Левофлоксацин розчин для інфузій 0,5 % пляшка 100 мл, №1 Лікарський препарат

допоміжні речовини: натрію хлорид, динатрію едетат, кислота хлористоводнева розведена, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Розчин для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора рідина від жовтого до зеленувато-жовтого кольору. Теоретична осмолярність — 300 мосмоль/л.

Фармакотерапевтична група

Антибактеріальні засоби групи хінолонів. Фторхінолони.

Код АТX J01M A12.

Фармакологічні властивості

Левофлоксацин — синтетичний антибактеріальний засіб із групи фторхінолонів, S-енантіомер рацемічної суміші лікарського засобу офлоксацин.

Як антибактеріальний препарат із групи фторхінолонів левофлоксацин діє на комплекс ДНК-ДНК-гірази та топоізомеразу ІV.

Ступінь бактеріальної активності левофлоксацину залежить від співвідношення максимальної концентрації у сироватці крові (С_max) чи площі під фармакокінетичною кривою (AUC) та мінімальної інгібуючої (пригнічувальної) концентрації (МІК (МПК)).

Основний механізм резистентності є наслідком мутації у генах gyr-A. In vitro існує перехресна резистентність між левофлоксацином та іншими фторхінолонами.

Завдяки механізму дії зазвичай не існує перехресної резистентності між левофлоксацином та іншими класами антибактеріальних засобів.

Рекомендовані Європейським комітетом з тестування антимікробної чутливості (EUCAST) межові значення МІК для левофлоксацину, що відділяють чутливі мікроорганізми від організмів проміжно чутливих (помірно резистентних) та проміжно чутливі від резистентних організмів, представлено у нижченаведеній таблиці тестування МІК (мг/л).

Клінічні межові значення МІК EUCAST для левофлоксацину (20.06.2006):

Розповсюдженість резистентності може варіювати географічно та за часом для окремих видів, тому бажано отримати локальну інформацію про резистентність, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. При необхідності слід звернутися за порадою до спеціаліста, коли місцева розповсюдженість резистентності є такою, що користь препарату, щонайменше при деяких типах інфекцій, є сумнівною.

Зазвичай чутливі види

Аеробні грампозитивні бактерії:

Staphylococcus aureus метицилінчутливий, Staphylococcus saprophyticus, Streptococci, група С і G, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes.

Аеробні грамнегативні бактерії:

Eikenella corrodens, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella oxytoca, Moraxella catarrhalis, Pasteurella multocida, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri.

Chlamydophila pneumoniae, Chlamydophila psittaci, Chlamydia trachomatis, Legionella pneumophila, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Ureaplasma urealyticum.

Види, для яких набута (вторинна) резистентність може бути проблематичною

Аеробні грампозитивні бактерії:

Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus метицилінрезистентний*, Coagulase negative Staphylococcus spp.

Аеробні грамнегативні бактерії:

Acinetobacter baumannii, Citrobacter freundii, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Morganella morganii, Proteus mirabilis, Providencia stuartii, Pseudomonas aeruginosa, Serratia marcescens.

Суттєво резистентні штами

Аеробні грампозитивні бактерії:

*Механізм резистентності Staphylococcus aureus, імовірно, має корезистентність до фторхінолонів, включаючи левофлоксацин.

Немає суттєвої різниці між фармакокінетикою левофлоксацину після внутрішньовенного та перорального введення.

Рівноважний стан досягається протягом 48 годин при режимі дозування 500 мг один або два рази на добу.

Приблизно 30–40% левофлоксацину зв’язується з протеїном сироватки крові. Середній об’єм розподілу левофлоксацину становить близько 100 л після одноразового і повторного введення дози 500 мг, що вказує на його широке поширення у тканинах організму.

Проникнення у тканини та рідини організму

Левофлоксацин має здатність проникати у слизову оболонку бронхів, рідину альвеолярного епітелію, альвеолярні макрофаги, тканини легенів, шкіри (вміст пухирів), тканину передміхурової залози та сечу. Однак у спинномозкову рідину левофлоксацин проникає погано.

