Мале підприємство

Мале підприємництво (малий бізнес) — підприємництво, що спирається на діяльність невеликих незалежних фірм. Мале та середнє підприємництво є одним із важливих елементів стабільної ринкової економіки.

Мале та середнє підприємництво (МСП) – це соціально-економічний інститут, без якого неможливий розвиток здорового конкурентного середовища, необхідного для подолання галузевого та регіонального монополізму та безробіття. Крім того, МСП створює значну кількість нових робочих місць, здійснює значний внесок у формування середнього класу, необхідного для сталого розвитку суспільства, а також відіграє величезну роль у забезпеченні соціально-політичної стабільності у суспільстві.

Корисні посилання:

• РКО бізнесу
• Кредити для бізнесу
• Бізнес калькулятори
• Реєстрація підприємства
• Оподаткування бізнесу
• Перевірки бізнесу
• Бізнес ідеї
• Бізнес-плани

Як визначити категорію підприємства для цілей бухобліку

Нагадаємо, з 1 січня 2018 року в ч. 2 ст. 2 Закону від 16.07.1999 № 996-XIV (далі – Закон № 996) з’явилися критерії класифікації підприємств за категоріями для цілей бухобліку. Згідно із цією класифікацією підприємства (за винятком бюджетних установ) поділяються на чотири категорії: мікропідприємства, малі, середні та великі. При цьому важливо знати, до якої саме категорії належить ваше підприємство. Це потрібно для того, щоб визначити, у якому складі та за якою формою подавати фінзвітність, чи зобов’язане ваше підприємство створювати резерви в обліку та проводити переоцінку необоротних активів, оприлюднювати свою фінзвітність і застосовувати міжнародні стандарти. У консультації розглянемо, як підприємству встановити свою категорію.

Розмірні критерії та обов’язки підприємства

Наведемо в таблиці діючі критерії визначення категорії підприємства, а також обов’язки такого підприємства, що випливають із приналежності до певної категорії.

№ з/п

Найменування показника

Категорія підприємства (ч. 2 ст. 2 Закону № 996)

Мікро

Мале

Середнє

Велике

1

2

3

4

5

6

Балансова вартість активів*, євро/грн**

До 350 000/ 10 775 748

До 4 000 000/ 123 151 411

До 20 000 000/ 615 757 059

Більше 20 000 000/ 615 757 059

Чистий дохід від реалізації***, євро/грн**

До 700 000/ 21 551 497

До 8 000 000/ 246 302 823

До 40 000 000/ 1 231 514 118

Більш 40 000 000/ 1 231 514 118

Середня кількість працівників****, чол.

№ 1 і № 2 (проміжна квартальна фінзвітність), № 1–5 (річна фінзвітність)

Подання податкової звітності тільки в електронній формі (п. 49.4 ПК)

Обов’язок складати фінзвітність за міжнародними стандартами (ст. 1, ч. 2 ст. 12 1 Закону № 996)

Обов’язок оприлюднювати річну фінзвітність разом з аудиторським висновком (ч. 2 ст. 14 Закону № 996)

* Показник ряд. 1300 форми № 1, № 1-м, № 1-м.

** Для розрахунку критерію, установленого в євро, застосовується офіційний курс гривні (середній за період), розрахований за курсами НБУ, які встановлювалися для євро протягом відповідного року (п. 2 ст. 2 Закону № 996). Для довідки. У таблиці наведено числові значення критеріїв у гривні для 2020 року, виходячи із середнього курсу євро в 2020 році – 30,7878529588432 грн за 1 євро. Ці критерії застосовуються підприємствами під час визначення категорії в 2021 році, за винятком підприємств, створених цього року (див. нижче).

*** Показник ряд. 2000 форми № 2, № 2-м, № 2-мс.

**** Цей показник розраховується в порядку, який установлений центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики (виноска « 1 » до відповідного рядка форми № 1). Тут ідеться про Інструкцію зі статистики кількості працівників, затверджену наказом Держкомстату від 28.09.2005 № 286. Як визначити середню кількість працівників, роз’яснюється в розд. 3 цієї Інструкції.

Порядок визначення категорії підприємства

Для визначення категорії підприємства потрібно скористатися правилами, установленими ч. 2 ст. 2 Закону № 996.

Правило 1. Новостворені підприємства для визначення свого розміру застосовують показники з першої річної фінансової звітності. Тобто підприємство, створене в 2021 році, визначає свою розмірну категорію за даними фінзвітності за 2021 рік.

