Хто відбив єгипетським статуям носи? І головне – навіщо?

Навіть якщо ви ніколи не цікавилися давньоєгипетськими скульптурами, можете повірити нам на слово: у багатьох з них відбиті носи.

На перший погляд, у відбитих носах давніх статуй немає нічого несподіваного: адже через тисячоліття вони неминуче повинні руйнуватися природним чином, правда ж? Однак чому тоді серед них так багато і прекрасно збережених примірників, у яких, проте, ніс теж відбитий?

Можна припустити, що ніс, зрештою – деталь, що видається, він, так би мовити, стирчить, він найбільш вразливий, тож якщо щось і має відламуватися першим, то це він.

Але навіть якщо це й так, чим пояснити те, що й такі давньоєгипетські художні роботи, як барельєфи і картини, теж несуть на собі сліди такого ж варварського поводження з цією частиною тіла?

Питання це породило безліч гіпотез, зокрема й таку спірну (яку досі можна зустріти – попри те, що її неспроможність начебто вже доведена): відбиття і спотворення носів на зображеннях було підступною спробою європейських колоніалістів знищити африканське коріння давніх єгиптян.

На думку експертів, теорія ця ні на чому не базується, хоча б тому, що носи – далеко не єдиний фізичний доказ цього коріння. Як вважають вчені, імперіалізм, пропри його жахи, не може відповідати й за відбиті носи.

Так що ж з ними могло статися?

Вимкнути божественну могутність

Наразі, якщо спробувати дати розумну відповідь одним словом, то цим словом буде “іконоклазм” (від грецького εικών – зображення, ікона і κλαστειν – розбивати), або іконоборство.

І тут ідеться не про релігійний християнський феномен, відомий у часи Візантії та протестантської Реформації, коли заперечувався культ священних зображень, коли ікони знищували, коли переслідували тих, хто перед ними молився.

У нашому, давньоєгипетському випадку йдеться про іконоборство в ширшому сенсі – про віру в важливість знищення мальованих зображень або руйнування скульптур з політичних (згадаймо знищення статуй Саддама Хусейна американськими солдатами у 2003 році), релігійних (недавній приклад – знищення баміанських статуй Будди талібами в Афганістані), та естетичних мотивів (наприклад, заперечення культурної спадщини попередніх періодів).

Все це отримує ще більший сенс, якщо врахувати, що для давніх єгиптян статуї були свого роду точкою контакту божеств зі смертними мешканцями землі. За тодішніми уявленнями, бог сходив у присвячений йому храм і возз’єднувався зі своїм скульптурним зображенням, тобто шанували не саму статую, а втілення у ній невидимого бога.

Автор фото, Getty Images

І у малюнків, і в барельєфів – той самий тип пошкодження, ніби проти наявності носа велася пропагандистська (і вельми успішна!) кампанія

Едвард Блайберг, старший куратор експозиції єгипетського, класичного і давнього близькосхідного мистецтва в Бруклінському музеї (США), зацікавився цим питанням через те, що його найчастіше задають відвідувачі музею: “Чому в них відбиті носи?”

З точки зору Блайберга, навіть самі слова “скульптура” (в первісному значенні – “щось створене для життя”) і “скульптор” (“той, хто дає життя”) підкреслюють те, що зображення – живі.

В об’єктах з каменю, металу, дерева, глини і навіть воску, які зображують людину, можуть жити бог або ж людина, яка померла, а потім стала божеством, і завдяки такому “вселенню” вони здатні діяти в матеріальному світі.

Саме так говорять про давньоєгипетську богиню любові й родючості Хатхор у письменах на стіні грандіозного храму в місті Дендер, ймовірно, побудованому в 2310-2260 рр. до н.е .: “(. ) Вона злітає з небес, щоб увійти в земну межу твоєї душі (йдеться про храм. – Ред.), вона летить до твого тіла, вона населяє його”.

В цьому випадку богиня входить у статую, але письмена в тому ж самому храмі розповідають і про те, як Осіріс (один з найважливіших богів в Стародавньому Єгипті, бог відродження, цар загробного світу і суддя душ покійних) входить у власне зображення на барельєфі.

Єгиптяни вірили, що зображення, після того як у них вселилося божество, мають могутність, яку можна розбудити за допомогою певних ритуалів.

А можна цю могутність вимкнути – навмисно пошкодивши зображення. Наприклад, відбивши ніс статуї.

Але навіщо це робити?

