Кому не варто робити татуювання та де шукати майстра: важливі поради професіонала

Як знайти “свого” спеціаліста та кому не варто робити тату розповів в інтерв’ю на 24 каналі майстер Дмитро Хома. Також порадив, як доглядати за татуюваннями, якщо ви все ж наважились.

Про те, як обрати майстра

Як знайти новачку “свого” майстра?

Найголовніше, потрібно визначитися зі стилем татуювання, яке хочеш зробити. Тільки після цього треба шукати майстрів, бажано кілька варіантів.

Оскільки в Україні є багато тату-фестивалів, можна познайомитися з майстрами особисто: поговорити з ними та подивитися, як вони працюють. Знайти connect з майстром – дуже важливо.

На що варто звертати увагу?

Потрібно звертати увагу, наскільки стерильно працює майстер. Перед сеансом можете з ним домовитись про консультацію: подивитися, чи чисто у студії.

Також запитати, як він обробляє свої інструменти. Є 4 етапи обробки:

• механічна чистка;
• хімічна;
• високотемпературна;
• безпосередньо інструмент зберігається в ультрафіолетовій шафі.

Як часто люди запитують про стерильність?

Це проблема, адже не кожна людина запитує про це. Клієнти часто бояться.

Інтерв’ю із Дмитром Хомою: дивіться відео

Про тренд на тату

Чи відмовляєте ви клієнтів від тату?

Є такі роботи, які вже багато разів набивали, “попсові”. Це право кожного майстра. Він може підказати, мовляв, підберімо інший варіант.

Наскільки культура тату розвинута в Україні і чи роблять люди сині татуювання?

Так, роблять сині татуювання. На кожен товар є свій покупець. Не так, як у Європі чи у США, але потихеньку культура розвивається. Добре, що є люди, які цим займаються, наприклад, організовують тату-фестивалі, тату-конференції.

Як часто люди звертаються із помилками в тату?

Дуже багато людей приходять із різними татуюваннями. Є неякісні роботи.

Сумно те, що люди, які роблять “партаки”, потім бояться прийти до майстра – це серйозний психологічний бар’єр.

Але коли переробляєш татуювання, бачиш, як людина змінюється.

Як доглядати за татуюваннями?

Наразі є 2 види догляду:

Класичний – це дитячі пелюшки, Bepanthen, промивання з милом. Робити це потрібно упродовж чотирьох днів. А далі – змазувати, зволожувати.

Новій спосіб – загоювальні плівки, які можна клеїти на тату: або одразу після сеансу, або на наступний день. З нею треба ходити 5 днів. Потім – зняти і зволожувати кремом. Це набагато легший і стерильніший спосіб.

Роботи Дмитра Хоми / Фото з інстаграму майстра

Чи є тренди в татуюваннях?

В кожного свій тренд. Хтось любить метеликів, хтось – вовків, хтось – левів.

Чи були випадки, коли клієнти під час набивання тату відмовлялись продовжувати процес?

У моїх знайомих була така ситуація. Вони набивали, напевно, сову, зробили 2 лапки, а клієнту стало боляче, сказав, що не дороблятиме. Напевно, досі ходить з цими лапами.

Чи залишились ще якісь стереотипи щодо татуювань?

На щастя, це все вже минуло. Ніхто не прив’язує жодні значення до сенсів. Якщо тобі подобається лев – набив. Це більше я прикраса.

Кому не треба робити татуювання?

Насамперед тим, хто сумнівається робити чи ні. До цього питання потрібно підходити дуже серйозно. Не треба думати, що звести (малюнок – 24 канал) лазером дуже легко.

Я пробував зводити – це дуже нелегко. Це довгий і дорогий процес. Не факт, що воно зведеться “під нуль”.

Чи впливає тату на усвідомлення людини?

Думаю, так. Це більше психологічний момент. Коли робиш тату, то вже інакше себе почуваєш – більш піднесено.

Татуювання на роботі: все ще проблема?

Але Деббі Дарлінг, яка керує власною агенцією з маркетингу та PR, каже, що її боді-арт — це лише бонус у кар’єрі.

Вона має 15 татуювань, включаючи татуювання на половину рукава на руках, татуювання на нижній частині руки й одне на краю долоні.

“Я працюю з будівельною галуззю, де люди можуть бути трохи чутливими до цього питання. Але, як правило, вони навпаки дуже вражені детальністю моїх татуювань. Старші хлопці, від яких ви могли б очікувати консервативності, так само цікавляться ними, як і молоді”.

Автор фото, Debbie Darling

До видимих татуювань ставляться усе терпиміше у багатьох фірмах

Вона каже, що її татуювання стали приводом до розмов, коли вона йде на різноманітні події, і завдяки ним її запам’ятовують.

“Люди запитують, чи є у вас ще татуювання, що надихнуло вас зробити їх, що вони означають? Люди, від яких ви не очікували б татуювання, раптом кажуть: у мене теж є одне на нозі або на спині. Це робить розмову більш людяною”.

