Кімнатні гарноквітучі рослини

У групу красивоквітучих рослин входять ті, які особливо привабливі чи оригінальні саме під час цвітіння. Вони представлені різними формами: трав’янистими, чагарниковими, напівчагарниковими, сукулентними та цибулинними. Однак належність рослини до цієї групи не означає, що декоративну цінність мають тільки її квітки чи суцвіття: деякі види та сорти гарні й самі по собі.

Недоліком красивоквітучих рослин є те, що цвітіння рано чи пізно закінчується, і рослини занурюються в період спокою. Щоправда, деякі культури можуть цвісти майже весь рік.

• ті, що цвітуть короткий період часу, але заради їхніх квіток ви готові доглядати за рослиною цілий рік (еухаріс, пафінія, пасифлора, троянда);
• ті, чиє яскраве та рясне цвітіння триває довго (цикламен, колерія, антуріум, хойя, сенполія, стрептокарпус і інші).

Красивоквітучі рослини, як і декоративно-листяні, поглинають у приміщенні вуглекислий газ, токсини, виділяють фітонциди та збагачують повітря в приміщенні киснем. Аромат квіток деяких рослин заспокоює, знімає головний біль і покращує психоемоційний фон у помешканні.

5 ліків із каланхое

Каланхое перисте – швидкоростуча невибаглива рослина, яка давно оселилася на наших підвіконнях і отримала визнання завдяки своїм лікарським властивостям. У каланхое є й інші назви: дерево життя, дерево Гете, кімнатний женьшень, домашня аптека. Властивості каланхое використовують не тільки в народній, а й в офіційній медицині, проте кожен власник цієї рослини може приготувати з неї ефективні ліки в домашніх умовах без будь-яких складнощів.

Абелія (Abelia): догляд, фото, види

До роду абелія (лат. Abelia) входить більше 30 видів рослин. Названо рід було на честь відомого лікаря К. Абеля, який працював в ХІХ столітті в Китаї.

Абелія (фото видів)

Абелія входить до родини жимолостевих рослин. У природі поширена в Китаї і Японії. Росте швидко, цвіте з середини весни до початку осені (час і період цвітіння залежить від виду Абелії).

Абутилон (Abutilon): догляд, фото, види

Абутилон (лат. Abutilon) – «той, що дає тінь», або просто кімнатний клен, отримав свою назву за схожість його листя з листям клена. Ще його називають «канатником», тому що в Індії волокниста маса абутилона використовується для виготовлення мішковини і канатів. Abutilon Mill (рід абутилон) налічує близько 100 видів чагарників родини Мальвових у тропічних і субтропічних поясах Землі.

Агапантус (Agapanthus): догляд, фото, види

Рід агапантус (лат. Agapanthus) налічує п’ять видів і входить до родини або Цибулеві, або Лілійні (залежно від джерела). Ця трав’яниста багаторічна рослина живе біля морського узбережжя на сухих схилах Капської провінції в Південній Африці.

Агапантус (фото видів)

Агапантус належить до родини цибулевих рослин, широко поширений в південній частині Африканського континенту. Швидкозростаюча трав’яниста рослина. Період цвітіння припадає на середину-кінець літа.

Аденіум (Adenium): догляд, фото, види

Аденіум (лат. Adenium) належить до родині Барвінкові. Рід налічує приблизно п’ять видів рослин. Мешкає цей сукулент у Південній і Центральній Африці.

Азалія в домашніх умовах (питання – відповідь)

Азалія – справжня красуня, примхлива та вимоглива. Як приручити цю квітку та змусити азалію цвісти, розкаже ця стаття. Отже, особливості догляду за азаліями в кілька банальних запитаннях та відповідях спеціалістів.

Азалія: посадка і догляд у домашніх умовах

Азалія (лат. Azalea) – загальна назва деяких гарноквітучих видів роду Рододендрон, які раніше виділяли в окремий рід родини Вересові. Власне, це ті ж рододендрони, тільки кімнатні. У природі налічується близько 350 представників азалії, але в кімнатній культурі вирощують тільки два види.

Азалія: як доглядати

Азалія – одна з найкрасивіших кімнатних квіток, найпоетичніші серед квітникарів порівнюють квіти азалії з пачками балерин. Практично увесь рік різні сорти рододендронів (азалій) радують своїх власників ніжним і водночас яскравим цвітом. Але дуже часто отримавши азалію в подарунок, ми не встигаємо навіть налюбуватися красунею, як вона гине.

Алламанда (Allamanda): догляд, фото, види

Алламанда (лат. Allamanda) належить до родини Барвінкові і налічує до 15 видів рослин. Живуть ці вічнозелені ліани та чагарники в тропічних зонах Америки.

