Харчування дітей у закладах дошкільної освіти: які норми

Норми харчування та Порядок організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку затв. постановою КМУ від 24.03.2021 № 305 на заміну нормам харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затв. постановою КМУ від 22.11.2004 № 1591.

Такі зміни прийняті, щоб:

• урегулювати організацію харчування дітей з огляду на принципи здорового харчування
• привести енергетичну цінність раціону, структури харчування до Норм фізіологічних потреб населення в основних харчових речовинах і енергії.

Завдяки новим нормам очікується досягти зниження споживання:

• цукру — до 25 г на добу;
• солі — на рівні менше 5 г на добу;
• насичених жирів — до 10% добового раціону.

Експерт роз’яснила, чи включати профспілку до складу атестаційної комісії та що означає норма «залучати представників профспілкової організації до роботи атестаційної комісії»

Режим харчування в ЗДО

Енергетична й поживна цінність їжі у закладах дошкільної освіти повинна відповідати загальним віковим потребам дітей згідно з нормами фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії.

Організація харчування у ЗДО здійснюється з дотриманням:

• норм харчування;
• вимог санітарного законодавства та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

Режим харчування дітей може бути:

Страви у примірному 4-тижневому сезонному меню почергово змінюють з огляду на норми споживання основних груп харчових продуктів на:

• сніданок/вечерю, обід;
• перекуси (другий сніданок/підвечірок).

Норми харчування дітей за 5-денного перебування в ЗДО

Норми споживання основних груп харчових продуктів розраховані на 5-денне перебування дітей у ЗДО.

Таблиці норм містять інформацію про групу харчових продуктів, їх характеристику, частоту включення до складу сніданку, другого сніданку, обіду, підвечірку або вечері, кількість порцій для відповідної вікової групи на тиждень та масу нетто порцій харчових продуктів для приготування готових страв і виробів чи маси нетто порції готового виробу/страви (у разі зазначення) для відповідної вікової групи.

Норми споживання основних груп харчових продуктів на сніданок, обід або вечерю у закладах дошкільної освіти у разі п’ятиденного перебування

Група харчових продуктів

Характеристика

Частота включення до складу сніданку, обіду або вечері

Кількість порцій для відповідної вікової групи на тиждень

Маса нетто порцій харчових продуктів для приготування готових страв та виробів або маса нетто порції готового виробу/страви (у разі зазначення) для відповідної вікової групи

від 1 до 4 років

від 4 до 6 (7) років

Овочі

різноманітні, сезонні, крім картоплі; свіжі, заморожені або квашені

щодня на сніданок, обід та вечерю разом із зеленню

квашені овочі можуть пропонуватися дітям, віком від 4 років не частіше ніж тричі на тиждень (по одному разу на сніданок, обід та вечерю)

Фрукти та ягоди

різноманітні, сезонні, свіжі або заморожені

щодня на сніданок або вечерю, а також на обід

Соки

фруктові, овочеві, фруктово-ягідні, фруктово-овочеві пастеризовані соки без додавання цукрів та підсолоджувачів, повинні містити не більше 0,12 г натрію або еквівалентну кількість солі на 100 мл готового продукту

двічі на тиждень під час сніданку або вечері

Фрукти та ягоди сушені

різноманітні, без додавання цукрів і підсолоджувачів

тричі на тиждень під час сніданку, обіду або вечері

Злакові та бобові

перевага надається злаковим кашам та макаронним виробам з вищим вмістом харчових волокон, слід чергувати з бобовими, в перших стравах

щодня у чергуванні із стравами з картоплі під час сніданку, обіду та вечері

бобові пропонуються принаймні тричі на тиждень

80 г готової страви (каші або бобових, або макаронів)

100 г готової страви (каші або бобових, або макаронів)

Картопля

відварена без шкірки, запечена, тушкована або картопляне пюре, в перших стравах

під час сніданку, обіду або вечері з таким чергуванням: одна страва з картоплі на 4-5 страв зі злакових/бобових

Хліб

цільнозерновий хліб з пшеничного або житнього борошна, з високим вмістом харчових волокон та з обмеженим вмістом солі, який не перевищує 0,45 г на 100 г хліба