Автор фото, Debbie Darling

Деббі каже, що вона щаслива носити сукні з коротким рукавом на зустрічі влітку

І, здається, роботодавці стають більш терпимими до видимих татуювань.

На цьому тижні Новозеландські авіалінії оголосили, що скасують заборону на татуювання, аби дати можливість працівникам проявити свою індивідуальність і культурну спадщину.

Минулого року лондонська поліція послабила заборону на приймання новобранців із татуюваннями, стверджуючи, що конкретні випадки боді-арту тепер розглядатимуть “на індивідуальній основі”.

Пояснюючи цей крок, комісар поліції Крессіда Дік заявила, що політика заважала залучати новачків. У 2017 році 10% кандидатів у полісмени не прийняли до лав правоохоронців через татуювання.

Автор фото, Getty Images

Лондонська поліція минулого року дещо пом’якшила заборону на зарахування до своїх лав людей з татуюваннями

Невідомо скільки людей мають татуювання, але дослідження показують, що їхня кількість зростає.

У 2014 році 40% американців сказали, що хтось у їхній сім’ї має татуювання, а у 1999 році таких було тільки 21%, зазначається у результатах опитування NBC News/Wall Street Journal.

Професор Ендрю Тіммінгс, експерт з боді-арту в Університеті Західної Австралії, каже, що ставлення до татуювань на роботі змінюється протягом останніх двох десятиліть. Але він зазаначає, що ситуація не є “чорно-білою”, і багато фірм все ще не наймуть вас, якщо у вас є видиме тату.

“Іноді це залежить від того, де саме на тілі знаходиться татуювання, і те, на яких клієнтів орієнтується компанія. Якщо ви орієнтуєтесь на молодих клієнтів, які можуть й самі мати татуювання, як правило, проблем не виникає. Проте, якщо ваші основні клієнти — люди старшого віку, то вас можуть попросити прикрити свій бодіарт”.

Автор фото, Getty Images

Великі татуювання — такі, як це на актрисі Скарлетт Йоханссон — стали більш популярними

За останні п’ять років з’явилися повідомлення про те, що електрики, консультанти, працівники аеропортів і офіціантки втрачають роботу через бодіарт.

Якщо роботодавець просить дотримуватись певної форми одягу, або ж зовнішнього вигляду, то працівники повинні виконувати таку вимогу, якщо проти цього не існує якихось чітких релігійних або культурних застережень.

Також не існує ніякого правового захисту боді-арту, говорить Сюзан Гарріс, юридичний директор об’єднання GMB.

“Тільки працівники, які мають певну ознаку, наявність якої захищена законом, мають абсолютне право не бути звільненим через неї. Наявність татуювання не є такою характеристикою. Щоправда, за наявності дворічного досвіду на цьому робочому місці працівник може спробувати довести, що жоден розумний роботодавець не стане звільняти працівника просто через тату”.

Автор фото, Scot Tudhope

Скот Тадгоуп має татуювання на спині, руках і ногах

Персональний тренер та експерт з бойових мистецтв 45-річний Скот Тадгоуп має татуювання на спині, руках і ногах. Він не жалкує про свій боді-арт, але говорить, що люди повинні ретельно подумати, перш ніж робити татуювання на руках, або шиї.

“У минулому я втратив декілька можливостей для працевлаштування через мої тату. Я не міг бути помічником викладача. Мене просили прикривати руки, коли я працював у місцевій раді, навіть попри те, що там не було такої офіційної вимоги”.

Він вважає, що роботодавці пов’язують татуювання з “бандитизмом” або “грубою” поведінкою і тому нервують, чи брати вас на роботу.

“Вони помиляються, але це те, що є”, – говорить чоловік.

Автор фото, Scot Tudhope

Одне з татуювань пана Тадгоупа на руці

Деякі люди стверджують, що для татуювань є свої час і місце, і що клієнта може відлякати видимий боді-арт, особливо якщо він містить оголені образи або образливі слова.

Роббі Герлі зі служби вирішення трудових спорів Acas каже, що наявність татуювання “ніколи не має бути причиною, аби відмовити комусь у роботі”.

“Але ви маєте бути готові прикрити, або приховати татуювання, коли роботодавець висуває законну вимогу дотримання дрес-коду”.

Він рекомендує перед тим як робити татуювання, яке ви не зможете, чи не захочете прикривати, поговорити зі своїм менеджером — хоча ви можете бути приємно здивовані.

“Зараз багато роботодавців переглядають свою політику”, – говорить пан Герлі.

Пані Дарлінг також вважає, що ставлення змінюється, і вона продовжує додавати нові татуювання до своєї колекції.

“Я мала негативні коментарі про мої татуювання в селі, де я живу, в основному від людей похилого віку, але на роботі ситуація інша. На диво, чим більше у мене татуювань, тим кращим приводом для розмови вони стають”.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber.