Інформація про лілію лісову

Лілія лісова, лілія кучерява (Lilium martagon L.)
Належить до судинних рослин, класу покритонасінних, родини Лілійних.
Ареал лілії лісової найбільший серед видів роду. Це євроазійський континентальний вид: західна межа його ареалу проходить через Португалію, східна – вздовж нижньої та середньої течії р. Вілюй та до верхньої течіі р. Лени. В західній Європі вид займає передгірські та гірські лісові райони, а в східній Європі – вид пов’язаний з рівнинними лісами.
В Україні лілія лісова – це єдиний вид роду, що зустрічається в дикому стані. Вид поширенний в Українських Карпатах, на Закарпатті, Передкарпатті, Розточчі, Опiллі, Полiссі, в Лiсостепу.

Морфолого-біологічна характеристика
Рослина 80-150 см заввишки. Стебло зелене або буровато-плямисте, голе, короткошорохувате або в верхній частині біло опушене, при основі зі слабким стебловим корінням. Листки зібрані в 2-4 мутовки по 6-12 листків, від ланцетних до яйцевидних, іноді клиновидно звужені до основи, 8-16 см довжиною та 1,5-6 см шириною, голі. Іноді мутовки виражені нечітко („збиті”) і листки розмішені на стеблі нерівномірно. Квіти в кількості 2-20 (до 50) зібрані в верхівкові китиці. Квітки повислі, на довгих квітконіжках, чалмо подібні, 3,5-4 см в діаметрі, ясно-пурпурові, з фіолетовими плямами, ароматні, зібрані у негусту китицю. Цвіте в червні-липні. Плід – шестигранна коробочка з гострими ребрами. Розмножується насінням.

Фото Іноземцевої Дар’ї

Лілія лісова – типовий мезофіт та приурочена, головним чином до лісових районів. Вона здатна рости при значному затіненні в хвойних та мішаних лісах (але в умовах значного затінення може не переходити до стадії цвітіння), на різних ґрунтах (від тяжких глинистих до крейдяних) та на різних висотах (від низинних лук до високогір’я – 2100 м над рівнем моря).

Стан популяцій та охорона
Популяції лілії лісової нечисленні, ряд місцезнаходжень, особливо біля населених пунктів, перебуває у загрозливому стані. Основними причинами зміни чисельності є рекреаційне навантаження, зривання на букети, викопування цибулин, знищення місць зростання. Лілія лісова охороняється Червоною книгою України (1994). Також вид охороняється у Карпатському біосферному заповіднику та природному заповіднику «Розточчя», Карпатському національному природному парку, ряді заказників і пам`яток природи. Одним з важливих моментів є контроль стану популяцій, так як це дає змогу оцінити загрозу виду та вжити необхідних для його порятунку заходів.

Опис та характеристики білої лілії, посадка та догляд у відкритому грунті

У складних класифікаціях лілій не так багато класів, що легко впізнаються з першого погляду. Лілія кандидум та гібриди групи кандидум – рослини, від цвітіння яких складно відвести погляд. Це вимогливі до ґрунту та освітлення, не такі вже невразливі лілії з невеликим вибором сортів. Незважаючи на появу все більшої кількості конкурентів, кандидуми все одно не втрачають популярності і компенсують будь-які недоліки кількістю своїх квітів.

Опис та характеристики білої лілії кандидум

Білу лілію ще називають кандидум, проте це не зовсім точне визначення. Різновиди кандидум, виведені останніми роками, не обов’язково мають біле забарвлення. У цю групу входить два різновиди – біла лілія та кандидум-гібриди. Біла лілія – ​​ефектна і красива рослина, яка витягується у висоту до 120 см. Культура має плямисті стебла та ланцентну форму листя. На кожному квітконосі білої лілії утворюється до 20 бутонів, вони злегка поникають і мають лійчасту форму.

Після закінчення періоду цвітіння всі листові платини відмирають, проте на початку осені із землі з’являється новий пучок листя, який не характеризується зимостійкістю, тому у північних регіонах його обов’язково вкривають від морозів. Цибулини рослини пофарбовані у жовто-білий відтінок.

