Батько Гоголя, Василь Панасович Гоголь-Яновський (1777—1825), помер, коли синові було 15 років.
1777, Купчин — 31 березня 1825, Кибинці) — український письменник, батько письменника Миколи Гоголя. Поміщик, власник села Василівка (сучасне Гоголеве) Миргородського повіту на Полтавщині.
Гоголь у другій половині свого життя стражав на розлад, котрий називають періодичним психозом у формі так званої періодичної меланхолії. Цікаво відзначити, що циклічний перебіг хвороби зовсім не залежав від його фізичних недуг і соматичного стану.
Згідно із загальноприйнятою версією, 18 лютого 1852 року Микола Гоголь зліг у ліжко і зовсім перестав їсти. 20 лютого лікарський консиліум зважився на примусове лікування Гоголя, результатом якого стало остаточне виснаження і втрата сил. Увечері він знепритомнів і на ранок 21 лютого помер.
Освіту Микола Гоголь здобував у Полтавському повітовому училищі (1818–1819 рр.) та в Ніжинській гімназії вищих наук (1821–1828 рр.). Під час навчання найбільше зацікавився усною народною творчістю і мріяв стати письменником.
Батько Гоголя, Василь Панасович Гоголь-Яновський (1777—1825), помер, коли синові було 15 років.
Про автора