АРТЕЗІАНСЬКА ВОДА З КУРОРТУ ВОРЗЕЛЬ

Курорт Ворзель цінується за особливо вологий мікроклімат. Недоторкана чистота лісопаркових зон та відсутність промислового забруднення допомагають зберегти унікальність водних джерел.

багаторівнева система

фільтрації

Прибирає шкідливі домішки, лишаючи у воді оптимальний склад природних мінералів

стерилізація

озонуванням

Молекули озону знищують усі віруси та бактерії, а також безпечно стерилізують бутлі

знезараження

ультрафіолетом

Нашу систему очищення адаптовано з етапів очищення води в природі

ЗБАГАЧЕННЯ

киснем

Кисень легко засвоюється з води, покращує роботу мозку та активує відновні процеси у клітинах

Виробництво

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ

Завод з виробництва води НЕБЕСНА КРИНИЦЯ повністю автоматизовано, що прибирає людський фактор та забезпечує високий рівень контролю за усіма процесами.

7 ступенів захисту та щоденний контроль у 5-ти незалежних лабораторіях гарантують стабільну якість найвищого рівня.

Стандарти

НАЙВИЩІ СТАНДАРТИ

Ми першими на ринку бутильованої води України запровадили міжнародний стандарт управління безпечністю та якістю харчових продуктів ISO 22000 (НАССР) на своєму виробництві в Україні.

Це єдина процедура, що гарантує споживачу 100% впевненість у безпеці продукту.

Запрошуємо

ПЕРЕКОНАЙТЕСЯ САМІ

Ми відкриті для кожного клієнта, оскільки розуміємо, наскільки важливо бути впевненим в якості продуктів, які Ви обираєте для своїх близьких.

Запрошуємо Вас на нашу віртуальну екскурсію на завод. Ви зможете побачити увесь процес від видобування води з артезіанської свердловини у курорті Ворзель до безконтактного розливу в екологічну багаторазову тару.

огляд виробництва

ПИЙТЕ КАПУЧИНО ТА ЛАТЕ В ОФІСІ

Це просто! Орендуйте у нас кавовий суперавтомат, замовте доставку натуральної зернової кави і усіх супутніх товарів

КАВА CORSICO

Натуральна зернова кава власного імпорту. Ексклюзивні бленди кави на основі арабіки з Бразилії та Колумбії розроблені спеціально для нашої компанії. Неперевершений смак та заряд бадьорості у кожному горнятку кави.
Ми також працюємо з брендами Jacobs, Lavazza, Blasercafe. Оберіть каву на свій смак!

КАВОВЕ ОБЛАДНАННЯ

Сучасний суперавтомат дозволяє приготувати таку каву так, як найкращий бариста, натисненням одної кнопки. Завдяки розмаїттю моделей Ви можете підібрати ідеальний варіант як для маленького офісу, так і для великої компанії, а ми гарантуємо якісне обслуговування.

Наш сервіс

ЗАВЖДИ ПЕРШОКЛАСНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ

Більше 10 тис офісів і 50 тис домогосподарств Києва обрали нас за рівень сервісу. Спробуйте і Ви!

2000

доставок клієнтам щодня

40

сучасних вантажівок автопарку

20

80

кваліфікованих водіїв
експедиторів

СТРАТЕГІЯ ТА ЦІННОСТІ

Небесна криниця – учасник Європейської асоціації бутильованих вод і в своїй діяльності керуюється кращими світовими практиками галузі

Соціальна відповідальність

Цінності компанії та відповідальність перед суспільством – це фундамент, на якому ми будуємо наш успішний бізнес на довгі роки.

АБСОЛЮТНА ЯКІСТЬ

Запорукою якості питної води є екологічно чисте джерело, сучасна система фільтрації, обробки тари та захист якості продукції.

ДОВІРА ТА ПАРТНЕРСТВО

Завдяки професіоналізму співробітників, чітким процесам, максимальній автоматизації Ви можете на 100% покластися на нас.

