон.

2. Найважливіші риси геологічної будови й рельєфу

Карпатська фізико-географічна країна сформувалася в межах великої тектонічної структури у складі Середземноморського рухливого поясу — Карпатської складчастої системи. У її межах виділяють Передкарпатський крайовий прогин (у рельєфі він відповідає Передкарпатській височині) і Закарпатську міжгірську западину (у рельєфі відповідає Закарпатській низовині). Між прогинами і западиною розташована Карпатська гірська складчасто-покривна споруда, якій у рельєфі відповідають пасма Українських Карпат. Південно-західні схили Карпат більш стрімко обриваються до Закарпатської низовини, а північно-східні схили є більш положистими, що поступово переходять до Передкарпатської височини.

Пригадайте, із яких пасом складаються гори (с. 44—45).

У межах гірського масиву Чорногора розташовані шість найвищих вершин: гори Говерла (2061 м), Бребенескул (2032 м) та інші.

Більшість пасом складаються із зім’ятих у складки осадових гірських порід. Винятком є Рахівські й Чивчинські гори, де на поверхню виходять кристалічні гірські породи пра-Карпат, а також Вулканічне пасмо й конуси згаслих вулканів на Закарпатті.

Мал. 34.1. Українські Карпати (фрагмент фізичної карти)

Мал. 34.2. Чорногорський масив із горою Говерла. Атлантичні циклони часто зумовлюють тут негоду

Мал. 34.3. Полонина, вкрита альпійськими луками

Сучасні складчасті Карпати в геологічному відношенні є дуже молодими. Вони почали утворюватися близько 25 млн років тому внаслідок підняття, зминання у складки та насування по розломах тонких шарів різних осадових гірських порід (на с. 52).

В епохи уповільнення підняття поверхня гір згладжувалася, вирівнювалася. Пізніше ці вирівняні поверхні були знову підняті й зараз являють собою полонини (мал. 34.3).

У льодовиковий період найвищі вершини Карпат вкривали гірські льодовики. Слідами їх перебування тут є заглибини поблизу вершин — льодовикові кари й цирки, на дні яких часто утворювалися озера (мал. 14.6, 24.2).

На території Закарпатського прогину карстові явища пов’язані із соленосними шарами. Добре відомий соляний карст.

Чи рівномірно розташовуються родовища корисних копалин у межах прогинів і гір?

У межах прогинів, що утворювалися одночасно з підняттям гір, у палеогеновому й неогеновому періодах накопичувалися потужні товщі пісків і глин, а серед них — горючі копалини (природний газ, нафта, буре вугілля, горючі сланці, озокерит), а також нерудні корисні копалини — кам’яна й калійна солі тощо. Карпатська гірська складчасто-покривна споруда значно бідніша на корисні копалини. Винятком є Рахівські й Чивчинські гори, до яких приурочені родовища чорних металів і ртуті, та Вулканічний хребет, до якого приурочені родовища руд кольорових і благородних металів (свинцю, цинку, золота, барію, алюмінію тощо).

3. Особливості клімату Карпат

Завдяки достатній висоті, розташуванню на шляху перенесення мас морського повітря з Атлантичного океану клімат Карпат є вологим (випадає від 700 мм опадів на рік у передгір’ях до 1600—2000 мм — на найвищих вершинах).

Чи впливає розташування гір на основні відмінності клімату північно-східних і південно-західних схилів? Так, і доволі суттєво. Південно-західні схили тепліші (приблизно на 2 °С) та вологіші за північно-східні. Навітряним є південно-західний схил Карпат, де випадає на 100—200 мм опадів більше, ніж на тих самих висотах на північно-східному схилі.

Як влітку, так і взимку в Закарпатті на 2 °С тепліше, ніж у Прикарпатті. Середня температура повітря в січні відповідно -3 °С і -5 °С; у липні – +20 °С і +18 °С. Гори є бар’єром для холодних північних вітрів, особливо взимку.

На вершинах гір середня температура січня становить -6. -12 °С, липня – +8. +14 °С.

Пригадайте особливості вод і ґрунтового покриву Українських Карпат:

1) Які характер течії, водне живлення та режим розподілу стоку впродовж року мають річки?

2) Чому повені часто трапляються не в Передкарпатті, а в Закарпатті?

3) Яке походження мають озера Карпат? Наведіть їхні приклади.

Мал. 34.4. Українські Карпати

Поясніть вплив клімату на побут жителів Карпат.