Алламанда (фото видів)

Алламанда – рослина з родини кутрових. Росте в тропічних зонах Американського континенту. Росте із середньою швидкістю, цвітіння триває з кінця весни до початку осені.

Амариліс – опис цвітіння

Милуючись цвітінням амариліса, чи впевнені ви, що це не гіппеаструм? Адже ці цибулинні квіти мають сильну родинну подібність. Однак є між ними і відмінності. Наприклад, одна квітка формує суцвіття в кінці осені або взимку, а інша цвіте влітку. Одна прекрасно почуває себе і в горщику, і на клумбі, інша ж більше полюбляє затишну домашню обстановку.

Як зрозуміти, яку з квітів ви вирощуєте? Чіткість у цьому питанні необхідна, інакше як ви дізнаєтеся, що настав час припиняти підживлення і готувати рослину до періоду спокою? Прочитавши нашу статтю, ви навчитеся легко визначати різницю між амарилісом і гіпеаструмом, і це напевно принесе вашим рослини користь.

Амариліс після цвітіння

Після того, як цибулинні рослини амариліси відцвітуть, їм потрібен час для відновлення сил і закладки квіткових бруньок для наступного цвітіння. Весь цей час цибулини повинні перебувати в землі, а коли процес відновлення і закладки завершиться, цибулини садових амарилісів найчастіше викопують.

Зі статті на нашому сайті ви дізнаєтеся, скільки часу потрібно амарилісу для відновлення сил, коли викопувати його цибулини на зиму і як зберігати їх до наступної посадки. Сподіваємося, що вам також буде цікаво дізнатися, які цибулини можна залишити на зиму в саду і як їх захистити від морозів.

Амариліс: як виростити вдома і в саду

Цибулинні багаторічники – одні з найкрасивіших квітів. Багато з них можна вирощувати як в кімнатній культурі, так і в квітниках. Є серед цибулинних такі чудові рослини, як амариліс та гіпеаструм. Ці близькі родичі дуже схожі один на одного, та й догляд за ними мало чим відрізняється. Однак гіпеаструми цвітуть взимку або ближче до весни, а на амарилісах квітки розпускаються восени.

Як посадити амариліс або гіппеаструм в горщик? Як і коли висаджувати ці рослини у відкритий грунт? В якому порядку і в які терміни здійснюється вигонка амариліса і гіпеаструма? Якими способами розмножуються гіпеаструм і амариліс?

Відповіді на ці та інші питання ви знайдете у нашій статті.

Антуріум (фото видів)

Антуріум – рослина, що належить до родини Ароїдних, в природних умовах росте в тропічних і субтропічних зонах Американського континенту і на Карибських островах. Антуріум є рослиною з середньою швидкістю росту. Період цвітіння в кімнатних умовах припадає зазвичай на літні місяці, а деякі види цвітуть майже цілорічно.

Афеляндра: вирощування вдома, види і сорти

Афеляндра (лат. Aphelandra) – рід квіткових рослин родини Акантові, поширених у тропічних районах Америки. Назва роду утворена з двох коренів грецької мови, означає «простий чоловік» і пояснює наявність у рослин цього роду простих одногніздих тичинок. У роду близько двохсот видів, деякі з них поширені в кімнатній культурі.

Ахіменес (Achimenes): догляд, фото, види

Ахіменес (лат. Achimenes) – популярний представник родини Геснерієві. Відомо до 50 видів цих трав’янистих багаторічників. Рід відомий з XVIII століття, в природі росте в тропічних зонах Південної та Центральної Америки. Відомий також у простолюдді як «Чарівна квітка».

Ахіменес (фото видів)

Ахіменес – один з найяскравіших представників родини геснерієвих рослин. У природних умовах росте в тропічних поясах Центральної і Південної Америки. Рослина не відноситься до швидкозростаючих. Терміни періоду цвітіння залежать від виду ахіменеса, звичайно: червень – жовтень.

Бакопа: вирощування з насіння, види і сорти

Рослина бакопа (лат. Bacopa) належить до роду родини Подорожникові, який охоплює понад 100 видів водних, водолюбних, сукулентних сланких кореневищних багаторічників. Родом бакопа з Південної Америки і з Канарських островів. У природі бакопа зростає на болотистих берегах водойм у тропіках і субтропіках Азії, Австралії, Америки й Африки. Друга назва бакопи – Сутера. У культурі квітка бакопа з 1993 року. Вирощують її і в помірному кліматі, використовуючи як ампель і як ґрунтопокривну рослину.