Причин могло бути багато. Наприклад, помста тим, хто вже перейшов в інший світ. Розкрадачі гробниць могли побоюватися помсти того, чию могилу вони розворушили. Могло бути знайоме нам і понині бажання переписати історію. А то й повністю змінити культуру.

Автор фото, Getty Images

Фараон Тутанхамон у лазуровій короні (і без носа), XIV століття до н.е.

Коли батько Тутанхамона Ехнатон, що правив між 1353 і 1336 рр. до н.е., захотів, щоб у центрі єгипетської релігії був бог Атон (уособлення сонячного диска), він протистояв Амону, богу чорного небесного простору, повітря. Як зброю Ехнатон обрав знищення зображень Амона.

Коли ж Ехнатон помер, все знову змінилося: єгиптяни повернулися до традиційного поклоніння Амону, а храми й пам’ятники, зведені на честь Атона і попереднього фараона, зазнали руйнувань.

Слід, однак, пам’ятати, що не тільки боги можуть заселяти зображення. Таку здатність можуть мати й деякі люди – які померли, а потім подолали довгий і небезпечний, наповнений зустрічами з демонами шлях до Залу подвійної істини, Залу двох правд, де на Суді душ в бога Осіріса продемонстрували свою добропорядність (в першу чергу духовну) і стали божествами.

Знання, що твої предки й після смерті продовжують бути з тобою, може втішати . А може й турбувати, особливо якщо ти – впливова людина, могутня фігура, і не хочеш, щоб справи минулого затьмарювали твою нинішню велич.

Така боротьба за владу часто залишає свої сліди в історії. І страждають часом носи.

Коли Тутмос III, фараон XVIII династії, що правив у XV столітті до н. е., захотів бути впевненим у тому, що царство успадкує його син, він постарався стерти з історії як свого попередника на троні, так і свою мачуху й тітку Хатшепсут (яка протягом перших 22 років правління Тутмоса III була його співправителькою), знищивши речові докази – тобто зображення і скульптури. І у нього майже вийшло.

Звична справа

Із вищенаведених прикладів може скластися враження, що таке було характерно тільки для екстремальних випадків. Але, як підкреслює єгиптолог Роберт К. Рітнер, для Стародавнього Єгипту це було звичною справою.

Автор фото, Getty Images

Єгипетська статуя (Лувр): ніс, звісно, відбитий

Серед різноманітних текстів, у яких висловлювалася стурбованість щодо можливого вандалізму стосовно статуй і зображень, є указ фараона (приблизно 2130-1980 до н.е.), в якому правитель прямо загрожує страшними карами всім, хто заподіє шкоду статуям та іншому майну в храмі.

Напад на гробниці вважали дуже серйозним гріхом, що знайшло своє відображення в одному з “Королівських указів з храму Мін у Коптусі”:

“Що ж стосується будь-якого, хто нападе на моє тіло в некрополі, і того, хто дістане мою статую з моєї могили, [бог сонця] Ра зненавидить його. Він не отримає води з вівтаря Осіріса, він ніколи не передасть свого майна у спадок своїм синам”.

Чому саме ніс?

Метою спотворення зображення було відняти або хоча б знизити могутність фігури, представленої у вигляді скульптури або барельєфа. Зробити це можна було різними способами.

Якщо ви хотіли, щоб зображена людина більше не змогла робити підношення богам, ви просто відбивали у статуї ту руку, якою зазвичай робили підношення – ліву.

Автор фото, Getty Images

Не уникла каліцтва навіть прекрасна Клеопатра (69-30 рр. до н.е.)

Якщо ви хотіли, щоб бог вас не чув, ви відбивали його статуям вуха.

Якщо ж ви прагнули обрубати усі можливі комунікаційні можливості, то хорошим способом було відділення голови статуї від решти тіла.

Але, мабуть, найбільш ефективним і найшвидшим способом здійснення мрій було відбиття носа.

“Ніс – джерело дихання, дихання життя; найпростіший спосіб убити внутрішній дух [статуї] – задушити, відбивши ніс”, – пояснює Блайберг.

Кілька ударів молотком по долоту – і проблема вирішена.

Парадокс полягає в тому, що це нав’язливе бажання знищувати зображення лише доводить те, наскільки важливими вони були для цієї великої цивілізації.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Навіщо рабів намазували медом, а фараони ховали волосся? Цікаві факти про Стародавній Єгипет, які точно вас здивують

Про Єгипет написано і вивчено не мало, однак найдавніша цивілізація продовжує дивувати. Археологи раз за разом знаходять цінні артефакти, які відкривають завісу таємниць багатовікової культури єгиптян.

Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!

Ми зібрали найцікавіші факти про країну пірамід та фараонів, про які мало хто чув. Ці факти зможуть здивувати найдосвідченішого “знайку” історії стародавнього Єгипту. Вам сподобається.

Перший факт

Діти до підліткового віку не носили одяг. Взагалі. На щастя, клімат дозволяв, тому одяг їм був не потрібний. Дорослі чоловіки носили спідниці, а жінки — сукні.

Другий факт

Щоб навколо фараонів не літали і не кусали мухи, рабів, які стояли недалеко від государів, намазували медом. Так вони захищали царів від комах, приймаючи удар на себе.

Третій факт

Фараонам не можна було ні за яких обставин показувати волосся. Саме тому вони завжди були в спеціальних головних уборах під назвою немес (або клафт).

Четвертий факт

Стародавні Єгиптяни — ті ще оптимісти. У багатьох гробницях був знайдений туалет. Чи це для відвідувачів?

П’ятий факт

Небажано було показувати своє волосся й іншим знатним єгиптянам. Вони ходили в перуках. І лише простолюдини ходили або з розпущеним волоссям, або зав’язували його в хвіст, але ніколи не прикривали.

Шостий факт

Єгиптяни вірили, що Земля пласка, а Ніл поділяє її на дві рівні частини – проходить по центру Землі.

Сьомий факт

Багато хто вважає, що стародавній Єгипет був гендерно рівноправним, і Клеопатра, здавалося б, яскравий тому приклад, однак насправді жінки вважалися нижчими істотами. Хоча, справедливості заради зазначимо, що юридичні та економічні права були доступні для обох статей.

Восьмий факт

Коли з людини робили мумію, її мозок діставали спеціальним гачком через ніс. Всі інші органи теж виймали, але залишали серце — вважалося, що цей орган має душу.

Дев’ятий факт

Найдавнішу в світі сукню знайшли в цій країні, імовірно, їй п’ять тисяч років.

Десятий факт

Піраміди побудували не раби, а працівники, які отримували за це плату. Правда, платили їм в основному пивом. До речі, вони не були проти.

Одинадцятий факт

Жителі Давнього Єгипту спали на подушках з каменю.

Дванадцятий факт

Коли кішка вмирала, щоб вшанувати її пам’ять і показати скорботу, господарі голили свої брови.

Навіщо рабів мазали медом: 43 цікаві факти про Стародавній Єгипет

Могутня цивілізація Стародавнього Єгипту протягом декількох тисячоліть була одним з найрозвиненіших регіонів світу, і в ті часи, коли в Європі стародавні варвари ще жили відокремленими поселеннями, на берегах Нілу процвітало величезне царство. До наших днів збереглося достатньо відомостей про стародавніх єгиптян, щоб гідно оцінити всі особливості цієї країни, яка пішла в небуття давним-давно.

Цікаві факти про Стародавній Єгипет

● У давньоєгипетських правителів часто траплялося, що брати і сестри одружувалися. Це забезпечувало другу половинку достатньою освітою і знанням придворного життя, а заодно зменшувало число можливих претендентів на престол.

● Цивілізація Стародавнього Єгипту проіснувала близько 4000 років, що довше, ніж більшість інших древніх цивілізацій.

● Староєгипетське царство впало в VII столітті, коли його завоювали араби.

● Боротьба володарів Стародавнього Єгипту з цивілізацією хеттів за володіння землями сучасної Сирії тривала майже два століття, але фактично закінчилася нічиєю.

● Незважаючи на те, що в Стародавньому Єгипті жінки зазвичай вели домашнє господарство, вони володіли тими ж юридичними і фінансовими правами, що і чоловіки.

● Саме в Стародавньому Єгипті розташовувалася знаменита Олександрійська бібліотека, в якій навчалися багато античних винахідників і філософів. Одним з її учнів був Архімед.

● Знаменита давньоєгипетська цариця Клеопатра за походженням була грекинею з Македонії.

● У Стародавньому Єгипті були популярні настільні ігри, зокрема гра сенет, яка віддалено нагадувала винайдені пізніше шахи.

● У той час як, в середземноморських цивілізаціях лікарі не мали спеціалізації, давньоєгипетські лікарі були чітко поділені на окремі професії.

● Оскільки Єгипет розташований в посушливій частині Африки, життя країни безпосередньо залежало від розливів Нілу. Стародавні єгиптяни навіть винайшли систему іригаційних каналів для зрошення орних земель.

