Георгіївський хрест

Георгіївський хрест є найвідомішою та найпочеснішою військовою нагородою Російської імперії.

Спочатку існував лише орден Св. Георгія для офіцерів і генералів, але на початку 19 століття було запроваджено солдатський хрест – знак ордену, яким нагороджувалися нижні чини. Кожен мріяв про солдатський Георгіївський хрест.

Історія цієї нагороди налічує понад сто років. Масово нагороджувати Георгіївськими хрестами чотирьох ступенів стали у період Першої світової війни 1914-1918 років.

Введення Відзнаки Військового ордену

Для офіцерів і генералів Російської імператорської армії найвищою державною нагородою за героїзм і мужність був Військовий орден святого Георгія чотирьох ступенів, запроваджений у 18 столітті.

Він був виконаний у формі хреста з медальйоном у центрі, на якому зображувався святий великомученик, а на зворотному боці – монограма з літер С та Г. Промені хреста покривалися білою непрозорою емаллю. Цей орден належало носити на особливій стрічці, що отримала назву Георгіївської. Фактично, ця нагорода присуджувалася лише представникам дворянського стану.

Орден Св. Георгія

У той самий час нагородження нижніх чинів (представників недворянського стану) за військову доблесть не було спеціальної нагороди.

У 18 столітті їх нагороджували медалями за кожну битву окремо. Але на початку 19 століття під час закордонних походів Російської армії солдати виявляли героїзм під час боїв із військами французької коаліції.

Тому імператору Олександру 1-му було направлено клопотання з проханням заснувати солдатську нагороду – як різновид (або 5-й ступінь) Військового ордена Св. Георгія для нагородження нижніх чинів.

У результаті, після обговорення з вельможами, у лютому 1807 року імператор підписав маніфест про запровадження «відзнаки Військового ордена» (рос. мовою «знака отличия Военного ордена», скорочено – ЗОВО) для нагородження нижніх чинів армії та флоту.

Хрести ЗОВО наказувалося носити на Георгіївській стрічці. Ці нагороди вручалися за дотримання двох умов: по-перше, безпосередня участь у бойових діях і, по-друге, виявлена ​​при цьому особиста мужність. Солдат нагороджували хрестами ЗОВО, наприклад, за успішну атаку на ворогів, за знищення ворожих знарядь, за відбиту атаку противника, за взяття в полон ворога, за захоплення ворожого прапора, за винесення пораненого командира з поля бою тощо.

Тому бути нагородженим таким знаком вважалося дуже почесним. Для нижніх чинів хрест ЗОВО став найвищою нагородою. Хрестами ЗОВО могли нагороджувати багаторазово.

Хрести ЗОВО

Солдати іменували цей хрест «Єгорієм», оскільки його зовнішній вигляд повторював композицію ордена Св. Георгія – круглий медальйон з рельєфним зображенням монограми «СГ» і чотири промені, що прямо розширюються. На медальйоні та на променях хреста знаходиться опуклий обідок. На зворотному боці медальйону знаходилося опукле зображення Св. Георгія (верхом на коні) вражаючого змія. До верхнього променя кріпилося вушко для носіння хреста на стрічці. Ці знаки виготовлялися із срібла 84-ї (золотникової) проби. З хрестами потрібно було носити Георгіївську стрічку.

Хрести ЗОВО (а) Хрести ЗОВО (б)

Спочатку хрести ЗОВО були безномерними.

З 1809 року було запроваджено нумерацію хрестів та списки нагороджених. Такими хрестами ЗОВО нагороджували до 1820 року – командирів та учасників партизанських загонів, командирів та ратників народного ополчення, які виявили особисту мужність купців, міщан та селян. На Санкт-Петербурзькому Монетному дворі було викарбувано понад 16 тисяч номерних хрестів ЗОВО до початку Вітчизняної війни (1812 р.). Нумерація була наскрізна. Номери на хрестах набивали сталевими пуансонами (ручними чеканами) – арабськими цифрами на горизонтальних променях (зліва направо). Частково нумерації стали піддавати вже видані хрести.

При імператорі Миколі 1-му був розроблений і в 1833 році затверджений Статут Військового ордена Св. Георгія, в якому обумовлювався офіційний статус відзнаки Військового ордену та ознаки подвигів для нагородження нижніх чинів. У цьому статуті обговорювалося обов’язкове носіння хрестів ЗОВО на підвісі з Георгіївської стрічки. А для нагороджених хрестом понад три рази вводився бант із Георгіївської стрічки. Тепер повноваження щодо прийняття рішень про нагородження хрестами ЗОВО передавались головнокомандувачам армій та корпусів збройних сил Російської імперії.

У 1839 році було викарбувано 4500 хрестів для нагородження солдатів Прусської армії (як союзника Росії у війні з Францією та її союзниками) з нагоди 25-річчя перемоги над армією Наполеона. Ці хрести відрізнялися лише наявністю рельєфного вензеля імператора Олександра 1-го верхньому промені.

Хрест ЗОВО на згадку про 25-річчя Паризького миру

Як відомо, у Російській імператорській армії служили представники різних релігійних конфесій. Серед героїв було достатньо мусульман та інших іновірців. Тож у серпні 1844 року було видано указ про запровадження спеціальних хрестів ЗОВО для нижніх чинів нехристиянського віросповідання.

Єдина та головна відмінність таких хрестів полягала в тому, що монограма та образ християнського великомученика св. Георгія було замінено зображення російського гербового двоголового орла. Але відомо, що мусульмани часто просили про вручення хреста з «джигітом» (тобто із зображенням св. Георгія), а не з «птахом».

Введення ступенів ЗОВО

Нагородження безступовими хрестами тривало до березня 1856 року, коли імператорським указом було введено чотири ступені відзнаки військового ордену.

Очевидно, що це нововведення в нагородній системі було викликане тим, що подвиги солдатів були нерівнозначними і відрізнялися за ступенем мужності. Адже офіцерський орден Св. Георгія мав чотири ступені. Тепер нумерація солдатських хрестів ЗОВО почалася знову. Нагородження проводилися послідовно від нижчих ступенів до вищих. Військовослужбовці, нагороджені хрестом усіх чотирьох ступенів, називалися повними Георгіївськими кавалерами.

