Директорія Prefetch: що за папка і навіщо вона потрібна

Деякі користувачі, які люблять поритися всистемних каталогах, часто стикаються з Директорією Prefetch. Що за папка перед користувачем в даному випадку, знають далеко не всі. Спробуємо заповнити прогалини в знаннях щодо того, для чого потрібен цей каталог і які дані він містить.

Prefetch: що за папка

Розгляд питання почнемо з подачітеоретичного матеріалу. При старті операційна система відстежує процес завантаження, зберігаючи про нього всі дані для прискорення подальшого запуску в каталозі Prefetch. Що за папка перед нами?

По суті, це директорія на жорсткому диску комп’ютера, що містить актуальні дані, параметри і компоненти повного циклу завантаження системи і запуску найбільш часто використовуваних програм.

Щоб наступного разу не завантажувати всі компонентиз нуля, Windows і використовує дані, збережені на вінчестері. Деякі юзери, правда, стверджують, що для кожного наступного запуску системи інформація, що зберігається в каталозі Prefetch, стає застарілою. Тому, з їх точки зору, час від часу потрібно очищати директорію Prefetch. Що за папка Prefetch, трохи зрозуміло. А ось далеко не всі любителі очищення знають, що дані в ній перезаписувати автоматично після кожного старту або запуску програми.

Подивимося на практичні сторони питання про видалення її вмісту. Трохи пізніше буде сказано про те, як відключити використання функції прискорення завантаження, якщо це комусь аж надто сильно заважає.

Папка Prefetch в Windows 7 і вище: чи варто її очищати

Видалення даних з цього каталогу ніяких критичних змін в роботі системи або встановлених програм не викличе.

Але ось абсолютно неправі всі ті, хто стверджує,що після видалення інформації з цього каталогу завантаження системи і запуск додатків стане швидше. Якраз навпаки, адже системі або програмі доведеться заново запускати власні модулі, поміщаючи їх в оперативну або віртуальну пам’ять комп’ютерного пристрою, а це займає час. Використання даних директорії Prefetch витрачається на ці процеси час скорочує істотно. Тому очищенням за великим рахунком займатися небажано, тим більше – видаляти саму папку.

Тут важливо розуміти, що при наступних завантаженнях дані про процес все одно будуть збережені. Так що очищення і видалення виявляться тим, що прийнято називати «сізіфова праця».

Управління вмістом каталогу Prefetch

Якщо вже комусь не потрібна ця служба, від неї можна позбутися. Для цього слід увійти в редактор системного реєстру (команда regedit в меню «Виконати», що викликається поєднанням Win + R).

Тут потрібно вибрати гілку HKLM, а потім черезсистемний каталог (SYSTEM) і налаштування поточних параметрів контролю (CurrentControlSet) спуститися до розділу інспектування пам’яті, де і знаходиться шуканий каталог PrefetchParameters. У ньому містяться ключі формату 0x0000000z, де «z» може приймати чотири варіанти значень:

• 0 – повне відключення;
• 1 – прискорення тільки запуску програм;
• 2 – оптимізація тільки завантаження Windows;
• 3 – задіяння функції в повному обсязі (і для системи, і для додатків).

Ті ж налаштування можна зробити і в редакторі групових політик або в інструментарії адміністрування комп’ютера.

Залишається додати, що каталог розташовується всистемному розділі по шляху Windows / Prefetch. Що за папка і для чого вона потрібна, думається, вже зрозуміло. Якщо дати невелику пораду наостанок, краще не займатися очищенням вмісту каталогу або зміною параметрів служби, встановлених в системі за замовчуванням.

Навіщо взагалі потрібні оси?

Це чарівне створіння, попри те, що його ніхто не любить, виконує важливу роль в екології, стверджують науковці.

Що гірше за грозу і дощ може зіпсувати людям задоволення від шашликів у серпневий вихідний? Осиний рій.

Іноді складається таке враження, що о цій порі року смугасті чорно-жовті комахи псують будь-які розваги на природі. Вони дзижчать над головами й сідають на вашу їжу та напої.

Оси не лише діставучі. Якщо не пощастить, вас штрикне нагадування про те, що оси, як і їхні близькі родичі бджоли, мають гострющі жала. Через це поєднання набридливості й болю оси — найменш улюблені представники світу природи для багатьох людей.

Здається, оси потребують виправдання в очах громадськості більше за будь-яких інших комах. Адже за їхнім життям не лише цікаво спостерігати. Оси надзвичайно важливі для довкілля. А проблеми, з якими вони стикаються, практично такі самі, що і в їхніх кузенів і кузин — бджіл, не менш надокучливих людських фаворитів.

Багато кому хотілося б, щоб оси щезли з лиця землі. Проте без них світ аж ніяк не стане кращим.

Соціальні види

Ті комахи, яких ми зазвичай називаємо “осами”, — це соціальні оси. У деяких місцевостях їх ще називають “жовтими жакетами”. Соціальні оси живуть колоніями, які складаються з сотень чи тисяч в основному безплідних робітниць жіночої статі та їхньої набагато більшої матки-королеви, що відкладає яйця.

