Щеплення плодових дерев: що на що прищеплювати

Щеплення – спосіб вегетативного розмноження рослин, найчастіше кущів і дерев. Результат у цьому процесі досягається зрощуванням підщепи та прищепи, де підщепа – зазвичай дика рослина, у якої експлуатуються коренева система та нижня частина стебла (стовбура), а щепа – стебло (пагін) чи брунька культурної рослини, яку прищеплюють до підщепи.

Про те, які рослини можуть служити підщепами для фруктових культур, а також про способи, якими їх прищеплюють, ми й розповімо в нашій статті.

Терміни щеплення

Щеплення можна проводити з весни до осені, проте найкращий для цієї процедури період – із березня по кінець травня. У цей час у деревах починається активний сокорух, що прискорює процес приживлення. А щепа (прищепа), тобто сортовий живець, який приживляють до дички, має в момент проведення процедури перебувати в стані спокою. І саджанець, до якого будуть прищеплювати сортовий живець, і прищепа мають бути розвиненими та здоровими. Дотримання цих умов є запорукою успіху процедури.

Якщо щеплення планують провести навесні чи взимку, живці для нього заготовляють заздалегідь – восени, після падолисту, але перед настанням заморозків, або в крайньому разі навесні, але до того, коли в деревах забродять соки. Для літнього щеплення щепи зі здеревілою основою зрізають просто перед процедурою.

Кісточкові плодові дерева – вишню, черешню, сливу, абрикос або персик – краще прищеплювати в березні чи квітні, а яблуню, грушу, айву й інші зерняткові породи – на 2-3 тижні пізніше.

Сумісність підщепи та прищепи

• до аронії можна прищеплювати аронію, грушу та горобину;
• до глоду – глід, горобину, кизильник, яблуню та грушу;
• до ірги – горобину, грушу й іргу;
• до горобини – аронію, горобину, грушу та кизильник;
• до кизильника – кизильник, яблуню та грушу;
• до яблуні – аронію, яблуню, грушу й кизильник;
• до груші – глід і грушу.

Практично всі кісточкові породи успішно прищеплюються на аличу або дикі сливові саджанці, а вишня й черешня – на дику вишню або дику черемху антипку. Найкращі підщепи для яблунь – саджанці сортів Антонівка, Аніс, Китайка чи сливолистої яблуні. Сортову грушу прищеплюють на зимостійкі саджанці грушевих сортів Вишнівка, Лимонка, Тонкогілка або ж Олександрівка. Для слив, окрім аличі, як підщепи годяться сіянці терну та терносливи.

Для абрикосів, окрім абрикосових дичок, підщепами можуть бути сіянці жерделі, вишні піщаної й терну, але самі абрикоси в якості підщеп для інших кісточкових порід не дуже надійні: навіть споріднений абрикосу персик краще приживляти на сливу, терен, мигдаль або повстяну вишню.

Щеплення сортового живця яблуні на яблуневу дичку чи грушевого живця на грушеву дичку називається внутрішньовидовим, щеплення живця вишні на черешню чи прищепи персика на абрикос – міжвидовим, а приживлення живця сливи на абрикос або прищепи груші на глід називається міжродовим щепленням.

Найуспішніше проходять внутрішньовидові щеплення, а міжродові часто викликають ускладнення. Але це не означає, що потрібно відмовитися від експериментів, адже були випадки, коли смородину успішно прищеплювали на вишню, і на дереві водночас дозрівали яблука та ягоди.

Вимоги до підщепи

Підщепа – основа для щеплення. Саме підщепу надалі годуватиме прищеплене деревце, від підщепи залежить, наскільки зимостійкою та стійкою до хвороб буде рослина. Підщепи бувають культурні й дикорослі, низькорослі чи сильнорослі. Отримують їх вегетативним або генеративним розмноженням.

Перед вибором підщепи ви маєте точно знати свою мету, аби ваші очікування напевно виправдалися. Бажано, щоб підщепа була холодостійкійка, посухостійка, адаптована до вашої місцевості та мала добре розвинені корені.

