Афганістан: наступ Талібану – це загроза всьому світу

Генерал Самі Садат командує групою урядових військ у південній провінції Гільменд, в столиці якої, місті Лашкаргах, зараз йдуть запеклі бої.

Талібам вдалося захопити декілька районів у центрі Лашкаргаха, однак генерал Садат висловив впевненість, що все місто їм взяти не вдасться.

На його думку, сил талібів недостатньо, щоб утримати захоплену місцевість, але вони постійно поповнюють сили за рахунок бойовиків з інших ісламістських угруповань.

Садат вважає, що їхні успіхи становлять загрозу за межами Афганістану: “Це зміцнить надії на мобілізацію у невеликих екстремістських угруповань в містах Європи та Америки і чинитиме руйнівний вплив на глобальну безпеку”.

Автор фото, Getty Images

Урядова армія веде бої з талібами в трьох ключових містах країни

На початку травня бойовики розгорнули масований наступ на урядові війська і захопили приблизно половину, а за словами самих талібів, до 80% території країни. Їхня мета – знову перетворити Афганістан на ісламський емірат, яким він був в 1996-2001 роках.

Хто винуватий?

Наступ в провінції Гільменд – це частина масштабної операції талібів по всьому Афганістану.

Виведення американських військ з Афганістану помітно полегшило завдання талібам, а афганський президент Ашраф Гані поклав провину за погіршення військової ситуації в його країні на США.

“Причина нинішнього стану в тому, що рішення [про виведення американських військ] було різким і раптовим”, – заявив він у понеділок в афганському парламенті, додавши, що попереджав Вашингтон про наслідки.

Гані заявив, що очолюваному ним уряду буде потрібно пів року, щоб взяти ситуацію під контроль.

Бої тривають у кількох районах Герата

Провінція Гільменд є особливо важливою. Там перебувають великі макові поля, які постачають левову частку афганського опіуму. Американці та британці роками прагнули їх знищити, а таліби – захопити і перетворити на джерело доходу.

Бої за Лашкаргах

Генерал Самі Садат, командувач урядовими військами в Гільменді, закликав мешканців Лашкаргаха якомога швидше залишити місто. У своєму зверненні він заявив, що армія не залишить в живих жодного таліба.

Мешканці Лашкаргаха живуть у постійному страху через обстріли з боку талібів, бомбардування афганської авіації та американські повітряні удари.

“Нас ані “Талібан” не жаліє, ані урядові війська, які не припиняють бомбардування. На дорогах лежать трупи. Ми не знаємо, хто це – таліби або мирні жителі”, – розповів BBC один з місцевих афганців.

Інший житель міста повідомив: “Я не знаю, куди бігти, бої йдуть на кожному кроці”.

Втрата Лашкаргаха може стати важкою військовою і моральною поразкою для уряду, який досі всіляко применшував значення успіху талібів в сільській місцевості і обіцяв за будь-яку ціну утримати під своїм контролем великі міста.

Якщо Лашкаргах впаде, він стане першою столицею провінції, завойованою талібами з 2016 року.

Ключові міста

Таліби продовжують спроби захопити Кандагар, друге за розміром місто Афганістану. У неділю по аеропорту міста завдали ракетних ударів.

Аеропорт Кандагара грає ключову роль в постачанні та повітряній підтримці урядових військ на всьому півдні країни.

“Загроза цим трьом провінціям є високою, але ми твердо маємо намір відбити атаки”, – заявив у неділю представник афганської армії Омар Шінварі. Він визнав, що ситуація є надзвичайною.

Захоплення Кандагара дасть бойовикам практично повний контроль над усім півднем країни.

У третьому обложеному місті, Гераті, на заході країни, урядові війська ведуть запеклі бої з талібами після нападу на комплекс ООН у п’ятницю. Силам безпеки вдалося знову зайняти деякі райони міста.

“Якщо афганські міста впадуть, рішення про виведення військ запам’ятають як одну з найбільших помилок зовнішньої політики США”, – заявив AFP експерт з питань Афганістану Нішан Мотвані, який живе в Австралії.

“Вашингтон покинув саме проамериканський уряд у регіоні напризволяще та на радикальних ісламістів, які не залишать каменя на камені від усього, чого вдалося досягти в Афганістані за два десятиліття”, – додав він.

Цивільні

В останні дні американські військові, які залишилися в Афганістані, посилили удари з повітря по позиціях талібів. Але це передбачувано привело до втрат серед цивільних осіб. Організація Об’єднаних Націй заявила, що від стрілянини і повітряних ударів в першу чергу страждають мирні жителі.

“Наземний наступ Талібану і авіаудари ANA [афганської національної армії] завдають найбільшої шкоди”, – йдеться у дописі Місії Організації Об’єднаних Націй зі сприяння Афганістану у Twitter.

