✅Що таке критичне мислення, як і навіщо його розвивати

Освітяни запроваджують нові методи навчання, що розвивають критичне мислення. Навичка критично мислити потрібна кожному в сучасному світі. Прості дії допоможуть розвинути таку здатність.

Суть критичного мислення, навіщо його розвивати

Концепція критичного мислення розвивалася останні 2500 років, стверджують письменник і філософ Річард Пол, психолог і педагог Лінда Елдер у керівництві до праці “The Foundation for Critical Thinking”. Користувалися ним здавна, щоб відрізнити правду від брехні. Засновником практичного застосування критичного мислення, на думку вчених, був Аристотель.

Першим термін “критичне мислення” запропонував американський педагог Джон Дьюї, назвавши його рефлективним мисленням, коли будь-яке переконання розглядають з огляду на докази та наслідки, до яких воно призводить. Він же висловив думку, що завданням освіти має бути розвиток критичного мислення, а не лише передача знань. Сучасне визначення поняття дав Річард Пол 1995 року.

Що таке критичне мислення? “Критика” в перекладі з давньогрецької – ‘мистецтво розбирати’, ‘виносити судження’. Критичне мислення – це здатність людини за допомогою різних прийомів робити обґрунтовані висновки та ухвалювати виважені рішення з приводу отриманої інформації.

Тобто це не прийняття на віру будь-якого твердження і сприйняття його як керівництва до дії, а активне й уміле осмислення, оцінка інформації за допомогою аналізу та синтезу.

Американський викладач, професор Девід Клустер виділив п’ять особливостей критичного мислення:

• Це самостійне мислення.
• Відправна точка – інформація. Знання – мотивація.
• Починається з постановки запитань і з’ясування проблем, які потрібно вирішити.
• Прагнення до переконливої аргументації.
• Це мислення соціальне.

Люди не повинні приймати за істинне те, що подається як істинне, пише Річард Пол у книзі “Критичне мислення: Що необхідно кожному для виживання у світі, що швидко змінюється”.

Критичне мислення – це інструмент для набуття знань на високому рівні.

Механічне запам’ятовування та виконання дає знання низького рівня, яких потребує дедалі менша кількість сфер життя.

Хто така критично мисляча людина? Це людина, здатна ставити під сумнів і аналізувати отриману інформацію. Крім того, вона володіє такими вміннями і навичками:

• нічого не приймає на віру;
• може засумніватися у власній точці зору;
• добре поінформована;
• перевіряє інформацію і відсіює неправдиву;
• уміє виокремлювати головне, узагальнювати та порівнювати;
• вміє встановлювати причинно-наслідковий зв’язок між фактами, ідеями;
• ясно висловлюється;
• неупереджений в оцінках.

Критичне мислення дає людині безліч переваг у різних сферах життя. Тому, хто навчається, здатність мислити критично дасть змогу ефективніше здобувати знання. На роботі людина з критичним мисленням завжди знайде нестандартне розв’язання задачі, а в особистому житті здатна утриматися від необдуманих вчинків, наприклад, щодо свого здоров’я.

Критичне мислення допомагає не потрапити в інформаційну пастку, формувати та відстоювати власну думку. Рішення, ухвалені в результаті такого мислення, більш виважені та продумані.

Поради щодо розвитку критичного мислення

Критичне мислення забезпечує активність і жвавість розуму. Воно змінює звичний порядок, змушує керувати своїми розумовими процесами, покращує якість життя.

Зачатки критичного мислення проявляються вже в 3-5 років, коли дитина, вивчаючи та досліджуючи світ, ставить тисячі запитань дорослим. У цей момент важливо:

• Не відмахуватися від дитини, а ставити зустрічні запитання і разом шукати на них відповіді.
• Запропонувати знайти додаткову інформацію за темою, якщо дитина може це робити.
• Вчити складати план на день, тиждень, місяць, разом аналізувати, що вдалося зробити, а що ні і чому.
• Привчати оцінювати свої дії, аналізувати вчинки та давати їм оцінку, зокрема і з точки зору інших людей.
• Пропонувати розв’язати складну проблему, розділивши її на кілька простіших.

