Яблуня колоновидна: вирощування, обрізування, сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 01 серпня 2023 Опубліковано: 09 лютого 2019 Перша редакція: 09 серпня 2016 🕒 17 хвилин 👀 23310 разів 💬 7 коментарів

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за колоноподібною яблунею
• Колоноподібна яблуня – опис
• Посадка колоноподібних яблунь
  • Коли садити колоноподібні яблуні
  • Посадка колоноподібної яблуні восени
  • Як посадити колоноподібну яблуню навесні
  • Догляд за колоноподібною яблунею навесні
  • Догляд за колоноподібною яблунею влітку
  • Догляд за колоноподібною яблунею восени
  • Обробка колоноподібних яблунь
  • Полив колоноподібних яблунь
  • Підживлення колоноподібних яблунь
  • Зимівля колоноподібних яблунь
  • Коли обрізати колоноподібну яблуню
  • Як обрізати колоноподібну яблуню
  • Як обрізати колоноподібну яблуню навесні
  • Обрізування колоноподібної яблуні восени
  • Як розмножувати колоноподібні яблуні
  • Ранні сорти колоноподібних яблунь
  • Середньостиглі сорти колоноподібних яблунь
  • Пізні сорти колоноподібних яблунь
  • Сорти колоноподібних яблунь для Підмосков’я
  • Сорти колоноподібних яблунь для Сибіру
  • Коментарі

  Колоноподібна яблуня є природним клоном яблуні, що не розвиває бічних гілок. У селищі Келоуна в Британській Колумбії (Канада) в 1964 році на п’ятдесятирічній яблуні сорту Макінтош виявили незвичайну гілку – сильно облистяну, без бічних відгалужень і всю буквально обліплену плодами.

  Цю спонтанну мутацію розмножили і використали в подальшому для селекції колоноподібних яблунь, якою займалися як англійські науковці з графства Кент, так і селекціонери з інших країн. Перші зразки колоноподібної яблуні отримано в 1976 році.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за колоноподібною яблунею

  • Посадка: навесні, до початку сокоруху або в кінці вересня – на початку жовтня.
  • Цвітіння: у травні.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: родючий, нейтральний.
  • Полив: молоді дерева – один раз на три дні, у спеку та посуху – через день або щодня. Зрілі дерева – раз чи двічі на тиждень. Із середини липня полив поступово скорочують, а в серпні припиняють зовсім. Найкращий спосіб поливу – крапельний.
  • Підживлення: регулярні: навесні – 2-3 азотні, органічні (забродженим розчином курячого посліду чи коров’яку) підживлення, до середини літа – 2-3 позакореневі підживлення сечовиною, у першій половині липня вносять комплексне мінеральне добриво, а з серпня тільки мінеральні фосфорні та калійні добрива.
  • Обрізування: на початку літа й восени, після падолисту.
  • Розмноження: повітряними відсадками, але переважно щепленням.
  • Шкідники: яблуневі зелена та подорожникова попелиці, трач, склівка, червоний кліщ, плодожерка, міль, листовійка, мідяниця, комоподібна щитівка, смородинна, плодова та підкорова листовійки, фруктова та плодова молі, різні совки, горобина моль, непарний, дуболистий і кільчастий шовкопряди, кров’яна та червоногалова попелиці, казарка-довгоносик, західний непарний короїд, заболонник, грушеві трубковерт і трач.
  • Хвороби: проліферація яблунь (відьмина мітла), гірка та плодова гнилі, мозаїчна хвороба, мозаїчна кільчастість, молочний блиск, мухосід, справжній тутовник, звичайний рак, іржа, чорний рак, відмирання гілок, пархи, підшкірна вірусна плямистість, борошниста роса, гумовидність, сплющеність гілок, скловидність плодів, цитоспороз, чорна плямистість.

  Детально про вирощування колоноподібних яблунь читайте нижче

  Колоноподібна яблуня – опис

  Дослідники виявили, що характеристики колоноподібних яблуневих дерев зумовлені наявністю особливого гена – Co. У таких яблунь гілки від стовбура відходять під гострим кутом і ростуть практично вздовж провідника, тому дерева виглядають, як пірамідальна тополя. Стовбур у колоноподібної яблуні потовщений, обростає дрібними гілочками з квітковими бруньками на кінцях. Бічні гілки колоноподібних яблунь набагато менш потужні, ніж скелетні гілки звичайних яблуневих дерев, найчастіше вони замінені плодушками, списиками і кільчатками. Пагони у яблунь колоноподібних сортів товсті, міжвузля на них укорочені. Високорослі сорти колоноподібних яблунь схильні до розгалуження в 3-4 рази, а середньорослі – в 1,5-3 рази сильніше, ніж карликові сорти. З три-чотирирічного віку бічне розгалуження припиняється. Якщо верхівкова брунька пошкоджена, зростання яблуні завмирає, зате посилюється розгалуження, тому для тих, кому потрібна яблуня саме колоноподібної форми, дуже важливо зберігати точку росту хоча б перші два-три роки життя саджанця. І зацвітають, і вступають у плодоношення колоноподібні яблуні зазвичай на другий чи третій рік. Перші 5-6 років врожаї щороку збільшуються, а з сьомого-восьмого року при правильному догляді вони залишаються стабільно високими. Колоноподібна яблуня не плодоносить довше, ніж 15-20 років, після цього основна частина кільчаток всихає, проте середньо- і сильнорослим сортам колоноподібних яблунь або деревам, щепленим на насіннєвих підщепах, можна продовжити термін життя змолоджуючим обрізуванням.