Бегонія бульбова: догляд в домашніх умовах

Чому я в попередній частині статті сказала, що догляд за бульбовою Бегонією в домашніх умовах не простий? Та все тому, що вона – любитель золотої середини у всьому. Її не можна пересушувати і не можна заливати. Погано вона переносить і пряме сонце, і тінь. Отже.

Бегонія королівська: розмноження живцюванням

Королівська бегонія – популярна кімнатна рослина з красивим великим листям. Влітку вона може рости в саду, а взимку прикрасить будинок. Бегонія непримхлива в догляді, швидко росте, тому багато хто хоче виростити її. У статті наведено приклад вегетативного розмноження бегонії королівської сорту Грифон за допомогою листових живців. Детально описано процес: яке листя відбирають, як готують субстрат і ємність, як висаджують живці і поливають після посадки. Інформація допоможе виростити новий кущ бегонії з листа старої рослини.

Бегонія: вирощування на підвіконні, види

Рослина бегонія (лат. Begonia) утворює найвідоміший і найбільший рід родини Бегонієвих. Рід налічує близько 1000 видів рослин, які зростають у горах на висоті від 3000 до 4000 м над рівнем моря, у вологих тропічних лісах і субтропічних районах. Більшу частину видів бегонії можна зустріти в Південній Америці. Ростуть бегонії також у Гімалаях, горах Індії, в Шрі-Ланці, на Малайському архіпелазі й на заході Африки. Ба більше, існує думка, що саме Африка і є батьківщиною бегоній, які потім поширилися в Азію й Америку. Та й сьогодні в Африці росте понад третина всіх видів роду.

Бегонія: посів дражованого насіння в банку

Сьогодні я буду сіяти на розсаду гарну квітку, яка зветься бегонія вічноквітуча. Особливість цієї квітки в тому, що вона здатна на безперервне цвітіння цілий рік.

Белопероне (Beloperone): догляд, фото, види

Белопероне (лат. Beloperone) належить до родини Акантові й нараховує близько 60 видів рослин, які ростуть у тропіках і субтропіках Америки. Деякі науковці вважають, що белопероне має відношення до роду Justicia (Юстиція). Назва Beloperone – поєднання двох грецьких слів: «belos» – стріла і «perone» – вістря, вочевидь, через стріловидну форму зв’язкового пильовика.

Белопероне (фото видів)

Белопероне входить до родини акантових рослин, також відома за назвою Юстиція. Родом рослина з Америки (субтропічної і тропічної частини). Белопероне – швидкозростаюча рослина з тривалим періодом цвітіння.

Більбергія: вирощування вдома, види і сорти

Більбергія (лат. Billbergia) – рід вічнозелених трав’янистих епіфітів родини Бромелієві, що поширені переважно в Бразилії, але зустрічаються також у Мексиці, Аргентині, Болівії та в інших країнах Південної і Центральної Америки. Названий рід був 1821 року Карлом Тунбергом на честь шведського юриста, зоолога і ботаніка Густава Більберга.

Брахіхітон (Brachychiton): догляд, фото, види

Родині Мальвові належить приблизно 60 видів роду Брахіхітон (лат. Brachychiton), батьківщиною якого є Австралія й Океанія, а також Південно-Східна Азія.

Бромелія: догляд у домашніх умовах і види

Бромелія (лат. Bromelia) – рід родини Бромелієві, в який включено понад 60 наземних і епіфітних видів рослин із тропічних областей Америки. Ростуть бромелії на деревах, скелях, пісках, у ґрунті, на засолених ґрунтах і телефонних дротах. Назву рід отримав на честь шведського ботаніка й лікаря Олафа Бромеліуса.

Бульбова бегонія: посадка

Бегонії – це квіти мого дитинства. Мама завжди любила ці дивовижні за красою рослини. Я пам’ятаю, в одній з кімнат нашого будинку стояв величезний вазон з Бегонією. Її величезні різьблені, трохи ворсисті листки нагадували мені джунглі. Я маленькою любила ховатися за ними. Вирощувала мама і інші бульбові бегонії. Такі, що вміщалися на підвіконнях. Їх цвітіння завжди було святом кольору і форми.

Шефлера: вирощування вдома, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 24 лютого 2019 Перша редакція: 24 лютого 2016 🕒 11 хвилин 👀 65340 разів 💬 3 коментарі

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за шефлерою
• Квітка шефлера – опис
• Догляд за шефлерою в домашніх умовах
  • Як доглядати за шефлерою
  • Пересадка шефлери
  • Удобрення шефлери
  • Шефлера взимку
  • Як розмножувати шефлеру
  • Розмноження шефлери живцями
  • Розмноження шефлери насінням
  • Розмноження шефлери відведеннями
  • Шефлера жовтіє
  • Шефлера скидає листя
  • Шефлера чорніє
  • Шефлера восьмилиста (Schefflera octophylla)
  • Шефлера пальчаста (Schefflera digitata)
  • Шефлера деревоподібна (Schefflera arboricola)
  • Шефлера променелиста
  • Коментарі

  Рослина шефлера (лат. Shefflera), або шеффлера, або парасолькове дерево, належить до найбільшого роду рослин родини Аралієвих, яка налічує близько 200 видів. Назву квітка шефлера отримала чи то на честь німецького ботаніка Якоба Християна Шеффлера, що жив у XVIII ст., чи то на честь польського науковця Петра Ернеста Яна Шеффлера.

