Мейн кун найбільший кіт із роду котячих

Предками мейн-кунів були великі коти, що мешкали у північних штатах США. Ці тварини були природною населенням у тих місцях, які одомашнення і розведення почалося понад 250 років тому. «Maine coon» перекладається з англійської як «менський єнот», тому мейн-кунів також називають менською єнотовою кішкою. Завдяки схожості цих тварин з єнотами навіть з’явилося кілька легенд про їхнє походження. Хтось упевнений, що предками мейн-кунів був звичайний домашній кіт та самка єнота. І саме від дикого звіра коти успадкували свій розкішний пишний смугастий хвіст. Інші доводять, що мейн-куни сталися через схрещування домашніх котів забарвлення таббі з північноамериканською риссю. Пензлики на вухах мейн-кунів служать цій теорії доказом. Щоправда, Генетики легко розбивають обидві ці теорії – мейн-куни природна популяція американської котячої метрополії. Спочатку цих кішок використовували як щурів на фермах, навіть іноді брали для цієї мети і на кораблі в ті часи, які часто страждали від навали гризунів.Previous

Опис

Мейн-кун – це найбільша порода кішок у світі. Тіло потужне, прямокутне, з широкою грудною кліткою та масивною головою. Своє зростання ці тварини закінчують тільки в 3-5 років, хоча найповільнішою породою їх назвати не можна. Відмінною особливістю екстер’єру варто назвати пензлики на вухах, що нагадують про рисі, і величезний пухнастий «єнотовий» хвіст. Кішки значно дрібніші за коти не тільки в дорослому віці, а й при народженні. У середньому різниця у вазі між самками та самцями становить чверть. Шерсть мейн-кунів схильна до сезонних змін, як і у багатьох аборигенних порід. Влітку вона менш густа і коротка, тоді як узимку перетворюється на шикарну шубу.

Характер

Відмінна риса кішок цієї породи – незалежність. Вони можуть не підпускати себе людей, не давати себе гладити і взагалі нав’язувати свою волю мешканцям квартири.

Але відзначають, що при цьому ці кішки дуже зворушливо і трепетно ​​ставляться до маленьких дітей та охоче кооперуються для ігор з дітьми старшого віку.

Мейн-куни дуже розумні та добре запам’ятовують команди , подібно до собак. А також дуже чітко вловлюють інтонації та зміни в настрої господаря, виявляючи при цьому невластивий тваринам такт та розуміння. Мейн-кун не чіплятиметься зі спілкуванням або вимагатиме уваги, якщо господар не в настрої.

Взагалі, визначення «кішка, яка гуляє сама собою» повністю відповідає характеру цієї породи. Хоча з господарями вони поводяться дружелюбно (наскільки може бути дружелюбним дикий кіт), але ось до сторонніх ставляться з неприхованою підозрою та холодністю.

Догляд

Основна проблема багатьох власників кішок — організація спеціальних місць, де їхні вихованці можуть поточити пазурі. Часто кішки використовують для цих цілей шпалери, м’які меблі або інші предмети інтер’єру – загалом, все те, що, на думку господарів, використовувати як кігті. З мейн-кунами проблема не відступає, але набуває нового звучання. Кішки цієї породи точать кігті не у вертикальному положенні, як завжди, а в горизонтальному. Тобто в даному випадку страждають килими, паласи та інші покриття для підлоги.

Ці кішки люблять воду і із задоволенням купаються. Тому з миттям зазвичай у господарів проблем не виникає.

Багато побоювань зазвичай пов’язане з доглядом за вовною мейн-кунів – вона досить густа і довга. Але при цьому вона не скочується в ковтуни і не звалюється, її не потрібно вичісувати по кілька годин щодня. Один раз на тиждень буде достатньо. Але на додаток до звичайної гребінця слід придбати пуходерку – у кішок цієї породи дуже густий підшерсток, який потребує уваги.

Умови утримання

Мейн-куни – чудові мисливці. Причому ловлять вони не лише птахів та гризунів, а й рибу. Тому, якщо ви збираєтеся придбати кота цієї породи, а в будинку є дрібні тварини, з високою ймовірністю можна сказати, що добром для останніх таке сусідство не закінчиться.

Хоча при цьому з іншими кішками і навіть із собаками вони ладнають чудово. Причому не має значення, чи з’явилася друга тварина одночасно з котом (тобто вони росли разом) або ж її взяли, коли кіт уже був повноправним господарем будинку.

Дуже важливо, щоб мейн-кун мав власну територію — простір, в якому можна сховатися від уваги людей і відпочити. Крім того, цим котам важлива велика територія для прогулянок – вони не люблять сидіти на місці і довго гулятимуть, гратимуть і полюють.

Ціни

Мейн-кун, мабуть, одна з найпопулярніших порід нашої країни. Ціна на породистого кошеня починається від 300 доларів і може доходити навіть до 2 500 доларів, дуже багато залежить від статі, забарвлення та родоводу. Звичайно, можна знайти і оголошення про продаж кошеня за 50 доларів, але швидше за все це буде не чистокровний мейн-кун, а помісь, причому не завжди вдала.

