Програма максимум: як провести насичений уїк-енд у карпатському курорті Славсько

Карпати ніколи не були обділені увагою з боку українських туристів, але цього року через пандемію та складнощі з виїздом за кордон вони стали справжньою меккою для українців. При чому не лише розкручені Буковель та Яремче варті уваги подорожуючих. У Карпатах є безліч менш відомих курортів, які не так сильно заповнені відпочивальниками, проте можуть запропонувати надзвичайно цікаве дозвілля. До таких належить і курорт Славсько, розташоване у Львівській області. УНІАН відправився до цього мальовничого карпатського селища і тепер розповідає, що цікавого там можна побачити та які види активного відпочинку пропонуються туристам.

Славсько варто розглядати в першу чергу як курорт вихідного дня, адже сюди можна дуже швидко і зручно дістатися. Потягом з Києва можна доїхати всього за ніч: ввечері сядете у столиці, а 6-й ранку вже будете на вокзалі у Славському, з якого до багатьох місцевих готелей та туристичних локацій можна дістатися навіть пішки. Дорога зі Львова займе всього 2 години.

Читайте також Літня відпустка в Україні, частина І: плюси і мінуси відпочинку в українських Карпатах Славсько буде цікаве як тим, хто полюбляє активний відпочинок та не проти пішки відправитися в гори або влаштувати собі велопрогулянку, так і тим, хто любить більш спокійно проводити час та не проти попаритися в чанах або відвідати спа.

Піші гірські маршрути у Славському та доріжка для велопрогулянок

Одним з найцікавіших є маршрут «На межі трьох областей» , який веде до урочища Обноги – місця, де сходяться потоки з трьох областей – Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської. Він веде зі Славського до джерела «Писана Криниця», потім на гору Високий Верх і до урочища Обноги. Це маршрут середнього рівня складності, довжина якого складає 25 км.

Такі панорами відкриваються під час підйому на гору Ільза / фото Ольга Броскова

Ще один мальовничий маршрут веде на гору Ільза або Відьмину гору. Він починається у самому центрі Славська – навпроти церкви Успіння пресвятої Богородиці. Це також маршрут середнього рівня складності, проте він цілком може підкоритися навіть непідготовленому туристу, адже підйоми тут не надто круті. І раз по раз трапляються відкриті поляни, де можна спинитися та назбирати карпатських трав, аби насушити собі чаю. Загалом маршрут дуже легкий, підйом займає до 3 год., ним можна подорожувати навіть з дітьми.

З вершини гори Ільза відкривається чудовий вид на сусідні гори Тростян та Високий Верх / фото Ольга Броскова

З вершини гори відкривається чудовий вид на сусідні гори Тростян та Високий Верх. Також звідси можна побачити контури потужного закарпатського полонинського хребта Боржави. А у долинах добре видно мальовничі селища Славське, Тернавку і Волосянку­.

Як і багато інших карпатських гір, гора Ільза овіяна легендами. Одна з них розповідає, що колись давно тут жила відьма, яку звали Ільзою. Її боялися всі мешканці довколишніх сіл. Втративши коханого, вона перетворилася на вовчицю і подалася його шукати гірськими бескидами. А оскільки гора знаходиться в середині кільця інших гір і з неї можна побачити все, що відбувалося довкола, щоночі вовчиця виходила на вершину і виглядала свого коханого. Подейкують, що і досі при повному місяці там можна побачити самотню вовчицю, як вона “оплакує” і кличе до себе коханого.

Читайте також Чорний Черемош і “Білий слон”: чим дивує туристів Верховина – столиця Гуцульщини Найлегший маршрут зі Славська – шлях на гору Татарівка . Його протяжність – усього 8 км (зі спуском), підйоми тут пологі, тож він підходить навіть дітям.

Маршрут на гору Магуру має загальну протяжність у 18 км, тож на нього варто запланувати увесь день, як і на маршрут на гору Високий Верх , який займає 25 км.

Якщо ви побоюєтеся іти в гори самостійно або плануєте похід з ночівлею, можна замовити собі супровід гірського провідника, які проведуть вас маршрутом, розкажуть, де можна зібрати ягоди або трави та зроблять ваш відпочинок безпечним.

Окрім цього, зовсім скоро у селищі відкриється нова велодоріжка, її довжина становитиме 6,8 км, станом на сьогодні вже збудовано 3 км. Тут планують облаштувати стартову та фінішну локації, а також розробити відповідний велоквест.

Скоро у селищі відкриється нова велодоріжка, її довжина становитиме 6,8 км / фото Ольга Броскова

Велосипеди можна взяти на прокат у готельному комплексі «Лагуна» або за адресою смт. Славське, вул.Привокзальна, де можна також взяти супровід велопровідника. Година катання обійдеться вам у 50 гривень, 2 години – 90, 3 години -120, а на цілий день можна орендувати велосипед за 250 гривень.

Релакс у Славському: чани та спа

Купання у чанах – це дуже популярна у Карпатах процедура, таке собі фірмове «карпатське спа». Чан – це велика чавунна ємність – котел з товстими стінками, вода у якому нагрівається відкритим вогнем. Чаша наповнюється водою, у якій заварюються карпатські трави. Купання в чані чергується з зануренням в холодну купіль, басейн або й гірську річку. Різкий перепад температур має збадьорювальну та загальнозміцнюючу дію. Купання у чані чудово розслабляє після важких походів по горах, а найкраще ефект цілющих чанів можна побачити на наступний день.

Купання у чанах – це дуже популярна у Карпатах процедура, таке собі фірмове «карпатське спа» / фото Ольга Броскова

У Славському є дуже багато пропозицій купання в чанах на будь-який смак і гаманець. Дуже цікавою локацією є, наприклад, Козацький чан. Це критий чан, у якого є своя «родзинка» – величезне намальоване на стіні панно з козаками з відомого мультика, які «варяться» у чані. Виглядає дуже автентично та створює відповідний настрій. Ціни тут залежать від сезону. Так, влітку перша година купання у чанах коштує 600 гривень, наступна – 300. У високий зимовий сезон – 900 та 500 гривень відповідно, а у невисокий зимовий сезон (це період, який починається після новорічних та різдвяних свят) – 700 та 400 гривень відповідно.

У басейні комплексу “Двір княжої корони” можна поплавати з приголомшливим видом на гори / фото Ольга Броскова

Також у Славському є безліч готелей з басейнами, у яких можна поплавати на відкритому басейні. Та один з найживописніших басейнів, безумовно, панорамний басейн у комплексі «Двір княжої корони». Він доволі просторий та найголовніше, що він розташований на височині і з трьох боків має скляні стіни, тому з нього відкривається приголомшливий вид на довколишні гори. Плавати у такому басейні-саме задоволення.