Способи щеплення

Покращене копулірування

Цим способом прищеплюють:

Можна використовувати копулірування й для розмноження винограду. Діаметр прищепи та підщепи мають абсолютно збігатися та бути не менше 7 й не більше 15 мм.

Виконується поліпшене копулірування за таким порядком:

• зріз на підщепі та прищепі роблять під кутом 30º;
• по середині кожного зрізу роблять защіп – надріз завглибшки близько 1 см;
• підщепу накладають на щепу так, щоб защепи з’єдналися в замок, а камбіальні шари обох частин збіглися;
• місце сполучення обертають пластиром, скотчем або ізоляційною стрічкою липкою стороною назовні, потім на щеплення надягають поліетиленовий пакет.

Щеплення за (під) кору

Цим способом зручно прищеплювати живці зерняткових культур на товсту підщепу – дерево віком від трьох до десяти років. Залежно від діаметра можна робити щеплення від одного до декількох живців. Діаметр прищепи – від 7 до 15 мм, а товщина підщепи може бути від 2 до 20 см.

Порядок проведення процедури:

• гілку-підщепу обрізують на відстані 20-40 см від стовбура, а якщо ви щепите живець до саджанця, то стовбур спилюють на висоті 80-90 см від землі;
• нижній зріз прищепи роблять косим, завдовжки 3-4 см;
• на підщепі від спилювання у напрямку вниз роблять надріз кори завдовжки близько 4 см і обережно стерильним інструментом розсувають кору;
• щепу вставляють під кору. Над спилом має виступати не більше 1-2 мм зрізу прищепи;
• усі ділянки без кори ґрунтовно обробляють садовим варом, після чого місце зрощення обертають скотчем так, як було описано вище.

Щеплення в розщіп

• черешню,
• вишню,
• аличу,
• сливу,
• грушу,
• яблуню,
• виноград.

Діаметр прищепи має бути приблизно з олівець, а товщина підщепи – від 7 до 15 мм.

Робота виконується в такому порядку:

• підщепу обрізують на висоті 30-40 см, роблять по центру місця спиляння розщіп завглибшки 4-5 мм і фіксують його в такому положенні, вставивши клин;
• нижній кінець прищепи (їх може бути кілька – кількість залежить від діаметра підщепи) обрізають клиноподібно: стесують навскіс із двох сторін. Довжина зрізу – 3,5 см;
• клин живця вставляють у розщіп так, щоб камбій прищепи стикався з камбієм підщепи;
• клин виймають, ділянки, позбавлені кори, вкривають садовим варом, а місце зрощування обгортають плівкою.

Про те, чи благополучно пройшло щеплення, ви дізнаєтеся днів за п’ятнадцять-двадцять, коли на живці почнуть бубнявіти бруньки, а місце сполучення стане обростати калюсом.

Щеплення брунькою, або окулірування за допомогою вічка

У цьому разі прищепою є вічко сортової рослини. Бруньку, що пробуджується, прищеплюють навесні, у час сокоруху, а спляче вічко – ближче до осені.

• із живця гострим стерильним інструментом зрізають щиток – вічко разом із невеликою ділянкою кори й тонким шаром деревини: зробіть, відступивши від бруньки вгору і вниз по 2 см, горизонтальні надрізи й потім зріжте вічко зліва направо. У літню пору верхній надріз роблять на відстані 1 см від вічка, а нижній – на відстані 1,5 см;
• на підщепі роблять три надрізи кори: короткий надріз поперек підщепи, перпендикулярно йому – надріз завдовжки з щиток, а в його кінці – знову короткий надріз поперек;
• кору вздовж довгого надрізу відгинають, вставляють в утворену кишеню щиток із брунькою, притискають до неї кору підщепи й фіксують місце щеплення обв’язкою, залишаючи саму бруньку відкритою. Поверх обв’язки гілку вкривають садовим варом.

Результати весняного щеплення будуть помітні вже за два тижні, а якщо процедуру проводили влітку, брунька проросте тільки наступної весни.

Дуже доречна стаття, як раз є потреба прищепити у саду яблуньку. Буду намагатися все зробити правильно і отримати хороший результат. Дякую за докладну статтю по цьому питанню, вселяє надію на успіх.