щодня під час сніданку або вечері та під час обіду

Риба

різні сорти морської риби, вага порції — розморожена риба потрошена без голови (тушка) або розроблена на філе із шкірою і реберними кістками, або розроблена на філе із шкірою без кісток, або розроблена на філе без шкіри та кісток

двічі на тиждень під час сніданку, обіду або вечері

Птиця

охолоджена/заморожена, крім водоплавної, вага порції без шкіри та кісток

6 разів/тиждень під час сніданку, обіду або вечері

по 2 порції на сніданок, обід та вечерю

Свинина, телятина, яловичина

охолоджена/заморожена, нежирні (менше 15 г жиру на 100 г м’яса) частини тушки, вага порції без кістки

двічі на тиждень під час обіду

Яйця

варені, смажені з додаванням мінімальної кількості жиру, приготовлені до повної готовності

двічі на тиждень під час сніданку, обіду або вечері

Молоко та молочні продукти, рослинні напої, до яких додано вітаміни та мінеральні речовини

з кількістю цукрів не більше 10 г на 100 г, бажано молоко та молочні продукти, до яких додано вітамін D

щодня по одній порції під час сніданку та вечері двічі на тиждень під час обіду

10 порцій дві порції

150 мл молока або рослинних напоїв або 100 мл йогурту або кефіру, або 100 г сиру кисломолочного, або 10 г сиру твердого, або 15 г сметани 10 г сиру твердого або 15 г сметани

200 мл молока або рослинних напоїв або 125 мл йогурту або кефіру, або 125 г сиру кисломолочного, або 15 г сиру твердого, або 25 г сметани 15 г сиру твердого або 25 г сметани

Насичені жири тваринного походження

масло вершкове, що містить не менше ніж 72% жиру

щодня під час сніданку, обіду та вечері

Рослинні жири

рафінована олія, що містить більше 50% мононенасичених жирів і менше ніж 40% поліненасичених жирів

щодня під час сніданку, обіду та вечері

Сіль

кількість солі в готових продуктах і стравах обмежується, використовується лише йодована сіль

щодня під час сніданку, обіду та вечері

Цукор

обмежується додавання цукру та меду під час приготування страв і напоїв

щодня під час сніданку, обіду та вечері

по 5 порцій на сніданок, обід та вечерю

до 3-річного віку додавання цукру не дозволяється

від 3 до 4 років 7,5 г на сніданок, 10 г на обід та 7,5 г на вечерю

7,5 г на сніданок, 10 г на обід та 7,5 г на вечерю

Какао

без додавання цукрів та підсолоджувачів

двічі на тиждень під час сніданку, обіду або вечері

Чай

без вмісту кофеїну, без додавання цукрів та підсолоджувачів

двічі на тиждень під час сніданку, обіду або вечері

Норми харчування дітей у складі другого сніданку та підвечірку

До цієї таблиці норм споживання основних груп харчових продуктів додано дві примітки:

1. Протягом дня повинна бути комбінація груп харчових продуктів з їх щоденною ротацією, наприклад, у разі п’ятиразового харчування:

• • перший день — на другий сніданок борошняні кулінарні вироби та овочі, на підвечірок молоко та молочні продукти з фруктами і ягодами;
  • другий день — на другий сніданок овочі та фрукти і ягоди, на підвечірок борошняні кулінарні вироби з молоком та молочними продуктами.
  1. У разі чотириразового режиму харчування (з другим сніданком або підвечірком) повинна здійснюватися комбінація груп харчових продуктів, наприклад:
  • • перший день — овочі та борошняні кулінарні вироби;
    • другий день — фрукти і ягоди з молоком та молочними продуктами;
    • третій день — фрукти і ягоди та овочі;
    • четвертий день — борошняні кулінарні вироби з молоком та молочними продуктами;
    • п’ятий день — овочі і молоко та молочні продукти.