А отакий вид відкривається з тераси комплексу / фото Ольга Броскова

У комплексі також є римська парна та фінська сауна, погрівшись в яких, можна вийти на невелику відкриту терасу, розташовану біля басейну, та насолодитися видом гір і подихати прохолодним гірським повітрям. Абонемент у SPA тут коштує на цiлий день – 700 грн., на пiвдня – 550 грн., 3 години – 450 грн., 2 – години – 350 грн.

Що поїсти у Славському: місцева кухня

У Карпатах обов’язково треба спробувати грибну юшку / фото блог “Сам собі Колумб”

До традиційних страв бойківщини належать, природньо, грибна юшка, а також така не зовсім звична страва як луганці. На вигляд вони схожі на вареники, проте «тісто» у них складається з перетертої картоплі, а начинені вони сиром-бринзою та подаються зі сметаною. Обов’язково тут спробувати і банош – кукурудзяну кашу, яка подається з бринзою та шкварками. Ця страва дуже ситна та чудово втамує голод після виснажливого походу у гори. Ну і, звичайно ж треба спробувати запечену річкову форель, яку до речі тут можна виловити своїми руками – у Славському діє багато приватних господарств, де можна порибалити та спіймати цінну рибку. Середня вартість кілограму зловленої риби з її приготуванням становить 250 грн.

У ресторані “Максим” працює виставка-продаж картин львівських митців та проводяться пленери фото ресторан “Максим”

Усі ці страви можна скуштувати у популярному у Славському ресторані «Максим». Ресторан має цікаву особливість: його стіни густо прикрашені картинами львівських митців, які вони малюють у Славському під час щорічних пленерів. Вподобані картини навіть можна придбати. До того ж ресторан “Максим” – улюблене місце відпочинку лижників, тому в його оформленні також присутні такі цікаві елементи як фото та нагороди спортсменів.

До речі, ще одне місце, яке обов’язково варто відвідати у цій місцевості у рамках гастротуру – це Козяча ферма Двох Катерин. Ферма була заснована в карпатському селі Орів, а тепер знаходиться в селі Тухля, що по дорозі на Славсько. До речі, якщо у вас немає власного транспорту, а відвідати ферму все ж таки хочеться, то у Славському ви завжди можете орендувати зручний транспорт, який довезе вас будь-куди.

По фермі можна замовити екскурсію, у рамках якої можна познайомитися з мешканцями ферми-козами та кониками / фото блог “Сам собі Колумб”

На фермі ви зможете продегустувати свіжі сири з козячого молока, а також та м’ясні вироби, грибні салати та варення з лісових ягід, чаї з лісових трав та домашні вина і настоянки.

Дегустація оплачується окремо і коштує 100 грн / фото блог “Сам собі Колумб”

Крім цього, по фермі можна замовити екскурсію, у рамках якої можна познайомитися з мешканцями ферми-козами та кониками. Екскурсія триває приблизно півгодини та коштує 50 гривень для дорослого і 25 гривень для дитини до 12 років. Дегустація оплачується окремо і коштує 100 грн.

Найкраще місце для пікніка у Славському – альтанка “На Погарі” / фото Ольга Броскова

А якщо ж ви хочете самостійно влаштувати собі пікнік посеред мальовничих гір, то кращого місця, ніж альтанка «На Погарі» вам не знайти. Це чудове мальовниче місце посеред гір, з якого відкривається просто приголомшливий вид на довколишні гори. Альтанка розташована майже над урвищем, тож обід у такому місці – це ні з чим незрівнянні емоції.

Де жити у Славському

Житло у Славському можна знайти на будь-який смак та гаманець. Ціни стартують від 200 гривень за день за номер на двох у «зеленій садибі» та доходять до 5 тисяч за номер на двох у готелі з басейном. Приємно, що зараз у Славському спостерігається тенденція до того, аби зробити саме свою оселю чимось унікальною та знайти «родзинку», яка приваблюватиме відпочивальників.

Наприклад, одним з найоригінальніших готелей у Славському є котедж Black Rock із терасою та видом на гори розташований в 300 м. від гори Тростян. Його особливістю є велика кімната з повністю скляними стінами від підлоги і до стелі і спальня з величезним панорамним вікном. З кімнат відкривається чудовий вид на оточуючі гори, яким можна насолоджуватись, навіть сидячі у теплій та затишній вітальні. Зняти весь котедж можна за 3600 грн на добу, вміщає він шістьох людей.

Читайте також Овеча ферма, водоспади та скелі Довбуша: топ-5 локацій для активного туризму у Яремче (фото) Іще одним цікавим варіантом розміщення можуть стати апартаменти «Ковальська садиба», який налічує 6 кімнат. Його найдорожчий номер обладнаний відкритою терасою без перил. Він розташований на другому поверсі, тож з номера також відкривається чудовий вид на гори. Такий номер коштуватиме 1100 грн за добу, а найдешевший у садибі – 850.

Великою популярністю серед туристів користується пансіонат «Славський», який зручно розташований недалеко від центра селища. Поруч з пансіонатом протікає річка. Історія пансіонату сягає своїм корінням в далекий 1989 рік. Тоді він задумувався як оздоровчий комплекс тресту “Дрогобичпромстрой”. Тоді ж “Славський” обладнали найсучаснішими медкабінетами, залами лікувальної фізкультури, акватерапевтичними ванними кімнатами. Подбали і про дозвілля: відеосалон, більярд, прокат спортивного інвентаря, власний гірськолижний витяг.

Як дістатися до Славського

З Києва до Славського можна дістатися потягом № 81, що відправляється с Києві о 18.30 та прибуває до Славського о 6.34. Квиток у купе на нього коштує 600 гривень. Також до Славського йдуть потяги зі Львова. Квиток у плацкартний вагон коштує усього лише 135 гривень, а доїхати можна за 2 години.

Поїздка завдячується Славській ОТГ та Асоціації журналістів і блогерів Travel Press Club.

Що подивитися в Лісабоні – 30 чарівних місць

Умиротворений та романтичний Лісабон – ідеальне місце для спокійного відпочинку, захоплюючих пригод та тісного знайомства зі справжньою Португалією. Тут можна побачити, як перетинаються епохи та відроджуються традиції, стати частиною місцевої культури та вразитися шедеврам, у яких вона знайшла своє відображення. Лісабон хочеться досліджувати та пізнавати, звертаючи увагу на кожну деталь. Когось це місто підкуповує своїм настроєм та колоритом, а когось — неймовірною красою та величезною кількістю найрізноманітніших пам’яток. Так чи інакше, сюди варто приїхати, щоб скуштувати найсмачніші паштел-де-ната, побачити на власні очі знамениті азулежу, обійти всі наймальовничіші вулички, продегустувати зелене вино, покататися на старовинному трамваї та послухати фаду. Все це лише мала частина культурної програми,