  Колоноподібні яблуні економлять площу власникам невеликих садових ділянок, які на місці однієї звичайної яблуні можуть посадити до декількох десятків колоноподібних дерев. Розрізняють два види колоноподібних яблунь – сорти зі згаданим геном Co і звичайні сорти, прищеплені на суперкарликові клонові підщепи та сформовані як колони. Посадка колоноподібних яблунь і догляд за ними – тема нашої статті.

  Посадка колоноподібних яблунь

  Коли садити колоноподібні яблуні

  Колоноподібні яблуні краще висаджувати напровесні, до того, як почнуть розпускатися бруньки на деревах, але допустима посадка і в теплу погоду в кінці вересня або на початку жовтня. Краще купувати однорічні саджанці яблуні колоноподібної – вони приживаються набагато легше, ніж дворічні, швидше йдуть у ріст і починають плодоносити. Однак, вибираючи посадковий матеріал, переконайтеся, що коріння саджанців не пересушене і не підгниле. Віддайте перевагу посадковому матеріалу в контейнері – його можна висаджувати в ґрунт навіть улітку. Ділянку для колоноподібних яблунь вибирають відкриту, з вільним доступом сонячного світла й тепла, але захищену від сильного вітру. Ґрунт на ділянці має бути вологопроникним, родючим, а залягання ґрунтових вод не вище 2 м.

  Посадка колоноподібної яблуні восени

  Якщо ви вирішили посадити не одне-два деревця, а повноцінний яблуневий сад, розташовуйте саджанці в ряду на відстані півметра один від одного, залишаючи міжряддя завширшки 1 м. Ями під саджанці розміром не менше 90х90х90 см потрібно приготувати хоча б за два тижні до посадки, інакше, якщо садити деревця без попередньої підготовки, коренева шийка після осідання може опинитися під землею, а цього допускати не можна.

  При викопуванні ям родючий шар ґрунту відкидайте в один бік, а нижній – в інший, щоб вони не змішувалися. Якщо ви садите яблуні у важкий ґрунт, обов’язково розмістіть на дні ями дренажний шар із піску і щебеню. Потім додайте в родючий ґрунт 3-4 відра компосту або перегною, 50-100 г калійного добрива і 100 г суперфосфату, а якщо ґрунт на ділянці кислий, внесіть також 100-200 г доломітового борошна, добре перемішайте, закладіть ґрунтосуміш у яму, розрівняйте й залиште на два тижні, щоби ґрунт осів і ущільнився.

  Через півмісяця насипте залишок ґрунтосуміші в яму гіркою, встановіть на неї саджанець таким чином, щоб його коренева шийка виявилася трохи вище поверхні ділянки, розправте коріння, засипте яму неродючою землею з нижнього шару, ущільніть ґрунт і на відстані 30 см від стовбура сформуйте навколо кожного деревця кругову ямку з валиком заввишки 10-15 см. У кожну ямку після посадки вилийте 1-2 відра води, а коли вона вбереться, замульчуйте пристовбурні кола торфом, тирсою або різаною травою. Якщо ви переживаєте, що порив вітру може зламати яблуньку, вбийте біля неї кілочок і підв’яжіть до нього деревце.

  Як посадити колоноподібну яблуню навесні

  Якщо ви зібралися висаджувати колоноподібні яблуні навесні, ями для них краще приготувати з осені – за зиму ґрунт у них осяде, злежиться, добрива розчиняться, і коріння ваших саджанців опиниться в родючому живильному ґрунті, що дасть їм змогу швидко піти в ріст і, може, навіть зацвісти. В іншому процедура весняної посадки колоноподібних яблунь нічим не відрізняється від осінньої.

  Догляд за колоноподібними яблунями

  Догляд за колоноподібною яблунею навесні

  Навесні, до початку розпускання бруньок, проводять обрізування й профілактичну обробку колоноподібних яблунь від шкідників і хвороб, а також підживлюють їх азотними добривами.