Левофлоксацин метаболізується дуже незначною мірою, метаболітами є дисметил-левофлоксацин та левофлоксацин N-оксид. Ці метаболіти становлять менше 5% кількості препарату, що виділяється з сечею. Левофлоксацин — стереохімічно стабільний та не підлягає інверсії хіральної структури.

Після перорального та внутрішньовенного введення левофлоксацин виводиться з плазми крові відносно повільно (період напіввиведення становить 6–8 годин). Виведення відбувається зазвичай нирками (понад 85% введеної дози). Середній виражений загальний кліренс левофлоксацину після введення однієї дози 500 мг становив 175 ± 29,2 мл/хв. Немає суттєвої різниці щодо фармакокінетики левофлоксацину після внутрішньовенного та перорального введення, що свідчить про взаємозамінність цих шляхів (перорального та внутрішньовенного).

Левофлоксацин має лінійну фармакокінетику у діапазоні доз від 50 до 1000 мг.

Пацієнти з нирковою недостатністю

На фармакокінетику левофлоксацину впливає ниркова недостатність. При зниженні функції нирок знижується ниркове виведення та кліренс, а періоди напіввиведення збільшуються, як видно з нижченаведеної таблиці:

1 Після гемодіалізу або хронічного амбулаторного перитонеального діалізу (ХАПД) додаткові дози не потрібні.

Дозування для пацієнтів з порушенням функції печінки. Корекція дози не потрібна, оскільки левофлоксацин незначною мірою метаболізується у печінці.

Дозування для пацієнтів літнього віку. Якщо ниркова функція не порушена, немає потреби в корекції дози.

Розчин для внутрішньовенного введення Левофлоксацин вводиться внутрішньовенно повільно шляхом краплинної інфузії. Тривалість введення повинна бути не менше 30 хвилин для дози 250 мг або не менше 60 хвилин для дози 500 мг.

Тривалість лікування залежить від перебігу хвороби. Як і при застосуванні інших антибактеріальних засобів, рекомендується продовжувати лікування препаратом Левофлоксацин принаймні протягом 48–72 годин після нормалізації температури тіла або підтвердженого мікробіологічними тестами знищення збудників.

Діти

Дітям і підліткам (до 18 років) не можна призначати Левофлоксацин, оскільки не виключене ушкодження суглобового хряща.

Передозування

Найважливіші передбачувані симптоми передозування Левофлоксацину стосуються центральної нервової системи (сплутаність та порушення свідомості, запаморочення, судомні напади). Згідно з результатами досліджень, при застосуванні доз, вищих за терапевтичні, спостерігалося подовження QT-інтервалу. У разі передозування проводиться ретельний нагляд за пацієнтом, включаючи ЕКГ. Лікування симптоматичне.

Гемодіаліз, у тому числі перитонеальний діаліз або ХАПД, не є ефективним для виведення левофлоксацину з організму. Не існує жодних специфічних антидотів.

Побічні реакції

Частоту побічних реакцій визначати, виходячи з такого умовного позначення: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100,

Левофлоксацин розчин для інфузій 5 мг/мл флакон 100 мл, №1 Лікарський препарат

допоміжні речовини: натрію хлорид, динатрію едетат, кислота хлористоводнева, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Розчин для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин зеленувато-жовтого забарвлення.

Фармакотерапевтична група

Антибактеріальні засоби групи хінолонів. Фторхінолони.

Код АТХ J01М А12.

Фармакологічні властивості

Левофлоксацин — синтетичний антибактеріальний засіб із групи фторхінолонів, S-енантіомер рацемічної суміші лікарського засобу офлоксацину.

Як антибактеріальний препарат із групи фторхінолонів левофлоксацин діє на комплекс ДНК-ДНК-гірази та топоізомеразу ІV.

Ступінь бактеріальної активності левофлоксацину залежить від співвідношення максимальної концентрації у сироватці крові (С_max) або площі під фармакокінетичною кривою (АUC) та мінімальною інгібуючою (пригнічувальною) концентрацією (МІК (МПК)).

