Правила користування вогнегасником

Дізнайтеся, як користуватися вогнегасником на відкритому повітрі, яким має бути порядок дій при гасінні легкозаймистих і горючих рідин, газів, електроустаткування, яке перебуває під напругою, та про інші важливі правила користування вогнегасником.

• Нормативне регулювання
• Правила використання вогнегасників на відкритому повітрі
• Експлуатація вогнегасників при гасінні легкозаймистих і горючих рідин
• Використання вогнегасників під час гасіння газів
• Правила експлуатації вогнегасників при гасінні електроустаткування, яке перебуває під напругою
• Правила використання вогнегасників при гасінні пожежі, що виникла на сільськогосподарській техніці
• Як користуватись вогнегасником при гасінні пожежі в закритих приміщеннях
• Застосування вогнегасників при пожежі в транспортному засобів
• Експлуатація вогнегасників при гасінні металів та їх сплавів
• Характерні помилки при використанні вогнегасників

Нормативна база

Найефективнішим первинним засобом пожежогасіння є вогнегасники. Вони прості у використанні та ефективні, швидко спрацьовують і порівняно недорогі.

Як експлуатувати вогнегасники, визначають Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників, затверджені наказом МВС від 15.01.2018 № 25 (далі — Правила). Правила № 25 поширюються на:

• будинки й приміщення різного призначення, підприємства, установи та організації незалежно від виду їхньої діяльності й форм власності, механічні транспортні засоби;
• об’єкти, де зберігають, виробляють або є в обігу вибухові речовини й засоби підривання, небезпечні хімічні речовини, радіаційні та бактеріологічні засоби.

Водночас ці Правила не стосуються підземних споруд підприємств гірничодобувної промисловості, електрорухомого складу, шахт, тунелів і підземних споруд метрополітену та транспортних засобів залізничного, повітряного, річкового та морського транспорту.

Вимоги до використання вогнегасників

Суб’єкти господарювання, а також орендарі зобов’язані проводити своєчасні огляди й технічне обслуговування вогнегасників, утримувати їх справними. Вони мають стежити, щоб вогнегасники не використовували не за призначенням; вивчати теорію і відпрацьовувати на практиці навички застосування вогнегасників.

Вогнегасники застосовують відповідно до паспортів підприємств-виробників та вказівок про порядок дій, нанесених на їхніх етикетках. Під час експлуатації потрібно дотримуватися вимог безпеки.

• експлуатувати вогнегасники, на яких є вм’ятини, здутості або тріщини на корпусі, запірно-пусковому пристрої, накидній гайці, а також якщо порушена герметичність з’єднань вузлів вогнегасника, є несправності індикатора тиску (для закачних вогнегасників), відсутні чи пошкоджені пломби;
• завдавати пошкоджень корпусу та запірній арматурі вогнегасника;
• розбирати і перезаряджати вогнегасники особам, які не мають права проводити такі роботи;
• кидати вогнегасник у полум’я та стукати по ньому, щоб привести в дію;
• спрямовувати запущений у роботу вогнегасник у бік людей — крім випадків, коли його використовують для гасіння вогню на одежі та речей на людині;
• використовувати вогнегасники не за призначенням;
• використовувати вогнегасники, якщо відсутній розтруб чи гнучкий рукав.

Гасити пожежу потрібно з безпечної відстані до осередку пожежі, але не менше ніж 1,5 м. Активізувати вогнегасники потрібно одразу перед їх використанням.

Щоб горюча рідина, яка міститься в посудині, не розхлюпалася та не пролилася, гасити потрібно, так, щоб струмінь був направлений безпосередньо в основу полум’я, з відстані, котра дорівнює максимально можливій довжині струменя.

Застосування вогнегасників на відкритому повітрі

При займанні твердих речовин (пожежа класу А) починати гасити потрібно з тієї сторони, з якої дме вітер. При цьому, обов’язково треба обробляти різні місця пожежі з усіх напрямків. Після того, як полуменеве горіння буде припинено, слід догасити вогнища, що тліють.

Для гасіння твердих речовин дозволено використовувати такі типи вогнегасників:

• порошкові із зарядами багатоцільового порошку (А; В; С;);
• із зарядами на водній основі.