Наприклад, підприємство створено в липні 2021 року. Згідно з показниками фінзвітності за 2021 рік воно є малим. Тому в 2021 році воно буде вважатися малим підприємством, і для складання фінзвітності за цей рік йому можна керуватися нормами НП(С)БО 25.

Правило 2. Для віднесення до певної категорії показники підприємства повинні відповідати як мінімум двом із трьох установлених критеріїв (див. п. 1–3 таблиці вище). При цьому підприємство вважається:

• малим – якщо не відповідає критеріям мікропідприємства;
• середнім – якщо не відповідає критеріям малого підприємства;
• великим – якщо не відповідає критеріям середнього підприємства.

Приклад 1

Згідно з показниками фінзвітності підприємство, створене в 2021 році, відповідає таким критеріям:

• балансова вартість активів – 20 000 000 грн (мале);
• чистий дохід від реалізації – 1 500 000 000 грн (велике);
• середня кількість працівників – 8 (мікро).

Як бачимо, за кожним критерієм підприємство потрапляє до різної розмірної категорії. Як же вибрати відповідність як мінімум двом критеріям, як того вимагає норма ч. 2 ст. 2 Закону № 996?

У даному випадку дотримуються критерії (див. п. 1–3 таблиці вище):

• за балансовою вартістю активів – малого та середнього підприємства;
• чистим доходом – тільки великого;
• кількістю працівників – малого та мікропідприємства.

Таким чином, за балансовою вартістю активів і середньою кількістю працівників наше підприємство можна віднести до малого.

На замітку! Підказку, як визначити категорію підприємства в різних випадках, можна знайти в Інформаційному повідомленні Мінфіну від 12.11.2018.

Правило 3. Для визначення у звітному році категорії підприємства, створеного в минулі роки, беруть показники фінзвітності такого підприємства за рік, що передує звітному.

Зазначимо, що для визначення категорії підприємства в 2018 році (коли вперше були введені розмірні критерії) потрібно було орієнтуватися тільки на показники фінзвітності за 2017 рік (див. лист Мінфіну від 04.07.2019 № 35210-01-2/17297). А щоб установити категорію підприємства в 2021 році, треба брати показники фінзвітності за 2020 і 2019 роки (див. далі правило 4).

Правило 4. Якщо підприємство однієї із чотирьох зазначених категорій за показниками річної фінзвітності протягом двох років підряд не відповідає наведеним критеріям, воно відноситься до відповідної категорії підприємств (ч. 2 ст. 2 Закону № 996).

Як на практиці застосовувати це правило?

На сьогодні в загальному доступі є роз’яснення Мінфіну в листі від 23.03.2020 № 35210-06-5/8860 (далі – Лист № 8860). Суть його зводиться до такого.

Якщо підприємство згідно з показниками річної фінзвітності за 2017 рік відповідало критеріям, установленим для середнього підприємства, то для цілей Закону № 996 воно вважається середнім протягом двох наступних років – 2018 і 2019 років. Але якщо за показниками річної фінзвітності за 2018 і 2019 роки таке підприємство фактично відповідає критеріям великого підприємства, то воно переходить до категорії великих із 1 січня 2020 року.

Далі Мінфін нагадує, що великі підприємства становлять суспільний інтерес, тому зобов’язані складати фінзвітність за міжнародними стандартами. При цьому датою переходу на МСФЗ буде 1 січня 2020 року. А починаючи з 1 січня 2021 року таке підприємство повинне складати проміжну та річну фінзвітність за 2021 рік згідно з МСФЗ.

На підставі роз’яснень із Листа № 8860, а також усних консультацій фахівців законодавчого органу сформулюємо суть правила 4.

Припустимо, показники фінзвітності підприємства за 2017 рік (або підприємства, створеного після 2017 року – за перший звітний рік) відповідали певній категорії. При цьому протягом двох наступних років для цілей складання фінзвітності дана категорія підприємства повинна була залишатися незмінною, як би не змінювалися показники його фінзвітності. Однак якщо протягом цих двох років показники річної фінзвітності підприємства відповідають:

• одній і тій самій категорії (відмінній від первісної) – то починаючи із третього звітного року підприємству повинна бути присвоєна нова відповідна категорія;
• різним категоріям – тоді підприємство залишиться у своїй колишній категорії.

Підсумуємо! Підприємству як би даються два роки на те, щоб остаточно визначитися зі своєю категорією. І для переходу до нової категорії йому треба протягом двох років підряд відповідати критеріям саме цієї нової категорії.