За даними ООН, за останні три дні в Лашкаргасі загинули щонайменше 10 мирних жителів і 85 отримали поранення.

У Кандагарі чимало мешканців мусили залишити свої домівки

Відтоді як іноземні військові почали останній етап виведення військ на початку травня, талібам вдалося отримати контроль над значною частиною сільських районів Афганістану, проте у великих містах їм чинять запеклий опір.

Військові злочини

Вашингтон і Лондон звинувачують талібів у військових злочинах, зокрема, в місті Спін-Болдак, яке повстанці захопили минулого місяця на кордоні з Пакистаном.

Незалежна комісія з прав людини Афганістану раніше заявила, що бойовики влаштували там вбивства з помсти, внаслідок чого загинули щонайменше 40 людей.

“Таліби шукали і переслідували колишніх і нинішніх урядовців, вбивали людей, які не брали участі у бойових діях в конфлікті”, – йдеться в заяві комісії.

Тим часом бойові дії по всій країні змусили безліч людей покинути свої будинки. За підрахунками гуманітарної організації “Врятуємо дітей” ( “Save the Children”), серед біженців приблизно 80 000 дітей. Багато шкіл і медичних установ пошкоджені або зруйновані.

Москва, Ташкент і Душанбе готуються до найгіршого

У понеділок в районі міста Термез на узбецько-афганському кордоні почалися російсько-узбецькі військові навчання за участю 1500 військовослужбовців, які триватимуть п’ять днів.

Через Термез у 1979-1989 роках йшли основні поставки для радянського “обмеженого контингенту” в Афганістані.

5-10 серпня на території Таджикистану пройдуть ще більші російсько-узбецько-таджицькі вчення, в яких візьмуть участь 2500 солдатів і офіцерів, зокрема, 1800 російських.

Міноборони РФ повідомило, що кількість російських учасників в останній момент збільшили з 1000 до 1800, а кількість одиниць бойової техніки до 420 – вдвічі більше запланованої спочатку цифри.

За оцінками спостерігачів, це показує, наскільки серйозно Росія та країни Центральної Азії ставляться до небезпеки експорту радикального ісламізму у випадку перемоги талібів в Афганістані.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Чому “Талібан” так швидко захопив Афганістан. Коротке пояснення перебігу війни

Ініціатива явно на боці “Талібану”, тоді як афганський уряд відчайдушно намагався утриматися при владі.

Як випливало з доповіді розвідки США, яка потрапила у медіа минулого тижня, наступ на столицю Афганістану Кабул було питанням кількох тижнів. А сталося ще швидше.

Чому це відбувається так швидко?

Сполучені Штати та їхні союзники по НАТО включно з Британією більшу частину минулих 20 років тренували афганські урядові сили безпеки та оснащували їх усім необхідним.

Безліч американських і британських генералів заявляли, що армія Афганістану нарешті сильна і потужна. Сьогодні ці заяви виглядають порожніми.

Сили уряду і “Талібану“

Попри багаторічну підтримку США, афганська урядова армія має серйозні проблеми з дезертирами і корупцією

Теоретично в афганського уряду зараз мала би бути перевага завдяки силам, які є у його розпорядженні.

На папері національні сили безпеки нараховують понад 300 тис. бійців. Сюди входять армія, поліція та військово-повітряні сили.

Але в реальності у країни завжди були проблеми з необхідною кількістю військових і поліцейських.

Афганська армія та поліція мають непросту історію, наповнену численними втратами, дезертирством і корупцією. Деякі командири, наприклад, вимагали платню для солдатів, яких просто не існує – так званих “солдатів-привидів”.

Спеціальний головний інспектор США з питань відновлення Афганістану у своєму останньому звіті для американського конгресу висловлював “серйозне занепокоєння через руйнівний вплив корупції… та сумнівну точність даних про реальний стан сил”.

Джек Вотлінг з британського Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) каже, що сама афганська армія ніколи не знала, скільки точно військовослужбовців вона нараховує.

До цього, за його словами, можна додати ще й проблеми з оснащенням та моральним духом.

Солдатів часто відправляли служити в регіони, де в них не було сімейних чи племінних зв’язків. Це одна з причин, чому частина афганських військових так швидко залишала без бою свої позиції.

Силу “Талібану” оцінити ще важче.

Антитерористичний центр США у Вест-Пойнті оцінює ядро талібів у 60 тис. бійців. Разом з іншими угрупованнями та прихильниками “Талібану” ця цифра може зрости до 200 тис.

Але доктор Майк Мартін, колишній британський офіцер, який знає мову пушту та досліджує історію конфлікту в афганській провінції Гільменд у своїй книзі An Intimate War, застерігає від того, щоб сприймати “Талібан” як моноліт.