Якщо під час гасіння пожежі одночасно використовують кілька вогнегасників, заборонено спрямовувати їх струмені назустріч один одному.

Правила користування порошковим вогнегасником, водяним та водопінним вогнегасниками при гасінні пожежі

Якщо при гасінні пожежі використовують вогнегасники із зарядами на водній основі, водяний струмінь потрібно направити безпосередньо в основу полум’я намагаючись охопити усю зайняту вогнем поверхню. І тільки після цього, коли полум’я вже збито, можна пересунутися ближче до осередку пожежі. При цьому, необхідно гасити окремі вогнища пожежі, маніпулюючи насадкою вогнегасника. Воду треба подавати маленькими порціями. Якщо після того, як пожежу буде загашено, залишиться вогнегасна речовина, необхідно і далі подавати її. Це потрібно для того, щоб охолодити нагріті поверхні.

При гасінні твердих речовин (пожежа гасіння класу А) водопінним вогнегасником, піну середньої кратності слід подавати таким чином, щоб створився спеціальний шар, який покриватиме поверхню, охоплену вогнем.

Якщо гасіння здійснюють порошковими вогнегасниками (заряд порошку А; В; С), то порошок слід спрямувати в осередок вогню, а сам струмінь переміщувати в різні сторони, збиваючи при цьому полум’я. Збивши його, необхідно продовжувати подавати порошок невеличкими переривчастими порціями, для того, щоб усю поверхню речовини, яка зайнялася, вкрити шаром порошку.

Використання вогнегасників при гасінні легкозаймистих і горючих рідин

Для гасіння рідини, що міститься в резервуарі, краще застосувати порошковий вогнегасник. У випадку, коли загорання незначне, можна використати вуглекислотний вогнегасник. Також допускається застосування водопінного вогнегасника. Гасити треба від ближчого у резервуарі борту або з межі розливу рідини, з тієї сторони, звідки дме вітер. Якщо для гасіння використовують порошковий вогнегасник, то його потрібно застосовувати таким чином: коли струмінь не перекриває вогнища пожежі, його швидкими рухами переміщують в горизонтальній площині. При цьому, треба просуватися так, щоб з боків не залишалося непогашених ділянок. Доки пожежу не буде погашено, не можна припиняти подачу порошку.

Коли пожежу класу В ліквідовують за допомогою пінного вогнегасника, потрібно не допустити розбризкування рідини, що зайнялася. Тому, піну подають дуже обережно, зі сторони вітру, починаючи із заднього внутрішнього борту місткості. Потім пінний струмінь акуратно направляють у різні сторони таким чином, щоб покрити піною всю поверхню. Якщо гасять розлив рідини, струмінь направляють безпосередньо на поверхню горіння, а також навколо розливу. Це роблять для того, щоб вогонь не поширювався далі. Гасіння рідини, яка витікає, починають з місця її розливу. Далі піднімають струмінь вверх, щоб погасити рідину, що зайнялася і витікає.

Якщо пожежу ліквідовують за допомогою вогнегасника низької кратності з зарядом ППЛВ, подачу слід здійснювати після початку видимого ефекту гасіння в переривчастому режимі.

Правила користування вуглекислотним вогнегасником під час гасіння пожежі класу В, такі: розтруб має бути спрямований в основу вогнища пожежі, розташованого найближче до оператора. Під час гасіння, оператору необхідно виконувати рухи розтрубом з боку в бік, просуваючись у перед.

Коли площа гасіння рідини дорівнює або перевищує 5—7м 2 , рекомендується використовувати одразу два порошкових вогнегасники, які мають ранг не менший за ВП-6.

Водопінні вогнегасники не можна використовувати одночасно. Їх застосовують тільки послідовно.

Якщо зайнялися рідини, котрі знаходяться у місткостях видовженої форми та мають видовжені вогнища пожежі (зливні канави, траншеї тощо), то варто подавати вогнегасну речовину вздовж вісі місткості (довжини вогнища). При цьому потрібно враховувати напрямок вітру.

Іноді безпосередньо в осередку пожежі опиняється технологічне обладнання. У такому випадку гасити пожежу треба кількома порошковими вогнегасниками з різних напрямків. Водопінного вогнегасника достатньо одного.