  У природі представники цього роду є ліанами, чагарниками або деревами, що досягають у висоту двох із половиною метрів та зростають у тропіках Австралії, Південно-Східної Азії і на островах Тихого океану. У культурі затребувані деякі садові форми шефлери зі строкатим листям, шефлера в домі вирощується порівняно недавно.

  Це екзотична рослина-релаксатор, вона вбирає негативну енергію, як губка, та насичує повітря киснем і підвищує його вологість.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за шефлерою

  • Цвітіння: рослина вирощується як декоративно-листяна.
  • Освітлення: яскраве світло в першій половині дня, яскраве розсіяне світло або легкий притінок у другій (східні та західні підвіконня). Можна тримати шефлеру й біля південного вікна, але за легкою фіранкою. Ряболисті сорти світлолюбніші за форми з однобарвним листям.
  • Температура: у період вегетації – звичайна для житлових приміщень, узимку – 16-18 ˚C, нижній температурний поріг – 12 ˚C.
  • Полив: регулярний, помірний, при прохолодній зимівлі – нечастий.
  • Вологість повітря: вище середнього рівня. Рекомендуються обприскування листя теплою м’якою водою, особливо в спеку й у зимівлю в теплому приміщенні.
  • Підживлення: з березня по серпень 2-3 рази на місяць комплексним добривом для декоративно-листяних культур. У інший час підживлення не вносять.
  • Період спокою: з вересня по лютий.
  • Пересадка: молоді рослини пересаджують щорічно, дорослі – у міру необхідності. Пересадку проводять навесні, на початку активного росту.
  • Розмноження: насінням, повітряними відсадками та живцями.
  • Шкідники: попелиця, трипси, щитівки, павутинні кліщі.
  • Хвороби: від хронічного перезволоження ґрунту – коренева гниль, через поганий догляд – утрата декоративних якостей.

  Квітка шефлера – опис

  Домашня квітка шефлера – декоративна листяна рослина з пальчасто-розсіченим листям з 4-12 частками, схожими на долоню з розчепіреними пальцями, однотонно-зеленого або строкатого забарвлення з жовтими або білими плямами і розводами. Суцвіття у шефлери витягнуті, гроновидні, схожі на мацаки, але вам навряд чи пощастить їх побачити, оскільки рослина цвіте тільки в природі або в ботанічному саду. Зазвичай кімнатна шефлера формується у вигляді деревця, як фікус Бенджаміна, або у формі куща. Пагони у рослини тонкі, тому при вирощуванні в один стовбур її доводиться кріпити до опори. Шефлера відносно невибаглива, тому виростити її буде нескладно навіть квітникареві-початківцю, проте слід пам’ятати, що рослина містить речовини, що подразнюють шкіру і слизову оболонку, через що при догляді за нею слід дотримуватися обережності.

  Догляд за шефлерою в домашніх умовах

  Як доглядати за шефлерою

  Шефлера – рослина світлолюбна, тому її розташовують на південному, західному або східному підвіконні, але в період занадто сильної активності сонця рослину прикривають від прямих променів легкою фіранкою. Якщо вам дісталася вже доросла велика шефлера, встановіть її поблизу південного вікна в безпосередній близькості від завіс. У квартирі, де мало світла, не варто вирощувати ряболисті сорти, оскільки вони більш світлолюбні, ніж шефлера із зеленим листям: від браку освітлення строкате листя стає однотонним. Улітку шефлера добре сприймає канікули на свіжому повітрі в легкому притінку, захищеному від вітру і протягів.

  Вологість повітря в приміщенні, де перебуває шефлера, повинна бути вище середнього рівня, і хоча рослина легко пристосовується до кімнатних умов, щоденне обприскування відстояною водою добре на неї подіє. Коли на листках шефлери накопичується пил, доцільно влаштувати для неї душ або протерти листя вологою губкою. У зимовий час, коли в квартирі працюють опалювальні прилади, шефлеру встановлюють на піддон із вологим керамзитом або галькою, але таким чином, щоб коріння рослини не торкалося води. Що стосується температури, то влітку шефлера нормально почувається при звичайній для цієї пори температурі, але взимку їй комфортніше в умовах 16-18 ºC, нижня межа зимової температури для рослини 12 ºC. Поливають шефлеру відстояною водою, не допускаючи пересихання земляної грудки. Однак слід утримуватися і від занадто частих і рясних поливань, які можуть привести до закисання ґрунту і гниття коренів. Температура води для поливання шефлери має бути такою ж, як температура в кімнаті, або на кілька градусів теплішою.

