Про судового пристава

Автор Наталя Вареник Член Національної спілки письменників України, лауреат літературної премії імені Сосюри, власкор DT.UA.

За останній рік виконавча служба України забезпечувала лише 50% судових рішень, тоді як у країнах Європи цей показник досягає 80%.

За останній рік виконавча служба України забезпечувала лише 50% судових рішень, тоді як у країнах Європи цей показник досягає 80%. Про необхідність змін у сфері державної виконавчої служби чимало говорив екс-міністр юстиції Роман Зварич. «Якщо оцінювати роботу нашої виконавчої служби за п’ятибальною системою, то я б вагався, чи ставити навіть двійку» — заявив екс-міністр.

Проблеми української виконавчої служби на місцях чимало фахівців пояснюють її фактичним підпорядкуванням місцевій владі. Мін’юст домовився про допомогу в реформуванні виконавчої служби з країнами Європейського Союзу, а також Польщею та Фінляндією. До речі, існує постанова Європейського суду про те, що виконавче провадження є продовженням судового процесу.

В Україні дії суду та виконавчої служби однакові (одне є продовженням іншого), але судді та виконавці поставлені в нерівні умови. Що стосується суддів, то їм надано певні пільги й певну владу, яких державні виконавці не мають. Щоб підняти їхній статус, і потрібна реформа, перший крок до якої вже зроблено.

Наочним прикладом такого нерівного наділення владою суддів і виконавців стали судові рішення про стягнення боргів за комунальні послуги, які зібралися у виконавчих службах українських міст, у тому числі й у Білій Церкві.

Прокоментувати події я попросила начальника державної виконавчої служби Білої Церкви Олександра Леонова:

— У Законі України про виконавче провадження сказано, що виконавчі дії проводяться державними виконавцями в робочі дні з 6 до 22 години, тож закон ми не порушуємо. Що стосується проблеми з телефонним зв’язком, яка створила певні незручності для наших співробітників, то вона пояснюється двома причинами. Перша — економічні труднощі, що не обминули й нашу службу. Виконавчі служби на місцях централізовано фінансуються через Департамент виконавчої служби України при Міністерстві юстиції. І хоча наша міська служба справно заробляє гроші (є виконавчий збір), ми цими коштами скористатися не маємо права — усе проходить через центральний виконавчий орган.

Сьогодні наша служба перебуває в стані реформування, стара практично ліквідується, нова — організується. Рахунки в банку змінилися, що викликало перебої з оплатою телефонних послуг. Міністерство юстиції створило нову структуру — Державну виконавчу службу, що безпосередньо підпорядковується Департаменту при Міністерстві юстиції (до цього між міністерством і службами на місцях була ще одна структура — Управління юстиції, тепер ми від неї відійшли).

На початку 2005 року в нашій службі судових рішень про стягнення боргів за комунальними платежами було значно більше, зараз їх залишилося в межах тисячі. На жаль, наші виконавці досі наділені недостатніми повноваженнями. Виконавець не може ввійти в житло людини, щоб описати її майно. У Законі України про виконавче провадження сказано, що він має право ввійти в помешкання, але цьому перешкоджає така колізія: якщо боржник знайомий із Конституцією України, він знає, що там сказано зовсім інше — ніхто не має права входити в житло без рішення суду. А рішення судів видано тільки на стягнення боргів без вторгнення в помешкання. Наші виконавці намагаються ввійти в квартири з допомогою різних хитрощів і викрутів, що, безумовно, ненормально. Невідповідність між Законом України про виконавче провадження та Конституцією України слід усунути.

Про необхідність відновлення законодавчої бази в цій сфері говорять багато людей, але поки не існує навіть проекту змін. Виконавці на місцях намагаються вирішити проблему стягнення боргів іншими способами, хоча рухоме майно зазвичай описується в першу чергу. На багатьох незаконослухняних громадян впливає метод «морального впливу»: якщо боржник не впускає до себе в квартиру, його попереджають про підготовку арешту нерухомості (таке майно зазвичай зареєстровано в БТІ або ДАІ) чи арешт банківського рахунку. Після цього відносно невелика заборгованість зазвичай погашається.

Не перевіряється майновий стан боржника лише в тому разі, якщо сума боргу не перевищує дві мінімальні зарплати.

Крупним боржникам дійсно загрожує арешт нерухомості з подальшою її реалізацією, а що стосується дрібних боржників, то тут знову втручається колізія: у Законі України про виконавче провадження не написано — має чи не має права виконавець продавати «велике» майно за «маленький» борг? У тому ж законі сказано, що виконавець не може арештовувати майно, вартість якого більша від боргу. Крім того, до арешту виконавець не може дізнатися істинну вартість нерухомості. Все це сприяє безкарності несумлінних боржників.