Важливо, щоб навчання навичок критично мислити продовжилося в школі, в училищі або у виші. Розвиток критичного мислення – одна з основних ідей сучасної освіти.

Як розвинути критичне мислення? Поради щодо розвитку критичного мислення дає американська психологиня Даяна Халперн у книжці “Психологія критичного мислення”. Вона говорить про необхідність розвивати такі вміння та навички:

• планування (усе впорядковано, зокрема й думки);
• гнучкість (сприйняття думки інших, пошук достатньої інформації для формування свого погляду);
• наполегливість (не відступати перед складним завданням);
• виправлення своїх помилок (робити висновки і чинити правильно);
• усвідомленість (спостереження за власним розумовим процесом і його контроль);
• пошук компромісного рішення (серед безлічі рішень виділити те, яке сприймуть опоненти).

Без цих умінь неможливе формування повноцінного критичного мислення. З практичних методів, що допомагають розвивати критичне мислення, розгляньте такі:

• гра в шахи (причинно-наслідкові зв’язки);
• судоку (виділення головного, увага до дрібниць);
• інші настільні ігри (логіка, зосередженість, підвищення швидкості мислення);
• “мозковий штурм” (нестандартне колективне розв’язання колективом завдання, запис та обговорення ідей);
• рефлексивний метод (критичний аналіз будь-якої статті);
• аргументовані дискусії, дебати з приводу фільмів, книжок, статей, новин.

Критичне мислення можна розвинути в будь-якому віці, якщо людина здатна мислити. Його формування відбувається за постійної практики.

Критичне мислення – постійний процес саморозвитку. Помилки чи неточності не повинні зупиняти. З кожним днем роботи над собою та над отриманою інформацією їх буде все менше. Людина зможе ухвалювати більш якісні рішення, що допоможе почуватися впевнено та жити краще.

Що ми дізналися?

Критичне мислення – це здатність об’єктивно аналізувати та оцінювати питання або ситуацію, щоб сформувати обґрунтоване судження. Воно включає незалежне мислення, логічний аналіз, розпізнавання забобонів та упереджень, а також вміння розглядати різні точки зору.

1. Логічний аналіз:
   • Оцінка аргументів та доказів на предмет їх логічності та послідовності.
2. Розпізнавання упереджень:
   • Вміння виявляти особисті та чужі упередження та забобони, які можуть спотворювати сприйняття.
3. Вміння ставити питання:
   • Розвиток навички задавати відкриті, продумані питання для глибшого розуміння проблеми.
4. Гнучкість мислення:
   • Здатність розглядати альтернативні варіанти та точки зору перед ухваленням рішення.
5. Прийняття рішень:
   • Використання критичного мислення для обґрунтованого вибору серед різних можливостей.
6. Розвиток аргументації:
   • Здатність підтримувати свої думки та ідеї з допомогою логічних обґрунтувань та доказів.

Навіщо розвивати критичне мислення:

• Покращення навичок розв’язання проблем: Здатність аналізувати складні ситуації та знаходити ефективні рішення.
• Здатність до самоосвіти: Уміння самостійно навчатися та підвищувати свій інтелектуальний рівень.
• Краще спілкування: Вміння чітко аргументувати свої думки та переконувати інших.
• Професійний розвиток: Важлива компетенція у багатьох сферах діяльності, що сприяє кар’єрному зростанню.

Висновок

Критичне мислення є ключовою навичкою у сучасному світі, яка дозволяє індивідам ефективно аналізувати інформацію, робити обґрунтовані висновки та приймати раціональні рішення. Розвиток критичного мислення сприяє особистісному зростанню, професійному успіху та здатності адаптуватися до швидко змінювального середовища.

Через його значення для освіти, кар’єри та повсякденного життя, розвиток цієї навички стає невід’ємною частиною сучасної освіти та професійного розвитку.