  Коли у яблунь починається формування бутонів, на щойно посаджених деревах їх обережно видаляють, на яблунях другого року життя можна залишити десять квіток, а на доросліші дерева навантаження збільшують поступово, залишаючи квіток тільки вдвічі більше, ніж має дозріти яблук. Отже, на плодових ланках залишають по два суцвіття, відклавши повторне проріджування на літній період.

  Окрім обрізування, підживлення й проріджування, яблуні потребують поливу і розпушування ґрунту в пристовбурних колах, проте якщо ви вирощуєте дерева на клонових підщепах, то розпушуванням можете пошкодити коріння. У такому разі краще проводити не мульчування, а залуження пристовбурного кола – в радіусі 25 см від стовбурів посіяти сидерати й регулярно їх скошувати.

  Догляд за колоноподібною яблунею влітку

  У першій половині червня проводять комплексне підживлення колоноподібних яблунь мінеральними добривами. Тільки-но на яблунях з’являться зав’язі, здійснюють повторне проріджування майбутнього врожаю – на гілках залишають тільки половину з утвореної зав’язі. Коли майбутні яблука стануть розміром з вишню, в кожному суцвітті залишають тільки дві зав’язі, а коли плоди досягнуть розміру волоського горіха, з двох зав’язей залишають одну – отже, на кожній плодоносній ланці наливатиметься по одному яблуку.

  Улітку слід уважно стежити за появою в саду шкідників і будь-якими змінами в зовнішньому вигляді яблунь, щоб не пропустити початок будь-якого захворювання, і якщо ви зумієте діагностувати проблему, негайно вживайте заходів, інакше урожай виявиться під загрозою. Обробку колоноподібних яблунь від шкідників і хвороб проводять не пізніше, ніж за місяць до збору врожаю.

  Із серпня припиняють підживлення яблунь органікою й азотними добривами – в цей час деревам набагато потрібніший калій, що допомагає швидше визрівати молодим паросткам. Щоб верхівки пагонів колоноподібних яблунь не обмерзли взимку, на кожному з них у чотирьох верхніх листків укорочують листові пластинки на дві третини.

  Догляд за колоноподібною яблунею восени

  Восени, після збору врожаю, яблуні підживлюють, обробляють проти грибків і шкідників, що сховалися в корі та в ґрунті пристовбурного кола, проводять санітарне обрізування, якщо в цьому є потреба, і готують яблуні до зимівлі.

  Обробка колоноподібних яблунь

  Напровесні, до початку сокоруху, і восени, після падолисту, проводять профілактичну обробку колоноподібних яблунь і ґрунту в пристовбурних колах від хвороб і шкідників. Зазвичай для цього використовують одновідсотковий розчин бордоської рідини або Нітрафена. Мета таких обробок – знищити хвороботворні мікроорганізми й шкідників, що влаштувалися в корі дерев і в ґрунті. Деякі садівники використовують для весняного обприскування семивідсотковий розчин сечовини, який у цьому випадку є не тільки інсектицидом і фунгіцидом, а й своєчасним азотним підживленням колоноподібних яблунь.

  Полив колоноподібних яблунь

  Оскільки колоноподібні яблуні позбавлені стрижневого кореня, що йде вглиб, і їхня коренева система розташовується поверхнево в радіусі всього 25 см від штамба, поливати молоді дерева в нормальну літню погоду доведеться один раз на три дні. Якщо ж літо буде спекотним і сухим, то будьте готові зволожувати ґрунт під яблунями через день, а може, і щодня. Більш зрілі яблуні досить поливати один-два рази на тиждень. Із середини червня яблуні поливають рідше, а в серпні поливання зовсім припиняють, щоб дерево встигло сформувати квіткові бруньки, закінчити зростання і підготуватися до зими.

  Щоб волога зберігалася в ґрунті довше і на його поверхні не утворювалася кірка, пристовбурні кола мульчують соломою або засівають сидератами. Найкращий спосіб поливу колоноподібних яблунь – крапельний, з дозованою подачею вологи до кореневої системи, але один раз на місяць усе одно слід провести рясне поливання, щоб промочити ґрунт у пристовбурних колах на глибину залягання коренів. Двічі на місяць після заходу сонця потрібно рясно поливати крони колоноподібних яблунь зі шланга.

  Підживлення колоноподібних яблунь

  Формуючи величезну кількість плодів, колоноподібні яблуні витягають із ґрунту всі корисні речовини, тому підживлення яблуневого саду проводиться упродовж усього вегетаційного періоду. Навесні в пристовбурні кола колоноподібних яблунь вносять органічні добрива. Це може бути гнойовиця або зброджений курячий послід. Позакореневим азотним підживленням може слугувати обробка дерев семивідсотковим розчином сечовини напровесні, до набубнявіння бруньок. Пізніше, до середини літа, можна провести ще два позакореневі підживлення яблунь сечовиною з концентрацією 0,1 %.

