ТОП-10 рослин, що цвітуть у червні

Червень – це початок літа, коли яскраво світить сонце, співають птахи, а довкола все зацвітає бурхливими фарбами. Кожна клумба перетворюється, тому що літо по праву вступає у свої володіння, знаменуючи старт нового сезону цвітінням безлічі рослин. Саме тому пропонуємо вам найкращі 10 квітів, які обдаровують своїм буйним цвітінням саме у червні, тим самим піднімають загальний настрій та створюють неймовірну казку під назвою «Літо».

Гвоздика бородата або турецька

Це багаторічна рослина, квітуча простими або махровими, строкатими, маленькими квіточками, діаметром не більше півтора сантиметра кожен, зібрані в щитковидному суцвітті і утворюють одну велику квіткову шапку, діаметром близько 12 сантиметрів. Рослина відрізняється прямими, високорослими, міцними, вузлуватими, численними стеблами, висотою від 20 до 60 сантиметрів і ланцетоподібним, сидячим листям, що має яскраво-зелений колір. Трапляються сорти, що мають зелені листочки, з червоним відтінком. Колірна гама суцвіть досить велика. Зустрічаються рожеві, білі, кремові та червоні квіточки, з контрастними краями, що мають приємний, стійкий аромат.

Найчастіше такий вид гвоздики висаджують як на сонячних місцях, так і в підлозі притінених. Гвоздика добре росте на родючих чорноземах, віддає перевагу суглинистим, зі зниженою кислотністю грунту. Рослина вимагає регулярного поливу, не допускаючи перезволоження ґрунту та застою води, що може спричинити загнивання кореневої системи. Гвоздика добре реагує на внесення різних підживлень, крім підсипання свіжим гноєм.

На середину червня гвоздика починає своє масове цвітіння, що характеризується поєднанням кількох відтінків, що переплелися в єдиний образ, якими є дрібні бутончики. Догляд за гвоздикою полягає у своєчасному обрізанні відцвілих стебел, внесенні комплексних добрив з періодичністю в два тижні, поливі, розпушуванні ґрунту, збиранні бур’янів. Після обрізки відцвілих стебел у турецької гвоздики виростають нові пагони і в деяких сортів восени можна спостерігати повторне цвітіння.

Клематис або ломонос

Це чудова і дуже приваблива багаторічна ліана, з деревними, дуже гнучкими і довгими стеблами, з яскраво-зеленим листям, а так само вкрита безліччю бутонів, що дружно зацвітають, завжди повернутих до сонця. Розрізняють дві групи клематисів, дрібноквіткові, розмір квіточок близько 5 сантиметрів, і великоквіткові, діаметр бутону, що розкрився, близько 15 сантиметрів. Дрібнокольорові сорти вважають ранніми, цвітіння клематису настає у середині червня. Витончені квіти, сині, жовті та білі, вкривають зелені стебла рослини, створюючи вигляд квіткового килима, що ллється. Садівники цінують клематиси за швидке зростання, не вибагливість рослини, ажурне листя, дуже красиві, яскраві квіти, рясно і тривале цвітіння, яке триває практично весь червень.

Клематис є багаторічною, швидко зростаючою культурою. На одному місці, при правильному догляді та своєчасному обрізанні, рослина може рости близько шести років. Клематис віддає перевагу родючим, глинистим або суглинистим грунтам, з нейтральною кислотністю. Добре розвивається особливо на сонячних місцях, але й у підлозі тіні дає гарне цвітіння. Довжина деревоподібних стебел клематису може бути більше 5 метрів, тому для гарного утримання та успішного росту, необхідне виготовлення підпірок, за якими рослина, за допомогою пагонів, що добре лазять, добре розвивається.

Рекомендують висаджувати клематиси біля парканів або прибудов, тим самим прикрашаючи великими квітами та зеленим листям, споруди. Догляд за рослиною полягає у своєчасному обрізанні та формуванні куща, глибокому поливі, обов’язковому мульчуванні коренів для перешкоди випаровування вологи, якісному підживленню, збиранню бур’янів та правильній підготовці на зиму.