Зовнішній вигляд хрестів ЗОВО не змінився, лише на нижньому промені додавалася рельєфна напис із зазначенням ступеня (арабською цифрою) у два рядки: «1-4 СТЕП». Хрести першого і другого ступеня виготовлялися із золота, а зі срібла карбувалися знаки лише третього та четвертого ступенів. Хрести ЗОВО для іновірців також почали розділятися на чотири ступені.

Ступінні хрести ЗОВО (для християн та іновірців) (а) Ступінні хрести ЗОВО (для християн та іновірців) (б)

Георгіївський хрест зразка 1913 року

У рік святкування триста років династії Романових було підготовлено новий статут для ЗОВО.

З цього періоду солдатська нагорода стала офіційно іменуватись «Георгіївським хрестом». У новому статуті було сказано: «До Військового ордену Св. Великомученика і Побідоносця Георгія зараховується Георгіївський хрест, встановлений для нижніх військових чинів у нагороду за видатні подвиги хоробрості та самовідданості, проти ворога в бою вчинені».

Нумерація нагороджень знову розпочалася заново. У зв’язку з цим, вже на заготовлених хрестах колишнього зразка, що залишилися неврученими з часів Російсько-японської війни, стали карбувати нову нумерацію. За Статутом 1913 хрестами дозволялося нагороджувати посмертно. Крім того, скасовувалися спеціальні хрести для іновірців – відтепер однотипними Георгіївськими хрестами нагороджували незалежно від віросповідання кавалерів.

Зовнішній вигляд нагороди залишився тим самим. Але є кілька ознак, якими можна відрізнити хрести ЗОВО від нових Георгіївських хрестів: по-перше, ЗОВО більш плоскі, з рівномірною товщиною, ніж Георгіївські хрести, у яких промені та медальйон більш опуклі (лінзоподібні в перерізі); по-друге, медальйон ЗОВО має ширший обідок; по-третє, торці променів та медальйону Георгіївських хрестів мають сліди двосторонньої вирубки під кутом, тоді як торці ЗОВО рівно опиливались напилком під прямим кутом; по-четверте, вага ЗОВО більша, ніж у Георгіївських хрестів у середньому на 2 грами; по-п’яте, цифри нумерації на ПЗВЗ трохи менші, ніж на Георгіївських хрестах, і відрізняються більш художнім виглядом; по-шосте, вушко ЗОВО мало, як правило, лопатоподібну форму, а на Георгіївських хрестах круглу.

Георгіївські хрести зр. 1913 р. (а) Георгіївські хрести зр. 1913 р. (б)

У період Першої світової війни через героїчні вчинки російських солдатів на полі бою кількість нагороджень Георгіївськими хрестами 4-го ступеня в 1916 році перевищила мільйон людей. З цієї причини на верхньому промені хрестів-мільйонників було додано рельєфний напис «1/м».

Інше нововведення було пов’язане з важким економічним становищем країни під час Світової війни – з жовтня 1916 року було ухвалено рішення припинити нагородження Георгіївськими хрестами із дорогоцінних металів.

Тепер хрести першого і другого ступенів карбувалися з латуні (томпака) з додаванням у нижніх кутах горизонтальних променів букв Ж і М (тобто жовтий метал), а хрести третього та четвертого ступенів карбувалися з мельхіору з додаванням у нижніх кутах горизонтальних променів букв Б та М (тобто білий метал).

Рухомі патріотичними почуттями, солдати почали масово здавати свої нагороди із золота та срібла, а натомість отримували Георгіївські хрести з неблагородних металів.

Георгіївські хрести зр. 1916 р. (а) Георгіївські хрести зр. 1916 р. (б)

Крім того, кавалери могли придбати Георгіївські хрести, виготовлені приватними фабрикантами, найвідомішим з яких був Д. Кучкін.

Нагороди, виготовлені на приватних фабриках, зазвичай помітно відрізнялися від зразків Монетного двору в деталях: по-перше, ці хрести були більш плоскими і тонкими; по-друге, шрифти літер та цифр були іншими; по-третє, ступінь міг гравіруватися вручну; по-четверте, форма монограми «СГ» та зовнішній вигляд св.Георгія мали авторський характер; по-п’яте, найчастіше хрести штампувалися з томпака з подальшим покриттям позолотою або сріблом, але якщо нагорода виготовлялася з дорогоцінних металів, на неї ставилися тавра Пробірного управління та іменник майстра. Кучкінські хрести мали вставний медальйон.

Георгіївський хрест фабрики Дмитра Кучкіна (а) Георгіївський хрест фабрики Дмитра Кучкіна (б)

Георгіївські хрести Тимчасового Уряду та Громадянської війни

Після державного перевороту у лютому 1917 року зовнішній вигляд Георгіївських хрестів не змінився. Але тепер в умовах воєнного часу при прийнятті рішень про нагородження існуючий Статут нагороди не завжди дотримувався.

Так, першим було нагороджено Тимофія Кирпичника, який у спину вбив свого командира і підняв повстання резервного батальйону Лейб-Гвардії Волинського полку в Петрограді. Георгіївськими хрестами стали нагороджувати також цивільних осіб. Керівник Тимчасового Уряду О.Керенський отримав таку честь за рішенням одного з полків діючої армії.

У результаті нові політичні віяння Тимчасового Уряду знайшли офіційне твердження у наказі Верховного головнокомандувача: із серпня 1917 року за рішенням загальних зборів нижніх чинів роти (ескадрону, батареї, сотні) Георгіївськими хрестами могли нагороджуватися офіцери. А для видимої відзнаки таких нагород потрібно носити на Георгіївській стрічці особливу лаврову гілочку, виконану зі срібла, мельхіору або посрібленої латуні. Ця відзнака була фігурною стрічкою з бортиком, покладеною на лаврову гілку. Здобути солдатського «Георгія» вважалося для офіцерів дуже почесно.

Гілочка на солдатському Георгіївському хресті для нагородження офіцерів

У період Тимчасового Уряду стала вельми поширеною Георгіївські хрести, виготовлені приватними фабриками. Також використовувалися хрести держчекану без номерів, які призначалися для нагородження цивільних осіб.