Механізм резистентності. Основний механізм резистентності є наслідком мутації у генах gyr-A. In vitro існує перехресна резистентність між левофлоксацином та іншими фторхінолонами.

Завдяки механізму дії зазвичай не існує перехресної резистентності між левофлоксацином та іншими класами антибактеріальних засобів.

Рекомендовані Європейським комітетом з тестування антимікробної чутливості (EUCAST) граничні значення МІК левофлоксацину, що відділяють чутливі мікроорганізми від організмів проміжно чутливих (помірно резистентних) та проміжно чутливі від резистентних організмів, зазначені у таблиці 1 тестування МІК (мг/л).

Клінічні граничні значення МІК левофлоксацину.

1 Тільки неускладнені інфекції сечовивідних шляхів.

2 Сприйнятливість можна визначити на основі чутливості до ципрофлоксацину.

Поширеність резистентності може варіювати географічно та з часом для вибраних видів. Бажано отримати локальну інформацію про резистентність, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. При необхідності слід звернутися за порадою до спеціаліста, коли місцева поширеність резистентності є такою, що корисність препарату, щонайменше при деяких типах інфекцій, є сумнівною.

Зазвичай чутливі види

Аеробні грампозитивні бактерії:

Bacillus anthracis
Staphylococcus aureus метицилінчутливий Staphylococcus saprophyticus
Streptococci, група С і G
Streptococcus agalactiae
Streptococcus pneumoniae
Streptococcus pyogenes

Аеробні грамнегативні бактерії:

Eikenella corrodens
Haemophilus influenzae
Haemophilus para-influenzae
Klebsiella oxytoca
Moraxella catarrhalis
Pasteurella multocida
Proteus vulgaris
Providencia rettgeri

Chlamydophila pneumoniae
Chlamydophila psittaci
Chlamidia trachomatis
Legionella pneumophila
Mycoplasma pneumoniae
Mycoplasma hominis
Ureaplasma urealyticum

Види, для яких набута (вторинна) резистентність може бути проблематичною

Аеробні грампозитивні бактерії:

Enterococcus faecalis
Staphylococcus aureus метицилін-резистентний* Coagulase-negative Staphylococcus spp

Аеробні грамнегативні бактерії:

Acinetobacter baumannii
Citrobacter freundii
Enterobacter aerogenes
Enterobacter cloacae
Escherichia coli
Klebsiella pneumoniae
Morganella morganii
Proteus mirabilis
Providencia stuartii
Pseudomonas aeruginosa
Serratia marcescens

Природно резистентні штами

Аеробні грампозитивні бактерії:

*Метицилінрезистентний S. aureus, з великою вірогідністю, може мати спільну резистентність до фторхінолонів, включаючи левофлоксацин.

Рівноважний стан досягається протягом 48 годин при режимі дозування 500 мг один або два рази на добу.

Середній об’єм розподілу левофлоксацину становить близько 100 л після одноразового і повторного введення дози 500 мг, що вказує на його широке поширення у тканинах організму. Проникнення у тканини та рідини організму.

Левофлоксацин має здатність проникати у слизову оболонку бронхів, рідину альвеолярного епітелію, альвеолярні макрофаги, тканини легенів, шкіри (вміст пухирів), тканину передміхурової залози та сечу. Однак у спинномозкову рідину левофлоксацин проникає погано.

Левофлоксацин метаболізується дуже незначною мірою, метаболітами є дисметил-левофлоксацин та левофлоксацин N-оксид. Ці метаболіти становлять менше 5% кількості препарату, що виділяється з сечею. Левофлоксацин є стереохімічно стабільним та не підлягає інверсії хоральної структури.

Після перорального та внутрішньовенного введення левофлоксацин виводиться з плазми крові відносно повільно (період напіввиведення становить 6–8 годин), виводиться зазвичай нирками (понад 85% введеної дози).

Середній виражений загальний кліренс левофлоксацину після введення однієї дози 500 мг становив 175 ± 29,2 мл/хв.

