Нарциси: посадка восени у відкритий ґрунт

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 09 серпня 2023 Опубліковано: 12 лютого 2019 Перша редакція: 12 жовтня 2016 🕒 7 хвилин 👀 30278 разів 💬 2 коментарі

• Прослухати статтю
• Коли садити нарциси восени в ґрунт
  • Терміни посадки нарцисів
  • Коли садити нарциси восени в Підмосков’ї
  • Коли садити нарциси восени в Ленінградській області
  • Коли садити нарциси восени на Уралі
  • Коли садити нарциси восени в Сибіру
  • Ґрунт для нарцисів
  • На яку глибину садити нарциси
  • Як посадити нарциси восени
  • Догляд за нарцисами восени у відкритому ґрунті
  • Догляд за нарцисами взимку

  Нарциси належать до найменш вибагливих весняних квітів. Їх називають рослинами для ледачих – вони стійкі до хвороб, морозостійкі, не вибагливі ні до складу ґрунту, ні до рівня його вологості, ні до освітлення. І це при тому, що вони красиві, а деякі навіть мають тонкий медовий аромат. Саме тому мало який сад обходиться без цих прекрасних весняних квітів. Нарциси досить просто й швидко розмножуються дітками – молодими цибулинами, які відокремлюють від материнської цибулини.

  Прослухати статтю

  Коли садити нарциси восени в ґрунт

  Терміни посадки нарцисів

  Можна викопувати нарциси й ділити їхні гнізда щорічно, а можна це робити один раз на 2-4 роки. Садять нарциси восени. Коли висаджувати нарциси восени у відкритий ґрунт? У якому місяці садити нарциси? В середньому час посадки нарцисів – проміжок між другою половиною серпня і другим тижнем вересня, хоча насправді терміни посадки нарцисів залежать від кліматичних умов регіону, тому можуть зрушуватися. Головна умова, яка визначає, коли садити нарциси під зиму – температура ґрунту в межах 8-10 ºC, яка тримається не менше двох тижнів. При своєчасній посадці цибулини мають устигнути сформувати кореневу систему до промерзання ґрунту, але при цьому не рушати в ріст.

  Коли садити нарциси восени в Підмосков’ї

  Наприклад, посадка нарцисів восени в Підмосков’ї здійснюється з 15 серпня до 15 вересня, оскільки саме в цей час у середній смузі температура ґрунту досягає такого рівня.

  Коли садити нарциси восени в Ленінградській області

  У ці ж терміни нарциси висаджують у ґрунт у Ленінградській області, хоча можна почати посадку й трохи раніше – з другої декади серпня. Тут знову все залежить від того, коли температура ґрунту опуститься до потрібної позначки термометра.

  Коли садити нарциси восени на Уралі

  Посадка нарцисів восени на Уралі, який один дотепний садівник назвав «краєм вічнозелених помідорів», здійснюється з перших чисел серпня. Але якщо осінь тепла, можна садити цибулини в ті самі терміни, що і в середній смузі.

  Коли садити нарциси восени в Сибіру

  Посадка нарцисів і тюльпанів восени в Сибіру проводиться з серпня по вересень, а в які саме числа це робити, орієнтуйтеся по температурі ґрунту й прогнозах.

  Посадка нарцисів під зиму в ґрунт

  Ґрунт для нарцисів

  Посадці нарциса восени передує вибір ділянки й підготовка ґрунту, про що потрібно подбати ще влітку. Найбільше нарцисам підходять суглинки, хоча ці квіти ростуть і на інших ґрунтах. Оптимальна кислотність ґрунту для нарцисів – pH 6,6-7,0. На піщаних ґрунтах цибулини поступово стають дрібними, а потім цвітіння взагалі припиняється. Окрім того, піщані ґрунти глибше промерзають, що може привести до загибелі цибулин у зимовий час. Але якщо у вашому саду ґрунт окультурений, підготувати його для посадки нарцисів – справа нескладна.

  У важкі глинисті ґрунти під перекопування вносять пісок із розрахунку 20 кг на м², у піщаний – перегній і глину. Органіку – перегній, компост або перепрілий гній – уносять під перекопування на глибину 25-30 см як мінімум за три місяці до посадки, тобто ще навесні. Перегною знадобиться близько 15 кг, гною – 20 кг на м². Свіжий гній можна вносити в ґрунт тільки за рік до посадки нарцисів.

