✅Твір «Навіщо людині потрібна мова?»

Ми спілкуємося, читаємо, пишемо і дізнаємося нове за допомогою слів. Може здатися, що питання “Навіщо нам мова?”риторичне і навіть безглуздий. Хіба не ясно, що без слів ми б просто не зрозуміли один одного в багатьох питаннях. Однак, часто ми не помічаємо і недооцінюємо значення мови в нашій культурі в цілому. Адже говорити для нас так само природно, як дихати.

Історія знає чимало випадків, коли люди виховані вовками, дуже непогано приживалися в умовах лісу, але потім не могли навчитися говорити. І не тільки говорити, а й взагалі прижитися в суспільстві людей. Фізично це виходили цілком здорові люди, і навіть за багатьма показниками перевищують чахлих культурних одноплемінників, але людиною така істота назвати язик не повертається.

Є таке прислів’я:»Скільки мов ти знаєш, стільки разів ти людина”. З першого погляду може здатися, що це якась банальність. Я і так людина! Як це, знання якихось нових поєднань букв, може мені присвоїти це звання ще раз?! Але якщо подивитися на те, наскільки різноманітні культури на Землі, стає зрозумілий сенс такого твердження. Адже те, що прийнятно, наприклад, в арабському суспільстві, здається дикістю для європейця або навіть жителя амазонських джунглів. А все це – цивілізації, і кожна з них спирається на свою систему запису слів, якими вони користувалися століттями.

Отже, крім звичайного спілкування, мова потрібна для передачі накопичених знань у своєму середовищі. Що з цього багажу може передати китаєць або турок українцбю за допомогою жестів? Та нічого! Хіба що з великими труднощами навчить збирати гриби в китайському лісі.

Так як же бути? Вчити іспанську, китайську, арабську? Стати поліглотом? Швидше так, але із застереженням, що не кожна людина спочатку має такі здібності. І не дарма, Шкільна програма передбачає вивчення хоча б однієї іноземної мови. Як мінімум, навіть початкові знання англійської допомагають розібратися у великих обсягах інформації в сучасному світі. А як бути з ієрогліфічним листом?

Ми живемо в суспільстві, де затребувані дуже різні спеціальності. І одна з них – філолог. Філологія – це, в перекладі з грецької, наука про слова. Така освіта дозволяє працювати перекладачем. Мені здається, сучасна цивілізація не відбулася б без цієї професії. Як би різні народи зрозуміли, один одного і обмінялися цінними знаннями, які збирали тисячоліттями?

Варіант 2

Як часто ви замислювалися над тим, що таке мова? Ні, це не тільки орган в нашій ротовій порожнині. Мова – це засіб спілкування, що супроводжує нас протягом усього життя. Лежачи в яслах, ми слухаємо материнську колискову пісеньку, підростаючи, вчимося спілкуватися з однолітками. Таким чином, ми можемо прийти до висновку, що мова – невід’ємна деталь життя кожної людини.

Мова безпосередньо впливає на культуру не тільки окремої особистості, а й усього народу в цілому. Можна сказати, що він створює її і зберігає протягом довгих років. Всі ми знаємо, що римляни говорили на латині, що вважається нині мертвим мовою. Але ця мова пережила свій народ, послужив основою для безлічі інших мов і став використовуватися в медицині і науці. Виходить, що мова стала безсмертною і прославила своїх носіїв?

Це відноситься і до великої української мови. Споконвіку народна мудрість і досвід фіксувалися в приказках і прислів’ях, переказах і билинах, повістях і романах, баладах і поемах.

Мова дуже гнучка, і легко змінюється під впливом часу. Світ не стоїть на місці, і багато слів, добре відомі кожній сучасній людині, такі як принтер, вебінар, онлайн, а також жаргонізми або архаїзми – прояв того, що мова має здатність перетворюватися. Він зберігає культурну спадщину народу.

Індивідуальність мови підкреслюється і його засобами – окремими словами, фразами, влучними виразами. Дотепер в тій же українській мові є стійкі вирази, переклад яких на іншу мову зуміє заплутати будь-якого іноземця. В цьому і полягає її краса – він сповнений фарб, метафор, епітетів і порівнянь.