У Литві два роки тому провели реформу в системі виконавчих рішень. Як і в більшості європейських країн, тепер тут замість державних чиновників працюють приватні пристави. І багато литовців скаржаться на високу плату приставу, яка, наприклад, у багато разів перевищує штраф за проїзд у громадському транспорті. Міністерство юстиції регулярно перевіряє роботу приставів, і вже було порушено кілька дисциплінарних справ за порушеннями. Поява приватних приставів у Литві викликана низьким рівнем ефективності роботи державних чиновників: до реформи виконували тільки одне з 20 судових рішень за штрафами.

Нині у європейській правовій практиці дедалі активніше застосовують досудовий розгляд спорів. У Литві пішли цим шляхом: створюються і працюють досудові органи вирішення правових спорів — адміністративні комісії, комісія з податкових спорів, Національна рада із захисту прав споживачів. Досудове вирішення проблеми з допомогою посередника, третьої особи (у даному разі комісії з вирішення спорів) є менш болісним для обох сторін. Поки що досудові рішення в Литві — факультативні, тобто необов’язкові. Але вже намітилася тенденція до зменшення кількості виконавчих справ у приставів, а висока плата за їхні послуги підвищує зацікавленість людини в погашенні свого боргу.

Литовську систему виконавчої служби не можна назвати ідеальною, там уже кілька разів змінювалася інструкція з виконання службових рішень, а за деякими позиціями зменшувалися тарифи послуг приставів. Як і в Україні, у Литві особливо болючою є проблема погашення заборгованості для малозабезпечених осіб. У наших західних сусідів усе відбувається таким чином: якщо людина нездатна заплатити державі, усі витрати здійснюються зі спеціальної бюджетної програми. За діючим в Литві законом, не можна стягувати із соціальної допомоги, а також існує перелік найнеобхіднішого майна, на яке не може бути накладений арешт за борги.

У кожній країні є свої особливості роботи судових приставів. Повсюдно вони несуть велику відповідальність за свої дії. Але при цьому реально заробляють гроші, продають майно, одержують за це матеріальну винагороду.

У США виконанням судових рішень займаються державні службовці служби маршалів. Це одна з найстаріших федеральних державних посад, представники якої мають великі повноваження. Наприклад, для гарантування безпеки свідків маршали можуть видавати їм нові документи і сприяти в проведенні пластичних операцій зі зміни зовнішності свідків, вони займаються транспортуванням ядерних боєприпасів, беруть участь в операціях Інтерполу.

У європейських країнах працюють приватні судові пристави. Для здійснення подібної діяльності необхідно одержати ліцензію. Приватний пристав самостійно вирішує всі проблеми, які виникають при виконанні судових рішень, розплачується з ним клієнт.

Французький пристав має право домовлятися зі сторонами і навіть давати рекомендації щодо виконання судових рішень.

У Великобританії вже кілька років використовують змішаний принцип. Судові пристави перебувають на державній службі. У разі потреби залучають приватних. Правила арешту та продажу майна боржників тут не змінювали з 1604 року. У разі потреби виконавець може без дотримання особливих формальностей запросити допомогу в поліції, пожежних і навіть армії.

У Фінляндії основні положення про виконання судових рішень не змінювали з 1895 року. На 5 мільйонів населення тут діють 100 приставів і близько тисячі помічників судових виконавців. На думку експертів, якщо порівнювати різні виконавчі системи європейських країн, то фінська — найбільш прогресивна і доцільна.

У Росії армія судових приставів значно чисельніша, ніж, наприклад, у Франції (там їх усього три тисячі). Росіяни мріють довести чисельний склад служби до ста тисяч судових приставів. Неспівмірність кордонів і наявність серйозної кримінальної обстановки унеможливлює для Росії наявність маленької виконавчої служби, як, наприклад, у країнах Євросоюзу.

Є одна особливість, яка донедавна ріднила українську та російську виконавчі служби — в обох країнах державними виконавцями (або судовими приставами) є жінки. У більшості ж країн ці обов’язки виконують чоловіки.

Коли 1997 року в Росії почалося реформування виконавчої служби, інституція виконання судових рішень була, так би мовити, в загоні. Основну масу судових виконавців складали жінки літнього віку. Поряд із рознесенням повісток вони виконували дрібні рішення судів. Приблизно в той же час у Росії сягнув свого піку переділ власності. З’явилися різні форми приватної власності, підприємництва, які певною мірою супроводжувалися потворними явищами. Треба було вирішувати, хто домінуватиме в сфері виконання рішень судів — «круті» хлопці (чимало з них були раніше судимі й водночас уже спеціалізувалися на вибиванні боргів, природно, із застосуванням фізичної сили) чи жінки похилого віку, котрі поряд із рознесенням повісток, виконували рішення про стягнення аліментів і незначних сум.