  Якщо ви хочете відвести під нарциси невелику ділянку, ви можете в цьому місці просто зняти верхній шар ґрунту й замінити його спеціальним ґрунтом, купленим у крамниці або складеним самостійно.

  На яку глибину садити нарциси

  Коли ви ділите цибулинне гніздо нарцисів, то посадковий матеріал у вас виходить різнокаліберний або, як кажуть фахівці, різних розборів. Глибина посадки визначається розміром цибулини, вона має становити три її висоти. Тобто над цибулиною, вміщеною в ґрунт, має бути шар ґрунту завтовшки дві висоти цибулини. Для великих цибулин нарциса це 15-20 см, для дрібних – 10-15 см. Однак є деякі нюанси, що дають змогу впливати на терміни цвітіння й швидкість розмноження нарцисів. Наприклад, аби нарцис зацвів раніше, а його цибулина обросла максимальною кількістю діток, потрібно посадити цибулину трохи мілкіше, ніж належить за формулою. Якщо ж ви хочете, щоби квітки розкрилися пізніше, а дітки наростали не так швидко, садіть цибулину трохи глибше, ніж рекомендовано. Якщо вас цікавить цвітіння нарцисів, садіть цибулини класу «екстра», тобто великі, а для розмноження рідкісних сортів більше підходять дітки.

  Як посадити нарциси восени

  Отже, навесні ви вибрали сонячну або напівтінисту ділянку, підготували її під нарциси, і ось настала пора висаджувати їх у ґрунт. Як посадити нарциси? Викопайте ямки відповідно до розмірів цибулинок на відстані 15-20 см, якщо посадковий матеріал великий, і 7-10 см, якщо ви висаджуєте дітки. На дно кожної ямки насипте шар піску, потім розкладіть у них цибулини денцем униз і злегка втисніть їх у пісок, щоб переконатися, що під денцем не буде порожнини. Кожну цибулину посипте деревною золою, потім засипте ямку ґрунтом наполовину, а простір ямки, що залишився, заповніть таким же ґрунтом, але з додаванням комплексного мінерального добрива з переважанням фосфору й кальцію в кількості вдвічі меншій, ніж належить за інструкцією. Якщо погода не дощова, рясно полийте ділянку з нарцисами.

  Догляд за нарцисами після посадки

  Догляд за нарцисами восени у відкритому ґрунті

  Осіння посадка нарцисів здійснюється в кінці літа або на початку осені, і догляд за посадкою цибулин до настання холодів має служити одній меті – утворення коренів у нарцисів. Уносити в ґрунт підживлення вже не потрібно – при підготовці ділянки й посадці ви внесли достатню кількість добрив. Полив нарцисів здійснюється в міру просихання ґрунту, але якщо йдуть дощі, слід подбати про те, щоб цибулини не намокли, тому при занадто рясних опадах на тлі похолодання краще накрити ділянку з нарцисами плівкою. У суху осінь час від часу розпушуйте на ділянці з нарцисами ґрунт, щоб зруйнувати кірку, що утворюється на ґрунті.

  Догляд за нарцисами взимку

  Нарциси взимку потребують укриття, особливо в районах, де морози звичне явище. При перших же заморозках обережно розпушіть ґрунт на ділянці з нарцисами, а потім замульчуйте поверхню шаром торфу, сухого листя, соломи, тирси або деревної золи завтовшки 10-15 см.

  Пересадка нарцисів на інше місце

  На одному місці нарцис росте до п’яти років, але потім його цибулину потрібно витягти з ґрунту, відокремити від неї діток і розсадити їх. Іноді це потрібно робити один раз на п’ять років, а іноді частіше, адже зростання та розвиток рослин залежить від безлічі факторів. Однак фахівці стверджують, що раніше, ніж через три роки, ділити цибулину не варто. Якщо ви помітили, що ваші нарциси сильно розрослись і стали гірше цвісти, це певні ознаки того, що настала пора їх пересаджувати. Коли пересаджувати нарциси – навесні чи восени? Правильніше це робити після того, як нарциси відцвіли. Але не відразу, а тільки після того, як листя квітів пожовкне й поляже, а це відбувається з нарцисами ближче до середини літа.

