Позакласне читання. І. С. Тургенєв. «Ася» (10 клас. Зарубіжна література)

Найцікавішими були розповіді Тургенєва про його власну роботу, про те, як він пише. Те, що мені довелося чути від нього, не поступалося за значенням і чудовим результатам його творчості, ні складній меті, яку вона переслідувала, — показати життя таким, яким воно є. Основою твору слугувала не фабула* — про неї він думав в останню чергу,- а зображення характерів. Спочатку перед ним поставав персонаж або група персонажів — особистостей, яких йому хотілося побачити в дії, оскільки він вважав, що дії цих осіб будуть своєрідні та цікаві. Вони виникали в його уяві рельєфними, сповненими життям, і йому кортіло якомога глибше осягнути і показати притаманні їм властивості. Передусім необхідно було усвідомити, що ж зрештою йому про них відомо; з цією метою він писав свого роду біографію кожного персонажа, занотовуючи туди все, що вони робили і що з ними відбувалося до того моменту, з якого починалася власне оповідь. Він, як кажуть французи, заводив на них dossier**, приблизно таке саме, як заводять в поліції на знаменитих злочинців.

Фабула — розповідь про події, зображені у творі.

Dossier (франц.) — досьє, зібрання відомостей і документів, що стосуються певної людини або справи.

Зібравши весь матеріал, він міг братися за власне розповідь, іншими словами, він ставив собі питання: що вони у мене робитимуть? У Тургенєва герої завжди роблять саме те, що найбільш повно виявляє їхню натуру…

Сюжет у звичайному розумінні слова — вигаданий ланцюг подій, який має… «вражати і захоплювати»,— майже відсутній. Усе зводиться до стосунків невеликої групи осіб — стосунків, які формуються не як результат заздалегідь обдуманого плану, а як неминучий наслідок характерів цих персонажів. (Г. Джеймс)

— «Я писав її [«Асю»] дуже гаряче, мало не зі сльозами.» — зізнавався І. С. Тургенєв у листі до Л. М. Толстого. Повість «Ася» — це своєрідна елегія в прозі про перше кохання. «Перше кохання — та сама революція: одноманітно-правильний лад життя було розбито та зруйновано в одну мить, молодість стоїть на барикаді, високо майорить її яскравий прапор, і що б там попереду не чекало — смерть або нове життя,— всьому вона шле свій захоплений привіт»,— написав Тургенєв 1871 р. Щось подібне сталося і з героями тургенєвської повісті — Асею і паном Н. Н. Але робота над повістю допомогла письменникові усвідомити і деякі важливі особливості суспільно-історичної ситуації середини XIX ст. Однією з головних прикмет часу є для Тургенєва процес внутрішнього звільнення особистості. людина, переконується він, шукає для себе нової опори і знаходить її в природі, відкриваючи можливість пережити в єднанні з нею гармонійний стан духу. Вона обертається романтично пристрасною любов’ю, пошуками моральної опори в житті.
Йдеться не про одну конкретну долю, а про етичні основи всього дворянського стану. Потрібно вчитися у Тургенєва бачити добре, гарне, красиве, як бачить його він сам і не проходить повз.
На сторінках цієї повісті з’явилася героїня, яку потім назвуть «тургенєвською дівчиною». Яка ж вона? Це дівчина дивна і мила, з легким сміхом або заплаканими очима, дівчина, яка може подарувати щастя. Вона чудова, її душа неповторно багата. це поетичний образ істинно російської дівчини.

1. Коментоване читання І-ІІ розділів повісті
2. Творча робота «Складання «досьє» головних героїв повісті»

1) Зразок «досьє» на пана Н. Н. (можливий запис цитатами)

• Ім’я — пан Н. Н.
• Вік — 25 років.
• Походження — дворянин.
• Мета подорожі — «поїхав за кордон, не для того, щоб “закінчити моє виховання”, … а просто мені захотілося подивитися на світ божий».
• Місце проживання — Німеччина, містечко З., за дві версти від Рейну.
• Почуття, переживання: милування природою, Рейном; спогади про якусь удовицю; здивування перед загадкою Гагіна й Асі, дивацтвами дівчини; зародження любові до Асі; бажання розгадати загадку взаємин Гагіна й Асі, помилковість уявлень про них; радість від звістки, що Гагін і Ася — брат і сестра; суперечливі почуття після записки Асі; малодушність, нерішучість під час побачення з Асею.