Види та сорти ацидантери з фото та назвами

Найбільшою популярністю у садівників користується вид ацидантера двоколірна, його докладний опис можна знайти вище. Ще слід знати, що серед садівників досить популярний гібрид цього виду, що називається ацидантера Тубергена: квітки у нього набагато більше, ніж у основного виду. Набагато рідше культивуються інші види ацидантери (гладіолуса):

Acidanthera aequinoctialis

Висота куща близько 1,3 м, листові багаторебристі пластини. До складу двосторонніх суцвіть входить 5 або 6 квіток білого кольору, у яких є довга трубка і малинові або пурпурні цятки. Існує припущення, що цей вид є більш високорослою тропічною формою двоколірної ацидантери.

Acidanthera candida

У природі зустрічається у тропічних районах Африки. Суцвіття білі та дуже ароматні. Пряме стебло є слаболистяним.

Також відомі такі види, як: ацидантери короткотрубчаста, капська, злакалістна, Фуркада, малоквіткова, трубчаста, рожево-біла та широкопелюсткова.

Поради тітки Тані Ацідантера

Перегляньте це відео на YouTube

Основні переваги та недоліки

Перед висаджуванням рослини на садовій ділянці знайомляться з її сильними та слабкими сторонами, щоб не допустити помилок у процесі вирощування. До переваг білого різновиду відносяться:

• Величезний вибір сортів.
• Стійкий та приємний аромат.
• Ефектний вигляд квітів.

З недоліків садівниками відзначається:

• Необхідність укриття на зиму.
• Пред’являють високі вимоги до освітлення та місця висадки.
• Потребують утеплення в регіонах з холодними зимами.

LiveInternetLiveInternet

–Рубрики

• Іграшки (918)
• . життя у баби не цукерка. (171)
• Батік (152)
• Україна (33)
• Розпис меблів (31)
• Балет (30)
• Комп (20)
• Декоративні рослини (7)
• кізомба (7)
• Віртуальні прогулянки (6)
• реггетон (1)
• Танцювати бачату чудово (24)
• Цифровий (18)
• Виставка (4)
• Ручна робота (1020)
• Один удар (67)
• точка-точка (68)
• рок (1)
• сальса (10)
• Авторські роботи (369)
• Акваріум (30)
• Аудіокниги (16)
• Бальні танці, латина (196)
• Бальні танці, стандарт (20)
• Будемо здорові (107)
• Все для дневника (159)
• В’язання (694)
• Графіка (427)
• декупаж (796)
• Діти (51)
• ЖЗЛ (37)
• Живопис (5668)
• Цікаво (390)
• Інтернет (19)
• Історія України (4)
• Як заробляти в Інтернеті (4)
• Кішки (364)
• КУЧА (2)
• Ліплення (152)
• Коні (35)
• Музика (196)
• Плетіння (17)
• Корисні поради (39)
• Поезія (80)
• Православ’я (20)
• Приємного апетиту (729)
• Малювання (311)
• Родовий маєток (372)
• Собаки (46)
• Танго (37)
• ТАНЦІ (83)
• Тільда ​​(148)
• Затишок у будинку (306)
• Фільми (50)
• Фото (379)
• Квіти (211)
• гумор (108)

Специфіка вирощування лілії

Перед висаджуванням цибулин білої лілії на садовій ділянці його потрібно правильно вибрати та підготувати. Це гарантує здоров’я рослини та її рясне цвітіння.

Сроки посадки

Кращим часом для посадки білої лілії, на думку садівників, буде період з третьої декади серпня до першої декади вересня, коли рослини перебувають у стані спокою. Цей час рекомендується для пересадження квітів на нове місце. Як тільки з землі з’явиться вічнозелене листя, чіпати рослини вже не можна.

Навіщо потрібно пересаджувати лілії на інше місце і коли краще це робити?

Вибір місця

До цього параметра кандиди висувають підвищені вимоги. У регіонах, де холодні зими, обов’язково підбирають ділянку з хорошим освітленням протягом дня. На відміну від інших різновидів лілій біла красуня дуже негативно реагує на нестачу сонячних променів і може загинути.