    Норми споживання основних груп харчових продуктів у складі другого сніданку та підвечірку у закладах дошкільної освіти у разі п’ятиденного перебування

    Група харчових продуктів

    Характеристика

    Частота включення до складу другого сніданку або підвечірку

    Кількість порцій для відповідної вікової групи на тиждень

    Маса нетто порцій харчових продуктів для приготування готових страв та виробів або маса нетто порції готового виробу/страви (у разі зазначення) для відповідної вікової групи

    від 1 до 4 років

    від 4 до 6 (7) років

    Овочі

    різноманітні, сезонні, свіжі або заморожені, крім картоплі

    1 порція під час другого сніданку або підвечірку

    Фрукти і ягоди

    різноманітні, сезонні, свіжі, сушені або заморожені

    5 порцій свіжих або заморожених овочів під час другого сніданку або підвечірку

    2 порції сушених фруктів або ягід під час другого сніданку або підвечірку

    Борошняні кулінарні вироби

    з вмістом солі до 0,3 г на 100 г готового виробу, повинен містити не більше 5 г цукру, доданого під час приготування виробу, та не більше 10 г жиру на 100 г готового виробу

    одна порція під час другого сніданку або підвечірку

    30 г готового виробу

    50 г готового виробу

    Молоко та молочні продукти, рослинні напої, до яких додано вітаміни та мінеральні речовини

    із вмістом цукрів не більше 10 г на 100 г, бажано молоко та молочні продукти, до яких додано вітамін D

    одна порція під час другого сніданку або підвечірку

    150 мл молока або рослинних напоїв або 100 мл йогурту, або 50 г сиру кисломолочного

    200 мл молока або рослинних напоїв або 125 мл йогурту, або 70 г сиру кисломолочного

    Інклюзивні цінності в дошкільному закладі

    Важливо, аби зміни та оновлення дитячих садків не закінчувалися на зовнішньому «покращенні», а враховували такі аспекти:

    • загальна психологічна атмосфера закладу
    • система взаємин між педагогами, дітьми та батьками
    • увага до кожної дитини
    • опікування умовами успішного розвитку всіх дітей
    • можливість участі громади в розвитку закладу тощо.

    Зорієнтуйтеся, в якому напрямі варто рухатися і які зміни вносити передусім. Скористайтеся індексом інклюзії — механізмом самомоніторингу, мета якого — допомогти кожному педагогічному колективу стати ефективним та сучасним завдяки збагаченню педагогічної практики інклюзивними цінностями.

    В електронному журналі

    Авторами індексу інклюзії є науковці Відкритого університету Великобританії — Тоні Бут і Мел Ейнскоу. Початково авторський колектив орієнтувався на умови англійської школи, згодом матеріали було адаптовано для використання в інших країнах, зокрема і в інклюзивній освіті в Україні.

    За допомогою індексу інклюзії можна:

    • проаналізувати стан справ у своєму закладі
    • побачити додаткові можливості, віднайти нові ресурси
    • подолати виявлені бар’єри
    • організувати належну підтримку кожної дитини та створити умови для плідної співпраці педагогів.

    Приймання дітей

    Інклюзивні цінності в системі освіти

    Інклюзивні цінності — це соціально схвалювані уявлення та підходи, що забезпечують:

    • можливість успішного навчання й розвитку всіх дітей за місцем проживання
    • підтримку відмінностей між дітьми й дорослими як освітній ресурс
    • допомогу кожному відчувати себе частиною цілого
    • сприяння розвитку творчої ініціативи дітей, батьків, педагогів
    • зіставлення української освіти зі світовими реаліями освіти тощо.

    Такий підхід потребує зміни низки пріоритетів у роботі на основі цінностей, серед яких:

    • структурні цінності — рівність усіх учасників освітнього процесу, забезпечення прав кожного, опора на спільноту, забезпечення сталого розвитку
    • цінності, пов’язані зі взаєминами — повага до різноманітності, відсутність насильства, довіра, співчуття, чесність, мужність
    • моральні якості — домінування радості в закладі, любов і повага одне до одного, надія та оптимізм, щирість у стосунках, краса в навколишньому середовищі.

    Вони знайшли своє відображення в індикаторах індексу інклюзії, а індикатори деталізуються конкретними запитаннями. Включити ту чи ту цінність в практику закладу дошкільної освіти для насичення життя закладу новим змістом можна лише завдяки її обговоренню з працівниками, батьками, а в деяких моментах — і з дітьми.

    11 інклюзивних цінностей

    Рівність усіх учасників освітнього процесу

    Готовність сприймати всіх як однаково цінних, до яких варто прислухатися, бо кожний здатний зробити свій внесок у розвиток дошкільного закладу.