Після жовтневої революції більшовиків окремі підрозділи колишньої армії (і військових училищ) вступили в збройну боротьбу з організованою Червоною армією. Так звані білогвардійці в період Громадянської війни, що почалася в Росії, зберегли Георгіївський хрест як найвищу нагороду для військовослужбовців (нижніх чинів). Так, на Півночі країни в армії генерала Міллера солдатів нагороджували Георгіївськими хрестами, виготовленими з алюмінію. Зовнішній вигляд хрестів повторював дореволюційний прототип. Але зображення Св. Георгія у медальйоні було примітивнішим. Усі цифри на хрестах набивалися вручну пуансонами із простим шрифтом.

Георгіївські хрести Північної армії Міллера

Найбільш активно Георгіївськими хрестами нагороджували у Донській армії. Козацтво південної частини країни активно чинило опір комуністичній владі. Багато козаків відзначились у боях і були удостоєні нагороди.

Донські хрести характеризуються тим, що виконання монограми «СГ» та вершника помітно повторює хрести фабрики Кучкіна. Крім того, навколо монограми на медальйоні зображено лише один опуклий обідок. Найчастіше номер ступеня на нижньому промені хрестів набивався пуансоном (над викарбуваним написом «СТЕП»). Номер нагородження, як і в попередньому випадку, набивався пуансонами із простим шрифтом.

Ці хрести штампувалися з томпака і покривалися позолоченням чи сріблом.

Георгіївські хрести Донської армії (а) Георгіївські хрести Донської армії (б)

Крім того, після 1917 року Георгіївські хрести виготовлялися за кордоном – у Німеччині, Франції, Великій Британії та Чехословаччині. Цими хрестами нагороджували героїв Добровольчої армії, що діяла на Заході, Півночі, у Сибіру та на Сході Росії. Дизайн таких Георгіївських хрестів більш-менш повторює прототип, оскільки завдання його точного копіювання в іноземних виробників не стояло. Останнє нагородження Георгіївським хрестом було здійснено генералом П.М. Врангелем 1922 року.

Хрест. Його види та значення

Хрест – знак знаків. Представляє собою дві перехресні лінії, що з доісторичних часів служли релігійним, охоронним символом у майже кожній культурі світу.

Для алхіміків хрест був символів чотирьох елементів: повітря, землі, води і вогню.

Але в першу чергу – це символ Христа, його розп’яття і його слави, і, таким чином, християнської віри і Церкви, і саме в такій якості хрест отримав своє найбільше поширення.

Згідно з книгою “Ілюстрована енциклопедія сучасних символів” Дж. С. Купера, північний кінець хреста символізував північний вітер, найпотужніший, всеперемагаючий; а також голову і інтелект. Південний кінець означав південний вітер; вогонь і почуття, а також плавлення і згоряння. Східний представляв східний вітер, серце – джерело любові і життя. Західний кінець символізував м’який західний вітер з країни духів; подих смерті.

Далі наведені деякі знайомі і незнайомі види хреста з минулого і сьогодення, разом з описом їх походження і областю використання.

Найбільш значущий символ у стародавніх єгиптян, відомий також як Крукс Ансат, або “Ансат”, або “хрест з рукояткою”. У цьому хресті поєднуються два символи – хрест, як символ життя, і коло, як символ вічності, разом же вони позначають безсмертя.

Також цей хрест символізує об’єднання жіночого і чоловічого божеств, Осіріса і Ісіди, отже, союз земного й небесного. У ієрогліфічному листі цей знак ставили зі значенням “життя”. Єгиптяни зображували анх на амулетах для того, щоб продовжити життя на землі; з цим амулетом ховали, щоб бути впевненим у тому, що покійних чекає життя в іншому світі. Віра в силу в анха грунтувалася на уявленні про те, що саме так виглядає ключ, яким можна відкрити ворота смерті. Символ анха також ставили на стінах каналів в надії, що його присутність вбереже від повеней і коливань рівня води. У ближчі до нас часи анх використовувався чаклунками в ритуалах, ворожінні, ворожінні, лікуванні. За часів руху хіпі в кінці 60-х років анх був популярним символом миру і правди.

Хрест Голгофи – латинський хрест відомий ще як хрест “сходження” чи “сходження”. На ньому зображені три ступені християнських “чеснот” – Віра (найвища), Надія, Милосердя. Один з найбільш лаконічних хрестів вівтаря.

Гамма-хрест, або гамадіон, названий так через його форми, прізошедшей від грецької літери “гамма”. Він як стверджується, символізує Христа як “наріжний камінь Церкви”. Часто такий хрест можна побачити на одязі священиків православної церкви.

Грецький хрест – хрест самої простої форми. З кінцями рівної довжини. Цей знак (quadrata) – використовувався з доісторичних часів у самих різних значеннях – як символ бога сонця, бога дощу, як символ елементів, з яких створено світ: повітря, земля, вогонь, вода. У ранньому християнстві грецький хрест символізував Христа. На національному прапорі Греції цей хрест, білий на синьому тлі, вперше з’явився в 1820 році, символізуючи боротьбу проти правління турків-мусульман.

Кельтський хрест, іноді званий хрестом Іони або круглим хрестом. Коло символізує як сонце, так і вічність. Цей хрест, який з’явився в Ірландії до 8 століття, можливо походить від “Хі-Ро” (див. Хрест Костянтина), монограми з написаних по-грецьки перших двох букв імені Христа. Часто цей хрест прикрашається різьбленими фігурами, тваринами і біблійними сценами, такими, як гріхопадіння людини або жертвоприношення Ісаака.

Хрест Костянтина – монограма, відома як “Хі-Ро”, за формою складається з Х (грецької букви “хі”) і Р (“ро”), перші дві букви імені Христа по-грецьки. Легенда свідчить, що саме цей хрест імператор Костянтин побачив у небі по дорозі до Риму до свого співправителю і одночасно противнику Максентия. Разом з хрестом він побачив напис In hoc vinces – “з цим переможеш”. Згідно з іншою легендою, він побачив хрест уві сні в ніч перед битвою, при цьому імператор почув голос: In hoc signo vinces (з цим знаком переможеш). Обидві легенди стверджують, що саме це передбачення звернуло Костянтина в християнство. Він зробив монограму своєю емблемою, помістивши її на свій лабарум, імператорський штандарт, замість орла. Послідувала перемога біля мосту Мілвіана неподалік від Риму 27 жовтня 312 року зробила його єдиним імператором. Після був виданий едикт, що дозволяє сповідування християнської релігії в імперії, віруючих більше не переслідували, і ця монограма, яку християни до того використовували таємно, стала першим загальноприйнятим символом християнства, а також отримала широку популярність як знак перемоги і порятунку.