Лілійник гібридний

Це дуже красива багаторічна рослина, що розрізняються між собою періодом цвітіння, висотою чагарників, декоративністю та кольором листя та квітів. Вважається, що лілійники вирощують карликові, низькорослі, середньорослі та високорослі види. Довжина квітконосів рослин коливається від 30 до 90 см. Рослини кущисті, листяна маса рясна, яскраво-зелена. Форма листя гостра, ременевидна. Лілійники привертають увагу своїми великими квітами, що мають лійчасту форму. Шість роздільних пелюсток з’єднані між собою невеликою трубкою. Рослина на вигляд нагадує дзвін. Діаметр квіток карликових рослин близько 8 сантиметрів, великорослих лілій – близько 18 сантиметрів. Гарно виглядають лілійники на великих клумбах.

Досвідчені квітникарі стверджують, що ця квітка добре росте на легких, суглинистих ґрунтах, з нейтральною кислотністю. Розмножується рослина насінням, поділом кореневої системи та відведеннями. Особливої ​​уваги лілійник не вимагає. Висаджену рослину потрібно поливати при необхідності, підгодовувати органічними добривами тричі за сезон, розпушувати ґрунт навколо рослини і своєчасно прибирати засохлі листя. На зиму всю листяну масу зрізають до рівня землі, залишаючи на поверхні невеликої довжини стебла, залежно від віку куща. Рослину вкривають і залишають до пробудження провесною. Перші лілії ранніх сортів розквітають якраз у середині червня, радуючи оточуючих, символізуючи повноцінне настання літа.

Ліатріс колосковий

Це дуже красива квітка, що дивує та заворожує своєю красою під час червневого цвітіння. Вважається, що рослина багаторічна, що володіє сильним медовим ароматом, а також належить до сімейства Складноцвіті. Це кущиста рослина, що складається з темно-зеленого, різьбленого листя і довгого квітконоса, що нагадує стрілу. Квітне стебло прямостоячої форми, дві третини займає розетка суцвіть, дуже схожа на свічку. Колосоподібні квіти ліатрисів розпускаються у червні, і ця процедура відбувається досить незвично. Цвітіння починається згори і поширюється вниз. Квітконіс покривається білими, рожевими, фіолетовими, синіми, червоними, пухнастими волотями, що володіють приємним ванільним ароматом.

Рослина віддає перевагу світлим місцям для росту і родючим, слабокислим грунтам. При правильному догляді квітконос може зрости до двох метрів у висоту. Рослина вологолюбна, але непогано переносить тимчасову посуху. Не можна допускати застою вологи біля коріння. Ліатріс, це цибулинна рослина, а цибулини дуже чутливі до застою води. Рослина морозостійка, укриття на зиму не вимагає. Допустимо укриття на зиму не товстим шаром перегною або торфу, як своєрідне раннє підживлення.

Квітникари стверджують, що ця квітка не вибаглива у вирощуванні. Протягом усього вегетаційного періоду потребує зволоження ґрунту, підживлення мінеральними добривами тричі за сезон, розпушування ґрунту та збирання бур’янів. Після цвітіння, підсохлі квітконоси зрізають, а зелене листя кущів зростатиме до осені.

Лілії

Це дуже красива та багатьма улюблена рослина, що обдаровує буйним цвітінням у середині червня. Вважається, що лілії – це багаторічна рослина, кущистої форми, з різноманітними за виглядом, розміром та кольоровою гамою квітами. Кущики у лілії маленькі, листя у основи не великі, розлогі. З такого маленького кущика виростає довгий, висотою до одного метра квітконос, діаметром стебла близько 2 сантиметрів. Верхівку квітконоса прикрашають суцвіття, які поділяють на чотири групи: кистевидні, хуртовинні, парасолькові, щиткоподібні. Форма квітки лілії нагадує дзвін, що складається з шести пелюсток і шести тичинок, подовжених пильовиків і маточки. Квіти можуть бути трубчастими, чашоподібними, зірчастими, дзвоновими та плоскими. На одному стеблі виростає, як одна велика квітка, так може бути і до чотирьох штук. Різна і кольорова гама суцвіть. Перші лілії були ніжно-білими. Завдяки селекційним дослідженням, були виведені сорти із жовтими, червоними, фіолетовими, помаранчевими, рожевими квітами. Бутони можуть бути з різнокольоровими смужками та цятками. Лілії дуже добре і приємно пахнуть, але є сорти, що відрізняються відсутністю запаху.