• Російський чорний тер’єр: опис породи, характер, догляд, дресирування
• Російський псовий хорт
• Російська ряба гонча
• Російська каштанка
• Бельгійська вівчарка тервюрен

• Олег до Чому у кішок шершавий язик

• Інші види
• Гризуни
• Коти
• Рибки
• Собаки

Мейн куни: характер, особливості та годування

Якщо ви з дитинства мріяли мати вдома справжню рись, чи ваші дітлахи після перегляду мультфільмів просять придбати лева чи хоча б тигра, не жахайтесь. Відкрийте світлини мейн-кунів.

У порівняння з іншими породами, ці коти вражають розміром: це улюбленці розміру плюс-сайз, але не милі колобочки-товстунці, а величні звірі з широкими грудьми та вагою до 12 кілограмів. Милі китиці на вушках роблять їх схожими одночасно на рись та сову, а величезний пухнастий хвіст наче натякає на зв’язок з єнотами. Такому коту може не вистачити ваших колін, і доведеться по-чесному розділити з ним диван.

Шерсть мейн-кунів виглядає взимку розкішною шубою, а у спекотну пору року стає коротшою і не такою густою. За забарвленням породисті представники бувають:

• пістряві,
• однотонні,
• димчасті,
• плямисті.

Голос мейн-куна приємний та мелодійний. Він не поставить на вуха усю квартиру різким вереском. А коли зголодніє – ви почуєте лише делікатне муркотіння.

Який характер? Плюси та мінуси.

Миролюбний мейн-кун, характер якого самостійний та незалежний, не потребує постійної уваги. Ці пухнастики дозволяють себе гладити, проте володіють сильною волею і навіть можуть нав’язати її люблячим господарям.

Мисливці та стратеги, вони із задоволенням беруть участь в активних іграх. Проте лише ввечері та зранку. Обідній час – священний час сну. Тому будьте готові знайти свого вуркотуна у стані солодкої дрімоти на будь-яких горизонтальних поверхнях вдома. Вони можуть заснути на столі, на підлозі, на дитячому кріслі чи навіть у колисці, поки маленький власник чи власниця обідають, або й навіть просто прилягти поруч.

Мейнкуни розумні. Їх можна навчити простим командам. А ще ці коти тонко ловлять ваш настрій і знають, коли підійти за порцією ласки, а коли ви хочете усамітнитися – не будують чіплятися.

Якщо у вас мейн-кун, особливості і недоліки легко порівнювати, адже позитивного однозначно більше. До малюків ці коти ставлять ніжно й дуже обережно, наче до дуже тендітних й крихких бутончиків квітів. Не агресують й терпляче ставляться до тяганини за вуха й хвіст. А зі старшими уже вільніше гасають й перекидають дім догори дриґом. Проте завжди із царським виглядом та почуттям власної гідності.

Приязні до господарів, проте з незнайомцями поводяться відсторонено й доволі прохолодно.

Як доглядати за мейн-куном?

Довгу шерсть кунів достатньо вичісувати один раз на тиждень. У них дуже густий підшерсток, тому тут вам допоможе пуходер.

Ці коти із задоволенням приймають водні процедури, а купати їх потрібно регулярно.

Куни точать кігті горизонтально, а не так, як інші коти – стоячи. Тому важливо придбати когтеточку, або удар на себе приймуть килимки, паласи й усе, що лежить на підлозі.

Якщо ви живете на високому поверсі – будьте обережні із відчиненими вікнами, адже кун може зацікавитись новим «виходом» і випасти.

Чим годувати?

Обираючи між годуванням з власного столу і гранулами, важливо знати, чим і як годувати мейн-куна. Їм підходить натуральне харчування та професійні корми спеціально для породи. Краще брати корм для котів суперпреміум класу.

Бренд Royal Canin має в своїй лінійці раціонів, спеціалізовані корми для мейн кунів.

Що стосується годування мейн-кун кошеня – основою раціону завжди буде м’ясо, незалежно від місяця життя. Можна брати варену курку, індичку та кролика. Підійде варена та сира яловичина високого заморожування. Не рекомендується давати кунам ковбасні вироби, копчене м’ясо, гуску, качку та свинину. Варена нежирна морська риба підійде. Також потрібні яйця (перепелині) або жовток (уже варений) та кисломолочні продукти.

Пророщене зерно та каші – відповідають за клітковину та вітаміни.

І, як на натуральному, так і на сухому чи вологому кормі – кунам потрібна чиста кип’ячена вода у власній мисочці.

Підбирати правильний раціон для кастрованого мейн-куна можна самостійно серед повнораціонних кормів.

Кому підходить?

Якщо у вас мейн-кун, утримання та догляд вимагають власної (бажано великої) території для самовідновлення кота. Їх можна заводити у квартирах, але тоді потрібно часто вигулювати, щоб кіт мав можливість набавитися й вдосталь пополювати. Тільки обережно з домашніми дрібними птахами, рибками чи гризунами – кун може спробувати пограти в мисливців і з ними.

Інші коти та собаки – не проблема для мейн-кунів, навіть у дорослому чи старшому віці, вони легко вживаються з сусідами, за умови, що ці сусіди не розміром з курчатко.

Мейкун з легкістю завойовує любов своєї родини. І у відповідь теж захоче тепла та любові. У дозованій кількості та під гарний настрій.