  Тільки-но компактні кущики нарциса починають розпадатися, витягніть цибулини із землі за допомогою виделки невеликого розміру, обріжте з них залишки стебел та листя і покладіть у темне сухе місце на просушування. Коли цибулинки висохнуть, зчистіть із них землю, обережно відокремте тільки ті дітки, які легко відходять самі, відбракуйте хворі, деформовані, м’які або уражені захворюванням цибулини, а якісні промийте під проточною водою, протруїть 10-15 хвилин у міцному розчині перманганату калію темно-рожевого кольору і знову покладіть у сухе темне приміщення з температурою не вище 25 ºC та гарною вентиляцією для просушування, після чого помістіть на зберігання.

  Коли пересаджувати нарциси восени? У ті ж терміни, що і для первинної посадки. Пересадку здійснюють в уже описаному нами порядку на ділянці, підготовленій заздалегідь. Як обробляти ґрунт під нарциси, ви теж знаєте.

  Як зберігати нарциси до посадки восени

  Якщо ви викопали цибулини нарцисів у липні, а садити їх у ґрунт потрібно буде тільки у вересні чи навіть у жовтні, виникає запитання, як і де їх зберігати до посадки. І це питання може стати проблемою. Річ у тім, що цибулини нарциса отруйні – при зберіганні вони виділяють газ, від якого в приміщенні без вентиляції можуть постраждати самі цибулини. Тому складіть їх у ящик і тримайте десь у саду під навісом, у затінку.

  Якщо ви з якоїсь причини вирішили перенести посадку нарцисів на весну, вам доведеться зберігати цибулини всю зиму. Найкраще знайти для них місце в похмурому приміщенні з температурою 10-12 ºC і вологістю повітря в межах 70 %. Розкладіть цибулини по дерев’яній полиці стелажа в один шар і намагайтеся щотижня оглядати їх на предмет ураження гниллю або іншим захворюванням. При виявленні білих або жовтих плям на цибулинах, а також поганого запаху, негайно позбавляйтеся від такого посадкового матеріалу, поки від нього інфекція не перекинулася на сусідні цибулини. М’які цибулини теж підлягають видаленню.

  Про те, що цибулини можуть пошкодити гризуни, не переживайте – як уже згадувалося, нарциси отруйні й можуть самі постояти за себе.

  Верес

  Трав’яниста вічнозелена рослина верес звичайний (Calluna vulgaris) є єдиним видом роду верес, що відноситься до сімейства вересові. На сьогоднішній день є приблизно 500 сортів даної рослини, більшість з яких мають дуже високі декоративні якості. У природних умовах рослина зустрічається в Європі (поширюється від зони хвойно-широколистяних лисов до тундри), в Північній Африці, в Гренландії, в помірних широтах Азії, на Азорських островах, на Атлантичному узбережжі Північної Америки, при цьому воно краще росте на торфових болотах, гаях і лісах. У старовинній шотландської легенді йдеться про те, що з усіх рослин тільки верес погодився на прохання Творця рости на скелястих голих пагорбах, які продуваються всіма вітрами, за це він був нагороджений невибагливістю, витривалістю, гарним ароматом і чарівним зовнішнім виглядом. І сьогодні в тих місцях, де росте верес, більше немає жодного іншого рослини. Часом він займає величезні площі, які іменують вересовими пустищами. Верес дав найменування вересня у білоруською, українською та польською мовами, а саме: вересень, верасень, wrzesien.

  • 1 Особливості вересу
  • 2 Вирощування вересу з насіння
    • 2.1 Висів насіння
    • 2.2 Догляд за саджанцями
    • 3.1 Куди і в який час проводять висадку
    • 3.2 Як висаджувати
    • 4.1 Шкідники і хвороби
    • 4.2 Розмноження вересу
    • 6.1 1 група. Сорти, що мають зелене листя
    • 6.2 2 група. Сорти з білими квітками і зеленими листовими пластинами
    • 6.3 3 група. Сорти з листям сріблястого забарвлення
    • 6.4 4 група. Сорти, що мають листя золотистого забарвлення
    • 6.5 5 група. Сорти, що мають махрові квітки
    • 6.6 6 група. Сорти, що мають квітки, які нерозкриваються

    Особливості вересу

    Верес — це сильноветвящийся вічнозелений стелиться невеликий чагарник висотою 30-70 сантиметрів. Невеликі листові пластини, які є тригранними, ніби згорнуті в трубку. Невеликі запашні квіточки зовні схожі з дзвіночками пофарбовані в лілово-рожевий колір. Вони входять до складу однобоких кистей. Цвітіння починається з другої половини річного періоду, однак найбільш красивим така рослина стає після настання перших заморозків, тому що його листочки в цей час забарвлюються в бордовий і жовтий колір. Роберт Льюїс Стівенсон написав цілу баладу про вереску «Вересковий мед». Така рослина є гарним медоносом, при цьому вересковий мед вважається найкориснішим з усіх. Ландшафтні дизайнери використовують верес для прикраси альпійських гірок, висаджують уздовж доріжок в саду, використовують для створення бордюрів, які дуже ефектно виглядають на тлі карликових хвойних рослин.