Доставка бутильованої води Небесна Криниця – це найкраще рішення для Вашого дому чи офісу. Замовити воду – просто. Природна артезіанська вода добувається та розливається у курортному селищі Ворзель, виробляється за міжнародними стандартами якості та безпеки на заводі за європейськими стандартами. Ми станемо надійним партнером Вашої компанії, надаючи послуги забезпечення водою, кавою, усім необхідним обладнанням, додатковими товарами.

СПРОБУЙТЕ

користь та задоволення

Замовити доставку артезіанської води НЕБЕСНА КРИНИЦЯ просто, переконайтесь самі у високій якості та зручності сервісу

НЕБЕСНА КРИНИЦЯ 2019 всі права захищенні

Колодязь (криниця) — символ життєдайності, чистоти, пізнання

Колодязь (криниця) належить до тих численних архетипів, якими щедро “всіяна” українська культура. Це символ життєдайності, мудрості, невичерпності, пізнання, чистоти. Символіка колодязя тісно пов’язана з символікою та значенням води, яку обожнювали усі народи світу.

Криниця стояла у кожному селі. Її оберігали, плекали, облагороджували, чистили. Криниці були у давні часи громадськими, спільним добром села. Копання криниць уважалось першочерговим і почесним завданням усіх мешканців села. Копали їх до настання свята Купала. З криниць щодня брали воду для пиття, їжі, прання, купання дітей тощо. Криниця була завжди місцем, де сходилися, щоб розповісти новини, подорожній міг тут утамувати спрагу і відпочити. Біля криниць збиралася молодь на свята, водили хороводи, освідчувались у коханні. Звідси, напоївши коней, їхали козаки боронити рідну Україну. Тут стрічалися і прощалися з милою. Тут лунали пісні Кобзарів про минуле українського народу. До криниці приходили люди в дні удач і гірких розчарувань, на схилі літ своїх.

Криниця – символ здоров’я, родючості, плодючості, святості. Для весільного короваю брали «із семи криниць водицю», щоб життя молодих було щасливе. У фольклорі, літературі часто постає образ криниці як пахучої квітки, живої істоти. Оспівані у піснях, криниці символізували батьківщину, рідне село, кохану, непорушну віру у безсмертя народу, джерело його високої духовності.

Уклонилась, повела мене в світлицю,
Пригощала за столом новотесовим.
Пив я воду, пив холодну із криниці –
Срібнодзвонну, срібноплинно-проліскову.
(Б.Олійник).

Походження слів “колодяць” і “криниця” різне. Слово “колодязь” традиційно пов’язане з архаїзмом “коло”, що означає – “сонце”. Слово “криниця” утворилося від архаїзму “крин” – вода. Від гарного слова “криниця” пішла велика кількість топонімів, гідронімів, антропонімів. Українські прізвища: Криниченко, Криничанка, Криничко та інші.

Кожна криниця мала неповторні художньо-технічні обриси. Спільним їхнім композиційним елементом є наземна частина – оголовок. Він складається із зрубного цямриння, мурується з каменю, відливається з бетону. Колоди зруба бувають круглі або протесані. Сільські теслі й різьбярі створювали криниці, які вражали художньою досконалістю і неповторною своєрідністю. Будувалися повністю закриті криниці з суцільним щільним обшалюванням стінок дошками. Важливим функціональним і художньо-пластичним елементом криниці є покрівля. Вона не лише оберігає від руйнування вал та інші елементи споруди, але й забезпечує санітарно-гігієнічні якості води. Архітектурно-конструктивному трактуванню традиційної української криниці характерні багатогранність типологічних ознак і багатство декоративного оздоблення.

Колодязь-криниця виступала не тільки «побутовим» джерелом води, а й була свого роду священним простором, з яким пов’язано безліч вірувань, звичаїв, обрядів. Наприклад, космогонічний міф про первісні води. Старі люди казали, не можна вночі заглядати в криницю, бо відьма поцілує. Криниця єднала Небо і Землю та сприймалась як “двері в інший світ”. В казках герой, стрибнувши в криницю, потрапляє в підземний світ.