Покажемо на прикладах, як застосовувати на практиці правило 4.

Приклад 2

Згідно з показниками фінзвітності за 2017 рік підприємство – платник податку на прибуток належало до категорії мікропідприємств. При цьому за даними фінзвітності станом:

• на 31.12.2018 – воно відповідало критеріям малого підприємства, але за правилом 3 відзвітувало за 2018 рік як мікропідприємство, подавши форми № 1-мс, № 2-мс;
• на 31.12.2019 – воно відповідало критеріям середнього підприємства. При цьому за правилом 3 воно було малим, але за правилом 4 у 2019 році ще вважалося мікропідприємством, тому повинне було скласти фінзвітність за 2019 рік за формами № 1-мс, № 2-мс;
• на 31.12.2020 – воно відповідало критеріям середнього підприємства. При цьому протягом двох послідовних років (2018-го та 2019-го) показники фінзвітності підприємства не відповідали будь-якій одній категорії (або малого, або середнього). Тому за правилом 4 у 2020 році воно продовжувало вважатися мікропідприємством і складало фінзвітність за формами № 1-мс, № 2-мс.

А до якої ж категорії підприємство відноситься в 2021 році?

Показники фінзвітності підприємства два роки поспіль (за 2019 і 2020 роки) відповідають критеріям середнього підприємства. Таким чином, за правилом 4 у 2021 році воно вже знаходиться в середній категорії, тому йому потрібно подати не пізніше:

• 28 лютого 2022 року – органу статистики фінзвітність за формами № 1 і № 2;
• 2 березня 2022 року – податковому органу фінзвітність за формами № 1 і № 2 разом із декларацією з податку на прибуток і не пізніше 10 червня – повний комплект фінзвітності (форми № 1–5) разом з аудиторським висновком;
• 1 червня 2022 року – органу статистики повний комплект фінзвітності (форми № 1–5), а також оприлюднити її разом з аудиторським висновком на своїй вебсторінці.

Приклад 3

Згідно з показниками фінзвітності за 2017 рік підприємство належало до категорії мікро. При цьому за даними фінзвітності станом на 31.12.2018 і на 31.12.2019 відповідало критеріям малого. Але за правилом 4 воно звітувало за ці роки як мікропідприємство за формами № 1-мс, № 2-мс.

Зазначимо, що тут ситуація інша, ніж у прикладі 2. Протягом двох послідовних років (2018 і 2019 роки) показники фінзвітності підприємства відповідали критеріям малого. Отже, починаючи з 2020 року воно вважається малим, тому повинне складати фінзвітність за формами № 1-м, № 2-м.

За даними фінзвітності станом:

• на 31.12.2020 – підприємство відповідало критеріям середнього;
• на 31.12.2021 – відповідає критеріям великого.

Однак за правилом 4 підприємство вважається малим протягом 2020 і 2021 років. Більше того, воно буде вважатися малим і в 2022 році, оскільки протягом двох послідовних років (2020-го та 2021-го) показники його фінзвітності не відповідали будь-якій одній категорії (або середнього, або великого підприємства).

Приклад 4

Підприємство створено в 2018 році. При цьому за даними фінзвітності станом:

• на 31.12.2018 і 31.12.2019 – воно відповідало критеріям малого підприємства та звітувало за 2018 і 2019 роки як мале підприємство за формами № 1-м, № 2-м;
• на 31.12.2020 і 31.12.2021 – воно відповідало критеріям великого підприємства. Однак за правилом 4 у 2020 і 2021 роках підприємство продовжує вважатися малим і складає фінзвітність за формами № 1-м, № 2-м.

Але вже починаючи з 2022 року підприємство стане вважатися великим. Йому потрібно буде з 1 січня 2022 року перейти на МСФЗ, а з 1 січня 2023 року воно повинне буде складати проміжну та річну фінзвітність за 2023 рік згідно з МСФЗ.

Крім того, фінзвітність за 2022 рік (і далі) потрібно буде оприлюднювати разом з аудиторським висновком.

Джерело: спецвипуск “Баланс” № 5 від 31 січня 2022 року «Фінансова звітність за 2021 рік: для різних підприємств и різних ситуацій».

Від мікро до великого: вибираємо категорію підприємства

Нагадаємо, що з 1 січня 2018 року всі підприємства (крім бюджетних установ) для цілей бухобліку (і не тільки) діляться на чотири категорії: мікропідприємства, малі, середні та великі підприємства.