    Вирощування вересу з насіння

    Висів насіння

    Що б виростити верес з насіння, необхідно запастися терпінням, тому що даний процес досить довгий і важкий. Однак може порадувати вас те, що насіння вересу мають відмінну схожість, а саме, 90 відсотків. Плошку потрібно наповнити землесумішшю і зволожити її. За її поверхні розподіліть насіння, при цьому заглиблювати їх не потрібно. Ємність накривають склом і чекають сходів. Для посіву насіння рекомендується використовувати субстрат, що складається з піску, хвойної землі і торфу, які беруться у співвідношенні 1:1:2. Посіви потрібно поставити в тепло (близько 20 градусів), при цьому в перші 7 днів насіння потребують підвищеному рівні вологості. Поява перших паростків відбувається через 4 тижні. Відразу ж після появи сіянців слід приступити до їх загартовуванню. Для цього слід на деякий час відсунути укриття. Після того, як сіянці сильно розростуться, слід провести пікіровку, їх розсаджують в індивідуальні горщики або пересаджують в контейнер.

    Догляд за саджанцями

    У літній час розсаду слід переносити в сад і ставити в напівтемному місці, при цьому її потрібно систематично поливати. Коли на вулиці стане холодно, то сіянці переносять в прохолодну кімнату (приблизно 10 -12 градусів).

    Висадити верес на постійне місце можна лише у дворічному віці. Пам’ятайте, що верес, вирощений з насіння, не здатний зберегти ознаки материнської рослини. Проте в результаті ваших зусиль на світ може з’явитися абсолютно новий сорт.

    Посадка вересу у відкритий грунт

    Куди і в який час проводять висадку

    Досвідчені садівники рекомендують зайнятися висадкою вересу у весняний час, а саме, з другої половини квітня по перші дні травня, можна зробити це і восени — з кінця вересня та у перші дні жовтня. Для висадки краще вибирати відкриті добре освітлені ділянки, але можна посадити ця рослина і в півтіні. Найкраще для нього підходять торф’янисті вологі грунту або сухі піщані. Висаджувати даний квітка у вапняну землю не можна. Нічого страшного, якщо на землі буде міститися мало поживних речовин, однак рН обов’язково повинен бути дорівнює 4,5–5,5. Верес найкраще буде рости в грунті, що складається з піску, торфу, компосту деревної кори (хвойної землі), які треба взяти в пропорції 1:3:2. Місце, де вирощується верес, повинна мати захист від поривів вітру. Щоб підкислити грунт, у нього треба внести рудий верховий торф.

    Як висаджувати

    Залежно від сорту на ділянку площею 1 квадратний метр висаджується від 6 до 10 саджанців. Кущ слід заглиблювати у грунт на 25-35 сантиметрів, при цьому коренева шийка повинна знаходитися на одному рівні з поверхнею грунту. У разі якщо грунт глинистий в посадкової ямки необхідно зробити дренажний шар, що складається з піску або уламків цегли, при цьому його висота повинна бути від 5 до 10 сантиметрів. Також у кожну ямку потрібно всипати роговий борошна (30-50 грам) і нітрофоски (20-30 грам). Висаджений верес поливають з розрахунку 5-6 л води на 1 кущик. Поверхня ділянки обов’язково присипають шаром мульчі (тріскою хвойних порід або торфом). Пам’ятайте, що ця рослина вкрай погано переносить пересадку, тому потрібно відразу вибирати оптимальне місце для його посадки і добре за ним доглядати, щоб не довелося його пересаджувати.