Головне правило вирощування лілії, це після висадки цибулини, не можна турбувати квітку три роки, інакше вона так і не зацвіте. Після настання теплих днів, у травні, рослина прокидається, випускає листя та квітконос, а у червні можна спостерігати цвітіння ранніх лілій.

Лілії висаджують на відкритих, сонячних місцях, на чорноземних ґрунтах, зі зниженою кислотністю. Лілії, як і всі цибулинні рослини, добре відгукуються на підживлення мінеральними добривами двічі на рік, восени та ранньою весною. Не можна використовувати органіку, лілії не переносять це добриво та можуть загинути. Поливати під час цвітіння лілії рекомендують часто. Після цвітіння поливи можна припинити.

Люпин

Це дуже приваблива рослина, яка щедро обдаровує своїм цвітінням у червні. Напівкущові рослини люпину бувають як однорічні, так і багаторічні. Пальчасті, розрізані листові пластини, що ростуть на довгих черешках, красиво з’єднані в розетці. Високі стебла теж мають зелене листя, розташоване в черговому порядку. Велика листяна маса чагарників люпину має темно-зелений колір. Кистевидні суцвіття пірамідальної форми прикрашають маленькі квіточки, дуже схожі на боби. Колірна гама люпину дуже різноманітна. На високих стеблах зустрічаються білі, жовті, блакитні, сині, кремові та червоні, маленькі квіточки, що ростуть на одній колосоподібній гілці, довжиною до 35 сантиметрів. Цвітіння люпину починається в червні і продовжується близько 30 днів, тому по праву вважаються відмінним стартом літнього сезону. При обрізанні квітконоса цвітіння може наступити ще раз, у серпні. Якщо квітконос збережений, то на ньому утворюється насіннєва коробочка, багата дрібним насінням, що зберігає схожість до 4 років.

Рослини люпину абсолютно невибагливі до ґрунтів. Добре ростуть і цвітуть на суглинистих та слаболужних ґрунтах, супіщаних та піщаних з підвищеною кислотністю, яку злегка вапнують. Віддає перевагу люпинам сонячні місця, але непогано цвіте і в півтіні. Догляд за люпинами полягає у поливі, розпушуванні та видаленні бур’янів навколо рослини. Вимоглива рослина до підживлення мінеральними добривами. Підживлення виробляють на другому, і наступних роках життя. Рослина рясно поливають, не допускаючи перезволоження.

Наперстянка пурпурна

Це красива рослина, яка отримала свою назву за рахунок подібного забарвлення під час червневого цвітіння. Наперстянка відноситься до дворічних, отруйних, трав’янистих рослин, що володіють коротким, мочкуватим кореневищем і дуже довгими, одиночними, стеблами, що прямо стоять. Листя широколанцетове і бархатисте, зверху квітконосного стебла пофарбоване в темно-зелений колір, а знизу – сіруваті через покриття листових пластин залізистими волосками. Рослина викидає колосоподібний квітконос, що виростає у висоту до півтора метра, пірамідальної форми, на якому розташовані великі квітки, зібрані в густу, односторонню гілку. Дуже схожі квіти на роздутий дзвіночок чи наперсток. Квіти дуже привабливі забарвленням своїх пелюсток. Зовні дзвіночки бувають червоні, а всередині пелюстки – білі, усипані темними крапками. Після дозрівання на квітконосі утворюється плід, наповнений дрібним, зморшкуватим насінням, придатним для розмноження протягом трьох років. Цвіте рослина у червні, насіння визріває у серпні.

Рослина не вибаглива, і великого догляду не вимагає. Росте на будь-яких ґрунтах, на сонячних та підлозі притінених місцях. Добре переносить посушливі періоди, добре розвивається при регулярному поливанні. Обов’язкового внесення добрив наперстянка не вимагає, але якщо підгодівля зроблена, то цвітіння спостерігається більший і триваліший. Розмножується рослина насінням. Коренева система досить велика, тому рослина не вимерзає взимку. При необхідності молоді кущі накривають сумішшю торфу та землі, створюючи невелике укриття та перше підживлення після пробудження.