  У розпал вегетації – в першій половині червня – яблуні потребують комплексних мінеральних добрив, а з серпня органічні речовини виключають зі складу підживлення, оскільки дерева в цей час потребують тільки калію, який прискорює визрівання верхівок пагонів яблунь.

  Зимівля колоноподібних яблунь

  Із настанням осені для штамбів молодих колоноподібних яблунь потрібно створити надійне укриття ялиновим гіллям або деревною стружкою – воно має бути сухим і захищеним від проникнення гризунів. Не використовуйте з цією метою солому, а якщо ви упродовж весни і літа мульчувати нею пристовбурні кола, восени її слід прибрати, оскільки солома приваблює мишей і щурів. Після того, як випаде сніг, підгорніть ним основу штамба яблуні.

  Обрізування колоноподібних яблунь

  Коли обрізати колоноподібну яблуню

  Біологічно колоноподібна яблуня не повинна мати гілок узагалі, тому говорити про формування крони не доводиться. Обрізуванню піддаються тільки бічні гілки, і проводять цей процес на початку літа або після падолисту, при підготовці яблуні до зимівлі.

  Як обрізати колоноподібну яблуню

  Основний принцип обрізування такий: що більше ви зріжете, то активніше відростатиме те, що ви вкоротили. Наприклад, якщо ви укоротите гілку більш ніж наполовину, залишивши тільки 3-4 вічка, вони дадуть вам згодом 3-4 потужні пагони. А якщо ви видалите лише третину гілки, то з решти бруньок виросте 7-8 середніх за силою гілочок. Якщо ви правильно обрізуєте колоноподібну яблуню, то щорічно вона даватиме вам 10-15 см приросту і 2-3 бічні бруньки.

  При обрізуванні колоноподібних яблунь пам’ятайте, що за жодних обставин не можна обрізати центральний провідник, оскільки в разі відсікання точки росту дерево почне гілкуватися.

  Напровесні в перший рік життя колоноподібної яблуні її бічні гілки обрізують, залишаючи на них по 2 бруньки. У наступні 2-3 роки з нових пагонів формують плодові ланки. Непотрібні бічні пагони бажано акуратно вискубувати ще зеленими, оскільки рани після обрізування здерев’янілих пагонів заживають набагато важче.

  Як обрізати колоноподібну яблуню навесні

  До початку сокоруху здійснюють формуюче обрізування колоноподібних яблунь. У перший рік обрізують бічні гілки, залишивши на кожній тільки по 2 бруньки. Окрім того, з санітарною метою вирізують перехрещені, хворі й обморожені гілки.

  На другий рік у цей же час формують плодові ланки: з двох пагонів, що виросли на обрізаній торік гілці, залишають той, що займає горизонтальніше положення, а другий, більш вертикальний, обрізають до двох бруньок. Горизонтальний пагін уже цього літа дасть плоди, а вертикальний – 2 сильні пагони.

  На третю весну той пагін, що плодоносив минулого літа, вирізають, а з рештою проробляють обрізування, аналогічне торішньому. Кожна плодова ланка функціонує 3-4 роки, після чого її вирізають на кільце.

  Якщо верхівкова точка росту загинула, обріжте провідник, залишивши тільки дві бруньки, дочекайтеся, поки під ним почнуть рости бічні гілки, виберіть з них одну, що зростає строго вертикально – ця гілка замінить провідник. Решту бічних гілок виріжте на пень, тобто коротко, але не на кільце: довжина пеньків має дорівнювати довжині звичайних кільчаток.

  Обрізування колоноподібної яблуні восени

  Восени колоноподібні яблуні обрізають тільки з огляду на нагальну необхідність.

  Розмноження колоноподібних яблунь

  Як розмножувати колоноподібні яблуні

  Колоноподібні яблуні можна розмножувати способом щеплення сортового живця на відповідну підщепу, але для цього потрібні досвід і вправність професійного садівника. Насіннєвий спосіб розмноження – найбільш довгий і трудомісткий. Окрім того, при насіннєвому розмноженні відбувається розщеплення ознак – це значить, що далеко не всі сіянці виявляться колоноподібними. Найкраще здійснити розмноження колоноподібної яблуні повітряними відсадками. Для цього потрібно напровесні вибрати гілку завтовшки з олівець, зробити на ній біля основи кільцевий надріз кори завширшки півсантиметра й обгорнути його на добу ватою, змоченою в Гетероауксині. Потім надріз слід обгорнути вологим торфом і помістити це місце в чорний поліетиленовий пакет, закріпивши його таким чином, щоб під нього не проникало повітря. Слідкуйте за тим, щоб торф не висихав. До осені під плівкою утворюються коріння, і гілку можна буде відокремити від яблуні й висадити. Імовірність успішності цього способу близько 50 %.