Як користуватись вогнегасником під час гасіння газів

Гасячи газовий факел із пошкодженого трубопроводу або технологічного обладнання з діаметром отвору до 90 мм, можна використовувати порошковий вогнегасник. Струмінь спочатку подають прямо в основу газового факела. Далі струмінь переміщують вздовж його розповсюдження. Важливо: вісь струменя повинна переміщатися паралельно до осі факела. Якщо ліквідувати пожежу за допомогою одного вогнегасника не вдалося, потрібно продовжувати гасіння, але застосувати при цьому, декілька вогнегасників.

Щоб уникнути під час горіння газів негативного впливу високої теплової радіації, слід перед початком гасінням активувати порошковий вогнегасник і підходити до вогнища пожежі одночасно із подачею порошку.

Правила користування вогнегасником при гасінні електроустаткування, яке перебуває під напругою

Якщо зайнялося електрообладнання, що перебуває під напругою до 1000 В, газовий або порошковий вогнегасник застосовують за рекомендаціями в паспорті. Гасити пожежу в такому випадку треба з відстані від 1 м.

Для гасіння обладнання, що перебуває під електричною напругою, і речовин, які вступають із водою в хімічну реакцію, за якої інтенсивно виділяється тепло, заборонено застосовувати водяні та водопінні вогнегасники, якщо вони не призначені для цього.

За першої нагоди електричне устаткування слід знеструмити. Це дозволить уникнути повторного загорання. Після знеструмлення обладнання, можна використовувати водні вогнегасники.

Якщо освітлювальне або силове устаткування розташоване в шафах, вогнегасну речовину подають безпосередньо в середину шафи.

Правила використання вогнегасників при гасінні пожежі, що виникла на сільськогосподарській техніці

Для такого виду пожежі дозволено застосовувати низькократні пінні, водні або порошкові вогнегасники (клас не менше ВП-6). Якщо є можливість, то доцільно здійснювати гасіння одночасно порошковим та водним вогнегасником. Коли використовуєте порошковий вогнегасник, то пам’ятайте, що він працює впродовж 12-15 секунд. Тому, у випадку, коли пожежу погасили до закінчення вказаного часу, слід зупинити вогнегасник. Це необхідно, щоб мати змогу догасити можливі приховані вогнища пожежі.

Загорання комбайнів, тракторів чи іншої сільськогосподарської техніки є особливо небезпечним, через те, що горючо-змащувальні матеріали, які витікають з техніки, попадають на землю і через це спалахує солома і трава прямо під технікою. Для гасіння такої пожежі необхідно діяти блискавично швидко і рішуче, без зайвої метушні. Після того, як вогнегасник активовано (для цього потрібно натиснути на кнопку проколювання мембрани, висмикнути чеку), потрібно наблизитися до вогнища пожежі на відстань 20 метрів. Рухатися слід зі сторони вітру. Далі необхідно спрямувати розпилювач на фронтальний край поверхні, яка загорілася. Розпилювач потрібно постійно перенаправляти з однієї сторони в іншу, по горизонталі. Після того, як рідину, яка витекла із с/г техніки погасили, гасять безпосередню техніку. Якщо пожежа виникла в соломонакопичувачі, комбайн необхідно вивести із загону. Обов’язкового перевірте, чи не залишилося не ліквідованих осередків пожежі.

Яких правил безпеки необхідно дотримуватись при користуванні вогнегасником у закритих приміщеннях

Під час пожежі у приміщенні з’являється значне задимлення та висока температура. Тому, вогнегасник необхідно застосувати в перші хвилини пожежі. Бо надалі гасити такий вид пожежі без засобів індивідуального захисту буде неможливо. Залежно від класу пожежі в приміщеннях можна використовувати різні типи вогнегасників.

У разі використання газових вогнегасників потрібно пам’ятати, що концентрація кисню в повітрі приміщення може знижуватися. Тому в приміщеннях, де застосовують газові або пересувні газові вогнегасники, варто користуватися ізолювальними засобами індивідуального захисту органів дихання. Перед тим, як використовувати пересувні газові вогнегасники, слід обмежити кількість обслуговувального персоналу в приміщенні.

