Що лікують пігулки домперидон

для медичного застосування лікарського засобу

ДОМРИД ®

діюча речовина: domperidone maleate ;

1 таблетка містить домперидону малеат еквівалентно домперидону 10 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, Opadry II 31 G 58920 білий*.

* Opadry II 31 G 58920 білий: гіпромелоза, лактози моногідрат, титану діоксид (Е 171), поліетиленгліколь, тальк.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою білого кольору.

Фармакотерапевтична група.

Стимулятори перистальтики. Код АТХ А03 F A03.

Фармакологічні властивості.

Домперидон – антагоніст дофаміну з протиблюв альними властивостями. Домперидон незначною мірою проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр. Застосування домперидону дуже рідко супроводжується екстрапірамідними побічними діями, особливо у дорослих, але домперидон стимулює виділення пролактину з гіпофіз а . Його протиблю вальна дія, можливо, з умовлена поєднанням периферичної (гастрокінетичної) дії та антагонізму до рецепторів дофаміну у тригерній зоні хеморецепторів, що знаходиться поза гематоенцефалічним бар’єром у задній ділянці (area postrema). Дослідження на тваринах, а також низькі концентрації, що визначались у мозку, вказують на переважно периферичну дію домперидону на рецептори дофаміну.

Дослідження у людини показали, що при застосуванні внутрішньо домперидон підвищує тиск у нижніх відділах стравоходу, покращує антродуоденальну моторику та прискорює звільнення шлунка. Домперидон не впливає на шлункову секрецію.

Домперидон швидко абсорбується при пероральному прийомі натще, максимальна концентрація у плазмі крові досягається приблизно через 30-60 хв. Низька абсолютна біодоступність перорального домперидону (приблизно 15 %) з умовлена екстенсивним метаболізмом першого проходження у стінці кишечнику та у печінці. Хоча у здорових людей біодоступність домперидону збільшується при прийомі після ї ди , хворим зі скаргами на шлунково-кишков ий тракт слід приймати домперидон за 15-30 хв до ї ди . Знижена кислотність шлунка зменшує абсорбцію домперидону. При пероральному прийомі препарату після ї ди максимальна абсорбція дещо уповільнюється.

При пероральному прийомі домперидон не акумулюється і не індукує власний обмін; максимальний рівень у плазмі крові через 90 хв (21 нг/мл) після двотижневого перорального прийому по 30 мг на день був майже таким самим , як після прийому першої дози (18 нг/мл). Домперидон на 91 – 93 % зв’язується з білками плазми крові . Дослідження розподілу домперидону, що були проведені на тваринах за допомогою препарату, міченого радіоактивним ізотопом, показали його значний розподіл у тканинах, але низьку концентрацію у мозку. У тварин невеликі кількості препарату проникають крізь плаценту.

Домперидон швидко та екстенсивно метаболізується у печінці шляхом гідроксилювання та N -деалкілування.

Виведення і з сечею та калом становить відповідно 31 % та 66 % від пероральної дози. Виділення препарату у незміненому вигляді становить невеликий відсоток (10 % з калом та приблизно 1 % – і з сечею). Період напіввиведення з плазми крові після прийому разової дози становить 7-9 годин у здорових добровольців , але подовжений у хворих і з тяжкою нирковою недостатністю.

Клінічні характеристики.

Показання.

Для полегшення симптомів епігастрального дискомфорту та печії, що спостерігаються після їди, таких як відчуття переповненості шлунка, нудота, здуття в епігастральній ділянці та відрижка.

Для полегшення симптомів нудоти та блювання, що тривають менше 48 годин.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до препарату та його компонентів.

Пролактин-секретуюча пухлина гіпофіза (пролактинома).

Шлунково-кишкова кровотеча, механічна непрохідність або перфорація кишечнику, при яких стимуляція рухової функції шлунка може бути небезпечною.

Тяжкі або помірні порушення функції печінки та/або нирок.

Протипоказане одночасне застосування кетоконазолу, еритроміцину або інших сильнодіючих інгібіторів CYP 3 A 4, лікарських засобів, які подовжують інтервал QT , таких як флуконазол, вориконазол, кларитроміцин, аміодарон, телітроміцин .