Розмір підприємства визначається критеріями, установленими ч. 2 ст. 2 Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV (далі – Закон № 996).

Важливо знати, до якої саме розмірної категорії належить ваше підприємство. Це потрібно для того, щоб визначити: у якому складі і за якою формою ви повинні подавати фінзвітність, чи зобов’язане ваше підприємство створювати резерви в обліку і проводити переоцінку необоротних активів, оприлюднювати свою фінзвітність і застосовувати міжнародні стандарти.

Наприклад, згідно з п. 7 НП(С)БО 25 мікропідприємства (на відміну від інших підприємств) мають право:

• відображати необоротні активи тільки за первісною вартістю без урахування зменшення корисності та переоцінки за справедливою вартістю;
• не створювати забезпечення під майбутні витрати і платежі (на виплату відпусткових, виконання гарантійних зобов’язань тощо), а визнавати відповідні витрати в періоді їх фактичного здійснення;
• включати до підсумку балансу фактичну суму поточної дебіторської заборгованості (тобто не створювати резерв сумнівних боргів).

Критерії для визначення розмірної категорії підприємства та обов’язки такого підприємства, що випливають із приналежності до певної категорії, наведемо в таблиці.

Критерії, категорія підприємства й обов’язки

№
п/п

Найменування
показника

Розмірна категорія підприємства (ч. 2 ст. 2 Закону № 996)

Мікро

Мале

Середнє

Велике

1

2

3

4

5

6

Балансова вартість активів*, євро/грн**

До 350 000/
10 776 500

До 4 000 000/
123 160 000

До 20 000 000/
615 800 000

Більше
20 000 000/
615 800 000

Чистий дохід від реалізації***, євро/грн**

До 700 000/
21 553 000

До 8 000 000/
246 320 000

До 40 000 000/
1 231 600 000

Більше
40 000 000/
1 231 600 000

* Показник ряд. 1300 форм № 1, № 1-м, № 1-м.

** Показник ряд. 2000 форм № 2, № 2-м, № 2-мс.

*** Для розрахунку критерію, установленого в євро, застосовується офіційний курс гривні (середній за період), розрахований на підставі курсів НБУ, які встановлювалися для євро протягом відповідного року (п. 2 ст. 2 Закону № 996).

Для довідки. У таблиці наведено числові значення критеріїв у гривнях для 2020 року виходячи із середнього курсу євро в 2020 році – 30,79 грн за 1 євро (https://bank.gov.ua/markets/exchangerate-chart). Ці критерії застосовуються при визначенні категорії підприємства в 2021 році.

Середня кількість працівників*, чол.

Форми фінзвітності (пп. 1, 2 п. 2 розд. I НП(С)БО 25, НП(С)БО 1, наказ Мінфіну від 29.11.2000 р. № 302)

№ 1-м № 2-м,
щоквартально

№ 1 і № 2 (проміжна
квартальна фінзвітність)
№ 1–5 (річна фінзвітність)

Подання податкової звітності тільки в електронній формі (п. 49.4 Податкового кодексу, далі – ПК)

Обов’язок складати фінзвітність за міжнародними стандартами (ст. 1, ч. 2 ст. 12 1 Закону № 996)

Обов’язок оприлюднювати річну фінзвітність разом з аудиторським висновком (ч. 2 ст. 14 Закону № 996)

* Цей показник розраховується в порядку, який установлено центральним органом виконавчої влади, що реалізовує державну політику у сфері статистики (виноска « 1 » до відповідного рядка форми № 1). Тут ідеться про Інструкцію зі статистики кількості працівників, затверджену наказом Держкомстату від 28.09.05 р. № 286. Як визначити середню кількість працівників, роз’яснюється в розд. 3 цієї Інструкції.

Як визначити категорію підприємства?

Коли «примірятимете» розмірні критерії, щоб визначити категорію свого підприємства, орієнтуйтеся на правила, установлені ч. 2 ст. 2 Закону № 996.

Правило 1. Для відповідності певній категорії показники підприємства повинні відповідати як мінімум двом із трьох установлених критеріїв (див. рядки 1–3 таблиці вище). Підказку, як визначити категорію у складних випадках, можна знайти в Інформаційному повідомленні Мінфіну від 12.11.18 р.

Правило 2. Підприємство не вважається:

• малим – якщо воно відповідає критеріям, установленим для мікропідприємства;
• середнім – якщо воно відповідає критеріям малого підприємства;
• великим – якщо воно відповідає критеріям середнього підприємства.