Що таке критичне мислення і як його розвивати, приклади та тести

На думку експертів Всесвітнього економічного форуму в Давосі, критичне мислення – одна з головних гнучких навичок (soft skills) майбутнього, необхідна для професійного розвитку в будь-якій галузі.

Редакція MC.today розібралася, що таке критичне мислення, чому його потрібно розвивати та де можна використовувати, вивчила методи та прийоми критичного мислення.

• Що таке критичне мислення
• Основні складові критичного мислення
• Навіщо людині мислити критично
• Що заважає критичному мисленню
• Методи та прийоми критичного мислення
• Де можна використовувати критичне мислення
• Як розвинути у себе критичне мислення
• Висновок

Що таке критичне мислення

Критичне мислення – це вміння зіставляти факти, аналізувати інформацію, оцінювати її вірогідність, робити обґрунтовані висновки та приймати на їх основі виважені рішення.

У давньогрецькій мові слово «критика» означало «мистецтво розбирати, робити судження». Деякі інструменти критичного мислення можна знайти ще у працях Сократа, проте батьком цього напряму сьогодні вважають американського філософа Джона Дьюї.

Концепція критичного мислення / Джерело: Depositphotos

У своїй книзі «Як ми думаємо» (1910), він описує критичне мислення як активне, наполегливе, ретельне, рефлексивне та автономне.

Іншими словами, людина, яка критично мислить, самостійно перевіряє будь-яку ідею, воліє уточнювати та зважувати, а не вірити на слово. Вона також постійно аналізує власні думки та переконання, щоб переконатися в їхній логічності, обґрунтованості та неупередженості.

Не пропустіть жодної важливої новини від МС.today

Основні складові критичного мислення

Сумнів

Один із наріжних каменів критичного мислення – щирий сумнів у своїй правоті. А ось абсолютна та беззаперечна впевненість у ній – синонім відсутності критичного мислення.

Тільки готовність сумніватися і допускати ймовірність помилки дозволяє сприймати серйозно аргументи, що суперечать нашій позиції. Це дозволяє змінити її, щоб у результаті ухвалити правильне рішення.

Навчіться на практиці, як підбирати доречний tone of voice для спілкування з топменеджментом, колегами та клієнтами. Опануй англійську для фінансистів.

Деякі люди чомусь вважають, що важливо у будь-якій ситуації до кінця відстоювати свою думку, навіть якщо вона не зовсім вірна. Інакше це буде слабкістю та зрадою своїх принципів.

Але насправді знайти і чесно визнати помилку – ознака зрілості та крок уперед. Адже лише визнання помилки дозволяє виправити її наслідки, зробити висновки та вільно рухатися далі.

Запитання

Щоб перевірити свою правоту корисно ставити собі запитання. Наприклад: що я про це знаю і звідки? Наскільки сильно має впливати на моє переконання ця інформація?

Ступінь впевненості

Зазвичай ми оцінюємо ступінь впевненості у числах. Але для перевірки своїх міркувань важливо уникнути бінарної системи «абсолютно впевнений/категорично заперечую». Для цього можна уявити якусь цифрову шкалу. Тоді з’являться варіанти «впевнений на 70%» і «з цього питання я маю більше сумнівів, ніж впевненості».

Свідоцтва

Якою б сильною не була наша впевненість у чомусь, треба вміти розкласти її на складові та оцінити значущість кожної з них. Так набагато простіше перевіряти свою позицію на коректність.

Наведемо теоретичний приклад із життя: подруга каже вам, що знайомий інженер порадив їй зберігати батарейки у холодильнику, щоб продовжити термін їхньої служби. Як вирішити чи варто вам чинити так само? Для цього можна оцінити та зіставити усі «за» та «проти».

Перше свідчення за: подруга стверджує, що батарейки працюють довше. Це свідчення на користь того, що можливо спосіб працює. Але не особливо сильне, адже подрузі могло тільки здатися, що батареї після зберігання в холодильнику служать довше.

В межах курсу можна освоїти ключові ІТ-теми та почати без проблем говорити з іноземними колегами.

