Підручник із землеробства

JavaScript is disabled for your browser. Some features of this site may not work without it.

Землеробство та меліорація

Files in this item

Name: Nazarenko2006Zemlerobstvo.djvu Size: 16.30Mb Format: Unknown

Загальне землеробство

Друге перевидання підручника зустрічає читача суттєво оновленим змістом. Водночас авторський колектив дотримується започаткованих традицій, пов’язаних із тим, що виклад Загального адміністративного права має обов’язково супроводжуватися розгалуженими прикладами з різноманітних сфер правозастосування, науковими коментарями, спрямованими на заглиблення у відповідну проблематику, а також аналізом чинного законодавства, який супроводжується насамперед не постановкою проблем, а виробленням конкретних рекомендацій щодо їх розв’язання. Переформатування окремих розділів підручника було здійснене під впливом прийнятого Закону України «Про адміністративну процедуру», а також низки інших законодавчих інновацій, які значно збагатили сферу публічного адміністрування. Водночас читач на сторінках цього видання познайомиться й із принципово новими підходами до опису традиційних правових інститутів, які демонструють потужний і невпинний розвиток національної адміністративно-правової доктрини. Окремі ж питання, що стали предметом вивчення авторського колективу, раніше взагалі не піднімалися на рівні навчальної літератури з адміністративного права. Не могли оминути своєю увагою автори також особливості здійснення публічного адміністрування в умовах воєнного стану та воєнної агресії проти України, що знайшло відображення у відповідних главах. Традиційно автори з великою вдячністю та зацікавленістю чекатимуть на відгуки, коментарі й побажання, які дадуть змогу покращити зміст наступних перевидань.

Land use is an important aspect of natural resource protection in rural areas. Land policy of most developed countries has similarities. This paper reviews degree and forms of state management of agricultural lands in various countries; the attention is paid to the state regulation of land turnover in the developed countries of the world.

Ефективне товарне сільськогосподарське виробництво можливе лише у випадку, якщо суб’єкт господарювання володіє достатньою кількістю земельних ресурсів. В результаті паювання земель сільськогосподасрького призначення, утворилися дрібні земельні ділянки, власники яких не мають можливості придбавати сучасні засоби автоматизації сільського господарства, створювати та розвивати сільськогосподарську інфраструктуру, впроваджувати системи управління якістю продукції. Крім того, парцеляція земель є значною перешкодою для залучення інвестицій у сільське господарство, адже кожен власник є незалежним при вирішенні питань використання належної йому сільськогосподарської нерухомості

К характеристике замлепользования земледельческого населения Южного Зауралья первой половины XVIII века

Показаны некоторые особенности замлепользования в условиях изобилия пахотных земель, в частности, деградация системы землепользования, отказ от трехпольной системы и возврат к системе перелога или подсечно-огневому типу земледелия.

Scientific Collection «InterConf+», 36 (167) : with the Proceedings of the 5th International Scientific and Practical Conference «Scientific Goals and Purposes in XXI Century» (August 19-20, 2022; Seattle, USA)

Проаналізовано стан сільськогосподарського землекористування в межах Великомостівської територіальної громади Червоноградського району, який оцінений як задовільний. Таке землекористування у громаді передбачає використання земель сільськогосподарського призначення, на яке впливають як індивідуальні користувачі, так й великі аграрні підприємства. Внаслідок господарювання відбувається порушення земель, їхнього природного розвитку, родючості та активізуються деградаційні процеси. Погіршенню екологічного стану спричиняє внесення пестицидів, гербіцидів і мінеральних добрив у ці землі, що змінило характер первинного ґрунтотворення, а продукція, яка вирощується, є досить небезпечною для вживання, оскільки містить залишки цих внесень. Метою дослідження є вивчення сучасного сільськогосподарського землекористування на території громади. Об’єктом дослідження є земельні ресурси громади, предметом – сільськогосподарське землекористування та його зміни, які відбулися у різних адміністративних утвореннях громади за останні роки. За результатними дослідження встановлено, що головними користувачами земель сільськогосподарського призначення є «громадяни, яким надані землі у власність і користування», які мають у власному користуванні 47 %. Показники забезпеченості громадян громади сільськогосподарськими угіддями і ріллею є дуже низькими – 0,92 і 0,41 га відповідно. Загалом сільськогосподарське землекористування на території громади є інтенсивним та потребує належного контролю та правильного використання. Войтків П. С., Іванов Є. А. Сільськогосподарське землекористування в межах Великомостівської територіальної громади Червоноградського району. Scientific Collection «InterConf+», 36 (167) : with the Proceedings of the 5th International Scientific and Practical Conference «Scientific Goals and Purposes in XXI Century» (August 19-20, 2022; Seattle, USA) / comp. by the LLC SPC «InterConf». Seattle : ProQuest LLC, 2023. P. 319–331. DOI: 10.51582/interconf.19-20.08.2023.026

