Що таке фонетичний аналіз слова брати

Авторadmin

Що таке фонетичний аналіз слова брати

Фонетичний розбір слова онлайн

Вивчення фонетики як структурного елементу лінгвістики зазвичай не обходиться без вивчення методології фонетичного розбору слова. Подібний аналіз зазвичай виконується за певним планом, що дозволяє виділити структуру складів і звуків в потрібному слові, а потім і охарактеризувати їх. При цьому зазначену операцію можна виконати як самостійно, так і вдатися до допомоги різних мережевих сервісів, що дозволяють швидко провести згаданий «звукобуквенний аналіз», і отримати шуканий результат. У цьому матеріалі ми розповімо, що таке фонетичний розбір слова, який алгоритм його реалізації, і можна здійснити його в режимі онлайн.

Особливості фонетичного розбору слова

Нагадаю читачеві, що під фонетичним аналізом частини мови зазвичай розуміють характеристику структури складів і складу слова зі звуків.

При цьому розборі зазвичай використовується транскрипція, що реалізується за допомогою квадратних дужок (наприклад, слово «ялинка» записується як [йолка]).

Також тут використовуються наступні спеціальні позначення:

  • М’який приголосний звук позначається апострофом — [ ‘], а ударний — знаком наголоси [‘];
  • У транскрипції зазвичай не використовуються літери алфавіту «Е», «Е», «Ю», «Я», «Ь», «Комерсант»;
  • При подвоєнні приголосних використовується знак довготи вимовляння звуку — [:];
  • Також рекомендую звернути увагу на наступну пам’ятку при розборі: Пам’ятка при фонетичному розборі слова

Читайте також: Орфографічний розбір слова.

План звукобуквенного аналізу частини мови

Реалізація фонетичного розбору зазвичай реалізується по шаблонного плану, що складається з наступних дій:

  1. Записуємо на папір потрібне нам слово;
  2. Вважаємо, скільки в слові голосних і приголосних букв;
  3. Виставляємо наголос (визначаємо ударний склад);
  4. Справа записуємо транскрипцію даного слова;
  5. Поділяємо слово на склади, вказуємо загальна кількість складів. Кількість складів зазвичай збігається з кількістю наявних в слові голосних букв;
  6. Перераховуємо всі букви в слові шляхом їх запису зверху вниз, праворуч від кожної букви в квадратних дужках пишемо, як вона чується (т. Е. Звукове визначення). Пам’ятайте, що між буквою і її звуком може бути різниця;
  7. Досліджуйте кожну з наявних фонем, і вкажіть її властивості через кому.

Також врахуйте, що:

  • якщо звук голосний — пишемо, що звук голосний, а також вказуємо який він — ударний або ненаголошений;
  • якщо звук приголосний — то пишемо, що звук приголосний, а також вказуємо, твердий він або м’який, дзвінкий він або глухий, парний або непарний по твердості або м’якості, і дзвінкості або глухість.

В кінці нашого звукобуквенного розбору підраховуємо кількість букв і звуків, і пояснюємо їх невідповідність (при наявності).

Приклад розбору слова за звуками

Для прикладу давайте розглянемо слово «люблю»:

  1. В даному слові 2 голосних і 3 приголосних букви, наголос падає на останній склад.
  2. Транскрипція слова виглядає як [л’убл’у].
  3. У слові «люблю» два склади — люблю.

Перераховуємо зверху вниз всі букви в слові:

л [л ‘] — приголосний звук, дзвінкий (непарний), м’який (парний), сонорні;
ю [у] — голосний звук, ненаголошений;
б [б] — приголосний звук, дзвінкий (парний), твердий (парний);
л [л ‘] — приголосний звук, дзвінкий (непарний), м’який (парний), сонорні;
ю [у] — голосний звук, ударний.

Це може бути корисним: Звуковий аналіз слова — схема розбору.

Онлайн-сервіси для фонетичного розбору слова

Також в проведенні звукобуквенного аналізу нам можуть допомогти спеціальні мережеві сервіси, що працюють online. Робота з ними досить проста: ви переходите на такий ресурс, пишете в спеціальному полі потрібне для розбору слова, а потім тиснете на кнопку «пошуку». Практично відразу ж ви отримуєте шуканий результат, при цьому його якість безпосередньо залежить від рівня даного ресурсу, і не завжди буває коректним.