  Самостійно виростити саджанці колоноподібних яблунь дуже складно, набагато надійніше придбати їх у розпліднику з гарною репутацією і подбати про їхнє правильне транспортування.

  Шкідники колоноподібних яблунь

  Найчастіше колоноподібні яблуні, як і звичайні яблуні, вражають яблуневі зелена та подорожникова попелиці, трач, склівка, червоний кліщ, плодожерка, міль, листовійка, мідяниця, комоподібна щитівка, смородинна, плодова та підкорова листовійки, фруктова і плодова молі, різні совки, горобинна міль, непарний, дуболистий і кільчастий шовкопряди, кров’яна і червоноголова тля, казарка-довгоносик, західний непарний короїд, заболонник, грушеві трубковерт і трач та інші численні комахи. Боротися зі шкідниками можна інсектицидами і ловчими поясами з гофрованого паперу, які перекривають комахам прохід по стовбуру до крони.

  Хвороби колоноподібних яблунь

  Колоноподібні яблуні схильні до тих самих захворювань, що і яблуні звичайні. Найпоширенішими хворобами яблуневих дерев є: проліферація, або «відьмина мітла», гірка плодова гниль, мозаїка, мозаїчна кільчастість, мухосід, борошниста роса, молочний блиск, трутовик, звичайний рак, пархи (парша), відмирання гілок, плодова гниль, підшкірна вірусна плямистість, гумоподібність, іржа, скловидність плодів, сплющення гілок, чорний рак і цитоспороз. Хвороби і шкідники яблуні докладно описано в окремій статті, вже розміщеній на нашому сайті. З неї ви дізнаєтеся симптоматику хвороб і опис шкідників, а також якими засобами краще з ними боротися.

  Сорти колоноподібних яблунь

  Сорти колоноподібних яблунь залежно від їхньої висоти поділяють на карликові, напівкарликові (середньорослі) і сильнорослі, а за термінами дозрівання на літні (ранні), осінні (середньостиглі) і зимові (пізні). Ми пропонуємо вам опис сортів колоноподібних яблунь саме за часом дозрівання.

  Ранні сорти колоноподібних яблунь

  Ця категорія яблунь дає зрілі плоди з кінця липня до початку вересня. Яблука літніх сортів їдять свіжими або піддають їх переробці на компоти, джеми й соки. Зберігаються плоди літніх сортів недовго. Найкращими ранніми сортами вважаються:

  • колоноподібна яблуня Медок – урожайний і холодостійкий напівкарликовий сорт, стійкий до хвороб і шкідників, з плодами біло-жовтого кольору з товстою шкіркою і зернистою, соковитою м’якоттю з яскраво вираженим медовим присмаком. Середня вага плодів від 100 до 250 г. Дерева цього сорту досягають у висоту 2-2,5 м;
  • колоноподібна яблуня Президент – компактний, середньорослий, високоврожайний, зимостійкий і стійкий до хвороб і шкідників сорт з ароматними світло-зеленими або світло-жовтими яблуками, на яких іноді проступає рожевий рум’янець. Середня маса плодів 150-200 г, м’якоть у них дрібнозерниста, соковита та м’яка;
  • колоноподібна яблуня Васюган – зимостійкий продуктивний сорт, стійкий до хвороб і шкідників, з конічної форми запашними червоно-смугастими яблуками кисло-солодкого смаку з яскраво вираженими підшкірними цятками. М’якоть у плодів кремова, м’яка та соковита. Вага яблук 140-200 г;
  • Діалог – урожайний напівкарликовий морозостійкий сорт із невеликими, але соковитими яскраво-жовтими плодами плоскої форми. Сорт вирізняється також високою стійкістю до хвороб і шкідливих комах;
  • колоноподібна яблуня Останкіно – стійкий до хвороб і шкідників напівкарликовий сорт із кисло-солодкими запашними яблуками ніжного зеленого кольору з червоним рум’янцем розпливчастої форми. Вага соковитих плодів від 150 до 220 г.

  Окрім описаних, чудово себе зарекомендували ранньостиглі сорти колоноподібних яблунь Червонець, Промінь, Ідеал, Райка, Фламінго, Гала, Черемош, Ікша, Зелений шум та інші.