• Білити чи не білити дерева – популярні міфи та реальна необхідність!
• Навіщо та як гнути гілки дерев – робимо це безпечно для рослини!
• Зимове розмноження смородини: як нарізати живці і в чому їх краще вкорінювати?
• Обрізування грецького горіха – як обрізати дерево, яке не любить обрізки?
• Хитрий спосіб обрізання ремонтантної малини – ягоди будуть великими!
• Як обрізати фундук – формування куща для рясного плодоношення!
• Як обрізати запущену яблуню – омолоджуємо та розчищаємо у кілька етапів!
• Залізний чи мідний купорос – коли який застосовувати і в чому особливість кожного?
• Обрізання аличі: як збирати врожай без драбини!
• Обрізування малини під нуль – не в будь-якому регіоні це потрібно робити!

Способи щеплення плодових дерев

Перед тим, як робити щеплення, потрібно вибрати дерева, які між собою можна поєднати, адже це одне з головних правил успішного приживання. Кісточкові породи можуть приживатись тільки на кісточкових підщепах, а зерняткові — на зерняткових деревах. Не варто розраховувати, що груша буде рости на вишні. А грушу легко прищеплюють на айву.

Також для щеплення використовуються тільки молоді дерева віком не старше 15 років. Чим молодше дерево, тим краще воно прийме прищепу. Крім цього, не можна прищеплювати ранньостиглі сорти з пізньостиглими.

Прищепа — це відросток або брунька від сортового дерева, які прищеплюють на підщепу з метою розмноження сорту.

Підщепа — це сіянець або старе дерево, яке служить кореневою порослю. Для нього найчастіше використовують дикі породи дерев або спеціальні дерева з деякими можливостями (низькорослість, стійкість до хвороб, потужна коренева система, стійкість до стресових умов вирощування і т.д.).

Таблиця сумісності плодових дерев для щеплення

Способи щеплення плодових дерев

Окуліровка

Окуліровка — це щеплення до підщепи бруньки (вічка) разом із суміжною з нею тканиною. Даний метод найпопулярніший для використання в плодівництві, бо для нього не потрібна велика кількість витратного матеріалу, він показує високий відсоток приживлюваності та робиться досить швидко і легко. Окуліровку можливо проводити тільки тоді, коли кора легко відходить від стовбура дерева. А це буває двічі на рік — навесні та влітку з кінця липня.

Навесні окуліровку проводять брунькою, зрізаною з гілок тогорічного приросту дерев. А влітку на дерева прищеплюють щитки, зрізані з приросту поточного року. Спочатку проводять окулірування на кісточкових породах дерев (слива, вишня і т.д.), а вже потім переходять на зерняткові (груша, яблуня).

Літню окуліровку потрібно починати з ранку до настання спекотного періоду, і продовжувати після полудня до заходу сонця. У хмарну погоду щеплення дозволяється робити весь день, а під час дощу — окулірування заборонене.

Перед тим, як робити щеплення плодових дерев окуліруванням, зі штамбів підщепи зрізають бічні пагони на висоті до 20-25 см. Окуліровку проводять окулірувальним ножем, який повинен бути гострим як бритва. Для цього, ніж часто очищають ганчіркою від бруду та іншого сміття і підточують ременем.

Щеплення дерев методом окулірування

Як робити Т-образну окуліровку:

