Прожитковий мінімум 2021

Згідно із Законом «Про Державний бюджет України на 2021 рік», прожитковий мінімум на працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено на рівні:

• з 1 січня – 2 270 грн.
• з 1 липня – 2 379 грн.
• з 1 грудня – 2 481 грн.

Показники для інших соціальних та демографічних груп населення вказано в таблиці.

Прожитковий мінімум 2021: таблиця

Загальний показник прожиткового мінімуму на одну особу в 2021 році: 2 189 грн (січень-червень), 2 294 грн (липень-листопад), 2 393 грн (грудень). Він не використовується бухгалтером ні в одному розрахунку і існує тільки для статистики.

В Законі про “Державний бюджет України на 2021 рік” зазначено також прожитковий мінімум для:

• судді – 2 102 грн.
• прокурора окружної прокуратури – 1 600 грн.
• працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами – 2 102 грн.

Прожитковий мінімум в 2021 році: на що впливає?

Від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого в 2021 рік, буде залежати:

• розмір індексації, адже заробітна плата індексується в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
• розмір податкової соціальної пільги для розрахунку ПДФО;
• граничний розмір доходу, який дає право для застосування податкової соціальної пільги;
• мінімальний розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника, який не може бути меншим за розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року (відповідно до ст. 6 Закону «Про оплату праці» та ст. 96 КЗпП).

Відносно прожиткового мінімуму для інших соціальних і демографічних груп населення:

“Дитячі” прожиткові мінімуми впливають на розрахунок:

• суми державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям;
• аліментів на дітей відповідного віку.

Прожитковий мінімум 2021 для непрацездатних осіб впливає на розрахунок пенсій.

Запрошуємо переглянути інші корисні матеріали:

Розпочати легко! Додайте інформацію про організацію та працівників, виконайте налаштування і отримайте необхідні розрахунки. Нарахування зарплати та індексації, розрахунок податків, лікарняних, відпускних та компенсацій. А ще: будуйте графіки роботи будь-якої складності, формуйте кадрові докумети та звіти, відправляйте звітність у податкову, контролюйте торговельні операції та інше.

Податкова реформа “10-10-10”: скільки може втратити бюджет

У разі, якщо запропоновану Офісом президента податкову реформу під назвою “10-10-10” запровадили б з 1 січня цього року, бюджет би щонайменше втратив 340 млрд грн надходжень.

Про це йдеться у статті ЕП.

Так, за власними розрахунками ЕП, за такого сценарію у січні-червні надходження від податку на прибуток підприємств були б меншими на 28,7 млрд грн, від податку на доходи фізосіб – на 21,7 млрд грн, від ПДВ – на 97,24 млрд грн. Разом – 147,68 млрд грн. Якщо ж до цього додати ефект від скасування ЄСВ, то загальні втрати становили б 337,5 млрд грн.

Натомість, за розрахунками Київської школи економіки (КШЕ), здійсненими на базі бюджетних показників 2021 року, реформа може призвести до падіння доходів держбюджету на 30-40%.

Самі автори реформи вважають, що якби цю модель запровадили з 1 січня 2022 року, то доходи зведеного бюджету та бюджету Пенсійного фонду знизилися б на 584 млрд грн . При цьому річні видатки бюджету знизилися б на 350 млрд грн.

Зменшення надходжень вони хочуть компенсувати на 186 млрд грн за рік завдяки низці заходів, наприклад підвищенню екологічного податку і ставок ПДВ для фармпродукції та пального із 7% до 10%. За розрахунками авторів реформи, якби її запустили з 1 січня, то дефіцит бюджету та, відповідно, потреби в залученні додаткового боргового фінансування зросли б на 48 млрд грн.

При цьому в інвестиційній компаній Dragon Capital допускають, що в разі реалізації реформи доходи бюджету можуть не впасти, але для цього необхідна низка умов. Наприклад, жодних податкових спеціальних режимів, оптимізації, “скруток” та контрабанди.