1. Вежа Торре-де-Белен (Torre de Belém)
2. Музей сучасного мистецтва Berardo
3. Замок Святого Юрія
4. Монастир Жеронімуш
5. Океанаріум
6. Музей азулежу
7. Time Out Market
8. Трамвай №28
9. Площа Комерції (Палацова площа)
10. Casa do Alentejo
11. Палац маркізів Фронтейра (Palácio dos Marqueses de Fronteira)
12. Парк Едуарда VII
13. Ліфт Santa-Justa
14. Оглядовий майданчик Senhora do Monte
15. Район Байша (Baixa)
16. Кармелітський монастир (Convento Do Carmo)
17. Міст 25 квітня
18. Тріумфальна Арка та оглядовий майданчик
19. Пекарня Manteigaria Chiado
20. Арт-простір LX Factory
21. Район Алфаму
22. Сувенірний магазин A Vida Portuguesa
23. Палац Мафра
24. ботанічний сад
25. Музей MAAT
26. Національний музей карет
27. Послухати фаду
28. Pink Street
29. Кашкайш
30. Сінтра

Вежа Торре-де-Белен (Torre de Belém)

Унікальний витвір архітектора Франсіско де Арруди внесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і вважається однією з найвідоміших пам’яток міста. Вежа Белен будувалася з 1515 по 1521 роки і була спроектована як частина оборонної лінії. За всю свою довгу історію споруда встигла побути митницею, телеграфом, пороховим складом та навіть маяком, а сьогодні у його стінах знаходиться музей. Фортеця складається з двох частин: п’ятиповерхової вежі зі статуями Святого Михаїла та Святого Вінсента та шестикутного бастіону з 17 гарматами. В архітектурі споруди поєдналися елементи готичного та мавританського стилів. На особливу увагу заслуговують кам’яні скульптури, тераса на першому поверсі і верхня галерея, з якої відкриваються чудові краєвиди на річку Тежу.

Музей сучасного мистецтва Berardo

Якщо виникне питання куди сходити в Лісабоні, щоб отримати заряд натхнення — вирушайте до одного з найбільших та найбільш відвідуваних художніх музеїв Португалії. У його колекції представлено практично всі сучасні види живопису (близько 70 напрямків) — від сюрреалізму та кубізму до поп-арту та інших новаторських форм мистецтва. Тут можна побачити роботи Пабло Пікассо, Сальвадора Далі, Енді Уорхола, Антоні Тапієса, Паула Рего, Джексона Поллока та інших відомих художників. Постійна експозиція розміщена у кількох тематичних залах. Також на території музею є невеликий садок зі скульптурами. Відвідати галерею безкоштовно можна щосуботи. За решту днів вартість квитка становить близько 5 євро.

Музей сучасного мистецтва Berardo © saiko3p/Shutterstock

Замок Святого Юрія

Це серце Лісабона та споруда, з якої почалася історія міста. Місце, де розташований замок, ще з давніх-давен було обнесено фортецею, а сам він отримав назву на честь святого мученика — Георгія Побідоносця. У XIII столітті, коли Лісабон став столицею, замок перетворився на королівську резиденцію та залишався нею до XVI століття. Нині у ньому щодня проводяться мультимедійні виставки, які демонструють різні історичні події. Споруда розташована на високому пагорбі і її видно практично з будь-якої точки міста. Тому приємним бонусом для туристів стануть карколомні панорами Лісабона та річки Тежу, які звідти відкриваються.

Замок Святого Юрія © TTstudio / Shutterstock

Монастир Жеронімуш

Значна і велична архітектурна пам’ятка знаходиться під охороною ЮНЕСКО і вважається однією з визначних пам’яток Португалії. У західному крилі монастиря розташувалися Національний археологічний музей та частина Морського музею. Сама будівля складається з головної церкви з каплицями та чернечих покоїв у внутрішньому дворику. Його архітектура справді вражає — кручені колони, скульптури та безліч найдрібніших декоративних елементів можна розглядати годинами. У монастирі Жеронімуш спочивають королі Мануель I і Жуан III, а також знаменитий мореплавець Васко да Гама. Крім того, на його території знаходиться мальовничий зелений парк із фонтаном, лавами та прогулянковими зонами.

Монастир Жеронімуш © kizaru43 / Shutterstock

Океанаріум

Лісабонський океанаріум – другий за величиною у світі і служить будинком для понад 8 тисяч підводних жителів різних видів. Тут можна побачити акул, скатів, морських їжаків, аксолотлів, пінгвінів, рептилій та гігантського тихоокеанського восьминога вагою до 250 кг. Головний акваріум вміщує 5 млн. літрів води і розділений невидимими перегородками на 4 різні кліматичні зони. Його можна розглянути з усіх боків. А на спеціальних інтерактивних дисплеях відвідувачі знайдуть інформацію про кожного з представлених тут морських мешканців. Також на території океанаріуму працює дослідницький відділ морської біології та океанографії. За час існування він отримав кілька міжнародних премій за внесок у науку.

Лісабонський океанаріум у Парку Націй у районі Експо © Pavel Arzhakov / Shutterstock

Музей азулежу

Єдиний у своєму роді Музей азулежа пропонує познайомитися ближче з одним з головних символів Португалії – традиційною глиняною плиткою, розписаною і покритою глазур’ю. Сюди обов’язково варто сходити, гуляючи Лісабоном. У музеї можна дізнатися історію цього виду мистецтва та побачити безліч унікальних екземплярів з химерними зображеннями та візерунками. Цей стиль декорування стін з’явився у Португалії у XV столітті. Він поєднує у собі елементи арабської культури, яку впровадили маври за часів свого правління. У складі постійної експозиції — різні зразки плитки, оздоблювальні матеріали, інструменти та техніка для її виробництва та інші керамічні вироби. Сам музей – надзвичайно колоритний та цікавий з погляду архітектури. Він розташований у будівлі старовинної церкви, побудованої у XVI столітті.

Національний музей азулежо © Zabotnova Inna / Shutterstock

Національний музей азулежо © Zabotnova Inna / Shutterstock

Time Out Market

Ринок Time Out Market за кілька років став однією з найкультовіших туристичних локацій міста. Він розташований на місці старого ринку Mercado da Ribeira і є величезним фудкортом, де можна знайти не тільки точки фастфуду, а й мішленівські ресторани. Також тут працюють традиційні торгові лави з рибою, фруктами, квітами та іншими товарами. Кухня у багатьох закладах відкривається з 12:00. Люди приходять сюди, щоб поласувати стравами з морепродуктів, традиційними португальськими делікатесами, авторськими закусками та десертами, а також завершити трапезу келихом вина чи пива. Завдяки величезному вибору страв різних кухонь тут не залишиться голодним жоден гурман.

Time Out Market © media.timeout.com

Трамвай №28

Ще один символ португальської столиці, який є водночас і транспортом, та важливою міською пам’яткою. Трамвай №28 курсує вже більше століття, яке маршрут проходить через безліч популярних локацій столиці, включаючи історичний центр. Незважаючи на реставрацію, старовинні жовті вагони максимально зберегли свій колишній вигляд. Усередині для пасажирів встановлені дерев’яні сидіння, а для того, щоб попросити зупинку, необхідно потягнути за мотузку в салоні. Вранці та ввечері у трамваї, як правило, багато пасажирів. Щоб зайняти вільні місця, краще сідати на початковій або кінцевій зупинці (Martim Moniz або Campo de Ourique).