1. Для окулірування вибирають ділянку на стовбурі дерева з рівною чистою корою з північного боку на висоті 10-15 см від ґрунту. Якщо підщепу зігнути, то прищеплювати бруньку треба нижче вигину, а на нахилених саджанцях — бруньки прищеплюють з верхньої сторони.
2. Для нанесення Т-подібного розрізу потрібно злегка нахилити дерево назад, взятися за нього рукою трохи вище, передбачуваного місця зрізу, і зробити поперечний розріз деревини. Його довжина не повинна бути більше третини діаметра штабу дерева.
3. Потім знизу-вгору ножем роблять поздовжній розріз кори довжиною 2,5-3 см. Якщо кора легко відходить, то досить буде розрізу довжиною 1-1,5 см. Коли вертикальний зріз досягне горизонтального, акуратно лезом потрібно підчепити краї кори. Якщо кора погано підвелася, її можна посунути наконечником, який знаходиться знизу ножа.
4. При виборі щитка варто відзначити, що для товстої підщепи нирку зрізають знизу гілки, а для тонкої — зверху. Бруньку зрізають плавним рухом на себе з найменшим зіткненням з деревиною. Потрібно зрізати так, щоб знизу і зверху від нирки залишалося по 1,5 см кори. Загальна довжина вічка – 3-4 см.
5. Щиток вставляють нижнім кінцем під кору в Т-подібний розріз підщепи, заводячи його до упору. Нирка має перебувати на рівні країв кори. Якщо це не так, то низ щитка потрібно вкоротити.
6. Потім щиток притискують корою і підв’язують поліетиленовою стрічкою шириною 8 – 12 мм від низу до верху. Стрічкою щільно закривають всі частини, а саму нирку залишають відкритою.

Окуліровка вприклад

Даний вид окулірування підходить для проведення щеплення влітку або навесні, коли ще погано відділяється кора на підщепах. Також він доцільний для молодих саджанців з тонкою корою. Техніка окулірування схожа з Т-образною, але в ній є свої нюанси.

Щеплення дерев окуліруванням вприклад

Технологія окулірування вприклад:

1. На підщепі роблять поперечний розріз кори разом з деревиною, в місці, де буде низ вічка. Ніж поглиблюють на 4-5 мм на висоті 3-4 см від поперечного розрізу і зверху-вниз зрізають смугу кори з найменшим зняттям деревини. У підсумку повинен утворитися клиноподібний зріз.
2. Для додання щитку форми вирізу, на підщепі потрібно встановити ніж під кутом 30° на дистанції 1,5-2 см нижче бруньки та зробити зріз довжиною 7-8 мм зі зняттям деревини. Потім, ніж вийняти та зробити так само з іншого боку.
3. Після зрізу, бруньку великим пальцем притискають до леза ножа і щільно вводять в розріз на підщепі. Якщо щиток впаде на ґрунт — його потрібно замінити на новий.

Проста копуліровка

Копуліровка — це зимове щеплення плодових дерев, оскільки в польових умовах вона не зовсім зручна. Її застосовують для розмноження плодових дерев і рослин культур з підщепи та прищепи однакового діаметра.

Проста копуліровка плодових дерев

Техніка виконання простої копуліровки:

1. На підщепі роблять косий зріз довжиною 4-5 см.
2. Потім зрізують прищепу також під кутом, щоб розріз був розміром 4-5 см. Черенок вкорочують, залишаючи на ньому 2-3 бруньки. Частину живця можна буде використовувати для інших щеплень. Тонкі живці перерізають прищеплювальним ножем, а товсті — секатором.
3. Потім підщепу і прищепу з’єднують зрізами, так щоб вони співпали між собою. Щеплення впритул перев’язують поліетиленовою стрічкою.
4. Верхній зріз щепленого держака разом з щепленням покривають садовим варом або опускають в розплавлений парафін.

Поліпшена копуліровка

Поліпшену копуліровку ще називають копуліровкою з язичком. За допомогою якого держак міцніше тримається на підщепі. Даний метод підходить для щеплення яблуні, груші, сливи, аличі, черешні, вишні та винограду.

Методика проведення та саджанці прищеплені способом поліпшеної копуліровки

Як робити поліпшену копуліровку:

1. Підготовка прищепи та підщепи така ж, як і при простій копуліровці. Але тут ще треба зробити зріз для язичка, залишивши 1/3 частина з нижньої частини надрізу (яка відповідає виходу серцевини) і зробити поздовжній розріз на 2/3 розрізу.
2. На підщепі язичок роблять за такою ж технологією.
3. Потім живці приставляють зрізами один до одного так, щоб вони щільно увійшли в язички.
4. Далі місце з’єднання обмотують стрічкою і змащують садовим варом або розтопленим парафіном.