Перед гасінням необхідно обов’язково знеструмити електрообладнання, що перебуває в зоні пожежі та поблизу неї.

Якщо в приміщенні перебувають люди, використовують водні вогнегасники. А якщо людей немає, то можна гасити пожежу в приміщенні порошковими вогнегасниками, які є найбільш універсальними. Однак треба враховувати, що такі вогнегасники створюють у приміщенні високу запиленість, що знижує видимість у ньому.

Після того, як горіння буде ліквідовано, рекомендовано охолодити поверхні та догасити речовини, що тліють за допомогою водного вогнегасника.

Якщо в приміщенні відбулося загорання твердих матеріалів, речовин, то вогнегасний порошок не можна подавати ззовні. Оскільки це погрішить видимість.

Як користуватися вогнегасником при пожежі в транспортному засобів

На перших етапах загоряння транспортного засобу найчастіше відбувається без видимих ознак . Про пожежу може свідчити запах бензину, газу, горілої електропроводки. Ці ознаки не можна ігнорувати, адже автомобіль може повністю згоріти впродовж 4–7 хв. Тому діяти потрібно негайно.

Під час пожежі на транспортному засобі найефективнішим є порошковий вогнегасник. Струмінь слід спрямувати в осередок пожежі. Це дозволить повністю ліквідувати, або, принаймні, локалізувати пожежу. Струмінь направляють з однієї сторони в іншу, швидкими рухами. Гасити потрібно зі сторони вітру.

Якщо загорівся двигун, гасити треба з відстані не більшої ніж 2—3 метри. Якщо загорілися автопокришки, рекомендують починати їх гасіння з відстані не менше 1 м. Струмінь направляють знизу вверх, у сторону полум’я. Пожежу в салоні легкового авто чи в кабіні вантажівки гасять з відстані 1—2 метри. Струмінь подають через відкриті двері або вікна, з протилежної розташуванню бензобаку сторони. Коли горять проливи пального поруч з автотранспортним засобом, гасити слід від проливу до джерела виливання пального.

У випадку значної пожежі автомобіля, гасити його необхідно декількома вогнегасниками одночасно, направляючи порошковий струмінь знизу вверх, оброблюючи всю гарячу поверхню.

У випадку загоряння вантажу на автотранспорті вид застосовуваного вогнегасника залежить від виду вантажу.

Правила користування вогнегасником при гасінні металів та їх сплавів

Причиною загоряння металів можуть стати електричні розряди, нагрів частинок під час механічної обробки деталей на металорізальних станках або відкрите полум’я. Для гасіння такого виду пожежі рекомендовано застосовувати спеціальні вогнегасні порошки. На жаль, сьогодні на ринку спецзасобів відсутні вогнегасники, придатні для гасіння металів. Однак, вихід є.

Можна удосконалити порошковий вогнегасник ВП-9 або більше. Найлегшою модернізацією буде встановлення насадки-розпилювача типу зрошувача пінного дренчерного ОДП, замість штатної насадки-розпилювача. Тиск в корпусі вогнегасника повинен бути 0,4-0,6 МПа. Під час гасіння пожежі таким вогнегасником важливо пам’ятати, що насадку треба розмістити над поверхнею, що горить (висота 50—100 м).

Одним переобладнаним вогнегасником типу ВП-9 можна погасити титанову стружку на площі до 0,1 м 2 при товщині шару стружки не більше 0,25 м. Якщо площа пожежі більша, використовують переобладнані пересувні вогнегасники ВП-100.

Характерні помилки при використанні вогнегасників

Найпоширеніші помилки, яких допускаються під час використання вогнегасників:

• не враховується клас пожежі й застосовуюється не той вид вогнегасника;
• виконуються дії під час застосування вогнегасника в неправильному порядку;
• застосовуються неправильні тактичні засоби гасіння вогнегасником (напрямок подавання вогнегасної речовини та відстань, з якої вона подається);
• відхиляються від вертикальної осі під час гасіння і використовують вогнегасну речовину не повністю;
• перевертають вогнегасник, вдаряють його об землю.