The subject of the research is variation of the frequency of phonetic and lexical regional-specific speech features under the influence of such social factors as gender, age, place of birth and education. The regiolect is the general features of speech of a rather vast region without dividing them into urban and rural; the research includes the Perm regiolect of the Russian language. The material for the study is spontaneous monologues received from residents of the Perm Region. This material demonstrates that phonetic and lexical regional features depend on the same social factors – “place of birth” and “age”. The frequency of i particular phonetic features is determined by the influence of various social factors; lexical regionalisms are more common among residents of non-central cities of the Perm Region and informants of the older generation.Предметом исследования в данной статье является вариативность частоты проявления фонетических и лексических региолектных особенностей реч.

В статье рассматриваются факторы, которые оказывают негативное воздействие на показатели экономической эффективности отрасли и препятствуют устойчивому функционированию сельского хозяйства. Установлено, что уровень жизни людей в местах их проживания примерно на 50 процентов зависит от одного фактора – от уровня получаемой заработной платы. Авторами предложен ряд организационно-управленческих мер по их преодолению.

Аннотация В данной статье изучены факторы возникновения техногенной деградации почвы в результате её обработки почвообрабатывающими орудиями разных типов и представлены результаты проведенных исследований. Разработаны рекомендаци по снижению их влияния на обрабатываемые почвенные горизонты и предложен инновационный рабочий орган, уменьшающийотрицательное воздействие на почву Ключевые слова: чизель, рабочий орган, обработка почвы, воспроизводство плодородия, техногенная деградация Abstract In this article, there were studied the factors of the origin of anthropogenic soil degradation in the result of its processing with soil-processing tools of different types and there were presented the results of carried out researches. There were worked out recommendations on decrease of their influence on processing soil horizons and there was offered innovation working organ decreasing the negative influence on soil.

Sorry, preview is currently unavailable. You can download the paper by clicking the button above.

RELATED PAPERS

International Symposium On 5G and beyond for Rural upliftment

Розділ «ВСТУП»

Наука в розвитку сільськогосподарського виробництва має особливо важливе значення. Це зумовлено багатьма причинами і насамперед багатогранністю і складністю процесів, які забезпечують акумуляцію сонячної енергії і перетворення її в органічну речовину – джерело життя.

Процес створення врожаю пов’язаний з наявністю певних зовнішніх умов, з їх динамікою в часі з різною здатністю рослин використати ґрунтові і кліматичні умови і протистояти несприятливим фізичним та біологічним впливам.

Сучасне землеробство ґрунтується на даних та досвіді багатьох наук, насамперед біології, хімії, фізики, ґрунтознавства, економіки, кліматології та інших, які, в свою чергу, в застосуванні до агрономії диференціювались і стали її складовими частинами, – агрофізика, агрохімія, агроґрунтознавство, агрометеорологія, фізіологія рослин і рослинництво, мікробіологія, селекція, ентомологія, фітопатологія, меліорація та агролісомеліорація. Весь цей комплекс наук є найбільш ефективним при правильному їх проведенні в умовах освоєння науково-обґрунтованих систем землеробства, які повинні забезпечувати високі і стійкі врожаї при одночасному підвищенні родючості ґрунту і створенні сприятливих приземних умов. “У часі є нерухомість, як мистецтво – сліпа вигода або ряд господарських помилок, як наука – розрахований успіх”, – писав у 1837 р. професор М. Г. Павлов.