Щеплення плодових дерев в бічній заріз

Це весняне щеплення плодових дерев, яке використовується на гілках або підщепах товщиною 1,5-2,5 см. Її перевагою є більш міцне кріплення прищепи до підщепи. Також цей метод широко використовується для перещеплення на підщепу, де не прижилися щитки після копуліровки. Щеплення починають на початку набрякання бруньок.

Щеплення плодових дерев в бічній заріз

Хід виконання щеплення в бічній заріз:

1. Підщепу вкорочують на 8-10 см вище передбачуваного місця для щеплення.
2. Прищеплювальним ножем роблять надріз під кутом 15-20° до поверхні підщепи. Розріз повинен бути довжиною 4-5 см, а глибина такою, щоб підщепу можна було злегка відігнути.
3. Для підготовки підщепу беруть в ліву руку так, щоб нижня брунька була зверху і трохи повернула наліво. Зріз починають на 2-3 мм нижче від нирки та закінчують через 4-5 см.
4. Потім держак повертають і, з іншого боку, роблять надріз нижче 5-8 мм від бруньки нахиливши ніж під кутом 15°. Якщо зробити надрізи на однаковій відстані від нирки, то після вставки черенка в підщепу, клапан трохи відійде в сторону і не буде як слід прилягати.
5. Після підготовки прищепи, її зрізають зверху над другою брунькою і вставляють в розріз на підщепі.
6. Щеплення обв’язують зверху вниз стрічкою з плівки та промазують садовим варом.

Щеплення плодових дерев врасщеп

Метод весняного перещеплення плодових дерев з гілками діаметром 3-10 см. Щеплення можна робити до сокоруху, але найкраще почекати до початку набрякання бруньок. Врасщеп рекомендується прищеплювати яблуню, грушу, аличу, сливу, виноград і черешню.

Щеплення плодових дерев врасщеп

Технологія виконання щеплення врасщеп:

1. Для щеплення беруть великий гострий ніж. На гілці роблять зріз в такому місці, щоб нижче 10 см на ній не було розгалужень. Після спилювання, зріз очищають ножем.
2. Розріз роблять посередині на глибину 5-8 см ножем постукуючи молотком. Потім ніж дістають і в розріз вставляють викрутку або клин, розширюючи щілину на 4-5 мм.
3. Живці обрізають у вигляді клинка з розрізом до 5 см, залишаючи кору з внутрішньої та зовнішньої сторони. При цьому зовнішня сторона повинна бути трохи ширше внутрішньої.
4. В один розщеп вставляють по 2 живці з різних сторін. А на великих гілках вставляють по 4 прищепи, роблячи додатковий розщеп перпендикулярно один до одного.
5. Після цього, клин або викрутку для розпірки виймають і обв’язують щеплення. Потім місця з’єднання і верхні зрізи живців покривають варом.
6. Через 2-3 дні щеплення потрібно оглянути та покрити садовим варом щілини.

Щеплення в периферійний полурасщеп

Використовується для перещеплення підщеп шириною від 1,5 см і відрізняється тим, що розріз робиться прищеплювальним ножем. Чим більше в діаметрі підщепа, тим гостріше роблять кут надрізу.

Як робити щеплення в полурасщеп:

1. У передбачуваному місці щеплення, підщепу зрізують секатором або ножівкою.
2. Відповідно до діаметра підщепи, ножем роблять 1-2 розрізи.
3. Зрізи роблять так, щоб ніж увійшов на 2-3 мм в підщепу і зробив заріз на глибину 8-10 мм.
4. Низу прищепи надається така ж клиноподібна форма, як для щеплення врасщеп, але вона повинна бути більш симетричною.
5. Потім держак вставляють в розріз підщепи, роблять обмотку та обмазують варом.

Щеплення плодових дерев навесні за кору

Це простий метод прищепити плодові дерева навесні з високим ступенем приживлюваності. Існує три способи такого щеплення, але всі вони робляться з відділенням кори в період активного сокоруху навесні.

Мінусом цього способу є те, що живці не так міцно закріплені, як при щепленні врасщеп і часто обламуються від вітру або наростання великої кількості листя. Тому їх потрібно добре підв’язувати та в перші два роки створювати додаткову опору для щеплених гілок.

