Перстач гусячий

Potentilla anserina, синонім — Argentina anserina —
багаторічна кореневищна трав’яниста рослина родини трояндових. Головне стебло вкорочене, з розеткою прикореневих листків, із пазух яких виходять довгі (15-40 см завдовжки) повзучі пагони, які укорінюються у вузлах пагони. Листки непарно перисті, короткі черешкові, овальні або видовжені; листочки (їх 6-11 пар) видовжені обернено яйцеподібні або видовжено еліптичні, глибоко пилчасті, зісподу сріблясто-шовковисті, зверху зелені або прилегло волосисті й сіруваті. Квітки правильні, двостатеві, 1-2 см у діаметрі, золотаво-жовті, одиничні, на довгих квітконіжках, що виходять з прикореневої розетки або з повзучих пагонів; чашолистків і пелюсток по 5. Плід складається з горішкоподібних сім’янок; зав’язь і сім’янки голі. Цвіте з травня по серпень.

Поширення

Перстач гусячий росте по всій території України на берегах річок, по вологих місцях, на луках і особливо випасах.

Заготівля і зберігання

Для медичних потреб використовують траву (Herba Anserinae), кореневище (Rhizoma Anserinae) і зрідка плоди (Fructus Anserinae) перстачу.
Траву заготовляють під час цвітіння рослини; кореневища — весною, поки немає листя, або восени, коли листя зів’яне; плоди — восени в стадії повної стиглості. Зібрану траву використовують свіжою (у вигляді соку) або сушать, розстеливши тонким шаром у затінку на протязі або в добре провітрюваному приміщенні.
Кореневища викопують із землі, добре обмивають водою, обрізують гнилі та ушкоджені частини, очищають від корінців і після пров’ялювання на повітрі сушать на горищі, під наметом чи в теплій кімнаті.
Зібрані плоди при потребі досушують.
Готову сировину зберігають у коробках або в паперових мішечках.
Рослина неофіційна.

Хімічний склад

Кореневища та трава містять 10-18% дубильних речовин, значну кількість аскорбінової кислоти (у листі 220-297, у кореневищах до 105,6 мг %); у кореневищах, крім того, є тритерпеновий сапонін торментол, хінна кислота, барвники та крохмаль; у траві — ефірна олія (0,28%), гіркоти, флавоноїди (кверцетин, кемпферол, мірицетин, дельфінідин та ціанідин), ркумарова, ферулова й елагова кислоти та смоли.

Фармакологічні властивості і використання

В народній медицині лікування перстачем гусячим дуже популярне. Використовують його болетамувальні, в’яжучі, кровоспинні й «кровоочисні» властивості, здатність підвищувати діурез, стимулювати виділення шлункового соку та жовчі, регулювати функціональну діяльність товстої кишки й запобігати запорам.

Спазмолітичні властивості рослини відомі не лише з досвіду народної медицини, а й підтверджені фармакологічними дослідами. Характерно, що розслаблюючий вплив препаратів перстачу поширюється в першу чергу на гладенькі м’язи травного тракту і матки, дещо менше — на жовчовивідні шляхи і зовсім не поширюється на органи сечовивідної системи та кровоносні судини.

Особливістю цієї рослини є те, що діє вона повільно і терапевтичний ефект настає після тривалого вживання препаратів.

Застосування препаратів перстачу показане при судомі різного характеру і навіть при правці, спазматичних шлункових болях, поносах, що супроводяться кишковими каліками, альгоменореї й субінволюції матки, нирковокам’яній та жовчнокам’яній хворобах, різних внутрішніх кровотечах, мігрені, бронхіту, грудної жаби й дизентерії.

Єдиної думки щодо дії окремих частин рослини не існує. Більшість дослідників у згаданих вище випадках рекомендують застосовувати траву, вважаючи препарати з кореневищ ефективними лише при катарах шлунку та кишечнику, виразковій хворобі шлунку, проносах, дизентерії та внутрішніх кровотечах.

При сильних маткових болях і болісних менструаціях найефективнішим засобом вважається настій плодів на молоці в поєднанні з компресом з настою трави на нижню частину живота.

Настій трави на козиному кип’яченому молоці рекомендується народною медициною як сильний сечогінний засіб, що не подразнює нирок.

Свіжий сік з перстачу гусячого в суміші зі свіжим соком жита посівного вживають при жовчнокам’яній хворобі та хворобах печінки.

Салати з молодого листя перстачу вживають як джерело вітаміну С і для профілактики судоми.

Для місцевого лікування використовують свіжий сік і настій трави перстачу: соком промивають рани і роблять примочки на гнійні виразки; настоєм полощуть рот при гінгівітах і стоматитах, кровоточивості ясен, тріщинах і виразках на язиці, болі зубів, роблять місцеві ванни, обмивання і примочки при висипах на шкірі.