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Антихолінергічні препарати можуть нейтралізувати дію домперидону. Біодоступність препарату зменшується при прийомі його після циметидину або натрію гідрокарбонату. Не слід приймати антацидні та антисекреторні препарати одночасно з препаратом Домрид ® , оскільки вони знижують його біодоступність після прийому внутрішньо.

Головний шлях метаболічних перетворень домперидону проходить з участю ізоферменту CYP 3 A 4 системи цитохрому Р450, тому при одночасному застосуванні домперидону і лікарських засобів, які значно інгібують цей ізофермент, можливе підвищення рівня домперидону у плазмі крові. Прикладами інгібіторів ізоферменту CYP 3 A 4 є наступні лікарські засоби: протигрибкові препарати азолового ряду (флуконазол, інтраконазол, кетоконазол, вориконазол), антибіотики групи макролідів (кларитроміцин, еритроміцин), інгібітори ВІЛ-протеази (ампренавір, атазанавір, фозампренавір, індинавір, нелфінавір, ритонавір, саквінавір), антагоністи кальцію (дилтіазем, верапаміл), аміодарон, апрепітант, нефазодон, телітроміцин.

При одночасному застосуванні препарату з м-холінолітиками і наркотичними аналгетиками знижується вплив домперидону на моторно-евакуаторну діяльність шлунка і кишечнику.

Одночасне застосування з кетоконазолом, еритроміцином або іншими потенційними інгібіторами CYP 3 A 04 може призводити до подовження інтервалу QT .

При одночасному застосуванні домперидону у дозі 10 мг 4 рази на день та кетоконазолу у дозі 200 мг двічі на день спостерігається подовження інтервалу QT на 10-20 мсек. При монотерапії домперидоном як в аналогічних дозуваннях, так і при прийомі добової дози у 160 мг (що у два рази вище максимально допустимої добової дози), не спостерігалося клінічно значущих змін інтервалу QT.

Дигоксин або парацетамол при одночасному прийомі домперидону не впливає на рівень цих препаратів у крові.

Домрид ® можна також поєднувати з нейролептиками, дію яких він не посилює; агоністами допамінергічних рецепторів (бромокриптином, L -допою), небажані периферичні ефекти яких, такі як порушення травлення, нудота, блювання, він пригнічує, не нейтралізуючи їх основних властивостей.

Особливості застосування.

Антацидні або антисекреторні препарати не слід приймати одночасно з препаратом Домрид ® , оскільки вони знижують пероральну біодоступність домперидону. При сумісному застосуванні домперидон слід приймати перед їдою, а антацидні або антисекреторні препарати – після їди.

Не слід перевищувати рекомендовану дозу або самостійно подовжувати курс терапії, рекомендований лікарем.

Пацієнтам, у яких симптоми дискомфорту після їди не минають і яким доводиться постійно приймати домперидон протягом більше 2 тижнів, слід звернутися до лікаря.

Пацієнтам, у яких нудота та блювання тривають більше 48 годин, необхідно звернутися до лікаря.

Домперидон не рекомендується використовувати з метою полегшення симптомів захитування.

Слід уникати застосування домперидону сумісно з кетоконазолом, еритроміцином або іншими потужними інгібіторами С Y Р3А4, оскільки це може призвести до подовження інтервалу Q Т.

Домрид ® слід з обережністю застосовувати пацієнтам з факторами ризику пролонгації інтервалу Q Т, включаючи гіпокаліємію, тяжку гіпомагніємію, органічні захворювання серця, одночасний прийом лікарських засобів, що подовжують інтервал Q Т, та пацієнтам з легкими порушеннями функції печінки та/або нирок.

Слід враховувати наступну інформацію стосовно ризику розвитку ускладнень серцево-судинних захворювань, зумовлених лікарськими засобами, що містять домперидон:

• д еякі епідеміологічні дослідження показали, що домперидон може асоціюватис я з підвищеним ризиком серйозних шлуночкових аритмій або раптової серцевої смерті ;

• ризик серйозних шлуночкових аритмій або раптової серцевої смерті може бути вищим у пацієнтів віком від 60 років або при пероральному застосуванні доз препарату більше 30 мг на добу;

• домперидон слід призначати дорослим та дітям у найнижчій ефективній дозі.