Порада! Кісточкові дерева краще прищеплювати з кінця березня — до початку квітня, а зерняткові — з початку квітня — по середину червня.

Щеплення за кору дозволяє перещеплювати гілки товщиною від 2 до 20 см. Але чим товще буде живець, тим довше він зростається і ризик його облому значно вище. Цим методом рекомендується прищеплювати яблуні, груші та інші зерняткові породи дерев.

Техніка проведення щеплення за кору – перший спосіб:

1. Збоку торця роблять вертикальний розріз кори до деревини довжиною до 5 см.
2. Акуратно підіймають кору по кутах, щоб туди можна було вставити прищепу.
3. На нижній частині живця роблять косий зріз, як при копуліровці. На товстих підщепах у верхній частині живця роблять уступ на глибину третини діаметра живця. І потім стоншують живець.
4. Готовий живець вставляють в кору доводячи до упору всього розрізу.
5. Залежно від діаметра підщепи, можна вставити кілька живців, але вони повинні бути на відстані не менше 3 см один від одного.
6. Після цього потрібно щільно обв’язати місце щеплення і змастити садовим варом верхню частину живця і торець підщепи.

Щеплення за кору – другий спосіб:

1. На підщепі робиться такий же розріз, як в першому способі, але кора відділяється тільки з одного боку.
2. На основі живця роблять косий зріз довжиною до 5 см. А для того, щоб живець краще прижився на верхній частині зрізу, роблять ще поздовжній розріз, не доходячи до деревини. Потім із зовнішнього боку зрізу живця роблять ще один короткий зріз. Товсті живці можна вирізати з невеликим уступом, як в першому способі.
3. Потім живець вставляють під кору, щільно обв’язують поліетиленовою плівкою і місця зрізу обробляють садовим варом.

Техніка проведення щеплення за кору інкрустацією:

Щеплення плодових дерев за кору інкрустацією

Перевагою цього щеплення є тісний контакт підщепи з прищепою, що забезпечує високий відсоток приживлюваності. Він також зручний для перещеплення на товсту підщепу.

1. Спочатку підщепу необхідно зрізати й зачистити її торець.
2. Живець готується, як в попередніх способах з уступом і без.
3. На підщепі під невеликим кутом роблять два поздовжніх розрізи довжиною 4-5 см. Тільки спочатку роблять один розріз, і прикладаючи до його краю держак і не торкаючись кори, відміряють, де повинен знаходиться другий розріз. Це потрібно, щоб смужка кори, що відділилась, була такого ж розміру, як і розріз на живці.
4. Зробивши другий розріз, щільно вставляють живець, щоб він уперся уступом вниз. Потім смужку, відокремленої кори підрізають, залишаючи невеликий виступ внизу, щоб він закривав нижню частину живця.
5. За необхідності, можна зробити ще кілька розрізів і прищепити до них живці.
6. Потім проводять обв’язку щеплення та обробляють все садовим варом.

Заготівля живців для весняного та літнього щеплення

Для весняного щеплення живці черешні, вишні, сливи, груші та аличі заготовляють в кінці осені або на початку зими. Це робиться тому, що однорічний приріст цих дерев може постраждати від зимових морозів. Живці яблуні можна заготовлювати протягом всієї зими, але менш зимостійкі сорти варто зрізати до настання сильних морозів, у період масової обрізки плодових дерев.

Живці для щеплення повинні бути здоровими, без ознак пошкодження шкідниками або хворобами, мати мінімум 6 бруньок, довжину не менше 40 см і товщину нижнього зрізу від 7 мм. Матеріал для щеплення заготовляють з запасом – 2-3 живці на один підщепу.

Прищепи зв’язують в пучки, при потребі підписують і зберігають у сховищі при температурі 0…+1°С і вологості повітря 94-96%. Також живці можна зберігати під товстим шаром снігу, посипаного 20-ти сантиметровим шаром тирси.

Для літнього окулірування зрізують однорічні гілки з легким одеревінням і хрустінні при згинанні. Довжина пагону повинна бути не менше 30 см, а діаметр нижньої частини – 5-6 мм. Прищепи зрізають секатором вранці в день щеплення. При зрізці на дереві потрібно залишити 3-4 бруньки.