Зокрема, рекомендую звернути увагу на наступні інструменти:

  • distance-teacher.ru — даний ресурс крім стандартних рекомендацій щодо проведення фонетичного розбору також містить інструментарій для проведення фонетичного розбору онлайн. Просто перейдіть за посиланням, перейдіть до самого низу, вставте потрібне слово в поле для пошуку, а потім натисніть на «Виконати»;
  • slovonline.ru — популярний в Рунеті ресурс, що дозволяє проводити звукобуквенний розбір online. Досить виконати вхід на ресурс, в рядку пошуку вгорі набрати потрібне слово, а потім і натиснути на «Шукати» праворуч;
  • yznaika.com — алгоритм роботи з даним сайтом не відрізняється від інших описаних вище аналогів. Форма для фонетичного аналізу знаходиться внизу сторінки;
  • russkiy-na-5.ru — даний ресурс являє собою словник фонетичних розборів, що включає базу з 2500 слів, відібраних за пошуковими запитами. Для пошуку потрібного вам слова введіть його в пошуковий рядок, а потім натисніть на «Знайти».

висновок

Виконати фонетичний розбір будь-якого слова в режимі онлайн ви можете за допомогою сервісів, перерахованих нами вище. Всі вони мають простий і зручний інтерфейс, дозволяючи отримати результат буквально за кілька секунд. Також відзначимо, що не завжди якість подібних online-розборів виявляється на прийнятному рівні. Тому не забудьте пробігтися поглядом по отриманому результату, і при необхідності виправити допущені сервісом огріхи.

Що таке фонетичний аналіз слова брати

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особаберуберемо
2 особаберешберете
3 особабереберуть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особабратимубратимемо
2 особабратимешбратимете
3 особабратимебратимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідбравбрали
Жіночий рідбрала
Середній рідбрало
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особаберімо
2 особабериберіть
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часберучи
Минулий часбравши

брат

ВІДМІНОКОДНИНАМНОЖИНА
Називнийбратбрати
Родовийбратабратів
Давальнийбратові, братубратам
Знахіднийбратабратів
Оруднийбратомбратами
Місцевийна/у браті, братовіна/у братах
Кличнийбратебрати

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

Звуковий аналіз слова брати

Звуковий аналіз слова брати в українській мові:

1 * – букви.
2 * – звуки, транскрипція слова брати.
3 * – звукова схема (звукова модель) слова брати – дошкільнятам, 1 – 4 клас

4 * – правила фонетичного, звуко-буквеного розбору слова брати (знаходяться нижче на сторінці).

Повний фонетичний, звуко-буквений розбір слова брати дивись далі!

Повний фонетичний звуковий аналіз, звуко-буквений розбір слова брати:

  1. 1. Брати
  2. 2. По складам: бра ́ –ти (2 склади; наголос на 1-му складі).
  3. 3. [ бра ́ ти ]

б [ б ] – приголосний, дзвінкий парний, твердий непарний (правило E )

р [ р ] – приголосний, дзвінкий непарний, сонорний, твердий парний (правило E )

т [ т ] – приголосний, глухий парний, твердий парний (правило E )

Для фонетического анализа (звуко-буквенного разбора) слов русского языка, пожалуйста, перейдите по ссылке:
ФОНЕТИЧЕСКИЙ звуко-буквенный разбор слов русского языка

Правила звукового фонетичного аналізу, звуко-буквеного розбору слова в українській мові:

Голосні звуки:

  • На початку слова
  • У середині та в кінці слова після голосного звука
  • Після апострофа
  • Після м’якого знака

Приголосні звуки:

  • [й]завжди м’який;
  • [д’], [т’], [з’], [с’], [ц’], [л’], [н’], [дз’], [р’] «Де ти з‘їси ці лини, дз, р» – якщо після них йдуть Ь, І, Я, Ю, Є.
  • Уподібнення за м’якістю:
    • тверді передньоязикові [д’], [т’], [з’], [с’], [ц’], [л’], [н’], [дз’] «Де ти з‘їси ці лини», дз пом’якшуються перед м’яким приголосним цієї ж групи.
    • cвистячі [з, ц, с, дз] перед напівм’якими губними [б’, п’, в’, м’, ф’] (“мавпа Буф”) мають подвійну вимову, тобто можуть вимовлятися і твердо, і м’яко: [зв’ір] і [з’в’ір], [см’іх] і [с’м’іх], [св’іт] і [с’в’іт], [цв’ах] і [ц’в’ах], [цв’іт] і [ц’в’іт], [св’ато] і [с’в’ато], [дзв’iн] і [дз’в’iн].
    • [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н], [дз], [р] «Де ти з‘їси ці лини, дз, р» – якщо після них НЕ йдуть Ь, І, Я, Ю, Є
    • Всі приголосні, окрім «Де ти з‘їси ці лини, дз, р» та [й], тобто [б], [в], [г], [ґ], [ж], [дж], [к], [м], [п], [ф], [х], [ч], [ш] – якщо після них
      НЕ йдуть І, Я, Ю, Є
    • [б], [в], [г], [ґ], [ж], [дж], [к], [м], [п], [ф], [х], [ч], [ш] – якщо після них йдуть І, Я, Ю, Є.
    • ці сполучення позначають один звук [дж], [дз]якщо вони належать до кореня слова. ( * у програмі належність до кореня слова не перевіряеться)
    • завжди позначає два звуки [шч]
    • м’який знак не є звуком, він позначає м’якість попереднього приголосного
    • Свистячі приголосні перед шиплячими вимовляються як парні їм шиплячі.
      Cвистячий + шиплячий → шиплячий + шиплячий:
      • с + ш — [ш:]: винісши – [вин’іш:и]
      • з + ж — [ж:]: зжати –[ж:ати]
      • з + ш у середині слова — [жш]: безшумний [бежшумний]
      • з + ш на початку слова — [жш] → [ш:]: зшити [ш:ити]
      • з + ч у середині слова — [жч]: безчинство – [бежчинство]
      • з + ч на початку слова — [шч]: зчепити [шчеипити]
      • з + дж — [ждж]: з джерела [жджерела]
      • ш + с’ — [с’:]: милуєшся [милуйес:а]
      • ж + с’ — [з’с’]: поріжся [пор’із’с’а]
      • ч + с’ — [ц’с’]: мучся [муц’с’а]
      • ш + ц’ — [с’ц’]: дошці [дос’ц’і]
      • ж + ц’ — [з’ц’]: мережці [мерез’ц’і]
      • ч + ц’ — [ц’:]: качці [кац’:і]
      • т + с — [ц]: братство – [брaцтво]
      • т’ + с’— [ц’:]: учіться – [уч’іц’:a]
      • т + ц — [ц:]: коритце [кориц:е]
      • т + ч — [ч:]: вотчина – [вoч:ина]
      • т + ш у звичайному темпі — [чш]: багатшати – [багачшати],
        т + ш у швидкому темпі — [ч:]: багатшати – [багач:ати].
      • Префікс і прийменник з перед кореневим глухим приголосним оглушується: з тобою [стобой’у], з книги [скниги]. Оглушення префікса з- перед [к], [п], [т], [ф], [х] (“кафе птах”) засвідчується орфографією: сказати, стиха, спитати, сфотографувати, схитрувати.
      • Дзвінкий [г] втрачає свою дзвінкість лише в обмеженій групі слів української мови:
        легко – [лехко],
        вогко – [вохко],
        нігті – [н’іхт’і],
        кігті – [к’іхт’і],
        дігтяр – [д’іхт’ар],
        дьогтю – [д’охт’у],
        бігцем – [б’іхцем].
        Ці слова потрібно запам’ятати.
      • Дзвінкий [з] у префіксах роз-, без- та прийменнику без здебільшого оглушується, проте можлива подвійна вимова: [безпeчно] і [беспeчно] , [розпuска] і [роспuска], [без тeбе] і [бес тeбе]. Перед [с] оглушення не відбувається: розсада, безславно. У деяких джерелах вказується, що у префіксах роз-, без- кінцевий з- оглушується при швидкому темпі мовлення: розказати – [росказати], розсипати – [роc:ипати], безпечний – [беспечний], а при повільному темпі мовлення оглушення не відбувається.

      Правила поділу слова на склади в українській мові*

        Поділ слів на склади в українській мові не довільний, а підпорядковується певним правилам:
      1. Будь-який приголосний між двома голосними належить до наступного складу: го-ди-на, жа-рі-ти, су-є-та, ту-го-ву-хий.
      2. Сонорні приголосні [м], [н], [н’], [в], [л], [л’], [р], [р’], [й] після голосного перед наступним приголосним (сонорним, дзвінким, глухим) відносяться до попереднього складу: бар-ви, бам-бук, бал-ті-єць.
      3. Сонорні приголосні [м], [н], [н’], [в], [л], [л’], [р], [р’], [й] після приголосного (дзвінкого і глухого) перед голосним разом із дзвінким і глухим приголосним належать до наступного складу, тобто два приголосні – дзвінкий і сонорний, глухий і сонорний – обидва належать до наступного складу: ва-бли-вий, ва-тра.
      4. Два дзвінкі або два глухі приголосні належать до наступного складу: до-ста-ви-ти, до-сти-га-ти, на-дба-ти, дру-жба.
      5. Два приголосні, перший з яких дзвінкий, а другий—глухий, належать до різних складів: вез-ти, буд-ка, важ-кий.
      6. Подвоєні і подовжені приголосні завжди відносяться до наступного складу: зна-ння, нав-ча-ння, сті-нний, не-ска-за-нний, ві-дда-ти.
      7. Три і чотири приголосні можуть розпадатися і не розпадатися, якщо кінцевим у них є шумний: кі-стка, ві-стка і кіст-ка, віст-ка; і не розпадаються, якщо кінцевим є сонорний: за-здрі-сний, на-стрій, го-стрий.
      8. Три приголосні розпадаються, якщо перший і останній у них — сонорний: акорд-ний.

Про автора

admin administrator