Незначна кількість видів, що живуть у колоніях і будують гнізда, — це лише крихітна частка від усієї осиної різноманітності, яка налічує більш ніж 9 000 видів у самій лише Великій Британії. Більшість ос живуть поодиноко, деякі — крихітні (є кілька майже мікроскопічних видів), нас не турбують, і майже всім їм ми приділяємо недостатньо уваги.

Старанні соціальні оси-робітниці будують гнізда з волокон деревини, які збирають і вимочують у воді. Виходить своєрідне пап’є-маше. Це досить міцні й тривкі конструкції. Гнізда починають створювати наприкінці весни, коли осині матки виходять зі сплячки.

Збудувавши маленьке гніздо всього на кілька паперових комірок, королева повинна самотужки виростити першу бригаду робітників. А потім уже бригада перебере на себе роботу, необхідну для розвитку колонії.

Автор фото, Getty Images

Соціальні оси будують гнізда з волокон деревини, просякнутих водою, і виходить своєрідне пап’є-маше

Оси-трудівниці невтомно працюють, щоб їхні сестри могли вилупитися з яєць, які відкладає матка. У них складні способи спілкування і взаємодії. Вони будують і захищають гніздо, збирають їжу і піклуються про королеву. Коли колонія розростається, трудівниці починають більше і частіше годувати деяких молодих ос. Так запускається генетичний механізм, який спричиняє розвиток потенційної матки.

Оси-самці, які не беруть жодної участі в соціальному житті колонії, розвиваються з незапліднених яєць внаслідок так званої гаплодіплоїдії — механізму генетичної детермінації статі, який діє також у бджіл та мурах. Ці яйця, з яких судилося вилупитися трутням, відкладає матка. Робітниці на таке майже не здатні, хоч деякі з них, попри нездатність спарюватися, відкладають яйця.

Потенційні матки (до того, як вони очолять колонію, їх називають самицями) і самці, сестри й брати робітників, — це репродуктивне майбутнє колонії. Спарувавшись із самцями з інших колоній, самиці зимують, а наступної весни започатковують власну колонію.

Хоч оси і не виробляють меду, та все їхнє суспільне життя не менш цікаве, ніж в уславлених бджіл.

Важливе призначення

Також оси важливі для довкілля. Соціальні оси — хижаки. Вони відіграють життєво важливу екологічну роль, бо контролюють чисельність потенційних шкідників, таких як тля та різна гусінь.

За приблизними оцінками, соціальні оси у Великій Британії протягом літа знищують 14 мільйонів кілограмів комах. Якби у світі не було ос, наші врожаї та сади атакувало б значно більше комашиних паразитів.

Але оси — не лише ненажерливі та важливі для екосистеми хижаки. Тепер їх визнають цінними запилювачами, які переносять пилок, сідаючи на квіти, щоб живитися нектаром. Насправді вони тому й стають такими надокучливими о цій порі року, що прагнуть солодкого.

Наприкінці серпня осині гнізда містять велетенську кількість робітників. Але в них уже немає молодняка. Поки личинки підростають, робітники повинні збирати для них білок, тобто всіх тих безхребетних, на яких вони полюють у наших садах. Молоді особини здатні перетворювати білкове харчування на вуглеводи. Вони виділяють цукристі краплини, якими потім харчуються дорослі оси.

За відсутності личинок дорослі оси змушені шукати інші джерела цукру. Тому їх так приваблюють наші солодкі напої та їжа. А якщо поєднати той потяг до цукру з гарною погодою і нашою звичкою їсти та пити на природі, результат не забариться.

Автор фото, Getty Images

Щоб дізнатися більше про цих цікавих та недооцінених комах, науковці проводять нове дослідження, для якого скористаються любов’ю ос до наших напоїв. Дослідники звернулися до населення і попросили людей зробити прості пастки для ос — із порожньої пляшки й невеликої кількості пива на денці.

Вчені з Університетського коледжу Лондона (УКЛ) та Університету Ґлостершира хочуть зібрати й дослідити вміст цих пивних пасток. Партнером проекту є програма BBC Countryfile, а спонсором виступає Королівське ентомологічне товариство. У рамках дослідження науковці сподіваються з’ясувати, які види ос живуть у різних регіонах Великої Британії, а також зібрати вихідні дані для щорічного “Великого осиного експерименту”, створивши таким чином основу для досліджень наступних років.

Доктор Сейріан Самнер з УКЛ пояснює: “Чорно-жовті оси, які надокучають нам на пікніках, — це соціальні оси. Хотілося б більше дізнатися про те, де вони живуть і наскільки поширені. А для цього нам потрібна допомога населення”.

Нині комахам взагалі непереливки. Проблеми довкілля, кліматичні зміни, втрата середовища проживання та застосування інсектицидів завдають непоправної шкоди цим життєво важливим створінням.

А втім, поки люди визнають корисність медоносних бджіл та милуються красою метеликів, деяких надзвичайно цікавих та важливих комах лише ображають. Час перестати запитувати, “навіщо взагалі потрібні оси”, і оцінити їх нарешті як диво екології.