Мал. 34.5. «Долина нарцисів» — ділянка справжніх та остепнених луків Закарпаття (філія Карпатського біосферного заповідника)

4. Загальні риси рослинного покриву

Зміна клімату на схилах Українських Карпат зумовлює такі зміни природної рослинності на різних висотах (див. таблицю).

Інтервали висот, м

Висотні пояси рослинності

Низовинні луки й лучні степи

Передгірні дубові ліси

Низькогірні букові ліси

Середньогірні ялинові ліси

Субальпійські й альпійські луки

Склад рослинності Карпат дуже багатий і різноманітний.

Чим зумовлене багатство та різноманіття рослинного світу Карпат?

Мал. 34.6. Букові праліси на гірсько-буроземних ґрунтах оголошені ЮНЕСКО світовою природною спадщиною

У Карпатах є чимало реліктових видів рослин (сосна кедрова європейська, модрина польська, тис ягідний). Зокрема, модрина — це хвойне дерево, але на зиму воно скидає м’яку хвою.

Багатим також є тваринний світ Карпат, що зумовлено великим різноманіттям природних умов.

За картою атласу визначте характерні для Карпат види тварин.

У Карпатах часто трапляються стихійні фізико-географічні явища — ендогенні (землетруси) та екзогенні, зазвичай спричинені діяльністю людини, зокрема вирубуванням лісів (селі, лавини, зсуви, катастрофічні повені тощо). Унаслідок вирубування лісів, надмірного випасання худоби на полонинах рослинний і тваринний світ Українських Карпат зараз значно збіднюється.

Якими є причини висотної поясності як прояву азональності в географічній оболонці?

5. Висотна поясність в Українських Карпатах

Зниження температури повітря та збільшення кількості опадів із висотою зумовлюють і відмінності в наборі висотних поясів ландшафтів. Найбільшу площу займають середньогірні ландшафти: лісові — у нижніх і середніх частинах схилів, і лучні — у їхніх верхніх частинах, на висоті понад 1500 м. (мал. 34.9):

1) Низовинний пояс (116—200 м) охоплює Закарпатську низовину. Зараз ця територія майже повністю розорана. Зокрема, тут вирощують теплолюбні плодові культури та виноград. Склад рослинності на збережених від розорювання ділянках дає підставу вважати, що в давнину тут переважали широколистяні ліси (із дуба скельного та граба звичайного), а луки на дернових опідзолених алювіальних ґрунтах є вторинними (мал. 34.5).

Чому одні дослідники відносять Закарпатську низовину до зони широколистяних середньоєвропейських лісів, а інші — до зони лісостепу?

Мал. 34.7. Смерічник чорницевий — гірська тайга Карпат

2) Передгірний пояс (200—500 м) дубових лісів на дерново-буроземних ґрунтах поширений на обох схилах Карпат.

Мал. 34.8. Субальпійський пояс: смерекові рідколісся, ялівець сибірський (а), сосна гірська із різнотрав’ям (б)

3) Низькогірний пояс букових лісів на буроземах сформувався в умовах більшого атмосферного зволоження (мал. 34.6).

Поясніть, чому на південно-західному схилі Карпат бук зростає інколи до висоти 1380 м, а на північно-східному — до 1000—1200 м.

Саме в Українських Карпатах збереглися найбільші у Європі площі букових пралісів, тому ці ліси підлягають охороні як безцінна природна спадщина всього людства. У цьому поясі до бука часто домішуються клен-явір і тіньовитривала ялиця.

4) Середньогірний пояс хвойних, переважно смерекових, лісів (у нижній частині — із домішкою ялиці та бука) інколи розглядають як гірський аналог тайги (мал. 34.7). Ці похмурі, темні ліси сформувалися в умовах холодного, дуже вологого клімату, на висотах від 1100 до 1500—1600 м.

5) Субальпійський пояс сформувався на висотах 1500—1800 м в умовах суворого клімату полонин (за температурних показників, близьких до зони лісотундри). У нижній частині поясу зустрічаються ялинові рідколісся (невисокі дерева з покрученими стовбурами та гілками, спрямованими в один бік — за переважаючим напрямком вітру); чагарники-стелюхи, що мають багато стебел, які часто стеляться по землі (пристосування до сильних вітрів і сніжних зим): гірська сосна, ялівець сибірський; барвисті субальпійські луки (мал. 34.8).