У розвитку земних цивілізацій винятково важливу роль відіграли і відіграють світові земельні ресурси. З поверхневим шаром (ґрунтом) пов’язане життя різноманітного рослинного і тваринного світу. Земля з давніх-давен була місцем мешкання людей, вона їх годувала як мати своїх дітей і за що її заслужено називають “Земля-годувальниця”. Хоч вік земної кори, ймовірно, становить близько 4,6 млрд. років, все ж перші ознаки життя на ній з’явилися лише 1 млрд.. років тому.

Людина почала обробляти землю близько 8-11 тис. років тому.

За даними ООН, земельний фонд планети сягає 13 млрд. 435 млн. га, з них на сільськогосподарські угіддя припадає 36,2%. Тепер площа сільськогосподарських угідь становить близько 5 млрд. га, в тому числі ріллі – 1 млрд.. 424 млн.. га, або 27,6%, природних луків та пасовищ – 3 млрд. 424 млн. га, або 70,3%, багаторічних насаджень – 98 млн.. га, або 2,0%. Щороку в світі відчужується близько 25 млн. га сільськогосподарських угідь, що еквівалентно втраті харчових ресурсів на 85 млн. чоловік.

Найбільшими площами сільськогосподарських угідь володіють Китай – 496 млн. га, Австралія – 466, США – 427, Бразилія – 246, Казахстан – 222, Росія – 210, Індія – 181, Аргентина – 169, Монголія – 126, Мексика – 99, Канада – 73 млн. га.

Україна за площею сільськогосподарських угідь (42 млн. га ) входить до 12-ти найбільших країн світу, займає вигідне географічне положення, розміщена в досить сприятливих кліматичних умовах, має родючі ґрунти, працьовитих і талановитих людей.

Освоєння землі відбувалося поступово. За даними ООН (1994 р.), світова площа ріллі на початку 20-х років ХХ ст. становила 1345,6 млн. га, з них у США – 185,7, Індії – 166; Росії – 130; Китаї – 93; Австралії – 50,8; Бразилії – 49,5; Канаді – 45,4; Казахстані – 35,3; Україні – 33,3; Аргентині – 25,0; Франції – 18,1; Польщі – 14,3; Німеччині – 11,5; Румунії – 9,4; Італії – 9,0; Великобританії – 6,5; Японії – 4,1; Болгарії – 4,1 млн. га.

У світі спостерігається тенденція до зменшення площі землі, яка обробляться, з розрахунку на душу населення. Наприклад, у 1975 р. на 100 чол. припадало 35 га землі, у 1985 – 28, у 1993 – 24, у США – відповідно 65, 67 і 64 га. У країнах Європейського економічного товариства в цей період площа ріллі з розрахунку на душу населення перебувала на рівні 21 га, в Італії вона становила 16, Німеччині – 14, Великобританії – 11, а в Японії – 3,3 га.

Землеробство, як відомо з археологічних даних, виникло одночасно із скотарством у мезоліті – неоліті. Під впливом погодних умов різних регіонів формувалися різні види землеробства: стійке – в помірному поясі з родючими ґрунтами, достатньою і стійкою кількістю опадів; нестійке – в умовах нестійкого і недостатнього зволоження; зрошуване – в посушливих районах при поливі; цілорічне – у вологих субтропіках і тропіках з родючими ґрунтами, де за рік одержують 2-3 урожаї культур.

Важливе значення в розвитку землеробства відіграли розвиток засобів обробітку – ручних, плужних, безплужних та інтродукція із стародавніх центрів походження культурних рослин.