Гілки переносять в тінь і там з них видаляють листя, залишаючи черешки довжиною до 1 см. До місця окулірування живці доставляють у вологій мішковині. Для щеплення використовують здорові бруньки, які знаходяться в середині живця. Під час щеплення, живці, які ще не використані, зберігаються в відрі з водою шаром 3-5 см, вкриті вологою тканиною.

Правила проведення успішного щеплення

• На одну підщепу дерева можна прищепити відразу кілька сортів і навіть порід, але з максимальною сумісністю.
• Кожен вид щеплення проводиться у свої терміни.
• Для всіх робіт використовується спеціальний інструмент для щеплення плодових дерев — окуліруваний ніж та ніж для щеплення, й допоміжні інструменти.
• Ножі повинні бути чистими та гострими як бритва. Після заточки, їх шліфують за допомогою шкіряного ременя.
• Всі поперечні зрізи, зроблені ножівкою або секатором, потрібно зачищати гострим ножем.
• Всі зрізи на підщепах і підщепах робляться за один раз рухом на себе, крім окремих випадків.
• Не можна торкатися руками до місць розрізу, так це сприятиме низької приживлюваності живців.
• Між розрізом і з’єднанням прищепи та підщепи має пройти не більше 2-3 хвилин, особливо під час щеплення влітку.
• Також обмазка садовим варом або умочування в розтоплений парафін повинні робитися відразу після обв’язки щеплення. Вони захистять дерева від попадання в розрізи різних патогенів.
• При підготовці дерева до щеплення, спочатку зрізають гілки на висоті 40-50 см від місць щеплення. А саме місце щеплення зачищають безпосередньо перед з’єднанням з привоєм.
• Дерева потрібно перещеплювати зверху вниз. Щоб не було ризику обламування щеплень.

Щеплення дерев дозволяє виростити сильні сортові дерева, а також оновити старі породи та отримати з них високий урожай плодів.

Саджанці плодових дерев щеплені методом поліпшеної копуліровки

Щеплені гілки почнуть давати свої плоди через 2-3 роки та не варто засмучуватися, якщо з першого разу не вийшло. Експериментуйте і Ви зможете підібрати для себе оптимальний спосіб отримання врожайних плодових дерев.

Залишилися питання по даній темі? Пишіть їх в коментарях, і ми допоможемо Вам отримати на них відповідь.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Щеплення плодових дерев: як зробити, методи, час

Щеплення – найоптимальніший спосіб розмноження плодових дерев. Щоб отримати заповітний сорт, слід неухильно дотримуватися правил і термінів проведення робіт. Які секрети щеплень дерев в саду важливо знати?

Принципи проведення щеплень

Щеплення – це спосіб розмноження дерев і кущів за допомогою штучного зрощування частини однієї рослини (прищепи) з іншим (підщепою).

• отримати культурну рослину з кореневої порослі або сіянців;

• сформувати бажану крону дерев;

• замінити один сорт на інший без викорчовування рослини;

• омолодити дерево при старінні;

• підвищити імунітет рослини, його врожайність, опірність складним кліматичнихм умовам і хворобам.

Прищепа – завжди культурний (сортовий) побіг або брунька. Підщепою ж може виступати старе дерево, сіянець (в т.ч. дичка), коренева поросль.

Способи проведення щеплення:

1. Окуліровка. Метод, що дозволяє прищеплювати сплячу бруньку під кору молодого побігу (не більше 1 см завтовшки). Прищепа повинен бути в довжину не менше 3 см і обов’язково захоплювати «п’яту» – деревину.

2. Копуліровка. Для щеплення одинакових по товщині прищепи та підщепи використовують цей метод. Зрощувальні частини щільно прикладають один до одного зрізами.

3. За кору. Живці щепи вставляють під кору підщепи, зазвичай це скелетна гілка або стовбур старого дерева. Товщина підщепи в цьому випадку кратно перевищує товщину щепи.

4. В розріз. Держак щепи повинен мати меншу товщину, ніж підщепа. Прищеплювану гілку, заточену в формі клина, вставляють в бічний розріз, поєднуючи тканини.