Правило 3. Для визначення категорії підприємства у звітному році беруть показники фінзвітності підприємства за рік, що передує звітному року (але з оглядкою на правило 5 – див. нижче).

Зауважимо, що для визначення категорії підприємства в 2018 році потрібно було орієнтуватися тільки на показники річної фінзвітності за 2017 рік (див. лист Мінфіну від 04.07.19 р. № 35210-01-2/17297). Наприклад, згідно з показниками фінзвітності за 2017 рік підприємство належало до категорії мікро. А за даними фінзвітності за 2018 рік воно вже відповідало критеріям малого підприємства. Проте відповідно до правила 3 підприємство мало відзвітувати за цей рік як мікропідприємство за формами № 1-мс, № 2-мс. Показники фінзвітності 2018 року враховувалися при визначенні категорії підприємства в 2019 році.

Правило 4. Новостворені підприємства для визначення свого розміру застосовують показники з першої річної фінансової звітності. Тобто підприємство, створене в 2020 році, визначає свою розмірну категорію за даними фінзвітності за 2020 рік.

Наприклад, підприємство створено в лютому 2020 року. Згідно з показниками фінзвітності за 2020 рік воно є малим. Тому і в 2021 році воно вважатиметься малим підприємством, навіть якщо показники його фінзвітності за 2021 рік підпадатимуть, наприклад, під категорію мікропідприємства (див. правило 3).

Правило 5. Якщо підприємство однієї з наведених категорій за показниками річної фінансової звітності протягом двох років поспіль не відповідає наведеним критеріям, воно належить до відповідної категорії підприємств.

Як ви, напевно, помітили, формулювання цієї норми Закону досить розпливчасте. І, на наш погляд, потребує додаткових роз’яснень від фахівців Мінфіну.

Тож як застосовувати на практиці правило 5?

На сьогодні з роз’яснень Мінфіну із цього питання в загальному доступі є, наприклад, лист від 23.03.20 р. № 35210-06-5/8860 (далі – Лист № 8860). У цьому листі Мінфін роз’яснив таке.

Якщо підприємство згідно з показниками річної фінзвітності за 2017 рік відповідало критеріям, установленим для середнього підприємства, то для цілей Закону № 996 таке підприємство вважається середнім протягом двох наступних років – 2018 та 2019-го. Але якщо таке підприємство за результатами показників річної фінзвітності за 2018 і 2019 роки фактично відповідає критеріям, установленим для великого підприємства, то воно переходить до категорії великих із 01.01.20 р.

Далі Мінфін нагадує, що великі підприємства становлять громадський інтерес, тому зобов’язані складати фінзвітність за міжнародними стандартами. При цьому датою переходу на МСФЗ буде 01.01.20 р. А починаючи з 01.01.21 р. таке підприємство має складати проміжну і річну фінзвітність за 2021 рік згідно з МСФЗ.

На підставі роз’яснень із Листа № 8860, а також усних консультацій фахівців законодавчого органу сформулюємо наше розуміння суті правила 5.

Припустимо, показники фінзвітності підприємства за звітний рік відповідають певній категорії. При цьому протягом двох подальших років категорія підприємства залишається незмінною, яким би чином не мінялися показники його фінзвітності. Проте якщо протягом цих двох років показники річної фінзвітності підприємства відповідатимуть:

• одній і тій самій категорії (що відрізняється від первісної) – то починаючи з третього звітного року підприємству буде присвоєна нова відповідна категорія;
• різним категоріям – тоді підприємство залишиться у своїй первісній категорії.

Підсумуємо! Підприємству, так би мовити, дається два роки на те, щоб остаточно визначитися зі своєю категорією. І для переходу до нової категорії підприємству треба протягом двох років поспіль відповідати критеріям саме цієї нової категорії.

Покажемо на прикладах, як визначити категорію підприємства згідно з правилом 5 у нашому розумінні.

Приклад 1

Згідно з показниками фінзвітності за 2017 рік підприємство належало до категорії мікропідприємств. При цьому за даними фінзвітності станом:

• на 31.12.18 р. – підприємство відповідало критеріям малого підприємства. Але згідно з правилом 3 воно відзвітувало за 2018 рік як мікропідприємство, подавши форми № 1-мс, № 2-мс;
• на 31.12.19 р. – підприємство відповідало критеріям середнього підприємства. Але згідно з правилом 5 у 2019 році воно ще вважалося мікропідприємством. Тому підприємство мало скласти фінзвітність за 2019 рік за формами № 1-мс, № 2-мс;
• на 31.12.20 р. – підприємство відповідає критеріям середнього підприємства. При цьому протягом двох послідовних років (2018 та 2019) показники фінзвітності підприємства не відповідали якійсь одній категорії (або мале, або середнє підприємство). Тому, згідно з правилом 5, у 2020 році підприємство продовжує вважатися мікропідприємством і складає фінзвітність за формами № 1-мс, № 2-мс.