    Особливості догляду

    Коренева система у вересу недовга, тому його потрібно регулярно поливати, якщо не спостерігається систематичних опадів, при цьому використовують підкислену воду. Врахуйте, що поверхня ґрунту на ділянці повинна бути постійно трохи зволожена. У зв’язку з цим поверхню ґрунту обов’язково треба засипати шаром мульчі. Також мульча не дає сильно нагріватися грунті в спекотні дні. Поливають верес раз в 10-15 днів. Після того, як буде зроблений полив, потрібно розпушити грунт на глибину від 10 до 15 сантиметрів, при цьому треба вирвати всі бур’яни. Рихлити і полоти землю необхідно крізь мульчу. У спекотне час ця рослина може постраждати від надмірно сухого повітря, у зв’язку з цим його рекомендується зволожувати з обприскувача кожен вечір. Не забувайте підгодовувати рослина щороку у весняний час (у квітні або травні), при цьому в грунт вносять повне мінеральне добриво, на 1 кущик береться 1,5–2 великі ложки підживлення (на 1 квадратний метр йде від 20 до 30 грам). При цьому добриво у сухому вигляді потрібно акуратно розсипати по ділянці, постарайтеся, щоб речовина не потрапила на листя і квітки рослини, інакше на їх поверхні утворюється опік. Після цього підживлення потрібно закласти в мульчу, а грунт рясно полити. Щороку навесні необхідно робити обрізання, яка виконує формуючу функцію, а також стимулює ріст молодих пагонів. При цьому інтенсивну обрізку можна робити лише тоді, коли пройде 3 роки з того моменту, як вереск був посаджений. Постарайтеся, щоб форма крони збереглася. Правило стрижки: суцвіття лівою рукою слід тримати за верхню частину, а правою — потрібно зрізати ½ або 2/3 частини суцвіття. Обрізані частини можна дрібно порізати і посипати поверх мульчі.

    Шкідники і хвороби

    Ця рослина володіє високою стійкістю до шкідливих комах і хвороб, але іноді уражаються вірусними або грибковими захворюваннями. Найчастіше верес захворює сірою гниллю. Розвитку даної хвороби може послужити погана водопроникність ґрунту або із-за того що у весняний час сніговий покрив сходить надмірно швидко, в результаті рідина застоюється в кореневій системі. У зараженого примірника на стеблах з’являється наліт, потім відмирають листя і самі пагони. Для боротьби з хворобою використовують обробку рослини фунгіцидними засобами, і краще всього з цим захворюванням справляється Топаз і Фундазол. Якщо ж кущ вражений дуже сильно, то потрібно обробка розчином мідного купоросу (1%). Обробити верес необхідно 3 рази з перервами в 5-10 діб. В цілях профілактики рослина обробляють у весняний час фунгіцидами відразу ж після того, як з нього прибирають укриття. Також обприскати кущі необхідно і восени під час підготовки до зими.

    Якщо кущ уражений борошнистою росою, то молоденькі пагони починають в’янути, а на листових пластинках з’являється білуватий пухкий наліт. Якщо на листочках з’являються плями коричнево-червоного кольору, то це означає, що верес заражений іржею. Ці два захворювання є грибковими, як і сіра гниль, тому з ними борються за допомогою фунгіцидних засобів.

    Якщо кущ вразить вірусна хвороба, що то його квіти або стебла можуть стати деформованими, а забарвлення квіток та листочків набуває нерівномірність, він стає нехарактерним для даного сорту. Цю хворобу вилікувати не можна, у зв’язку з цим уражені рослини треба викопати і знищити. Ділянку, на якій вони росли, необхідно полити дуже міцним розчином марганцевого калію.

    У тому випадку, якщо рослину вирощують на грунті, який йому підходить, і одержує необхідний догляд, то воно навряд чи захворіє.

    Розмноження вересу

    Як розмножити це рослина насінням, описано вище. Ще верес можна розмножувати відводками, поділом куща або живцюванням. У кінці літнього періоду потрібно зрізати верхівкові живці, при цьому їх беруть з найміцніших квітучих гілок. Для укорінення їх садять в горщики, наповнені сумішшю торфу і піску (3:1). Їх треба поставити в прохолодне місце (від 15 до 18 градусів), при цьому грунт повинен бути постійно злегка вологим. 1раз на 1,5–2 місяці живцями треба влаштовувати підгодівлю, для цього використовують розчин сечовини (на 1 літр води 1 грам речовини) або мікродобрива. У весняний час укорінені рослини пересаджують у відкритий грунт.

    Верес часто розмножується відводками самостійно. З часом старі гілки вересу вилягає на поверхню грунту і дають коріння. Для того щоб отримати відводок, треба пригнути, що знаходиться в самому низу, зрілий стебло і зафіксувати його на поверхні землі. Потім його накривають шаром, товщина якого повинна бути дорівнює 10 мм. Через 12 місяців потрібно буде відокремити відводок і посадити його на постійне місце.