Хрест Коптів належить коптської церкви в Єгипті. Чотири цвяха символізують ті цвяхи, які використовувалися при розп’яття Христа *. (Розп’яття зображується з особою Христа. Коли Христос зображений із закритими очима, хрест носить назву “Мертвий Христос”, з відкритими – “Христос в агонії”. Коли ж Христа зображують з короною на голові і одягненого, розп’яття називається “Розп’яття Христа – царя”. Зображення Христа на хресті з’явилося після Константинопольського собору 692 року. Спочатку Христос не був з’єднаний з хрестом, він був зодягнений у довгу туніку, з короною на голові і розпростертими руками. Борода і нагота з’явилися тільки в 11 столітті, символізуючи страждання. Були також додано п’ять ран і терновий вінець. Часто у верху зображують сувій з літерами INRI – латинської абревіатури слів “Ісус з Назарету, Цар Іудейський”. Розп’яття можна бачити в будинках католиків, в їхніх лікарнях і установах. У протестантів розп’яття вважається символом римського папи і, як правило, немає у їхніх будинках та церквах. Тим не менш до 18 століття моряки-протестанти часто татуювали на спині розп’яття, оскільки вірили, що зло мине їх, зустрівши лик самого Христа.

Хрест хрестоносців представляє собою п’ять золотих хрестів на срібному тлі. В якості герба цей хрест був узятий норманнськім завойовником Годфрідом Бульонськім, який став охоронцем Святої Гробниці і першим правителем Єрусалиму після його звільнення від мусульман наприкінці Першого хрестового походу в 1099 році. Хрест хрестоносців (або єрусалимський хрест) часто використовується на покривалах на вівтарі. Великий хрест символізує Христа, чотири маленьких – авторів чотирьох Євангелій, що поширюють вчення на всі чотири сторони світу. П’ять хрестів разом також можуть символізувати рани Христа.

Хрест кросслет – також називається Тевтонським хрестом. Чотири маленьких хрестика на кінцях символізують чотири Євангелія. У вигляді косого хреста він називається хрестом святого Юліана.

Латинський хрест – найбільш поширений християнський релігійний символ в західному світі. За традицією вважається, що саме з цього хреста був знятий Христос, звідси інша його назва – хрест Розп’яття. Зазвичай хрест являє собою необроблене дерево, але іноді його покривають золотом, що символізує славу, або ж червоними плямами (кров Христа) на зеленому (Дерево життя). Ця форма, так схожа з людиною, розкинув руки, символізувала Бога в Греції та Китаї задовго до появи християнства. Піднімається з серця хрест символізував у єгиптян доброту.

Хрест з листям конюшини, званий в геральдиці “хрест Боттони”. Лист конюшини є символом Трійці, і хрест виражає ту ж ідею. Також він використовується для позначення воскресіння Христа.

Лорранскій хрест, або хрест Лоррана, має дві поперечні лінії. Відбувається з нагрудного знака прізвища Гизов, які правили герцогством Лорранскім у Франції з початку 16 століття. Жанна д’Арк, яка народилася неподалік від Лоррана, як стверджується, мала саме цей хрест своєю емблемою. Ця форма хреста була схвалена генералом Шарлем де Голлем у червні 1940 року як символ звільнення Франції від нацистських окупантів, а також як символ організації “Вільна Франція”.

Мальтійський хрест відомий також під назвою “восьмикутний хрест”. Білий хрест цієї форми на чорному тлі з самого початку був емблемою військового та релігійного “ордена госпітальєрів”, званих також “іоаннітів”, які присвятили себе завданню звільнення від мусульман Святої землі за часів хрестових походів (1095-1272). Вигнані в 1291 році, вони перенесли свою штаб-квартиру на Родос (в 1310 році), а пізніше – на Мальту (в 1529) – звідси ця назва. У наші дні мальтійський хрест можна побачити як позначення Санітарної бригади святого Іоанна; також він присутній на деяких орденах, що дають лицарське звання. У філателії “мальтійський хрест” – це перший поштовий штемпель, яким гасилися поштові відправлення з 1840 по 1844 роки.

Хрест світу – символ, розроблений Джеральдом Холтомом в 1958 році для створювався “Руху за ядерне роззброєння”. Для цього символу Холтома надихнула семафорна абетка. Він склав хрест з її символів для “N” (nuclear, ядерне) і “D” (disarmament, роззброєння), і помістив їх у коло, що символізувало глобальну угоду. Цей символ привернув суспільну увагу після першого маршу протесту від Лондона до центру з ядерних досліджень у Беркширі 4 квітня 1958. Незабаром цей хрест став одним з найпоширеніших знаків 60-х років, символізуючи як світ, так і анархію.

Хрест папи також носить назву “потрійний хрест”. Використовується в процесіях, в яких бере участь тато. Три перехресні лінії символізують владу і Дерево життя.

Хрест освячення – маленький Грецький хрест, поміщений в колі, розташовувався на висоті в 2,5 метра над землею на внутрішніх і зовнішніх стінах церкви. Всього в церкві було 24 хреста – по три наносилися червоною фарбою на кожну стіну всередині церкви і по три зображувалися барельєфом на зовнішніх стінах. Над хрестами прикріплялися свічники (12 палаючих свічок всередині церкви символізували 12 апостолів, які несли світло християнства). Ці хрести, символи Христа, були покликані відваджувати диявола і його демонів і були важливим атрибутом церемонії освячення: священик піднімався сходами, занурював великий палець в священне масло, змазував хрест, а потім махав під хрестом кадилом.

Патріархальний хрест – символ православної церкви, також його називають “католицьким хрестом кардинала” або “хрестом з двома перекладинами”. Верхня поперечина представляє собою titulus, або ж дошку для написів, введену за розпорядженням Понтія Пілата. Під назвою “архіепіскопальний хрест” він часто зустрічається на гербах архієпископів. Іноді його помилково називають “Лорранскім хрестом”, хоча на лорранском верхня і нижня перекладина розміщуються на рівному видаленні від кінців вертикальної поперечини.