Немає суттєвої різниці щодо фармакокінетики левофлоксацину після внутрішньовенного та перорального введення, що свідчить про те, що ці шляхи (пероральний та внутрішньовенний) є взаємозамінними.

Для левофлоксацину характерна лінійна фармакокінетика у діапазоні 50–1000 мг.

Пацієнти з нирковою недостатністю

На фармакокінетику левофлоксацину впливає ниркова недостатність. При зниженні функції нирок знижується ниркове виведення та кліренс, а періоди напіввиведення збільшуються, як видно з таблиці 1.

1 Після гемодіалізу або хронічного амбулаторного перитонеального діалізу (ХАПД) додаткові дози не потрібні.

Дозування для пацієнтів з порушенням функції печінки. Корекція дози не потрібна, оскільки левофлоксацин незначною мірою метаболізується у печінці.

Дозування для пацієнтів літнього віку. Якщо ниркова функція не порушена, немає потреби у корекції дози.

Левофлоксацин вводиться внутрішньовенно повільно шляхом крапельної інфузії. Тривалість введення повинна бути не менше 30 хвилин для дози 250 мг або не менше 60 хвилин для дози 500 мг.

Відповідно до стану пацієнта через кілька днів можливий перехід від внутрішньовенного введення до перорального прийому левофлоксацину у тому ж дозуванні.

Тривалість лікування залежить від перебігу хвороби. Як і при застосуванні інших протибактеріальних засобів, рекомендується продовжувати лікування препаратом принаймні протягом 48–72 годин після нормалізації температури тіла або підтвердженого мікробіологічними тестами знищення збудників.

Змішування з іншими розчинами для інфузій

Левофлоксацин сумісний з такими розчинами для інфузій:

0,9% розчин хлориду натрію, 5% моногідрат глюкози, 2,5% глюкоза у розчині Рінгера, багатокомпонентні розчини для парентерального харчування (амінокислоти, вуглеводи, електроліти).

Діти

Застосування препарату протипоказано дітям (віком до 18 років), оскільки не виключене ураження суглобового хряща.

Передозування

Згідно з дослідженнями токсичності на тваринах або клінічними фармакологічними дослідженнями, проведеними при застосуванні доз, вищих за терапевтичні, найбільш серйозні ознаки, яких слід очікувати після гострого передозування левофлоксацину, розчин для інфузій, є симптоми з боку центральної нервової системи, такі як сплутаність свідомості, запаморочення, порушення свідомості та судомні напади, галюцинації, тремор, нудота, ерозія слизових оболонок, подовження інтервалу QT.

У випадках передозування проводити симптоматичне лікування. Необхідно проводити моніторинг ЕКГ, оскільки існує можливість подовження інтервалу QT. Гемодіаліз, у тому числі перитонеальний діаліз та хронічний амбулаторний перитонеальний діаліз, не є ефективним для видалення левофлоксацину з організму. Не існує жодних специфічних антидотів.

Побічні реакції

Нижче вказані побічні реакції за системами органів та частотою: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, а

Анафілактоїдний шок а
(див. розділ «Особливості застосування»)

Гіпоглікемічна кома (див. розділ «Особливості застосування»)

Психотичні реакції (наприклад з галюцинаціями, параноєю)

ЛЕВОФЛОКСАЦИН

Опишіть симптоми або потрібний препарат – ми допоможемо підібрати його дозування або аналог, оформимо замовлення з доставкою додому чи просто проконсультуйтеся.

Чекаємо вашого дзвінка або повідомлення!

Звертаємо Вашу увагу!

Даний опис – це спрощена авторська версія від сайту zdravica.ua. Опис створено на підставі інформації, яка подається в офіційній інструкції по застосуванню препарата.

Перед тим, як купити та застосовувати ЛЕВОФЛОКСАЦИН, необхідно проконсультуватися з лікарем і отримати рекомендації щодо вживання, а також уважно прочитати інструкцію, яка подавалася в упаковці з лікарським засобом.