  Пересадка шефлери

  Молоденькі рослини бажано пересаджувати щорічно навесні, а дорослі – раз на декілька років, у міру заповнення корінням горщика. Посудину беруть на 5-6 сантиметрів у діаметрі більшу, ніж попередній горщик. Перед тим, як пересаджувати шефлеру, помістіть у горщик товстий шар дренажу, який перешкодить застою води в коренях. Ґрунт для шефлери потрібен легкий, водопроникний, але при цьому родючий. Найкраще відповідає смакам шефлери ґрунтосуміш із трьох частин компостної землі, однієї частини волокнистого торфу і півтора частин крупного піску (ріні), хоча підійде і універсальний купований ґрунт або ґрунт для пальм. У новий горщик із дренажним шаром обережно перевалюють шефлеру разом із земляною грудкою, додають необхідну кількість ґрунтосуміші, злегка її утрамбовуючи. Після пересадки рослину поливають.

  Удобрення шефлери

  Догляд за шефлерою вдома передбачає обов’язкове удобрення ґрунту, в якому вона зростає. Підживлюють шефлеру із березня по серпень два-три рази на місяць комплексними мінеральними добривами для декоративно-листяних рослин відповідно до інструкції виробника, чергуючи їх із присипкою з подрібненої яєчної шкаралупи в кількості однієї столової ложки. Взимку шефлера підживлення не потребує.

  Шефлера взимку

  Коли настає період спокою, шефлеру поміщають у світлу кімнату з температурою не вище 16-18 ºC, де вона перебуватиме до весни. Шефлера взимку не потребує такого частого і рясного зволоження, як у літній час, але принцип поливу залишається той же: у міру висихання верхнього шару ґрунту в горщику. Нагадуємо: взимку шефлера удобрення не потребує.

  Домашня шефлера – розмноження

  Як розмножувати шефлеру

  Розмножується шефлера в домашніх умовах насінням, повітряними відведеннями і живцями. Найпростішим способом розмноження є живцювання, тим більше що кімнатна шефлера не цвіте і, отже, не дає насіння.

  Розмноження шефлери живцями

  Для живцювання необхідно зрізати найрозвиненіші напівздеревілі пагони, гострим ножем нарізати з них живці з двома міжвузлями, обробити їх стимулятором росту – потримати протягом 6-8 годин у розчині гетероауксину, а безпосередньо перед посадкою вмочити їх у Корневін. Живці шефлери висаджують у горщики, наповнені сумішшю торфу і піску в рівних пропорціях, накривають прозорим ковпаком і, підтримуючи під ним температуру в межах 22 ºC, поміщають живці під яскраве розсіяне світло. Час від часу ґрунт зволожують із розпилювача і ненадовго знімають ковпак, щоб провітрити живці. Коли відрізки пагонів укореняться, їх переміщують у температуру 18-20 ºC, а коли коріння заповнить весь горщик, їх пересаджують у посуд більшого розміру і тримають при температурі 14-16 ºC до повного вкорінення.

  Розмноження шефлери насінням

  Якщо ви придбали насіння шефлери, посійте його в січні або лютому в продезінфіковану суміш торфу з піском у рівних частинах або в стерильний субстрат із листової та дернової землі і піску. Насіння перед посівом також підлягає обробці: його замочують у розчині Епіну або Циркону. Закладають насіння на глибину, рівну потроєному розміру насінини, після чого посів поливають, накривають плівкою і поміщають у тепле місце, підтримуючи температуру під плівкою в межах 20-24 ºC. Час від часу плівку відкривають для провітрювання і зволоження субстрату. Якщо у вас є можливість, влаштуйте посівам нижній підігрів – це прискорить проростання сходів. На стадії розвитку у сіянців 2-3 справжніх листків їх пікірують в окремі посудини діаметром 7-9 см і тримають при температурі 14-16 ºC. При нормальному розвитку до осені сіянці пересаджують у горщики діаметром 10-12 см із субстратом, що складається з дернової, листової землі і піску в пропорції 2:1:1.