Сьогодні судові пристави обтяжені безліччю проблем і невідповідностей у законодавчій базі. Адже окрім виконання судових рішень про заборгованість за комунальні платежі, їм доводиться виконувати силу-силенну інших рішень, від яких залежить благополуччя і навіть доля людей — це стягнення аліментів, поновлення на роботі, вселення і виселення, знесення незаконних споруд.

Хочеться задуматися і над реформою виконавчої служби: якщо посада державного виконавця буде передана приватним підприємцям (тим самим «крутим» хлопцям), чи не станемо всі ми об’єктом «вибивання» потрібних рішень усіма дозволеними й недозволеними способами? Чи не краще зробити законодавчу базу більш досконалою? Адже до європейського рівня культури взаємин нам ще ох як далеко!

Рада головних судових приставів СНД може бути створена в четвер у Москві на засіданні головних судових приставів країн — членів Співдружності. Засідання присвячене питанням удосконалення міжнародного співробітництва у сфері виконавчого провадження.

Як повідомив журналістам директор Федеральної служби судових приставів РФ — головний судовий пристав М.Винниченко, за результатами цього засідання планується створити раду головних судових приставів СНД, а також прийняти меморандум про співробітництво. «Правосуддя на папері, тобто лише в судовому рішенні, не може задовольнити потерпілу сторону і суспільство загалом, —зазначив М.Винниченко. — В умовах активних світових процесів глобалізації різних сторін громадського життя розробка загальних підходів у формуванні нормативної бази і практики виконання судових рішень може стати значним досягненням у справі співробітництва держав — учасниць СНД». За словами головного судового пристава РФ, «належне виконання судових рішень у розумні терміни є суттєвим елементом для ефективного функціонування будь-якої судової системи і системи державної влади в цілому».

М.Винниченко підкреслив при цьому, що в кожній державі СНД існує своє виконавче провадження, по-різному називаються органи примусового виконання судових актів. «Безумовно, право будь-якої держави відображає сформовані традиції, у тому числі правові, а також особливості економічно-політичного життя суспільства на певному етапі розвитку цієї держави, тому і виконавче провадження кожної держави цілком самобутнє», — сказав головний судовий пристав.

Водночас виконавче провадження країн СНД має чимало спільного. «Спільними в процедурі виконавчого провадження є міри покарання, пріоритетність одних заходів над іншими, а також ряд основних принципів виконавчого провадження. Насамперед, сторони у виконавчому провадженні мають рівні права і рівні обов’язки», — зазначив М.Винниченко.

У засіданні головних судових приставів беруть участь керівники відповідних служб восьми держав СНД — Росії, Білорусі, Азербайджану, Киргизії, Казахстану, Молдови, Узбекистану і Вірменії.

Судові пристави чим займаються? Хто такі судові пристави?

Багато людей знають, чим займаються судові пристави. Не потрібно мати спеціалізоване юридичну освіту, щоб це розуміти. Однак деяким громадянам, які стикаються з судовим виробництвом або не виконують розпорядження суду, доводиться знайомитися з ними вперше. Давайте ж розберемося, чим займаються судові пристави, яка їх роль?

Завдання

Судові пристави приступають до роботи у тому випадку, якщо громадянин відмовляється виконувати розпорядження суду або ухиляється від виконання своїх обов’язків у добровільному порядку. Враховуючи той факт, що судовий припис має бути виконано в обов’язковому порядку, приставів наділяють широкими повноваженнями. Вони різними способами можуть впливати на боржника для того, щоб той виконав судове розпорядження або припис.

Суть роботи

Отже, тепер відомо, чим займаються судові пристави. Найчастіше їм доводиться працювати з боржниками по платежах, аліментів, податків, штрафів, кредитами і т. д. Позовів проти них останнім часом стало набагато більше.

Після визнання судом зобов’язань по виплаті заборгованостей законними, а вимоги позивача об’єктивними, рішення надсилається службі судових приставів. Саме вона приймає всі заходи для виконання судового рішення в короткі терміни. Боржник при цьому може добровільно погасити зобов’язання у встановлений службою строк.

Дізнатися про наявність заборгованості можна через спеціальний сервіс, який розміщується на офіційному сайті служби. Там же можна сплатити заборгованість, що значно спрощує процес стягнення боргу і роботу приставів.

Судові прістави- заборгованість, управління, виконавець

Коли виникає проблема з оплатою простроченої заборгованості, ми проводимо листування з банками. Дуже багато банків в досудовому порядку йдуть назустріч позичальникові. Банки готові піти назустріч, відкласти черговий платіж, запропонувати розстрочку, тому що банкам вигідно отримати свої гроші так чи інакше.