Якщо у Вас встановлена непереносимість деяких цукрів, проконсультуйтеся з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб , оскільки препарат містить лактозу.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Дані щодо постмаркетингового застосування домперидону вагітни м жін кам обмежені. Тому Домрид ® у період вагітності слід призначати лише тоді, коли, на думку лікаря, очікуваний позитивний ефект для матері перевищує потенційний ризик для плода. У дослідженнях було показано, що домперидон проникає у грудне молоко. Невідомо, чи він шкодить немовляті, тому матерям, які приймають Домрид ® , варто утриматися від годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Враховуючи можливу побічну дію з боку нервової системи , пацієнтам необхідно бути уважними при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Для полегшення симптомів епігастрального дискомфорту та печії, що спостерігаються після їди.

Дорослі і діти віком від 12 років і масою тіла не менше 35 кг : по 1 таблетці (10 мг) 3-4 рази на добу .

Максимальна добова доза – 8 таблеток (80 мг).

Максимальна тривалість лікування – 2 тижні.

Для полегшення симптомів нудоти та блювання, що тривають менше 48 годин.

Дорослі і діти віком від 12 років і масою тіла не менше 35 кг : по 1 таблетці (10 мг) 3-4 рази на добу .

Максимальна тривалість лікування – 48 годин.

Препарат застосовувати для лікування дітей віком від 12 років і масою тіла не менше 35 кг.

Домперидон слід призначати дітям у найнижчій ефективній дозі.

Передозування.

Симптоми: симптомами передозування можуть бути ажитація, порушення свідомості, судоми, дезорієнтація, сонливість та екстрапірамідні реакції.

Лікування . С пецифічного антидоту домперидону немає, але у випадку значного передозування рекомендован е промивання шлунк а протягом однієї години та застосування активованого вугілля, а також пильн ий нагляд за пацієнтом та підтриму ю ча терапія. Антихолінергічні препарати, засоби для лікування хвороби Паркінсона можуть бути ефективними для контролю екстрапірамідних реакцій.

Побічні реакції.

За умови дотримання рекомендацій з дозування та тривалості лікування домперидон зазвичай переноситься добре і небажані явища виникають нечасто.

З боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи анафілаксію; анафілактичний шок; ангіоневротичний набряк; кропив’янка; гіперчутливість.

З боку ендокринної системи: підвищення рівня пролактину.

Психічні розлади: нервозність, роздратованість, ажитація, депресія, тривожність, зниження або відсутність лібідо.

З боку нервової системи: сухість у роті, безсоння; запаморочення, спрага, судоми, млявість, головний біль, сонливість, акат и зія , екстрапірамідні розлади.

З боку серцево-судинної системи: набряк, відчуття серцебиття, порушення частоти та ритму серцевих скорочень, подовження інтервалу QT, серйозні шлуночкові аритмії , раптова серцева смерть.

З боку шлунково-кишкового тракту: гастроінтестинальні розлади, включаючи абдомінальний біль; регургітація; зміна апетиту; нудота; печія; запор; короткочасні кишкові спазми; діарея.

З боку шкіри та підшкірних тканин: свербіж, висипання.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: галакторея, гінекомастія, аменорея, збільшення молочних залоз, чутливість молочних залоз, біль у ділянці молочних залоз, порушення лактації, нерегулярний менструальний цикл.

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: біль у ногах, астенія.

З боку сечовидільної системи: затримка сечі, дизурія, часте сечовипускання.

Інше: кон’юнктивіт, стоматит.

Зміни лабораторних показників: підвищення рівня АЛТ, АСТ і холестерину.

Оскільки гіпофіз знаходиться поза гематоенцефалічним бар’єром, домперидон може спричинити підвищення рівня пролактину. Така гіперпролактинемія може призводити до нейроендокринних побічних ефектів, таких як галакторея, гінекомастія та аменорея.

Екстрапірамідні побічні явища трапляються ви нятково у дорослих. Ці побічні реакції зникають спонтанно і повністю невдовзі після припинення лікування.