Сплата податків має буде обов’язковою для всіх, зарплати – лише “білими”, а для олігархів чи наближених до них секторів економіки не повинно бути пільг. Разом із цим, генеральний директор Dragon Capital та власник УП Томаш Фіала, вважає треба повернути довоєнні акцизи та ПДВ на пальне і запровадити 10% податку на купівлю валюти імпортерами, щоб знизити виведення коштів під фіктивний імпорт.

Нагадуємо :

В Україні обговорюється проєкт податкової реформи, який передбачатиме єдину ставку податку на прибуток, доходи фізосіб та додану вартість на рівні 10%.

Головні новини

“Курку треба годувати”. Чи може Україна відкрити експорт для виробників зброї?

Грошей на закупівлю зброї у вітчизняних виробників не вистачає. Заводів більше, але нові потужності все частіше простоюють. Чи можливо тоді дозволити експорт зброї і чи немає альтернативних варіантів?

Ахметов, Веревський та Пінчук просять вивести валюту з України, щоб уникнути дефолту. Уряд – за, МВФ – проти

Попри заборону НБУ, урядовці дозволили великим бізнесменам розрахуватися за мільярдними зовнішніми боргами. Наслідки такого рішення не оцінили ні міжнародні партнери, ні Нацбанк.

На кордоні з Україною – висипають зерно, а з Білоруссю – вільний трафік. Як Польща купує російську агропродукцію

В той час, коли українська агропродукція блокується на кордоні, Польща сплачує сотні мільйонів доларів компаніям з Росії та Білорусі за насіння, олію та корми для тварин.

Чому Україні не вдалося?

Чому хороші європейські норми не завжди працюють в Україні та які реформи потрібні?
старший економіст CASE-Ukraine, фахівець Економічної експертної платформи

© 2005-2022, Економічна правда. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.

“Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”. Назва агентства “Інтерфакс-Україна” при цьому має бути оформлена як гіперпосилання.

Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.

Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.

Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Податок на готівку та гарантія відшкодування ПДВ: реформа “10-10-10” знову на порядку денному. Що там нового?

Влада повернулася до радикальної податкової реформи. Замість “10-10-10” автори тепер називають її “антикорупційною”. Що змінилося в концепції, чи можливо її реалізувати і коли це буде?

Влітку країна дізналася, що у владних кабінетах виношується ідея радикальної податкової реформи, яка отримала назву “10-10-10” . Тоді ж світ побачила ідея радикальної реформи державного апарату .

Зрештою, концепція податкової реформи, головним натхненником якої був заступник керівника Офісу президента Ростислав Шурма, не знайшла широкої підтримки ні серед бізнесу, ні серед експертів.

Здавалося, що на порядку денному вона вже не з’явиться. Утім, в Офісі президента та в стінах парламенту її продовжували доопрацьовувати.

На початку грудня у Верховній Раді навіть з’явилася міжфракційна група , яка відповідає за розробку концепції та напрацювання відповідних законопроєктів.

Нова хвиля обговорень податкової реформи відрізняється від попередньої. Щонайменше, у тому, як її презентують суспільству. Крім того, автори не називають розміри ставок податків, наголошуючи на готовності йти на компроміси.

Що змінилося та чи отримає реформа друге життя?

Що нового

Передусім, змінилися акценти реформи. Раніше ставка робилася на радикальному зменшенні податкового навантаження.

Саме запропоновані ставки ключових податків – на прибуток підприємств, на додану вартість (ПДВ) та на доходи фізосіб (ПДФО) – стали умовною назвою попереднього варіанта реформи – “10-10-10”.

У її оновленій версії акцент робиться не на ставки, а на те, що автори намагатимуться досягти шляхом їх зниження.

“Антикорупційна” податкова реформа має побороти схеми з ухилення від оподаткування та мінімізації податкових зобов’язань, а також корупцію в податкових органах. Мовляв, у разі запровадження низьких ставок зникне й мотивація бізнесу не платити податки.

Автори концепції в розмові з ЕП переконують: ставки – не головне. У фінальній версії реформи, яку формалізують у законопроєкт, вони можуть сильно відрізнятися від анонсованих раніше 10%.

“Ми не збираємося зменшувати загальну суму надходжень. Я просто хочу, аби ми вийшли з цього іміджу брехні”, – пояснював голова міжфракційного об’єднання “За антикорупційну податкову реформу” Мар’ян Заблоцький .