Хрест святого Петра з 4 століття є одним із символів святого Петра, який, як вважають, був розіп’ятий головою вниз в 65 році н.е. під час правління в Римі імператора Нерона.

Хрест пoтент – один з головних геральдичних хрестів, названий так від французького potence, “опора”, оскільки його форма схожа на опори, що застосовувалися в давнину. Також називається і Хрестом – молотом.

РАЇНСЬКА хрест, званий також “Східний” або “Хрест св. Лазаря”, символ православної церкви в східному Середземномор’ї, східній Європі та Росії. Верхня з трьох поперечних перекладин називається “тітулус”, де писалося ім’я, як в “патріархальному хресті”. Нижня щаблина символізує підставку для ніг.

Косий хрест має в геральдиці назву “Салтір” і за формою нагадує букву “Х”, першу букву написання імені Христа по-грецьки. Також його називають crux decussata (від зображення римської цифри 10). Хрест символізує різних святих, в залежності від свого кольору: золотий – святого Албана (перший британський великомученик), синій або білий – святого Андрія, чорний – святого Осмунда, червоний – святого Патріка.

Cвастика в стародавні часи символізувала успіх. Саме слово походить від санскритського слова “благоденство”. Цей хрест, повернений як за годинниковою стрілкою, так і проти, можна знайти на скатертинах племені Навахо, на грецькому кераміці, критських монетах, римських мозаїках, на предметах витягнутих при розкопках Трої, на стінах індуських храмів і в багатьох інших культурах самих різних часів. Часто це символ сонячного проходу по небу, що перетворює ніч на день – звідси більш широке значення як символу родючості і відродження життя. Кінці хреста інтерпретуються як символи вітру, дощу, вогню і блискавки. У Японії це символ довгого життя і процвітання. У Китаї це давня форма знака “фан” (чотири частини світу), пізніше – символ безсмертя і позначення числа 10000 – так китайці представляли нескінченність. Також це – священний символ буддизму і джайнізму. Ранні християни зображали свастику на могилах як замаскованої форми більш ортодоксального хреста, а в середні віки його малювали на вітражах, щоб заповнити порожнє місце внизу (fill the foot), звідси його англійська назва – fylfot. У геральдиці свастика відома під назвою “хрест крампонами”, від crampon, “залізний гак”. Були винятки в позитивному іміджі свастики – найвідомішим став німецький Hakenkreuz або “гачкуватий хрест”, який нацистська партія прийняла як символу в 1919 році. І на сході свастика може викликати негативні асоціації. В Індії, наприклад, форма з поворотом решт проти годинникової стрілки, звана іноді “саувастіка”, може означати ніч і чорну магію, а також бога Калі, “чорного бога”, який несе смерть і руйнування.

Тау-хрест названий по букві Т грецького алфавіту, оскільки має таку ж форму. Грецька “тау” пішла від фінікійської літери “тау”, яка мала X – подібну форму і означала “позначка, знак”. Стародавні єгиптяни використовували знак Т як для позначення родючості, так і життя. Об’єднаний з колом – символ вічності, він ставав “анхом” – символом вічного життя. У біблійні часи, оскільки цей символ був останньою буквою єврейського листи, Т став означати кінець світу, а також служив знаком Каїна; знаком порятунку ізраїльтян, які стоять у дверях, щоб захистити свої будинки, коли Ангел Смерті пройшов по Єгипту, щоб “знищити всіх первонароджених в цій країні “- це зробило знак загальним знаком захисту. Альтернативними назвами цього хреста є “єгипетський хрест”, а в християнських церквах – хрест святого Антонія. Через схожість з шибеницею, як її робили в давнину, його також називають “хрестом шибениці”. Деякі вважають, що саме такою була форма хреста, на якому розіп’яли Христа.

Якірний хрест – форма хреста, що зустрічається в зображеннях, які малювали ранні християни на стінах катакомб. Іноді цей хрест зображувався з дельфіном або двома рибами, свешивающимися з поперечною поперечини. У християнському символізмі якір взагалі є знаком безпеки, стійкості і надії. Якірний хрест – комбінація з двох символів, хреста і півмісяця – символ народження Христа з тіла Марії, чиєю емблемою є півмісяць.

Залізний хрест є найбільш вищої військової нагородою в Німеччині: залізний хрест, обрамований срібною облямівкою, був заснований Фрідріхом Вільгельмом III Прусським в 1813 році під час воєн з Наполеоном. Під час другої світової війни Гітлер додав нацистську свастику до цього хреста; офіційно вона була прибрана в 1957 році. У геральдиці ця форма називається “формі” або “патт” (по-французьки “лапа”) через свою форму, що нагадує чотири лапи.

Червоний хрест – символ “Міжнародного комітету Червоного Хреста”, заснованого в Женеві в 1863 році. Являє собою червоний хрест на білому тлі – кольори швейцарського прапора у зворотному порядку. Дітище швейцарського банкіра Генрі Дуната (1828 – 1910) організація “Червоного Хреста” була покликана надавати медичну допомогу та забезпечувати нейтральний статус лікарів у воюючих арміях християнського світу. З тих часів Червоний Хрест значно розширив своє поле діяльності. У мусульманських країнах було схвалено створення аналогічної організації, але під назвою “Червоний півмісяць”. У СРСР емблема представляла собою хрест і півмісяць поруч один з одним. Національні товариства Червоного Хреста і Червоного півмісяця існують в даний час в 149 країнах світу при членство 250 мільйонів чоловік.

“Ми не надаємо будь-якого істотного значення хреста: це було б гріховно і було б ідолопоклонством. Ми вшановуємо в хресті Того, хто на ньому помер”. Джеймс, кардинал Гіббонс, “Віра наших батьків”.

Значення цифр у нумерології від 1 до 9 в житті, відносинах і роботі

У статті ви дізнаєтеся, що означають цифри в нумерології. Ми підготували розшифровки для чисел від 1 до 9 – як вони впливають на відношення і сім’ю, кар’єру і бізнес. Для зручності ми склали докладні описи і короткі тлумачення в таблиці.