Термін придатності.

Умови зберігання.

З берігати в ор игінальній упаковці при температурі не вище 25  С .

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері; по 1 або 3 блістери у картонній упаковці.

Категорія відпуску.

Виробник.

Т ОВ «КУСУМ ФАРМ».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Україна, 40020, м. Суми, вул. Скрябіна, 54.

Дата останнього перегляду.

ДОМПЕРИДОН

Препарат Домперидон – противорвотное средство, действие которого обусловлено сочетанием периферического (гастрокинетического) действия и ингибирования рецепторов дофамина в триггерной зоне хеморецепторов головного мозга, расположенных вне гематоэнцефалического барьера в области area postrema.

Фармакологические свойства

При приеме внутрь Домперидон повышает сниженное давление в пищеводе, улучшает антродуоденальную моторику и ускоряет опорожнение желудка, не оказывая действия на желудочную секрецию. Домперидон повышает секрецию пролактина в гипофизе.

При приеме внутрь натощак домперидон быстро абсорбируется, его максимальные концентрации в плазме достигаются в течение 30-60 мин. Низкая абсолютная биологическая доступность после приема внутрь (около 15%) обусловлена эффектом «первого прохождения» через печень. Хотя у здоровых добровольцев биодоступность домперидона увеличивается при приеме после еды, пациентам с жалобами со стороны желудочно-кишечного тракта следует принимать домперидон за 15-30 мин до еды. При снижении кислотности желудочного сока наблюдается нарушение абсорбции домперидона. Предварительный прием цимегидина и натрия гидрокарбоната снижает биодоступность домперидона. При приеме внутрь после еды для достижения максимальной абсорбции требуется несколько большее время.

При приеме внутрь домперидон не кумулирует и не индуцирует собственный обмен. Домперидон на 91-93% связывается с белками плазмы крови. Домперидон распределяется в различных тканях организма, обнаруживается в грудном молоке, но не проникает через гематоэнцефалический барьер. Концентрация домперидона в грудном молоке составляет 10-50% от концентрации в плазме крови.

Метаболизм домперидона происходит в печени и в стенке кишечника путем гидроксилирования и N-дезалкилирования с участием изоферментов CYP3A4, CYP1A2 и CYP2E1.

Домперидон выводится кишечником (66%) и почками (33%), в т.ч. в неизмененном виде (10% и 1% соответственно). Период полувыведения составляет 7-9 ч.

У пациентов с концентрацией сывороточного креатинина более 0,6 ммоль/л период полувыведения составляет от 7,4 до 20,8 ч, при этом концентрация домперидона в плазме крови снижена.

Показании к применению

Препарат Домперидон предназначен для устранения диспепсических симптомов, таких как тошнота, рвота, чувство переполнения в эпигастралыюй области, дискомфорт в верхних отделах живота и регургигация желудочного содержимого.

Способ применения

Внутрь перед приемом пищи, запивая достаточным количеством воды.

Взрослые и дети с массой тела более 35 кг – 1-2 таблетки Домперидон – 3-4 раза в день. Максимальная доза составляет 80 мг в день. Продолжительность приема – 4 недели. Дальнейший прием препарата возможен после консультации у врача.

Пациентам с почечной недостаточностью рекомендуется уменьшение частоты приема препарата до 1-2 раз в день.

Побочные действия

Частота развития побочных реакций классифицирована согласно рекомендациям ВОЗ: редко – не менее 0,01%, но менее 0,1%; очень редко – менее 0,01%, включая единичные случаи.

Со стороны иммунной системы: очень редко – анафилаксия, в том числе анафилактический шок, крапивница и ангионевротический отек.

Со стороны эндокринной системы: редко – повышение концентрации пролактина.
Со стороны нервной системы: очень редко – экстрапирамидные нарушения.

Со стороны пищеварительной системы: редко – желудочно-кишечные расстройства; очень редко – спазм кишечника, диарея.

Со стороны репродуктивной системы и молочных желез: редко – галакторея, гинекомастия, аменорея.