Вогнегасники: види, принцип роботи, правила використання

Здавна вогонь – страшна стихія, яка знищує практично все на своєму шляху. ДСНС постійно наводить зведення загорянь та інформує у ЗМІ про запобіжні заходи. НС трапляються особливо в літню пору, коли через високу температуру повітря і висихання рослинності ймовірність загорянь різко зростає. Проте пожежі трапляються і в іншу пору року, особливо зараз, коли при відключеннях електрики люди, порушуючи правила, ставлять генератори на балконах, а в негазифікованих будинках використовують газові балони з пальниками. З цієї причини, хоча вимоги до протипожежної безпеки не посилюються, громадянам самим потрібно убезпечити себе від можливих проблем.

Для боротьби з загрозою руйнування від пожеж, людське суспільство створило спеціальний автоматичний портативний засіб, що дозволяє ефективно боротися з невеликими загораннями до прибуття великої пожежної техніки.

Цим засобом є вогнегасники.

Найперший у світі вогнегасник був виготовлений майже 300 років тому. Перший вогнегасник був винайдений Захарією Грейлом у 1715 році в Німеччині. Це була дерев’яна бочка , заповнена 20 літрами води, оснащену також невеликою кількістю пороху і запалом. У разі пожежі запал запалювався, а бочку кидали або закочували в осередок, де вона вибухала і гасила займання своїм вмістом. Але офіційно першим вогнегасником вважається той, який був запатентований 7 лютого 1863 в штаті Вірджинія (США) інженером Аланом Креєм. Даний винахід дозволило людям швидко усувати невеликі осередки спалаху.

Сьогоднішні моделі вже дітище ХХ століття. А головне призначення будь-якого сучасного типу вогнегасників – це гасіння вогню за допомогою подачі спеціального вогнегасного складу (ОТВ).

Найчастіше, вогнегасники – це циліндричні балони яскраво червоного кольору, які оснащуються патрубком, соплом або трубкою для випуску та подачі вогнегасного складу. Як тільки пристрій приводять у робочий стан, під дією великого тиску з балона подається склад, що гасить.

До основних речовин для локалізації та усунення пожеж можна віднести: піну, воду, всілякі хімічні та порошкові компоненти, а також газові сполуки.

Вогнегасник – це один із засобів пожежної безпеки. Він повинен обов’язково перебувати у кожному приміщенні та бути завжди у справному стані. Хоча нам відоме призначення вогнегасника, не всі технічні характеристики широко відомі та зрозумілі. Докладніше про те, які бувають види вогнегасників і як ними скористатися, спробуємо розібрати тут.

Класифікація вогнегасників

Сучасні вогнегасники можна класифікувати за такими факторами:

• Спосіб доставки (транспортування) до місця займання.
• Спосіб спрацьовування.
• Види застосовуваних ОТВ (вогнегасній речовини).
• Принцип подачі ОТВ із балона.
• Маса заряду.
• Об’єм корпусу.
• Мінімальне та максимальне значення тиску для витіснення ОТВ.
• Клас спалаху, що визначає можливість використання вогнегасника.

Ми не будемо тут розглядати серйозні системи пожежогасіння, які використовуються професіоналами, які доставляються кораблями, літаками та автомобілями . Тому транспортування опустимо.

За способом спрацьовування

• Ручні – моделі, які наводяться на дію людиною, коли той натискає на пусковий важіль.
• Автоматичні – починають працювати за умови досягнення певної температури, яка вище за задану норму. Ця категорія також називається самоспрацьовуючими. Застосовуються в пожежонебезпечних місцяхрименяются в самых пожароопасных местах.
• Комбіновані можуть поєднувати функціонал як першої, так і другої категорії.

(Ручний та автоматичний вогнегасник)

За видом застосовуваних ОТВ (принципу впливу на вогнище)

• Вуглекислотні (ОУ).
• Хладонові (ОХ).
• Пінні (хімічні) (ОХП).
• Повітряно-пінні (ОВП).
• Повітряно-емульсійні (ОВЕ).
• Порошкові (ОП).
• Водні (ОВ).

За принципом подачі вогнегасного складу за рахунок:

• Високого внутрішнього тиску, що виштовхує ОТВ.
• Різних газів та хімічних сполук.
• Газогенеруючого елемента.
• Термічного компонента, що надає активний вплив на подачу ОТВ.
• Ежектор.