  Розмноження шефлери відведеннями

  Великі рослини розмножуються повітряними відведеннями. Для цього стовбур шефлери надрізають по вертикалі, місце надрізу обертають вологим мохом-сфагнумом, який перед цим зволожують живильним розчином 1 г комплексного добрива в літрі води або фітогормоном, а зверху цю частину стовбура з мохом герметично загортають поліетиленом. Мох повинен бути весь час вологим, тому доведеться час від часу знімати або піднімати плівку. Через час на місці пошкодження стовбура утворюється коріння, а за два місяці після їхньої появи всю верхню частину деревця обрізають під ділянкою, де утворилися коріння, і пересаджують в окремий горщик. Нижню частину обрізають майже під корінь і продовжують поливати пеньок. Цілком можливо, що він дасть молоді пагони.

  Шкідники і хвороби шефлери

  Шефлера жовтіє

  При неправильному або недостатньому догляді шефлеру вражають щитівки, червоні павутинні кліщі і трипси. В результаті життєдіяльності цих комах рослина втрачає декоративність: у шефлери жовтіє листя, сповільнюється зростання, і врешті-решт вона гине. Щоб уникнути загибелі рослини від комах, регулярно оглядайте шефлеру, і при появі перших шкідників зніміть їх із рослини змоченою в мильному розчині ганчіркою або ватяним тампоном. Якщо ви пропустили їхню появу, і вони вже окупували рослину, обробіть шефлеру розчином Карбофосу або Актелліка (15-20 крапель на 1 л води), тільки стежте за тим, щоб хімпрепарати не потрапляли в ґрунт. При дуже сильному ураженні шкідниками обробку доведеться повторити через два тижні.

  Жовті плями на шефлері виникають від надто яскравого світла. Перемістіть рослину углиб кімнати або притініть її фіранкою від прямих сонячних променів.

  Шефлера скидає листя

  Трапляється, що шкідників на рослині немає, а проте шефлера обсипається. Чому опадає шефлера? Причина опадання листя у шефлери може критися в некомфортних для рослини умовах утримання. Наприклад, якщо тривалий час температура в приміщенні нижче 14 або вище 30 ºC. Або в разі, коли її коріння гниє від хронічного перезволоження. Як урятувати шефлеру від загибелі в цьому випадку? Потрібно вийняти її з горщика, обережно видалити гнилі ділянки коренів, потім опустити коріння шефлери в розчин Епіну або Циркону, після чого обробити Фітоспорином або присипати товченим вугіллям, пересадити в свіжий вологий субстрат і надіти на рослину прозорий поліетиленовий пакет, знімаючи його іноді для провітрювання і зволоження ґрунту. Остаточно пакет можна буде прибрати через 5-7 днів.

  Іноді у шефлери опадає листя через брак освітлення, особливо потерпають від цього ряболисті форми рослини.

  Шефлера чорніє

  Часто читачі скаржаться на те, що у шефлери чорніє листя, починаючи з кінчиків. Зазвичай це трапляється при низькій вологості повітря в приміщенні або через мізерний полив. Виправте ці недоліки в догляді, і рослина поступово відновить свою форму.

  Шефлера – прикмети

  Коли шефлеру звинувачують в енергетичному вампіризмі, потрібно визнати, що частка істини в цих закидах є. Шефлера справді поглинає енергію, але тільки негативну, так що не впадайте в паніку, а, навпаки, намагайтеся проводити якийсь час поруч із нею, особливо якщо вас долають тривожні або сумні думки. Шефлера знімає негатив і вносить відчуття гармонії, сприяє припиненню сварок у сім’ї. Найкраще місце в будинку для шефлери – спальня. Саме там ви під час сну розслабляєтесь, і шефлера поглинає всі ваші тривоги і неврози, вселяючи бадьорість і умиротворення. Можна помістити шефлеру в кабінеті або поруч із навчальним куточком школяра, оскільки езотерика наділяє рослину властивістю сприяти продуктивному засвоєнню знань.

  Стверджують також, що за допомогою шефлери можна передбачати майбутнє. Наприклад, ті явища, які ми щойно пояснювали об’єктивними причинами, у світі забобонів трактуються інакше. Наприклад:

  • якщо у шефлери темніє листя, це ознака того, що в приміщенні багато негативної енергії;
  • якщо шефлера опадає, це передвісник того, що хтось із мешканців будинку захворіє, або трапиться фінансовий крах, втрата великої суми грошей;
  • коли листя рослини згортається, це на скандал із домівцями або колегами по роботі – залежить від того, де розташована рослина;
  • якщо шефлера без видимих причин припинила свій розвиток, це ознака майбутніх невдач;
  • несподіване інтенсивне зростання шефлери – на поповнення в родині.

  Існує думка, що шефлера в офісі приваблює клієнтів і хороших ділових партнерів, а, отже, можна очікувати збільшення прибутків. До речі, найбільше рослина допомагає людям, що народилися під вогняними знаками зодіаку – Овнам, Левам і Стрільцям.