На початку третього тисячоліття головним завданням землеробства є одержання максимально можливої біологічної продукції з меншої площі при найменших затратах з метою найкращого задоволення потреб населення в харчуванні та продовженні життя людей. Для вирішення цього завдання є два шляхи: перший – екстенсивний, за якого в землеробство залучають нові площі цілинних земель, намагаючись при цьому одержати продукцію завдяки природній родючості ґрунтів із найменшим використанням людських ресурсів; другий – інтенсивний, за якого прагнуть одержувати постійно зростаючий обсяг продукції на староорних землях завдяки удосконаленому обробітку ґрунту, раціональній структурі посівних площ, застосуванню новітніх технологій, сортів і гібридів, зменшенню втрат при збиранні та зберіганні врожаю за одночасного можливого скорочення оброблюваних земель.

Науково-технічний прогрес у сучасному землеробстві досяг небувалого розвитку і успіхів. Проте існують ще значні потенційні можливості підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь. Використовуючи тільки 2 % фотосинтетичної активної радіації (ФАР), в умовах України протягом вегетаційного періоду можна щорічно отримувати до 130 ц сухої маси органічної речовини з 1 га. Ці показники урожайності не є метою, вони можуть бути збільшеними, оскільки коефіцієнт використання фотосинтетичної активної радіації можна підвищити. Між середньою біологічною програмою у свій час було передбачено розроблення систем, методів і заходів, які могли б забезпечити акумуляцію 2-3% ФАР у 2000 р. Системи землеробства у вирішенні такого важливого завдання мають вирішальне значення.

Історично система землеробства, культура поля, урожайність посівів, культура людей розвиваються паралельно. Звідси – й поняття, що немає поганої землі, а лише хороші і погані господарі на ній.

Наприкінці ХХ ст., з одного боку, ще широко застосовували старі традиційні системи землеробства, котрі сприяли розвитку ерозії, призводили до деградації ґрунту, а вже з іншого – освоювали нові сучасні системи землеробства, які ґрунтувалися на сучасних поглядах щодо теорії обробітку ґрунту, новому поколінні техніки, тенденцій до мінімалізації в технології вирощування сільськогосподарських культур та зменшенні енерговитрат з одночасним підвищенням родючості ґрунту. За умов інтенсивного обробітку ґрунту на схилах за рік втрати ґрунту становлять 30-40 т/га.

У сучасних умовах близько 8% населення земної кулі займається землеробством на розораних схилових землях, де інтенсивно розвивається ерозія ґрунту, причому значна частина таких земель знаходиться в Україні. За останні майже 100 років при традиційних системах обробітку ґрунтовий покрив нашої планети став швидко втрачатися. Він руйнується, деградує з помітною швидкістю, зростає знесення його родючого шару з водою в річки, озера, моря. Ще в 20-х роках ХХ ст. річки приносили в моря сумарно близько 3 млрд. т землі, в 60-х – 9, у 70-х – 24, а в кінці минулого століття і на початку цього – понад 50 млрд. т.

У сучасному світі одночасно в різних регіонах функціонує велика кількість систем землеробства. Сучасне та майбутнє виробництво сільськогосподарської продукції в основному повинно бути екологічно чистим, біологічним, природним та меншою мірою штучним і промисловим.

Землеробство, близьке до природи, або біологічне, почало поширюватися з 60-х років ХХ ст. в Німеччині, Австрії, Швейцарії, Голландії та інших країнах при вирощуванні польових, овочевих та плодових культур. Його основні принципи збігаються з органо-біологічним землеробством. У різних країнах розробляють системи альтернативного землеробства, які мають однакову мету: одержати чисту продукцію для харчування людей і чисті корми для годівлі тварин, не порушуючи, а розумно використовуючи “сили природи”; зберегти автономні системи саморегулювання агроекосистеми, замкнутий кругообіг речовин, енергії в них, підвищувати родючість ґрунтів, використовуючи для цього бобові культури і біологічний азот, рослинні рештки та сидерати, запобігати ерозії і вимиванню нітратів; не допускати ущільнення шляхом чергування культур з різною глибиною проникнення кореневої системи вирощуваних рослин.

Сторінки

В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Землеробство» автора Гудзь В. П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВСТУП“ на сторінці 1. Приємного читання.