Грунт для вирощування декоративної рослини кращий за лужну. Важливо забезпечити культурі хороший дренаж, тому що лілія дуже чутлива до найменшого застою води. Тому деякі садівники рекомендують висаджувати кандидуми на невеликому піднесенні. Якщо на ділянці важкий глинистий ґрунт, його перед висадкою цибулин готують. Для цього додають пісок для покращення водопроникності та компост для поживності ґрунту. Також не зайвим буде зробити профілактичну обробку, використовуючи при цьому слабкий розчин марганцівки або деревну золу.

Важливо! Цей вид лілій категорично не переносить свіжого гною і будь-яких свіжих органічних підживлень.

Перед висадженням цибулин землю на вибраному місці обов’язково глибоко перекопують і видаляють коріння бур’янів.

Підготовка посадкового матеріалу

При покупці квітки звертають увагу, чи є на цибулинах піддонцеве коріння. Якщо екземпляри мляві, сухі або мають якісь пошкодження, від їхнього придбання варто відмовитися. У такому разі рослина витратить 2-3 роки тільки на вкорінення, а цвісти і швидко не розвиватиметься. Перед висаджуванням цибулини обробляють слабким марганцевим розчином, щоб запобігти виникненню грибкових захворювань.

Процесс посадки

Найважливішою умовою при висадженні лілії у квітник є правильна глибина. Від верху цибулини до рівня ґрунту має залишатися не більше 2-3 см. Між екземплярами дотримуються відстані 15 см.

Покроковий процес посадки виглядає таким чином:

1. На дно ямок насипати невелику кількість деревного золи та річкового піску.
2. Розправити коріння лілії, а саму цибулину розмістити на пагорбі з піску.
3. На 1/3 присипати спочатку піском і потім грунтом.

Важливо пам’ятати, що ґрунт після посадки білої лілії не можна утрамбовувати, його просто досипають у міру осідання. Якщо в період посадки стоїть спекотна і посушлива погода, молоді екземпляри поливають у перші 2-3 тижні для повноцінного вкорінення.

токсичність

Насіннєвий стручки і насіння – MHNT

Кішки дуже чутливі до токсичності рослин та ковтання часто зі смертельним результатом; домашні господарства та сади, які відвідують кішка наполегливо рекомендуються не тримати цю рослину або розміщуючи сухоцвіти, де кішка може зачепити їх і стати посипаним пилком, які вони потім споживають під час чищення. Підозрювальні випадки вимагають термінової ветеринарної допомоги. Швидке лікування з активованим вугіллям та/або індукованим блюванням може зменшити кількість токсину поглиненого (це чутливе до часу тому в деяких випадках ветеринари можуть порадити робити це вдома), і велика кількість рідини по IV може зменшити пошкодження нирок, щоб збільшити шанси на виживання.

Як правильно доглядати за рослиною

Догляд у відкритому ґрунті за білою лілією має свої особливості, від яких залежить довголіття та рясний колір рослини. Здебільшого перелік агротехнічних заходів входять стандартні для культури процедури.

Полив

Частого зволоження білі красуні не потребують. Проводять полив переважно в період цвітіння та нарощування квітконосів, регулярно, але намагаючись не заливати рослини. В інші періоди вегетації рослині цілком достатньо природних опадів.

Опис та характеристики лілії сорту Регале, посадка та догляд у відкритому грунтіЧитати

Вологість

У обприскуванні лілій немає потреби. Стежать уважно за вологістю ґрунту, надлишок рідини часто стає причиною гниття цибулин та поширення грибкових захворювань.

Освітлення

До сонячних променів у білої красуні особливе кохання. Якщо ділянка, де росте лілія, погано висвітлюється, чекати великих бутонів та високих квітконосів не доводиться. Тому цей момент враховують ще етапі вибору ділянки для кандидумів.

Підживлення

Відразу після висадки кандидуми не потребують внесення добрив. Підгодовувати рослини починають із третього року розвитку. Роблять це двічі за період вегетації – на самому початку росту і в момент формування бутонів, використовуючи при цьому повне мінеральне добрива або купуючи в садівничому магазині спеціальні підживлення для цибулинних рослин.