    Протилежними є поняття нерівності, несправедливості, упередженості, що може виявлятись у характері оцінок, завдань, реакцій на поведінку тощо.

    Права людини, які виражають її рівноцінність

    Наділення людини правами не може залежати від її поведінки. Вона володіє правами в силу того, що вона є людиною. На ґрунті такого підходу видається переконливою теза щодо визнання прав дітей на якісну освіту та розвиток за місцем проживання.

    На практиці концепція прав викликає значні суперечності.

    Коли підтримка прав однієї людини призводить до нехтування правами іншої —дошкільний заклад має розв’язувати питання на благо дітей, педагогів та батьків.

    Можливість повноцінної участі всіх у житті закладу

    Мають стати постійною практикою такі форми роботи з колективом та громадськістю:

    • засідання круглого столу
    • «місцеві референдуми», коли важливі питання розвитку дошкільного закладу виносять на загальне обговорення педагогів та батьків.

    Повага до різноманітності

    Ціннісне й приязне ставлення до всіх, адже кожна людина збагачує спільноту своєю індивідуальністю і своїми позитивними діями. Часто такі відмінності видимі, інколи — невидимі, але вона стосується кожного, а не лише тих, хто не відповідає критеріям ілюзорної нормальності. Різноманітність є величезним ресурсом для життя і навчання.

    Це не означає що варто приймати як норму деструктивні вчинки.

    Спільнота як цінність

    У її основі — співпраця в дусі колегіальності та солідарності. Об’єднання людей у спільноті дає змогу акумулювати зусилля й максимально ефективно поліпшувати роботу дошкільного закладу. Відчуття спільноти тісно пов’язується з відповідальністю за інших і співзвучне з ідеями служіння суспільству, громаді, Батьківщині.

    Сталий розвиток

    Сталий розвиток — це така організація життя суспільства, коли задоволення сьогоденних потреб людей не становить загрози для майбутніх поколінь у їхній життєдіяльності. Відданість інклюзивним цінностям передбачає готовність забезпечувати умови для благополуччя майбутніх поколінь.

    Формування основ індивідуальної та колективної відповідальності:

    • збереження природних ресурсів
    • захист довкілля
    • ощадливість
    • збереження свого здоров’я та здоров’я близьких
    • опікування позитивними взаєминами.

    Відсутність насильства

    У розвинених спільнотах усі суперечки розв’язують шляхом обговорення. це не означає, що зникає необхідність доводити свою думку. Навпаки, різні підходи є стимулом до рефлексії та творчого пошуку. Системна агресивна поведінка з особою є там, де люди зловживають своєю владою, щоб змусити її відчути свою вразливість, фізичну і моральну.

    На жаль, саме в дошкільному віці досить часто діти проходять «початкову школу» насилля, коли вони є якщо не об’єктом, то свідком ситуацій приниження, зневаги, демонстрування низьковартісності.

    Довіра

    Ця цінність тісно пов’язана з відповідальністю та особистою надійністю. Вільне висловлювання думок можливе лише там, де панує шанобливе ставлення одне до одного, де кожен має право бути самим собою.

    Чесність

    Добросовісність і щирість у стосунках між людьми.

    Навмисне приховування інформації та створення в інших хибного уявлення про ситуацію шкодить справі.

    Чесність необхідна педагогам у різних ситуаціях, наприклад:

    • в оцінюванні власних внесків у спільну справу
    • у визнанні справедливості вимог батьків
    • у баченні проблем у дошкільній освіті і власної причетності до їх розв’язання.

    Особливо делікатними в цьому питанні потрібно бути у взаєминах з дітьми, допомагаючи їм сформувати об’єктивні уявлення про світ.

    Співчуття

    Виявляється у розумінні почуттів інших людей, готовності бути з ними на одній «хвилі». Особисте благополуччя завершується там, де починається занепокоєння благополуччям іншого.

    Воно веде до відмови від каральних заходів щодо порушників правил і заміни їх професійними обов’язками турботи і послідовної вимогливості. Якими не були б непорозуміння між працівником і керівником, керівник має повсякчас виконувати свій професійний обов’язок — задовольняти професійні й особистісні потреби працівника.

    У взаєминах з дітьми співчуття є готовністю зрозуміти дитячі проблеми, серйозно поставитися до їх розв’язання.