Трамвай №28 © Neirfy / Shutterstock

Площа Комерції (Палацова площа)

Площа Комерції – одна з найбільших і найкрасивіших у Європі. Вона знаходиться біля берега річки в історичному центрі міста і вважається «ворітами» в район Байша. По її периметру розташовуються старі жовті будинки, бутіки та ресторани. Колись на пристані, що наближалася до неї, зустрічали офіційні делегації інших країн і торговельні судна, а на самій площі влаштовували масштабні свята і навіть публічні страти. Сьогодні тут збираються вуличні музиканти, натовпи городян та туристів, щоб посидіти біля річки, зустріти захід сонця та зробити пам’ятні фотографії. А ще — від пристані можна сісти на пором і вирушити на водну екскурсію річкою Тежу.

Палацова площа із зображенням Віріатуса © ventdusud / Shutterstock

Casa do Alentejo

Визначна пам’ятка, яку однозначно варто відвідати в Лісабоні поціновувачам унікальної архітектури та гастрономічних вишукувань. Casa do Alentejo – одночасно і розкішний палац, і чудовий ресторан. На перший погляд фасад будівлі здається непримітним, однак усі карти розкриваються відвідувачу при вході в патіо, оформлене у мавританському стилі. Розкішні арки та розписна плитка, величні колони, балкончики та тропічні рослини у дворі – кожна дрібниця тут викликає захоплення. Одну частину приміщення займає офіс організації, що проводить літературні презентації, вечори поезії, виставки та тематичні зустрічі. А іншу — однойменний ресторан на верхньому поверсі та бальні зали з величезними картинами.

У ресторані пропонують традиційні страви португальської кухні. Щодня розроблено спеціальне обіднє меню, яке повторюється щотижня. Атмосфера приміщення наче переносить в іншу епоху. Високі стелі, розкішні люстри, декоративна ліпнина і приглушене світло – вишуканий інтер’єр закладу сприяє романтичним вечерям і гарантує відвідувачам прекрасне дозвілля в затишній, камерній обстановці.

Casa do Alentejo © matias planas / Shutterstock

Палац маркізів Фронтейра (Palácio dos Marqueses de Fronteira)

Цей палац є пам’яткою національного значення Португалії. Розкішна будівля, оточена садом у стилі італійського ренесансу, була збудована першим маркізом — Фронтейра доном Жуаном ді Машкареньяшем. Фасади палацу прикрашають унікальні зразки азулежу із різними тематичними малюнками. У Залі битв можна побачити панно зі сценами Португальської війни за незалежність та зображення Жоао де Маскареньяша, який бореться з іспанцями. У їдальні — кахельну плитку та портрети португальської аристократії. А в залах Юнони та Імперії — фрески та картини, виконані відомими художниками. Також обов’язково варто приділити увагу старовинній каплиці, Галереї мистецтв, численним садовим фонтанам та скульптурам.

Палац маркізів Фронтейра © heartofeverywhere.com

Сади палацу маркізів де Фронтейра © Alessandro Cristiano / Shutterstock

Палац маркізів Фронтейру © ruigsantos / Shutterstock

Парк Едуарда VII

Парк Едуарда VII, що займає 25 гектарів, розташувався на північ від площі Маркіза де Помбала. Він був названий на честь англійського короля, який рік тому відвідав Португалію для продовження союзу між двома країнами. Територія парку нагадує тихий зелений оазис, де можна ненадовго втекти від суєти великого міста. Тут є затишні галявини, химерні лабіринти рослин, фонтани та популярний оглядовий майданчик із величезним прапором Португалії. А поряд із оранжереями знаходиться озеро, в якому плавають риби. У парку Едуарда VII буде приємно відпочити після довгих прогулянок містом, особливо у теплий, сонячний день.

Парк Едуарда VII © SF / Shutterstock

Ліфт Santa-Justa

Старовинний ліфт Санта Жушта ​​був побудований в XIX столітті португальським інженером Раулем дю Понсаром. Спорудження в неоготичному стилі варте уваги не лише через свою дивовижну архітектуру. З верхнього майданчика ліфта, розташованого на висоті 45 метрів, відкриваються чудові краєвиди на місто. У розпорядженні відвідувачів — 2 витяги, кабіни яких оздоблені деревиною та дзеркальними панелями. Місткість кожного – 19 сидячих та 10 стоячих місць. Особливо красивою конструкція стає у вечірній час, коли вмикається підсвічування. Вартість проїзду в ліфті — близько €5 туди-назад. Однак на оглядовий майданчик можна потрапити і пішки — у такому разі вхід обійдеться набагато дешевше.

Ліфт Santa-Justa © F8 studio / Shutterstock

Ліфт Santa-Justa © eskystudio / Shutterstock

Оглядовий майданчик Senhora do Monte

Улюблений багатьма оглядовий майданчик Сеньйора ду Монте знаходиться в районі Граса, в одній із найвищих точок міста. Тут можна подивитися на Лісабон з висоти пташиного польоту, відкрити для себе чудові краєвиди на гирлі річки Тежу, замок Святого Георгія, площу Мартім Моніж та інші знакові місця міста. На території Senhora do Monte є туалет, лавочки та високі листяні дерева, що чудово захищають від палючого сонця. Також тут знаходиться велике панно з азулежу, де зображено розташування всіх визначних пам’яток, які можна побачити зверху. Це місце стане чудовою локацією для того, щоб насолодитися гарними краєвидами, зустріти захід сонця та зробити чудові пам’ятні фото.

Оглядовий майданчик Senhora do Monte © Tamas Gabor / Shutterstock

Район Байша (Baixa)

Цей популярний район розташувався у самому серці столиці. У 1755 році він був зруйнований землетрусом, а потім практично з нуля відновлений за проектом маркіза де Помбала. До речі, єдиний архітектурний стиль, яким вирізняється забудова Байші, пізніше отримав назву — помбаліно. Сьогодні у ньому зосереджено знакові міські пам’ятки — площу Комерції, Тріумфальна арка, ліфт Санта-Жушта ​​тощо. Тут на туриста чекають мальовничі проспекти та мозаїчні тротуари, безліч кафе та магазинів, а також музеї, театри та величні архітектурні пам’ятники. Опинившись у районі Байша, варто прогулятися широким проспектом Лібердаде та центральною вулицею Руа Аугушта, яка веде до значної площі міста — Русіу.