Вміння відокремлювати факти від оцінювальних суджень

Факти – це об’єктивні дані та події, які можуть бути підтверджені документально. Оцінювальні судження – це суб’єктивні думки та оцінки, які можуть залежати від особистих переконань.

Якщо хтось каже: «При президенті X економічна ситуація в країні покращилася», то це оцінювальне судження. Однак, якщо він надає дані про зростання ВВП, зниження безробіття та інші об’єктивні показники, це вже об’єктивні дані. Побачити різницю між фактами та суб’єктивними думками нам дозволяє критичне мислення.

Розпізнавання маніпуляції та обману

При вивченні нової інформації завжди намагайтеся зрозуміти, хто її створив, якою була його мотивація, кому це вигідно. Маніпулятори часто використовують сильні емоції, щоб вплинути на ваші почуття. Намагайтеся відокремити емоції від логіки та аналізувати інформацію раціонально.

Розуміння причинно-наслідкових зв’язків

Це означає здатність аналізувати, які події чи явища можуть бути причиною інших та які – наслідком.

Також важливо розуміти, що кореляція (співвідношення, взаємозв’язок) не обов’язково означає причинну залежність. Наприклад, вам кажуть, що діти, які займаються музикою, краще встигають з інших предметів.

Проте, швидше за все, обидва факти мають спільну причину. Адже вірогідно що батьки, які змогли знайти час та кошти на навчання своїх дітей музиці, не менше дбатимуть і про їхню успішність з інших предметів.

Вивчення іншої точки зору

Завжди корисно поставити себе місце опонента. Наприклад, запитайте себе: чому позиція кандидата з поглядами, які протилежні моїм, приваблює так багато людей?

Кут зору може кардинально змінювати уявлення про речі / Джерело: Depositphotos

Може ви просто дивитеся на проблему під різним кутом? Як дві людини на фото, одна з яких упевнена, що бачить цифру 6, а інша так само переконана, що це, звичайно ж – цифра 9.

Навіщо людині мислити критично

У США та деяких країнах Європи критичне мислення викладають у школах як окремий предмет. І ось чому це важливо:

За 6 тижнів ви пройдете шлях від формування відповідальної команди до написання кар’єрної карти для кожного співробітника.

• Ухвалення обґрунтованих рішень. Критичне мислення дозволяє з більшою ймовірністю досягти бажаного результату під час вирішення завдань та прийняття рішень. Це особливо важливо у сферах, де ухвалення вірних рішень має високий пріоритет. Наприклад, у медицині, бізнесі чи політиці.
• Підвищення інформаційної грамотності. Критичне мислення допомагає відрізнити правду від дезінформації у потоці інформації, що надходить через ЗМІ та соцмережі.
• Поліпшення комунікації. Критичне мислення допомагає людям висловлювати свої думки та аргументи більш чітко та переконливо, що сприяє ефективній комунікації. Це одна з найважливіших гнучких навичок для успішної роботи в команді.
• Вирішення конфліктів. Критичне мислення може допомогти у вирішенні конфліктів, оскільки воно сприяє більш об’єктивному та справедливому підходу до оцінювання розбіжностей.

Що заважає критичному мисленню

Когнітивні спотворення

Може виникнути питання: «Навіщо мені критичне мислення, якщо я й так непогано міркую?» Річ у тім, що так думають усі, незалежно від реального рівня критичного мислення. На додаток, багато людей вважають, що їхній інтелект вищий за середній, що звичайно ж не може бути правдою.

Ефект Даннінга — Крюґера / Джерело: Depositphotos

Це один із проявів ефекту Даннінга — Крюґера, при якому люди з найнижчою компетенцією зазвичай оцінюють себе вище за інших. Як іронічно зауважив сам Девід Даннінг, суть відкритого ним феномена в тому, що «людям не вистачає знань та інтелекту для того, щоб визнати, що їм не вистачає знань та інтелекту».

Через це помилкове переконання, ми, сам того не помічаючи, часто приходимо до помилкових висновків і робимо на їх основі невдалий вибір. Але це далеко не єдина у своєму роді помилка, яка заважає нам мислити об’єктивно.