    Найбільш просто і легко розмножується верес поділом кореневища. Проводиться дана процедура в кінці літнього періоду. Для цього треба вирити зрілий кущик. З коренів грунт прибирати не треба, їх ріжуть на кілька частин так, щоб на кожній з деленок були коріння і молода поросль. Перед тим як посадити деленку, слід зрізати старі стебла. Їх садять відразу на постійне місце в різні ямки, при цьому не забудьте присипати місця зрізів товченим вугіллям.

    Верес після цвітіння

    В регіонах з теплим кліматом ця рослина прекрасно переносить зиму без укриття. Але в тому випадку, якщо зими суворі і малосніжні верес краще підготувати до зимівлі. Коли настануть морози поверхню ділянки необхідно присипати шаром торфу, а потім сам верес накрити лапником, який захистить рослини від морозів і від опіків сонця у весняний час. Прибрати укриття треба буде в квітні.

    Основні види і сорти з фото і назвами

    Верес звичайний (Calluna vulgaris) — це єдиний вид роду. Найчастіше вересом вважають еріку, яка знаходиться в близькому спорідненні з даною рослиною. Однак верес і еріка — це різні рослини. У вересу звичайного є величезна кількість чудових сортів, в даний час їх налічується приблизно 500 штук. Садівники поділяють усі ці сорти на 6 різних груп.

    1 група. Сорти, що мають зелене листя

    1. Алегро. Висота цього вічнозеленого чагарнику близько 0,6 м, а його крона має діаметр приблизно 0,5 м. Є компактна досить щільна крона, темна бура кора і лускоподібний листові пластини темно-зеленого забарвлення. Цвітіння спостерігається з останніх днів липня до кінця жовтня. Червоно-кармінові квіточки прості глянцеві, вони зібрані в довгі суцвіття. Рослина зимоустойчиво, на зимівлю потрібно вкривати лише молоденькі кущики.
    2. Кармен. Цей гібридний сорт, виведений у Голландії, користується величезною популярністю в європейських країнах. Кущик заввишки досягає 0,3–0,4 м, має округлу крони, маленькі темно-зелені листочки, темну буру кору, прості рожево-фіолетові квітки, зібрані в квітконоси (довжина до 10 сантиметрів). Морозостійкий, але потребує укриття на час зими.

    А ще популярністю користуються такі сорти, як: Раднор, Дакнесс, Росс Хаттон, Мазурка, Марко, Барнетт Энли, Хукстоун та ін.

    2 група. Сорти з білими квітками і зеленими листовими пластинами

    1. Альба. Висота прямостоячого кущика близько 0,4 м, при цьому крона має діаметр близько 0,55 м. На молодих гілках розташовуються насичено-зелені листові пластини. Білі квітки зібрані в щільні суцвіття.
    2. Олександра. Кущики кулястої форми у висоту досягають 0,3 м, при цьому діаметр крони дорівнює 0,4 м. Листові пластини мають темно-зелене забарвлення, а квіточки — блідо-кремовий, при цьому до кінця цвітіння вони стають темно-червоними.

    Також популярністю користуються такі сорти, як: Вайт Лон, Хампті Дампті, Лонг Вайт, Алек Мартін, Альба Джей та ін.

    3 група. Сорти з листям сріблястого забарвлення

    1. Сільвер Найт. Цей сорт виведений в Англії. Висота куща близько 0,3 м, а діаметр компактної подушковидной крони 0,45 м. Кора темна бура, сірувато-сріблясті листові пластини мають опушення. У зимовий час листя стають бордовими. Прості блідо-лілові або бузкові квіточки зібрані в суцвіття, що мають довжину 20 сантиметрів. Стійкий до холоду, але на зимівлю його потрібно вкривати.
    2. Пітер Спаркс. Сорт також отриманий в Англії. Висота куща близько 0,5 м, а діаметр його овальної крони — 0,6 м. Кора темна бура, маленькі лускоподібний листочки в літньо-осінній період темно-зелені, а в зимово-весняний — зеленувато-сірі. Махрові темно-рожеві квіточки входять до складу суцвіть, довжина яких 0,3 м. Володіє помірною морозостійкістю.