Район Байша © Michal Ludwiczak / Shutterstock

Кармелітський монастир (Convento Do Carmo)

Напівзруйновані арки Кармелітського монастиря наче нависають над районом Байша, зберігаючи дух своєї епохи. Заснував цю величну споруду португальський полководець і чернець ордену кармелітів Нуну Алвареш Перейра. Оскільки місцем будівництва було обрано гору Карму, фундамент двічі просідав. Перейре пропонували відмовитися від цієї ідеї, проте він залишався непохитним, і в 1423 зведення монастиря в готичному стилі було закінчено. Землетрус 1755 року частково зруйнував будинок — у ньому обвалився дах, знищивши могилу свого творця, а також людей, які цього дня прийшли на месу. Пізніше тут сталася велика пожежа, яка зруйнувала бібліотеку, де було близько 5000 книг. Зараз від Кармелітського монастиря залишилися лише стіни, проте краса і магнетизм руїн, що утихомирює, продовжують привертати увагу туристів.

Кармелітський монастир © trabantos / Shutterstock

Міст 25 квітня

Одне із топових місць, які потрібно відвідати у Лісабоні. Цей підвісний міст пов’язує північний берег річки Тежу із містом Алмада. Його часто порівнюють із знаменитим мостом Голден Гейт у Сан-Франциско через колір. А ось конструкція пам’ятки практично ідентична місту Bay Bridge, який знаходиться недалеко від Золотих Воріт. Це пояснюється тим, що обидві споруди були спроектовані однією американською компанією. На сьомій опорі моста знаходиться 80-метровий оглядовий майданчик під назвою Pilar 7. Піднятися на нього можна на спеціальному ліфті. Також поряд розташовані пристань та кілька ангарів, переобладнаних у ресторани. Пересуватися мостом дозволено лише автомобілям та поїздам.

Міст 25 квітня © Travellaggio / Shutterstock

Тріумфальна Арка та оглядовий майданчик

Тріумфальна арка Rua Augusta — важлива історична пам’ятка міста, яка була побудована, щоб ознаменувати реконструкцію та відродження столиці після землетрусу. Архітектура арки поєднує в собі стилі еклектики, бароко, мануеліно та елементи ренесансу. Споруда складається із шести 11-метрових колон, прикрашених скульптурами. У центрі конструкції видніється герб Португалії. Також на вершині арки є оглядовий майданчик, з якого відкриваються чудові панорами міста. За перший рік її відвідали понад 130 тисяч людей. Піднятися на неї можна за допомогою ліфта або гвинтових сходів.

Тріумфальна Арка © D.Bond/Shutterstock

Вулиця Серпня © joyfull / Shutterstock

Пекарня Manteigaria Chiado

Не знаєте куди піти в Лісабоні, щоб скуштувати найкращі традиційні тістечка паштел-де-ната? Сміливо записуйте адресу — Rua do Loreto 2. Ця маленька, затишна паштеларія завоювала любов до місцевих жителів і туристів. Старовинна будівля, в якій розташувалася пекарня, колись була молочною лавкою. Зараз приміщення Manteigaria Chiado складається з кухні та невеликого прилавка, що нагадує барну стійку. Щоразу, коли готова нова партія тістечок, можна почути характерний дзвін. Обов’язково візьміть кілька хрустких, ніжних десертів із собою!

Пекарня Manteigaria Chiado © scontent-iev1-1.xx.fbcdn.net

Арт-простір LX Factory

Цікава та атмосферна локація, яка припаде до душі любителям творчості. Арт-центр розташувався у колишньому друкарському цеху. Сьогодні на його території працюють різні галереї, книгарня, концепт-стори, лавки з хенд-мейдом виробами та кафе. Щонеділі тут розгортається блошиний ринок, а вечорами — часто влаштовуються танці та вистави. Також у LX Factory можна побачити цікаві проекти від художників та дизайнерів, послухати лекції, відвідати виставки та познайомитись з новими людьми. Заглянути сюди також варто заради креативних графіті та незвичайних арт-інсталяцій.

Арт-простір LX Factory під мостом Понте 25 де Абріль © KajzrPhotography / Shutterstock

Книгарня “Livraria Ler Devagar” в арт-простір LX Factory © BONDART PHOTOGRAPHY / Shutterstock

Район Алфаму

Один із найстаріших і найколоритніших районів Лісабона, який необхідно відвідати кожному мандрівнику. Його часто називають душею міста. Тут усюди розкидані різнокольорові будиночки з черепичними дахами та білі церкви, а заплутані вузькі вулиці ведуть до затишних ресторанів та атмосферних житлових кварталів. А ще — в його пагорбах приховані термальні джерела, завдяки яким мешканці не мали проблем із водою для пиття. У різні часи на території Алфами працювали купальні, лазні та питні фонтани на їхній основі. Цей район майже не торкнувся землетрусу, який зруйнував місто у XVIII столітті.

Гуляючи Алфамом, будьте готові до нескінченних спусків, підйомів і сходів. З плюсів — безліч точок та оглядових майданчиків, звідки можна спостерігати чудові міські пейзажі, а також безліч історичних пам’яток та пам’яток.

Район Алфаму © ESB Professional / Shutterstock

Санта-Марія-Майор у районі Алфама © carlos castilla / Shutterstock

Сувенірний магазин A Vida Portuguesa

Щоб придбати оригінальні автентичні сувеніри, обов’язково загляньте в один із найпопулярніших магазинів – A Vida Portuguesa. Товари деяких компаній, представлених у сувенірній крамниці, мають майже вікову історію. Більше того, вони зберегли оригінальний дизайн упаковок, який більше не зустрічається ніде. На відвідувачів чекає величезний вибір по-справжньому ексклюзивних подарунків на будь-який смак та колір. Тут можна придбати запашне португальське мило, керамічні вироби, традиційні консерви, шоколад, постери, іграшки, посуд, азулеж і багато іншого. Товари, представлені A Vida Portuguesa можна розглядати годинами, тому любителі шопінгу однозначно затримаються тут надовго.

Сувенірний магазин A Vida Portuguesa © images.trustinnews.pt

Сувенірний магазин A Vida Portuguesa © nos.pt

Палац Мафра

Один з найбільш величних палаців-монументів в Європі був побудований в стилі бароко за наказом короля Португалії Жуана V. Він розташувався в передмісті Лісабона і включає монастир, базиліку, дві вежі з дзвіницями і величезну бібліотеку. Грандіозна споруда налічує понад 1000 кімнат, рівних площею майже десяти футбольним полям. Усередині можна побачити скульптури та картини від кращих італійських та португальських майстрів, розписні стелі, гігантські люстри, колони та безліч унікальних декоративних елементів. Будівництво палацового комплексу тривало 13 років. А 1910 року він отримав статус національного музею.

Палац Мафра © Leonid Andronov / Shutterstock

Палац Мафра © nikolpetr/Shutterstock

ботанічний сад

Любителям природи обов’язково треба сходити до Лісабонського ботанічного саду, який працює з 1878 року. Основною метою його створення було практичне вивчення ботаніки. Незважаючи на скромні розміри, тут досить велика колекція тропічних рослин, привезених з різних куточків світу. Основну частину території займає тінистий дендрарій із деревами. Також варто приділити увагу дивовижно красивим сукулентам, саговникам та пальмовій алеї. Крім рослин, у саду представлені унікальні мармурові скульптури XVIII століття, створені італійськими майстрами. А ще тут запросто можна зустріти дружелюбних пернатих мешканців, які знайшли свій притулок у місцевих ставках.

