Дослідження ссавців пояснює, “чому самки живуть довше”

Якщо бути точним, то тривалість життя самок і самців одного виду різниться на 18,6%.

Це набагато більше, ніж добре вивчена різниця у тривалості життя чоловіків та жінок. Жінки так само живуть довше, ніж чоловіки. Але на 8%.

Науковці кажуть, що різниця пояснюється особливостями, пов’язаними зі статтю, а також із місцевими факторами довкілля.

У людей кожні 9 із 10 тих, хто дожив до 110 років, – жінки.

Дослідники кажуть, що та сама тенденція простежується ще від ХVIII сторіччя – часу, з якого вченим доступні ретельні записи щодо народжень та смертей.

Вважали, що те саме відбувається і в світі тварин, проте точних даних щодо ссавців, які живуть у дикій природі, бракувало.

Дослідження дало змогу перевірити тривалість життя у великій групі тварин – 101 виду.

У 60% проаналізованих вченими випадків вік самок був довшим, ніж вік самців. В середньому на 18,6%.

Автор фото, Getty Images

Самки морського слона – серед довгожителів у світі тварин

“Різниця у тривалості життя і старінні серед різних видів, очевидно, залежить від сукупності умов довкілля та особливостей, що визначаються статтю”, – пояснює доктор Жан-Франсуа Лематре з університету Ліона, Франція.

До прикладу він наводить канадських товсторогих (сніжних) баранів, щодо яких у вчених є багато даних.

Там, де життєві ресурси є достатньо доступними, різниці у тривалості життя самців та самок практично немає. Проте там, де суворі зими, самці живуть значно менше.

“Канадські барани витрачають багато життєвих сил на сексуальні змагання, на нарощування маси тіла, а тому можуть бути більш чутливими до змін у навколишньому середовищі”, – каже доктор Лематре.

У той таки час, з’ясували вчені, при наявності різниці у тривалості життя, із віком самці не наражаються на більше ризиків смерті, ніж самки. Тобто, очікувана тривалість життя у самців є меншою, але рівень смертності – той самий.

У дослідженнях, що стосуються людей, вчені припускають, що ключовим фактором різниці у тривалості життя чоловіків та жінок може бути генетика.

Залежно від статі, людські клітини містять різний набір хромосом. Жінки мають дві Х хромосоми, тоді як чоловіки – Х та Y. Додаткова Х хромосома у жінок має захисний ефект від шкідливих мутацій. Те саме стосується й інших видів ссавців.

Доктор Лематре каже, що обидва дослідження можна вважати такими, що доповнюють одне одного:

“Вони свідчать, що коли йдеться про XX або XY хромосоми, то XX, або ж жіночі, живуть довше, тож цілком очевидним є фактор статі”.

Утім, є й простір для подальших досліджень.

“Наші дослідження свідчать, що результати різняться залежно від виду. Тобто існують й інші фактори, які треба враховувати, щоб пояснити ці відмінності”.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Неймовірна кількість життів. Скільки людей жило на Землі за всю її історію (відео)

У новому дослідженні вчені підрахували загальну кількість людей, які народилися на планеті за весь час, — цифра вражає.

У якийсь момент з’явилася ідея про те, що кількість людей, які нині живуть на Землі, переважає кількість людей, які вже померли. Це може здатися досить правдоподібною гіпотезою, але вчені попереджають — це не зовсім так, пише IFLScience.

Населення планети значно зросло за останні два століття — цьому сприяла індустріалізація та поліпшення сільського господарства. Статистика показує, що ще 1900 року на планеті мешкали близько 1,6 мільярда людей, тоді як сьогодні чисельність населення становить понад 8 мільярдів. Отже, було б логічно припустити, що, ймовірно, в якийсь момент століття населення Землі зросло настільки швидко, що живих на короткий час стало більше, ніж мертвих.

У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Але за словами Венді Болдвін із Довідкового бюро народонаселення (PRB), наявні дані й оцінки свідчать про протилежне. Перші сучасні люди покинули Африку близько 60 000 років тому — доволі великий термін, протягом якого доводиться покладатися лише на оцінки вчених.

Дослідження свідчать, що середня тривалість життя у Франції залізної доби (з 800 р. до н. е. приблизно до 100 р. н. е.) становила лише 10-12 років. За цих умов рівень народжуваності мав би становити близько 80 живонароджень на 1000 осіб тільки для того, щоб вид вижив. Для порівняння, високий рівень народжуваності сьогодні становить від 35 до 45 живонароджень на 1000 населення, і подібна статистика спостерігається лише в деяких країнах Африки на південь від Сахари.

Дослідники Довідкового бюро народонаселення використовували оцінки чисельності населення на різних етапах історії та доісторичних часів, а потім застосували передбачуваний рівень народжуваності. Цей метод не є точним, проте він дав змогу отримати приблизну оцінку кількості народжень.

Результати свідчать про те, що з 190 000 року до нашої ери відбулося близько 117 мільярдів народжень, що набагато перевищує чисельність людей, які живуть сьогодні. Ба більше, дослідники вважають, що ці оцінки насправді трохи занижені. Річ у тім, що припущення про постійне, а не сильно коливне зростання населення в більш ранній період може недооцінювати середню чисельність населення в той час

• Читайте нас у:
• Читайте у Telegram
• Читайте у Facebook
• Читайте у Twitter
• Читайте у Viber

• Теги:
• земля
• статистика
• вчені
• дослідження
• людство
• планета

• Поширити:
• відправити у Telegram
• поділитись у Facebook
• твітнути
• відправити у Viber
• відправити у Whatsapp
• відправити у Messenger