    А ще такі популярні сорти, як: Аннмари, Велвет Фэшинейшн, Ян Деккер, Глендуик Сільвер і ін.

    4 група. Сорти, що мають листя золотистого забарвлення

    1. Ендрю Праудли. У висоту кущик досягає 15 сантиметрів, при цьому діаметр крони — приблизно 25 сантиметрів. Широковосходящие гілки досить тонкі. У теплу пору року листя помаранчева і має світло-жовті кінчики, а в зимовий час вона забарвлюється в бронзовий колір. Маленькі рожеві квіточки входять до складу нещільних суцвіть.
    2. Боскуп. Сорт створений в Голландії. У висоту кущ досягає 0,4 м, а діаметр його компактної крони — 0,5 м. Кора темна бура. Влітку листові пластини зеленувато-жовті, а в осінній час вони забарвлюються в рожево-фіолетовий колір. Прості лілово-рожеві квіточки входять до складу коротеньких малоразветвленных суцвіть, які в довжину досягають близько 10 сантиметрів. Володіє помірною морозостійкістю.

    Ще популярністю користуються такі сорти, як: Аура, Арран Голд, Блейзэвэй, Кримзон Сансет, Голд Хейз, Коттсвуд Голд та ін.

    5 група. Сорти, що мають махрові квітки

    1. Отэм Сяйво. Висота розлогого куща близько 0,3 м, а діаметр крони — приблизно 0,45 м. У кінці гілок піднімають. Темно-зелені листові пластини, блідо-лілові густо-махрові квітки входять до складу коротеньких досить щільних гроновидних суцвіття.
    2. Моніка. Висота широкораскидистого чагарнику 0,55 м, а діаметр крони — 0,8 м. Широковосходящие гілки дуже міцні. Темно-зелені листові пластини в зимовий час набувають сіруватий наліт. Махрові червонувато-рожеві квітки дуже великі, зібрані в щільні суцвіття.

    Також популярністю користуються такі сорти, як: Ред Фэйворит, Дарк Стар, Альба Полону, Джоан Спаркс, Каунті Виклоу.

    6 група. Сорти, що мають квітки, які нерозкриваються

    1. Девід Ісон. Висота кулястого куща близько 20 сантиметрів, а діаметр крони — 25 сантиметрів. Є велика кількість висхідних гілок. Листові пластини темно-зелені. Лілово-рожеві темні квіточки входять до складу коротеньких кистей.
    2. Марлін. Німецький сорт. Кущ заввишки сягає близько 0,3 м, а діаметр крони дорівнює 0,5 м. Темна кора бура, маленькі темно-зелені листові пластини. Бутони рожево-лілового або насичено-червоного забарвлення ніколи не розкриваються.

    Також популярністю користуються такі сорти, як: Роміна, Мінімум, Фріц Кірхер.

    Корисні властивості вересу

    Верес володіє лікарськими властивостями, які використовуються в народній і традиційній медицині. Він широко використовується у лікуванні кашлю, хвороб нирок, циститу, пієлітах, уретриту, дизентерії, діареї, гастриту, ентероколіту, ревматизму, подагри, а ще захворювань шкіри. Заготівлею квітучого вересу займаються з останніх днів червня по вересень, адже в цей період в ньому перебуває найбільша кількість корисних речовин: флавоноїди, мінеральні солі фосфору, калію, кальцію і натрію, органічні кислоти. Завдяки їм рослина має антибактеріальну, протизапальну, потогінну, ранозагоювальну, відхаркувальну, сечогінну, в’яжучу, очищує і седативним ефектом.

    Відвар цього чагарнику використовується при безсонні і розладах нервової системи, при атеросклерозі судин, хворобах шлунково-кишкового тракту, підвищеної кислотності, холециститі і ожирінні. Якщо запалилася горло або є запалення в роті, то відвар використовують для полоскань. Спиртова настоянка на даному рослині допомагає при туберкульозі. З подрібнених квіточок роблять порошок, допомагає при виразках, екземі, ранах і опіках. При радикуліті приймають вересові ванни. Настій, приготований з квіточок, втирається в шкірні покриви голови, це допомагає позбавитися від випадання волосся і оздоровити їх.

    Приймати верес можна всім, але все-таки перш ніж приступити до лікування даною рослиною, треба проконсультуватися з досвідченим лікарем. Краще утриматися від вживання всередину ліків, виготовлених з вересу, тим, у кого знижена кислотність шлункового соку.