Лісабонський ботанічний сад © Eszter Szadeczky-Kardoss / Shutterstock

Музей MAAT

Музей мистецтва, архітектури та технології — один із найновіших у столиці. Одна його частина розташувалася у будівлі колишньої електростанції, яка була перебудована під експозиційний простір. Інша знаходиться в новому приміщенні, створеному за проектом британського архітектора Аманди Лівіт. Споруда з химерною футуристичною архітектурою формою нагадує хвилю, імітуючи продовження річки. На його даху знаходиться зручний оглядовий майданчик, з якого відкриваються мальовничі краєвиди. У просторих та світлих залах музею можна побачити різні відеоінсталяції, винаходи, роботи сучасних художників та дизайнерів. Також тут часто відбуваються тимчасові виставки та перфоманси.

Музей мистецтв MAAT © Zoia Kostina / Shutterstock

Національний музей карет

Найстаріший Музей карет є важливим культурним об’єктом столиці. Будівля, в якій вона розташована, пов’язана з історією цього транспорту. В 1787 принц Жуан (пізніше король Жуан VI) зайнявся будівництвом Королівського манежу для тренувань по верховій їзді. 1905 року його перетворили на Музей карет, а через 5 років колекція настільки розширилася, що приміщення довелося збільшити. Зараз у його експозиції представлені сотні старовинних транспортних засобів, серед яких різноманітні екіпажі та візки XVI–XX століть. Найстаріший і найцінніший експонат колекції – карета короля Іспанії Філіпа II, на якій він приїжджав до Португалії. Також тут можна побачити кабріолети, балдахіни, портшези, катафалки, фаетон та багато іншого.

Національний музей карет © saiko3p/Shutterstock

Національний музей карет © saiko3p/Shutterstock

Послухати фаду

Якщо ви шукаєте, чим зайнятися в Лісабоні ввечері, виділіть час, щоб послухати фаду. Це традиційні португальські пісні під гітару, основними темами яких є кохання, смуток, ностальгія та душевні переживання. Для знайомства мандрівників із цією частиною культури, у місті відкрилося безліч ресторанів та майданчиків, де регулярно відбуваються виступи місцевих виконавців. Бронювати столики у таких закладах рекомендується заздалегідь. Більша їхня частина розташувалася в районі Алфаму. Серед найпопулярніших місць – найстаріший будинок фаду Café Luso, Fado in Chiado, паб Tasca do Chico, ресторани Fado, vinho e petiscos, Sr. Fado de Alfama та Povo, а також бар Fado & Wine.

Група фаду, яка виконує традиційну португальську музику © Sopotnicki / Shutterstock

Група фаду на вулиці Алфама © Sopotnicki / Shutterstock

Pink Street

Пішохідна вулиця Pink Street стала знаменитою завдяки дорозі, пофарбованій у насичений рожевий колір. Це було зроблено у рамках рекламного проекту горілки Absolut, що проходив у 2013 році. Сьогодні рожева вулиця є центром нічного життя міста — тут збираються юрби туристів, працює безліч барів, магазинів та ресторанів. Над барвистою дорогою височить яскравий жовтий міст, а за ним стоїть високий блакитний будинок. Завдяки цікавому поєднанню квітів у цьому місці виходять чудові фото.

Pink Street © salarko / Shutterstock

Pink Street © Sonia Bonet / Shutterstock

Рожева вулиця в районі Кайш-ду-Содре © maicasaa / Shutterstock

Кашкайш

Відпочиваючи в Лісабоні, варто виділити день, щоб відвідати рибальське містечко Кашкайш. Він знаходиться приблизно за годину їзди від столиці. Дістатися до нього можна поїздом або автомобілем. Тут на туриста чекає велика кількість історичних пам’яток, парки, музеї, мальовничі природні зони та довгі пляжі. Найпопулярнішим вважається пляж Гуіньо. Він приваблює любителів серфінгу та інших видів водного спорту завдяки високим хвилям. Серед головних визначних пам’яток — група підземних печер Grutas de Alapraia, які були виявлені лише в XIX столітті, гроти Grutas do Poço Velho, розташовані в самому центрі міста, та печера Boca do Inferno.

Сінтра

Старовинне казкове містечко на околицях Лісабона, яке також варте уваги. Його історія почалася понад 11 століть тому, а 1995 року Сінтра стала пам’яткою світової культури ЮНЕСКО. Територію міста можна назвати справжньою скарбницею давніх замків, фортець та розкішних палаців. Серед головних архітектурних пам’яток – неймовірно красивий палац Піна, Замок маврів, Національний палац, вілла Монсеррат, церква Святого Мартіна та палацово-парковий комплекс Кінта-да-Регалейра. Також цікаві історичний центр міста, Музей авіації, Муніципальна картинна галерея, пляжі Аргада та Гранде. Місцева природа – не менш приваблива. Завдяки унікальному мікроклімату в Сінтрі можна побачити рідкісні рослини, яких майже немає ніде в Португалії.

Національний палац Пена, регіон Сінтра © Balate Dorin / Shutterstock

Національний палац Піна © DaLiu / Shutterstock

20 небанальних місць Києва: куди піти та що подивитися в столиці

Українська столиця повна загадок і місць, які можуть здивувати навіть бувалих туристів і місцевих жителів. Які цікаві місця Києва варто відвідати, якщо ви вже бачили всі must-have пам’ятки? Читайте нашу добірку 20 локацій, де, швидше за все, ви ще не бували.

Старовинне підземне водосховище XIX століття

Розташоване воно в самому центрі столиці, на Володимирському узвозі. Любителям занедбаних індустріальних об’єктів ця локація точно припаде до смаку.

Від перших будівель мало що збереглося: з 3 водонапірних веж зараз залишилася лише 1. Саме в ній знаходиться столичний Музей води, про який мало хто знає. Поруч є підземний резервуар – “повільні фільтри”, де раніше відбувалося відстоювання дніпровської води, її очищення від мулу, живої риби.

Старовинне підземне водосховище / Фото dolan

За часів СРСР підземну споруду використовували як протирадіаційне укриття. В окремих кімнатах можна побачити туалети та умивальники з бочками для запасу води, а також вентиляційні установки й герметичні вхідні двері.

Костел святого Миколая

Дивно, але мало хто знає про цю величну споруду, по фото можна вирішити ніби ця пам’ятка знаходиться у Відні або у Львові.

Костел святого Миколая / Фото wedding

Миколаївський костел будували 10 років – з 1899 до 1909 року. Виконаний він у готичному стилі. У 2001 р. його відвідав папа римський Іоанн Павло II. Величні вежі підіймаються на висоту 64 метри. Спочатку споруду прикрашало 40 унікальних вітражів, на жаль, вони не збереглися до наших днів. В 1933 р. костел був закритий і розграбований, а в 1943 р. в результаті артилерійського обстрілу вітражі були роздроблені. Потім пожежа знищила унікальний настінний розпис.