    Оптимізм

    Професійний обов’язок педагогів і батьків вселяти впевненість і віру у можливості розв’язання як особистих локальних, так і глобальних труднощів.

    Це не означає, що дорослі мають заплющувати очі на реальні ситуації та загрози.

    Оптимістична позиція дорослих у поєднанні з високою довірою до них дітей поступово трансформується в спокійну впевненість, життєрадісність та життєлюбність дошкільників.

    Як розробити

    Створення інклюзивного освітнього простору

    Основні напрями створення інклюзивного освітнього простору в закладі дошкільної освіти:

    • опікування організаційною культурою закладу
    • реалізація інклюзивної освітньої політики на рівні закладу (внутрішні нормативні документи)
    • збагачення інклюзивними підходами існуючої практики організації освітнього процесу.

    Проаналізуємо сутність кожного з напрямів та ті конкретні кроки, що здатні змінити «інклюзивне обличчя» дошкільного закладу.

    Інклюзивний освітній простір: завдання

    Опікування організаційною культурою

    • між педагогами та дітьми
    • між дітьми
    • між педагогами та батьками;

    — демонструє істинні цінності та переконання, що лежать в основі прийняття рішень щодо освітньої політики дошкільного закладу та практики роботи з дітьми.

    Реалізація інклюзивної освітньої політики

    Побудуйте чітку зрозумілу інклюзивну стратегію та врахуйте інклюзивні аспекти у всіх локальних документах закладу:

    • розпорядженнях
    • планах
    • програмах
    • статутах.

    Проявом інклюзивної політики визнають підхід, за якого:

    • до розроблення планів, програм, прийняття рішень заохочують усіх членів колективу
    • організовують обговорення
    • використовують анкетування та опитування.

    При цьому в центрі уваги має бути основне питання — створення оптимальних умов для задоволення освітніх потреб дітей.

    Збагачення інклюзивними підходами практики, що існує

    • Посилюйте особистісну зорієнтованість під час ігор та спілкування з дітьми, на групових та індивідуальних заняттях
    • враховуйте інтереси та досвід дітей
    • заохочуйте до активної участі
    • підтримуйте їхні починання
    • стимулюйте творчість.

    Анкета

    Робота з індексом інклюзії

    Філософія індексу інклюзії жорстко не унормовує процеси оновлення дошкільного закладу і залишає простір для власної ініціативи та творчості. Пропонуємо орієнтовні етапи роботи з індексом інклюзії:

    1. розпочинаємо роботу

    • формування координаційної групи
    • попередній аналіз планування
    • ознайомлення з цінностями

    2. вивчаємо та аналізуємо стан справ

    • інформування батьків
    • вивчення думки батьків, педагогічного колективу
    • визначення пріоритетів
    • започаткування консультацій для батьків та педагогів

    3. розробляємо план інклюзивного розвитку

    • інтегрування визначених пріоритетів у чинний план діяльності закладу
    • реалізація визначених пріоритетів
    • моніторинг та оцінювання окремих етапів реалізації плану

    4. оцінюємо зміни

    • оцінювання процесу впровадження інклюзивних підходів у діяльність закладів дошкільної освіти
    • аналізування процесу роботи з індексом інклюзії
    • розроблення програми подальшої роботи з упровадження інклюзивних підходів.

    Анкета для діагностики

    Склад та функціонування координаційної групи по роботі з індексом інклюзії

    До складу координаційної групи входять:

    • керівник закладу
    • вихователь-­методист
    • авторитетні педагоги
    • молоді педагоги
    • батьки дітей, що мають особливі освітні потреби
    • батьки, чиї діти почали відвідувати дошкільний заклад нещодавно.

    Можна залучати й інших зацікавлених осіб.

    Важливою умовою є те, що координаційна група має бути моделлю інклюзивної практики, тобто працювати на засадах співпраці, уваги й поваги до думки кожного учасника незалежно від його статі, посади чи соціального статусу. Перетворення співрозмовників на критичних друзів, перехід від дискусії до діалогу — це і є інклюзивний процес.

    Заохочуйте дискусію, щирість в оцінках, нестандартні пропозиції. Розбіжності в поглядах вітайте і сприймайте як ресурс, що рухає колектив уперед.