Що означають цифри у нумерології – розшифровка чисел від 1 до 9

Нумерологія – древня наука, яка знає все про числах і описує їхні головні значення. Розшифровка сакрального сенсу чисел від 1 до 9 допомагає знайти своє місце в житті, покликання і навіть щастя: з точки зору нумерології, цифри грають важливу роль в житті кожної людини.

Числа говорять про сильні та слабкі риси характеру, особливих талантів і внутрішніх прагненнях. Давайте розглянемо окремо загальне значення кожної цифри, її вплив на професійну сферу і любовні відносини.

Значення числа 1

Цифра 1 у нумерології – це початок. Початок енергії, початок матеріального світу, початок дії. А також вона означає рівність, єдність, мужність і розсудливість.

Люди з числом 1 активні і діяльні. Поки інші прораховують варіанти, одиниці вже йдуть вперед. Це лідери, прямолінійні і сильні, які не бояться відкривати щось нове. Вони здатні врівноважити конфлікти і повести за собою до спільної мети.

Одиниця як джерело енергії може мати позитивний і негативний заряд. Вона надає імпульс, а людина вирішує, куди його спрямувати.

Значення числа 2

Нумерологія описує цифру 2 як миролюбну і чутливу натуру, творчо обдаровану і романтичну. Людина з цифрою 2 володіє сильним почуттям обов’язку, уважний до деталей і завжди готовий до співпраці. Він намагається знайти баланс і об’єднати протилежності.

Число 2 в нумерології вважається м’яким. Така людина не здатний на прямий конфлікт. Двійка до останнього буде шукати дипломатичний шлях вирішення будь-якої проблеми. З-за цього часто потрапляє в чужі пастки і йде на поводу у більш агресивних особистостей.

Чим сильніше вплив цифри 2 на людину, тим менш чітко позначені його особисті межі. Люди-двійки здатні глибоко зрозуміти іншого, перейнятися її проблемами і навіть взяти їх на себе.

Значення числа 3

– Число 3 в нумерології пов’язане з інтелектом і спілкуванням. Людина-трійка швидко засвоює нову інформацію. Він заряджений оптимізмом і легко притягує гроші.

Це активна і творча цифра. А значить, така людина швидко знаходить спільну мову з потрібними людьми, здатний захопити їх своєю енергією і рішучим настроєм.

Для цифри 3 важливо розвивати свої головні таланти – креативність і ораторське мистецтво. Саме ці якості допоможуть трійкам досягти успіху в будь-якій справі. При цьому потрібно пам’ятати, що відсутність свободи позбавляє трійку радощів життя і підштовхує до стану депресії.

Значення числа 4

Цифра 4 в нумерології завжди прагне до практичного результату. Основна мета четвірки – втілити задумане в реальність.

Людина-четвірка відрізняється впевненістю і логікою. Він уважний до дрібниць і завжди намагається скласти план дій, не терпить хаосу і поспіху. Четвірки уникають ризику і намагаються використовувати перевірені методи у вирішенні будь-яких питань.

При тлумаченні цієї цифри важливо враховувати її взаємозв’язок з чотирма елементами природи: земля, вогонь, вода і повітря. Володар 4 так само, як і природа, прагне до гармонії і рівноваги. Така людина рідко піддається емоціям, поважає традиції та правила.

Значення числа 5

Цифра 5 в нумерології символізує зміни і тягу до авантюризму. У п’ятірці багато цікавості і волелюбності при повній відсутності сталості.

Людина-п’ятірка наділений гострим розумом і спостережливістю. У складних ситуаціях саме він проявляє винахідливість і оригінальний підхід. Однак частіше ця енергія не має мети. Цифра 5 легко кидає розпочате на півдорозі і береться за щось нове.

П’ятірка сильно страждає від щоденних рутинних обов’язків і обмежень. Тому нерідко таких людей називають безвідповідальними і несерйозними.

Значення числа 6

Число 6 у нумерології наділене великим почуттям відповідальності і боргу. Шістка хоче бути корисною для оточуючих. Прагнучи ощасливити всіх навколо, така людина може принести в жертву власні інтереси.

Трактування цифри 6 в нумерології говорить про її досконало, повноти циклу і гармонійності. Вона хоче знайти баланс і намагається уникати конфліктів. У більшості випадків люди з шісткою в даті народження чутливі до несправедливості і важко переживають незаслужені образи.

Цифра шість завжди намагається слідувати традиціям і не відходити від власних уявлень про добро і зло. Але вона сповнена гуманізму і легко прощає людей за минулі помилки.

Значення числа 7

В нумерології цифра 7 прагне досконалості, вона схильна до самотності та дослідженню. Така людина рідко потребує в суспільстві, перевіряє всю інформацію і серйозно ставиться до життя.

Люди-сімки відрізняються сильним духом і мовчазністю. Вони не залежать від суспільної думки та мають стримано-гордим характером. Романтичність і м’якість сімки виявляють тільки наодинці з коханою людиною.

Люди з числом 7 завжди сумнівається в чужому досвіді, вважаючи за краще спиратися на власний. При цьому аналітичний склад розуму і скептицизм допомагають їм здійснювати великі і маленькі відкриття.

Значення числа 8

Цифра 8 в нумерології – це контроль і планування. Вісімки відрізняються честолюбством і наполегливістю. Вони ставлять за мету і вперто йдуть до них, незважаючи на труднощі.

Людина з числом 8 надає велике значення матеріальних благ. Любить красивий одяг, дорогі машини і прикраси. Намагається оточити себе стильними та модними речами.

Коли людина-вісімка знаходить своє покликання, то повністю занурюється в нього, забуваючи про все інше. А проникливий розум і спритність допомагають йому правильно розпоряджатися фінансами.

Значення числа 9

Цифра 9 – кінцева зупинка в класичній нумерології. Вона символізує завершеність циклу, узагальнення і звільнення. Людина з числом 9 в даті народження володіє розвиненою інтуїцією і сильною уявою. В його долі обов’язково зустрінуться можливості для успіху.

Підсумкова цифра 9 в нумерології сильніше інших пов’язана з духовністю, філософією та релігією. Це число зцілення, передачі знань і прогнозів.