За його словами, у країні діє неписана угода між державою та платниками податків: держава встановила високі податки, але передбачила лазівки, як їх не платити.

Платники податків користуються лазівками, але погоджуються з тим, що влада будь-якої миті може вимагати в них додаткових платежів до бюджету.

“Вони перетворили роботу з ПДВ для бізнесу на гру в рулетку”. Нардеп про роботу Податкової та нову концепцію “10-10-10”

Автори реформи сподіваються розірвати цей договір. Вони пропонують знизити податки формально, але водночас підвищити контроль за їх сплатою. Яким буде зниження – невідомо.

З одного боку, планується провести опитування серед представників бізнесу, аби виявити, які ставки для них прийнятні.

З іншого боку, фінальний варіант реформи потрібно узгодити з міжнародними донорами та Мінфіном. Зрештою, саме останньому доведеться зводити зібрані ресурси з реальними потребами держави.

Крім ставок ПДВ, ПДФО та податку на прибуток, на порядку денному реформаторів перебувають додаткові заходи: від заборони використання системи ФОП замість найму працівників до запровадження податку на готівку.

Чи потраплять ці ініціативи у фінальний законопроєкт та в якій формі, залежатиме від компромісу всередині країни та домовленостей з міжнародними донорами.

Що пропонується

Разом з проведенням податкової реформи її ініціатори вирішили виконати одну забуту передвиборну обіцянку влади: запровадити податок на виведений капітал (ПнВК) . Він має замінити класичний податок на прибуток підприємств.

Різниця в тому, що податком на прибуток (18%) оподатковується різниця між доходами та витратами, а база для ПнВК – сума, яку власник компанії виводить з неї у вигляді прибутку – дивідендів чи інших платежів.

Мета – мінімізувати корупцію в процесі визначення прибутку податківцями, коли одні і ті ж операції підприємець трактує як витрати, а податкова – ні.

Ідея ПнВК в Україні вже частково реалізована. На цей податок можуть перейти резиденти “Дії сіті”. Хоча, за словами голови податкового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева, така опція серед них не популярна.

“Лише третина резидентів “Дії сіті” перейшла на ПнВК. Експеримент виявив, що податок невигідний передусім самому бізнесу попри запевнення адептів”, – зазначив він.

Автори реформи наполягатимуть, щоб ставка ПнВК становила 10%, хоча не виключають, що вона може бути вищою.

Податок на виведений капітал 2019 – leave them, kids, alone

Ключова зміна в адмініструванні ПДВ – зменшення ставки. Автори реформи сподіваються знизити її вдвічі до 10%, хоча й визнають, що це буде проблематично. Відповідно до вимог ЄС, її мінімальний рівень не може бути меншим 15%.

Водночас, ставку 10% автори вважають реальною ставкою ПДВ, яка діє в Україні з урахуванням усіх операцій з ухилення від сплати цього податку.

“Якщо ми збираємо у формі ПДВ 10% з роздрібного товарообороту, то краще збирати ту ж суму з меншою ставкою, ніж гратися в невідшкодування ПДВ і блокування податкових накладних”, – пояснює Заблоцький.

Мета – зробити невигідними схеми з торгівлі податковим кредитом, відомі як податкові скрутки. Очікується, що в зловмисників не буде мотивації організовувати такі схеми, якщо прибуток від них становитиме лише кілька відсотків.

Ще одна новація стосовно ПДВ – запровадження спеціального рахунку, на який би зараховувався податок.

Першочергово кошти з нього мають іти на відшкодування ПДВ, а вже потім – на фінансування видатків бюджету. Це має унеможливити затримки з відшкодуванням.

Якщо затримки виникатимуть навіть у такій системі, то держава нараховуватиме на затриману суму проценти, а винного в цьому чиновника притягатимуть до відповідальності за завдання збитків бюджету.

Усе по 10%: скільки коштуватиме Україні радикальна податкова реформа

Податки на доходи громадян пропонують суттєво зменшити. Для цього ПДФО (18%) об’єднають з єдиним соціальним внеском (22% від фонду оплати праці до вирахування ПДФО).