Трава перстачу гусячого входить до складу сумішей, з яких готують лікувально-профілактичні ванни для дітей і дорослих.

Лікарські форми і застосування

ВНУТРІШНЬО — настій трави (2-4 столові ложки сировини на 200 мл окропу) приймають по 1/3 склянки тричі на день до їди;

– відвар кореневищ (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу) приймають по 2 столові ложки 4 рази на день до їди;

– настій насіння (1 чайна ложка сировини на 200 мл води або кип’яченого молока, кип’ятити 5 хв.) приймають по півсклянки вранці і ввечері;

– суміш (порівну) свіжого соку перстачу гусячого зі свіжим соком жита посівного по 1 столовій ложці тричі на день;

– столову ложку суміші трави перстачу гусячого, гірчака перцевого і листя меліси лікарської, взятих у співвідношенні 3:2:1, настоюють 10 хв. на 200 мл окропу і п’ють по три склянки на день при болісних менструаціях;

– столову ложку суміші (порівну) трави перстачу гусячого, листя меліси лікарської й коріння валеріани лікарської настоюють 10 хв. на 200 мл окропу і п’ють по третині склянки тричі на день при спазмах кишечнику, грудній жабі та менструальних болях;

– 2 столові ложки суміші трави перстачу гусячого, рути садової та полину гіркого, плодів ялівцю звичайного, взятих у співвідношенні 2:2:3:3, заливають 500 мл води, кип’ятять 5 хв., проціджують, охолоджують і п’ють по 400 мл протягом 5 днів з першого дня місячних при гіпоменструальному синдромі;

– 2 чайні ложки суміші (порівну) трави перстачу гусячого та деревію звичайного, коріння валеріани лікарської настоюють до охолодження на склянці окропу, проціджують і п’ють по 400 мл на день з першого дня менструації до її закінчення при гіперполіменореї;

– столову ложку суміші (порівну) трави перстачу гусячого, деревію звичайного, чистотілу звичайного та квіток ромашки лікарської настоюють до охолодження на 200 мл окропу, проціджують і п’ють по 1 склянці двічі на день при патологічному клімаксі;

– салат: подрібнене листя перстачу гусячого, щавлю й цибулі посолити, додати оцту, змішати, заправити вершками, присипати подрібненим листям кропу (на 150 г молодого листя перстачу беруть 50 г щавлю, 25 г зеленої цибулі та 20 г вершків, а сіль, оцет і кріп — на смак).

ЗОВНІШНЬО — місцеві ванни, обмивання, примочки і полоскання настоєм трави (4 столові ложки сировини на 600 мл води, кип’ятити 5 хв., настояти 2-4 години, процідити);

– 2 столові ложки суміші (порівну) трави перстачу гусячого та квіток ромашки лікарської настоюють 20 хв. на 1 л окропу, проціджують і використовують для спринцювань і ванночок при вульвовагініті;

– змащування ран і тріщин маззю (1 столову ложку кореневищ зміщують з 1 склянкою вершкового масла, доводять до кипіння на слабому вогні, кип’ятять 5 хв. і проціджують, не охолоджуючи);

– лікувально-профілактична ванна для дітей (дезінфікує, заспокоює, стимулює обмін речовин, лікує різні алергічні захворювання, особливо ексудативний діатез, виявляє загально зміцнюючу дію): 150-200 г суміші трави перстачу гусячого, материнки звичайної, череди трироздільної, медунки лікарської, листя берези бородавчастої і кропиви дводомної, взятих у співвідношенні 5:3:5:5:3:5, заливають 5 л холодної води, доводять до кипіння, настоюють 40-50 хв., проціджують і вливають у ванну (температура води 36-38°С, тривалість процедури — 10-20 хв., приймають 1-2 рази на тиждень);

– лікувально-профілактична ванна для дорослих (стимулює й регулює обмін речовин в організмі, виявляє загально зміцнюючу дію): 250 г суміші (порівну) трави перстачу гусячого, кропиви дводомної, вівса посівного, череди трироздільної, материнки звичайної, листя берези бородавчастої, коріння з молодим листям лопуха справжнього й коріння з молодим листям кульбаби лікарської змішують з 250 г сінної потерті, заливають 10 л холодної води, доводять до кипіння, настоюють 40-50 хв., проціджують і вливають у ванну (температура води 36-39°С, тривалість процедури до 20 хв., приймають 1-2 рази на тиждень).

Вміст статті слугує лише інформаційним цілям і буде корисний студентам профільних навчальних закладів та лікарям.

Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я! Перед вживанням будь-яких лікарських засобів, консультуйтесь зі своїм лікарем.