2) Зразок «досьє» на пана Гагіна (можливий запис цитатами)

• Ім’я — пан Гагін.
• Вік — старший від пана Н. Н .; приблизно 27-28 років.
• Походження — дворянин; доволі забезпечений.
• Мета подорожі — відвезти сестру; займатися живописом.
• Місце проживання — Німеччина, за містом З., у винограднику над Рейном.
• Плани на майбутнє — присвятити себе живопису.
• Почуття, переживання: шкодування, що пізно взявся за розум; спокійне спостереження за природою, людьми; ласкаве, дбайливе ставлення до сестри; розуміння «слов’янської розбещеності»; неробство.

3) Зразок «досьє» на Асю (можливий запис цитатами)

• Ім’я — Ася, як зве її брат Гагін; Ганна — повне ім’я.
• Вік — 17-18 років.
• Походження — дочка дворянина і покоївки; виховання домашнє і навчання в пансіоні.
• Мета подорожі — за рішенням брата.
• Місце проживання — Німеччина, за містом З., у винограднику над Рейном.
• Почуття, переживання: дивна поведінка, зумовлена відчуттям незвичайності положення; переживання, пов’язані із зародженням кохання; гарячковість, мінливість у настрої і т. ін.

1. Робота над змістом повісті

Бесіда

• У якій формі написана повість І. С. Тургенєва «Ася»? Чому автор обирає за оповідача пана Н. Н.? Що ви можете сказати про оповідача?
• Чому Тургенєв відмовляє героєві в імені? Що ви можете про нього сказати? Якими є його заняття, захоплення? У який момент ми з ним зустрічаємося?
• Чим вразив Гагіна Н. Н. під час першого знайомства?
• Як характеризує пана Н. Н. опис пейзажу в перший день знайомства з Гагіними, адже його можна назвати ліричною замальовкою? Чи відповідає він настрою Н. Н.?
• Яким є стан душі Н. Н. після першого дня знайомства?
• Де зустріли Н. Н. з Гагіним Асю на другий день знайомства? Яке почуття викликає Ася у Н. Н.? Підтвердьте цитатами.
• Як сприймає Н. Н. те, що Ася вдається до виконання різних ролей? Чи може Н. Н. відповісти на запитання, чому Ася так вчиняє, чому вона постає таким «хамелеоном»?
• Як закінчується другий день знайомства? Як морально-психологічний стан героя передається через пейзаж?
• Який настрій домінував у душі Н. Н. упродовж перших двох тижнів щоденних зустрічей з Асею і Гагіним?
• Як саме підтверджується підозра Н. Н. про те, що Гагін і Ася не брат і сестра? Які почуття виникають у героя після цього?
• Як змінюється душевний стан героя, коли він дізнається історію Асі?
• Що відкрив Н. Н. для себе в Асі під час нової фази любовних стосунків і взаємної довіри та зближення? Чим йому особливо подобалася Ася?
• Як діє на пана Н. Н. і Асю любов? Знайдіть цитату в тексті дев’ятого розділу. Поясніть, як ви розумієте ці слова.
• Що відбувається в душі Н. Н.? Як розвивається його почуття?
• Чим відрізняється почуття Асі? Про що це свідчить?
• Що завадило Н. Н. освідчитися Асі?
• Що відчув Н. Н., коли отримав записку від Асі про призначення побачення?

(Перегляд фрагмента кінофільму «Ася» (останнє побачення) (1977 р, реж. Й. Хейфіц, у головних ролях — І. Костолевський, О. Коренєва).)

• Проаналізуйте поведінку Н. Н. у сцені останнього побачення з Асею. Навіщо він прийшов на побачення? У чому він звинувачує Асю? У чому хоче виправдати себе? Чи сподобався вам Н. Н. у цій сцені?

Учитель. Героєві здавалося, що його почуття перебуває в стадії дозрівання, а ситуація вимагала негайного вирішення. Звідси — його роздратування через відвертість і поспіх Асі та Гагіна. У душі він засуджує те, що сам говорить Асі на побаченні, оскільки це не відповідає його почуття. Багато критиків — сучасників Тургенєва вважали обурливою поведінку пана Н. Н. у сцені побачення. Однак, не виправдовуючи і не засуджуючи героя, потрібно спробувати його зрозуміти. Сцена побачення — зразок тургенєвського психологізму. Автор зосереджує увагу на розвитку, зміні психологічного стану героя.