  Середньостиглі сорти колоноподібних яблунь

  Середньостиглі, або осінні сорти дозрівають упродовж усієї осені. Їх використовують для їжі і переробки, оскільки зберігаються плоди цих сортів теж недовго – за найсприятливіших обставин до січня. Найпопулярнішими з них можна назвати такі:

  • Малюха – один із найсмачніших карликових сортів із великими усічено-конічними плодами десертного типу яскраво-жовтого або жовто-помаранчевого забарвлення вагою 150-250 г, з блискучою, тонкою, але міцною шкіркою і жовтою, дрібнозернистою і запашною м’якоттю. Цей десертний сорт вирізняється скороплідністю і продуктивністю;
  • Джин – морозостійкий врожайний сорт із красивими яскраво-червоними яблучками вагою від 80 до 200 г із соковитою, твердою м’якоттю кисло-солодкого смаку. Зберігаються плоди до січня;
  • Тріумф – напівкарликовий сорт із плодами яскравого темно-червоного кольору зі смугастим рум’янцем по всій поверхні, з щільною, глянсовою шкіркою і білою, дрібнозернистою хрусткою м’якоттю солодкого десертного смаку з легкою кислинкою. Середня вага плодів від 100 до 150 г;
  • колоноподібна яблуня Арбат – цей зимостійкий і високопродуктивний сорт, стійкий до хвороб і шкідників, дозріває в кінці вересня або на початку жовтня. Його середнього розміру яскраво-вишневі блискучі плоди з соковитою м’якоттю кисло-солодкого смаку важать 100-120 г;
  • Ієдзену – сильнорослий продуктивний сорт, стійкий до пархів та морозів, із жовтими плодами масою близько 150 г, вкритими червоним штрихом. М’якоть у яблук дрібнозерниста, щільна, зеленувато-жовта, кисло-солодка, чудового смаку.

  Окрім описаних, популярні середньостиглі сорти Кумир, Ладога, Титанія, Телеймон, Мельба та інші.

  Пізні сорти колоноподібних яблунь

  Плоди пізньостиглих сортів, що дозрівають у другій половині осені, зберігаються аж до весни. Найбільш затребувані такі з них:

  • колоноподібна яблуня Янтарна, або Бурштинове намисто – напівкарликовий високопродуктивний морозостійкий сорт із великими жовто-зеленими плодами з рум’янцем і соковитою, кисло-солодкого дрібнозернистою запашною м’якоттю;
  • колоноподібна яблуня Валюта – високоврожайний, швидкоплідний, морозостійкий і стійкий до пархів напівкарликовий сорт із великими (близько 200 г вагою) яблуками яскраво-жовтого кольору з червоним бочком і білосніжною, соковитою, солодкою, ароматною м’якоттю;
  • колоноподібна яблуня Московське намисто – самобезплідний, морозостійкий, високоврожайний сорт, стійкий до шкідників і хвороб, з великими темно-червоними яблуками зі щільною шкіркою і соковитою, солодкуватою м’якоттю з незначною кислинкою. Середня маса плодів близько 170 г;
  • Болеро – сорт із великими зеленими яблуками масою до 200 г із білою, твердою, але дуже соковитою м’якоттю;
  • Єсенія – цей сорт вирізняється підвищеною стійкістю до морозів і пархів. Плоди у Єсенії великі, вагою близько 170 г, темно-червоні з сизим восковим нальотом.

  Окрім описаних, відомі такі пізні сорти колоноподібних яблунь: Сузір’я, Білосніжка, Сенатор, Трайдент, Вікторія, Баргузин, Гірлянда, Білий орел, Іскорка, Селянин та інші.

  Сорти колоноподібних яблунь для Підмосков’я

  Оскільки майже всі колоноподібні яблуні морозостійкі, вибрати сорт для вирощування в середній смузі, на Уралі або в Сибіру неважко. Найкращі колоноподібні яблуні для Підмосков’я – Московське намисто, Васюган, Валюта та Малюха.

  Сорти колоноподібних яблунь для Сибіру

  Такі сорти колоноподібних яблунь, як Ікша, Баргузин, Селянин і Президент, здатні витримувати морози до -40 ºC, а Васюган – до -42 ºC, тому їх можна вирощувати не тільки в Підмосков’ї, а й на Уралі, в Сибіру і на Далекому Сході.

  Яблуня: посадка, догляд, розмноження, сорти

  Цей прекрасний вірш Ян Райніс присвятив не менше прекрасному дереву – яблуні. Цвітіння яблуневих садів у всі часи збуджувало в людях прекрасні, щирі почуття. З появою безлічі нових сортів яблуні урожай можна отримати набагато раніше десятої осені.

  Яблуня відноситься до роду яблуня, сімейства рожеві. Рослини можуть бути у вигляді дерев до 15 м і чагарників близько 4 м заввишки. Налічується близько 50 видів цього роду. Дерева яблуні мають сильнорозгалужене коріння, зазвичай розташовуються на глибині близько 1 м, але окремі корені можуть йти на глибину і до 2,5 м. У яблуні гілки діляться на плодючі, де згодом будуть плоди (яблука) і ростові. У так званих «дичок» на гілках можуть бути ще й колючки.

  Смакові якості плодів різні, так само як їх колір і розмір. У плодоношення вступають по-різному, це залежить від сорту яблуні. Найбільш пізнім плодоносінням відрізняється улюблена багатьма антонівка.

  • Яблуня домашня, що породила величезну кількість різних сортів і садять у нас з незапам’ятних часів.
  • Яблуня китайська (сливолиста).
  • Яблуня низька.