Ставка об’єднаного податку становитиме 10%. Автори також пропонують підняти ставку військового збору до 3%.

Мотивація щодо зменшення податків на працю проста: стимулювати роботодавців офіційно працевлаштовувати людей і платити їм “білу” зарплату.

За розрахунками економістів, до війни держава щороку недоотримувала 140 млрд грн податків із зарплат через застосування схем з ухилення від оподаткування чи зменшення податкових зобов’язань.

Зарплати в конверті чи повністю неофіційне працевлаштування – це лише частина схем для ухилення від сплати ЄСВ та ПДФО. Поширена практика оформлення працівників як ФОПів.

Автори реформи кажуть: якщо вдасться радикально зменшити ПДФО та скасувати ЄСВ, то боротися з усіма схемами будуть за допомогою жорсткішого контролю за спрощеною системою, розширення функціоналу податкової і навіть запровадження нових податків, зокрема на готівку.

Схеми на 140 мільярдів: як бізнес ухиляється від податків із зарплат

Напевно, найбільш контроверсійна пропозиція реформаторів – суттєве обмеження готівкових операцій, зокрема за допомогою запровадження додаткового податку на зняття готівки .

Мета – боротьба з тіньовою економікою та схемами з ухилення від оподаткування.

Оподаткування готівки, на переконання авторів концепції реформи, має підвищити вартість скруток з ПДВ, виплати зарплат у конвертах, тіньового працевлаштування та більшості інших схем.

Працюватиме податок на готівку так: при знятті, наприклад, 100 грн у банкоматі або в касі банку з рахунку людини списуватимуться 100 грн та податок.

Ця ідея ще дискутується, тому остаточний розмір ставки невідомий. За словами співрозмовника ЕП в Офісі президента, залученого до реформи, вона “точно буде менша 10%”.

Існує ймовірність, що у фінальний законопроєкт цей податок не увійде. Зокрема, це буде залежати від остаточних ставок ПДВ та ПДФО, які авторам вдасться відстояти під час дискусії з міжнародними партнерами.

Проте майже напевно в податковій реформі будуть інші обмеження на готівкові розрахунки. Серед них – заборона на зняття готівки юридичними особами та заборона продажу за готівку підакцизної продукції.

Усі наведені обмеження та податок на готівку автори пропонують вводити лише тоді, коли в Україні не буде проблем з безготівковими розрахунками, зокрема внаслідок тривалих блекаутів та відсутності стабільного зв’язку.

Ще одна ідея, яку обговорюють автори реформи, – жорсткий контроль за використанням спрощеної системи оподаткування . Вони наполягатимуть на забороні її використання замість найму працівників.

“Будь-які речі стосовно “зарплатних ФОПів” прив’язані винятково до лібералізації в інших сферах.

Ми маємо запропонувати громадянам альтернативу цій схемі, зокрема у вигляді нижчих податків при офіційному працевлаштуванні. Але тоді ми домовимося, що з цього моменту ухилятися від сплати цих податків не можемо”, – зазначає Заблоцький.

Хоча спрощену систему використовують у низці інших схем з ухилення від сплати податків, однак відмовлятися від неї автори концепції реформи не збираються.

Між іншим, боротьба із “зарплатними ФОПами” передбачена меморандумом про співпрацю України та МВФ. Тож, імовірно, держава активізує роботу в цьому напрямку, навіть якщо “антикорупційну” податкову реформу не ухвалять.

Без ЄСВ і з вищим податком на дохід: яку податкову реформу готує влада і що буде з ФОПами

Ще одна контроверсійна пропозиція в межах реформи Шурми – надати податковій доступ до рахунків платників податків , передусім юридичних осіб. Це має ускладнити численні схеми з ухилення від оподаткування.

Крім того, автори концепції пропонують провести інституційну реформу самої податкової.

Заступник керівника Офісу президента Ростислав Шурма одним з перших озвучив ідеї “10-10-10” і продовжує курувати податкову реформу

“Потрібно реформувати ДПС так, як свого часу реформували Нацбанк, адже зараз у податковій ситуація погана. Маючи такий рівень зарплат, працівники ключових департаментів орієнтовані на отримання додаткового корупційного доходу”, – пояснює Заблоцький.