На вигляд пускових пристроїв

(Вентильний та важільний пусковий пристрій вогнегасника)

• Вентильні затвори, які необхідно розкручувати для подачі вогнегасної речовини.
• Важільна запірно-пускова система. Вона приводиться в дію завдяки натисканню на важіль керування.
• З додатковим джерелом тиску.

За масою заряду

• До 20 кілограм – переносні моделі, які використовуються у невеликих офісах та приміщеннях.
• Від 20 до 450 кілограм – пересувні варіанти, які можуть застосовуватись на автозаправній станції або станції метрополітену.
• Від 450 кілограм – стаціонарні моделі, що нагадують цілу систему автоматичного гасіння пожежі.

(Вогнегасник ОУ-400. До 450 кг)

За обсягом корпусу

• До 5 літрів – невеликі ручні моделі.
• Від 5 до 10 літрів – промислові варіанти.
• Від 10 літрів – стаціонарні чи пересувні моделі.

За значенням робочого тиску витісняючого газу

• Низького тиску ( Рраб ≤ 2,5 МПа, при Токр.СР = 20 ± 2 °С).
• Високого тиску ( Рраб > 2,5 МПа, при Токр.СР = 20 ± 2 ° С).

Робочий тиск Р раб : Тиск витісняючого газу в зарядженому вогнегаснику, необхідне виходу вогнегасної речовини з параметрами, значення яких визначено нормативним документом.

Максимальний робочий тиск Рраб. max: Найбільше значення тиску газу, що витісняє, який встановлюється (перед початком виходу вогнегасної речовини) в зарядженому вогнегаснику, витриманому не менше 24 годин при максимальній температурі його експлуатації. Максимальний робочий тиск вказують у технічному документі як граничне значення робочого тиску.

Мінімальний робочий тиск Рраб. min: Найменше значення тиску газу, що витісняє, який встановлюється (перед початком виходу вогнегасної речовини) у зарядженому вогнегаснику, витриманому не менше 24 годин при мінімальній температурі експлуатації. Мінімальний робочий тиск вказують у технічному документі як нижнє граничне значення робочого тиску.

За класом пожежі

• Клас «А» — пожежі, в яких горять різні тверді речовини та матеріали (при цьому, якщо тліє деревина, текстильні вироби або папір, пожежа відноситься до підкласу А1, а якщо горить матеріал, що не тліє, наприклад, пластмаса, – до підкласу А2).
• Клас «В» — займання, що охопили рідкі речовини (нерозчинні – підклас В1, розчинні -В2).
• Клас «С» — пожежі, в яких необхідно гасити газоподібні матеріали.
• Клас «D» — загоряння, які охопили метал та металовмісні компоненти (причому легкі метали відносяться до підкласу D1, лужні позначаються D2, а металовмісні сполуки – D3).
• Клас «Е» — обставини, що стосуються виключно електроустановки під величезним напруженням.
• Клас «F» — горіння радіоактивних матеріалів та ядерних відходів.

Однак на практиці основними характеристиками є саме застосовність до певних класів пожеж, що прямо залежить від застосовуваних у вогнегасниках ОТВ, що визначають принципи впливу на вогнище. Майже остання характеристика може називатися «видом вогнегасника», розглянемо її докладніше.

Види вогнегасників

• Повітряно-пінні (Air- Foam).
• Водно-пінні (Water – Foam).
• Порошкові (Powder).
• Вуглекислотні (CO2).
• Хладонові (Chladone).
• Водні (Water).
• Повітряно-емульсійні з фторвмісним зарядом (Air-emulsion).

Пінні (Повітряно-пінні та Водно-пінні)

Головна діюча речовина в повітряно-пінних вогнегасниках – це піна, що складається практично на 100% повітря. У водно-пінних – відповідно водний розчин.

• Найефективніше їх використовувати на початкових стадіях займання, коли необхідно погасити полум’я, що торкнулося легкозаймисті матеріали, тверді речовини і горючі компоненти, до яких відносяться лакофарбові вироби, деревина, масло та папір.
• Пінними вогнегасниками не можна згасити пожежу, що розгорілася на електричних підстанціях з високою напругою, забороняється застосування на пожежах, що виникли на складах з металом і металовмісними матеріалами.