під редакцією Гродзинського A. M. (1926-1988) академік Академії наук УРСР, доктор біологічних наук, професор

Перстач: види, кращі сорти, правильна посадка і догляд

Перстач Potentilla – дуже популярний в Європі. У нас ця багаторічна садова рослина теж набирає популярність. Декоративно-квітучий перстач з пишними кущиками – справжня знахідка для будь-якого саду. Його чарівні ніжні квітки розкриваються в червні. І триває цвітіння перстачу, на відміну від більшості багаторічників – дуже довго, практично до жовтня, а якщо зберігається тепла погода, то і довше.

Тільки подивіться різні сорти перстачу – мають природну красу, ця рослина прекрасно вписується в сучасні садові тренди та стилі. У каталогах перстач представлений безліччю різних сортів та видів. І всі вони відрізняються не тільки красою, а й дивовижною невибагливістю до умов вирощування. Досвідчені садівники цінують перстач за його витонченість і довге цвітіння, а новачки й любителі малодоглядних садів – за простоту в вирощуванні, здатність пристосовуватися до різних умов.

Можливо ви вже зустрічалися з перстачем? Крім садових і гібридних форм, є ще кілька видів. Їх побутові назви – гусяча лапка, курильський чай, могущник та інші. Деякі навіть звуть його «калган», хоча перстач не має до калгану ніякого відношення. Так його називають за те, що деякі види перстачу – використовують як лікувальну траву.

Перстач садовий – основні види, сорти, описи

Всі види перстачу підходять для вирощування в саду. Їх висаджують молодими кореневищами навесні або восени. Природних, і садових форм перстачу – більш як 500 видів. Як виглядає перстач? Це трав’янисті й напівкущові рослини, дрібногіллясті, густо облистяні. У дорослих рослин нижня частина пагонів – може дерев’яніти. Сучасна селекція пропонує цілу колекцію сортів. Ви зможете скласти гармонійні садові композиції з одного перстачу. Є відносно високі сорти, які досягають 85-100 см, з прямими жорсткими гіллястими пагонами. Вони прекрасно виглядають в групі або невисокому живоплоту. Цікаві й низькорослі сорти, вони невисокі, можуть бути напівсланкі, висотою до 25-35 см. Прекрасно виглядають в посадці групою, щільним килимом або в бордюрі. Квітки з’являються одна за іншою, постійно прикрашають кущі з середини липня і до осені. Пелюстки – ніби лакові, глянцеві округлі, злегка увігнуті. У кожній квітці 4-5 пелюсток. Серединка – виразна, густо набита золотистими тичинками. Квітки формуються по одній на кінчиках пагонів або в суцвіттях по кілька бутонів. Забарвлення – від білих і м’яко- жовтих, до насичено помаранчевих, рожевих, червоних і навіть біколорів. Квітки навіть найяскравіших забарвлень – не вигоряють на сонці, зберігають насиченість. Восени листва набуває красивого жовтого і червоного відтінків. Перстач морозостійкий, наші українські зими він переносить прекрасно, без укриття витримує навіть до -30°C. Садові види перстачу, кореневища яких пропонують сучасні каталоги:

• Перстач кущовий – найбільш поширений садовий вид (P. Fruticosa). Саме його називають курильським чаєм, інші назви – дезіфора, а частіше, просто «п’ятилистник», за кількістю пелюсток у квітці. Листки невеликі, розсічені, злегка сріблясті, густо покривають кущі. Висота рослин залежить від сорту. Читайте описи з фото. Одна група сортів, досить висока від 80 см і до 100 см, іноді трохи вище. Дорослі кущі в діаметрі – до 120 см. Інша група – більш компактна, висотою близько 40-50 см, діаметром до 50-60 см. Перстач кущовий – найпопулярніша садова форма.

Найкращі сорта Potentilla fruticosa:

1. Перстач Limelight – красивий декоративний кущ ніжно-лимонного кольору. Висота рослини – до 1 м, річний приріст рослин 10-15 см.
2. Перстач Orange Star – яскравий квітковий кустарник, висота рослини до 60 см. Діаметр суцвіття до 4 см, квітки яскраво-оранжевого кольору.
3. Перстач Princess – листопадний кущ, з безліччю квіток, ніжно-рожевого кольору. Кущ невисокий 60-80 см, діаметр крони до 1 м. Рослина невибаглива у догляді, володіє високою морозостійкістю.
4. Перстач McKay’s White – вічнозелений морозостійкий кущ для саду з квітами білого кольору. Форма куща – округла, висотою до 60 см. Цвітіння тривале – з кінця травня по вересень.
5. Перстач Marian Red Robin – дуже красивий квітучий чагарник до 50 см у висоту, кущ покритий безліччю квіток червоного кольору. Цвітіння – дуже пишне з червня по вересень.