Самолікування може бути небезпечно для вашого здоров’я. Інформація про препарат ЛЕВОФЛОКСАЦИН надається виключно для ознайомлення, тому перед використанням зверніться до вашого лікаря. Він точно встановить діагноз, призначить дози і спосіб лікування.

НЕ ЗАЙМАЙТЕСЯ САМОЛІКУВАННЯМ! ЦЕ МОЖЕ БУТИ НЕБЕЗПЕЧНИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ’Я!

Левофлоксацин: коротка інструкція із застосування

Левофлоксацин — це антибактеріальний препарат широкого спектра дії, який застосовується при лікуванні найрізноманітніших інфекцій і запальних процесів. Склад Левофлоксацину на одну таблетку включає в себе основну діючу речовину левофлоксацину гемігідрат 250 мг або 500 мг відповідно.

Допоміжні компоненти: гіпромелоза, повідон, целюлоза, стеарилфумарат, тальк та інші.

Купити Левофлоксацин варто тому, що компоненти препарату легко проникають в органи і системи організму. Особливо це стосується легеневої тканини. Саме в легенях створюється концентрація в 2-5 разів вища, ніж у бронхах, сечостатевій системі або крові.

Які можуть бути показання до застосування Левофлоксацину?

Розглянутий антибактеріальний препарат показаний дорослим для лікування наступних інфекційних захворювань:

• Синусит бактеріального походження.
• Бронхіт у гострій фазі.
• Пневмонія, яка може лікуватися поза умовами стаціонару.
• Бактеріальні інфекції епідермісу і м’яких тканин.
• Цистит, який не супроводжується ускладненнями.

Крім перерахованих показань до прийому Левофлоксацину, варто виділити патології, які у складі комплексної терапії можуть лікуватися за допомогою даного антибіотика. Сюди відносять пієлонефрит, викликаний інфекціями сечовивідних шляхів, і простатит бактеріального походження.

Протипоказання до застосування Левофлоксацину

Левофлоксацин, як і інші лікарські препарати, має ряд протипоказань. Перш за все — це індивідуальна непереносимість одного або декількох його компонентів. Також не варто вдаватися до лікування даним препаратом у наступних випадках:

• Нервові розлади, які мають епілептичний характер.
• Патології сухожиль.
• Вагітність і період лактації.
• Діти й підлітки до вісімнадцяти років. Дане протипоказання обгрунтовано тим, що вплив Левофлоксацину до кінця не вивчено у цих вікових категорій.
• Індивідуальна непереносимість лактози, галактози і глюкози.
• Особи похилого віку, які мають певні проблеми з системою обміну речовин в організмі.

Щоб виключити негативний вплив Левофлоксацину, необхідно дотримуватися рекомендованого лікарем дозування і тривалості прийому препарату.

Взаємодія Левофлоксацину з іншими медичними препаратами

Якщо вам рекомендовано купити Левофлоксацин, варто з обережністю приймати даний препарат разом зі знеболювальними лікарськими засобами, а також медикаментами, які використовуються для зниження температури тіла.

Терапевтичний вплив Левофлоксацину значно сповільнюється при одночасному його застосуванні з сукралфатом або солями заліза. Отже, якщо вам призначені ці препарати у складі комплексної терапії, антибіотик рекомендується приймати за дві години до вживання вищезазначених лікарських засобів.

Варто також переглянути необхідність одночасного прийому Левофлоксацину з кортикостероїдами. Справа в тому, що в разі одночасного лікування цими препаратами значно підвищується ризик пошкодження сухожиль.

Левофлоксацин: спосіб застосування і дозування

Те, як приймати Левофлоксацин, докладно описано в інструкції до антибактеріальних препаратів. Найчастіше пацієнтам призначається дозування 250 мг або 500 мг 1-2 рази на день. Тривалість лікування залежить від складності перебігу захворювання.

Уточнити ціну на Левофлоксацин можна в режимі онлайн в інтернет-аптеці «Здравица». Ми допоможемо оформити замовлення і зробимо доставку медичних препаратів на вашу адресу.

ЛЕВОФЛОКСАЦИН ціна в інтернет аптеці