Перевага: досить тривалий термін служби.

Недолік: високий показник корозійної активності, необхідність щорічної перезарядки та використання виключно за плюсової температури навколишнього середовища, яка повинна змінюватись в межах від +5 до +50 градусів.

Порошкові

• З допомогою без проблем вдається усувати займання класів А, В, С і Е, тобто для гасіння вогню, що охопив тверді, рідкі та газоподібні речовини та на електроустановках.
• Забороняється гасіння полум’я на пожежах категорії D.
• Порошкові вогнегасники одночасно використовують для боротьби з вогнем газ і порошкові сполуки. За допомогою останнього суміш ОВС виштовхується і розпушується.

Перевага: універсалізм, низька вартість та невеликі габарити. Вони можуть бути використані як у побутових, так і комерційних приміщеннях.

Недолік: відсутність охолоджуючого ефекту, підвищене забруднення поверхонь, що гасять, і погіршення огляду при гасінні. Серйозним недоліком ОП можна вважати часті повторні спалахи після гасіння вогнища.

Вуглекислотні вогнегасники

• Вони найчастіше задіяні для локалізації вогню на пожежах класу «В», «С» та «Е», ліквідації загоряння класу «А» і дозволяють швидко гасити горючі рідини, електричні установки потужністю до 1000 В, електричні дроти та інші матеріали, що горять лише завдяки кисню.
• Заряд даних моделей складається з діоксиду вуглецю та вуглекислого газу. Через сопло подається дуже холодний газовий струмінь, який може утворити туман, іній або невеликі снігові пластівці. За допомогою вуглекислотних моделей можна легко витіснити кисень та суттєво знизити температуру горіння.
• Ними забороняється гасити металовмісні об’єкти, людей або будь-які інші матеріали, для горіння яких не потрібно кисень.
• Ці моделі активно використовуються у транспортних засобах, офісах, громадських та побутових приміщеннях.

Перевага: з їх допомогою ефективно зупиняється поширення полум’я. Цьому сприяє зниження температури вогню. Також на ефективність впливають пластівці, що ізолюють вогонь від зовнішнього кисню в повітрі, обволікаючи вуглекислим газом.

Недолік: випаровування вогнегасного засобу, ризик обмороження рук при неакуратній роботі з елементами конструкції, що відповідають за подачу ОТВ, а також негативний вплив парів газу на організм людини.

Хладонові

• Використання таких вогнегасників зазвичай зустрічається там, де важливо зберегти майно або якісь інші речі, що знаходяться в межах осередку займання.
• Також ці моделі підходять для гасіння пожеж на високовольтних станціях. Наприклад, хладоновими варіантами можна гасити пожежі в музеях і архівах або магазинах електротехніки.

Перевага: мінімальні руйнівні характеристики, швидке гасіння полум’я та висока універсальність.

Недолік: негативний вплив та отруєння холодоном людей та навколишнього світу.

Водні

• Вони добре гасять органіку та всі горючі тверді матеріали і підходять як для палаючих, так і для тліючих об’єктів, таких як папір, деревина та ганчір’я.
• Їх забороняється задіяти для того, щоб ліквідувати пожежі на складах із горючими рідинами та електричним обладнанням.

Перевага: абсолютна безпека як для людського організму, так і для довкілля, високі показники охолодження та мінімальні руйнівні властивості.

Недолік: не можна застосовувати за негативних температур і потрібно щорічно перезаряджати.

Повітряно-емульсійні з фторовмісним зарядом

• Їх можна використовувати для гасіння без евакуації оточуючих людей.
• Вони гасять практично всі типи горючих матеріалів, горіння яких супроводжується тлінням.
• Крім цього, вони підходять для гасіння електричних підстанцій та установок.

Перевага: відсутність шкідливого впливу на людей та довкілля, збереження хорошої видимості при роботі, можливість гасіння великих площ, швидке зниження температури вогнища та використання при міцних морозах. Предмети, речі та об’єкти легко відмити після дії ОТВ названих пристроїв.

Недолік: відносно велика вартість.