Водночас автори визнають: якою б ефективною не виявилася реформа ДПС, надання службі доступу до банківської інформації може виявитися складним завданням. Як відомо, банківську таємницю захищає українське законодавство, зокрема численні рішення Конституційного суду.

Податкові пільги й знижки для громадян: хто може отримати кошти та як скористатися правом

Серед інших пропозицій у межах реформи – підвищення акцизів, екологічного податку та ренти на видобуток сировини. Для останньої пропонують запровадити прогресивну шкалу: чим вищими будуть світові ціни на руду чи газ, тим вищою буде ставка ренти.

Ці заходи розглядаються переважно як компенсатори потенційного падіння надходжень до бюджету в разі зниження ставок ПДВ, ПДФО та запровадження ПнВК.

Хто заплатить

Навіть теоретично порахувати потенційні втрати бюджету від зниження ставок ключових податків неможливо, бо досі невідомо, до якої міри ці податки знизять.

Втрати будуть і автори реформи це визнають . Утім, вони сподіваються, що нижчий рівень податкового навантаження і жорсткіший контроль за готівковим обігом та банківськими розрахунками спонукатимуть бізнес виходити з тіні.

Деякі запропоновані заходи мають вбудовані компенсатори. Наприклад, знизивши податки із зарплат, держава автоматично знизить видатки на оплату праці бюджетників.

Крім того, додаткове оподаткування готівкових операцій, вища рента та екологічний податок теж слугуватимуть компенсаторами зниження ставок ПДВ, ПДФО та запровадження ПнВК.

Доходи, які не вдасться компенсувати, автори реформи пропонуватимуть профінансувати міжнародним партнерам.

” Ми просимо надати міжнародну допомогу у великих обсягах. Тобто, на мою думку, ми можемо собі дозволити пробувати провести радикальну податкову реформу, аби підтримати нашу економіку “, – каже Заблоцький.

На вихід кожен другий. Уряд готує масштабне скорочення держслужбовців

Щонайменше частину реформи хочуть провести до закінчення війни, аби скористатися ситуацією, коли міжнародні партнери надають Україні фінансову підтримку. Однак це породжує кілька глобальних проблем.

По-перше, кошти партнерів не можна витрачати на війну. Вони йдуть на медицину, соціальний захист, освіту. Військові видатки, а це близько половини всіх витрат, Україна фінансує зібраними податками та коштами з продажу облігацій.

Тобто непродумане зменшення податкових ставок до завершення війни може нашкодити обороноздатності або запустити “друкарський верстат” ще з більшою потужністю, ніж у 2022 році.

По-друге, рішення радикально знизити податки може неоднозначно сприйматися за кордоном. Там уже говорять про перегляд масштабів підтримки Києва. Це може призвести до політичних втрат для керівництва США та країн ЄС.

Чи підтримають реформу міжнародні партнери

Ще одна проблема “антикорупційної” податкової реформи – відносини з МВФ. 19 грудня фонд погодив нову програму співпраці з Україною – Моніторингову програму із залученням ради фонду.

Вона не передбачає отримання грошей, але необхідна для укладання довгострокової кредитної програми.

У меморандумі, який крім міністра фінансів та голови Нацбанку підписав ще й президент Володимир Зеленський, Україна чітко зобов’язалася не зменшувати податкову базу та повернути всі довоєнні податки.

Голова МВФ Крісталіна Георгієва. Україна пообіцяла фонду не зменшувати податкову базу та повернути всі довоєнні податки

“У ширшому сенсі з метою збереження макроекономічної стабільності та закладання основ міцної фіскальної системи ми будемо уникати будь-яких заходів, які б зменшували податкові надходження, розмивали базу оподаткування або підривали довіру до державних фінансів”, – зазначається в меморандумі.

Автори “антикорупційної” реформи заявляють, що обговорювали її деталі з експертами МВФ і останні нібито підтримали деякі ініціативи. Однак, судячи з фінального тексту меморандуму, це точно не стосується зниження ставок податків.