Психологи вивчили безліч подібних багів мислення та називають їх когнітивними спотвореннями. Цілком позбутися їх неможливо через людську природу, але розвинене критичне мислення допоможе усвідомити й уникнути принаймні частини когнітивних спотворень. Ось деякі з них:

• Ефект підтвердження. Ми частіше шукаємо та охоче запам’ятовуємо інформацію, яка підтверджує вже наявні у нас переконання. Це спотворення може призвести до того, що дані, що суперечать нашим переконанням, ми будемо ігнорувати і автоматично ставити під сумнів. Наприклад, якщо людина вважає, що після 30 стати програмістом неможливо, то скрізь знаходитиме підтверджувальну інформацію. А історію про успішні випадки з більшою ймовірністю вважатиме фейком.
• Ефект доступності. Ми оцінюємо ймовірність та значущість подій на підставі того, наскільки легко нам згадати пов’язані з ними історії. Наприклад, якщо у місті відбулася серія гучних пограбувань, то ймовірність стати їхньою жертвою оцінюватиметься набагато вищою. Річ у тім, що люди судять не за статистикою, а за своїми суб’єктивними враженнями. І беруть до уваги лише те, що краще запам’ятали.
• Помилка атрибуції. Іноді ми приписуємо успіх власним зусиллям, а невдачу зовнішнім обставинам. Це спотворення може призвести до надмірної впевненості у власних здібностях та недооцінці впливу зовнішніх факторів.

Некомпетентність у предметі

Одне з головних питань у критичному мисленні – наскільки я розбираюся в якійсь галузі, щоб впевнено щось заявляти. Але навіщо розумітися на фізиці чи біології, – запитаєте ви, – якщо у кожного є підключений до інтернету смартфон, а будь-яку інформацію можна загуглити за пару секунд?

Річ у тім, що критерії істини в сучасному світі сильно розмиті. «Надійна» інформація в інтернеті може бути навмисною дезінформацією або містити грубі помилки. Щобільше, посилання з цінною науковою інформацією чи доказами якихось спірних тверджень регулярно зникають.

Причини можуть бути різні. Іноді власники сайтів забувають продовжити хостинг, вони просто не зацікавлені у подальшій підтримці проєктів або видаляють статті, щоб замінити їх на нові. Буває також, що побиті посилання з’являються в результаті технічних збоїв.

У кращому випадку посилання стає недоступним. У гіршому – такі мертві посилання знаходять зловмисники, викуповують домен собі та заміняють початковий варіант статті вигідною їм дезінформацією. Тому, наприклад, Вікіпедія переконливо просить своїх авторів підкріплювати цитати посиланням на сторінки з веб-архіву , де їх ніхто не зможе змінити.

Щоб приймати вірні рішення і не вестися на фейки, важливо мати хоча б базові знання у предметах, які дозволяють нам формувати максимально точні уявлення про навколишню реальність: фізику, хімію, біологію, географію.

Втома, неуважність

Як ми вже говорили, людина з критичним мисленням не приймає нічого на віру і піддає будь-які новини, припущення та ідеї суворій перевірці. Але це зовсім не властиво нашому мозку, який звик повсякчас заощаджувати енергію.

Нобелівський лауреат Даніель Канеман у своїй книзі «Думай повільно… вирішуй швидко» зображає дві системи мислення. Перша – автоматична, заснована на інтуїції та не вимагає значних розумових зусиль. Її ми, наприклад, використовуємо, коли оцінюємо емоції людини на фото.

Друга вимагає зосередження та контролю. Її ми використовуємо для значних розумових зусиль, наприклад математичних розрахунків. Вона також відповідає за прийняття складних рішень та контроль поведінки – завдяки їй ми залишаємося ввічливими, коли злимося, та уважними, коли всю ніч ведемо машину.

Однак людина влаштована так, що за будь-якої можливості намагається використовувати якраз швидшу та менш затратну систему №1, особливо коли втомилася і не може зосередитися. Погодьтеся, набагато простіше довіритися готовій чужій думці чи інтуїції, ніж перевіряти та аналізувати дані самостійно.