Наведені вище характеристики та параметри сучасних вогнегасників визначають їх використання для гасіння пожеж, що відрізняються класами небезпеки. Найбільш універсальними є порошкові та вуглекислотні моделі. Вони можуть бути задіяні практично для всіх типів пожеж, крім гасіння горючих металів і радіоактивних відходів, що у звичайному житті зустрічається дуже рідко.

Не класичні самоспрацьовуючи вогнегасники

Крім класичних ручних переносних важільних вогнегасників є ще:

• Ручні закидні вогнегасники
• Автоматичні / закидні вогнегасники

Вогнегасник, що закидається – це колба, куля або циліндр зі спеціальним гасящим вогонь складом. Його головна перевага криється в простоті використання – при необхідності дістати з футляра, закинути в приміщення і відійти. Порядок дій схожий на роботу зі звичайним вогнегасником, але в паніці все реалізується набагато простіше, буквально на рефлекторному рівні.

Це вогнегасник, який дає змогу дистанційно придушити вогнище загоряння або задимлення без ризику отримати опік чи отруєння від токсичних газоподібних продуктів горіння. Досить часто подібні моделі підтримують самоспрацьовування в умовах пожежі.

Як правило, ємність такого вогнегасника наповнена пожежогасною рідиною ФК1(FS-1), що впливає на зону горіння комбінованим способом. Створюється сильний ефект, що охолоджує і витісняє кисень. На поверхні утворюється тонкий шар мікроплівки, що запобігає повторному загорянню. Одна ємність може успішно загасити пожежу обсягом до шести кубічних метрів. Втім, є сенс одночасно тримати два вогнегасники – закидний і звичайний, оскільки горіння в окремих місцях, які були заслонені якимись предметами, може продовжуватися, але воно легко гаситься звичайним вогнегасником.

Ці вогнегасники в першу чергу призначені для гасіння пожежі класу А, але можуть бути призначені і для В та Е. Причому, якщо склад не рідкий, можуть призначатися і для гасіння електрообладнання під напругою до 5000В.

Правила застосування вогнегасників

Познайомившись з великою кількістю різних моделей, важливо розібратися з тим, як правильно користуватись вогнегасниками.

Як правильно використовувати порошкові вогнегасники?

Алгоритм для моделей: ОП-1, ОП-2, ОП-3, ОП-5, ОП-10.

1. Різким рухом витягнути опломбовану чеку.
2. Відступити від займання приблизно на 2-4 метри.
3. Привести в дію закачаний вогнегасник можна натисканням на ручку.
4. Привести в дію модель із вбудованим джерелом тиску. Для цього відводимо вгору ручку запуску і натискаємо на ручку пістолета-розпилювача.
5. Повторювати попередню дію можна кілька разів.
6. Оптимальний кут напряму струменя ОТВ – 30 градусів.
7. При ліквідації вогню на вулиці використовуйте навітряну сторону.
8. При гасінні легкозаймистих чи горючих матеріалів стовбур спрямовуйте спочатку на передню крайку пожежі, тобто на поверхню, що горить, а не на сам вогонь.
9. Рідина, що витікає, починайте ліквідувати зверху.
10. Якщо вогнем охоплено стіну або будь-яку вертикальну поверхню, то гасити потрібно знизу і просуватися вгору.
11. При можливості задіяти одночасно кілька вогнегасників. Це прискорить ліквідацію спалаху.
12. Коли пожежа буде ліквідована, важіль слід повернути у вихідне положення.

Як правильно використовувати вуглекислотні вогнегасники?

Дані варіанти відрізняються тим, що ОТВ всередині постійно залишаються під тиском своєї власної пари або газу. Працюючи з вуглекислотою, забороняється братися за розтруб без засобів індивідуального захисту. У деяких випадках сильний ефект, що охолоджує, призводить до зниження температури розтруба до мінус 70 градусів. Наслідки неакуратного використання – опіки термічного роду.

Алгоритм для моделей: ОУ-1, ОУ-2, ОУ-3, ОУ-5, ОУ-10.

1. Знімаємо пристрій з місця, де його встановлено
2. Зриваємо пломбу
3. Маємо розтруб строго горизонтально
4. Натискаємо на важіль
5. Направляємо