Підготовка до зими

На період холодів білу красуню необхідно утеплити, особливо якщо квіти вирощуються в регіонах із суворими зимами. У тих випадках, коли цибулини прокидаються дуже рано, їх накривають нетканим матеріалом, щоб уберегти від весняних заморозків.

Поради щодо догляду

Після висаджування лілію вступає у новий етап свого існування. У цій фазі життя вишуканому рослині потрібен правильний догляд. Для отримання квітучої клумби квітникареві доведеться докласти деяких зусиль, що включає низку заходів.

1. Зрошення не повинно бути дуже частим, тому що цей вид рослини негативно відноситься до перезволоження. Полив квітки повинен бути правильним, для цього не можна допускати попадання рідини на пелюстки та листя пірамідальної лілії. Інакше у місці скупчення вологи утворюватиметься сонячний опік.
2. Полив варто здійснювати раз на дві доби, інакше коренева система культури потребуватиме кисню та поживних речовин. Результатом неправильного зрошення стануть хвороба та загибель пірамідальної лілії.
3. Прибирання пожовклого листя та відцвілих бутонів повинно проводитися на постійній основі. Перед початком морозного періоду культуру варто захистити шляхом накриття плівкою щільної структури.
4. Підживлення даного представника флори має бути правильним. Квітка добре відгукується на добрива, оскільки вони здатні надавати сприятливий вплив на імунітет, цвітіння та розвиток лілії.
5. Грунт біля культури повинен бути в належному стані, для цього його потрібно розпушувати і прополювати.
6. Пересадку цієї рослини можна здійснювати тільки якщо квітка старша трьох років. Інакше культура нічого очікувати цвісти.

Садовій красуні підходять такі види добрив:

• з калієм;
• на основе фосфора;
• азотні;
• органічні у вигляді торфу, перегною;
• мінеральні консистенції.

Хвороби та шкідники лілії

Основними захворюваннями, які вражають білу лілію, є грибкові патології. Найчастіше при поганій погоді та неписьменному догляді зустрічається борошниста роса. Досвідчені садівники рекомендують проводити профілактику біопрепаратами та фунгіцидами двічі за сезон – на етапі активного росту та повторну у серпні, якщо стоїть волога погода. Використовують для обробки та бордоську рідину. Цибулинами білих лілій люблять поласувати гризуни. Щоб запобігти пошкодженням, розставляють пастки або висаджують поруч рослини з відлякуючим запахом.

Розмноження квітів

Дістати насіння гібридів вкрай складно, тому основними способами розведення білих лілій на садовій ділянці залишаються вегетативні. За один сезон на кожній цибулинці утворюється кілька діток. У момент пересадки їх відокремлюють від материнської рослини та розсаджують на окремих грядках.

Розмножувати кандидум можна і лусочками. Вибирають найбільші і відправляють їх у целофановий пакет з живильним ґрунтосумішенням. Коли з’являться коріння, висаджують їх у відкритий ґрунт і спочатку організують накриття, не забуваючи періодично знімати його для провітрювання та поливу.

Використання кандидум-гібридів у дизайні саду

Великі та ефектні, кандидуми – одні з найпривабливіших лілій. Це ідеальний вибір для шанувальників таких рослин та садів із білою палітрою, регулярних проектів, парадних композицій. У групі такі лілії вирощують рідко, та й то поряд висаджують лише кілька рослин.

«Розкидаючи» кандидуми по квітнику — хаотично або суворо — можна досягти особливо святкового ефекту.

Лілії кандидум – ароматні, рясно кольорові, ошатні – чудово виглядають на класичних клумбах і в міксбордерах, в ансамблях з безперервним цвітінням, у вузьких змішаних бордюрах, як «ширяча» середня лінія у двосторонніх робітках. Вони дозволяють реалізувати романтичні ансамблі, можуть поодинці створити ілюзію рясного цвітіння, незамінні для акцентів, що підсвічують і розбавляють.

Використовуючи лілію кандидум, варто підбирати їй контрастних партнерів. Квітки сяють на тлі темного листя, яскравого забарвлення та інших за формою суцвіть. Вони чудові в компанії флоксів і рудбеків, деревію, лаванди, троянд, дельфініумів та інших класичних садових багаторічників.