Однак, якщо справа не вдалося врегулювати в досудовому порядку, банк звертається до суду, а суд, в свою чергу, передає виконання судового рішення про стягнення з вас заборгованості в службу судових приставів.
У двох словах слід розповісти, хто такі судові пристави, чого від них можна очікувати і чи варто їх боятися.

Боюся судових приставів

Треба сказати, що дуже багато людей бояться як служби судових приставів, так і самих судових приставів. Не володіючи чітким уявленням про те, з ким вони мають справу, часто люди нервують, впадають в паніку, бояться, що судові пристави все понесуть.
Особливо цим відрізняються представники старшого покоління. Адже відомо, що люди похилого віку дуже довірливі, особливо по відношенню до посадових осіб, яким вони просто сліпо вірять і сліпо готові виконувати все, що написано в паперах посадових осіб. Хоча, як це буде видно з подальшого оповідання, служба судових приставів з успіхом користується юридичною неграмотністю населення, а часто судові пристави і самі не цілком грамотні юридично і допускають високий відсоток зловживань в області своєї професійної діяльності.
Люди бояться, що судові пристави нібито прийдуть до них додому, все майно опишуть і винесуть, прямо без суду і слідства, і навіть улюблену собаку віднесуть в невідомому напрямку.
Боятися цього не потрібно. Всі людські страхи походять від незнання, а страх судових приставів, відповідно – від незнання того, хто такі судові пристави, від нерозуміння того, як функціонує служба судових приставів.

Врятуватися від судових приставів

Необхідно розуміти, що опанувавши потрібними знаннями про те, хто такі судові пристави, який механізм їх роботи, які їхні обов’язки і права, з судовими приставами дійсно можна мати справу, з ними можна успішно працювати, не боячись раптових вторгнень, не побоюючись, що судові пристави опишуть майно.

Є ряд ефективних заходів щодо захисту майна від судових приставів, існує багато різних способів захистити свої кошти від судових приставів. Головне – отримати необхідні знання, не боятися і підійти до питання роботи зі службою судових приставів грамотно.

Хто такі судові пристави

Судові пристави – це посадові особи. Іншими словами, судові пристави – це такі державні службовці, і вони знаходяться, відповідно, на службі у народу.
Дуже багато людей чомусь бояться судових приставів більше, ніж колекторів. Це абсолютно безпідставно. Судові пристави і колектори – це зовсім різні речі.
Колектори – це з розряду «бандитських» розмов і поведінки. Неприязнь до них диктується їх манерою роботи, яку часто приймають за особисті якості колекторів, хоча вже не раз говорилося про те, що агресивна «вибивання» заборгованості до особистих якостей колектора не має ніякого відношення, для них це просто бізнес. Як то кажуть, нічого особистого.
Судові пристави, в свою чергу – це такі посадові особи, невеликі чиновники, тому для того, щоб зрозуміти, як працюють судові пристави, треба уявити собі типового чиновника, конторського працівника, який тоне в потоці паперів.
«Ми паперові різні люди, ми і були, і є, ми і будемо» – це пісня про них, про те, які вони, судові пристави.

Служба судових приставів

У судових приставів є безліч паперів, купа паперів. Якщо хто-небудь коли-небудь був на зустрічі в службі судових приставів, то міг бачити, як у судових приставів багато папок з різними справами. У службі судових приставів просто величезні купи паперів, у них все столи завалені папками зі справами, ці папки у них стоять уздовж стін.
За нормативами «зверху», які покладені судовим приставам, судові пристави повинні відпрацьовувати близько двадцяти п’яти справ на місяць. А за фактом на одного судового пристава цих справ доводиться більше ста. І звичайно, для такої великої роботи у судового пристава не така велика заробітна плата.
Особливості роботи судових приставів
Багато, однак, люди йдуть працювати судовими приставами просто тому, що служба судових приставів – хороша годівниця. Незважаючи на низькі зарплати, на що з областю діяльності судових приставів корупції можна дуже непогано себе почувати.
Ні для кого не секрет, що посаду судового пристава розкриває величезну кількість можливостей для зловживання своїм службовим становищем, і, зрозуміло, судові пристави цим активно користуються. До того ж до офіційної зарплати в дванадцять, тринадцять, п’ятнадцять тисяч рублів судові пристави можуть отримувати дуже непогані доходи.
Ну і, звичайно, сама престижність посади судового пристава теж грає важливу роль. Коли мова заходить про судових приставів, люди розуміють, що вони не можуть щось не виконати, і сліпо виконують.
В основному через нерозуміння цих механізмів роботи люди бояться мати справу з судовими приставами, тому що люди бояться перед представниками закону. Це в корені невірна лінія поведінки при роботі з судовими приставами.

Взаємодія з судовими приставами

Схожі статті