А також число 9 наповнене співчуттям і любов’ю. І про це варто пам’ятати в гонитві за мрією. Забувши про милосердя, людина-дев’ятка може легко втратити все. Тільки піклуючись про благо оточуючих, він знайде своє щастя.

Що означає кожна цифра для кар’єри і бізнесу

За значенням цифри в нумерології можна зрозуміти, яка професія підійде вам найкраще. Це допоможе розкрити внутрішній потенціал та знайти своє затишне місце в житті. Давайте детально розглянемо кожну з них.

Одиниця уособлює силу волі, лідерські якості і чіпкий розум. Цифра 1 наділена творчою жилкою і вмінням приймати вольові рішення. Ідеальна характеристика керівника і бізнесмена. Така людина не пристосований для фізичної роботи.

Домогтися високих результатів він може у різних сферах діяльності. Краще всього підійдуть:

• керівництво та управління бізнесом;
• відділ розробок на будь-якому підприємстві;
• інженерні та конструкторські напрямки будівництва;
• дизайн та архітектура;
• викладацька діяльність.

Двійка має дипломатичними здібностями, почуттям такту і даром переконання. Спостережливість, вміння аналізувати інформацію та робити логічні висновки відкривають для двійок широкий простір професійних можливостей. А також цифра два наділена тонким смаком і почуттям прекрасного.

найсприятливішими виявляться:

• будь-яка творча сфера: дизайн, музика, кіно та ін;
• все, що пов’язано з фінансами, бухгалтерією, банківською діяльністю та аудитом;
• будь-яка медична діяльність;
• консульство або робота в адміністрації.

Трійка для досягнення фінансового успіху повинна щиро в нього повірити. Число три володіє тонкою інтуїцією і багатою уявою. Тільки слідуючи за ними, трійка зможе знайти матеріальний успіх.

Вдалі професійні сфери:

• письменницька діяльність;
• індустрія розваг: подорожі, ігри, м’які іграшки, магазини подарунків та ін;
• викладання і коучинг;
• ріелторська діяльність та інвестиції;
• магазини косметики та салони краси;
• військова служба.

Четвірка завжди слід правилами. Людина з цифрою 4 повільно, але вірно рухається в бік крісла керівника. Це талановитий організатор, який вміє слідувати цілям. Аналітичний склад розуму, здатність збирати і поєднувати інформацію дають людині-четвірці велика перевага перед більш емоційними конкурентами.

Сприятливі сфери для кар’єрного зростання:

• робота зі складними технологіями;
• наукова діяльність;
• будь-яка професія, пов’язана з будівництвом та ремонтом;
• економіка і фінанси;
• власний бізнес;
• сільськогосподарські підприємства;
• рутинна діяльність, де потрібна посидючість і дисципліна.

П’ятірка має характеристику рухомий і активної цифри. Людина з числом 5 легко йде на контакт і любить бути в центрі уваги. Люди-п’ятірки швидко навчається всьому новому, без праці знаходять вихід із складних ситуацій і прагнуть до постійних змін. Така людина легко справляється з декількома завданнями одночасно.

п’ятірці підійде робота, пов’язана із спілкуванням і не обмежена рамками кабінету:

• журналістика або блог про подорожі;
• рекламний бізнес;
• сфера розваг і естрадна діяльність;
• юриспруденція;
• мода і дизайн.

Шістка любить приносити користь оточуючим з вигодою для себе. Вона володіє тонкою душевною організацією і сильної емпатією. Фізичний комфорт при спокійної совісті – важливі складові цифри 6. А також осіб з цифрою шість наділений міцним здоров’ям і силою, тому легко впорається з фізичною роботою.

Свої таланти шістці краще розвивати в таких сферах:

• соціальна допомога, медицина і охорона здоров’я;
• психологія і психосоматика;
• бізнес, пов’язаний з комфортним життям: продукти харчування, косметика, доставка, клінінг та ін;
• виробництво продуктів і сільське господарство;
• мистецтво та культурну спадщину.

Сімка все життя вчиться чомусь новому у своїй професії, щиро вірячи, що немає межі досконалості. Цифра 7 володіє інтуїцією, здатністю до аналізу. Ці якості допомагають справлятися з найскладнішими завданнями і знаходити нові шляхи вирішення. Сімка легко перетворює хаос в систему і завжди має запасний план дій. Часто про таких людей кажуть “справа майстра боїться”.

Семеркам підійдуть професії:

• вченого-дослідника (і всі сфери, пов’язані з експериментами);
• статистика та бухгалтера;
• страхового агента і аналітика;
• юриста;
• вчителя;
• кухаря або кондитера.

Вісімка – це справжній Шерлок Холмс серед цифр в нумерології. Вона наглядова і відмінно справляється з встановленням причинно-наслідкових зв’язків. Але не можна розслаблятися і чекати подарунків долі. Вісімці потрібно постійно тренувати і розвивати свій розум. Людина-вісімка відзначений силою волі, відвагою і організаторськими здібностями. Легко може об’єднувати людей і вести їх за собою. При цьому фізична праця числа 8 протипоказаний.

Відповідні сфери професійної діяльності для вісімок:

• інвестиції, пов’язані з будівництвом і нерухомістю;
• політика і управління в будь-якій сфері;
• туристичний бізнес;
• торгівля антикваріатом і надання незвичайних послуг;
• публіцистика і журналістська діяльність;
• будь-яка сфера езотерики та психології.

Дев’ятка наділена тонким смаком і розвиненою уявою. Природна проникливість і почуття прекрасного допомагають дев’яткам створювати щось корисне і унікальне. Цифра 9 в нумерології володіє особливою здатністю відновлювати долі людей.

Для професійної реалізації краще всього підійдуть:

• сфера розваг;
• архітектура та проектування;
• творче терені (письменник, композитор, реставратор, дизайнер і ін);
• робота викладача, коуча, філософа;
• діяльність, пов’язана із створенням унікальних речей і предметів інтер’єру.

Розшифровка чисел в любові і відносинах

Сенс чисел в нумерології має своє особливе значення для різних сфер життя. Нумерологія може давати загальні поради або більш точні тлумачення для чоловіків і жінок окремо. Це означає, що кожна цифра від 1 до 9 має своє сакральне значення і вплив на конкретну людину.