  Види і сорти шефлери

  Шефлера восьмилиста (Schefflera octophylla)

  – дуже ефектний вид із незвичайним розташуванням листя: 8-10 подовжено-ланцетних блискучих шкірястих листочків із загостреною верхівкою завдовжки 30-40 см і шириною близько 10 см на поникаючих кремових черешках. Молоді листочки оливково-зеленого кольору, але з віком світлішають, причому жилки робляться світлішими за листову пластину. Спід листя матовий, палево-зеленого відтінку.

  Шефлера пальчаста (Schefflera digitata)

  вона ж аралія шефлера (Aralia schefflera) родом із Нової Зеландії. Це дерево заввишки від 3 до 8 м із пальмовидно розсіченим на 7-10 часток листям завдовжки від 15 до 35 см. Частки ланцетні, тонкі, пергаментовидні, довгасто загострені, завдовжки від 6 до 8, завширшки від 4 до 6 см. Старі частки по краях пилчасті, молоді перисті або нерівномірно часточкові. Черешки в перерізі циліндричні, завдовжки від 7 до 20 см. Маленькі квітки зібрані в парасолькоподібні суцвіття кількістю від 4 до 8 штук.

  Шефлера деревоподібна (Schefflera arboricola)

  – деревце з прямостоячим стовбурцем, котрий гілкується. Молоді пагони у цього виду зелені, старі світло-коричневі. Листя, на відміну від інших видів, непарноперисто-складне, завдовжки до 20 см. У цього виду кілька різновидів:

  • Голд Капела – цей сорт зовнішнім виглядом нагадує пальму. Листя у нього зелене в дрібних жовтих плямах;
  • Амате – не вимагає яскравого освітлення, найбільш стійкий до шкідників і хвороб сорт із листям яскраво-зеленого кольору.

  Шефлера променелиста

  або зірчаста (Schefflera actinophylla) – найпоширеніший у культурі вид із потужним прямостоячим сіро-коричневим стовбуром, потовщеним біля основи. Пальчасто-складне листя, що складається з 7 яйцевидних часток із ледь хвилястим краєм, розташоване на дуже довгих червоно-коричневих черешках. У вихідної форми листя яскраво-зеленого кольору, блискуче. Деякі частки настільки широкі в середній частині, що їхні краї перекривають один одного. Жилки світліше, ніж листова пластина. У цього виду багато сортів:

  • Грін Голд – шефлера зі строкатим золотисто-жовтим листям;
  • Нова – сорт з оливково-жовтим листям, що нагадує дубове.

  Шефлер: правила догляду за кімнатною квіткою, вирощування, підживлення, пересадка, фото

  Огляд цікавих фактів походження кімнатної рослини – шефлер. Правила догляду, пересадка, підживлення, вибір горщика, розмноження, секрети та рекомендації від флористів.

  Шеффлера (Schefflera arboricola або Шефлера деревоподібна) – популярна вазонна рослина, її досить просто вирощувати і доглядати за нею.

  Своєю назвою він завдячує німецькому ботаніку вісімнадцятого століття Якову Крістіану Шеффлеру. Належить до сімейства аралієвих. Вона добре переносить протяги, тютюновий дим, кухонні перепади температури, слабке світло.

  Зовнішній вигляд рослини

  Рослина має пальмовидне листя темно-зеленого кольору з помітним блиском, що досягає в довжину до 20 см. Висота стовбура може бути від 30 см до 1,5 метра. Вазон із шеффлерою рекомендується розвести для кухні чи спальні, листя ефективно поглинає більшість забруднювачів повітря, у тому числі хімічних.

  Всі варіації цих рослин мають дуже привабливий зовнішній вигляд листя, шеффлера популярна у композиціях садів бонсай. Догляд – це в основному полив та оптимальна температура повітря в приміщенні.

  Догляд та вирощування

  Вазонний варіант

  Рослина найбільш виграшно виглядає на добре освітлених або слабко затінених просторах. Влітку шеффлер бажано захищати від активного впливу ультрафіолету – він викликає жовтизну листя і сприяє укороченню черешків.

  Найсприятливіший для шеффлери варіант: перебування взимку в приміщенні, а влітку на свіжому повітрі – в палісаднику, на терасі або балконі. Вазони необхідно розміщувати у безвітряному місці.

  Грунтові посадки шеффлери

  Деревоподібні різновиди шеффлери благополучно переносять короткочасне охолодження (до +10 градусів за Цельсієм), але її не можна піддавати холоду скільки-небудь тривалий період – тоді вона починає втрачати листя.