Півонія

Одним з найкрасивіших квіток, які цвітуть у перших числах червня, вважається, півонія, що пахне приємними ароматами і манить привабливим зовнішнім виглядом. Ця багаторічна, трав’яниста, напівчагарникова рослина зустрічається на кожній присадибній ділянці. Воно не вибаглива, морозостійка рослина, здатна цвісти, і рости на одному місці близько 20 років. Кущ півонії дуже гарний. Рослина велика, куляста, що досягає висоти близько 1 метра. Листя велике, перисто-роздільні або трійчасті, розташовуються на стеблі в черговому порядку, мають темно-зелений колір у період цвітіння. Серед великої кулі листяної маси з’являються великі, зіркоподібні форми, квіти, діаметром до 15 сантиметрів. Бутони складені з безлічі маленьких пелюсток, що ховаються за великими, круглими пелюстками. У середині знаходяться жовті тичинки, які майже не видно при швидкому огляді рослини. Пишні, шапкоподібні квіти різноманітні за колірною гамою. Півонії бувають білі, кремові, жовті, червоні та бордові. На одному квітконосному стеблі може розпуститися лише одна велика квітка, а може бути і кілька квіток, з’єднаних в одну квіткову кисть.

Півонії прийнято вважати морозостійкими рослинами. Вони добре пристосовуються до змін температури, легко переносять посуху після цвітіння. При своєчасному розпушуванні ґрунту, підживленні мінеральними добривами та якісному поливі, півонія радуватиме протягом тривалого періоду. Висаджують півонії на родючих, сонячних місцях грядки.

Троянда

Це «цариця» квітів, яка тягне і приваблює своїми суцвіттями, що здатні цвісти весь червень. Троянда – багаторічна, кущова рослина, що є яскравим представником роду Шипшина. Кущ часто буває розлогим або пірамідальним, залежно від виду та сорту конкретної рослини. Висота також не стандартна, тому що варіюється від 30 до 90 см, звичайні кущові троянди, а ось плетисті з легкістю можуть перевищити довжину 2 метри. Так само як і сам кущ, квітконос троянди не має єдиної довжини, тому в середньому цей показник варіюється від 10 до 80 см. Саме суцвіття буває різним, адже розрізняють їх не тільки за кольором бутону, але й формою. Стандартний розмір суцвіття в діаметрі становить 2-18 см. Також кількість пелюсток в одному суцвітті може бути мінімальною і становити 5-6 штук або максимальною, що перевищить 100. Суцвіття троянди зустрічаються як поодинокі, так і масове скупчення, що формує своєрідне гроно. Колірна палітра троянд настільки багата, що складно докладно і точно все назвати: білі, червоні, рожеві, жовті і всі похідні відтінки від цих кольорів можна легко зустріти зростаючими в клумбах. Вважається, що селекціонери не змогли створити лише суто синю троянду, але не виключено, що цей недолік буде враховано. Всі пагони троянди покривають не тільки насичене зелене листя, яке часто трапляється з бордовими вкрапленнями, а й гострі шипи.

Троянди відносяться до теплолюбних рослин, тому воліють проростати на добре освітлених відкритих місцевостях. Грунт для успішного вирощування троянд повинен бути обладнаний дренажною системою. Для тривалого червневого цвітіння необхідно рясно і регулярно поливати троянди. Після фінального відцвітання останніх квітконосів обов’язково займіться обрізанням.

Еремурус

Це одна з найкрасивіших рослин, яка цвіте в червні, і тішить усіх, хто оточує яскравими фарбами. Еремурус відноситься до багаторічних, трав’янистих рослин сімейства Ксанторреєвих. Листя у цієї рослини витягнуте, тригранне, вузьке, але досить щільне, що розташоване на одиночному стеблі. Квіткова кисть розташована в центрі, на якій наче колос розташовані дрібні суцвіття. Білі, рожеві, бордові та червоні, жовті та помаранчеві – це найпоширеніші забарвлення цієї рослини. Висота звичайного еремуруса становить 1-1,5 метра, є також приклади виростання гігантських екземплярів, що перевищують 2 метри. Коренева система – м’ясиста, має циліндричні нарости. Куляста коробочка з’являється після завершення цвітіння. Цвітіння триває півтора місяці, тому починаючи з травня і червень можна насолоджуватися буйним цвітінням еремуруса.

