Гібриди та сорти: у чому різниця і що краще вирощувати?

Автор: Володимир https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=31 Перша редакція: 20 грудня 2023 Редактор: Олена Н. https://floristics.info/en/?option=com_contact&view=contact&id=21 🕒 3 хвилини 👀 2061 раз 💬 0 коментарів

Добридень! Сьогодні Володимир Кирюшин пояснить нам, у чому різниця між сортами рослин та їх гібридами.

Сортові рослини

Переді мною лежать 5 пачок з насінням: три сорти та два гібриди. На пачках з насінням гібридів стоїть позначка F1: так позначають гібридне походження рослини. Якщо на упаковці такої позначки немає, значить насіння в ній сортове.

Сорт – більш стабільний продукт, який отриманий селекціонерами зазвичай давно і який передає свої характерні особливості у спадок. Іншими словами, якщо ви зберете насіння з сортових огірків і посієте його, то отримаєте такі самі огірки.

Гібриди

Якщо ж ви зберете насіння з гібридів, то схожі на предка рослини дадуть вам у кращому випадку 2 насінини з 10, але інші рослини різною мірою від нього відрізнятимуться за багатьма характеристиками: на вигляд, смак, продуктивність і стійкість до хвороб.

Іноді закрадається думка, що селекціонери вивели гібриди для того, щоб нам щороку доводилося купувати нове насіння. Але, як це не дивно, нам це вигідно.

Є таке поняття, як ефект гетерозису: це коли нащадки двох предків мають кращі характеристики, ніж обидва предки окремо. Наприклад, мул, який є нащадком осла і коня, міцніший і сильніший за обох батьків.

Так і з гібридами рослин. У першому поколінні гібридів F1 ефект гетерозису виражений максимально, а потім він втрачається. Звичайно, якщо вам це цікаво, ви можете зібрати насіння гібриду F1, виростити з нього гібриди F2, зібрати з них насіння, посіяти його і так далі. У результаті ви можете вивести свій гібрид.

Усі аборигенні сорти вивели саме таким способом. Але навряд чи хтось із нас цим займатиметься.

Як виводять гібрид? Беруть пилок з огірків одного сорту та запилюють ним рослини іншого сорту. Плоди, що зав’язалися в результаті цього запилення, і будуть гібридом F1. І не потрібно плутати гібриди із генно-модифікованими продуктами.

Генно-модифіковані рослини

ГМО виходить, коли, наприклад, до генів томату підсаджують гени антарктичної риби, щоб отримати холодостійкий сорт томата. Або коли до картоплі підсаджують ген токсину і виводять ГМО, від якого колорадські жуки, що харчуються тканинами цієї рослини, вмирають.

Гібриди чи сорти?

Що ж краще вирощувати: сортові чи гібридні рослини? Загалом я віддаю перевагу гібридам, хоча і серед сортових рослин є ті, які мені подобаються. Споживачу важливо отримати врожай, а гібриди, як правило, більш продуктивні, максимально стійкі і мають кращу сприйнятливість до добрив, що теж дуже важливо.

Щодо корисності, то в цьому питанні гібриди абсолютно рівноправні з сортовими рослинами, і не вірте тому, хто вважає інакше. Адже від того, що огірок одного сорту перезапилеться з огірком іншого, його плоди не перестануть бути огірками. Можна сміливо сказати, що гібрид – це початкова стадія виведення нового сорту. А ось сумніви багатьох у корисності ГМО здаються мені дуже обґрунтованими.

Насіння та насіння в чому різниця

Для доведення необхідності води, повітря і тепла учні наводять результати досліду. Один з учнів розповідає про методику постановки та проведення досліду.

Учні замальовують у зошитах чотири банки (або пробірки), під малюнками підписують, у яких умовах перебувало насіння й що з ним відбулося.

Спостереження учнів підсумовуються їхніми відповідями на запитання:

• В яких умовах перебувало насіння в банці № 1?
• Чи змінилося насіння?
• В яких умовах перебувало насіння в банках № 3 і № 4?
• Що відбулося з насінням в обох банках?
• В яких умовах перебувало насіння в банці № 2?
• Чому в цій банці насіння проросло?
• Які умови необхідні для проростання насіння?

У зошитах учні записують висновок: «Для проростання насіння необхідні одночасно три умови: вода, повітря і тепло».

У підсумковій бесіді з’ясовується значення води, повітря і тепла для проростання насіння та чи для всіх насінин різних рослин потрібний однаковий обсяг цих умов, а також з допомогою яких агротехнічних прийомів людина створює найбільш сприятливі умови для появи дружних сходів після посіву насіння культурних рослин.