Противопоказания

Противопоказаниями к применению препарата Домперидон являются:

• Гиперчувствительность к домперидону или любому другому компоненту препарата.
• Пролактинсекрегирующая опухоль гипофиза (пролактинома).
• Желудочно-кишечное кровотечение.
• Перфорация желудочно-кишечного тракта.
• Механическая обструкция кишечника.
• Наследственная непереносимость лактозы, дефицит лактозы или глюкозо-галактозная мальабсорбция.
• Период грудного вскармливания.
• Дети с массой тела менее 35 кг.

С осторожностью Беременность, печеночная недостаточность, почечная недостаточность.

Беременность

Применение Домперидона во время беременности допускается только в случае, если ожидаемая польза для матери превышает возможный риск для плода. На время применения домперидона грудное вскармливание следует приостановить.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами

Не следует принимать антацидные и антисекреторные препараты одновременно с домперидоном, так как они снижают его биологическую доступность после приема внутрь.

Одновременный прием мощных ингибиторов изофермента CYP3A4 может вызывать повышение концентрации домперидона в плазме.

Кетоконазол ингибирует CYP3A4-зависимый первичный метаболизм домперидона, в результате чего достигается приблизительно трехкратное увеличение максимальной концентрации домперидона и площади под кривой «концентрация-время» в фазе плато.

Ингибиторами изофермента CYP3A4 являются также следующие лекарственные средства:

• противогрибковые препараты азолового ряда;
• антибиотики из группы макролидов;
• ингибиторы ВИЧ-протеазы;
• нефазодон.

При совместном применении домперидона в дозе 10 мг 4 раза в день и кетоконазола в дозе 200 мг 2 раза в день наблюдается удлинение интервала Q-T на 10-20 мс. При монотерапии домперидоном как в аналогичных дозах, так и при приеме суточной дозы 160 мг, в 2 раза превышающей максимально допустимую, не было отмечено клинически значимых изменений интервала Q-T.

Домперидон может влиять на абсорбцию одновременно применяемых пероральных препаратов, в частности препаратов с замедленным высвобождением активного вещества, или препаратов, покрытых кишечнорастворимой оболочкой. Однако применение домперидона у больных на фоне приема парацетамола или подобранной терапии дигоксином не влияло на концентрацию этих препаратов в крови. Домперидон может также сочетаться с:

агонистами дофаминовых рецепторов (бромокригпином, леводопой), нежелательные периферические эффекты которых, такие как нарушения пищеварения, тошнота, рвота, он подавляет, не нейтрализуя их основные свойства.

Передозировка

Симптомы передозировки препаратом Домперидон включают сонливость, дезориентацию и экстрапирамидные расстройства, особенно у детей.

Специфического антидота нет. В случае передозировки могут быть эффективными промывание желудка и применение активированного угля. Рекомендуется тщательное наблюдение и поддерживающая терапия.

Для купирования экстрапирамидных нарушений могут оказаться эффективными м-холиноблокаторы и препараты, применяемые для лечения паркинсонизма.

Условия хранения

Форма выпуска

Домперидон – таблетки, покрытые пленочной оболочкой, 10 мг.

По 10 таблеток в блистеры из ПВХ/алюминиевой фольги; 1 или 3 блистера вместе с инструкцией по применению в картонную пачку.

Состав

1 таблетка Домперидон содержит активное вещество домперидон (домперидона малеат) 10,0 (12,73) мг;

вспомогательные вещества: лактозы моногидрат 50,00 мг, крахмал кукурузный 10,00 мг, натрия лаурилсульфат 0,20 мг, новидон-К30 3,00 мг, целлюлоза микрокристаллическая 23,32 мг, кремния диоксид коллоидный 0,25 мг, магния стеарат 0,50 мг, оболочка (гипромеллоза 2,80 мг, пропилснгликоль 0,30 мг, тальк 0,70 мг, титана диоксид HI 71 1,20 мг).

Дополнительно

Препарат Домперидон содержит лактозу, поэтому его не следует назначать пациентам с непереносимостью лактозы, галактоземией или нарушением абсорбции глюкозы или галактозы.