Одиниця володіє тонким почуттям гумору й схильність до іронії. Це приємний і стриманий співрозмовник. Люди-одиниці завжди мають потребу в схваленні та розумінні. Вони чутливі до критики і болісно її переносять.

Цифра 1 вибирає партнера з сильним духом і прагненням до стабільності. У побуті не переносить безладу і швидко остигає до людини, яка не може помити за собою кружку.

Люди з числом 1 впевнені у своїй правоті і можуть проявити твердість характеру у важливих питаннях. У любовних стосунках не терплять дурості і повторень. На банальний букет троянд жінка-одиниця не зверне ніякої уваги. Її можна підкорити тільки наполегливістю і оригінальними вчинками.

Двійка володіє приголомшливою харизмою, але чутлива до дрібниць. У побуті проявляє непохитні вимоги до чистоти і порядку. На тиск і спроби переробити себе реагує роздратуванням і навіть агресією.

Людина з числом 2, завжди залучає до себе протилежну стать природних чарівністю і ввічливістю. Вибирає партнера дуже прискіпливо, оцінюючи все – від виховання до переваг у виборі посуду. У відносинах потребує співчуття і затишку. Людям-двійок підійде педантичний партнер із сильним характером.

Трійка – емоційно залежна цифра у відносинах. Людина з числом 3 не може почувати себе комфортно без любові і схвалення оточуючих. Трійка жадає захоплення і хапається за будь-яку можливість його отримати.

У сімейному житті цифра 3 іноді готова відступитися від власних інтересів заради щастя партнера. При цьому злопамятна, і грубі слова згадає навіть через 20 років шлюбу.

Трійка любить красиво одягатися, оточує себе блискучими дрібничками і завжди рада гостям. Їй підійде м’який і розважливий чоловік, який розділяє ці інтереси.

Четвірка – сама серйозність і розсудливість, навіть в любовних відносинах. Це сумлінна людина, яка цінує сімейне щастя і завжди готовий прийти на допомогу.

Цифра 4 завжди складає план дій і ретельно обмірковує кожне питання. Будь відходження від запланованого або поспіх сприймається болісно і загрожує втратою душевної рівноваги.

Людина з числом 4 завжди бере на себе відповідальність за близьких і піклується про фінансової стабільності в сім’ї. У стосунках людина-четвірка впертий і прагне все контролювати. Але не терпить контролю над собою, вважаючи за краще одноосібно приймати рішення.

П’ятірка в нумерології наділена фонтаном енергії. Це людина, яка не може всидіти на місці, прагне до пригод і винаходить нові способи розваг. З таким ніколи не буде нудно.

Товариськість і рухливість роблять п’ятірку привабливою для протилежної статі. Нові знайомства та емоції захоплюють цифру 5, і вона не прагне зв’язувати себе узами шлюбу. А також п’ятірка не потерпить рамок, обмежень і рутини.

Людина з числом 5 частіше віддає перевагу вільним відносинам, але знаходить щастя з тим, хто повністю розділяє його інтереси.

Шістка наділена здатністю любити. Вона завжди виявляє розуміння до проблем домочадців і знаходить потрібні слова для втіхи. Людина з цифрою шість росте і розвивається, займаючись облаштуванням побуту і домашніми справами.

У своєму прагненні створити ідеальний сімейне вогнище шістка надмірно вимоглива до дисципліни. Вона не помічає власних недоліків, важко сприймає чужу думку, і з нею буває важко спілкуватися.

Цифра шість прагне всіма силами захищати сім’ю, іноді перегинає палицю, проявляє владність і безжалісність, оточуючи рідних надмірною опікою.

Сімка намагається пізнати людину, перш ніж зблизитися з ним. Зовні вона сповнена чарівності, дотепна і доброзичлива. При цьому всередині сімка підозріла і схильна перевіряти будь-яку інформацію. Для відносин важливо заслужити її довіру.

Люди-сімки згодні тільки на найкраще. Вони готові вести розмови про космос, філософії і науці, але будуть уникати особистих питань. Сімки потребують схвалення, любові та чуйності. В партнері шукають чіпкий розум, жагу знань і внутрішню енергію.

В питаннях сімейного бюджету сімка веде себе як скнара. Страх втратити заощадження роблять цифру 7 обережною в обігу з фінансами. Вона не готова до спонтанних витрат і не потерпить марнотратства партнера.

Вісімка має велике коло інтересів і завжди чимось зайнята. Цифра вісім легко знаходить спільну мову з оточуючими. Володіючи власним залізним характером, вона тягнеться до сильним і владним людям.

Бажання встигнути якомога більше жене вісімку вперед. У любові цифра 8 віддана і зберігає вірність своєму партнерові. Але часто забуває про відпочинок і не знаходить часу для вираження особистих почуттів.

В конфліктах вісімка не вміє підбирати слова. Чесність і прямолінійність характеру змушують висловлювати всі претензії прямо. Але вона здатна чути партнера і враховувати його думку.

Дев’ятка відноситься до оточуючих з співчуттям і розумінням. Це добрий і теплий людина, приємний співрозмовник. Цифра 9 шукає в людях тільки позитивні якості, не помічаючи недоліків.

Дев’ятка чутлива і легко закохується, але схильна ідеалізувати людей у своїй уяві. Казкові мрії часто розбиваються об реальність. Тоді дев’ятка переживає глибоке розчарування.

Числа 9 властива певна двоїстість. Навіть володіючи сильним характером, дев’ятка може залишатися боязкою і нерішучою. Їй підійде партнер, який допоможе розкрити внутрішні таланти.

Значення цифр у даті народження людини

Нумерологія допомагає зрозуміти сакральне значення чисел. Особливе значення має кожна цифра в даті народження. Для розшифрування особистого нумерологічного коду потрібно розрахувати суму цих цифр. Вона називається числом долі та розкриває індивідуальні особливості людини, а не загальне значення цифри.

Таблиця тлумачення чисел в нумерології

Ми підготували для вас таблицю зі значеннями чисел від 1 до 9. З неї ви дізнаєтесь, як кожне проявляється в характері, кар’єрі, стосунках і шлюбі, згідно з нумерологією.