Пам’ятка

До уроку необхідно закласти досліди для виявлення дихання насіння. Для цього потрібно наповнити кілька великих пробірок вуглекислим газом; інші пробірки — киснем і щільно закрити їх гумовими пробками.

Дихання насіння

Використовуючи життєвий досвід учнів, а також знання, набуті під час вивчення природознавства, урок можна почати з бесіди:

• Яке значення має повітря для життя людини, тварин і рослин?
• Який газ поглинається під час дихання та який виділяється?
• Які властивості кисню і вуглекислого газу вам відомі?

Вислухавши відповіді, учитель ставить перед учнями наступне запитання: як з’ясувати, чи дихає насіння? Зазвичай на це запитання учні відповідають ствердно і як доказ наводять дослід, що розглядався на минулому уроці (під товстим шаром води насіння пшениці не проросло). Далі вчитель ставить пізнавальну завдання: який газ поглинається в процесі проростання насіння, а який виділяється? Як це можна з’ясувати?

Відповіді на запитання дають досліди з дихання насіння, що проростає, закладені заздалегідь. Під час демонстрації вчитель проводить бесіду:

• Якщо насіння, що проростає, дихає, то який газ повинен накопичитися в закритій колбі, в якій воно перебуває?
• Як можна дізнатися, який газ міститься в колбі?

Спостереження допомагають учням зробити правильний висновок: «Кисень у колбі витратився на дихання, насіння виділило вуглекислий газ».

Постановкою питання: яке значення має дихання для насіння, що проростають? — привертається увага учнів до розглядання результатів досліду, що доводить вплив дихання на ріст органів проростка.

Учитель просить пояснити, чим спричинена така велика різниця у величині проростків у закритій і відкритій колбах, хоча насіння було покладено в них одночасно і колби стояли поряд у кімнатній теплиці. Учні зазвичай правильно вказують причину явища.

У зошитах учні малюють дві колби з проростками й роблять запис приблизно такого змісту: «У відкритій колбі насіння проросло. Висота проростків від… до… см. До насіння вільно проникало повітря. У закритій колбі насіння набубнявіло і лише деяке почало проростати. У колбу не проникало свіже повітря. Висновок: насіння дихає. Під час дихання воно поглинає кисень, а виділяє вуглекислий газ. Дихання необхідне для росту і розвитку проростка».

З метою оволодіння учнями поняттям «умови зберігання насіння» проводиться бесіда, у процесі якої відзначається необхідність провітрювання зерносховищ для підтримки рівномірної температури й вологості в приміщенні.

Удома учні продовжують спостереження за розвитком проростків.

Пам’ятка

Для вивчення теми «Живлення і ріст проростків» необхідно:

1. Підготувати проростки дводольних і однодольних рослин у різних фазах розвитку, починаючи із проростання насіння.

2. Принести на урок заздалегідь закладені досліди зі з’ясування впливу величини запасів поживних речовин на розвиток проростка рослини.

Живлення і розвиток проростків дводольних і однодольних рослин

Вивчення питання про живлення пов’язане зі з’ясуванням особливостей розвитку проростків дводольних і однодольних рослин і того, що відбувається при цьому із запасними речовинами насіння, в якому стані вони можуть поглинатися клітинами й чому для посіву необхідно брати повноваге добірне насіння.

На початку уроку учні виконують самостійну роботу за завданням учителя.

Завдання 1. Розглянути розвиток органів у проростка пшениці й відповісти на запитання:

• Який орган зародка рушає в ріст першим?
• Що розвивається із зародкового зачатка?
• Як змінився ендосперм у процесі розвитку проростка? (Відокремити ендосперм у всіх проростків і розглянути його.)

Завдання 2. Розглянути розвиток органів у проростка квасолі й відповісти на запитання:

• Який орган зародка починає рости першим?
• Що відбувається із сім’ядолями в процесі розвитку проростка?

Порівняти проростки однодольної та дводольної рослин. Чим вони відрізняються одна від одної?

Після виконання завдань проводиться узагальнююча бесіда за запитаннями:

• Чим живляться проростки рослин?
• Як ви про це довідалися?
• За рахунок чого відбувається ріст органів проростка, збільшення їх розмірів? (Клітини живляться, ростуть, діляться)
• За якими ознаками можна відрізнити проростки однодольних рослин від дводольних?

На цьому ж уроці проводиться бесіда про значення запасних поживних речовин насіння. Учитель демонструє проростки, що виросли з половини сім’ядолі, з однієї та двох сім’ядоль, а також проростки, що розвинулися з дрібних і великих насінин.