У слов’ян володарками криниць вважалися Віли (Вили) – чарівні дівчата з крилами, а також богиня землі – Макош. Вірили, що на Зелені свята (Трійця) на зрубах колодязів люблять удосвіта сидіти чарівні діви з розпущеним волоссям, яке все розчісують гребенем. За даними дослідника митрополита Іларіона, українці вірили: «у криниці живе окремий криничний дід – криничник». Для пожертви божествам до криниць приносили кашу, вовну, нитки, вино, хустки, посуд, стрічки, хліб, мед, молоко.

Кругообіг води ніби здійснює зв’язок людини з її минулим і майбутнім. В найдавніших звичаях українців збереглося повір’я, що виконавши певні магічні дії з криничною водою, можна викликати дощ. Наприклад, на Житомирщині вважали, що для цього треба збовтати воду в криниці. Особливою пошаною в народі користувалися люди, які вміли за допомогою вербової лози знаходити підземні джерела, щоб копати криниці, а також майстри, які копали колодязі.

У скандинавській міфології, Мімір охороняє колодязь, вода якого дарує знання та прозріння. Він не дозволяє нікому пити з цього джерела просто так. За легендами, Одін, щоб отримати мудрість, пожертвував своїм правим оком саме для цього.

Криниці відігравали величезну роль і значення для давніх землеробів, зокрема представників Трипільської цивілізацією (V-III тис. до н.е.), що була тогочасною “житницею світу” – експортувала зерно у великих кількостях. У давніх трипільців існували величезні поселення-мегаполіси на 200-300 га, а тому зрошування полів займало ключову роль для досягення врожайності. Відповідно викопувалися криниці у широких масштабах. Воду з них набирали за давнім українським принципом “журавля” – пристрою, який складається з двох стояків (або однієї сохи з розвилиною), вкопаних у землю, рухомо закріпленої між ними довгої жердини (власне «журавля»), спорядженої противагою на коротшому плечі важеля і з прив’язаним відром на довшому (іноді за допомогою залізного гака, відомого як «рак»). Для противаги використовують масивну металеву деталь, зв’язані цеглини, бетонні блоки. Вага на коротшому плечі полегшує витягання наповненого відра, а щоб використати й ефект довжини важеля і при підійманні, журавель з’єднують з відром замість мотузки жорсткою тягою з довгої тонкої жердини («ключем», «крюком»).

Колодязі були й у скіфів. Геродот описуючи вторгнення персів у 514 р. до н.е., пише, що скіфи вирішили не вступати до відкритого бою та відступаючи, наказали засипати усі джерела та колодязі. Стіни цих криниць були викладені з кам’яних блоків. До криниць стікались з усіх усюд, щоб набрати води, а за одного й поговорити, обмінятись новинами.

Використані джерела:

1. ТОП-10 книг з української міфології.
2. Катернога М. Т. Українська криниця / М. Т. Катернога. — Київ : Техніка, 2006. — 136 с. — (Народні джерела).
3. Скуратівський В. Т. Обереги пам’яті : народний агрокалендар / Василь Скуратівський. ― Київ : Скарбниця, 1992. ― 112 с.
4. Воропай О. Звичаї нашого народу: етнографічний нарис / Олекса Воропай. ― Київ : Велес, 2009. ― 432 с.

Долучайтесь до спільноти та діліться публікацією у соцмережах:

• Стрибог— слов’янський бог вітру, вихору, бурі
• Що символізують квіти і трави в українській традиції?
• Які дерева садили коло хати наші предки?
• Кінь у міфології. Культ коня.
• Пантеон язичницьких богів слов’ян
• Бджола в звичаях і віруваннях українців
• Гроза в традиційних уявленнях українців
• Боги Сонця у слов’ян: Дажбог, Ярило, Хорс та інші
• Вірування пов’язані з лелекою
• Ключ – символ знань, мудрості та захисту