  Для рослин горщиків не може бути занадто жарко, але в такому випадку шеффлера надмірно подовжує пагони і втрачає кущистість, що негативно позначається на її зовнішньому вигляді. Тому найкраща температура для вазонних варіантів – від 18 до 25 градусів.

  Полив рослин

  Як і будь-який інший кімнатний вазон, рослина вимагає регулярного поливу субстрат потрібно весь час підтримувати у вологому стані. Однак не можна переборщити, адже рослина чутлива до надмірної вологості, коріння починає гнити.

  Якщо шеффлера в горщиках знаходиться поряд з батареєю опалення, необхідно обприскувати листя м’якою водою хоча б зрідка. Щодо самого поливу, це робиться 2-3 рази на тиждень. Взимку, своєю чергою, полив ґрунту обмежують до одного разу на тиждень.

  Необхідно запам’ятати, що деревоподібна шеффлера не переносить застою води, але і посуху теж.

  Якщо знехтувати правильним поливом рослини і пересушити, листя може пожовтіти і опадати. У свою чергу, надмірний полив призведе до загнивання кореня та основи стебла. Листя потьмяніє буквально за кілька днів.

  Листя шеффлери, обрізка та догляд

  Головна прикраса рослини необхідно постійно очищати від пилу, оскільки вона обмежує доступ світла до клітин і ускладнює вироблення хлорофілу. Тому кожен лист слід протирати тканиною, змоченою водою.

  Найкраще підтримувати їх знизу, щоби випадково не зламати. Крім того, кожні два місяці бажано використовувати ополіскувач — пил накопичуватиметься повільно, що надасть листям елегантного вигляду та полегшить догляд.

  Також непогано використовувати обрізку, якщо поставлене завдання зробити шеффлер розгалуженим і пишним. Обрізання слід проводити один раз на рік (навесні або влітку), обрізаючи верхівки основних пагонів.

  Краще, коли обрізка починається з пагонів наймолодших рослин – тоді рослина виглядає найбільш виграшно. Шеффлер можна обрізати у вигляді конуса, циліндра або кулі, в залежності від місця розміщення.

  Шеффлера та її розмноження

  Відтворити квітку можна двома способами:

  • Розмноження верхніми живцями: потрібно зрізати верхні частини молодих пагонів, помістити їх у вологий субстрат і обернути живці фольгою (разом із горщиком). Приблизно через 6 тижнів живці укоріняться у ґрунті, і фольгу слід видалити;
  • Розмноження повітряними компресами – метод більш тривалий, але не менш ефективний. У цьому випадку знімається з молодої пагони шматочок кори, місце зрізу засипається вологим торфовим ґрунтом або мохом і обертається алюмінієвою фольгою, не даючи зісковзнути. За кілька місяців дома «рани» сформуються коріння. Втечу необхідно відрізати від материнської рослини та пересадити в окремий горщик.

  Хвороби рослини

  Найчастіше вони викликані поганим поливом або занадто темним приміщенням — тоді навіть найкращий догляд та живцювання від сильної материнської рослини не допоможе. Шеффлера в горщику також може бути уражена павутинним кліщем за надто низької вологості повітря.

  Найпопулярніші хвороби – це бактеріальні. Вони виглядають як плями на листі. Бактерії Pseudomonas cichorii здатні забарвлювати листя у чорний колір – у цьому випадку вазон втрачає листя.

  Однак поширені захворювання виникають не лише від бактерій, а й від грибків, особливо від альтернаріозу. Коли він з’являється на листі, він стає водянистим і округлим, дуже темними плямами з жовтою облямівкою. Щоб ця хвороба не розвивалася, нижнє листя при поливі замочувати не можна!

  Схильна до шеффлера і атак шкідників. Вирощування цієї рослини у поєднанні з сухим повітрям та високою температурою є середовищем для вищезгаданих павутинних кліщів. Тому обполіскуйте листя ватним диском, змоченим у рідині для миття посуду чи мильній воді.

  Також важливо підвищити вологість повітря, наприклад, збризкавши листя водою. Тоді істотно мінімізується ризик будь-якого захворювання і рослина радуватиме пишним листям і яскравим забарвленням.

  Шеффлера втрачає листя – у чому причина

  В основному витоки цієї неприємності у рясному поливі. Залиті водою коріння гниють і не встигають передати необхідну вологу нагору, тому листя в’яне. Шеффлер також не може поглинати поживні речовини і мінерали, звідси і масове опадання листя.

  Так що з поливом потрібно бути обережним, а у разі проблем висушити субстрат та видалити відмерлі гілочки. Також може допомогти пересадка в новий горщик — якщо квітка не надто велика. Горщик має обов’язково бути з отворами знижу, через які зливається зайва вода!