Процес вирощування не складний. До ґрунту рослина не вимоглива, адже головне – це відкрита, сонячна ділянка. Особливих вимог до ґрунту не висуває, але наявність дренажної системи – обов’язково. Полив слід проводити регулярно і рясно, але пам’ятати про міру. Коли цвітіння підходить до завершення, значно знизить кількість рідини, що потрапляє. Як тільки квітка відцвіла, більше не потрібно взагалі поливати. Як будь-яка рослина, еремурус позитивно реагує на підживлення у будь-яких її проявах.

Квітучі рослини в червні – це відмінне та незамінне доповнення вашої клумби, тим більше, що велика різноманітність допоможе знайти саме те, що вам до вподоби.

Декоративні кущі що квітнуть все літо

Квітучий кущ у саду, безперечно, привертає до себе увагу або вигідно підкреслює рослини-сусіди. Багато людей звикли, що чагарники можуть цвісти тільки в один час, а потім тільки займати місце, хоча насправді це не так.

З початком літнього сезону ми бажаємо, щоб сад зацвів яскравими кольорами протягом всього літа. Якщо ви шукаєте декоративні кущі, які будуть квітнути з початку літа до самої осені, ми з радістю поділимось з вами деякими з них. Ці рослини чудово прикрасять вашу ділянку.

1. Чубушник (Philadelphus)
2. Спірея (Spiraea)
3. Перстач (Potentilla)
4. Троянда зморшкувата (Rosa rugosa)
5. Будлея (Buddleja)
6. Звіробій (Hypericum)
7. Жилолист (Deutzia)
8. Рододендрон (Rhododendron)
9. Каллістемон (Callistemon)

Чубушник (Philadelphus)

Рослина, яка більшості відома під назвою Жасмин – є одним з найпоширеніших і зимостійких квітучих чагарників. У чубушника неймовірна кількість сортів, що відрізняються різною висотою куща, розміром квіток та відтінком листя.

При виборі саджанця перевагу варто надавати сортам, які адаптовані до вашої місцевості, оскільки вони краще переносять зими без втрат. В Україні поширені 4 види, усі культивують як декоративні:

• Садовий жасмин широколистий (Philadelphus pubenses Lois.)
• Садовий жасмин дрібнолистий (Philadelphus mierophylus Gray), із запашних квіток обох видів добувають ефірну олію для парфумерної промисловості
• Садовий жасмин пухнатий (Philadelphus coronarius L.)
• Садовий жасмин непахучий (Philadelphus inodorus L.)

Історично кущі вирощували для використання квітів для використання в парфумерії, однак з часом вони стали дуже популярним серед садівників як декоративні. Рослина може вирости до 3 метрів з густим листям та білими, кремовими, жовтими або рожевими квітами зібраними в суцвіття. Ці кущі можуть бути використані для декорування саду, висаджені окремо або у групах, а також використовуються для створення живої огорожі або затінення.

Час цвітіння: червень-липень (залежно від сорту). Чубушник найкраще росте на сонячному або легко затіненому місці. Регулярно видаляйте старі пагони (старше двох років), після цвітіння потрібне видалення пошкоджених, спрямованих усередину пагонів. Бажане щомісячне підживлення перегноєм або мінеральним добривом.

Спірея (Spiraea)

Дуже приваблива квітуча рослина, вкрай не вимоглива у догляді. Існує два основні різновиди спіреї – весняно-квітуча і літньо-квітуча. Весняно-квітучі спіреї зазвичай мають численні квітки білого кольору, під вагою яких кущ набуває каскадної форми. Всі весняно-квітучі спіреї піддаються обрізанню пагонів після цвітіння. У травні квітне сорт Тунберга, у червні: Аргута та Ван Гутта.