Наведемо приклад, в якому мозок помилково віддає перевагу швидкій системі навіть у непризначеній для неї математичній сфері. Спробуйте без довгих роздумів вирішити просте завдання: «Дівчинка заплатила за зошит та закладку 1,1 грн. Скільки коштують зошит та закладка окремо, якщо зошит на 1 грн дорожчий за закладку?»

Більшість упевнено відповість 1 грн та 10 копійок. Але це неправильна, хоча начебто й очевидна, на перший погляд, відповідь. Насправді зошит коштує 1,05 грн, а закладка – 5 копійок. Просто мозку набагато зручніше і простіше йти шляхом найменшого опору.

Критичне мислення якраз і необхідне для того, щоб система №2 у нашому мозку була завжди на сторожі та вчасно включалася, допомагаючи уникати помилок та приймати правильні рішення.

Методи та прийоми критичного мислення

Навчання критичного мислення – довгий та багатоплановий процес, проте існують методики та прийоми, які у будь-якій ситуації серйозно спростять прийняття зваженого рішення.

Що таке критичне мислення простими словами

Критичне мислення – це концепція, яка використовується в освіті для підготовки студентів до аналізу, вивчення і найголовшіне — розуміння інформації, яку вони отримують. Ми говоримо не просто про зубожіння фактів, але про підключення цих фактів до більших концепцій. Давайте розглянемо це питання більш детально не використовуючи складну термінологію.

Проєктне навчання як спосіб саморозвитку

Мова йде про навчальний підхід, де студенти активно досліджують і вирішують реальні проблеми. В цьому контексті, критичне мислення – це інструмент, який допомагає студентам аналізувати і розуміти ситуації, розв’язувати задачі, вивчати альтернативи і вибирати найкращий шлях для досягнення своєї мети.

Проєктне навчання студентів використання аналітичних навичок для аналізу задач, планування рішень, оцінки результатів та здійснення виправлень. Це стимулює розвиток їхніх навичок та сприяє глибшому розумінню матеріалу.

Як розвинути критичне мислення

Удосконалення аналітичних навичок вимагає часу і активної участі. Нижче наведено декілька методів, щоб поліпшити ці важливі навички:

• Ставте запитання: Поставлення питань стимулює наш розум. Звертайтеся до “чому”, “як”, “що якщо” для глибшого аналізу інформації.
• Вчіться з різноманітних джерел: Переглядайте книги, статті, блоги, відео на різні теми. Різні перспективи допоможуть отримати глибше розуміння.
• Експериментуйте: Практикуйте нові ідеї, методи, технології. Такий підхід розширить ваші горизонти і допоможе краще зрозуміти, як взаємодіють різні елементи світу.
• Проводьте самоаналіз: Розмірковуйте над своїми думками. Оцінюйте власні аргументи та робіть висновки.
• Практикуйтеся: Використовуйте реальні сценарії, щоб тренувати своє аналітичне мислення. Спробуйте розв’язати проблему або відповісти на складну задачу, використовуючи свої вдосконалені навички.

Все що потрібно – це постійна практика та зацікавленість. В кінці кінців, критичне мислення – це навичка, яка розвивається протягом часу, і вона спонукає вас бути активним учасником в своєму навчанні. Чим більше ви практикуєтеся, тим кращими стають ваші навички.

Інтегровані курси як спосіб вдосконалення

Інтегровані курси, де різні предмети вивчаються разом, також допомагають підвищити рівень критичного мислення студентів. Коли студенти з’єднують знання з різних областей, вони змушені дивитися на проблему під різними кутами, аналізувати інформацію і формувати свої висновки.

При вивченні інтегрованих курсів, студенти мають змогу бачити зв’язки між різними концепціями, які вони вивчають. Це вимагає від них розробки глибокого аналізу та оцінки, які є ключовими компонентами аналітичних навичок.

Отже, критичне мислення можна визначити як процес аналізу, оцінки та формування суджень на основі інформації. Воно включає в себе здатність задавати важливі питання, розробляти аргументи і виконувати власні висновки.