Безсмертя народу в мові – це можуть довести і відомі письменники. В Англії це Джон Толкін, Артур Конан Дойл, Джоан Роулінг, в Німеччині – Герман Гессе і Еріх Марія Ремарк, в Україні – це Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка і так далі. Ці, і багато інших талановиті люди, змогли увічнити літературу своєї держави і народу, прославивши їх.

Великий подарунок для людини, якою володіє кожен – це можливість вивчати і вдосконалювати свою рідну мову, привносити в нього щось нове, що буде відрізняти його від інших і робити індивідуальним. Недарма народну мову називають душею нації. Він також чистий, прекрасний і дивовижний. Так збережемо ж нашу мову такою неймовірною і барвистою!

Дача – це що таке? Кращі дачі: особливості, відгуки

Дача – це щастя для російської людини.Це окремий феномен безпосередньо всієї російської культури, якому присвячені десятки наукових монографій, пізнавальна стаття в «Вікіпедії» і навіть виділено окреме слово в англійській мові. Дача – це те місце, де з великим задоволенням можуть зібратися відразу три сімейних покоління. Залишилося тільки розібратися, чим дача відрізняється від інших будівель і навіщо вона взагалі потрібна людині.

Дача – це місце відпочинку для тих, у кого вже є палац

Найперші дачі на Русі з’явилися ще учасів правління Петра I. Тоді визначення цьому терміну подарувало слово «давати». У XVIII столітті так позначалися ділянки землі з невеликими садибами – це були місця, де державні правителі могли відпочити від придворного життя, розслабитися і відчути себе простою людиною.

Так чому ж дача відрізняється від дерев’яного будиночкав селі? Жителі міст мріють про заміський будинок, де можна відпочити всією сім’єю, насолодитися чистотою свіжого повітря і простими радощами життя. У свою чергу ті, у кого вже є заміський будинок, будують так звану дальню дачу – місце, де можна займатися невластивими для звичайного життя речами. Тільки тут шахтар може вирощувати різні сорти огірків, а міністр – збирати колорадського жука.

Дача – не окремий тип архітектурної споруди

Приблизно з середини XIX століття мода на дачістає все більш популярною. Саме в цей час аристократи починають активно будувати і здавати в оренду території з садибами і фамільними маєтками. Ці місця називали «панськими дачами». Як орендних приміщень часто використовувалися і старі споруди, а також простоюють частини імператорських палаців.

Гатчина, Петергоф і Павловськ – старовинніпетербурзькі передмістя – і зараз є найпопулярнішими дачними напрямками. Земля в цих регіонах коштує чимало, і на це є багато причин. До речі, навіть в місті земля коштувала пристойних грошей. На вартість впливає відразу кілька факторів – багато в чому вона залежить від кліматичних і географічних особливостей. Якщо Петергоф частенько ганили за несприятливий клімат, то Гатчина була справжнісіньким курортом для російської душі.

До речі, в ті часи випускався так званийпутівник для тих, хто не міг визначитися з місцем для відпочинку. Автором книги 1992 роки був В. Симанський, який серед найбільш популярних напрямків виділяв Клязьму, Пушкіно, Мамонтовка, а також Абрамцево і інші передмістя.

Романтика в своєму справжньому обличчі

Гарне визначення дачі дав Антон Павлович Чехов:«Ні орати, ні сіяти, а тільки жити в своє задоволення, жити тільки для того, щоб дихати чистим повітрям». Фото дачі якнайкраще свідчить про це.

Недільні сніданки, легкі сукні, плетенімеблі, просторі тераси, кущі агрусу, прогулянки літніми вечорами, річка і безтурботне проведення часу – хіба може бути щось краще такого відпочинку? Справжній еталон російської дачі сформувався ближче до XX століття. Так вже склалося, що дачі користувалися особливою популярністю в теплу пору року. Саме з цієї причини просторі веранди, великі вікна з вітражами, а також всілякі балкончики є невід’ємними атрибутами дачних будівель. Звичайно ж, для зимового відпочинку вони були малопридатні, але створювали неймовірне відчуття близькості до природи.