• Щирим чи ні був Н. Н. у сцені побачення з Асею? Коли і з ким він був по-справжньому щирим? Що змусило його бути таким?
• Чому Н. Н., почувши від Гагіна, що Ася знайшлася, не наполіг на негайній розмові?
• Як автор ставиться до такої поведінки героя?
• Які почуття охопили героя після розриву з Асею (розділ XIX)? Чи зрозумів Н. Н. свою помилку, чи засудив себе (кінець розділу XXI)? Чому ж герої не знайшли свого щастя? Чому вони розійшлися?
• Завершення цієї історії подано у двадцять першому розділі. Навіщо Тургенєву потрібний двадцять другий розділ? Що читач іще дізнається про пана Н. Н.? Чи закономірною є його доля? У чому вбачає Тургенєв драму пана Н. Н.? Як він її розкриває?

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

• Про які загальнолюдські цінності говорить І. С. Тургенєв в повісті «Ася»? (Про швидкоплинність молодості, про скороминущість щастя, про відповідальність людини за власну долю і долю людей, із якими судилося зустрітися, про необхідність цінувати й берегти любов, про призначення життя, про драму самотності…)
• Прочитайте ще раз слова Тургенєва: «Кожен робить свою долю…». Чи можете ви сказати, що пан Н. Н. сам «зробив» свою долю «безродинного самітника»?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Написати твір-есе за одним із запропонованих питань:

1. Чи можна сказати, що драма героя повісті І. С. Тургенєва «Ася» полягає в тому, що він залишився самотнім? Як ви вважаєте, чим страшна самотність?
2. Хто винен у тому, що пан Н. Н. виявився людиною, від якої немає жодної користі ані йому самому, ані тим, хто поряд із ним, ані суспільству, ані країні?

Образ Гагіна в повісті Тургенєва «Ася»

Гагін – один з основних персонажів повісті Івана Тургенєва «Ася». Читач вперше знайомиться з ним на святі в одному німецькому містечку. Головному герою панові Н.Н. Гагін здається милим і доброзичливим. Між ними зав’язуються товариські відносини.

Герой названий на повісті тільки за прізвищем, ім’ям не вказано. Вік теж точно не відомий. Однак головний герой дізнається, що Гагін став опікуном тринадцятирічної Асі, коли йому було 20. На момент подій дівчині 17 років, а значить Гагіну – 24 роки.

Представляючи пану М.М. Асю, Гагін говорить, що вона його сестра. Однак спостерігаючи за їх поведінкою, головний герой починає сумніватися в їх родинному зв’язку. Одного разу він почув, як Ася запевняла Гагіна, що нікого не полюбить крім нього. Пан Н.Н. неправильно зрозумів цю ситуацію. Ася любила Гагіна дійсно як брата. А її емоційний сплеск був викликаний почуттями до самого пана Н. Н.

Гагін припадав Асі братом, але зведеним. Вона була незаконнонародженою дочкою його батька. Дівчина сильно переживала через свого становища в суспільстві. До Гагіну вона ставилася спочатку насторожено. Але юнак прийняв її як сестру і став дбати. Він опікувався її і дуже балував. Гагін говорив новому другові про те, що ні в чому не може відмовити своїй норовливої ​​сестричці. Характер герой мав дуже м’який і не вмів чогось вимагати від інших людей, тим більше від своєї молодшої сестри.

Старший брат головної героїні мав дві пристрасті: подорожі та живопис. Разом з Асею вони побували в багатьох містах закордоном. Любов до мандрів зблизила їх з головним героєм, який теж захоплювався туризмом.

Гагін був відставним офіцером. Закінчивши юнкерскую школу, він вступив на службу в гвардійський полк. Після відставки герой хотів стати відомим художником, але залишався дилетантом. Можливо, йому не вистачало сили характеру або таланту. Всі його картини залишалися закінченими. У них було багато дивовижних фарб життя, але через незавершеність вони виглядали неохайно.

Головний герой дає позитивну характеристику новому знайомому Гагіну. Він зазначає, що юнак привабливий і дуже добродушний. Гагін був усміхненим, і навіть по його голосу можна було зрозуміти, що він посміхається. Він був з тих, кого все люблять.

Гагін має «руську душу»: просту, правдиву, однак трохи «мляву». Душевний спокій і навіть лінь не дали герою стати кимось значним в суспільстві, хоча він мав не малим матеріальним станом. Гагін звик жити, пливучи за течією. І коли пан Н. Н. розповідає про визнання Асі, юнак не бере активної участі в їх долі, як мав би вчинити люблячий брат, а тільки залишається спостерігати з боку. Коли Ася вирішує виїхати і забути коханого чоловіка, Гагін підпорядковується її вирішення і їде разом з нею.

Гагін, як і пан Н.Н., не зміг зрозуміти глибини почуттів Асі, адже вони обидва були надто розсудливими людьми. І тому душа не звичайної, трохи дикої дівчини для них була загадкою.

Гагін – важливий образ в повісті, м’який і ледачий.