За його словами, “це скоріше коаліція незалежних власників “франшизи”, які пов’язані одне з одним, найімовірніше, лише тимчасово”.

Майк Мартін додає, що і уряд Афганістану так само розколотий на регіональні фракції.

В афганській історії не раз траплялося, що родини, племена та навіть чиновники переходили на інший бік. Часто вони робили це, щоб вижити.

Доступ до зброї

З точки зору грошей та озброєння афганський уряд, знову ж таки, повинен би мати перевагу.

Він отримував мільярди доларів на зарплати солдатів та їхнє оснащення – переважно від США. У звіті згаданого головного інспектора вказано, що загалом на сферу безпеки Афганістану витратили понад 88 млрд доларів.

Автори звіту зловісно додали: “Відповіддю на питання про те, наскільки ефективно розпорядилися цими коштами, стануть результати бойових дій безпосередньо на місцях”.

Повітряні сили Афганістану мають забезпечити критичну перевагу на полі бою.

Але вони постійно боролися за те, щоб утримувати свої 211 літальних апаратів та екіпажі для них (останнє стало серйозною проблемою, коли таліби почали спеціально полювати на пілотів).

Тож є питання, чи зможуть ці сили виконувати завдання, які їм ставлять командири на землі.

Саме тому в небі над такими містами, як Лашкаргах, під час наступу “Талібану” довелося залучати Повітряні сили США. Зараз незрозуміло, як довго Сполучені Штати будуть допомагати літаками.

“Талібан” отримує багато коштів від торгівлі наркотикам, але є в нього і підтримка з-за меж Афганістану – переважно від Пакистану.

А зараз таліби ще й захопили трофейну зброю та обладнання в урядових сил безпеки (зокрема й те, що свого часу постачали Сполучені Штати): військові машини “Хамві”, прилади нічного бачення, кулемети, міномети та артилерію.

Це при тому, що Афганістан вже був перенасичений зброєю після радянського вторгнення.

Та й “Талібан” продемонстрував, як навіть найбільш грубі методи можуть перемагати більш технологічну силу.

Згадати хоча б про втрати американських і британських сил від СВП – саморобних вибухових пристроїв.

Знання і розуміння місцевості – ще одна перевага талібів.

Фокус на північ і захід

Автор фото, Reuters

В Афганістані вже багато біженців через наступ талібів

Попри роздрібленість “Талібану” все одно можна побачити чіткий план його просування.

Бен Баррі, у минулому командир бригади у британській армії, а зараз науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень, визнає, що досягнення талібів можуть бути досить меркантильними.

Але додає: “Якби ви писали план кампанії, вам було б важко придумати щось краще за це”.

Він радить сфокусуватися на протидії “Талібану” на півночі та заході, а не на півдні, де вони мають свої традиційні фортеці, а центри регіонів один за одним переходять до їхніх рук.

Таліби також захопили ключові пункти перетину кордонів та блокпости, позбавивши уряд такої потрібної готівки від митних надходжень.

Ще “Талібан” перейшов до активної тактики цілеспрямованих убивств ключових посадовців, активістів за права людини та журналістів. Повільно, але впевнено знищуючи ті невеликі досягнення, яких країна досягла за 20 років.

Стратегію афганського уряду зрозуміти складніше.

Обіцянки відбити території, які захопив “Талібан”, дедалі більше виглядають порожніми.

На думку Бена Баррі, виглядає так, що уряд робить ставку на утримання великих міст.

Спеціальних сил в уряду не так і багато – близько 10 тис. бійців. І їх уже розділили на групи.

“Талібан”, як видається, виграє і у сферах пропаганди та інформаційної боротьби.

Бен Баррі каже, що ініціатива на полі бою підіймає їхній бойовий дух та дає відчуття єдності.

Уряд натомість відстає – там йдуть сварки та звільнення генералів.

Чим все завершиться?

Поза сумнівами, ситуація виглядає не найкращим чином для афганського уряду.

Але Джек Вотлінг з RUSI каже, що поки позиції військових погіршуються, “ситуацію ще можуть врятувати політики”.

Якщо уряд зможе схилити на свій бік лідерів племен, то це дасть йому шанс, каже експерт.

Про це ж говорить і Майк Мартін, який звертає увагу на дії колишнього військового діяча Абдула-Рашида Дустума. Він вже укладає угоди.

Літній період боїв невдовзі завершиться – афганська зима ускладнить маневри сухопутних армій.

Не виключено, що до кінця року в країні буде зберігатися патова ситуація, а уряд чіплятиметься за кілька міст.

Ситуація може навіть докорінно змінитися, якщо “Талібан” розколеться.

Але зараз виглядає так, що всі зусилля США і НАТО принести мир і стабільність Афганістану були такими ж марними, як і військова спроба Радянського Союзу перед цим.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!