Дачна життя в XXI столітті

Сьогодні дача – це окреме життя і епоха.Щасливий володар заміської нерухомості може використовувати її по-різному. Для кого-то це місце для літнього відпочинку, де можна зібратися всією сім’єю і запросити друзів. Хтось використовує її для вирощування огірків і помідорів. А для кого-то це ідеальне місце для проведення часу в чеховському стилі. Для багатьох найкраща дача – це те місце, де можна по-справжньому насолодитися тишею і спокоєм, побути наодинці з самим собою і відпочити від міської суєти.

В даний час вже ніхто не обмежуєтьсярозмірами будівель і присадибною територією. Однак існує негласне правило – справжня дача не може бути величезною і сучасної. В іншому випадку це буде та ж квартира, розташована за межами міста.

У відгуках багато дачники розповідають, що вважають за краще старовинні дерев’яні будинки. З великим задоволенням розкуповуються кинуті ділянки і споруди.

Трохи сухих фактів про дачу

Сьогодні побудувати дачу своїми руками нескладно.Досить знайти старий будиночок, ще придатний для проживання в ньому, зробити невеликий ремонт і приїхати всією сім’єю для генерального прибирання території, яку можна закінчити посиденьками біля багаття. Щоб все це було можливо, необхідно оформити право власності на конкретний об’єкт нерухомості. Це означає, що дачу потрібно купити.

В юридичній практиці такого поняття, як дачане існує. Зате є два інших об’єкта нерухомості: земельна ділянка та житловий (або нежитлове) будова. Для покупки доведеться оформити право власності на два цих об’єкта.

В даний час дачні нерухомість умовновиділяється в окрему категорію. Вартість затишного будиночка на лоні природи залежить від місця його розташування, розміру прилеглої території, стану безпосередньо самої будови. Як не дивно, але відстань до води (річки або озера) також впливає на формування підсумкової вартості. Так, дачі в областях, що відрізняються мальовничими пейзажами і чистотою, будуть коштувати трохи дорожче, ніж ділянки землі, розташовані недалеко від міста.

Найвідоміші дачі

У кожного своє поняття дачної ідилії.Кому-то цілком комфортно живеться в так званому творчому хаосі, хтось цінує простір і велика кількість світла, а хтось просто насолоджується життям далеко від міста.

Які дачі найбільш привабливі?Швидше за все, ті, від яких буквально віє домашнім теплом і затишком. Так, наприклад, в підмосковному дачному селищі Передєлкіно досі зберігся будинок Бориса Пастернака – відомого поета і Нобелівського лауреата.

Відома балерина Майя Плісецька частозгадувала кооперативну дачу своєї сім’ї, розташовану в селищі Загорянка. Дощатий будиночок з туалетом на вулиці в ті часи здавався «царською розкішшю», а побутові незручності анітрохи не бентежили власників.

Будівництво дачі

Кому-то простіше купити земельну ділянку зневеликим будиночком, щоб там проводити час зі своєю сім’єю і насолоджуватися повноцінним відпочинком. А для кого-то це відмінна можливість побудувати власний будинок.

Матеріал для будівництва може бути самимрізноманітним. Цегла, дерево, шлакоблоки – все це підходить для зведення заміської нерухомості. Важливо пам’ятати про те, що дача – це місце, в якому найчастіше збираються влітку. Тому зводити товсті стіни недоцільно.

Якщо дозволяють кошти, побутові зручності найкраще зробити в будинку. Однак істинно російська дача – це вуличний санвузол і літня кухня, в якій так приємно готувати недільні сніданки.

Про те, як добре на дачі влітку .

З першими літніми місяцями власники дачіпочинають планувати свою відпустку. І навряд чи надії будуть пов’язані з Туреччиною або європейськими країнами. Заміський відпочинок – це кращий SPA-салон, який і шкірі поверне сяйво, і серцю душевний спокій.

Щасливих власників заміської нерухомості поправу можна вважати багатими людьми, адже саме у них є всі можливості для вирощування власних фруктів і овочів, відмінного проведення часу на свіжому повітрі, а також повноцінного відпочинку.