● У Стародавньому Єгипті існували шлюбні договори, в яких вказувалося, як буде ділитися майно подружжя в разі розірвання шлюбу.

● Папір винайшли дуже давно, але сталося це в Стародавньому Китаї, так що єгиптяни користувалися папірусом, який робили з очерету, який в достатку росте в дельті Нілу.

● У Стародавньому Єгипті були винайдені вино і пиво.

● Судячи зі збережених історичних свідчень, знамениті давньоєгипетські піраміди зводилися не рабами, а найманими робітниками, досить кваліфікованими в будівництві.

● У стародавніх єгиптян були популярні домашні тварини, а кішки протягом багатьох століть шанувалися як священні тварини.

● Загони поліції, які стежили за порядком на вулицях міст Стародавнього Єгипту, використовували як патрульних тварин — мавп і собак.

● Макіяж у древніх єгиптян був надзвичайно популярний, причому користувалися ним не тільки жінки, а й чоловіки.

● Давньоєгипетський фараон Пепі Другий не виносив мух, тому при ньому завжди чергувало кілька намазаних медом рабів, які відволікали цих комах на себе.

● У Стародавньому Єгипті вважалося, що ніхто не повинен бачити волосся фараона, тому володарі завжди носили корону зі спеціальною накидкою.

● Незважаючи на те, що антибіотики набули поширення лише в 20-му столітті, стародавні єгиптяни ще близько 4000 років тому знали, що деякі види цвілі допомагають проти інфекційних захворювань.

● Єгипетські чоловіки носили спідниці, а жінки — сукні. При цьому діти до підліткового віку зазвичай взагалі обходилися без одягу.

● Перша давньоєгипетська ступенева піраміда була побудована близько 4600 років тому.

● Мистецтво муміфікації померлих почало розвиватися в Стародавньому Єгипті понад 5 000 років тому.

● Знаменитий фараон Тутанхамон помер у віці 18 років.

● Родовід в Стародавньому Єгипті вели по материнській лінії, а не по батьківській.

● Заходити в будинок, причому навіть в свій власний, у взутті у древніх єгиптян було не заведено. Взуття залишали біля порога.

● Для доставляння листів в Стародавньому Єгипті широко використовувалися поштові голуби.

● Косметику стародавні єгиптяни виготовляли в основному з міді та свинцю. Про шкоду впливу свинцю на шкіру вони просто не знали. У Стародавньому Римі, наприклад, зі свинцю робили водопровідні труби з тієї ж причини.

● Святкувати День Народження в Стародавньому Єгипті було не заведено.

● Багато фараонів носили накладні золоті бороди, наслідуючи Богу Осірісу, який зазвичай зображувався бородатим.

● Судячи з усього, стародавні єгиптяни добре розбиралися в астрономії. Так, знамениті піраміди Гізи розташовані так, що вони збігаються з поясом Оріона, як його видно з поверхні Землі.

● Стародавні єгиптяни користувалися одночасно трьома календарями — місячним, астрономічним і землеробським.

● Для побудови Великої піраміди Гізи, найвідомішої з пірамід Стародавнього Єгипту, було потрібно близько 2,5 млн вапнякових блоків із середньою вагою понад 25 тонн кожен.

● Давньоєгипетський фараон Рамзес II прожив 90 років і залишив після себе більше сотні дітей.

● Нанесення макіяжу на обличчя в Стародавньому Єгипті використовувалося, в першу чергу, не для прикраси, а для захисту шкіри від палючого сонця.

● Прообрази сучасних мухобійок виготовлялися єгиптянами з хвостів жирафів.

● У давньоєгипетському алфавіті налічується близько 700 ієрогліфів. У китайському традиційному алфавіті, для порівняння, їх багато тисяч.

● Бетон винайшли в саме Давньому Єгипті. Для його виготовлення пісок і кам’яну крихту перемішували з річковим мулом.

● Довше за всіх Давнім Єгиптом правив фараон Пепі II, царювання якого тривало 88 років. Він став фараоном в 6 років, а помер в 94.

● Слово «фараон» перекладається з давньоєгипетської, як «великий будинок», і воно означало, в першу чергу, палац правителя, а потім вже його самого.

● Гробниці в пірамідах завжди оснащувалися безліччю хитромудрих пасток, які були призначені захистити їх від розграбування.

● Вивченням історії та культури Стародавнього Єгипту займається особлива наука — єгиптологія.

● Подушки стародавні єгиптяни наповнювали камінням, а не пір’ям або пухом.

Якщо стаття видалася вам цікавою, будь ласка, поділіться нею з друзями в соцмережах