5. В розщеп. Для заміни або відновлення крони плодового дерева підщепу розщеплюють на 2 або 4 частини і вставляють в розщеп аналогічне число живців прищепи.

6. Зближення. Найменш відомий спосіб, який застосовується для гілок або стовбурів, що перетинаються або дотичних один з одним. У кожному конкретному випадку садівник повинен підбирати відповідний для нього спосіб щеплення в залежності від наявного для роботи прищепного матеріалу.

Терміни проведення щеплення

Терміни щеплення дерев безпосередньо пов’язані з процесами сокоруху в тканинах рослин. Найбільш успішні роботи, здійснені на піку активності руху соків, але до розпускання бруньок – навесні. Менш популярна щеплення дерев восени до заморозків – у вересні або першій половині жовтня.

Багато садівників використовують календар щеплень плодових дерев, щоб не помилитися з вибором строків, адже у кожної культури свої особливості росту і розвитку. Наприклад, першими навесні прокидаються сливи, черешні та абрикоси. Крім того, найкращий час для заходу залежить від регіону вирощування і особливостей поточного року. Чим раніше в регіоні настає весна, тим раніше можна починати роботи.

Хіти продажу в магазині

Секрети успішної щеплення

Уникнути помилок при проведенні цих робіт допоможе знання секретів успішного щеплення.
Що слід враховувати при проведенні робіт:

1. Швидкість проведення щеплення. Чим швидше будуть з’єднані зрізані частини, тим менше вологи вони втратять, не підсохнуть, а значить – з більшою ймовірністю приростуть. Якщо планується зберігання живців для щепи, то їх упаковують в пакет з вологою тирсою і поміщають в холодне місце з температурою 0 . + 3 градуси.

2. Операція здійснюють тільки гострим інструментом. Це гарантує швидке зрощення тканин. Якщо зрізи зроблені неякісно, ​​то успішність прищепних робіт знижується. Крім того, весь інвентар повинен бути знезаражений.

3. Максимальна сумісність дерев, щеплення яких здійснюється. Важливо дотримуватися загальних правил: подібне прищеплюється з подібним. Тобто кісточкові культури успішно приростуть на кісточкових, а зерняткові – на зерняткових. Щеплення яблуні на вишню або сливу, наприклад, безперспективне.

4. Прищеплювати слід відразу кілька живців – так підвищуються шанси на успішний результат. Якщо прижилося занадто багато пагонів – досить зрізати або вкоротити зайві.

5. Місце зрощування рекомендується захистити садовим варом, а для щільної фіксації необхідна обмотка спеціальної стрічкою. Садовий вар або замазка захищають зрізи від попадання спор грибків, бактерій, комах.

6. Якщо після робіт встановилася надмірно суха, вітряна або сонячна погода, можна обмотати місце щеплення поліетиленовою плівкою, щоб підтримувати необхідну вологість до зрощення тканин. При нормалізації погоди пакет спочатку прорізають для провітрювання, а при зростанні нових пагонів – знімають його.

7. Особливість кісточкових культур – тонкі гілки з квітковими бруньками. Після цвітіння такі пагони гинуть, не даючи ростових гілок. Тому матеріал для щеплення вибирають більш товстий, з кількома бруньками.

8. Використовувати можна тільки здорову щепу і підщепу.

9. На одну підщепу в кілька етапів можна прищепити кілька різних сортів і навіть культур. Таке дерево здивує абсолютно різними плодами за формою, кольором і смаком, розтягнутим періодом плодоношення, різної лежкостью плодів.

Щеплення дерев – творчий процес, який вимагає знання особливостей культури і порядку проведення робіт. Успішно прищеплена рослина вже в поточному році порадує молодим листям, а всього через декілька років – урожаєм смачних і соковитих плодів.

Великий вибір сортових саджанців плодових в розділі “Плодові”. Є новинки.

Рекомендовані відео по темі «Плодові дерева»

Як вибрати плодове дерево в сад

Відео відгук клієнта про упаковку плодових саджанців

Огляд колонних саджанців

Користуються попитом після прочитання