Так как только очень небольшое количество домперидона выводится почками в неизмененном виде, то вряд ли необходима коррекция разовой дозы у пациентов с почечной недостаточностью. При повторном назначении частота дозирования должна быть снижена до 1-2 раз в сутки в зависимости от тяжести недостаточности; также может потребоваться снижение дозы. При длительной терапии такие пациенты должны находиться под регулярным наблюдением. Прием препарата после еды замедляет его всасывание.

Влияние па способность к управлению транспортом и работу с техникой: не влияет.

Основні параметри

Домперидон-Стома (Domperidone-Stoma) ATC-класифікація

Домперидон — антагоніст рецепторів дофаміну, прокінетик, не проникає через гематоенцефалічний бар’єр. При пероральному прийомі він підсилює випорожнення шлунка і підвищує низький тиск на сфінктер стравоходу у здорових людей. Протиблювальний і фармакодинамічний профіль домперидону аналогічний такому метоклопраміду, хоча домперидон має меншу схильність викликати екстрапірамідні побічні ефекти. Домперидон ефективно полегшує симптоми хронічної постпрандіальної диспепсії, нудоти і блювання, пов’язаних з багатьма причинами. Блювання, пов’язане з введенням цитотоксичних препаратів, які викликають помірне блювання, у більшості пацієнтів контролюється домперидоном. Домперидон успішно застосовують для усунення периферичних побічних ефектів (нудоти і блювання) від антипаркінсонічного препарату леводопи. Це дозволяє призначати леводопу в більш високих оптимальних дозах, а отже — домогтися кращого антипаркінсонічного ефекту. Домперидон не поглиблює екстрапірамідні побічні ефекти нейролептичних препаратів. За допомогою домперидону вдалося досягти контролю цитотоксичної і постпрандіальної нудоти і блювання у дітей без ознак екстрапірамідних побічних ефектів (Brogden R.N. et al., 1982).

Фармакодинамічні дослідження

Значні відмінності між периферичними і центральними ефектами домперидону чітко продемонстровані в дослідженнях на тваринах, у яких відзначали низькі концентрації лікарського засобу в головному мозку після системного введення. За умови внутрішньомозкового введення домперидону для протидії поведінковим ефектам дофаміну домперидон не впливав на плазмові концентрації метаболіту дофаміну, гомованілової кислоти (Brogden R.N. et al., 1982).
При пероральному введенні домперидон є потужним стимулятором вивільнення пролактину як у чоловіків, так і у жінок, хоча пікові концентрації пролактину у жінок незмінно вищі, ніж у чоловіків. Підвищення рівня пролактину в плазмі крові відбувається у здорових людей, при гіперпролактинемії після пологів і у пацієнтів з гіпотиреозом, однак домперидон мало впливає на пролактин у плазмі крові у хворих з пухлиною, що секретує пролактин. Домперидон не впливає на концентрацію гормону росту або альдостерону в плазмі крові (Brogden R.N. et al., 1982).