Так само популярні та інші сорти перстачу чагарників: Hachmann’s Gigant, Lovely Pink, Snowbird.

• Перстач гібридний – група сортів гібридів різних видів. Кореневища P. Hybrida цінують за широку палітру забарвлень і великі до 4 см квітки. До цієї групи відносять високі та низькорослі сорти до 25-30 см заввишки або більші – до 70-80 см. Як і інші види, гібридні форми відмінно зимують.
• Перстач білий (Альба) – належать до невисоких видів. Добре розростається, практично на будь-яких ділянках де немає сильного затінення і надмірної вологості. Висота кущиків до 25 см. Рослини дуже витривалі, невибагливі. Квітки білі до 2,5-3 см, зібрані в невеликі суцвіття.
• Перстач гусячий – відрізняється від інших видів тим, що більше розростається ні вгору, а стелиться по землі. Можна використовувати як ґрунтопокривну рослину. Квітконоси підіймаються на висоту до 20 см, квітки насичені яскраво-жовті. Листва злегка опушена, срібляста, молоді листочки – яскраво зелені. На відкритому сонці листя P. Anserina стає червоним і виглядає ефектно. Цей вид і його гібриди можуть швидко розростатися, створюючи щільні куртини.

Є й інші цікаві види перстачу, але в садівництві їх поки використовують незаслужено рідко.

Перстач – посадка кореневищ, основні елементи догляду, як правильно вирощувати

Плануйте посадку кореневищ перстачу на весняний або осінній сезони. Якщо у вас посадковий матеріал в контейнерах, то можна його можна висаджувати й влітку.

• Підготовка до посадки – звичайнісінька. Огляньте кореневища, обріжте гострим садовим ножем або секатором – пошкоджені або поламані частини. Опустіть кореневища на пару годин в розчин Корневіна, контейнерні рослини – полийте тим самим розчином. Це значно прискорить укорінення.
• Як вибрати місце? Всі види садового перстачу прекрасно ростуть на сонячних і напівтіньових ділянках. Про особливості кожного конкретного сорту – читайте в описах каталогу.
• Які ґрунти підходять для вирощування перстачу? Можна сказати, що практично будь-які. Винятком будуть важкі занадто щільні ґрунти. Коренева систем у перстачу – поверхнева, складається з основного великого кореневища і безлічі дрібних бічних коренів. Тому переущільнені землі їм не підходять, як і місця в саду, які часто затоптуються. Місця із застоєм води – теж не підійдуть для перстачу. В іншому – кореневища будуть прекрасно вкорінюватися на будь-яких ґрунтах від слабокислих до слаболужних.
• Посадка. При посадці кореневища перстачу не заглиблюйте надмірно. Точка росту не має перебувати глибше, ніж на 3-4 см нижче рівня землі.
• Поливи. Кореневище перстачу здатне запасати й зберігати вологу, тому рослина вважається посухостійкою. Потовщене кореневище дозволяє кущам якийсь час обходитися без поливу. Але це не означає, що його не потрібно поливати. Робіть це помірно, уникайте застою води. На суглинних ґрунтах додавайте на дно посадкової лунки дренаж, а в місце посадки пісок і торф, щоб вода не застоювалася в зоні коренів.
• Обрізка перстачу. Кущі обрізайте за потреби. Легка обрізка кінчиків – підсилює розгалуження і кущіння. Восени та навесні – видаляють старі великі пагони. Якщо потрібно сильно омолодити кущ, його зрізають восени або ранньою весною так, щоб над землею залишилося не менше 10 см.
• Підживлення. Навесні – вносьте повне мінеральне добриво. Посадки мульчуйте компостом для збереження вологи.
• Розділ куща – роблять восени або навесні. Кущі викопують, акуратно розділяють кореневища і розсаджують.
• Зимує перстач – без укриття. Щоб пагони добре визріли, з осені вносять калійно-фосфорні добрива. Якщо восени ви зробили посадку пізно – добре замульчуйте місце посадки, щоб дати кореневищу час краще вкоренитися і захистити його від ранніх морозів.

Перстач в дизайні саду

Для рокаріїв, альпійських гірок, першого плану міксбордерів чудово підійдуть сланкі й низькорослі сорти. Вони будуть помірно розростатися, створюючи щільні квітучі куртини. Середньорослі та високорослі – відмінно виглядають групою. Формуєте з них бордюри й невисокі живоплоти. Для квітників перстач – незамінний. Він відмінно поєднується з іншими рослинами, має округлу гармонійну форму куща, красиву сріблясту листву і довго цвіте. Підійде перстач і для створення акценту в газонах. Посадіть його разом з бруслиною Форчуна, шилоподібними флоксами, геранями та ін.