Для пільг війна скінчилася. Держава повертає бізнесу мирні правила оподаткування

Обійтися без підтримки МВФ у 2023 році Україні буде складно. Під час складання бюджету на 2023 рік уряд заклав отримання від фонду 12 млрд дол, це майже третина необхідної суми для покриття дефіциту бюджету (38 млрд дол).

Чи можна провести радикальну реформу

Фінансові втрати для країни, до яких може призвести зниження ставок податків – вагома причина, щоб підходити до планування реформи зважено.

У 2023 році уряду потрібно буде не зменшувати податки, а підвищувати їх, якщо виходити з обіцянки повернутися до довоєнного оподаткування.

“Під час війни податки не зменшують, а збільшують, інколи суттєво. Фінансування армії та ведення бойових дій протягом тривалого періоду вимагає концентрації і залучення всіх резервів країни для перемоги. Іншого шляху, на жаль, не існує”, – вважає експерт Growford Institute Костянтин Швабій.

Однак деякі ініціативи виглядають проблемними навіть без урахування потенційних втрат бюджету .

По-перше – міжнародні вимоги до ставок податків. Мова йде не лише про вимогу ЄС до ставки ПДВ, а й про мінімальний рівень податку з прибутку підприємств , про який більшість країн світу домовилися у 2021 році.

По-друге, є питання до заміни податку на прибуток податком на виведений капітал. Зокрема, думка про те, що це полегшить життя бізнесу, може бути надто оптимістичною, вважають експерти.

“ПнВК відрізняється від податку на прибуток тим, що база оподаткування знижується не лише на суму витрат, а й на суму інвестицій.

Очевидно, що включення інвестицій не полегшує розрахунок бази оподаткування, а ускладнює його. Наприклад, куди віднести платежі за налаштування обладнання: до витрат чи до інвестицій?” – запитують Олександра Бетлій та Ілона Сологуб з “Вокс Україна”.

На їх думку, без ефективної реформи ДПС запровадження такого податку лише збільшить корупцію у відносинах бізнесу та податківців.

По-третє, не всі податки, ставки яких хочуть знизити, сплачуються до держбюджету. Наприклад, ПДФО є вагомим джерелом коштів для місцевих бюджетів, тож його зменшення може вбити реформу децентралізації.

По-четверте, є питання до озвучених потенційних компенсаторів втрат бюджету. Зокрема, до підвищення акцизів.

“Щороку держава з внутрішнього акцизу на алкоголь отримує 6,8 мільярда гривень. Наскільки потрібно підвищити податки для цієї галузі, щоб компенсувати сотні мільярдів втрат бюджету від цієї реформи?

Тютюн приносить 50 мільярдів гривень на рік, акциз і так зростає на 20% щороку, у 2025 році матимемо ставки податку, як у Європі (у ЄС – ЕП). Де тут потенціал до зростання?” – риторично запитує Гетманцев.

Підвищення ренти на видобуток корисних копалин також навряд чи принесе багато грошей у бюджет.

Надходження від введення прогресивної шкали ренти суттєво зростуть лише у випадку високих світових цін на сировину. Зважаючи на те, що світ опинився на порозі нової рецесії, навряд чи варто очікувати рекордного росту цін.

Апокаліпсис з присмаком надії. Що буде зі світовою економікою у 2023 році?

Насамкінець, планування та проведення податкової реформи потребує чіткого уявлення про те, якою економіка України є зараз і якою вона має стати після її завершення.

Наразі немає вичерпної інформації про те, скільки людей живе в Україні, скільки мігрантів не повернеться, компанії яких секторів промисловості постраждали від війни найбільше, а які, можливо, уже не доцільно відбудовувати.

Без такої інформації неможливо розрахувати наслідки податкових змін і визначити, які реформи будуть необхідні після перемоги.

Вплив війни на економіку настільки значний, що він може трансформувати цілі галузі та зв’язки між ними. У таких умовах планувати радикальну податкову реформу неможливо, але провести її все одно доведеться, можливо, уже після війни.

Якими будуть ці зміни, залежатиме, зокрема, від успіхів ЗСУ на полі бою.