У 1978 р. костел святого Миколая переобладнали під Будинок органної та камерної музики, провівши повну реставрацію будівлі. У Прибалтиці виготовили на замовлення теперішні кольорові вітражі.

Рекомендуємо не просто відвідати цю споруду, а й побувати на органному концерті. В кінці XX століття тут дозволили проводити богослужіння, їх чергують із концертною діяльністю Будинку органної музики.

Кладовище підйомних кранів

Кладовище підйомних кранів / Фото bodolife

Кладовище підйомних кранів займає пристойну площу на вулиці Промисловій. Тут можна побачити десятки старих та іржавих залізяк, подумати про вічне або провести незвичайну фотосесію. Прогулянка займе 2,5-3 години.

Київська фортеця

Найбільша земляна фортеця Європи знаходиться в Києві, в самому його серці – на Печерську, серед житлових будинків.

Фортеця має наземну та підземну частини. По периметру тут знаходилися гармати, а підземну частину використовували як склад і збройову.

Київська фортеця / Фото ukraine-is

Щодо неймовірного зміцнення цього місця ходили легенди. Серед істориків все ще поширена думка, що саме така захищеність змусила Наполеона відмовитися від походу на Київ.

У 1860 р. фортеця використовувалася як в’язниця особливо суворого режиму для політичних в’язнів. Тут були 4 одиночних камери та 2 загальні. Крім того, в тюрмі було 2 карцеру з площею пару квадратних метрів із температурою трохи вище нуля, підлога яких спеціально заливалася водою, щоб злочинці не могли ні лягти, ні сісти. Також тут знаходилася карета для смертників, в ній в’язнів доставляли до Лисогірського форту й там проводили страту через повішення.

Віднедавна у київській фортеці знаходиться музей і проводяться екскурсії.

Двір з воронами

В одному з центральних дворів столиці, розташованому на вул. Рейтарській, 9, понад 15 років мешкають гігантські ворони: Кирило, Карлуха та Корбін. Мешканці будинку і гості двору доглядають за ними.

Двір з воронами / Фото kyivmaps

Спочатку у дворі з’явився ворон Корбін, його привіз мисливець, знайшовши пораненим у лісі. Птах жив на дереві, але був прив’язаний до нього 50-метровою мотузкою. Клітку побудували, коли з’явився другий птах – Карлуха, який нібито випав з гнізда та його принесли небайдужі. Через кілька років у компанію додався Кирило. Його принесли із зоопарку в дуже поганому стані. Коли всі ворони були вилікувані, місцевий житель не став випускати їх на волю, побоявшись, що птахи не виживуть.

Жуків острів

Ця локація популярна менше, ніж острова Труханова та Рибальського, але не поступається їм по красі. Тут можна відпочити на природі, побачити затоплений тунель, 500-річний дуб з кроною близько 10 кв. м і безліч рідкісних рослин, помилуватися приголомшливими пейзажами.

Жуків острів / Фото ic.pics.livejournal

Свою назву острів отримав завдяки маленькій річечці Жуківка (або Жучка), яка впадає в Дніпро. Колись тут були угіддя, де київська знать влаштовувала полювання. Згодом ця територія відійшла до володінь Києво-Печерської Лаври, й на луках почали випасати стада, що належали монастирю.

Славу острову приніс сталінський залізничний тунель, щоправда, він так і не був добудований. Його почали будувати в 1936 році з метою створення зручного переходу з острова на Осокорки. Але потім потреба в тунелі відпала, об’єкт закинули. Сьогодні ця споруда довжиною понад 700 м частково затоплена, а сам Жуків острів є ландшафтним заказником.

Будинок з кішками або замок Кощія Безсмертного

Будівля розташована на вул. Гоголівській, 23. Її фасад прикрашають фігурки кішок із величезними очима, кілька сов і чортенят. Другу назву будинок отримав через прізвище його архітектора – В. А. Безсмертного.

Будинок з кішками / Фото igotoworld

Побудовано будинок в 1909 р. в стилі модерн з елементами готики та неоготики. Фасад зроблений асиметричним.

Ніс Гоголя

Один із найбільш містичних і старовинних куточків Києва – це, безперечно, Андріївський узвіз. Одне тільки проживання Михайла Булгакова на цій вулиці викликає величезний інтерес серед туристів. У 2006 р. тут раптом з’явилася скульптура носа Миколи Васильовича Гоголя. Автор пам’ятника – Олег Дергачов. Спочатку скульптура була розміщена на стіні будинку за адресою Андріївський узвіз, 34. Однак пізніше переїхала трохи вище – на Десятинну, 13.

Ніс Гоголя / Фото igotoworld

Подейкують, що восени прихворівший Гоголь прогулювався по Андріївському узвозу, і саме тоді йому й спала на думку ідея повісті “Ніс”.

Найстаріший житловий будинок у Києві

Ця старовинна будівля побудована в 1760 р. на Контрактовій площі, 7. У ній живе 7-е покоління родини Нечаєвих – відомих у Російській імперії кондитерів.

Найстаріший житловий будинок у Києві / Фото mapio.net

Спочатку садиба була побудована з дерева, нею володів дворянин Леонтій Вишневський. Згодом він перебудував будинок, перший поверх зробив кам’яним, завдяки чому він уцілів під час пожежі на Подолі в 1811 р. Нагадаємо, що тоді вогонь знищив 2000 будинків, 12 церков.

У 1891 р. садибу купив Максим Нечаєв у кредит, розплатившись за нього лише в 1917 р. Саме тут створювали відомі в Києві “Нечаєвські пряники” й торгували ними під час ярмарків.

У 1962 р. будинок націоналізували, залишивши господарям лише кімнату на другому поверсі. По сусідству заселили 5 сімей. Після перебудови Нечаєви змогли повернути будівлю у власність родини та проживають тут досі.

Будинок удови, що плаче

Невідомо, чому настільки красива забудова на вул. Лютеранській, 23 отримала таке сумне прізвисько. Існує наступна версія: коли йде дощ, то створюється враження, що по жіночому маскарону на фасаді будинку стікають сльози.

Будинок удови, що плаче / Фото lifekiev

Розкішний особняк побудували в 1907-1908 рр. Спочатку він належав купцеві Олександру Аршавському. Сьогодні це одна з офіційних резиденцій Президента. На жаль, побачити особняк можна тільки зовні.

Завод “Ленінська кузня” (кладовище кораблів)

Це сталеливарне виробництво на вул. Електриків, 26 було засноване в 1862 р. Спочатку завод спеціалізувався на виробництві чавунного лиття, машин для винокурних, цукрових заводів і млинів.