Літньо-квітучі спіреї мають рожеве забарвлення квітів, а їх цвітіння починається, як правило, у липні. З відносно мініатюрних спірей рекомендується звернути увагу до японських сортів Голден Принцес та Широбана – Їх висота не більше 70 см. Найбільш довго (з липня по жовтень) цвіте спірея Біларда, але такий чагарник досягає висоти до двох з половиною метрів.

Час цвітіння: травень-жовтень (залежно від різновиду). Рослина чудово обходиться без добрив, потрібно лише обрізання. Весняно-квітучі спіреї обрізають тільки з санітарною метою після цвітіння, літньо-квітучі – знизу навесні з п’ятого року життя.

Перстач (Potentilla)

Рід рослин з родини Rosaceae, який налічує більше 500 видів. Багато видів це декоративні кущі, які використовуються для прикрашання садів та ландшафтів. Всі види перстачу чагарникового (Potentilla fruticosa) зимостійкі і не вибагливі, тому вибір повністю залежить від ваших переваг до кольору. Більшість мають малий розмір, але є й великі кущі.

Листя може бути як зеленим, так і сірим, залежно від виду. Квіти можуть бути білими, жовтими, оранжевими, рожевими та червоними. Для жовтогарячого цвітіння підійдуть сорти: Dakota sunrise, Goldfinger, Goldstar, Katherine Dykes. З біло-квітучих можна відзначити: Beani і Abbotswood, з рожевих Pink beauty.

Час цвітіння: травень-серпень. Перстачу потрібно забезпечити хороший дренаж у ґрунті, весняне підживлення мінеральними добривами, навесні вкоротити пагони приблизно на одну третину довжини, влітку регулярне обрізати слабкі пагони та відцвілі суцвіття.

Троянда зморшкувата (Rosa rugosa)

Дикорослий чагарник, більш відомий як «шипшина». До ґрунтів ця троянда невибаглива, але віддає перевагу сонячним місцям. Популярні два найстаріших сорти: білий махровий Уайт Гротендорст і бордово-малиновий Гротендорст Сюпрем. Також існують гібридні сорти: жовта троянда сорту Agnes, фіолетова – Hansa, ніжні рожеві квіти у сорту Abelzieds.

Час цвітіння: червень-липень. Молоду рослину необхідно поливати раз на тиждень, а з настанням трирічного віку полив необхідний тільки в посушливі періоди; підживлення органікою та мінеральними добривами вкрай рідкісні, не частіше ніж раз на рік на початку осені і тільки після настання дворічного віку.

Для збереження декоративності та рясного цвітіння необхідне регулярне обрізання з третього року після посадки, необхідно видалити всі слабкі гілки, а в інших пагонів прищипувати верхівки для створення пишного куща; укриття на зиму не потребує.

Будлея (Buddleja)

Будлея (Buddleja) – це рослина з родини Губоцвіті, яка відома своїми прекрасними квітами та здатністю приваблювати багато видів комах, зокрема метеликів. Ці рослини часто використовуються для створення декоративних живоплотів та садів.

Найпоширенішим видом будлеї є Buddleja davidii, яка може досягати висоти до 3 метрів та має квіти різного кольору, залежно від сорту. Black Knight – сорт з фіолетовими квітами, які мають сильний аромат. Pink Delight – сорт з рожевими квітами, що розкриваються у великих пучках. Royal Red – сорт з червоними квітами, які з’являються у великих, густих суцвіттях. Buddleja alternifolia – сорт з фіолетовими квітами, які з’являються на вкритих листям вітках.

Рослина зазвичай цвіте з середини літа до початку осені. Догляд нескладний і включає в себе регулярний полив, підживлення та обрізку. Будлея вимагає достатньої кількості сонячного світла та добре дренованого ґрунту.

Важливо пам’ятати, що більшість видів будлеї не зимостійкі, тому в холодних регіонах їх необхідно захищати від морозів.

Звіробій (Hypericum)

Рід квіткових рослин, який налічує більше 400 видів. Більшість з них – це вічнозелені чагарники або напівкущі деревини. Основна маса росте в помірному кліматі північної півкулі, але зустрічаються й тропічні види.