    • вивчають індекс інклюзії
    • ознайомлюють колектив педагогів та батьків із сутністю та цінностями індексу інклюзії
    • збирають та аналізують інформацію від працівників закладу, батьків, дітей, членів наглядової ради
    • складають план інклюзивного розвитку закладу.

    Способи збирання інформації відповідно до індексу інклюзії

    У педагогічних працівників, які звикли покладатися на власне бачення й розуміння ситуації в освіті, може виникнути хибна думка: «Нам і так все відомо, ми й без опитувальників добре знаємо, що у нас добре, а що не дуже». Не поспішайте з висновками. Терпляча й наполеглива робота, збереження анонімності може надати багато неочікуваної інформації про роботу дошкільного закладу. Доказом цієї думки може стати зміст відгуків щодо роботи дошкільних закладів, які батьки залишають на форумах.

    Запропонуйте батькам відповісти на запитання опитувальників, скажімо, під час батьківських зборів, днів відкритих дверей, після святкових зібрань тощо. Наголосіть, що ви очікуєте на щирі й відверті відповіді.

    Координаційна група, що працюватиме з індексом інклюзії й визначатиме пріоритетні напрями роботи, покладатиметься у своєму рішенні не лише на власні погляди, а й на думку всього педагогічного колективу й батьків.

    Проаналізуйте опитувальники, насамперед щодо позиції «не згоден». Якщо потрібно:

    • уточніть інформацію у причетних осіб
    • виявіть розходження в поглядах
    • зіставте їх із власною оцінкою
    • визначте пріоритетні позиції в роботі дошкільного закладу.

    Розглянемо можливий фрагмент роботи з індексом інклюзії

    У багатьох батьківських опитувальниках навпроти позиції «усіх дітей однаково цінують» з’явилася позначка «не згоден». Це стурбувало членів координаційної групи й було вирішено провести додаткові консультації та опитування. Із ким варто вести обговорення в таких ситуаціях? Насамперед, з родинами, стосовно яких частіше спостерігаються певні упередження. Можливо, це батьки дітей з особливими потребами, батьки багатодітних родин чи батьки з «кризових» родин. На таких зустрічах намагаємось обережно з’ясувати турботи родини. Наприклад:

    • що особливо подобається в дошкільному закладі, а що ні
    • які зміни варто внести для поліпшення умов перебування дитини в закладі
    • яким батьки бачать ідеальний дошкільний заклад та ідеальне ставлення до їхньої дитини тощо.

    Якщо з’ясується, що у закладі справді є певні проблеми з цим питанням, координаційна група визначає його одним з пріоритетних напрямів роботи і вносить до плану інклюзивного розвитку закладу. У контексті вказаного пріоритету плануються різні форми роботи в закладі:

    • організація спільного тренінгу для вихователів та помічників вихователів на тему: «Що означає «шанувати дитину» і як можна виявити до неї шанобливе ставлення?
    • розповсюдження серед вихователів тесту «Чи шанобливо Ви ставитесь до своїх вихованців?»
    • проведення батьківських зборів: «Обережно: зростає особистість!», «Як плекати самоповагу дитини в родині?»
    • реалізація проекту з дітьми старшого дошкільного віку: «Пишемо книжку про себе»
    • ініціювання розмов з дітьми про повагу і самоповагу тощо.

    Орієнтовний алгоритм роботи з індексом інклюзії

    Крок 1. Формуємо координаційну групу

    Крок 2. Ознайомлюємося з концепцією індексу інклюзії та інклюзивними цінностями

    Крок 3. Вивчаємо та аналізуємо стан справ у дошкільному закладі за допомогою індексу інклюзії

    Крок 4. Розробляємо план інклюзивного розвитку дошкільного навчального закладу й діємо

    Крок 5. Оцінюємо зміни, вносимо корективи в план розвитку ДНЗ

    За матеріалом Наталії Дятленко,
    доцента кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти ІППО
    Київського університету імені Бориса Грінченка,
    ж. «Вихователь-методист дошкільного закладу»

    Корисна стаття

    Що таке якісна дошкільна освіта: опубліковано огляд показників та практичні поради їхнього впровадження

    Ключові показники якості дошкільної освіти, критерії їхнього досягнення та впровадження в розрізі щоденної діяльності дітей – про це йдеться у публікаціях «Що таке якісна дошкільна освіта» та «Ключові показники якості дошкільної освіти». Матеріали розроблено Міністерством освіти і науки України спільно з Українським інститутом розвитку освіти, ЮНІСЕФ та Всеукраїнським фондом «Крок за кроком» й опубліковано на сайті МОН.