Терапевтичні дослідження домперидону як гастрокінетика

Домперидон широко вивчали в лікуванні хронічної диспепсії, а також у лікуванні і профілактиці нудоти і блювання різної етіології.
У ряді досліджень домперидон в дозі 30–80 мг порівнювали з плацебо і метоклопрамідом в аналогічних дозах у хворих із постпрандіальною диспепсією. За ефективністю домперидон перевищував плацебо і був так само ефективним, як метоклопрамід (Brogden R.N. et al., 1982).
Попередні дослідження ендоскопічно підтвердженої виразки шлунка показали, що для прискорення загоєння застосування 60 мг домперидону більш ефективне, ніж плацебо. В одному дослідженні, що проводилося протягом 3,5 тиж, не виявлено суттєвої різниці між показниками загоєння при застосуванні циметидину в дозі 1 г/добу і домперидону 50 мг/добу. Для визначення ефективності домперидону в прискоренні загоєння виразок шлунка необхідне проведення інших добре спланованих досліджень більшої тривалості (Brogden R.N. et al., 1982).
Результати досліджень ефективності домперидону у дітей з абдомінальним болем і порушенням антральної моторики свідчили про позитивну динаміку: за 6 міс періоду дослідження хворі групи домперидону і плацебо відзначали поліпшення стану здоров’я. У групі домперидону кількість дітей з позитивною динамікою була більшою. Ще через 8 тиж в групі домперидону відмічали зниження тяжкості больового симптому і підвищення індексу антральної рухливості (27,5% хворих в групі домперидону проти 7,2% в групі плацебо, ймовірність помилки р=0,029) (Karunanayake A. et al., 2018).
Доведено, що домперидон є ефективним протиблювальним препаратом у хворих з післяопераційним блюванням при введенні його після першого епізоду блювання. Однак при введенні в індукцію або майже наприкінці анестезії неможливо було запобігти післяопераційним ускладненням. Причини відсутності ефективності домперидону в цих дослідженнях не з’ясовані, але це може бути пов’язано із шляхом введення, премедикацією наркотичними лікарськими засобами та часом між введенням препарату і періодом післяопераційного відновлення (Brogden R.N. et al., 1982).
Домперидон як протиблювальний препарат застосовували у дітей з гастроентеритом, що допомагало досягати більшого успіху при проведенні регідратаційної терапії і було ефективним способом профілактики ускладнень (Romano C. et al., 2019).
У дітей домперидон успішно застосовується для лікування цитотоксичного блювання, яке пов’язане з різними основними станами, такими як гастроентерит, гастрит і ацетонемія. Випадки екстрапірамідних побічних ефектів не зареєстровані (Leitz G. et al., 2019).
При одночасному застосуванні з антипаркінсонічним препаратом леводопою домперидон пригнічує побічні ефекти (нудота і блювання), які обмежують дозу леводопи, що дозволяє хворим переносити більш високі дози антипаркінсонічного препарату. Вираженість симптомів з боку шлунково-кишкового тракту, викликаних леводопою, також зменшилася при пероральному прийомі домперидону. Домперидон не посилював антипаркінсонічні ефекти препаратів, а про екстрапірамідні побічні ефекти, пов’язані з домперидоном, не повідомлялося (Brogden R.N. et al., 1982).

Позагастральні терапевтичні ефекти домперидону (застосовується за межами України)

У великих дослідженнях, присвячених шлунково-кишковим розладам, застосування домперидону викликало синдром подовженого інтервалу Q – T , аритмію і раптову смерть. Застосування домперидону в якості препарату, що підвищує лактацію, викликало відчуття неспокою, оскільки синдром подовженого інтервалу Q – T , викликаного прийомом лікарських засобів, відзначається в основному у жінок (Paul C. et al., 2015; Anderson P.O., 2017; Sewell C.A. et al., 2017). Однак у Канаді ефективність і безпеку 14-денного застосування домперидону в якості засобу для підвищення лактації були продемонстровані в EMPOWER study (Asztalos E.V. et al., 2019).
У дослідженні пацієнтів із хворобою Паркінсона була виявлена здатність домперидону зменшувати вираженість ортостатичної гіпотензії, пов’язаної з дофамінергічними препаратами, а саме, коли домперидон застосовували в поєднанні з апоморфіном (Bacchi S. et al., 2017).
Домперидон впливає на синтез греліну — першого циркулюючого гормону (пептидної природи) голоду, в шлунку (Sagkan-Ozturk A. et al., 2016).
Застосування домперидону як інгібітора матричної металопротеїнази 13 (ММР-13), яка життєво важлива при прогресуванні остеоартриту, — вектор подальших досліджень, що потребує ретельних розробок (Satish Kumar K. et al., 2019).
Також важливо, що комбінація антибіотика (левофлоксацин, ципрофлоксацин) та домперидону — один із перспективних напрямків для лікування інфекцій, викликаних штамами E. coli з множинною лікарською стійкістю, що продемонстровано за допомогою методу конструювання ліків (Abdel-Halim H. et al., 2019).
Розуміння молекулярних механізмів, які регулюють загальний пул і проліферацію β-клітин, важливо для лікування цукрового діабету. Домперидон — антагоніст дофамінових D₂-рецепторів, який збільшує загальну кількість β-клітин. Препарат підвищує проліферацію і знижує апоптоз β-клітин за рахунок збільшення внутрішньоклітинного цАМФ. Домперидон запобігає дедиференціюванню β-клітин, що разом з підвищенням проліферації і збільшенням апоптозу значною мірою сприяє збільшенню маси β-клітин. Антагоніст дофамінового D₂-рецептора фенокопіював ефекти домперидону і збільшував кількість β-клітин. Надекспресія рецептора підвищує чутливість β-клітин до дофаміну і підсилює апоптоз. Подальший аналіз показав, що агоніст аденозину 5′-N-етилкарбоксамідоаденозин, раніше ідентифікований промотор проліферації β-клітин, взаємодіє з дофаміном, збільшуючи число β-клітин. Дофамін також модулює масу β-клітин через антагоніст дофамінових D₂-рецепторів і чинить інгібуючий ефект на передачу сигналів аденозину (Sakano D. et al., 2016).