А в якій же категорії підприємство буде в 2021 році?

Показники фінзвітності підприємства два роки поспіль (2019 та 2020 рр.) відповідають критеріям, установленим для середнього підприємства. Таким чином, згідно з правилом 5 у 2021 році підприємство перебуватиме в середній категорії.

Приклад 2

Згідно з показниками фінзвітності за 2017 рік підприємство належало до категорії мікро. При цьому за даними фінзвітності станом на 31.12.18 р. та на 31.12.19 р. відповідало критеріям малого підприємства. Але відповідно до правил 3 та 5 воно звітувало за ці роки як мікропідприємство за формами № 1-мс, № 2-мс.

Тут ситуація інша, ніж у прикладі 1. Протягом двох послідовних років (2018 та 2019 рр.) показники фінзвітності нашого підприємства відповідали критеріям малого підприємства. Отже, починаючи з 2020 року підприємство вважається малим, тому має складати фінзвітність за формами № 1-м, № 2-м.

Припустимо, що за даними фінзвітності за 2020 рік підприємство відповідає критеріям середнього підприємства. Проте, згідно з правилом 5, підприємство, як і раніше, вважатиметься малим. Адже не виконується умова про відповідність показників фінзвітності одному й тому самому критерію два роки поспіль.

Приклад 3

Згідно з показниками фінзвітності за 2017 рік підприємство належало до категорії середніх. При цьому за даними фінзвітності станом:

• на 31.12.18 р. – підприємство відповідало критеріям малого підприємства. Але відповідно до правила 3 воно відзвітувало за 2018 рік як середнє, подавши форми № 1–5;
• на 31.12.19 р. – відповідало критеріям мікропідприємства. Але «завдяки» правилу 5 у 2019 році підприємство продовжує вважатися середнім. Тому воно мало скласти фінзвітність за 2019 рік за формами № 1–5. І більше того, свою фінзвітність за 2019 рік підприємство мало оприлюднити разом з аудиторським висновком.

У цьому прикладі протягом 2018 та 2019 років показники фінзвітності підприємства не відповідали якійсь одній категорії (або мале, або мікропідприємство). Тому згідно з правилом 5 у 2020 році підприємство продовжує вважатися середнім і складає фінзвітність за формами № 1–5.

Припустимо, що за даними фінзвітності за 2020 рік підприємство відповідає критеріям, установленим для мікропідприємства. У такому разі підприємство з 2021 року перейде до категорії мікро. Адже протягом двох послідовних років (2019 та 2020 рр.) показники фінзвітності нашого підприємства відповідали критеріям мікропідприємства.

Увага! Норму абзацу дев’ятнадцятого ч. 2 ст. 2 Закону № 996 цілком можна тлумачити і трохи інакше.

Так, якщо протягом двох років поспіль показники річної фінзвітності підприємства відповідатимуть:

• одній і тій самій категорії (що відрізняється від первісної) – то починаючи з третього звітного року підприємству буде присвоєна нова відповідна категорія;
• різним категоріям – тоді починаючи з третього звітного року підприємство належатиме до тієї категорії, якій воно відповідало в другому (останньому) році.

Саме так цю норму роз’яснюють окремі фахівці з бухобліку. Проте повторимо, що ми керувалися усними роз’ясненнями фахівців законодавчого органу.

Звичайно, останнє слово в цьому питанні залишається за Мінфіном. Тому рекомендуємо підприємствам, для яких це питання є принциповим, звернутися за роз’ясненнями до цього міністерства. За загальними правилами відповідь на запит має бути отримана протягом одного місяця з моменту звернення.

Висновки

Для цілей бухобліку всі підприємства (крім бюджетних установ) можуть належати до мікропідприємств, малих, середніх або великих підприємств (ч. 2 ст. 2 Закону № 996).

Щоб визначити свою розмірну категорію у звітному році, підприємство має керуватися показниками фінзвітності і п’ятьма правилами, наведеними в ч. 2 ст. 2 Закону № 996.

Джерело: “Баланс” № 5-6, який виходить з друку 01.02.21 р.