Бесіда проводиться за запитаннями:

• Чим відрізняються проростки із двома сім’ядолями від проростків з однією і половиною сім’ядолі?
• Який висновок можна зробити із цього досліду?
• У чому полягає відмінність проростків, що розвинулися з дрібних і великих насінин?
• Яке насіння слід відбирати для посіву?

Вислухавши й доповнивши відповіді учнів, учитель підкреслює, що клітини проростка можуть усмоктувати запасні речовини тільки в розчиненому стані. Тому без води не відбувається проростання насіння.

На завершення уроку учні роблять висновок: клітини проростка всмоктують розчинені речовини насінини. Чим більше запасних поживних речовин у насінині, тим більшим за розмірами виростає проросток. Великі проростки краще переносять несприятливі умови погоди, тому необхідно брати для посіву великі насінини.

Удома учні повторюють матеріал про будову й склад насінини, умови, необхідні для їх проростання, дихання і живлення проростків, продовжують спостереження за розвитком проростків.

Узагальнення знань з теми

Узагальнення і перевірка знань учнів проводяться шляхом усного і письмового опитувань. Відповіді учнів мають бути доказовими: з демонстрацією дослідів, виконанням малюнків, показом натуральних об’єктів, використанням таблиць.

Урок доцільно почати з короткого вступу, в якому вчитель пропонує учням розповісти, про що вони дізналися, вивчаючи тему «Насіння», та який матеріал, на їхню думку, слід було б повторити.

Вислухавши учнів, учитель виділяє головний і найбільш складний матеріал, на який слід звернути увагу, виявити прогалини в його засвоєнні школярами та усунути їх.

Бесіду рекомендується провести за такими запитаннями:

1. На які дві групи можна ділити насінини за будовою їх зародка? (Насіння однодольних і дводольних рослин)

2. У чому полягає подібність у будові насінин обох груп і в чому їх відмінність? (Подібність: насінини дводольних і однодольних рослин мають зародок рослини й запасні поживні речовини; відмінність: насінина дводольних — дві великі сім’ядолі із запасними речовинами, в однодольних— одна тонка сім’ядоля, а запасні речовини містяться в ендоспермі)

3. Як можна довести, що в насінині є зародок рослини? Що для цього необхідно зробити? (Створити умови для проростання насінини, поставити дослід, що доводить дихання насіння)

4. Які умови необхідні для проростання насіння? Яке значення має кожна з умов? (Розповісти про досліди та продемонструвати їх. Указати значення води — для набухання насіння і розриву шкірки, розчинення запасних речовин та їх рух у розчиненому вигляді до клітин зародка рослини; повітря (кисень) — для дихання живих клітин насіння; тепла — для нормального протікання життєвих процесів — живлення, дихання, росту, на холоді вони протікають слабко або зовсім припиняються)

5. Як можна довести, що насіння дихає? Який газ воно поглинає і виділяє? (Розповісти про дослід і показати його закладку, а якщо можна, то і його результати)

6. Чим живиться проросток під час проростання насінини? Покажіть. (Наводяться результати спостережень за зменшенням запасних речовин насінини, розміри проростків великих і дрібних насінин, з вилученою частиною запасних речовин)

7. Чому насіння різних рослин висівають на різну глибину й у різний термін?

8. Які знання, набуті вами в темі «Насіння», ви зможете використати для зберігання насіння і посіву його у ґрунт?

Після усного опитування проводиться письмова перевірка знань, розрахована на 12—15 хвилин.

Варіант I

1. Опишіть будову насінини дводольної рослини.

2. Які речовини входять до складу насінини?

Варіант II

1. Опишіть будову насінини однодольної рослини.

2. Назвіть умови, необхідні для проростання насіння в ґрунті. Учитель спостерігає за ходом письмової роботи й висловлює оцінні судження про якість її виконання.

У підсумковій бесіді вчитель підводить учнів до загальних висновків: «За будовою насіння рослини об’єднують у дві групи — однодольні та дводольні. У насінні міститься живий зародок рослини й запасні поживні речовини для нього (органічні й мінеральні). Для проростання насіння одночасно необхідні три умови: вода, повітря, тепло. Знання будови насіння та умов його проростання дозволяє людині створювати під час посіву насіння найбільш сприятливі умови в ґрунті й завдяки цьому одержувати високі врожаї».

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь

Дати відповіді на питання

• Які фактори можуть впливати на схожість насіння?
• Як проростає насіння?
• Що таке період спокою?

Проростання насіння, умови його підростання, біологія

Повернутися на сторінку Біологія