    Серед ключових показників якості, про які йдеться у публікаціях, такі:

    • доступність освітніх послуг;
    • кваліфіковані й мотивовані педагогічні кадри;
    • організація освітнього процесу;
    • моніторинг та оцінка;
    • управління і фінансування системи освіти.

    Публікація «Ключові показники якості дошкільної освіти» допоможе управлінцям та педагогам сфери дошкільної освіти розкласти кожен показник на чіткі критерії та зрозуміти, яким чином їх досягати. Таких критеріїв загалом десять й вони охоплюють всі напрями організації освітнього процесу: від облаштування простору до процесу управління.

    Наприклад, у показнику «Організація освітнього процесу» міститься два критерії: цілісний розвиток дитини і співпраця. В основі якісної освітньої програми лежить цілісне бачення з орієнтацією не тільки на когнітивний, а й на емоційний, соціальний і особистісний розвиток дитини. Така освітня програма дає змогу дітям повністю розкрити свій потенціал. Якісний освітній процес є можливим лише за тісної співпраці педагогів із дітьми, колегами та батьками, щоби розкрити попередній досвід, здібності та нахили кожної дитини.

    У матеріалі «Що таке якісна дошкільна освіта» представлено показники якості дошкільної освіти в розрізі щоденної діяльності дітей, зокрема: гра, взаємодія та спілкування, формування життєвих та академічних навичок, безпека, освітнє середовище, розклад дня.

    За допомогою цієї публікації педагоги, управлінці та батьки можуть переглянути те, яким чином у дитсадку забезпечуються всі показники якісної дошкільної освіти під час щоденних занять дітей. Наприклад, для гри варто не лише виділити час у розкладі, але і обладнати затишний та доступний ігровий простір, а педагогам – розуміти, коли втручатися у процес не варто, а коли потрібно запропонувати нові ідеї.

    Публікація «Що таке якісна дошкільна освіта» ставить дитину у центр уваги, зважаючи на практику гуманістичної педагогіки. Матеріал допоможе відповісти на такі питання, як:

    • якою має бути взаємодія між педагогами та дітьми?
    • як організувати життя дітей таким чином, щоби воно було цікавим для дитини, спонукало її досліджувати, думати, реалізовуватися?
    • як можна використовувати діалог із дитиною для розвитку її мислення?
    • як зробити процес знайомства з книжками цікавим і захоплюючим?
    • як розпочати використовувати гнучке планування?

    Публікації містять огляд Європейської рамки якості дошкільної освіти та догляду за дітьми. Цей документ створено й затверджено у 2014 році Робочою групою Європейської комісії з питань розрозроблення відповідних показників. У публікаціях представлено ключові показники, які забезпечують якість освіти і визначають її місце в широкому соціальному контексті. Інформація співвідноситься з Міжнародними показниками якості дошкільних освітніх програм та Міжнародною методикою оцінювання якісної дошкільної освіти ECERS . Публікації стали частиною процесу створення Концепції розвитку дошкільної освіти в Україні.

    Нагадаємо, що Міністерство освіти і науки спільно з ЮНІСЕФ Україна презентували контент-платформу і чат-бот НУМО про важливість дошкільного розвитку.

    Окрім того, оприлюднено затверджений Базовий компонент дошкільної освіти, що є Державним стандартом дошкільної освіти в Україні. «Дошкільна освіта є невід’ємним складником та першим рівнем у системі освіти – стартовою платформою особистісного розвитку дитини. Затверджений стандарт забезпечить підвищення якості дошкільної освіти в Україні та приведення її до відповідності міжнародним стандартам. В основу документа покладено ідеї гуманістичної педагогіки, патріотичного та громадянського виховання та солідарної відповідальності держави, громади, родини, фахівців педагогічної освіти й інших професій, причетних до піклування, догляду та розвитку дітей дошкільного віку», – зазначив Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.