  Садити яблуню можна навесні до розпускання бруньок або восени до настання морозів за два три місяці, що б дати дереву вкоренитися.

  Вважається, що при осінній посадці саджанець краще приживається, але в нечорнозем’я переважніше навіть відкладати посадку на весну.

  Готуйте ями заздалегідь з осені. Якщо садите восени, то підготуйте яму за місяць. Яма під посадку повинна бути десь близько 1 м в діаметрі і 80 см в глибину, стінки ями краще робити напівкруглі зі стрімкими краями.

  Дерево яблуні любить грунт нормальної кислотності. Якщо грунт підвищеної кислотності, додайте в нього вапно або доломітове борошно при перекопуванні. Вапно не сполучається з фосфорними добривами, тому між ними повинен бути проміжок не менше 3 тижнів. Вапно також не повинно стикатися з корінням.

  Посадкова поживна суміш повинна складатися з родючого грунту, органічних і мінеральних добрив. Грунт змішується з добривами, перед тим як ви на третину заповните нею посадкову яму. Можна вносити добрива в грунт відразу при перекопуванні. На малюнку вище показано, як в яму опускати саджанець. Добривами можуть служити компост або перегній, близько 2 відер на яму, десь кілограм деревної золи і суперфосфату. Намагайтеся трохи краще перемішати добрива з грунтом. Коли ми закладали сад, восени при перекопуванні грунту ми додавали гній і відкладали посадку дерев ще на рік.

  Свіжий гній в яму закладати не рекомендується, це шкодить корінню. Також в посадкову суміш не додавайте добрива з азотом, це сповільнить приживлюваність ваших саджанців.

  Між рядами потрібно брати близько 6 м, а між деревами в ряду – не менше 4 м (ця відстань підходить для сильнорослих сортів, якщо ваші сорти не сильнорослі, то можете взяти відстань менше).

  ФОРМУВАННЯ КРОНИ ТА ОБРІЗКА ЯБЛУНІ

  Для наших широт оптимальним буде розріджено-ярусний або вазоподібний тип крони

  Розріджено-ярусний тип крони

  Суть такої крони в тому, щоб залишити центральний провідник, а з гілок формувати яруси. У дорослого дерева скелетних гілок 6-8.

  1 рік. Якщо вашому саджанцю 2-3 роки і на ньому вже виріс однорічний пагін, пора закладати крону. Позначте штамб, для цього від землі відміряйте 50 см і відзначте це на стовбурі. Формуємо перший «ярус» – від відміряних 50 см відміряйте ще близько 30 см. Всі пагони, які розташовуються вище, необхідно вирізати (над добре розвиненою брунькою).

  2 рік. Якщо на наступний рік на штамбі виростуть які-небудь гілки, їх необхідно прибрати. З гілок, які були нами залишені у минулому році вище рівня штамба, необхідно залишити три гілки. Нижня повинна розташовуватися на рівні 50 см, 2 інші розташуйте вище по стовбуру з відстанню один від одного десь близько 15 см. На малюнку 2 видно, що одна гілка спрямована в один бік, а дві залишилися в іншу. Видаліть також гілки, які виросли в місці обрізки стовбура. Вони мають гострий кут і будуть ламатися і конкурувати з провідником. Гілки, що не входять в остов, обрізуються на кільце. Деякі садівники не обрізають такі гілки, а відгинають в горизонтальну площину. Зростання їх при цьому сповільниться, а плодоношення може прискориться. Якщо гілки менше 30 см, залиште їх. Три скелетні гілки укоротіть так, щоб вони були на одному рівні.

  Важливо: Центральний провідник навіть у дорослого дерева повинен бути вище скелетних гілок.

  3 рік. Закладаємо наступний ярус. Відступіть від трьох перших гілок близько 50 см і закладіть 2 гілки, спрямовані в різні боки. Усі гілки треба вирівняти, для цього виступаючі вкоротити. Конкуруючі пагони потрібно видалити, приріст провідника вкоротити. Відігнуті гілки вкорочують на кільце, якщо вони починають загущати крону.

  4 рік. Закладається скелетна гілка третього ярусу на відстані близько 40-50 см. Також коротшає провідник, зайві гілки обрізуються на кільце, пагони коротшають. Це і є остов крони. Через кілька років одиночна гілка визначить своє центральне місце, потрібно зрізати центральний провідник. Ви отримаєте висоту, якої згодом варто дотримуватися.

  Вазоноподібний тип крони

  ДОГЛЯД ЗА ЯБЛУНЕЮ

  Аналогічний догляду за грушею.

  Нашому яблуневому саду вже 10 років і щороку він чим-небудь радує нас:

  Міжряддя вже наявного яблуневого саду культиватором не проходять, щоб не пошкодити коріння. Ми косимо траву тримерами і трохи рихлимо грунт біля дерев, який, до речі кажучи, замульчується в пристовбурних кругах.