Особливості застосування препарату

Домперидон досить добре переноситься, однак викликає ряд побічних ефектів. Не відмічено екстрапірамідних побічних ефектів, про які повідомлялося під час контрольованих клінічних досліджень з домперидоном, хоча було опубліковано кілька окремих повідомлень про такі ефекти (Brogden R.N. et al., 1982). Однак його застосування асоціювалося із загальними симптомами: зниженням апетиту і втомою, аритмією, у тому числі шлуночковою, подовженням інтервалу Q – T і раптовим летальним результатом у представниць європеоїдної раси (Paul C. et al., 2015; Grzeskowiak L.E., Smithers L.G., 2017; Biswas M. et al., 2019).
Оскільки домперидон безпечно застосовують як препарат, що підвищує лактацію, в Канаді, Австралії і Великобританії, а фармакодинаміка і фармакокінетика лікарських засобів можуть відрізнятися залежно від раси або етнічного походження, японські вчені провели своє пілотне дослідження (10 учасниць), у якому відзначили такі побічні ефекти, як слабкий головний біль та біль у животі (Asztalos E.V. et al., 2019; Wada Y. et al., 2019).
Також застосування домперидону асоціювалося з гострим пошкодженням печінки і зниженням репродуктивної функції у чоловіків (Drobnis E.Z., Nangia A.K. 2017; Moore N. et al., 2019). При вивченні ефектів домперидону на ембріони щурів визначали дозозалежну брадикардію при впливі препарату на організм мами щура (Ritchie H.E. et al., 2019).
Із застосуванням домперидону пов’язують розвиток дистонії у дітей. В одному дослідженні було представлено випадок гострої дистонії, вторинної по відношенню до застосування домперидону в 11-річної дівчинки. Вона була госпіталізована з діагнозом вірусного гастроентериту й отримувала домперидон від постійного блювання поряд з іншими підтримувальними заходами. Блювання припинилося, але у дівчинки розвинулася гостра дистонія. Після припинення застосування домперидону стан дівчинки покращився протягом наступних 24 год. При подальшому відвідуванні у дівчинки не виникало скарг (Shahbaz A. et al., 2018).
У 2014 р. Міністерство безпеки харчових продуктів і ліків Південної Кореї випустило попередження про застосування домперидону в безпечних дозах (30 мг/добу (з 603 962 випадків в 2011 до 200 в 2016 р.) і, відповідно, зменшенню вираженості ускладнень з боку серця (Rhew K. et al., 2019).

Висновки

Таким чином, Домперидон — ефективний протиблювальний препарат, практично не впливає на ЦНС. Препарат можна застосовувати як при блюванні гастроінтестинального походження, так і при цитотоксичному режимі. Домперидон посилює лактацію, проте можливість його застосування (поза межами України) в період годування грудьми спірне, оскільки препарат впливає на серцево-судинну систему жінки (викликає аритмію, подовження інтервалу Q – T і раптову смерть), однак ускладнення можна мінімізувати, дотримуючись рекомендацій щодо застосування: обмежуючись дозою 30 мг/добу. Сьогодні перспективними напрямками дослідження є застосування домперидону при остеоартриті і в комбінації з антибіотиками при інфекціях, викликаних штамами E. coli із множинною лікарською стійкістю, при ортостатичній гіпотензії, а також при цукровому діабеті 1-го типу.