Звіробій славиться своїми яскравими жовтими квітами, які цвітуть з середини літа до кінця осені. Висота кущів від 30 см до 2 м. Вони невибагливі до умов вирощування, віддають перевагу сонячним ділянкам і добре ростуть на сухих та гірських місцевостях. Вони також досить стійкі до шкідливих чинників та хвороб.

• Hidcote – це високорослий сорт з квітами, що мають оранжево-жовтий колір;
• Rowallane – цей сорт має квіти, які починають розкриватися з червня і мають золотисто-жовтий колір;
• Tricolor – це гібридний сорт з яскравими жовтими квітами та кольоровим листям з білими, зеленими та рожевими відтінками.

Рослину використовують для прикрашання садів, парків, клумб та для створення живоплотів. Ці рослини також мають важливі лікарські властивості, тому їх використовують в традиційній медицині.

Жилолист (Deutzia)

Рід декоративних кущів з родини гортензієві. Ці кущі відомі своїми красивими квітами, які можуть бути різного кольору, від білого до рожевого та червоного. Жилолист може бути кущем або невеликим деревцем, яке може досягати висоти до 4-5 метрів. Листки цих рослин зазвичай дрібні і зубчасті, а квіти формуються у великі колосоподібні суцвіття, які зазвичай розташовуються на вершинах пагонів.

Рослину можна вирощувати як в саду, так і в контейнерах на балконах та терасах. Він не вимогливий до ґрунту та кліматичних умов і легко росте на сонячному або півтіністому місці. Деякі популярні сорти:

• Deutzia gracilis: низькорослий сорт з білими квітами.
• Deutzia scabra: високорослий сорт з рожевими квітами.
• Deutzia hybrida Mont Rose: високорослий сорт з рожевими квітами з білим краєм.
• Deutzia lemoinei Perle Rose: високорослий сорт з рожевими квітами з білим центром.

Для досягнення кращих результатів при вирощуванні куща рекомендується обрізати його після цвітіння, щоб зберегти форму та стимулювати наступне цвітіння.

Рододендрон (Rhododendron)

Гарні декоративні кущі з прекрасними квітами різної форми та кольору, які можуть бути високими або компактними. Вони вважаються одними з найпопулярніших декоративних кущів завдяки своїм барвистим та яскравим квітами, які розкриваються весною та літом.

Рододендрони дуже різноманітні, і їх квіти можуть бути різних кольорів – від білого до червоного, рожевого та фіолетового. Квіти зазвичай зібрані в китиці або суцвіття, які можуть бути до 30 см у діаметрі. Листя рододендронів зазвичай зелене, але може мати різні форми та відтінки зеленого.

Рододендрони цвітуть в різний час в залежності від сорту, але переважно цвітуть весною та літом. Найпопулярніші сорти рододендронів:

• Сatawbiense Grandiflorum – високий кущ, який може досягати висоти до 2 метрів, з фіолетовими квітами.
• P.J.M. – компактний кущ з рожевими квітами, який цвіте в квітні.
• Nova Zembla – високий кущ з червоними квітами, який цвіте в травні та червні.
• Cunningham’s White – кущ з білими квітами, який цвіте в квітні та травні.
• Roseum Elegans – кущ з рожевими квітами, який цвіте в травні та червні.

Каллістемон (Callistemon)

Каллістемон (Callistemon) – це рід квітучих рослин з родини миртових (Myrtaceae), поширений в природі в Австралії та Океанії. Цей рід представлений більш ніж 20 видами вічнозелених кущів і дерев, які мають яскраві квіти-щіточки від червоного до жовтого кольору.

Кущ цвіте влітку, зазвичай від червня до серпня. Квіти збираються у великі, барвисті щіточки, що дуже приваблюють бджіл і метеликів. Популярні сорти: Splendens, Rosea Crystal, Rugulosus, viminalis Carlingford та pityoides North Star.

Для каллістемона потрібне яскраве сонячне місце з достатньою кількістю вологи в грунті. Він добре росте в легкому, добре дренованому грунті з нейтральною або слабокислою реакцією. рослини легко розмножуються насінням, а також зеленими живцями влітку або деревними живцями взимку.