6) Альпійський пояс є тільки на вершинах понад 1800 м. Альпійські луки є низькотравними (мал. 34.3), зустрічаються мохово-лишайникові з домішкою рідкісних у цих широтах тундрових рослин, оскільки пояс є гірським аналогом зони тундри.

Мал. 34.9. Схема висотної поясності Українських Карпат

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Охарактеризуйте географічне положення Українських Карпат. 2. До якої великої тектонічної структури належать Карпати? На які складові частини вони поділяються? Які форми рельєфу відповідають кожній із трьох структур? 3. Із яких гірських порід складаються Вулканічне, Полонинське пасма, Рахівський масив? 4. Перелічіть висотні пояси Українських Карпат (від підніжжя до найвищих вершин). 5. Назвіть і поясніть закономірності розташування корисних копалин у межах частин Карпатської складчастої системи. 6. Як і чому відрізняється клімат Передкарпаття та Закарпаття, південно-західного та північно-східного схилів Карпат? 7. У чому полягає причина багатства й різноманіття рослинного та тваринного світу Карпат?

8. Що вам відомо про особливості живлення та стоку річок Карпат, походження улоговин карпатських озер? 9. Як змінюється склад ґрунтів Карпат із висотою? 10. За таблицею додатка 7 (с. 197) і текстом параграфа наведіть два-три приклади впливу одного природного компонента на інший.

11. Поясніть, чому на південно-західних схилах відповідні висотні пояси починаються вище, ніж на північно-східних. Чому південно-західний схил часто називають «схилом бука», а північно-східний — «схилом смереки»?

12. Чи є справедливим твердження одного мандрівника про те, що на шляху від Івано-Франківська до берега Північного Льодовитого океану він бачив таке ж різноманіття рослинності, що й на шляху від Івано-Франківська до вершини Говерли? Свою відповідь обґрунтуйте.

Розташування природних зон в Україні. Карта природних зон

Оскільки Земля має форму кулі, її поверхня нагрівається неоднаково. Кількість сонячного тепла, яку отримує земна поверхня, від екватора до полюсів поступово зменшується. На основі цього на Землі виділяють теплові пояси.

У якому тепловому поясі розташована Україна?

Територія України розташована в помірному поясі. Якщо рухатися помірним поясом з півночі на південь, то на території нашої країни будуть змінюватися природні умови.

Ділянки Землі з однаковими природними умовами називають природними зонами.

Для кожної природної зони характерні певні погодні умови (температура повітря, кількість опадів, вітри), ґрунти, рослинний і тваринний світ. Від природних умов у зонах залежить діяльність людини.

Погодні умови кожної зони мають свої відмінності, що залежать від кількості сонячного тепла, яку отримує земна поверхня, та кількості опадів на території природної зони.

Кількість опадів залежить від напряму вітрів та віддаленості від океану.

Від кількості тепла та опадів, які отримує природна зона, залежить різноманітність і багатство рослинного світу в ній. Від багатства рослинного світу залежить різноманітність тваринного світу та родючість ґрунту, який утворився в природній зоні.

Що таке географічна карта? З якими географічними картами тобі доводилося працювати?

Крім фізичної карти півкуль та фізичної карти України, існують карти природних зон. Природні зони нашої країни тобі допоможе вивчати карта природних зон України.

1. Розгляньте на мал. 160 карту природних зон України. 2. Як позначають на карті природні зони? 3. Визначте, які природні зони є на території України.

З півночі на південь в нашій країні змінюються такі природні зони: мішані ліси, лісостеп і степ.

Природні зони України ти вивчатимеш за певним планом. За цим же планом ти даватимеш характеристику природних зон.

План вивчення природної зони

• 1. Розташування природної зони.
• 2. Форми земної поверхні.
• 3. Водойми.
• 4. Погода в різні пори року.
• 5. Ґрунти.
• 6. Рослинний світ і тваринний світ.
• 7. Корисні копалини.
• 8. Залежність діяльності людини від природних умов.
• 9. Заповідні території та охорона природи. Червона книга України.

Природні зони — це ділянки земної поверхні з однаковими природними умовами. В Україні є такі природні зони: мішаних лісів, лісостепу й степу.

1. Що таке природна зона? 2. Що є однаковим у природній зоні? 3. Від чого залежать погодні умови природної зони? 4. Як погодні умови природної зони впливають на формування ґрунтів, на рослинний і тваринний світ? 5. Які природні зони змінюють одна одну на території України в напрямі з півночі на південь?