Завод “Ленінська кузня” / Фото cfts

У 1913 р. було розпочато виробництво буксирних пароплавів. Після великого замовлення від Дніпровського річкового пароплавства на заводі розширили виробничі потужності. У т. ч. на Рибальському півострові побудували суднобудівну корабельню, яка забезпечувала можливість будівництва до 30 суден на рік. Улітку 1941 року тут проводили ремонт озброєння для радянської армії.

Сьогодні завод втратив колишні масштаби виробництва, переважно виконуючи комерційні замовлення на будівництво річкових і морських судів та державні замовлення для військової промисловості. На його території можна побачити занедбані катери, теплоходи та інші недобудовані плавальні засоби.

Будинок Рахілі Майкапар

Розкішний особняк ніжно-рожевого кольору нагадує чимось багатоярусний торт, тому іноді його називають як “Дім-торт”. Він був створений в 1905 р. Мартіном Клугом на вул. Лютеранській, 6. Володіла розкішним прибутковим будинком єврейська купчиха Рахіль Майкапар.

Будинок Рахілі Майкапар / Фото wikimedia

Під час Другої Світової війни будинок був пошкоджений, реконструйований в 1950-х роках.

Фасад будівлі багато прикрашений ліпниною, складними квітковими візерунками, а також скульптурами атлантів. Якщо уважно розглянути всі композиції, то можна
помітити маленьку мишку, що ховається в нірці, сов, кажанів і кроликів. Ця будівля несе в собі нотки модерну, неоренесансу та необароко.

У будинку Рахіль Майкапар гостював письменник Максим Горький, а також довгий час проживав український скульптор Олександр Ковальов (автор пам’ятників О. Пушкіну та Миколі Лисенку біля оперного театру).

Як і колись, сьогодні квартири будинки Рахілі Майкапар здаються в оренду.

Парк трипільської культури

Це унікальне місце є плодом спільної роботи Міжрегіональної Академії Управління Персоналом, Львівської академії мистецтв і Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури.

Парк трипільської культури / Фото i1.photo.2gis

У 2003 р. в сквері поряд із МАУП встановили точні копії артефактів трипільської цивілізації, оригінали яких були знайдені археологами на території правобережної України, а також у Молдові, східній Румунії та Угорщини.

Готичний або Пряниковий замок

Ця будівля була побудована в 1902 р. в неоготичному стилі за проєктом Миколи Вишневського. Належала вона німецькій родині баронів Ікскюль-Гільденбандів, що походять з Бременського архієпископства. Тоді будинок складався з шести 5-7-кімнатних квартир, на подвір’ї були стайні та каретні сараї, в підвалі – пральня та індивідуальні погреби.

Готичний або Пряниковий замок / Фото wikipedia

За часів СРСР будівлю націоналізували, перетворивши в комуналку, а пізніше – в багатоквартирний будинок.

У 1943 р. будинок сильно постраждав від пожежі, але військовополонені майже повністю відновили його в 1944-45 роках. До кінця 20-го століття будівля дійшла в пошкодженому стані: з 7 готичних шпилів, що прикрашали його, вцілів лише один.

У 2000-х роках завдяки фінансуванню приватної компанії був проведений капітальний ремонт і повернутий первісний вигляд цієї історичної пам’ятки.

“Діснейленд” під Києвом від кіностудії Victoria Film Studios

“Діснейленд” під Києвом / Фото the-city.kiev

Сьогодні це найбільша в Україні кіностудія, її територія займає 36 га. Вхідну частину будівлі прикрашають триметрові скульптури з фільмів “Чужий” і “Хижак”. Також тут можна побачити інші цікаві декорації зі знаменитих фільмів. Знаходиться “Діснейленд” біля с. Гурівщина.

Китаєво

У цій місцевості в 1716 р. Києво-Печерська Лавра побудувала окремий скит, віддалений від основної своєї території. Тут збереглися багата історія, пишна природа, унікальні легенди.

Китаєво / Фото funtime.kiev

У 1763-1768 роках у Китаєво була побудована Троїцька церква в стилі українського бароко, пізніше додали інші об’єкти: 45-метрову дзвіницю, трапезну з ще двома церквами, братський корпус, келії, будинок для служителів похилого віку.

Сьогодні весь цей комплекс функціонує в статусі окремого, самостійного монастиря

Але найцікавіше в Китаєво – рукотворні печери. Знахідки археологів датуються XVII століттям, саме тоді тут почали влаштовуватися монахи. Правда, досі повна карта печер є загадкою. Деякі історики вважають, що вони могли з’явитися ще в дохристиянські часи, оскільки галереї мають багаторівневу систему.

Також Китаєво відоме своїми пишними садами, густим лісом, мальовничими ставками.

Сквер імені Гейдара Алієва

Це місце знаходиться на вулиці Глибочицькій, 24, поруч з посольством Азербайджану. Його відкрили 2013 року і воно дивує своєю красою. Сквер побудований у вигляді декількох ярусів, наповнений рослинами та лавочками. Здається, ніби ви у стіни справжнього східного замку. Також тут є штучний водоспад із підсвічуванням, що стікає каскадом по вертикальній мозаїці та спускається в невеликий басейн.

Сквер імені Гейдара Алієва / Фото photoshine

Цікавий факт: мозаїка в сквері Гейдара Алієва в Києві – єдина у світі точна копія килима Шейх Сафі в натуральну величину. Вона виконана з кераміки, муранського скла та італійського кахлю.

Навесні на території скверу можна помилуватися квітучими магноліями, сакурами й кизилом. З квітів на клумбі створена карта Азербайджану. Сквер охороняється і потрапити на його територію можна з 8 ранку та до опівночі.

Феофанія

Парк Феофанія знаходиться на території Голосіївського району, має велику зелену зону з величезними деревами, ставками, фонтанами, альтанками та духовними святинями.

Феофанія / Фото wikimedia

У 1806 р. тут звели Михайлівську церкву, потім побудували чернечі келії, трапезну, будинок митрополита і готелі, де розташовували паломників. Пізніше в Феофанії відкрили скит. У 1914 р. був побудований Свято-Пантелеймонівський монастир

У 1992 р. Феофанію оголосили парком-пам’яткою садово-паркового мистецтва.

Сирецький дендропарк

Сирецький дендропарк / Фото chudokiev

Це пам’ятник садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, закладений в кінці XIX в. німцем Мейером. Найдавніший екземпляр – тис далекосхідний, його посадили в 1875 р. Зараз парк займає територію 6,5 га. Тут дуже затишно, тихо і красиво.

Будиночок з купе

У цій будівлі, що нагадує середньовічний замок, є кімната, яка повністю імітує справжнє вагонне купе.

Будиночок з купе / Фото ukraine-is

Будинок на вул. Пилипа Орлика, 1 був побудований в 1912 році українським архітектором Альошиним для радника Ковалевського. Відповідно до історії, знайомство власника будинку з його майбутньою дружиною сталося саме в поїзді. Тому він вирішив увічнити цей день таким цікавим способом.

Сьогодні пам’ятник архітектури перебуває на балансі Адміністрації Президента.