Кам’янець-Подільська фортеця: що приховують мури легендарного замку України

Одне з найтуристичніших міст в Україні – Кам’янець-Подільський. На його теренах розташований однойменний старовинний замок, в якому панує особлива атмосфера Середньовіччя. Тисячі туристів їдуть сюди побачити легендарне місце, що називають “квіткою на камені”.

Travel24 розповість вам історію, легенди та цікаві факти про Кам’янець-Подільську фортецю.

Замок у Кам’янці-Подільському, збудований на скелястому півострові у каньйоні річки Смотрич, входить до складу історико-архітектурного заповідника “Кам’янець”. Сама фортеця внесена до Списку пам’ятників світової спадщини ЮНЕСКО і входить до 7 чудес України.

Кам’янець-Подільський замок / wikipoints.ru

Історія

Коли саме була зведена перша оборонна споруда на цьому місці, точних даних немає. Вчені досі сперечаються на цю тему. Одні схиляються до IX ст., інші – до XI ст. Єдине, в чому вони сходяться, це те, що в XI ст. на цьому місці стояв дерев’яний частокіл, що оберігав частину Галицько-Волинського князівства. Після масштабної пожежі у XIII ст. дерево прийшлося замінити на камінь. Щоправда, така новація зовсім не вберегла місто від жорстокого хана Батия. У 1240 році він зумів знищити половину населення міста та поневолити на довгих сто років вцілілу частину.

1362 рік – кардинальний поворот в історії фортеці. Від чужинців її рятує великий литовський князь Ольгерд, що під Синіми водами вщент розбиває лютих недругів. Відтак, замок переходить у власність п’ятьох братів, племінників князя: Костянтина, Федора, Бориса, Юрія та Олександра. Розпочинається масштабна реконструкція, він набуває сучасних рис. По 1793 рік Кам’янець-Подільська фортеця стає стратегічним королівським містом, центром польського воєводства.

Мури Кам’янець-Подільського замку / expresstour.com.ua

Після Польщі у право власності вступила Російська Імперія, яка володіла Кам’янцем до приходу СРСР. Далі на замок чекала російсько-турецька війна 1809-1812 роки, І та II Світова війна та багато інших подій, але замок зумів встояти.

Старий замок

Старий замок – це серце твердині. Він має площу близько 1,5 гектара. Збудований у формі неправильного чотирикутника, периметр якого оточують 11 башт (або веж): Папська, Ляська (Біла), вежа Ковпак, Західна, вежа Рожанка, Лянцкоронська, Чорна вежа та інші.

Старий замок / 3849.com.ua

Новий замок

Нова фортеця з’явилася для посилення обороноздатності старого замку та його захисту. Мури зводили після консультацій із голландськими фахівцями. Стіни нового замку укріплюють два бастіони: Південний та Північний. Щоб можна було потрапити на територію Старого замку, спорудили підвісний міст. На відміну від старого замку, споруди замку нового збереглися значно гірше.

Легенда

Одна із найкрасивіших легенд про фортецю розповідає про похід турків на Кам’янець-Подільський. Турецький султан Осман II переміг Хотин і вже готувався загарбати Кам’янецький замок. Для цього взяв з собою 200 тисяч війська. Чи то неприступність замку налякала володаря, чи навпаки, заворожила, та не міг він відвести погляду від фортеці. Султан запитав у свого вірного слуги: “Хто звів такий дивовижний замок?” Слуга, вражений не менше султана, відповів: “Сам Аллах приклав сюди руку!” Осман II відповів: “Тоді самому Аллахові й завойовувати це місто!” – і, повернувши свої війська, покинув ці землі назавжди.

Цікаві факти

• За всю свою історію місто-фортеця було взяте всього двічі: 1393 року твердиню захопив литовський князь Вітовт, а 1672 року, завдяки великій численності війська, містом заволоділи турки
• Фортецю збудували до часів появи вогнепальної зброї, тому башти замку та міста були повністю кам’яними
• Кам’янець-Подільський замок був у фільмах “Той, хто пройшов крізь вогонь”, “Тарас Бульба”, “Балада про доблесного лицаря Айвенго”, “Народжені бурею”
• У фортеці проводять різноманітні фестивалі: “Остання столиця”, “Земля героїв” та “Terra Heroica”
• Щороку тут відбувається фестиваль повітряних куль

Фестиваль повітряних куль / doba.ua

Керівника польського повстання привезли до Луцька пораненим

17 жовтня 1794 року захопленого в полон російськими військами Тадеуша Костюшка (на фото) доставили на Волинь дорогою в Росію

17 жовтня 1794 року захопленого в полон російськими військами Тадеуша Костюшка (на фото) доставили на Волинь дорогою в Росію

Останні роки XVIII століття були для Польщі важкими. Після другого поділу її територія значно скоротилася. У відповідь у країні в 1794 році почалося повстання проти іноземних поневолювачів. Його очолив Тадеуш Костюшко. Спочатку повстанці мали деякі успіхи. Але внутрішні незгоди, погане озброєння і, головне, збройне втручання Росії, Пруссії та Австрії, які й поділили пізніше Польщу, зробили свою справу.

Врешті Тадеуша Костюшка доправили в Росію і запроторили у Петропавлівську фортецю у Петербурзі.

Для придушення визвольного руху в сучасну Білорусь відправили 10-тисячний корпус генерала Суворова (відомий стратег не тільки перемагав у війнах, але й повстання придушував). Вже 4 вересня росіяни взяли Кобрин (там досі діє музей Суворова — слава поневолювачам!), 8 вересня розбили повстанців під Брестом, 9 жовтня розгромили головні сили поляків під Мацейовицями. У цьому бою Тадеуш Костюшко був поранений і взятий у полон.

Суворов рапортував так: «29-го числа (за старим стилем. — Авт.) над головним повстанцем Костюшком, біля замку Мушковського, на правому березі Вісли, від корпусу генерал-поручика Ферзена та генерал-майора Денисова отримана перемога. Ворог, маючи 9 000, бився вперто 7 годин, але потерпів нищівну поразку. Сам Костюшко, важко поранений, з генералами Камінським та Сераковським і всією артилерією, були нами захоплені». Відоме й ім’я того, хто полонив польського полководця, — це корнет Харківського легкокінного полку Федір Лисенко.

«Генералу-поручику Ферзену наказав я взяти артилерію і Костюшка, і направити до Києва, змінивши у Луцьку охорону на надійне число військових», — пише Суворов в іншому рапорті. Сюди Костюшка привезли 17 жовтня. Детальнішої інформації про його перебування в нашому місті немає. Врешті Тадеуша доправили в Росію і запроторили у Петропавлівську фортецю у Петербурзі. Але вже через два роки після смерті Катерини ІІ Павло І звільнив полоненого. Щоправда, той мусив присягнути новому імператору.

Про інші цікаві факти щодо дати 17 жовтня дізнавайтеся у нашій рубриці «Доброго дня вам, люди!»

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.