Мал. 160. Карта природних зон і заповідників України

§ 55. Географічні пояси й природні зони (підручник)

Географічні пояси й природні зони. Географічні пояси – це природні комплекси, які широкими смугами простягаються у широтному напрямку і змінюють один одного від екватора до полюсів. Географічні пояси різняться між собою кількістю тепла, переважаючими повітряними масами і пануючими вітрами. Географічні пояси називаються за відповідними кліматичними поясами. На земній кулі виділяють 13 географічних поясів: екваторіальний, два субекваторіальних, два тропічних, два субтропічних, два помірних, два субполярних (субарктичний і субантарктичний) і два полярних (арктичний і антарктичний).

Різне співвідношення тепла і вологи в межах одного географічного поясу обумовлює його поділ на природні зони.

Природні зони . Тут протягом року панують холодні арктичні повітряні маси. Тривала полярна ніч. Температури повітря низькі: взимку до –30 0 С, влітку +5 0 С. Сніговий покрив тримається 300 днів на рік. Опадів випадає мало – 300 мм на рік. На невеликій глибині знаходиться багаторічна мерзлота. Вона охолоджує ґрунт, перешкоджає просочуванню поверхневих вод і сприяє заболочуванню. Рослинність і тваринний світ дуже бідні.

Зона арктичних пустель охоплює острови Північного Льодовитого океану. Серед рослин поширені лишайники, мохи, полярний мак, куріпкова трава. Тут живуть північний олень, білий ведмідь, песець, лемінг. Влітку гніздяться чайки, чорнодзьобі казарки.

Мал. Арктична пустеля

Зона тундри широкою смугою тягнеться узбережжям Північного Льодовитого океану як в Азії, так і в Північній Америці. Зима тут теж сувора, але влітку трохи тепліше. Температура липня дорівнює +12 0 С. Ґрунти тундрово-болотні. Кількість опадів збільшується до 400 мм на рік. У тундрі рослинність багатша: поряд з мохами і лишайниками, ростуть осоки, злаки, брусниця, карликова береза, чагарникова вільха. Рослини низькорослі, стелються землею, схиляючись від сильних вітрів. Серед тварин поширені північний олень, песець, лемінг, біла куріпка, біла сова. Багато водоплавних птахів: гуси, качки, лебеді, гагари.

Мал. Тундра

У зоні лісотундри літо триваліше і тепліше, ніж в тундрі. Серед мохів ростуть береза, сосна, ялина. Тут живуть представники тайги: лось, бурий ведмідь, росомаха, заєць-біляк, білка, з птахів – глухар, рябчик. Взимку сюди кочують мешканці тундри – північний олень і песець.

Зона хвойних лісів (тайга) займає північну частину поясу. Там тривала холодна зима і помірно тепле літо. Температура січня –24…–30 0 С, липня +19 0 С. Річна кількість опадів – 600 мм. Сніговий покрив лежить 200 днів на рік. Територія заболочена. Ґрунти – підзолисті й торф’яно-болотні. Ростуть хвойні ліси з ялини, сосни, є береза і осика. Більш різноманітний, ніж в тундрі, тваринний світ: лось, заєць-біляк, білка, вовк, лисиця, бурий ведмідь, рись, лісова куниця, тхір, ласка.

Мал. Тайга

Зона мішаних лісів розміщується південніше від зони тайги. Ґрунти там дерново-підзолисті. В лісах поєднуються хвойні і листяні породи дерев: ялина, сосна, береза, осика, дуб, ясен, липа, бук. Там живуть лось, бурий ведмідь, косуля, вовк, лисиця, заєць-біляк, заєць-русак. Багато птахів: дятел, синиця, чиж, тетерів, рябчик.

Зона широколистих лісів лежить південніше від зони мішаних лісів. Там прохолодне літо (температура липня +16 0 С), але тепла зима (температура січня +7 0 С). Стійкий сніговий покрив не утворюється. Опадів випадає 800 мм на рік. Ґрунти бурі лісові. Ростуть широколистяні ліси з дуба, бука, липи, клена, в’язу, ясена і граба. Водиться багато тварин: благородний олень, кабан, косуля, борсук, лісова куниця, заєць, білка. З птахів звичайні дятел, синиця, дрозд, зяблик.

Лісостепова зона займає вузьку смугу і поширена на південь від зони мішаних лісів. В ній є і лісова, і степова рослинність. Зима холодна, температура січня сягає –20 0 С. Літо тепле з липневими температурами +22 0 С. Річна кількість опадів складає 400 мм на рік. Ґрунти родючі – сірі лісові, чорноземи. Тому ця зона сильно розорана. Рослинний покрив – луки та степи, що поєднуються з широколистими лісами. У степах ростуть високі трави – ковила, типчак, тонконіг, тимофіївка, жовтець. Тварини: лось, куниця, лісовий кіт, білка, ховрах, великий тушканчик та ін.

Степова зона займає центральну частину помірного поясу. Температура липня становить +24 0 С, січня – –5…–12 0 С. Зима досить холодна та тривала. Через сильні вітри сніговий покрив невеликий. Кількість опадів становить 400 мм на рік. Серед рослин переважають ковила, типчак, житняк, тонконіг, астрагал, шавлія. Ґрунти – чорноземи і каштанові. Тварини – здебільшого гризуни: ховрах, земляний заєць, тушканчик, хом’як. Є степовий тхір, борсук та лисиця. Багато степових птахів: дрохва, сіра куріпка, жайворонок, степовий орел. Поширені степова гадюка, полоз.

Мал. Степ

Зона напівпустель і пустель помірного поясу сформувалась в помірному різко континентальному кліматі. Там жарке літо (+35 0 С) та холодна зима при річній кількості опадів не більше 200 мм. Тому рослинний покрив бідний, сильно розріджений. Значні площі зайняті пісками. Там ростуть тонконіг, полини, солянки, чагарник тамариск, саксаул. Там водяться антилопи (сайгак, джейран), дикий осел – кулан, двогорбий верблюд. Серед гризунів поширені ховрах, піщанки, тушканчик. Є хижаки: лисиця, барханний кіт, піщаний борсук. Численні ящірки та змії: піщаний удавчик, степова гадюка, ефа, гюрза та кобра. Звичайними є павуки тарантул, каракурт, скорпіон.

Мал. Пустеля

Зона твердолистих вічнозелених лісів і чагарників лежить в субтропічному поясі й має субтропічний клімат з жарким і сухим літом і теплою, вологою зимою. Влітку переважає континентальне тропічне повітря, встановлюється суха, жарка погода. Температура липня становить +27 0 С, температура січня – +10 0 С. Опадів випадає 500 мм на рік. Ґрунти коричневі, бурі лісові. В рослинному покриві панують вічнозелені ліси і чагарники, які складаються з вічнозеленого дуба, сосни і кедра, суничного дерева, оливи, ялівцю. Але переважають чагарники.

Зона мусонних перемінно-вологих лісів займає східну частину материків і тягнеться через кілька географічних поясів. Клімат має значні сезонні відмінності. Зима суха і прохолодна (температури січня +8 0 С), літо тепле і вологе. Часті зливи. Кількість опадів, як і температура, збільшується з півночі на південь від 500 мм до 1500 мм на рік. Ґрунти – жовтоземи і червоноземи. Ростуть широколисті вічнозелені і листопадні ліси (дуб, бук, клен, ясен, липа, горіх, сосна, смерека, ялина). З субтропічних видів ростуть кипарис, тюльпанне дерево, камфорне дерево. Проте субтропічні ліси цієї зони значною мірою знищені, а землі розорані. Тут вирощують рис, бавовник, чайний кущ, тютюн, шовковицю, цитрусові. У залишках лісів водяться мавпи, лемури, бамбуковий ведмідь панда, чорний гімалайський ведмідь, єнотоподібний собака, кабан. Багато птахів – фазани, папуги, тетереви, куріпки. На берегах озер і річок водяться чаплі, пелікани, качки, гуси, журавлі.

У зоні напівпустель і пустель , що лежить у тропічному поясі, протягом року панує сухе тропічне континентальне повітря. Наслідками цього є високі температури повітря і мізерна кількість опадів. Це призвело до широкого поширення пустель. Пустелі має виняткову посушливість. Кількість опадів там не перевищує 200 мм на рік. Влітку дуже жарко (температура липня дорівнює +33 0 С). Зима тепла (температура січня +16 0 С). Ґрунти – сіроземи. Величезні простори вкриті сипучими пісками або щебенем. З рослин, а їх дуже мало, на пісках ростуть полин, верблюжа колючка, перекоти-поле . В оазисах росте фінікова пальма, кавове дерево, акації. Тварини пустель – газелі, антилопи, шакал, смугаста гієна, лисиця фенек , тушканчик. Іноді зустрічається майже знищений страус. Багато змій (кобра, гадюка, гюрза) і ящірок.

Цікава географія

“Вогняний вітер” самум

Несприятливим явищем у тропічному поясі є ураганний гарячий сухий вітер – самум, що супроводжується піщаною бурею. Араби називають його “диханням смерті”. Коли він дме, температура повітря підвищується до +50 0 С, а відносна вологість знижується іноді до 0 %. За таких умов різко збільшується випаровування з організму. Тоді починається сильний головний біль і може настати смерть. Лихо тому мандрівникові, якого самум настигне в дорозі.

Для субекваторіальних поясів характерна сезонна зміна повітряних мас. Влітку, внаслідок зміщення поясів тиску, в субекваторіальні широти приходять вологі і жарки екваторіальні повітряні маси, взимку – сухі і жаркі тропічні повітряні маси. Тому влітку жарко і волого, як в екваторіальному поясі, а взимку жарко і сухо як в тропічному поясі. Такий клімат називають постійно жарким і перемінно вологим.

Зона саван – це рівнини, вкриті травою з окремими групами дерев і лісами в річкових долинах. Там, де період дощів триває 9 місяців і річна кількість опадів сягає 1000 мм, злаки (слонова трава і бородач) піднімаються до 3–5 м висоти. Ґрунти – червоні. Там, де вологий період скорочується до 3 місяців і річна кількість опадів становить 800 мм, трава стає нижчою – до 1м. У таких умовах ростуть баобаби й акації. Там, де вологий період триває не більше 2 місяців, а річна кількість опадів становить 300 мм, рослинний покрив утворюють колючі чагарники й акації. Трапляються також фінікова пальма і пальма дум. Тваринний світ саван багатий, особливо в Африці: антилопи, жирафи, зебри, буйволи, слони, бегемоти, носороги. Серед хижаків поширені леви, леопарди, гепарди, гієни. Багато мавп. Найбільший птах – африканський страус. З комах поширені терміти і муха цеце.

Екваторіальний географічний пояс тягнеться вузькою смугою обабіч екватора. Клімат там постійно жаркий і постійно вологий. Температура протягом року становить +25 0 С. Опадів випадає до 2000 мм.

Мал. Савана

Зона екваторіальних вологих лісів вражає багатством видів і густотою рослинності. В лісах одних лише дерев нараховують до 3000 видів. Дерева ростуть у чотири-п’ять ярусів, виборюючи собі світло. Ґрунти – червоно-жовті. Тварини живуть переважно на деревах і берегах річок. Це – мавпи, карликовий бегемот, окапі. Найбільшим хижаком є леопард. Дуже поширені змії, більшість з яких отруйні. В екваторіальних лісах багато цінних порід дерев – чорне, або ебенове дерево, червоне дерево, винна пальма, каучуконоси.

Мал. Вологий екваторіальний ліс

Висотна поясність. У горах також відбувається зміна природних зон разом із зміною температури повітря і кількості опадів, але не в горизонтальному напрямку, а у вертикальному. Наприклад, в Альпах виділяють сім висотних поясів. У першому низькогірському поясі до висоти 800 м ростуть дубові ліси на бурих лісових ґрунтах. Середньо гірський пояс до висоти 1200 м займають букові ліси на гірських бурих лісових ґрунтах. У верхньому середньо гірському поясі до висоти 1800 м ростуть хвойні ліси з ялини, модрини, сосни на гірських підзолистих ґрунтах. Субальпійський пояс до висоти 2000 м займають криволісся з гірської сосни, рододендрони і високотрав’я . До висоти 2800 м поширені альпійські високотравні луки . Вище – панує пояс скель і кам’янистих розсипів, який майже не має рослинного покриву. У найвищому поясі – гірські льодовики.

Запитання і завдання

1. Що називають географічним поясом?

2. За якими природними особливостями розрізняють географічні пояси?

3. Які географічні пояси сформувалися на земній кулі?

4. Які природні зони розрізняють в арктичному і субарктичному поясах?

5. Чому помірний пояс вирізняється різноманіттям природних зон?

6. Охарактеризуйте природні зони тропічного поясу.

7. Поясніть, чому в екваторіальному поясі панує пишна рослинність і багатий тваринний світ?