  РОЗМНОЖЕННЯ ЯБЛУНЬ

  Насінням. Використовується для вирощування підщеп для щеплення або виведення нових сортів.

  Відводками. Цей спосіб застосовується, якщо ви хочете отримати кілька сортових яблунь від одного саджанця. Однорічне дерево восени садять під нахилом, навесні пригинають і пришпилюють до землі, засипають землею. До осені потрібно рясно зволожувати землю, а перед заморозками як слід утеплити молоді корені. Наступної весни відводки можна відокремлювати і висаджувати на постійне місце.

  Щепленням. Використовуємо, якщо у вас є сортові черешки і дикі підщепи. Існує багато видів щеплень, але я розповім про щеплення в бічний зріз і копуліровку просту.

  • Щеплення в бічний зріз. Цієї весни я разом з фахівцем з щеплення прищеплювала свою дичку. Коли саджанцю було 2 роки, йому вже було зроблено щеплення, але вона не прижилася, тому вже в дорослому стані ми вибрали гілку для щеплення, копуліровочним ножем зробили косий заріз через кору, а щепу обрізали з двох сторін (на малюнку друга гілка), так що він загострився і вийшло як би з’єднання обох сторін. Після чого ввели його в надріз підщепи (позначено літерою в) так, щоб зрізи повністю збіглися і вийшло тісне прилягання частин прищепи та підщепи (повний збіг камбію). Місце щеплення обмазується садовим варом і обмотується плівкою. Коли черешок рушить у ріст, верхню частину підщепи потрібно зрізати садовим ножем, щоб від місця щеплення росла тільки щепа, місце зрізу замазати садовим варом.
  • Копуліровка проста. Цей вид щеплення використовується при приблизно однаковому діаметрі гілки прищепи та підщепи. На підщепі і привої потрібно зробити однакові косі надрізи, поєднати і домогтися повного збігу частин. Якщо товщина різна, добийтеся повного збігу хоча б з одного боку. Після чого обмажте стик варом і закріпіть щеплення мотузкою. Верхній зріз живця також потрібно обмазати садовим варом. Таке щеплення робиться взимку, коли дерева перебувають у стані сну. Зазвичай використовують саджанці 2 років.

  Сорт яблука Орловське смугасте

  Дозріває пізно восени. Великі плоди. Має стійкість до парші. Плоди великі, м’якоть дрібно зерниста, кремового відтінку. Колір плодів під час знімної зрілості зелено-жовтий з розмитим рожевим рум’янцем. У момент споживчої зрілості, коли яблука полежать не менше півтора місяців, окрас стає жовтого кольору з зеленим відтінком і рожевим рум’янцем. Смак яскраво виражений, кислувато-солодкий, дуже соковитий.

  Сорт яблук Сінап орловський

  Дозріває пізно, зате досить довго зберігається взимку. Дерево яблуні цього сорту розлоге і широкою кроною. Самі яблука від великих до дрібних розмірів, округлої форми. Забарвлення плодів, коли їх необхідно зняти з дерева, повинно бути зелено-жовтим, в процесі зберігання яблука вилежуються і шкірка стає золотисто-жовтого кольору, це означає, плоди готові до споживання. З того боку, де на яблука найчастіше світило сонце, буде рожевий рум’янець. М’якоть цього сорту дуже соковита, жовтуватого кольору з зеленим відтінком. Відрізняється хорошими смаковими якостями. Яблука в міру солодкі, мається кислинка. Аромат ледве помітний. Зняти плоди з дерева потрібно в кінці вересня, а дозріють вони десь до листопада, з цього моменту починається споживча зрілість. Дерева починають давати плоди вже до 5 років, плодоносити буде добре, але як буде зав’язь (не щороку). Сорт стійкий до морозів і парші.

  Сорт яблук Орлик

  Плодоносити почне вже до 4 років. Плоди середньої величини, ніжного, солодкого смаку, м’якоть кисло-солодка з деякою пряною родзинкою, кремового кольору з невеликою зеленцою. Плоди яскраво-червоного кольору з розмитими зеленими смужками. Дерево середньоросле з округлою кроною.

  Сорт яблук Антонівка звичайна

  «Класика жанру». Плоди отримаєте на 10 рік після посадки, плоди середньої величини, кислого смаку. Дозрівають вже будучи на зберіганні, наливаючись більш глибоким смаком, набуваючи солодкуватий смак. Забарвлення при зніманні зелено-жовте, в процесі лежкості стає жовтою. М’якоть жовтуватого відтінку.

  Зовсім недавно дізналася про новий оригінальний сорт яблук «Рожева перлина» з рожево-червоною м’якоттю. Подивіться, які хороші: